Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ

Вводиться до наукового обігу крем'яна колекція зі стоянки Пушкарі ІІІ, що походить з поверхневих зборів. Отриманий матеріал має низку характерних особливостей, які відрізняють його від відомих комплексів Пушкарі І і Погон....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Васильєв, П.М., Дудник, Д.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163168
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ / П.М. Васильєв, Д.В. Дудник // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 100-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163168
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1631682020-01-26T01:25:50Z Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ Васильєв, П.М. Дудник, Д.В. Публікація археологічних матеріалів Вводиться до наукового обігу крем'яна колекція зі стоянки Пушкарі ІІІ, що походить з поверхневих зборів. Отриманий матеріал має низку характерних особливостей, які відрізняють його від відомих комплексів Пушкарі І і Погон. This article deals with new flint collection (surface materials) from Upper Paleolithic site Pushkari III near v. Pushkari Novgorod-Siversky district of the Chernihiv region. Site is located on the high right bank of the Desna River, and occupies the southwestern part of the Cape of Pogon. The flint collection of artifacts is 910 items, more of them are flakes, blades, cores, chunks and chips. In addition, 107 tools were found, of theme: retouched blades and flakes, burins, end scrapers, combined tools (end scraper / burin). A non-numerical microlithic complex amounting to only 6 units proved to be rather informative and atypical. It consists of one rectangle, three medial fragments and two proximal fragments, probably points. The presence of a microlith complex in a pivotal, in one case practically vertical, dulling retouch contrasts sharply with the microlithic products of Pushkar I and Pogon. And in combination with ventral thawing on one of the products, an analogy with the points of the Molodovo 5 layer 7. For a more detailed analysis, the determination of the place and role of the above-described material in understanding the problem of the dynamics of the settlement of Pogonese capes before and after LGM requires archaeological research. 2019 Article Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ / П.М. Васильєв, Д.В. Дудник // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 100-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163168 903.2(477.51)”632” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Васильєв, П.М. Дудник, Д.В. Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ Археологія і давня історія України
description	Вводиться до наукового обігу крем'яна колекція зі стоянки Пушкарі ІІІ, що походить з поверхневих зборів. Отриманий матеріал має низку характерних особливостей, які відрізняють його від відомих комплексів Пушкарі І і Погон.
format	Article
author	Васильєв, П.М. Дудник, Д.В.
author_facet	Васильєв, П.М. Дудник, Д.В.
author_sort	Васильєв, П.М.
title	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ
title_short	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ
title_full	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ
title_fullStr	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ
title_full_unstemmed	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ
title_sort	верхньопалеолітична стоянка пушкарі ііі
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163168
citation_txt	Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ / П.М. Васильєв, Д.В. Дудник // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 100-110. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT vasilʹêvpm verhnʹopaleolítičnastoânkapuškaríííí AT dudnikdv verhnʹopaleolítičnastoânkapuškaríííí
first_indexed	2025-07-14T15:42:56Z
last_indexed	2025-07-14T15:42:56Z
_version_	1837637595237974016
fulltext	100 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) удк 903.2(477.51)”632” П. М. Васильєв, Д. В. Дудник ВЕРХНьОПАЛЕОЛІТиЧНА СТОЯНКА ПУшКАРІ ІІІ Вводиться до наукового обігу крем’яна колекція зі стоянки Пушкарі ІІІ, що походить з поверхневих зборів. Отриманий матеріал має низку характер- них особливостей, які відрізняють його від відомих комплексів Пушкарі І і Погон. ключові слова: верхній палеоліт, пушкарівські пам’ятки, крем’яний комплекс. ВСТУП стоянка Пушкарі ііі (сосонницький рів) знаходиться на південній околиці одноймен- ного села новгород-сіверського району чер- нігівської області. Пам’ятка входить до групи пушкарівських пам’яток і займає південно-за- хідну частину великого Погонського («стояноч- ного») мису, що зі сходу обмежується р. десна, з півдня — розлогою давньою балкою Мосолов рів (рис. 1). Поселенська ділянка пушкарівських па- м’яток пов’язується з високим рівнем вододілу, понижена частина якого представляє собою ви- соку ерозійну терасу, перекриту делювіальни- ми і супіщаними відкладами. в основі вододіль- ного і терасового рівнів залягають мезозойські крейдяні породи, що містять численні вклю- чення крем’яних конкрецій у вигляді жовна і плитки. основні стоянки розміщуються винят- ково на найвищій частині мису з відносними висотами від 40 до 46 м над рівнем річки. у су- часному рельєфі гіпсометричні відмінності між ділянками основних стоянок Пушкарі і, Погон і Бугорок становлять близько 3,0 м (Грибченко, куренкова 2014, с. 109—110). ЗАГАЛьНІ ВІДОМОСТІ ПРО СТОЯНКУ у 1937 р. під час масштабних археологічних робіт, що їх провадила деснянська експедиція під керівництвом М. в. воєводського (1940а; 1940b; 1946), було досліджено і ділянку стоянки Пушкарі ііі. окрім збору підйомного матеріалу (676 од.) на сільських городах, на вершині яру сосонницький рів був закладений шурф 1 × 2 м. за описом і. о. семенової, можна відтво- рити стратиграфічну позицію отриманого ма- теріалу. так, основні знахідки (77 од.) почали траплятися на глибині 65—85 см від денної по- верхні, у шарі «щільного піскуватого суглинку з дрібними валунцями». на глибині 85—100 см знахідок було менше (36 од.), вони залягали у «червонувато-бурій щільній мореній глині», переважно у верхній її частині. дослідниця завважила, що крем’яний матеріал явно був перевідкладений і мав характерну згладжену (або «люстровану») поверхню (семенова, 1949, с. 189). Матеріали, отримані з шурфа, головним чи- ном, складаються з відходів виробництва: від- щепів, уламків, пластин, реберчастих пластин, нуклеусів і різцевих сколів. вироби з вторин- ною обробкою представлено: різцями — шість од. (три кутові, два бокові, один серединний), ретушованими пластинами і відщепами, від- повідно п’ять і чотири од. (семенова 1949, с. 194). як зазначалось, більшість крем’яних виробів походила зі зборів на поверхні, а саме, 676 од. серед них переважають відходи виробництва (644 од.): первинні й вторинні відщепи, лусоч- ки, реберчасті та «ножикоподібні» пластини. як зазначала і. а. семенова, вони представ-© П. М. васильєв, д. в. дудник, 2019 ПУбЛІКАЦІЯ АРХЕОЛОГІЧНиХ МАТЕРІАЛІВ 101ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Васильєв, П. М., Дудник, Д. В. верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ііі Рис. 1. топографічний план розташування основних верхньопалеолітичних пам’яток поблизу с. Пушкарі; сірим кольором позначено основні стоянки: 1 — Погон; 2 — Пушкарі і; 3 — Бугорок; 4 — Пушкарі ііі 102 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів лені здебільшого фрагментами, і лише шість цілих. крім того, знайдено п’ять фрагментів і три цілих нуклеуси: два від пластин і один дис- коподібної форми від відщепів. виробів з вторинною обробкою нараховуєть- ся 32 од. різців — 12 од.: по п’ять кутових і бокових ретушних, і два серединні. скребач- ки, сім од., представлено кінцевими формами на пластинах з віялоподібним робочим лезом без крайової ретуші. ретушованих пластин — 7 од., дві з яких мають повністю ретушований один з країв, ще три пластинки і. а. семено- ва визначила як «з випадковими різцеподіб- ними сколами». оснащення метальної зброї представлено трьома виробами: вістрям вели- кої форми і двома фрагментами пластинок з притупленим краєм (семенова 1949, с. 190— 192). Рис. 2. Пушкарі ііі; нуклеуси: 1—3 — одноплощадкові; 4, 5 — двоплощадкові 103ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Васильєв, П. М., Дудник, Д. В. верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ііі СУЧАСНІ ЗбОРи ПІДЙОМНОГО МАТЕРІАЛУ Починаючи з 1990-х рр. і по сьогодення Пушкарівська палео- літична експедиція санкт-Пе- тербурзького державного універ- ситету та інституту археології нан україни під час щорічного обстеження пам’яток збирала кре- м’яний матеріал на обмеженій ділянці площею 1200 м2, що за 100 м вище по схилу від шурфа й місця збору 1937 р. зазначимо, що ця ділянка є набагато нижчою, тут добре помітні потужні ерозій- ні процеси, які утворили численні яри, один з яких і є сосонницький. з огляду на певну закономірність топографічного розташування ос- новних пушкарівських пам’яток (Пушкарі і, Погон, Бугорок / п’ятий метр) можна припустити, що вище по схилу культурний шар міг зберегтися. Подібна ситуація спостерігалася під час досліджень у південній частині Погонського мису, так зв. Пушкарівської стріл- ки, де культурний шар у пониже- них частинах плато теж був зруй- нований (васильев 2012; ступак, васильев, Пономаренко 2012). крем’яна колекція артефактів, що походить з сучасних зборів на поверхні становить 910 од. (табл. 1), більшість складають відходи виробництва (803 од., 88,2 %). відщепів усього 338 од. (42 %), з яких 44 первинні; улам- ків — 100 од. (12 %), лусочок — 56 од. (7 %). усіх пластин разом з фрагментами нараховується 230 од. (28,75 %), найбільше плас- тин — 196 од., пластинок — 30 од., мікропластин — 4 од. реберчастих пластин і пластинок (з фрагмента- ми) — 30 од. крім того, серед від- щепів слід виділити групу (69 од.) специфічних сколів оформлення ребра. нуклеуси представлено 47 од., усі від пластин і здебільшого спра- цьовані. з-поміж них: 10 цілих, 36 уламків і пренуклеус (рис. 3: 3). одноплощадкових нараховується три: два односторонні (рис. 2: 1, 3) і один двосторонній (рис. 2: 2). двоплощадкових шість (рис. 2: Рис. 3. Пушкарі ііі; нуклеуси: 1, 2 — двоплощадковi; 3 — пренуклеус 104 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів 4, 5; 3: 1, 2), що представлені такими типами: біповздовжні (2 од.), біповз- довжньо-перпендикулярні (2 од.), біпов- здовжньо-альтернативні (1 од.), ортого- нально-суміжні (1 од.). усього виробів з вторинною обробкою 107 од. (11,8 %), зокрема ретушованих пластин і пластинок разом з фрагмен- тами 40 од. (37,5 %), ретушованих від- щепів 13 од. (12 %). скребачки — 20 од. (19 %) представлено винятково кінце- вими типами (рис. 4), усі виконано на пластинах, на деяких присутня нерегу- лярна ретуш по краю заготовки (рис. 4: 3, 11—15). різців нараховується 18 од. (17 %), серед них: три на куті зламаної пластини (рис. 5: 2—4), шість середин- них (рис. 5: 1, 9—12) і дев’ять бокових ре- тушних (рис. 5: 5—8; 6: 1—5). крім того, в колекції наявно два різцевих скола. комбінованих знарядь чотири, усі пред- ставлено варіацією скребачка кінцева / різець (рис. 6: 6—8). досить своєрідними серед крем’яних комплексів пушкарівсь- ких пам’яток постають три проколки з асиметричним жальцем (рис. 6: 9—12), що виготовлені на відщепах. такі виро- би в цілому не характерні для відомих матеріалів з пушкарівських стоянок, а на території Подесення подібні знаряд- дя широко відображені серед крем’яних Мізинського поселення (Шовкопляс 1965, с. 166—167, табл. XVII—XVIII). до виїмчастих знарядь можна віднести три вироби на пластинах, що мають по одній виїмці та нерегулярну ретуш по краю. нечисленна мікролітична добірка, що нараховує всього шість од., виявилася досить інформативною і нетиповою для набору з Пушкарів і та Пушкарів VIII (Погону). вона складається з одного пря- мокутника (рис. 7: 1), трьох медіальних фрагментів (рис. 7: 2—4) і двох прок- симальних фрагментів з притупленим краєм. вірогідніше за все останні, є час- тинами вістер з притупленим краєм (рис. 7: 5, 6). Прямокутник має відре- тушовані обидва краї: один — за допо- могою крутої притуплюючої ретуші, що наносилась з дорсальної та вентральної сторін приблизно порівну; другий — на- півкрутою погострюючою. два вироби ма- ють притуплений край, що оформлений зустрічною ретушшю (рис. 7: 3, 6). серед таких — і проксимальна частина вістря (рис. 7: 6) з вентральним потоншенням у районі відбивного горбка, на інший край, протилежний від притупленого, нанесено напівкруту ретуш. вирізняється прокси- мальна частина вістря, вірогідно череш- кового, що оформлене крутою лускатою 2—3-ступінчатою ретушшю (рис. 7: 5). Таблиця 1. Пушкарі ііі; статистична таблиця крем’яних виробів з поверхневих зборів 1990—2017 рр. назва кількість % відходи виробництва відщепи 338 42 первинні 44 — вторинні 225 — оформлення ребра 69 — Пластини 196 24 цілі 25 — проксимальні фрагменти 61 — медіальні фрагменти 70 — дистальні фрагменти 40 — Пластинки 30 4 цілі 4 — проксимальні фрагменти 9 — медіальні фрагменти 9 — дистальні фрагменти 8 — Мікропластини 4 0,75 цілі 4 — ребристі пластини і пластинки (з фрагментами) 30 4 уламки 100 12 лусочки 56 7 різцеві сколи 2 0,25 нуклеуси 47 6 одноплощадкові 3 — односторонні 2 — двосторонні 1 — двоплощадкові 6 — біповздовжні 2 — перпендикулярні 2 — біповздовжньо-альтернативні 1 — ортогонально-суміжні 1 — багатоплощадкові 1 — фрагменти 36 — Пренуклеуси 1 — усього відходів виробництва 803 88,2 вироби з вторинною обробкою Пластини ретушовані та їхні фрагменти 38 35,5 Пластинки ретушовані та їхні фрагменти 2 2 відщепи ретушовані 13 12 Мікролітичний комплекс 6 6 прямокутник 1 — фрагменти 5 — різці 18 17 кутові 3 — двогранні 6 — бокові 9 — пряморетушні 3 — косоретушні 5 — виїмчасторетушні 1 — виїмчасті 3 2,5 Проколки асиметричні 3 2,5 скребачки кінцеві 20 19 комбіноване знаряддя скребачка кінцева / різець 4 3,5 усього виробів з вторинною обробкою 107 11,8 усього 910 100 105ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Васильєв, П. М., Дудник, Д. В. верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ііі Рис. 4. Пушкарі ііі; скребачки кінцеві 106 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів Рис. 5. Пушкарі ііі; різці: 1, 9—12 — серединні; 2—4 — кутові; 5 — боковий виїмчаторетушний; 6—8 — бо- кові пряморетушні 107ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Васильєв, П. М., Дудник, Д. В. верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ііі Рис. 6. Пушкарі ііі: 1—5 — різці бокові косоретуш- ні; 6—8 — комбіновані знаряддя; 9—11 — проколки; 12 — відщеп ретушований 108 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів Таблиця 2. результати радіокарбонного датування пушкарівських пам’яток (Грибченко 2014, с. 111) зразок дата, BP Місце взяття номер Матеріал Пушкарі і, розкоп V аа-1389 кісткове вугілля 19010 ± 220 Гин-11311б кістка 2000 ± 500 Гин-11311а те саме 20900 ± 900 Гин-8529 зуб мамонта 20600 ± 1200 Гин-8529а те саме 20700 ± 500 Гин-3382 кістка 21000 ± 400 Гин-3381 кісткове вугілля 21100 ± 400 Гин-11307 те саме 22350 ± 150 Пушкарі і, розкоп VII Ki-11901 кістка коня 19500 ± 240 Гин-11310 Горіла кістка 20160 ± 180 Гин-10195 кісткове вугілля 20350 ± 180 Гин-11311 зуб мамонта 20500 ± 500 Гин-11309 кісткове вугілля 20840 ± 190 Гин-11311а зуб мамонта 20900 ± 600 Пушкарі іХ, нижній шар, Погон «5-й метр» лу-361 кістка 18690 ± 770 Гин-10193 те саме 22300 ± 300 Гин-10194 стегнова кістка 22500 ± 450 Гин-11315 ребро 23800 ± 700 Гин-11312 кістка 24000 ± 1200 Пушкарі іХ, верхній шар, основний горизонт кі-13078 зуб вівцебика 11060 ± 140 ле-6961 зуб мамонта 11500 ± 400 кі-13079 те саме 11700 ± 250 кі-11900 те саме 17200 ± 250 Пушкарі іХ, верхній шар, нижній горизонт Hela-1517 зуб вівцебика 14770 ± 115 оха-17799 зуб мамонта 14820 ± 60 Рис. 7. Пушкарі ііі: 1 — прямокутник; 2—4 — медіальні частини; 5, 6 — проксимальні частини вістрів 109ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Васильєв, П. М., Дудник, Д. В. верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ііі ВиСНОВКи наявність у комплексі мікролітів з прямо- висною, практично вертикальною (рис. 7: 4), притуплюючою ретушшю різко контрастує з ви- робами Пушкарів і і Погону (васильєв 2018а; 2018b). де притуплююча ретуш не сильно мо- дифікує край заготовки, а зустрічне нанесення взагалі не характерне. типологія мікролітич- них виробів також має ряд розбіжностей, зокре- ма відсутні як і вістря типу «гравет» — з притуп- леним краєм та тронкованою проксимальною частиною, так і вістря з боковою виїмкою. з ін- шого боку серед матеріалів Пушкарів ііі також представлений прямокутник, хоча і один, про- те він демонструє схожість принципів побудови складних композитних наконечників з Пушка- рями і та Погону, і більш пізніх Пушкарів іХ (Бугорок). крім того слід зазначити, що серед усіх матеріалів Пушкарів ііі, і з шурфа 1937 р. та поверхневих зборів, включаючи і сучасні, відсутні знахідки вістер великих форм, що та- кож є традиційними для знарядь мисливського оснащення сусідніх пам’яток. таким чином, враховуючи вищесказане по- передньо є підстави вважати, що представле- ний крем’яний матеріал із стоянки Пушкарі ііі (сосонницький рів) може відображати відмін- ну від вже відомих традицію виготовлення мік- ролітичних виробів. розуміючи обмеженість джерельної бази на разі ми не можемо певно сказати чи демонструє ця різниця між мік- ролітами Пушкарів і / Погону та Пушкарів ііі господарську специфіку або направленість пам’яток? чи навпаки, це є свідченням хроно- логічної дистанції між пам’ятками? тобто, на сучасному етапі дослідження пушкарівських пам’яток в цілому ми фіксуємо різні поселенсь- кі ділянки, що мають і різний час побутуван- ня. так, на основі результатів абсолютного та відносного методів датування ряд стоянок функціонували до максимуму останнього зле- деніння — це Пушкарі іХ (нижній шар, Погон «5-й метр») з датами 22—23 тис. р. т., Пуш- карі і (20—22 тис. р. т.). до цього хронологіч- ного відрізку на основі стратиграфічних умов залягання культурного шару слід відносити і Пушкарі VIII (Погон). катастрофічні наслід- ки максимуму зледеніння змусили давню лю- дину покинути цю місцевість, а повернення її фіксуються матеріалами що походять з верх- ніх шарів Пушкарів іХ (Бугорок), і мають дати 11—14 тис. р. т. (табл. 2). у цілому розглядаючи мікролітичні вироби Пушкарів ііі напрошується аналогія з вістря- ми Молодового 5 шару 7 (нужний 2015, с. 32, рис. 13: 10, 11, 14), що також мають прямовис- ний притуплений край, іноді з використанням зустрічного ретушування, та вентральне по- тоншення виробу для вирівнювання профілю. сьомий шар Молодового 5 має датування в ме- жах 25—26 тис. р. т. отже, для вирішення проблеми розумін- ня динаміки заселення Погонського мису до і після максимуму останнього зледеніння необ- хідне проведення грунтовних польових архе- ологічних досліджень із залученням фахівців різних профілів та напрямків. ЛІТЕРАТУРА васильев, П. М. 2012. разведки возле с. Пушкари н.-северского р-на черниговской обл. в 2009 г. Де- снинские лревности, VіI: Материалы Межгосударс- твенной научной конференции, посвященной памя- ти Ф. М. заверняева, с. 63-66. васильев, П. М. 2018а. Погон: возможности ре- конструкции и перспективы исследований. Stratum plus, 1, с. 285-305. васильєв, П. М. 2018b. Погон: мікролітичний ком- плекс. Кам’яна доба України, 17—18, с. 110-118. воеводский, М. в. 1940а. работы деснинской эк- спедиции в 1939 г. Краткие сообщения ИИМК, 4, с. 34-36. воеводский, М. в. 1940b. результаты работ де- снинской экспедиции по изучению палеолита (1936 и 1937 гг.). Бюллетень Комиссии по изучению чет- вертичного периода, 6—7, с. 54-57. воеводский, М. в., 1946. деснинская археоло- гическая экспедиция 1940 г. Краткие сообщения ИИМК, 13, с. 89-94. воєводський, М. в. 1947. результати робіт де- снянської експедиції 1936—1938 рр. в: славін, л. М. (ред.). Палеоліт і неоліт України. київ: ан урср, 1, с. 41-57. Грибченко, Ю. н., куренкова, е. и. 2014. Палео- географические особенности основных стоянок поз- днего палеолита бассейна реки десны (Хотылево, елисеевичи, Юдиново, Пушкари). Археологічний альманах, 31: епіграветські пам’ятки середнього Подніпров’я, с. 99-115. нужний, д. Ю. 2015. Верхній палеоліт Західної і Північної України (техніко-типологічна варіабель- ність та періодизація). київ: олег Філюк. семенова, і. а. 1949. Палеолітична стоянка Пуш- карі ііі (сосонницький рів). в: славін, л. М. (ред.). Палеоліт і неоліт України. київ: ан урср, 1, іі, с. 189-196. ступак, д. в., васильев, П. М., Пономаренко, в. в. 2012. новые иследования южной части Погон- ского мыса. Деснинские древности, VI: Материалы Межгосударственной научной конференции, посвя- щенной памяти Ф. М. заверняева, с. 69-79. Шовкопляс, и. Г. 1965. Мезинская стоянка. киев: наукова думка. REFERENCES Vasyliev, P. M. 2012. Razvedki vozle s. Pushkari N.-Sever- skoho r-na Chernіhovskoi obl. v 2009 h. Desnіnskie drevnostі, VII: Materialy Mezhgosudarstvennoy nauchnoy konferentsii, posvіashchennoy pamіati F. M. Zavernіaіeva, s. 63-66. Vasyliev, P. M. 2018a. Pogon: vozmozhnosti rekonstruktsii i perspektivy issledovaniy. Stratum plus, 1, s. 285-305. Vasyliev, P. M. 2018b. Pohon: mikrolitychnyi kompleks. Kam’yana doba Ukrainy, 17—18, s. 110-118. Voіevodskiy, M. V. 1940a. Raboty Desninskoy ekspeditsii v 1939 g. Kratkiіe soobshcheniіa IIMK, 4, s. 34-36. Voіevodskiy, M. V. 1940b. Rezul’taty rabot Desninskoy ek- speditsii po izucheniіu paleolita (1936 i 1937 gg.). Byulleten’ Komissii po izucheniіu chetvertichnogo perioda, 6—7, s. 54- 57. 110 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів Voіevodskiy, M. V. 1946. Desninskaіa arkheologicheskaіa ekspeditsiіa 1940 g. Kratkiіe soobshcheniіa IIMK, 13, s. 89- 94. Voyevods’kyy, M. V. 1947. Rezul’taty robit Desnyans’koyi ekspedytsiyi 1936—1938 rr. In: Slavin, L. M. (ed.). Paleolit i neolit Ukrayiny. Kyiv: AN URSR, 1, s. 41-57. Gribchenko, іu. N., Kurenkova, е. I. 2014. Paleogeo- graficheskiіe osobennosti osnovnykh stoіanok pozdnego pale- olita basseyna reki Desny (Khotylevo, еliseіevichi, Yudinovo, Pushkari). Arkheolohichnyi almanakh, 31: Epihravetski pam’iatky Serednoho Podniprov’ia, s. 99-115. Nuzhnyy, D. Yu. 2015. Verkhniy paleolit Zakhidnoyi i Pivnichnoyi Ukrayiny (tekhniko-typolohichna variabel’nist’ ta periodyzatsiya). Kyiv: Oleh Filyuk. Semenova, I. A. 1949. Paleolitychna stoуanka Pushkari III (Sosonnytskyi Riv). In: Slavin, L. M. (ed.). Paleolit i neolit Ukrainy. Kyiv: AN URSR, 1, II, s. 189-196. Stupak, D. V., Vasyliev, P. M., Ponomarenko, V. V. 2012. Novyye isledovaniіa іuzhnoy chasti Pogonskogo mysa. Desninskiіe drevnosti, VI: Materialy Mezhgosudarst- vennoy nauchnoy konferentsii, posvіashchennoy pamіati F. M. Zavernіaіeva, s. 69-79. Shovkoplias, I. H. 1965. Mezynskaia stoianka. Kiev: Nau- kova dumka. P. M. Vasyliev, D. V. Dudnyk uPPER PALEOLITHIC SITE PuSHKARI III This article deals with new flint collection (surface materials) from Upper Paleolithic site Pushkari III near v. Pushkari Novgorod-Siversky district of the Chernihiv region. Site is located on the high right bank of the Desna River, and occupies the southwestern part of the Cape of Pogon. The flint collection of artifacts is 910 items, more of them are flakes, blades, cores, chunks and chips. In addition, 107 tools were found, of theme: retouched blades and flakes, burins, end scrapers, combined tools (end scraper / burin). A non-numerical microlithic com- plex amounting to only 6 units proved to be rather informative and atypical. It consists of one rectangle, three medial fragments and two proximal fragments, probably points. The presence of a microlith complex in a pivotal, in one case practically vertical, dulling re- touch contrasts sharply with the microlithic products of Pushkar I and Pogon. And in combination with ven- tral thawing on one of the products, an analogy with the points of the Molodovo 5 layer 7. For a more detailed analysis, the determination of the place and role of the above-described material in understanding the problem of the dynamics of the set- tlement of Pogonese capes before and after LGM re- quires archaeological research. Keywords: Upper Paleolithic, Pushkari’s type sites, flint complex. Одержано 18.12.2018 ВАСиЛьЄВ Павло Михайлович, молодший нау- ковий співробітник, інститут археології нан украї- ни, пр. Героїв сталінграда, 12, київ, 04210, украї- на. VASYLIEV Pavlo M., Research Associate, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhradа ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0001-9724-1027, e-mail: pavlo_vasyl’ev@iananu.org.ua. ДУДНиК Діана Валентинівна, студентка, кну імені тараса Шевченка, вулиця володимирська, 60, київ, 01033, україна. DuDNYK Diana V., Student, Taras Shevchenko Na- tional University of Kyiv, Volodymyrska Street, 60, Kyiv, Ukraine, 01033. ORCID: orcid.org/0000-0003-0855-3219, e-mail: ddi18@knu.ua.

Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ

Репозитарії

Схожі ресурси