М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Історія Інституту археології
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163159
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська) // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 211-214. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163159
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1631592020-01-26T01:26:15Z М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська) Історія Інституту археології 2019 Article М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська) // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 211-214. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163159 uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія Інституту археології Історія Інституту археології
spellingShingle	Історія Інституту археології Історія Інституту археології М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська) Археологія і давня історія України
format	Article
title	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)
title_short	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)
title_full	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)
title_fullStr	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)
title_full_unstemmed	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)
title_sort	м. я. рудинський. до відділу кадрів ан урср (упоряд. л. в. кулаковська)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Історія Інституту археології
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163159
citation_txt	М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська) // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 211-214. — укр.
series	Археологія і давня історія України
first_indexed	2025-07-14T15:42:30Z
last_indexed	2025-07-14T15:42:30Z
_version_	1837637567698173952
fulltext	211ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) ДО ВІДДІЛУ КАДРІВ АН УРСР ІНСТиТУТ АРХЕОЛОГІї I. до евакуації до м. уфи в 1941 р. інститут археології являв собою міцний заклад академії наук урср, що за 3 роки свого існування до вій- ни (1938—1941) встиг об’єднати всіх визначніших археологів україни, притягнув до роботи значні молоді сили і виховав ряд нових працівників. війна розпорошила значний уже колектив. до уфи переїхав лише невеликий гурт науковців, і його співробітники спершу ввійшли до складу утворенного в часи евакуації інституту суспіль- них наук (серпень 1941 — літо 1942), пізніше інституту історії і археології україни ан урср (1942—1944). По реевакуації і виділенню в інституті історії та археології україни в окремий заклад відділу суспільних наук ан урср, інститут археології, річ зрозуміла насамперед приступив до збиран- ня, згуртування своїх розпорошених сил. у києві інститут археології знайшов кількох своїх був- ших співробітників, що не могли виїхати з украї- ни і перебули в києві часи окупації. на фронті і в армії з складу колишніх працівників інституту перебували 12 співробітників. ряд колишніх спів- робітників інституту залишився в евакуації. у відновлений інститут увійшли л. М. славін (директор), ст. наукові робітники л. д. дмит- ров, о. Ф. лагодовська, д. і. Бліфельд, мол. на- ук. співроб. дзБановськиЙ, мол. наук. співр. одінцова с. М., що повернулася з уфи, є. Ф. Пок- ровська, є. в. Махно, і. М. самойловський, л. с. Шіліна, що лишалися в києві, в. к. Гонча- ров, що повернувся з фронту (інв. вітчизн. війни), амбургер н. П., Ф. Б. копилов, с. М. кузнецова, а. л. Фастовська, Ф. М. Штительман, що верну- лися з евакуації з інших місць. Пов’язавшися з іншими наук. співробітника- ми-фронтовиками (р. і. ветштейн, в. Й. довже- нок, Ю. М. захарук, Г. д. смірнов) та колишніми науковими співробітниками інституту і Фахівця- ми, що працювали в академії давніше (а. добро- вольський, М. я. рудинський, і. в. Фабриціу)/, і очікуючи на їх поворот до києва, інститут архе- ології вдався до ряду спеціалістів, не пов’язаних раніше з його діяльністю з пропозицією переїхати до києва. одначе, труднощі оформлення в’їзду до києва, з одного боку і, з другого, неможливість забезпечити нових співробітників жилплощею не дали можливості поширити склад інституту цим шляхом. за 1944—1946 р. р. цим шляхом до інс- титуту прийшов лише один науковий співробіт- ник (т. Г. оболдуєва). При явній недостатній кількості наукових на- ших сил для вивчення древностей україни, що являється краєм, найбагатшим на археологічні пам’ятки з усіх республік країн та областей союзу і навіть європи в цілому, інститут археології знай- шов і знаходить посилення в притягненні до до- слідницької праці багатьох спеціалістів із складу Московського та ленінградського відділів інститу- ту історії Матеріальної культури ан срср. Цілий ряд видатних руских учених приймають безпосе- редню участь не тільки в польові дослідній роботі, а і в розробці низки проблем нашої археології а і окремих тем нашого тематичного плану. наявні кадри розстановлено правильно. за два з половиною роки роботи по реевакуації інститут може назвати лише один випадок переходу нау- кового співробітника з одного сектору до другого. в рамках штатів відділи вкомплектовані. але штати інституту далеко не достатні. іі. зараз у трьох відділах інституту працює 34 наукових співробітників. в штатах інституту пра- цюють 4 позакиївські співробітники (Харків — 2, одеса — 2, науково-дослідчі групи інституту ар- хеології в одесі і Харкові). відділ історії первісного суспільства: є. ла- годовська, а. добровольський, і. Підоплічко, М. Макаревич, в. даниленко, М. рудинський, 212 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Історія Інституту археології о. черниш, н. амбургер, с. одінцова (київ), і. левіцький (Харків). відділ історії скіфо-сарматських племен і ан- тичних міст: л. славін, і. Фабриціус, л. дмитров, Г. смірнов, Ф. Штітельман, р. ветштейн, а. Фур- манська, л. Шіліна (київ), М. Болтенко, М. си- ницин (одеса), с. семенов-зусер (Харків). відділ історії слов’янських племен і городів київської русі: П. П. єфіменко, д. Бліфельд, в. Богусевич, в. довженок, і. самойловський, в. Гончаров, є. Махно, р. виєзжев, с. коломієць, Ф. копилов, в. с. кузнецова, т. оболдуєва, д. Бе- резовець. в цілому по інституту недостатня кількість старших наукових робітників (20, враховуючи дісн. члена ан урср П. єфименко, члена-кор. ан урср л. славіна) і не стає науково-технічних працівників (лаборанти, особливо креслярі та за- рисовщики). ііі. в складі інституту працюють :один доктор (дійсн. член ан урср П. ефименко), 11 кан- дидатів наук (член-кор. ан урср л. славін, Перша сторінка рукопису 213ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) М. я. рудинський. до відділу кадрів ан урср (упоряд. л. в. кулаковська) д. Бліфельд, М. Болтенко, л. дмитров, а. доб- ровольський, в. довженок, і. Підоплічко, і. са- мойловський, с. семенов,-зусер, М. синицин, і. Фабріціус), 7 наукових співробітників старших (в. Богусевич, в. о. в. Гончаров, в. о. в. данилен- ко, М. Макаревич, і. левицький, М. рудинський, Г. смирнов), 14 мол. наук. співробітників (н. ам- бургер, д. Березовець, р. ветштейн, р. вієзжев, с. коломиец, Ф. копилов, с. кузнецова, є. Мах- но, т. оболдуєва. с. одінцова, а. Фурманська, о. черниш, л. Шіліна, Ф. Штітельман). старші наукові співробітники без наукової сте- пені працюють: в. Богусевич, з 1946 року, в. Гон- чаров з 1938 р. (перерва — на фронті 3 роки), в. даниленко з листопаду 1945 р., М. Макаревич з 1938 р. (перерва 5 років в рядах армії), і. ле- вицький з липня 1946, М. рудинський з вересня 1944 р., Г. смирнов з 1938 (перерва 5 років в ар- мії). Працюють над канд. дисертаціями 6 чоловік. Молодші наукові співробітники: н. амбур- гер 1939р., д. Березовець з 1946 р., р. ветштейн з 1939 р., (перерва в армії 5 років), р. виєзжев з 1946 р., с. коломієць з 1946 р., Ф. копилов з 1939 р. (перерва в евакуації), с. кузнецова з 1938 р. (переведена з посадит лаборанта), є. Мах- но з 1939 р. (перерва в окупації), т. оболдуєва з 1944 р., с. одінцова з 1943 р., є. Покровська з 1939 р. (перерва в окупації), а. Фурманська з 1939 р. (перерва в евакуації), л. Шіліна з 1946 р., Ф. Штітельман з 1944 р. Працюють над дисертаційними роботами 8 чо- ловік. іV. Посутні зміни в складі співробітників — в переході до вищого розряду співробітників після захисту дисертації. в 1946 році одержали степінь кандидата наук 3 старших наук. співр. а. доб- ровольський, і. Фабриціус, і. самойловський. оформлені, як молодші наукові співробітники: н. амбургер, с. кузнецова, с. одінцова, л. Шілі- на висунуті з складу молодшого наукового персо- налу, як робітники, що переросли ті рамки робо- ти, з яких почали свою працю в інституті. Певну текучість можна констатувати лише в складі адмін.-господарчої частини, де протягом 2,5 років змінилося 4 заст. директора по госп. частині. Менші зміни можна відзначити в складі техперсоналу. Був звільнений з посади шофер грузової машини т. Моргуновський в., як робіт- ник, що не відповідає вимогам інституту. V. стан аспірантур. вакансії, ухвалені для інституту відділом кадрів заповне6ні. з набору 1945 р. працюють аспіранти в. ільїнський і в. за- сідчук (2-й рік навчання), з набору 1946 року аспіранти Ю. захарук (2-й рік навчання, від- новлений в аспірантурі після демобілізації) та Шовкопляс і. (і-й рік навчання). в 5-літньому плані інституту, крім аспірантсь- ких вакансій передбачених по інституту, крім ас- пірантських вакансій передбачених по інституту в плані ан урср, стоїть збільшення числа аспіран- тів-археологів при кафедрах археології в київсь- кому, Харківському та одеському університетах, з якими інститут археології тісно зв’язаний в особах своїх співробітників л. М. славіна (київ), М. Ф. Болтенка (одеса), с. а. семенова-зусера (Харків), що являються керівниками кафедр ар- хеології в цих університетах. 5-літній план інс- титуту передбачає одержання степені кандидата наук від 6-ти старших наук. співроб., від 10 мол. наук. співробітників та 6-х аспірантів. докторські дисертації, за планом ін-ту, з на- явного складу співробітників мають захистити 2 співробітники. заочна аспірантура не органі- зована з тих міркувань, що вона не здійснена в нашому інституті, бо в основі всякої археологічної роботи лежить праця над речовими матеріалами, яких заочник, відірваний від музеїв і централь- них наукових закладів, не має. Vіі. демобілізовані. загальне число демобілі- зованих — 18 чоловік. колишні співробітники інституту відновлені на старих своїх посадах (р. ветштейн, в. Гончаров, в. довженок, Ю. за- харук, М. Макаревич, Г. смирнов), з нових спів- робітників — в. даниленко, в. Богусевич, д. Бе- резовець, с. коломиець, о. черниш, р. виєзжев працюють за фахом, як старші і молодші наукові співробітники. з інших працівників д. олександ- ренко (бухг. за фахом), і. віданов (завгосп), і. зін- ченко (шофер за фахом), с. Папер (фотограф за фахом), М. рубінштейн (зав. експед. справою), М. сога (шофер за фахом), н. Шапіро (зам. дирек- тора по госп. частині за фахом). Vііі. ідейно-політичне виховання. Працює два гуртки: 1) мол. наукові співроб. і науково-дово- міжний персонал (керівн. канд. іст. наук в. дов- женок). 2) гурток біжучої політики для техніч- них робітників (керівн. мол. наук. співробітник є. Махно). ряд мол. наукових співробітників вступив до університету Марксизму-ленінізму (о. дзбановський, р. виєзжев, с. коломієць). Гру- па мол.наук.співроб. (6) здали канд. мінімум по діамату і істмату. Подані індивідуальні плани те- оретичної марксістської учоби значною більшістю наукових співробітників. Призначено теоретичну конференцію, що відбудеться на початку січня на тему «анархізм і соціалізм» (весь колектив науко- вих співробітників). в справі перегляду роботи інституту в світ- лі останніх постанов Цк вкП(б) та кП(б)у про марксистсько-ленінське ідейне загартування наших кадрів і серйозні помилки та перекручу- вання націоналістичного характеру, допущені в ряді творів, що вийшли у виданнях інститутів ан урср питання було обговорено на партзборах, за- гально-інститутських зборах наукових співробіт- ників, на секторіальних зборах. Переглянуто наукову тематику внесено зміни в темплані інс- титуту і планах окремих співробітників. іХ. в справі поліпшення роботи кадрів при ін- ституті організовуються групові й індивідуальні заняття з молодшими науковими співробітника- ми по виивченню мов (античних, сучасних, євро- пейських). Щодо сумісництва, то воно зведено до мінімуму. відповідно до норм сумісництва, ухва- лених Президією ан урср, з київських співробіт- ників інституту працюють по сумісництву лише дійсний член ан урср П. ефименко, член-кор. 214 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Історія Інституту археології ан урср л. славін, канд. наук і. Фабриціус, і. Підоплічко, в. довженок, ст. науковий спів- робітник в. Богусевич. унормовується робота по сумісництву київських співробітників інститу- ту с. семенова-зусер (Харків), М. Болтенка та М. синицина (одеса). Х. Після фашистського погрому, що в найдуж- чій мірі підірвав саме археологічні заклади урср (знищення Харківського, Полтавського, Херсонсь- кого і ряду інших Музеїв україни, що являли со- бою бази археологічних дослідів академії наук, пограбування київського історичного музею — 3- го по значенню серед археологічних музеїв сою- зу, пограбування підсобних закладів інституту археології — його бібліотеки і архіву, фототеки і обладнання лабораторій) інститутові дуже важ- ко відновити і налагодити роботу своїх підсобних закладів в належних масштабах. зараз усі зу- силля інституту спрямовані на поширення його бібліотеки. крім передплати й купівлі закладів Москви і ленінграду з проханням виділити з їх книжкових фондів потрібні нам видання. інсти- тут передплатив за виділений йому від ан лімі- том ряд основних монографій іноземними мовами і найпотрібніші періодичні видання. Перерва в випуску видань інституту підірвала налагодже- ну до війни заміну виданнями із закордонними археологічними закладами. тим часом інститут одержує лише ту іноземну літературу, яку над- силають до академії наук деякі наукові заклади америки, англії, Швеції і румунії інститут закінчує обладнання Фотолабораторії, устатковує реставраційну лабораторію і органі- зовує креслярське бюро. Протягом і-го кварталу 1947 року інститут сподівається повністю забез- печити своїми підсобними закладами нормальну роботу наукових співробітників. в нинішньому своєму складі і в тих умовах, в яких доводиться розгортати роботу інституту ар- хеології висловлює серйозне побоювання, що йому буде надто важко реалізувати ті відповідальніші наукові завдання, які встають перед ним. в своєму тематичному плані на нову сталінсь- ку П’ятилітку інститут археології поставив ряд проблем всесоюзного значення, що їх розв’язання вимагає значного поширення його дослідчих за- кладів. століття наукового дослідження архео- логічних пам’яток урср, що сповниться в кінці п’ятилітки, величезні досягнення нашої науки за роки радянської влади, вимагають підведення підсумків археологічного вивчення україни, які інститут археології хоче подати в монументаль- ному «корпусі археологічних пам’яток україни» й обговорити на Першому українському архео- логічному з їзді, який заплановується на ближчі роки. одним з невідкладних заходів до здійснення намічених планів являється посилення особового складу працівників інституту шляхом притяг- нення до постійної роботи в інституті ряда спе- ціалістів з Москви та ленінграду особливо для розробки проблеми етногенезу слов’ян і вивчен- ня глибоких місцевих коренів того процесу, який приводить у Vііі—іХ ст. ст. до утворення східно- слов’янської народності і стародавньо-руської де- ржави. на перешкоді цьому стоїть відсутність потріб- ної жилплощі, без чого переїзд потрібних нам спе- ціалістів до києва не може бути здійснений.для характеристики нинішнього стану з жилплощею, треба сказати, що зараз цілий ряд старших нау- кових співробітників інституту, в тім числі 2 кан- дидати наук, учений секретар, молодші наукові співробітники змушені жити в цілком несприят- ливих для наукової роботи умовах у гуртожитку інституту, а 2 аспіранти і 2 працівники лабора- торії і зовсім не мають приміщення. другим абсолютно невідкладним заходом до успішної розробки поставлених завдань є створен- ня як солідної бази досліду — Фахової бібліотеки. Бібліотека інституту в значнішій і ціннішій своїй частині вивезена окупантами і тимчасом не роз- шукана. як зазначалося, поповнення її іде дуже повільними темпами. По деяких розділах архео- логічної минувшини урср як от історія первісно- го суспільства, робота унеможливлюється через брак потрібних монографій і періодики. нарешті 3-ім невідкладним заходом для поліп- шення і ширшого розвороту дослідчої роботи ін- ституту являється створення кращих умов для польової роботи наукових працівників інституту археології, таких, які мають працівники ряду дослідчих закладів академії наук урср і в ро- зумінні обладнання досліду (дослідники академії наук срср, виїзджаючи на польові досліди ма- ють в свойому розпорядженні автомашини і пот- рібне пальне) і в питанні постачання наукових робітників і робочих на розкопинах, що значно полегшує дуже складну роботу розкопування ар- хеологічних об’єктів. значні результати дослідчої роботи інституту археології вимагають збільшення його публіка- цій. до тих труднощів, що їх доводиться пере- борювати й усім іншим науковим закладам ан урср в справі друкування своїх праць, в зв’язку із зруйнуванням поліграфічних баз фашистськи- ми загарбниками, видавнича діяльність інститу- ту археології зазнає ще одної: нестачі відповід- ного паперу, утруднень з виготовленням кліше і таблиць у фарбах. тим часом до археологічних видань пред’являються особливі вимоги і вони оформляються як мога краще для точнішої пере- дачі виявлюваних розкопинами об’єктів. археологічні видання без відповідного полігра- фічного оформлення, на поганому папері. з ма- лим числом ілюстрацій в тексті, без фототіпічних таблиць за текстом і без кольорових ілюстрацій на половину втрачає в свойому значенні. отож допомога інститутові археології в поліп- шенні його видавничих можливостей являється першорядною справою. Учений Секретар Інституту археології АН УРСР (РУДИНСЬКИЙ)

М. Я. Рудинський. До відділу кадрів АН УРСР (упоряд. Л. В. Кулаковська)

Institution

Ähnliche Einträge