Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області

Статтю присвячено знахідці прикрас доби раннього середньовіччя у степовій смузі України, що були виявлені 2017 р. поблизу Правих Солонців Херсонської обл. Визначено їхнє місце і дату серед старожитностей цього часу, висунено можливі варіанти пояснення появи такого комплексу на далекій периферії осн...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Ганощенко, В.В., Володарець-Урбанович, Я.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163170
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області / В.В. Ганощенко, Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 126-150. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163170
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1631702020-01-27T01:25:55Z Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області Ганощенко, В.В. Володарець-Урбанович, Я.В. Публікація археологічних матеріалів Статтю присвячено знахідці прикрас доби раннього середньовіччя у степовій смузі України, що були виявлені 2017 р. поблизу Правих Солонців Херсонської обл. Визначено їхнє місце і дату серед старожитностей цього часу, висунено можливі варіанти пояснення появи такого комплексу на далекій периферії основного регіону поширення таких речей. Article presents jewelry findings from Pravi Solontsi in the Lower Dnieper. The assemblage belongs to the circle of Dnieper early medieval hoards of first chronological group by O. A. Shcheglova or Martynivka type. The complex comprises 20 whole and fragmented metal items and 1 glass bead. All jewelry is represented by elements of women’s attire: details of collar (chain with link of «snake head», tubular beads Volodarets-Urbanovich / type 1, trapezoidal pendants ornamented with two / three punches circles in mid and blue bead) and bracelets (Rodinkova / type 5, subtype 3 and 2, Rodinkova / type 2, subtype of ornamented). 2019 Article Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області / В.В. Ганощенко, Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 126-150. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163170 904.8(477.72)”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Ганощенко, В.В. Володарець-Урбанович, Я.В. Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено знахідці прикрас доби раннього середньовіччя у степовій смузі України, що були виявлені 2017 р. поблизу Правих Солонців Херсонської обл. Визначено їхнє місце і дату серед старожитностей цього часу, висунено можливі варіанти пояснення появи такого комплексу на далекій периферії основного регіону поширення таких речей.
format	Article
author	Ганощенко, В.В. Володарець-Урбанович, Я.В.
author_facet	Ганощенко, В.В. Володарець-Урбанович, Я.В.
author_sort	Ганощенко, В.В.
title	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області
title_short	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області
title_full	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області
title_fullStr	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області
title_full_unstemmed	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області
title_sort	скарб кола мартинівки з правих солонців херсонської області
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163170
citation_txt	Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області / В.В. Ганощенко, Я.В. Володарець-Урбанович // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 126-150. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT ganoŝenkovv skarbkolamartinívkizpravihsoloncívhersonsʹkoíoblastí AT volodarecʹurbanovičâv skarbkolamartinívkizpravihsoloncívhersonsʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-14T15:43:04Z
last_indexed	2025-07-14T15:43:04Z
_version_	1837637603187228672
fulltext	126 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) удк 904.8(477.72)”653” В. В. Ганощенко, Я. В. Володарець-Урбанович СКАРб КОЛА МАРТиНІВКи З ПРАВиХ СОЛОНЦІВ ХЕРСОНСьКОї ОбЛАСТІ Статтю присвячено знахідці прикрас доби ран- нього середньовіччя у степовій смузі України, що були виявлені 2017 р. поблизу Правих Солонців Хер- сонської обл. Визначено їхнє місце і дату серед ста- рожитностей цього часу, висунено можливі варіан- ти пояснення появи такого комплексу на далекій периферії основного регіону поширення таких речей. ключові слова: раннє середньовіччя, VI—VII ст., «старожитності антів», перша хронологічна група скарбів за О. О. Щегловою, дніпровські скарби кола Мартинівки, прикраси, підвіски, браслети. ВСТУП у 2017 р. до Херсонського обласного краєзнав- чого музею було передано 21 знахідку — речі, характерні для пеньківської та колочинської культур і для дніпровських скарбів першої хро- нологічної групи за о. о. Щегловою чи кола Мартинівки. за інформацією, отриманою від автора знахідки, прикраси виявлено за 1,0 км на пів- ніч від с. солонці олешківського р-ну Херсонсь- кої обл. офіційно село має назву солонці, на Праві і ліві воно поділено за «народною тради- цією». оскільки комплекс у документах музею фігурує як пункт Праві солонці, а також для уточнення місця знахідки ми теж скористаємо- ся цією назвою. скарб виявлено між м. олеш- ки та с. солонці, у місці, оточеному з півночі штучною водоймою рибної ферми, з півдня — солонцівською великою канавою, що витікає з озера кардашівський лиман, із заходу — єри- ком Прогній. на картах цю місцину позначено як заплаву. Поряд, за повідомленням очевид- ця, були зарості очерету. чіткіше локалізувати місце знахідки неможливо. комплекс включає кільце невеликого діаметра від ланцюжка, 10 пронизок і їхні уламки, чотири трапецієподібних підвісок (2 цілі й 4 фрагменти від ще двох), скляну намистину і три браслети (рис. 1; 2). вироби можна поділити на три групи: 1) нагрудні прикраси чи прикраси голови, 2) на- грудні прикраси і 3) прикраси рук. імовірно, знахідки становлять деталі жіночого вбрання. ОПиС І АНАЛІЗ ЗНАХІДОК наГрудні Прикраси чи Прикраси Голови Невелике бронзове кільце з округлого в перетині дроту з одним приплюснутим, розкле- паним кінцем. загальні розміри 2,2 × 1,6 см, діаметр дроту — 0,4 см, маса 2,26 г (рис. 1: 1; 2: 1). інвентарний номер (далі — ін) ХкМ-а- 9705/3 (11), кП 75478/3 (11). зважаючи на невеликий діаметр, можливо, кільце було ланкою ланцюжка, один його кі- нець оформлено у вигляді так званої «зміїної голівки». аналогічні вироби (рис. 3: а) пред- ставлено у Першоцепляєвському (дьяченко 1978; Приходнюк 1989, рис. 5: 1), Хацьківсь- кому (корзухина 1996, с. 373, табл. 22: 50, 51), козіївсько-новоодеському (корзухина 1996, с. 398, табл. 51: 2) і Гапонівському (Гавриту- хин, обломский 1995, с. 139, рис. 4: 4; Гаври- тухин, обломский 2009, рис. 8) скарбах першої групи, на пам’ятках пеньківської культури, як поселення волоське / сурська забора (При- ходнюк 1998, с. 39, рис. 75: 2, 3), могильник на о. кизлевий (Бодянский 1960, рис. 4: 11) 1 та 1. слід зауважити, що в складі Хацьківського (кор- зухина 1996, табл. 22: 48, 49), козіївсько-ново- © в. в. ГаноЩенко, я. в. володареЦь-урБано- вич, 2019 127ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців на Пастирському городищі (Приходнюк 2005, с. 45) у середньому Подніпров’ї та дніпровсь- кому лівобережжі. на могильнику лучисте у криму виявлено окремі кільця з кінцем у вигляді «зміїної голівки». всі вони походять із склепу 65: поховання 1, 13 і 14 (айбабин, Хай- рединова 2014, с. 98, 106, табл. 130: 4, 5; 148: 19; 149: 9) і поєднуються із іншими знахідками дніпровського походження. відносно часто кільця з кінцем у вигляді «зміїних голівок» на теренах середнього одеського (корзухина 1996, рис. 51: 3, 5—12) скар- бів, на могильнику на о. кизлевий (Бодянский 1960, рис. 4: 7) і на поселенні волоське / сурська забора (Приходнюк 1998, рис. 75: 4, 5) виявлено браслети з кінцями у вигляді «зміїних голівок». тож окремі кільця можуть бути і фрагментами подібних виробів. Подніпров’я та дніпровського лівобережжя поєднуються з іншими деталями намиста. у Ха- цьках — це пронизки і трапецієподібні підвіс- ки (корзухина 1996, табл. 22: 15—25; 27: 37— 51), у Гапоновому — S-подібні, умбоноподібні й трапецієподібні підвіски, пронизки, дзвіночки (Гавритухин, обломский 1995, с. 137—139), у козіївці / новій одесі — дзвіночки, пронизки, квадратні підвіски «козіївка / нова одеса», тра- пецієподібні, S-подібні, умбоноподібні підвіски, лунниці (корзухина 1996, табл. 44; 45; 52—54; 56), а також у зборах на поверхні пам’яток як о. кизлевий — S-подібна, с-подібна і трапеціє- подібна підвіски, пронизки (Бодянский 1960, рис. 4) і волоське / сурська забора — трапе- цієподібні підвіски, дзвіночки, пронизки (При- ходнюк 1998, рис. 75). на могильнику лучисте поховання з такими прикрасами збереглися в Рис. 1. знахідки з Правого солонця (фото): 1 — ланка від ланцюжка; 2—12 — пронизки; 13—18 — трапеціє- подібні підвіски; 19 — скляна намистина; 20—22 — браслети 128 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів Рис. 2. знахідки з Правого солонця: 1 — ланка від ланцюжка; 2—12 — пронизки; 13—18 — трапецієподібні підвіски; 19 — скляна намистина; 20—22 — браслети 129ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців дуже поганому стані і визначити призначен- ня останніх неможливо. але завважимо, що в цих комплексах були й деталі намиста, хоча о. і. айбабін та є. о. Хайрединова вказують, що такі знахідки з поховань 1 і 13 у склепі 65 виявлено в районі кісток рук (айбабин, Хайре- динова 2014, с. 95—96). тож лише знахідки з Першоципляєвського і Пастирського городища скарбу не поєднувалася з деталями намиста. відтак, явно простежується закономірність: як і в Перших солонцях, кільця з кінцем у виг- ляді «зміїної голівки» у названих комплексах поєднуються з пронизками і трапецієподібни- ми підвісками різних типів. знахідки подібних ланцюжків у складі комп- лексів першої групи за о. о. Щегловою, ознака 28 дніпровських скарбів (Гавритухин, Щеглова 1996, с. 54), вказують на хронологію в межах другої половини VI—VII ст. територіально такі вироби поширені на теренах усього ареалу прикрас кола Мартинівки (рис. 3: в). додамо, що в Хацьківському скарбі також було два кільця приблизно таких само роз- мірів, що і в Правих солонцях. на одне з них була нанизана мушля (Бобринский 1901, с. 147, табл. XIV; корзухина 1996, с. 373; табл. 22: 53). отже, такі вироби могли бути елементами підвісок. у складі зайцівського скарбу, що належить до другої хронологічної групи («заховання» їх припадає на першу половину VIII ст.), вияв- лено два кільця невеликого діаметра (рис. 3: Б, 15, 16), які Г. Ф. корзухіна вважала скро- невими (корзухина 1996, с. 420, табл. 106: 13, 14). таке використання їх можна підтвердити знахідками на могильнику лучисте, де в низці поховань виявлено скроневі кільця з кругло- го в перетині дроту з приплюснутими чи пого- стреними кінцями, хоча хронологія таких при- крас досить широка. Подібні вироби виявлено в склепі 8, шар 2, поховання 3 другої половини VIII—іХ ст. (айбабин, Хайрединова 2008, с. 80, Рис. 3. кільця із кінцями у вигляді «зміїних голівок» та скроневі кільця: а — ланцюжки з кілець та окремі кільця з кінцем у вигляді «зміїної голівки»: 1 — Перше Цепляєво; 2, 3 — Хацьки; 4, 5 — Гапонове; 6 — козіїв- ка / нова одеса; 7 — о. кизлевий; 8, 9 — волоське; 10 — Пастирське городище; 11, 12 — лучисте, склеп 65, поховання 1; 13 — лучисте, склеп 65, поховання 13; 14 — лучисте, склеп 65, поховання 14 (1 — фото я. в. володарця-урбановича; 4 — фото за Гавритухин, обломский 2009, рис. 8); Б — скроневі кільця: 15, 16 — зайцівський скарб; 17, 18 — лучисте, склеп 36, шар по- ховання 9; в — карта поширення знахідок. Умовні поз- начки: і — знахідки ланцюжків із кільцями з кінцями у вигляді «зміїних голівок»; іі — знахідки окремих кілець з кінцями у вигляді «зміїних голівок»; ііі — пронизки; IV — трапецієподібні підвіски; V — знахідки скроневих кілець; Vі — знахідки в скарбах; VіI — знахідки на пам’ятках. Пам’ятки: 1 — Праві солонці; 2 — волоське; 3 — о-в кизлевий; 4 — Пастирське городище; 5 — Ха- цьки; 6 — козіївка / нова одеса; 7 — Перше Цепляєво; 8 — Гапонове; 9 — лучисте; 10 — зайців 130 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів табл. 24: 1), могилі 21 VIII ст. (айбабин, Хай- рединова 2008, табл. 74: 1), склепі 29, шар 1, поховання 1 кінця іХ — початку Х ст. (айба- бин, Хайрединова 2008, с. 92, табл. 85: 20), склепі 36, шар 2, поховання 11 першої чверті VII ст. (айбабин, Хайрединова 2008, с. 105, табл. 117: 5), склепі 36, шар 3, поховання 16 другої половини VI ст. (айбабин, Хайрединова 2008, с. 106, табл. 122: 6, 7), склепі 38, шар 3, поховання 13 першої половини VII ст. (айба- бин, Хайрединова 2008, с. 113, табл. 150: 2, 3), склепі 38, шар 4, поховання 14 другої—треть- ої чверті VII ст. (айбабин, Хайрединова 2008, с. 114, табл. 152: 1), склепі 43, шар 1, похован- ня 1 останньої чверті VII ст. (айбабин, Хайре- динова 2014, с. 49, табл. 6: 1), склепі 43, шар 1, поховання 3 останньої чверті VII ст. (айбабин, Хайрединова 2014, с. 50, табл. 6: 5), склепі 44, шар 1, поховання 1 іХ ст. (айбабин, Хайреди- нова 2014, с. 55, табл. 18: 2), склепі 65, шар 2, поховання 13 другої половини VII ст. (айбабин, Хайрединова 2014, с. 104, табл. 147: 17, 19), мо- гилі 71 другої половини VII ст. (айбабин, Хай- рединова 2014, с. 110, табл. 158: 1), склепі 74, поховання 5 кінця VI — першої чверті VII ст. (айбабин, Хайрединова 2014, с. 114—115, табл. 174: 7), зокрема з речами дніпровського походження — склеп 36, шар 2, поховання 9 першої половини VII ст. (рис. 3: Б, 17, 18; ай- бабин, Хайрединова 2008, с. 105, табл. 120: 13, 14). іноді такі знахідки виявлено в районі шиї з намистинами — склеп 20, поховання 7 іХ ст. (айбабин, Хайрединова 2008, с. 91, табл. 72: 7), могила 31 другої половини VIII — першої половини Х ст. (айбабин, Хайрединова 2008, с. 94, табл. 86: 1). враховуючи, що в Правих солонцях виявле- но лише одне кільце з кінцем у вигляді «змії- ної голівки», складно визначити його місце у вбранні: була то деталь ланцюжка чи скроне- вого кільця. наГрудні Прикраси. деталі наМиста Пронизки. Прості бронзові гладенькі про- низки, 10 од. (5 цілих і 5 фрагментованих) і дрібні уламки. їх згорнено у трубочку з брон- зового листа, шов незапаяний. на кінцях за- лишки ниток. довжина від 1,1 до 2,9 см, ши- рина від 0,4 до 0,6 см, маса від 0,10 до 0,81 г (рис. 1: 2—12; 2: 2—12). ін — ХкМ-а-9705/1 (1—5), кП 75478/1 (1—5); ХкМ-а-9705/2 (6—10), кП 75478/2 (6—10). Прикраси належать до типу 1 за типологією я. в. володарця-урбановича (володарець-ур- банович 2014, с. 42), найпоширенішого з-поміж цієї категорії виробів у раннє середньовіччя. Подібні вироби виявлено (рис. 4) на поселеннях пеньківської культури ігрень-Підкова (При- ходнюк 1998, рис. 71: 7—10), волоське (рутков- ская 1974, рис. 4: 11; Приходнюк 1998, рис. 18: 17), дереївка (телегин 1962, с. 17, рис. 4: 6), коробівка (рутковская 1974, с. 36, рис. 4: 3; Приходнюк 1980, с. 134), балка яцева (Бо- дянский 1960, с. 276) і стецівка (Петров 1963, с. 229, рис. 10: 5), на могильниках пеньківської та колочинської культур на островах сурський (Приходнюк 1998, рис. 19: 24), кизлевий (Бо- дянский 1960, с. 274; Приходнюк 1998, рис. 19: 19) і в акактово, поховання 28 (Шмидт 1963, рис. 12: 2); у Мохнацькому похованні (аксенов, Бабенко 1998, с. 115, рис. 2: 8); у скарбах кола Мартинівки — Гапонівському (Гавритухин, обломский 1995, с. 138, рис. 2: 12), козіївсько- новоодеському (корзухина 1996, с. 396, 400, табл. 45: 6, 7, 14—16; 56: 7—10, 18—32), Хаць- ківському (корзухина 1996, с. 373, табл. 22: 37— 47), нижньо-сироватському (корзухина 1996, с. 403, табл. 61: 8), трубчевському (Приходнюк, Падин, тихонов 1996, с. 83), курилівському (родинкова 2010а, с. 86, рис. 4: 26), суджі-за- мостянському (родинкова, сапрыкина, сыче- ва 2018, рис. 4: 21, 23—29), Шевченківському (родинкова 2012b, с. 194—195), Полтавському 2014 р. (супруненко, володарець-урбанович, Пуголовок 2016, с. 101), Хитцівському (воло- дарець-урбанович, сидоренко 2016, с. 120) і черкасько-конопельківському (родинкова, сапрыкина 2015, рис. 2: 1—3) скарбах першої хронологічної групи. крім того, такі вироби за- фіксовано на місцезнаходженнях з лебехівки (корзухина 1996, с. 392—393, табл. 94: 25), тах- тайки (корзухина 1996, с. 420, табл. 108: 13), східних повітів Полтавської губ. (корзухина 1996, с. 395, табл. 78: 4) і Малої Перещепини 1. трохи пізнішим часом датуються знахідки із скарбів VII/VIII — першої половини VIII ст.: коропівський, що включає вироби першої та другої (?) груп (дідик 2009; 2012; 2017, с. 44), вороб’ївський другої хронологічної групи за о. о. Щегловою (корзухина 1996, с. 359, табл. 7: 4) і «скарб ювеліра 1991 р.» з Пастирського го- родища, близько 50 екз. (Приходнюк 2005, с. 46—47) 2. таку кількість прикрас, як у Правих солон- цях (близько 10 екз.) в одному комплексі чи на одній пам’ятці зафіксовано в чотирьох скар- бах — трубчевськ і курилівка (по 13 екз.), Ха- цьки і коропове (по 14 екз.) і 9 екз. на місцезна- ходженні в лебехівці (володарець-урбанович 2014, рис. 3). на могильнику лучисте прості гладень- кі пронизки виявлено у низці комплексів з речами дніпровського походження: 10 екз. у склепі 10, шар 5, поховання 17 (айбабин, Хай- 1. у публікації д. і. левченка (левченко 1999) не- має даних про дві пронизки і 12 намистин. у 2012 р. однин з авторів ознайомився із знахідка- ми, що зберігаються в шкільному музеї с. Мала Перещепина. 2. до другої хронологічної групи належить і скарб з коропових Хуторів, що включає дві спіралеподіб- ні пронизки (колода 2016, с. 68, рис. 2: 15, 16). 131ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців рединова 2008, табл. 50—54), 7 екз. у склепі 36, шар 2, поховання 9 (айбабин, Хайрединова 2008, табл. 120; 121), 9 екз. у склепі 54, шар 3, поховання 20 (айбабин, Хайрединова 2014, табл. 69—75), 2 екз. у склепі 59, шар 3, похован- ня 9 (айбабин, Хайрединова 2014, табл. 101), 6 екз. у склепі 65, шар 1, поховання 2 (айба- бин, Хайрединова 2014, табл. 132—136). знахідки подібних пронизок пов’язано з пам’ятками третьої чверті і тис. або зі скарба- ми першої хронологічної групи — ознака 32 (Гавритухин 1996, с. 95; Гавритухин, Щеглова 1996, с. 54). однак такі вироби трапляються і в пізніших комплексах. відтак, хронологія цьо- го типу доходить до першої половини VіII ст. Що ж до нижньої дати, то аналогічні прикра- си є і на зарубинецьких, пізньозарубинецьких і київських пам’ятках (володарець-урбанович 2014, с. 42—43), адже вони становлять у «ста- рожитностях антів» так звану «субстратну» гру- пу прикрас (родинкова 2003а). Поширені такі вироби на теренах середнього Подніпров’я, дніпровського лівобережжя та надпоріжжя (рис. 5). Чотири бронзові трапецієподібні підвіс- ки, орнаментовані трьома півкулями, вибити- ми пуансоном. дві розташовано симетрично в кутах основи і одна — по центру (рис. 1: 13— 18; 2: 13—18). Під верхнім підтрикутної форми краєм є отвір. дві підвіски майже цілі з незнач- ними тріщинами і зламами по краях. Парамет- ри однієї (рис. 1: 15): довжина 5,0 см, ширина Рис. 4. Пронизки типу 1 за я. в. володарцем-урбановичем: 1 — волоське; 2 — Мохнач; 3 — ігрень-Підкова; 4 — о-в кизлевий; 5 — о-в сурський; 6 — стецівка; 7 — дереївка; 8 — курилівка; 9 — вороб’ївка; 10 — ниж- ня сироватка; 11 — козіївка / нова одеса; 12 — Хацьки; 13 — Гапонове; 14 — лебехівка; 15 — східні повіти Полтавської губ.; 16 — тахтайка; 17 — коробівка; 18 — балка яцева; 19 — Полтава; 20 — акактово, похо- вання 28; 21 — коропове 132 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів по нижньому краю 2,9 см, зверху — 1,2 см, маса 3,4 г. ін — ХкМ-а-9705/4 (12), кП 75478/4 (12). Параметри другої (рис. 1: 16): довжина 5,0 см, ширина по нижньому краю 3,2 см, зверху 1,2 см, маса 3,0 г. ін — ХкМ-а-9705/5 (13), кП 75478/5 (13). з чотирьох фрагментів аналогічних при- крас два (рис. 1: 13, 14), можуть бути уламками одного виробу. один маловиразний фрагмент пластини (рис. 1: 18) також може бути части- ною подібної підвіски (рис. 1: 17). Параметри уламків такі. один (рис. 1: 17): довжина 3,4 см, ширина 2,8 см, маса 2,91 г. ін — ХкМ-а-9705/6 (14), кП 75478/6 (14). другий (рис. 1: 14): дов- жина 2,1 см, ширина 2,7 см, маса 0,76 г. ін — ХкМ-а-9705/8 (16), кП 75478/8 (16). третій (рис. 1: 13): довжина 2,5 см, ширина 2,4 см, маса 1 г. ін — ХкМ-а-9705/7 (15), кП 75478/7 (15). вироби належить до числа прикрас, оздоб- лених 2—3 півкулями, що становить ознаку 29 дніпровських комплексів (Гавритухин, Щег- лова 1996, с. 54). вони є прикметними лише для раннього середньовіччя (рис. 6: а): козіївсько- новоодеський скарб, 5 екз. (корзухина 1996, табл. 53: 5—7, 11, 12) і Полтавський 2014 р. (супруненко, володарець-урбанович, Пуголо- вок 2016, с. 106, рис. 1: 13), а також волоське / сурська забора (Березовец 1963, рис. 24: 20; рутковская 1974, рис. 4: 14; Приходнюк 1998, рис. 75: 11), Митьки 1 і могильник лучисте, склеп 38, шар 3, поховання 8 з речами дніп- ровського походження (айбабин, Хайрединова 2008, табл. 140: 2, 3). Подібні підвіски пов’язано з пеньківськими пам’ятками або зі скарбами першої хронологічної групи (Гавритухин 1996, с. 95; супруненко, володарець-урбанович, Пуголовок 2016, с. 106—107), поширеними у дніпровському лівобережжі, надпоріжжі та криму (рис. 6: Б). відповідно, цей тип датуєть- ся другою половиною VI—VII ст. (Гавритухин, Щеглова 1996, рис. 62). Пронизки і трапецієподібні підвіски були складниками різних прикрас, зокрема, іноді вони становлять деталі накісників чи шум- ливих підвісок. Подібні знахідки є в складі козіївсько-новоодеського (корзухина 1996, с. 396, табл. 45: 4—6; Щеглова 1999, рис. 10) і суджі-замостянського скарбів (кашкин, ро- динкова 2010, рис. 5; родинкова, сапрыкина, сычева 2018, рис. 4: 9—12) у дніпровському лівобережжі та в склепі 10, шар 5, похован- ня 17 (Щеглова 1999, рис. 8; Щеглова, родин- кова 2003, с. 297; Хайрединова 2002, рис. 11; айбабин, Хайрединова 2008, с. 85, табл. 52) на могильнику лучисте в криму. на цьому мо- гильнику в кількох випадках трапецієподібні оздоби були підвішені за нитку до пронизок, і їх прикріплювали до одягу в районі грудної клітки чи вони входили до разок намиста, що з’єднував дві фібули дніпровського походжен- ня — склеп 36, шар 2, поховання 9 (айбабин, Хайрединова 2008, с. 102, 105, табл. 110: 9; 120; 121), склеп 54, шар 3, поховання 20 (айбабин, Хайрединова 2014, с. 67, 75—76, табл. 49: 20; 69—75), склеп 65, шар 1, поховання 2 (айба- 1. знахідка у 2018 р. була передана до черкась- кого міського музею археології середнього Подніпров’я. Рис. 5. карта поширення пронизок типу 1 за я. в. володарцем-урбановичем: 1 — Праві солонці; 2 — балка яцева; 3 — волоське; 4 — ігрень-Підко- ва; 5 — о-в кизлевий; 6 — о-в сурський; 7 — де- реївка; 8 — стецівка; 9 — Хацьки; 10 — Пастирське городище; 11 — лебехівка; 12 — коробівка; 13 — вороб’ївка; 14 — тахтайка; 15 — Мала Перещепина; 16 — Полтава (2014 р.); 17 — козіївка / нова одеса; 18 — Мохнач; 19 — коропове; 20 — Хитці; 21 — нижня сироватка; 22 — курилівка; 23 — суджа-за- мостя; 24 — черкаська конопелька; 25 — Гапонове; 26 — Шевченкове; 27 — трубчевськ; 28 — лучисте 133ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців бин, Хайрединова 2014, с. 95, 98—99, табл. 126: 2; 132—136). трапецієподібні підвіски іноді чіпляли до лунниць (родинкова 2003b) — козіївсько-но- воодеський скарб (корзухина 1996, табл. 53: 17; 56: 2, 3) і Банцеровщина (корзухина 1996, табл. 115: 3), хоча у слов’ян лунниць украй мало; до ланцюжка, що з’єднував дві фібули, про що свідчить поховання 9 шару 3 склепу 38 могильника лучисте (айбабин, Хайрединова 2008, табл. 146), що підтверджується і знахід- кою зі східних повітів Полтавської губ. (кор- зухина 1996, табл. 78: 3). у склепі 59 шару 3, поховання 9 трапецієподібна підвіска була по- ряд з круглою підвіскою та двома пронизками, що вказує на їхню належність до деталей на- миста (айбабин, Хайрединова 2014, табл. 96; 101). на таку само позицію у вбранні вказує поховання 5 склепу 35, де в районі грудної клітини, ближче до шиї, виявлено разок з на- мистин, пронизок і трапецієподібних підвісок (айбабин, Хайрединова 2008, с. 97, табл. 97: 5; 101—103; Хайрединова 2011, рис. 3.29). Проте у похованні 8 склепу 38 могильника лучисте трапецієподібні підвіски (аналогічні знахідкам з Правих солонців) виявлено в районі тазових кісток. за реконструкцією є. а. Хайрединової, вони були прикріплені до пояса (Хайрединова Рис. 6. трапецієподібні підвіски орнаментовані двома / трьома півкулями по центру: а — трапецієподібні підвіски орнаментовані двома / трьома півкулями по центру: 1—5 — козіївка / нова одеса; 6 — Митьки; 7 — Полтава (2014 р.); 8—10 — волоське / сурська забора; 11, 12 — лучисте, склеп 38, шар 3, поховання 8 (1—5 — фото із архіву о. с. Федоровського; 6 — фото т. в. Бітковської; 7, 9, 10 — фото я. в. володарця-ур- бановича); Б — карта поширення трапецієподібних підвісок орнаментованих двома / трьома півкулями по центру: 1 — Праві солонці; 2 — волоське / сурська забора; 3 — Митьки; 4 — Полтава (2014 р.); 5 — козіїв- ка / нова одеса; 6 — лучисте 134 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів 2011, рис. 4.6: 11). для території середнього Подніпров’я та дніпровського лівобережжя лише матеріали поховання біля с. Мохнач (ак- сенов, Бабенко 1998, с. 111—112; родинкова 2012b, с. 196; 2014, с. 93—94) вказують на ви- користання паска жіночим населенням, хоча й з незначною кількістю геральдичних оздоб. але в Правих солонцях немає прикрас, що їх однозначно можна було б пов’язати з деталями пояса. Намистина куляста з напівпрозорого скла синього кольору з наскрізним отвором, трішки вищерблена. діаметр 0,6 см, діаметр каналу — 0,1—0,3 см, довжина вздовж кону- соподібного отвору 0,7 см. її виготовлено в тех- ніці витягнутої трубочки (волокна розташовані паралельно каналу). Маса 0,21 г (рис. 1: 19; 2: 19), ін — ХкМ-а-9705/9 (17), кП 75478/9 (17). намистина належить до групи однокольорових (монохромних), а саме до групи і (однокольо- рові), відділу 1 (круглі), типу «а» (кулеподібні), підтипу 1 (деопик (ковалевская) 1961, с. 213) чи до типу 90 за в. Б. ковалевською (ковалевс- кая 2000, с. 6—7). нині не маємо каталогу намистин зі слов’янських пам’яток третьої чверті і тис. тож за аналогії ми долучили круглі сині намистини, позаяк інші деталі (технологія виготовлення, прозорість скла, форма отвору) в публікаціях часто не вказані. відтак, сині намистини тра- пилися в острогозькому (Березуцкий, золота- рев, куцев 2017, с. 136), козіївсько-новоодесь- кому (корзухина 1996, с. 396), колосківському (корзухина 1996, с. 419), Хитцівському (во- лодарець-урбанович, сидоренко 2016, с. 121) скарбах, на поселенні празької культури стру- га 1 (варгей 1993, с. 71—72, табл. VII: 22; 2016, с. 36) і на пеньківських пам’ятках: поселення в балці яцева 1, могильник на о-ві сурський 2 (Бодянский 1960; Приходнюк 1998, с. 156) 3. наручні Прикраси — Браслети браслет з округлого в перетині стрижня і потовщеними майже квадратними в пе- ретині кінцями. кінці орнаментовано граві- йованими паралельними та перехресними лініями. розміри браслета 6,0 × 7,1 см, діаметр стрижня у центрі 0,4 см, кінці — 1,0 × 0,8 см, маса 46,74 г. По центру трохи зігнутий, тут є тріщина (рис. 1: 20; 2: 20). ін — ХкМ-а-9705/10 (18), кП 75478/10 (18). 1. синя намистина з непрозорого скла, розмірами 0,5 × 0,5 см, діаметр отвору 0,3 см, форма каналу повторює форму виробу, волокна розташовані па- ралельно каналу. 2. на пам’ятці виявлено кілька круглих синіх на- мистин, дуже перепалених і розламаних. 3. у публікаціях намистини з двох останніх пам’яток не описано. зберігаються в наукових фондах ін- ституту археології нан україни. Браслет належить до типу V, підтипу 3 (з потовщеними кінцями, що в перетині набли- жаються до квадрата) за в. є. родінковою (родинкова 2003с, с. 69). Цей підтип (рис. 7: 1—12) включає знахідки з донецького городи- ща (рис. 7: 1; Приходнюк 1998, рис. 63: 4) і Пер- шого Цепляєвського скарбу (рис. 7: 2; дьяченко 1978) з округлою середньою частиною, прикра- шені своєрідним орнаментом. у козіївсько- новоодеському скарбі (рис. 7: 3, 4; корзухина 1996, табл. 50: 12; 51: 5) зафіксовано два ор- наментованих фрагменти подібних браслетів. неорнаментовані два цілі й чотири фрагмен- ти цього підтипу було в колосківському скарбі (рис. 7: 5—10) і один у козіївсько-новоодесько- му (рис. 7: 12), а також один на ігрені-Підкові (рис. 7: 11; Приходнюк 1998, рис. 71: 16). браслет з розширеними розклепаними кінцями, на яких нанесено вигравійовано сітчастий орнамент. розміри браслета 7,6 × 6,1 см, діаметр стрижня по центру — 0,5 см, роз- міри кінців 1,1 × 0,3 см, маса 50,89 г (рис. 1: 21; 2: 21). ін — ХкМ-а-9705/11 (19), кП 75478/11 (19). Браслет належить до типу V, підтипу 2 за в. є. родінковою, цебто виробів з розширеними чотирикутної форми кінцями, прикрашеними паралельними, перехресними та зиґзаґоподіб- ними гравійованими лініями. вироби цього підтипу виявлено по одному в козіївсько-но- воодеському скарбі (рис. 7: 18; корзухина 1996, табл. 50: 9) і Полтавському 2014 р. (рис. 7: 22; супруненко, володарець-урбанович, Пуголо- вок 2016, с. 111, рис. 14), по два — в острогозь- кому (рис. 7: 23, 24; Березуцкий, золотарев, куцев 2017, с. 134, рис. 1: 2, 6) і колосківському (рис. 7: 14, 15; корзухина 1996, табл. 102: 1, 2), а також на поселеннях ігрень-Підкова (рис. 7: 17; Приходнюк 1998, рис. 71: 14), Циркуни 11 (рис. 7: 13), Шедієве (рис. 7: 20) і місцезнаход- женні у с. солонці (рис. 7: 21; володарець-ур- банович 2015, с. 98—99, 102, рис. 2: 2, 4). до цієї ж групи належать ще один браслет з ко- лосківського скарбу, один кінець якого у пере- тині прямокутний, другий — сегментоподібний (рис. 7: 16; корзухина 1996, табл. 102: 4), і ула- мок неорнаментованого браслета з Мартинівсь- кого скарбу (рис. 7: 19; Приходнюк и др. 1991, с. 72—92; корзухина 1996, табл. 16: 8). укажемо, що переважну більшість браслетів типу V виявлено у козіївсько-новоодесько- му і колосківському скарбах. їх майже немає на пам’ятках і в комплексах поза міжріччям ворскли і сіверського дінця, хоча поодинокі знахідки є в надпоріжжі (рис. 8: 2). додамо, що обидва підтипи (2 і 3) чотири рази поєднуються в одному скарбі чи пам’ятці — козіївка / нова одеса, колосково, Праві солонці, ігрень-Під- кова. Уламок литого браслета з ледь потовще- ним, округлим в перетині кінцем, вкритим ближче до краю геометричним орнаментом з 135ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців навскісної сіточки між поясками ліній. зва- жаючи на те, що сіточка складається з неси- метричних ромбиків, можна припустити, що спочатку було нанесено орнамент, а вже потім виріб було зігнуто. Браслет був обламаний у давнину, після чого його дуже зігнули. діаметр Рис. 7. Браслети типу V за типологією в. є. родінкової; підтип 3: 1 — донецьке городище; 2 — Перше Цеп- ляєво; 3, 4 — козіївка-нова одеса; 5—10 — колосково; 11 — ігрень-Підкова; 12 — козіївка-нова одеса; під- тип 2: 13 — Циркуни 11; 14—16 — колоскове; 17 — ігрень-Подкова; 18 — козіївка / нова одеса; 19 — Мар- тинівка; 20 — Шедієве; 21 — солонці; 22 — Полтава (2014 р.); 23, 24 — острогожськ (2, 13, 20—22 — фото я. в. володарця-урбановича) 136 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів новотвору 4,7 × 4,2 см, потовщеного округлого кінця — 0,8 см, стрижня в центрі — 0,5 см, маса 31,79 г (рис. 1: 22; 2: 22). ін — ХкМ-а-9705/12 (20), кП 75478/12 (20). за прямим призначен- ням він явно вже не використовувався. Можли- во, його берегли як цінну сировину. Браслет належить до виробів з розширеними (округлими) й орнаментованими кінцями — тип іі, підтип орнаментованих (прикрашені гравійованими паралельними і перехресними лініями) за в. є. родінковою (родинкова, седин 2004, с. 240). Цей підтип представлено знахід- ками (рис. 9; 10) по 2 екз. в скарбах Менському (корзухина 1996, с. 408, табл. 77: 2, 3; Приход- нюк 2001, рис. 56: 3), трубчевському (Приход- нюк, Падин, тихонов 1996, с. 83, рис. 9: 4, 5) і суджі-замостянському (кашкин, родинкова 2010, с. 86, рис. 5; родинкова, сапрыкина, сы- чева 2018, рис. 3: 1, 2), а також 4 екз. на городи- щі Могилев-зміївка (Марзалюк 2011, мал. 17: 1, 2, 4, 5; обломский 2016а, с. 25, 53, рис. 12: 5—8), 2 екз. у никодимово (родинкова, седин 2004, с. 240, рис. 4: 2, 3; обломский 2016а, с. 52, рис. 41: 5), одним у великих Будких (ильинская 1968, с. 60—61; Горюнов 1981, с. 106; родинко- ва 1996, с. 157) і 3 екз. у зимному (ауліх 1962, с. 100—102; 1972, с. 66—69, табл. Хііі: 2, 6, 9). трапилися вони також на поселеннях старо- сілля (лінка 1952, с. 46, табл. ііі: 7; Приходнюк 1980, рис. 44: 11), ігрень-Підкова (Приходнюк 1998, рис. 71: 4), Шедієве (володарець-урбано- вич 2015, с. 93—98), новоселиця (Приходнюк 1990, с. 93, рис. 13: 3; 1998, рис. 66: 7), Мала Перещепина (левченко 1999, с. 167, рис. 4: 2), кривець 4, 2 екз. (обломский 2011, с. 56, рис. 3: 5; 2012а, с. 54; 2012c, рис. 8: 5), видилиха (Гриб 2017, с. 76, рис. 65: 7), київ, вул. трьохсвяти- тельська (корзухина 1996, с. 353, табл. 77: 6), 2 екз. в похованні 2 другої половини V — пер- ших десятиліть VI ст. могильника любовка (радзієвська, Шрамко 1980, с. 103, рис. 4: 4, 5; Гавритухин 2004, с. 208—209), 2 екз. в інгума- ційних похованнях з прикрасами кола «ста- рожитностей антів» біля с. Мохнач (аксенов, Бабенко 1998, с. 116, рис. 3: 5, 6), один на мо- гильнику денчень, поховання 280 (рафалович Рис. 8. карта поширення браслетів типу V за типологією в. є. родінкової. Умовні позначки: і — підтип 2; іі — підтип 3. Пам’ятки: 1 — Праві солонці; 2 — ігрень-Подкова; 3 — Шедієве; 4 — солонці; 5 — Полтава; 6 — козіївка / нова одеса; 7 — Циркуни 11; 8 — колоскове; 9 — острогожск; 10 — Мартинівка; 11 — до- нецьке городище; 12 — Перше Цепляєво 137ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців Рис. 9. Браслети типу II і підтипу орнаментованих за типологією в. є. родінкової: 1, 2 — Мена; 3 — ста- росілля; 4 — Мала Перещепина; 5 — ігрень-Підкова; 6 — новоселиця; 7, 8 — Мохнач; 9 — денчень; 10, 11 — трубчевськ; 12 — великі Будки; 13 — Шедієве; 14, 15 — никодимово; 16, 17 — кузьминський могиль- ник, поховання 7; 18, 19 — любовка, поховання 2 (6 — без масштабу; 10, 11 — прорисовка за фото; 13 — фото я. в. володарця-урбановича) 138 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів 1986, с. 27, табл. XV: 3), на могильниках коло- чинської культури, а саме усох, поховання 4 (Падин 1960, с. 318, рис. 2: 5), картамишево 2, поховання 36, культурний шар (Горюнова 2004, с. 21, 25, рис. 6: 2, 11), леб’яже, поховання 39, 44, 69 1 (липкинг 1974, с. 148—150; тихомиров 1990), на могильнику культури рязансько-ок- 1. рисунки знахідок з особистого архіву р. в. терпи- ловського. Рис. 10. Браслети типу II і підтипу орнаментованих за типологією в. є. родінкової: 1, 2 — кривець 4; 3 — семилуцький район воронезької обл.; 4 — видилиха; 5, 6 — суджа-замостя; 7—9 — зимне; 10 — картами- шево 2, поховання 36; 11 — картамишево 2, культурний шар; 12—15 — Могилев-зміївка; 16 — усох, похо- вання 4; 17 — леб’яже, поховання 44; 18 — леб’яже, поховання 69; 19 — леб’яже, поховання 39, 20 — київ, вул. трьохсвятительська (1 — фото а. М. обломського; 2 — фото за обломский 2012c, рис. 8: 5; 5, 6 — фото за кашкин, родинкова 2010, рис. 5) 139ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців ських фінів з прикрасами кола дніпровського походження: 2 екз. у кузьминському могиль- нику, поховання 7 (ахмедов 2016, с. 74—76, рис. 7; ахмедов, Гаврилов 2017, с. 72—74, рис. 1) і в семилуцькому р-ні воронезької обл. (зиньковская 2012, с. 153, рис. 1: 3). основним ареалом поширення таких прикрас є територія дніпровського лівобережжя (рис. 11). загалом браслети належать до ознаки 16 у переліку прикмет дніпровських скарбів, і вони є характерними для першої хронологічної гру- пи за о. о. Щегловою та пам’яток пеньківсь- кої чи колочинської культур (Щеглова 1990, с. 170, рис. 2: 16; Гавритухин, Щеглова 1996, с. 53). тож їхня хронологія вкладається в третю чверть і тис. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ на жаль, ми не можемо верифікувати ці знахідки за обставинами їх знаходження. тому висновки будуть підпорядковані двом аксіома- тичним припущенням: речі були виявлені побли- зу с. Праві солонці та складали один комплекс. найімовірніше, прикраси становлять скарб (чи його частину) першої хронологічної гру- пи. на це, зокрема, вказує той факт, що всі знахідки мають відповідники серед ознак дніп- ровських комплексів за і. о. Гавритухіним і о. о. Щегловою (таблиця). тільки пронизки побутували впродовж значного часу, натомість інші знахідки є прикметними винятково для пам’яток пеньківської та колочинської культур і комплексів типу Мартинівки. завважимо, що комплекс із Правого солон- ця знаходиться далеко від основного ареалу по- ширення таких скарбів, що припадає на дніп- ровське лівобережжя (18 пунктів) 1, набагато менше їх (4 пункти) у середньому Подніпров’ї (дерев’янко, володарець-урбанович 2017, рис. 1). нещодавно в Подонні, де донедавна були невідомі пам’ятки з синхронними на- шаруваннями, виявлено острогозький скарб (Березуцкий, золотарев, куцев 2017), хоча 1. комплекси з Блажків і коропового включають знахідки, характерні для першої та другої груп і, ймовірно, мають «перехідний» характер. Рис. 11. карта поширення браслетів типу іі підтипу орнаментованих за типологією в. є. родінкової: 1 — Праві солонці; 2 — ігрень-Підкова; 3 — видилиха; 4 — Шедієве; 5 — Мала Перещепина; 6 — новоселиця; 7 — Мохнач; 8 — любовка; 9 — великі Будки; 10 — картамишево 2; 11 — суджа-замостя; 12 — київ; 13 — старосілля; 14 — леб’яже; 15 — семилуцький р-н; 16 — Мена; 17 — трубчевськ; 18 — усох; 19 — кривець 4; 20 — Могилев-зміївка; 21 — никодимово; 22 — кузьминський могильник; 23 — зимне; 24 — денчень 140 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів вище за течією, на р. воронеж, локалізуються пам’ятки верхньоворонезької культурної гру- пи за а. М. обломським, де є знахідки прикрас дніпровського походження (обломский 2011, рис. 1; 2012а; 2012b; 2012c, рис. 1; 2016b, рис. 1; 2018, рис. 1; обломский, Швырёв 2018; ахме- дов 2016; ахмедов, Гаврилов 2017). з комплексом з Правих солонців маємо при- близно таку само ситуацію. він знаходиться не в основному ареалі поширення таких ком- плексів, але неподалік території поширення окремих знахідок прикрас синхронного часу. у районі надпоріжжя таких скарбів немає, однак окремі знахідки прикрас, характерних для цієї групи старожитностей, трапляються (родинко- ва 1996; 2007, рис. 1; 2011, рис. 3; Приходнюк 1998, рис. 4), зокрема й аналогічні оздобам з Правих солонців. додамо, що, крім основного ареалу поширення прикрас, характерних для скарбів кола Мартинівки, є ще принаймні кіль- ка регіонів чи напрямів поширення подібних виробів: 1) крим і Передкавказзя, 2) дунай- ський регіон і 3) Балтійський, 4) басейн оки і верхів’я дону. тож поява комплексу за межами основного ареалу не видається дивною. за складом прикрас комплекс з Правих со- лонців є близьким до скарбів з козіївки / нової одеси (корзухина 1996, с. 397, 401—402), ку- рилівки (родинкова 2010а) і черкаської коно- пельки (родинкова, сапрыкина 2015). однак у них були й інші прикраси, характерні для жі- ночого вбрання, — фібули, дзвіночки, лунниці тощо. та найближчим за складом є Хацьківсь- кий комплекс за винятком деталей геральдич- ної поясної гарнітури як елементів чоловічого костюма. деталі жіночого вбрання з Хацьків представлено 11 трапецієподібними підвіска- ми, 14 пронизками, 2 браслетами, 2 ланками від ланцюжка, великою бурштиновою намис- тиною та великою мушлею (?) (корзухина 1996, табл. 22: 15—25; 27: 37—51). з усіх знахідок з Правого солонця одно- значно лише одна річ точно була зламана в давнину — браслет № 20. Пронизки й підвіс- ки, ймовірно, пошкодилися механічно, врахо- вуючи їхню ламкість. Проте однозначно від- нести скарб з Правих солонців до комплексів ювелірів чи сімейних скарбів 1 складно. Що очевидно, прикраси належать до елементів жі- ночого вбрання. не слід відкидати й припущення, що ці речі могли бути інвентарем зруйнованого інгума- ційного поховання з прикрасами кола «старо- житностей антів». Подібних комплексів мало, лише деякі з них достатньо добре задокументо- вано. за інвентарем вони різні (синиця 1999), декотрі з досить чисельним інвентарем (Мох- нач, денчень, поховання 280), інші — з не- значним (рябівка ііі, селіште, поховання 48, 59). найближче за складом речей, хоча й з більшою кількістю, є поховання поблизу с. Мох- нач — 25 пронизок, 4 трапецієподібні підвіски, 2 браслети, ланцюжок, різного роду намистини і бісер, хоча в цьому поховані були й інші при- краси (аксенов, Бабенко 1998). кількість брас- летів у таких похованнях становить 1 чи 2 екз.: денчень, поховання 280, 1 екз. (рафалович 1986, с. 25—26, табл. XIV, 3), Мохнач, 2 екз. (аксенов, Бабенко 1998, с. 116, рис. 3: 5, 6), рябівка ііі, поховання 1 з 1 екз. і поховання 4 з 2 екз. (обломский, терпиловский 2001, рис. 9: 11, 15, 16). По два браслети виявлено у похо- ванні 2 з любовки (радзієвська, Шрамко 1980, с. 103, рис. 4: 4, 5; Гавритухин 2004, с. 208—209, рис. 2: 23—30) і в похованні 7 з дніпровськими речами з кузьминського могильника (ахмедов 2016, с. 74—76, рис. 7; ахмедов, Гаврилов 2017, с. 72—74, рис. 1) культури рязансько-окських фінів. вкажемо, що в кримських поховальних ком- плексах з речами дніпровського походження у могильнику лучисте число браслетів лише в одному разі становило 5 екз. — склеп 54, шар 3, поховання 16; у двох — по одному: склеп 54, шар 3, поховання 20; склеп 65, шар 1, поховання 2. у восьми похованнях виявлено по два браслети — склеп 10, шар 2, поховання 4 і шар 5, поховання 17; склеп 38, шар 3, похован- 1. о. о. Щеглова використовує термін «клады-лар- чики». однак він не надто вдалий, адже наче пе- редбачає наявність скриньок. знахідки з Правого солонця та ознаки дніпровських скарбів за і. о. Гавритухіним та о. о. Щегловою рис. № оз- наки Поход- ження зарубинець- ка культура Пізньо-за- рубинецькі пам’ятки київська культура східно-євро- пейські виїм- часті емалі Пеньківська, колочинська та празька культури скарби пер- шої хроноло- гічної групи 1: 1; 2: 1 28 — — — — — + + 1: 2—12; 2: 2—12 32 Місцеве + + + + + + 1: 13—18; 2: 13—18 29 Місцеве — — — — + + 1: 19; 2: 19 — імпорт — — — — + + 1: 20, 21; 2: 20, 21 16 Місцеве — — — — + + 1: 22; 2: 22 16 Місцеве — — — — + + 141ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців ня 8; склеп 43, шар 2, поховання 4; склеп 59, шар 3, поховання 9; склеп 65, шар 1, похован- ня 1 і шар 2, поховання 13 і 15 (айбабин, Хай- рединова 2008; 2014). Формально у Правих солонцях маємо три браслети, хоча один з них був поламаний і на- вряд чи використовувався за прямим призна- ченням. у будь-якому разі, всі знахідки могли бути деталями вбрання однієї людини (врахову- ючи незначну їх кількість). автор знахідки не повідомив про наявність кісток на місці знахід- ки, однак вони могли і не зберегтися. тож зов- сім відкидати припущення, що ці знахідки не є інвентарем поховання, не можна. ХронолоГія Формування вбрання, характерного для пер- шої хронологічної групи скарбів, розпочалося у другій половині VI ст. (Гавритухин, обломский 1996, с. 146), а «заховання» їх припадає на дру- гу — третю чверті VII ст., чи навіть вужче — на третю чверть (родинкова 2012а, с. 153, 157— 158; казанский 2014, с. 53—55; обломский, ро- динкова 2014). у цих хронологічних межах датується похо- вання з речами дніпровського походження на могильнику лучисте. Маємо на увазі похован- ня 8 склепу 38, де в районі черепа виявлено дві золоті сережки, в районі шиї — намисто і гему, в районі грудної клітки — голівками вниз дві прості антропозооморфні фібули дніп- ровського походження — тип і.1.а і тип і.2.в за в. є. родінковою (родинкова 2006, с. 46—47, рис. 1: 5; 2: 11), на обох кістках передпліччя — срібні браслети, в районі пояса — срібну орли- ноголову пряжку і дві бронзові трапецієподібні підвіски, на фалангах пальців лівої руки — бронзовий перстень з роздвоєними заокругле- ними кінцями, уздовж лівої ліктьової кістки — уламок залізного ножа (айбабин, Хайрединова 2008, с. 107, 110—111, табл. 138—140). Фібула типу і.1.а має найближчі аналогії на поселен- ні волоське (корзухина 1996, с. 421, табл. 108: 3) і на могильнику чуфут-кале (корзухина 1996, с. 425, табл. 110: 7), типу і.2.в — анало- гічна знахідці з поселення Молочарня (Бере- зовец 1963, рис. 4: 4; корзухина 1996, табл. 87: 8). Персні з роздвоєними спіралеподібними кінцями мають досить широку хронологію (во- лодарець-урбанович 2012). знахідки раннього середньовіччя походять з могильника дюрсо, поховання 476, що датується VI—VII ст. (дмит- риев 2003, табл. 83: 100), Мохнач (аксенов, Ба- бенко 1998, с. 115, рис. 3: 4) і на поселенні суш- ки, житло 3 (Приходнюк 1990, с. 95, рис. 13: 2). Поховання 8 склепу 38 могильника лучисте датують у межах першої чверті — початку дру- гої чверті VII ст. (айбабин, Хайрединова 2008, рис. 19: 17—21). в. є. родінкова фібули з цьо- го комплексу датує першою половиною VII ст. (родинкова 2006, рис. 3: 12, 27). у похованні 13 склепу 65 виявлено (айбабин, Хайрединова 2014, с. 96, 104—106, табл. 127: 13; 147; 148): у районі черепа — бронзові се- режки, варіант виробів глодоського типу (воло- дарец-урбанович, Буйнов 2017, с. 63), в районі шиї — бронзовий неорнаментований дзвіночок, пронизки (гладенька й спіралеподібна) і намис- то, в районі пояса — бронзову пряжку, деталі поясної гарнітури, залізну пряжку і крем’ях, у районі кісток рук — пару бронзових браслетів і кільце з кінцем у вигляді «зміїної голівки». дві сережки — різновид сережок глодоського типу, що мають багато аналогій на кримських могильниках (скелясте й лучисте), належать до варіанту 3—3 за типологією є. в. веймар- на та о. і. айбабіна (веймарн, айбабин 1993, с. 183). відомі вони і серед слов’янських ста- рожитностей: козіївсько-новоодеський скарб першої хронологічної групи за о. о. Щегловою (корзухина 1996, табл. 53: 18, 20) і формочка для їх виливки з поселення Циркуни 13 (во- лодарец-урбанович, Буйнов 2017, с. 61, рис. 2: 2). Бронзовий неорнаментований дзвіночок з вушком округло-аморфної форми за типоло- гією в. є. родінкової (родинкова 2003с, арк. 44) знаходить багато аналогій серед слов’янських старожитностей, а на могильнику лучисте часто поєднується з іншими прикрасами дніп- ровського походження (супруненко, волода- рець-урбанович, Пуголовок 2016, с. 97—100). спіралеподібні пронизки — тип 7 за я. в. во- лодарцем-урбановичем (володарець-урбано- вич 2014, с. 44—45) — широко представлені на слов’янських пам’ятках третьої чверті і тис. у похованні 14 склепу 65 серед тліні дитя- чих кісток лежали намистини і підвіска з зуба тварини, два бронзових кільця, одне з кінцем у вигляді «зміїної голівки» та дзвіночок, прикра- шений врізними концентричними лініями (ай- бабин, Хайрединова 2014, с. 96, 106, табл. 127: 14; 149: 1—11). дзвіночок належить до цилін- дричних зразків, прикрашених ззовні двома поясками з 1—2 врізних ліній за в. є. родінко- вою (родинкова 2003c, арк. 44), і має аналогії в Гапонівському (Гавритухин, обломский 1995, с. 138, рис. 3: 6, 7), козіївсько-новоодеському (корзухина 1996, табл. 44: 8), суджанському (корзухина 1996, табл. 70: 14, 15), курилівсь- кому (родинкова 2010а, с. 86, рис. 5: 1—7) і суджі-замостянському (родинкова, сапрыки- на, сычева 2018, рис. 4: 31—35) скарбах першої хронологічної групи та на ланцюжку із схід- них повітів Полтавської губ. (корзухина 1996, табл. 78: 3). о. і. айбабін та є. а. Хайрединова датують обидва поховання (13 і 14) склепу 65 другою чвертю VII ст. (айбабин, Хайрединова 2014, с. 29, рис. 6: 21—23, 26, 27). у похованні 1 склепу 65 серед тліні кісток виявлено: в районі черепа зліва — бронзо- ву сережку, справа — дві бронзові сережки; в районі шиї і верхньої частини грудної кліт- ки — намисто і кам’яну підвіску; серед намиста 142 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів і правої ліктьової кістки — фрагменти бронзо- вого стрижня; в районі правої ключиці лежа- ла голівкою вниз бронзова фібула з каймою з пташиних голівок, підтипу 7-голових, серія Б і варіант волоське за в. є. родінковою (родин- кова 2004, с. 234); в районі грудної клітки — дві бронзові фібули, з’єднані ланцюжком: проста антропоморфна типу і.2.в. за в. є. родінковою (родинкова 2006, с. 47) чи зооморфна типу V-A за о. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 38), і пальчаста з каймою у вигляді пташиних голі- вок підтипу 7-голових, серії Б і варіанту Пас- тирське за в. є. родінковою (родинкова 2004, с. 234) чи типу IV-Б за о. М. Приходнюком (Приходнюк 2005, с. 37); у районі лівої руки — бронзовий браслет і кільце з кінцем у вигляді «зміїної голівки»; в районі пояса — залізна пряжка; на кістках правого передпліччя — бронзовий браслет; уздовж правої ліктьової кіс- тки — залізний ніж; зліва від кісток правого пе- редпліччя — бронзове кільце з кінцем у вигляді «зміїної голівки» (айбабин, Хайрединова 2014, с. 94—98, табл. 128—131). найближчі анало- гії простій антропоморфній фібулі походять з ігрені (корзухина 1996, табл. 108: 4) і Пас- тирського городища (корзухина 1996, табл. 31: 1; Приходнюк 2005, рис. 38: 1). Пальчасті фібу- ли з дугою з пташиних голівок підтипу 7-голо- вих, серії Б і варіанту волоське за в. є. родін- ковою, представлено знахідками з поселення волоське (корзухина 1996, с. 421, табл. 109: 4), у трубчевському скарбі, 2 екз. (Приходнюк, Падин, тихонов 1996, рис. 4), з о-в Готланд (корзухина 1996, с. 414, табл. 96: 1; родинкова 2004, с. 234, рис. 1: 37—40) і могильника лу- чисте, склеп 54, шар 3, поховання 16 (айбабин, Хайрединова 2014, табл. 67: 2). Фібули з дугою з пташиних голівок підтипу 7-голових, серії Б і варіанту Пастирське за в. є. родінковою, пред- ставлено знахідками з Пастирського городища (корзухина 1996, табл. 30: 3; Приходнюк 2005, рис. 35: 1), балки верхолат поблизу с. волоське (корзухина 1996, табл. 109: 3), у трубчевсько- му скарбі (родинкова 2004, рис. 1: 19) в ареалі слов’янських культур, з городища ягала-Йиес- су в Балтиці (корзухина 1996, табл. 96: 4), мо- гильника суук-су, поховання 154 (корзухина 1996, табл. 111: 6) і лучисте, склеп 38, шар 3, поховання 9 (айбабин, Хайрединова 2008, табл. 142: 2) у криму. Поховання 1 склепу 65 дослідники датують другою половиною VII ст. (айбабин, Хайрединова 2014, рис. 6: 29—31). Причини «Появи» коМПлексу кола Мартинівки у ниЖньоМу ПодніПров’ї спробуємо з’ясувати, як могли опинитися ці знахідки на півдні, далеко від основного аре- Рис. 12. Пальчаста фібула із олешків та малі паль- часті фібули Пергамон — тай-зее, підтип неорна- ментованих, серія а, варіант черкеський Бишкін: а — знахідка з олешок і деякі її аналогії: 1 — олеш- ки; 2 — черкеський Бишкін; 3 — никодимово; 4 — Пастирське городище; 5 — канівський повіт; Б — карта поширення аналогій. Умовні познач- ки: і — мала пальчаста фібула із олешок; іі — типу Пергамон — тай-зее, підтип неорнаментованих, серія а, варіант черкеський Бишкін; ііі — знахід- ка із канівського повіту. Пам’ятки: 1 — олешки; 2 — черкеський Бишкін; 3 — нікодімове; 4 — Пас- тирське городище; 5 — канівський повіт 143ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців алу їхнього поширення. Це можна пояснити двома причинами 1. Першу пов’язано з взаємодією слов’ян і ко- човиків. Про мирне співіснування свідчать юртоподібні житла на слов’янських пам’ятках, інгумаційні поховання з прикрасами кола «ста- рожитностей антів». для нашої теми важливим є те, що в комплексі з келегеїв є трапецієподіб- на підвіска (Приходнюк 2001, с. 28—31, рис. 20: 15), що має аналогії серед слов’янських старо- житностей (супруненко, володарець-урбано- вич, Пуголовок 2016, с. 108, рис. 11: Б). обидва комплекси (келегеї та Праві солонці) знай- дено в одному регіоні — нижній течії дніпра. таким чином, господиня комплексу з Правого солонця могла бути підданою або дружиною кочовика. відзначимо, що в цьому регіоні до- сить багато кочівницьких старожитностей (ко- мар 2006, рис. 1). інша причина — це міграційний шлях з Подніпров’я в крим. свідченням цього є знахідки дніпровського походження в кри- му — суук-су (корзухина 1996, табл. 111— 113), чуфут-кале (кропоткин 1965; айбабин 1982), лучисте (айбабин, Хайрединова 2008; 2014), «Баклинський овраг» (айбабин, Юроч- кин 1995), верхоріччя (душенко, Манаев 2019, с. 46), скелясте (веймарн, айбабин 1993), Хер- сонес (корзухина 1996, с. 425, табл. 110: 4), ар- тек (корзухина 1996, с. 423—424, табл. 110: 5), алмалик-дер (Mączyńska, et al. 2016), ескі-кер- мен (айбабин 1990, рис. 18: 1, 6), Баштанівка (айбабин 1990, рис. 20: 3), керч (айбабин 1990, с. 23, рис. 18: 3); у Передкавказзі — «ленінсь- кий путь» (Гавритухин, Пьянков 2003, с. 198). Можна припустити, що цей шлях міг проходи- ти по долині дніпра, а далі або вздовж узбе- режжя, або через Перекоп, особливо враховую- чи, що слов’яни легко долали водні перешкоди (синиця 2012, с. 110—113). крім того, на тере- нах середнього Подніпров’я та дніпровського лівобережжя маємо серію речей кримського походження (Гавритухин 1997; Гавритухин, казанский 2006). важливо відзначити, що в районі м. олеш- ки виявлено бронзову маленьку пальчасту неорнаментовану фібулу (рис. 12: 1; корзухи- на 1996, с. 422, табл. 107: 10). вона дуже спе- цифічна та, імовірно, належить до числа малих пальчастих фібул дунайського кола — типу IH за і. вернером (сurta 2004, s. 73, fig. 1: 1). в. є. родінкова вважає, що ця застібка за ти- пологією і. о. Гавритухіна (Гавритухин 1991), може належати до типу Пергамон — тай-зее, підтипу неорнаментованих і є місцевою дніп- ровською модифікацією, позаяк на нижньому 1. звісно, можна висунути й інші варіанти появи цього комплексу в нижньому Подніпров’ї: торгів- ля, військова здобич тощо. однак, на наш погляд, для підтвердження їх недостатньо даних. щитку немає виступів біля дужки, що є харак- терною особливістю цього типу 2. слід сказати, що з усіх серій і варіантів цьо- го типу найближчі аналогії знахідці з олешків можна вбачати в серії а, варіанту черкесько- го Бишкіна (рис. 12: 2—4). Його представлено прикрасами з черкеського Бишкіна (Гавриту- хин 1991, с. 130, табл. Iб: 8; корзухина 1996, с. 420, табл. 107: 9), никодимового 3 (седзін 1994, с. 131, рис. 1: 3; Гавритухин, седин 2014, с. 121) і Пастирського городища (калитинс- кий 1928, с. 291, табл. XXXVII: 53; Гавритухин 1991, с. 130, табл. Iб: 6а; корзухина 1996, с. 379, табл. 28: 6). він характеризується досить ви- разною ознакою — маленькі бокові виступи на щитку біля дужки не мають гачкуватості (мож- ливо, відбувалася їхня деградація), особливо це помітно на виробах з черкеського Бишкіна та никодимового. схожу прикмету (маленькі відростки на щитку біля дужки) має фібула з канівського повіту (корзухина 1996, с. 370, табл. 79: 9), що належить до підтипу неорна- ментованих. у такому разі знахідка з олешків може бути наступною ланкою розвитку таких застібок. вкажемо, що знахідки серії а концен- труються в Подніпров’ї і дніпровському ліво- бережжі (рис. 12: Б), що може вказувати на міс- цеве їх виробництво. датування таких виробів досить проблема- тичне. і. о. Гавритухін визначає час побуту- вання їх серединою VI—VII ст., ближче до се- редини цього відтинку чи виключно з раннім його часом (Гавритухин, седин 2014, с. 123). в. є. родінкова вважає, що такі фібули могли побутувати й пізніше, в першій половині — се- редині VIII ст. (родинкова 2010b, с. 266) на підставі знахідок з Пастирського городища (Приходнюк 2005, с. 35—41). однак до повної публікації пам’ятки за комплексами робити од- нозначні висновки зарано. у будь-якому разі, у досить вузькому мікро- регіоні (околиці м. олешки) в різні часи двічі було виявлено знахідки раннього середньовіч- чя — VII ст. тож поява скарбу кола Мартинів- ки в цьому регіоні видається цілком логічною. ПІДСУМКи Хоча скарб із Правих солонців виявлено поза межами основного ареалу поширення подібних комплексів і окремих знахідок, всі його речі мають відповідники серед ознак дніп- ровських скарбів кола Мартинівки. вірогідни- ми причинами появи цього комплексу далеко на півдні можуть бути: а) взаємини з кочови- ками; б) міграції з Подніпров’я у крим. речі з нього є елементами жіночого вбрання. 2. думку висловлено в ході листування. 3. знахідку з никодимового і. о. Гавритухін відно- сить до іншої серії «Г» (Гавритухин, седин 2014, с. 123). 144 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів ПОДЯКи висловлюємо щиру подяку т. в. Біт- ковській, і. о. Гавритухіну, о. в. Гопкало, с. а. Горбаненку, о. в. комару, а. М. облом- ському, а. в. Панікарському, в. є. родінковій, М. П. сиволапу, є. в. синиці, р. в. терпи- ловському та о. о. Щегловій за зауваження і консультації. ЛІТЕРАТУРА айбабин, а. и. 1982. Погребения конца VII— VIII в. в крыму. в: амброз, а. к., Эрдели, и. Ф. (ред.). Древности эпохи Великого переселения наро- дов V—VIII вв. Москва: наука, с. 165-192. айбабин, а. и. 1990. Хронология могильников крыма позднеримского и раннесредневекового вре- мени. Материалы по археологии, истории и этног- рафиии Таврии, I, с. 3-86, 175-241. айбабин, а. и., Хайрединова, Э. а. 2008. Могиль- ник у села Лучистое. Раскопки 1977, 1982—1984 го- дов. симферополь; керчь: адеф-украина, 1. айбабин, а. и., Хайрединова, Э. а. 2014. Могиль- ник у села Лучистое. Раскопки 1984, 1986, 1991, 1993—1995 годов. киев: Майстер книг, 2. айбабин, а. и., Юрочкин, в. Ю. 1996. Могиль- ник «Баклинский овраг» (по материалам раскопок 1992—1993). в: Могаричев, Ю. М, Храпунов, и. н. (ред.). Проблемы археологии древнего и средневеко- вого Крыма. симферополь: таврия, с. 125-235. аксенов, в. с., Бабенко, л. и. 1998. Погребение VI—VII века н. э. у села Мохнач. Российская архео- логия, 3, с. 111-122. ауліх, в. в. 1962. Металеві пряжки та прикраси з верхнього горизонту городища в с. зимно волин- ської області. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття та Волині, 4, с. 92-105. ауліх, в. в. 1972. Зимнівське городище — слов’янська пам’ятка VI—VII ст. н. е. в Західній Волині. київ: наукова думка. ахмедов, и. р. 2016. византийские и славянские находки в рязано-окских древностях. в: никитин, а. о. (ред.). Древности Поочья. Сборник научных работ к 60-летию В. В. Судакова. рязань: рико, с. 64-87. ахмедов, и. р., Гаврилов, а. П. 2017. «славянс- кие» фибулы в древностях разянских финнов: старые и новые находки. в: Платонова, н. и. (ред.). Élite ou Égalite… Северная Русь и культурные трансформа- ции в Европе в VII—XII вв. санкт-Петербург: Бран- ко, с. 71-89. Березовец, д. т. 1963. Поселение уличей на р. тясмине. Материалы по археологии СССР, 108, с. 145-208. Березуцкий, в. д., золотарев, П. М., куцев, е. а. 2017. острогожский клад (последняя треть — конец VII в. н. э.). Российская археология, 1, с. 131-140. Бобринский, а. 1901. Курганы и случайные архе- ологические находки близ местечка Смелы. санкт- Петербург: типография в.с. Балашева, іII: дневник раскопок 1887—1889 гг. и о курганах звенигородс- кого, каневского и роменского уездов. Бодянский, а. в. 1960. археологические находки в днепровском надпорожье. Советская археология, 1, с. 274-277. варгей, в. с. 1993. раннеславянское поселение струга 1 на нижней Горыни. Archaeoslavica, 2, с. 63- 88. варгей, в. с. 2016. сучасны стан і праблемы даследавання пражскай культуры ў Беларусі. в: левко, о. н., Белевец, в. Г. (ред.). Славяне на тер- ритории Беларуси в догосударственный период: к 90-летию со дня рождения Леонида Давыдовича Поболя. Минск: Беларуская навука, 2, с. 14-61. веймарн, е. в., айбабин, а. и. 1993. Скалистин- ский могильник. киев: наукова думка. володарець-урбанович, я. в. 2012. Персні з роз- двоєними закругленими кінцями. Середньовічні старожитності Центрально-Східної Європи: Тези доповідей ХІ Міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 20—22 квітня 2012 р.), с. 39-41. володарець-урбанович, я. в. 2014. Пронизки епо- хи раннього середньовіччя зі слов’янських пам’яток півдня східної європи. Археологія і давня історія України, 2 (13), с. 35-49. володарець-урбанович, я. в. 2015. Браслети V — першої половини VIіI ст. з Полтавщини: нові знахід- ки. Археологія, 2, с. 92-107. володарец-урбанович, я. в., Буйнов, Ю. в. 2017. литейные формочки с поселения Циркуны 13. Stratum plus, 5, с. 57-86. володарець-урбанович, я. в., сидоренко, о. в. 2016. Про обстеження місця знахідки Хитцівського («лубенського») скарбу. в: супруненко, о. Б. (ред.). Старожитності Посулля. київ: ЦП нану та утоПік, с. 119-132. Гавритухин, и. о. 1991. Пальчатые фибулы пражских памятников Поднестровья. в: абрамов, а. П., Гавритухин, и. о., Паромов, я. М., Эрих, в. р. (ред.). Древности Северного Кавказа и Причерномо- рья. Москва: МГн «Эвтектика», с. 127-142. Гавритухин, и. о., обломский, а. М. 1995. Гапо- новский клад (предварительная публикация). Рос- сийская археология, 4, с. 136-149. Гавритухин, и. о. 1996. датировка днепровских кладов первой группы методом синхронизации с древностями других территорий. в: Гавритухин, и. о., обломский, а. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Москва, с. 58- 95. раннеславянский мир, 3. Гавритухин, и. о. 1997. Боспор и Поднепровье в VI—VII вв. (к изучению северопонтийских юве- лирных школ). в: айбабин, а. и. (ред.). Византия и Крым. Международная конференция, 6—11 июня 1997 г. симферополь, с. 27-32. Гавритухин, и. о. 2004. среднеднепровские ингу- мации второй половины V—VI в. в: Горюнова, в. М., Щеглова, о. а. (ред.). Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. санкт- Петербург: Петербургское востоковедение, с. 208-220. Гавритухин, и. о., казанский, М. М. 2006. Бос- пор, тетракситы и северный кавказ во второй поло- вине V—VI в. Археологические вести, 13, с. 297-344. Гавритухин, и. о., обломский, а. М. 1996. днеп- ровское левобережье на заре средневековья: дина- мика историко-культурных процессов и клады. в: Гавритухин, и. о., обломский, а. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Москва, с. 140-148. раннеславянский мир, 3. Гавритухин, и. о., обломский, а. М. 2009. Гапо- новский клад и малоизвестные события раннесред- невековой истории Поднепровья. Археологические открытия 1991—2004 гг. Европейская Россия, с. 308-319. Гавритухин, и. о., Пьянков, а. в. 2003. древнос- ти и памятники VIII—IX веков. в: рыбаков, Б. а. 145ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців (ред.). Крым, Северо-Восточное Причерноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV—XIII века. Москва: наука, с. 195-200. Гавритухин, и. о., седин, а. а. 2014. Фибулы с городища никодимово. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 236, с. 118-128. Гавритухин, и. о., Щеглова, о. а. 1996. Группы днепровских раннесредневековых кладов. в: Гав- ритухин, и. о., обломский, а. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Москва, с. 53-57. раннеславянский мир, 3. Горюнов, е. а. 1981. Ранние этапы истории сла- вян Днепровского Левобережья. ленинград: наука. Горюнова, в. М. 2004. Могильник VI—VII вв. у с. картамышево обоянского района курской об- ласти. в: Горюнова, в. М., Щеглова, о. а. (ред.). Культурные трансформации и взаимовлияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. санкт-Петербург: Петер- бургское востоковедение, с. 18-42. Гриб, в. к. 2017. розділ VIII. Пам’ятки доби се- редньовіччя. Донеччина: Природа, люди, культура, 1, с. 69-87. деопик (ковалевская), в. Б. 1961. классифика- ция бус Юго-восточной европы VI—IX вв. Советс- кая археология, 3, с. 202-232. дерев’янко, о. М., володарець-урбанович, я. в. 2017. заховання скарбів східноєвропейських виїм- частих емалей та типу «Мартинівки»: паралелі. в: скиба, а. в., Горбаненко, с. а. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. київ, с. 33-48. дідик, в. в. 2009. нова знахідка ранньосеред- ньовічного скарбу у водозборі сіверського дінця. Слобожанське культурне надбання: Збірка статей учених з пам’яткоохоронної роботи, 2, с. 214-226. дідик, в. в. 2012. вироби степового зразку із ран- ньосередньовічного коропівського скарбу. Салто- во-маяцька археологічна культура: проблеми та дослідження, 2: збірник наукових праць, присвяче- них проблемам та перспективам сатловознавства, за матеріалами Міжнародної наукової конференції «XVI слобожанські читання», с. 19-25. дідик, в. в. 2017. Платівчаті прикраси коропівсь- кого скарбу: збережена традиція або самостійний етап розвитку примітивного ювелірного промислу. в: аксенов, в. с. (ред.). В. К. Міхеєв. Учні та послідов- ники до 80-річчя з дня народження. Харків, с. 42-51. дмитриев, а. в. 2003. Могильник дюрсо — эта- лонный памятник древностей V—IX веков. в: ры- баков, Б. а. (ред.). Крым, Северо-Восточное При- черноморье и Закавказье в эпоху средневековья: IV—XIII века. Москва: наука, с. 200-205. душенко, а. а., Манаев, а. Ю. 2019. Предвари- тельные результаты археологического исследования верхореченского могильника в 2018 г. в: Хайреди- нова, Э. а. (ред.). Проблемы истории и археологии средневекового Крыма: Материалы международ- ной научной конференции, посвященной 70-летию А. И. Айбабина. симферополь: антиква, с. 44-48. дьяченко, а. Г. 1978. технология изготовления предметов из Цепляевского клада раннеславянско- го времени. в: Генинг, в. Ф. (ред.). Использование методов естественных наук в археологии. киев: наукова думка, с. 27-35. ильинская, в. а. 1968. новые данные о памят- никах середины I тысячелетия н. э. в днепровской левобережной лесостепи. в: крупнов, е. и. (ред.). Славяне и Русь. Москва: наука, с. 55-61. зиньковская, и. в. 2012. о находках раннесред- невековых женских украшений в верхнем Подонье. Дивногорский сборник. Труды музея-заповедника «Дивногорье», 3, с. 151-153. казанский, М. М. 2014. археологическая ситуация в среднем Поднепровье в VII в. в: обломский, а. М. (ред.). Проблемы взаимодействия населения Вос- точной Европы в эпоху Великого переселения наро- дов. Москва, с. 138-177. раннеславянский мир, 15. калитинский, а. 1928. къ вопросу о нъкоторыхъ формахъ двупластинчатыхъ фибулъ изъ россіи. в: Сборникъ статей по археологіи и византиновъдъ- нію, издаваемый семинаріемъ имени Н. П. Конда- това. Прага, с. 277-308. кашкин, а. в., родинкова, в. е. 2010. Памятники суджанского региона эпохи великого переселения народов. Верхнедонской археологический сборник, 5, с. 80-92. ковалевская, в. Б. 2000. Компьютерная обра- ботка массового археологического материала из раннесредневековых памятников Евразии. Пущи- но: онти ПнЦ ран. колода, в. в. 2016. «антський скарб» з городища коропові Хутори на Харківщині. Вісник Інституту археології Львівського університету, 11, с. 66-77. комар, а. в. 2006. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников восточной европы VII — начала VIII в. Степи Европы в эпоху средневековья, 5: Хазарское время, с. 7-244, 413-432. корзухина, Г. Ф. 1996. клады и случайные на- ходки вещей круга «древностей антов» в среднем Поднепровье. каталог памятников. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, V, с. 352-435, 586-705. кропоткин, в. в. 1965. Могильник чуфут-кале в крыму. Краткие сообщения Института археоло- гии, 100, с. 108-115. левченко, д. и. 1999. некоторые находки VI— VII вв. с территории Полтавщины. Полтавський археологічний збірник за 1999 р.: до 1100-ліття м. Полтави за результатами археологічних дослід- жень, с. 163-169. лінка, н. в. 1952. роботи експедиції «великий київ» за 1947 р. Археологічні пам’ятки УРСР, ііі, с. 39-53. липкинг, Ю. а. 1974. Могильники третьей чет- верти і тыс. н. э. в курском Посемье. в: третьяков, П. н. (ред.). Раннесредневековые восточнославянс- кие древности. ленинград: наука, с. 136-152. Марзалюк, і. 2011. новыя крыніцы па гісторыі славянскага рассялення ў Магілёўскім Падняпроўі і Пасожжы. Гістарычна-археалагічны зборнік, 26, с. 97-118. обломский, а. М. 2011. о раннесредневековых славянских древностях в бассейне дона. Stratum plus, 5, с. 51-60. обломский, а. М. 2012а. Материалы VI—VII вв. в лесостепном Подонье (некоторые итоги раскопок поселения кривец-4). Старожитності Лівобереж- ного Подніпров’я — 2012, с. 51-59. обломский, а. М. 2012b. Памятники VI—VII вв. в верхнем Подонье. направления колонизации тер- ритории. в: Щеглова, о. а. (ред.). Славяне Восточ- ной Европы накануне образования Древнерусского государства. Материалы международной конфе- ренции, посвященной 110-летию со дня рождения Ивана Ивановича Ляпушкина (1902—1968) 3—5 де- кабря 2012 г. Санкт-Петербург. сакнт-Петербург: соло, с. 125-129. 146 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів обломский, а. М. 2012c. раннеславянские памят- ники верхнего Подонья. Предварительные итоги исследования. Тамбовские древности: Археология Окско-Донской равнины, 3, с. 172-229. обломский, а. М. 2016а. колочинская культура. в: обломский, а. М., исланова, и. в. (ред.). Ранне- средневековые древности лесной зоны Восточной Европы (V—VII вв.). Москва: иа ран, с. 10-113. раннеславянский мир, 17. обломский, а. М. 2016b. исследования раннесред- невекового поселения стаево-4 в Мичуринском районе тамбовской области. Тамбовская старина: Иллюст- рирований научно-популярный альманах, 5, с. 11-25. обломский, а. М. 2018. раннесредневековое посе- ление стаево-4 в верхнем Подонье. в: синика, в. с., рабинович, р. а. Древности. Исследования. Пробле- мы. Сборник статей в честь 70-летия Н. П. Тель- нова. кишинев; тирасполь, с. 355-387. обломский, а. М., родинкова, в. е. 2014. Этно- культурный перелом в Поднепровье в VII в. н. э. Хронология событий. краткие сообщения Инсти- тута археологии, 235, с. 381-404. обломский, а. М., терпиловский, р. в. 2001. славянское поселение и кочевнический могильник V—VIII вв. на ворскле. Археологічний літопис Лі- вобережної України, 1, с. 5-16. обломский, а. М., Швырёв, а. д. 2018. византий- ская гирька для взвешивания монеты, найденная в верховьях р. воронеж. Краткие сообщения Инсти- тута археологии, 250, с. 307-326. Падин, в. а. 1960. раннеславянские поселения и могильник в районе трубчевска. Советская архео- логия, 3, с. 317-319. Петров, в. П. 1963. стецовка, поселение третьей четверти і тысячелетия (по материалам раскопок 1956—1958 гг. в Потясминье). Материалы и иссле- дования по археологии СССР, 108, с. 209-233. Приходнюк, о. М. 1980. Археологічні пам’ятки Середнього Подніпров’я VI—ІХ ст. н. е. київ: науко- ва думка. Приходнюк, о. М. 1989. анты и пеньковская культура. в: толочко, П. П. (ред.). Древние славяне и Киевская Русь. киев: наукова думка, с. 58-69. Приходнюк, о. М. 1990. новые данные о пеньков- ской культуре. в: Плетнева, с. а., русанова, и. П. (ред.). Раннеславянский мир. Материалы и исследо- вания. Москва, с. 75-108. раннеславянский мир, 1. Приходнюк, о. М. 1998. Пеньковская культура: культурно-хронологический аспект исследования. воронеж: вГу. Приходнюк, о. М. 2001. Степове населення Ук- раїни та східні слов’яни (друга половина І тис. н. е.). київ, чернівці: Прут. Приходнюк, о. М. 2005. Пастирське городище. київ, чернівці: зелена Буковина. Приходнюк, о. М., Падин, в. а., тихонов, н. Г. 1996. трубчевский клад антского времени. в: При- ходнюк, о. М. (ред.). Материалы I тыс. н. э. по ар- хеологии и истории Украины и Венгрии. киев: нау- кова думка, с. 79-102. Приходнюк, о. М., Шовкопляс, а. М., ольговс- кая, с. я., струина, т. а. 1991. Мартыновский клад. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврики, іі, с. 72-92. радзієвська, в. є., Шрамко, Б. а. 1980. нові ар- хеологічні пам’ятки на Харківщині. Археологія, 33, с. 100-108. рафалович, и. а. 1986. Данчены. Могильник чер- няховской культуры III—IV вв. н. э. кишинев: Шти- инца. родинкова, в. е. 1996. раннесредневековые па- мятники среднего Поднепровья и днепровского левобережья с датирующими находками. в: Гаври- тухин, и. о., обломский, а. М. Гапоновский клад и его культурно-исторический контекст. Москва, с. 155-162. раннеславянский мир, 3. родинкова, в. е. 2003а. локальные разновиднос- ти женского металлического убора VII в. в Поднепро- вье. в: Шишлина, н. и. (ред.). Чтения, посвящен- ные 100-летию деятельности Василия Алексеевича Городцова в Государственном историческом музее. Тезисы конференции. Москва: ГиМ, 2, с. 113-117. родинкова, B. E. 2003b. Подвески-лунницы кози- евского клада (к постановке проблемы раннесредне- вековых лунниц). Краткие сообщения Института археологии, 215, с. 6-19. родинкова, в. е. 2003c. Культурные связи населе- ния Среднего Поднепровья в VII в. (по материалам женского убора). диссертация к. и. н. иа ран. родинкова, в. е. 2004. днепровские фибулы с кай- мой из птичьих голов. в: Горюнова, в. М., Щеглова, о. а. (ред.). Культурные трансформации и взаимо- влияния в Днепровском регионе на исходе римского времени и в раннем Средневековье. санкт-Петер- бург: Петербургское востоковедение, с. 233-243. родинкова, в. е. 2006. к вопросу о типологичес- ком развитии антропоморфных фибул (простые фор- мы). Российская археология, 3, с. 41-51. родинкова, в. е. 2007. система женского ранне- средневекового убора среднего Поднепровья (рет- роспективный анализ). в: Гавритухин, и. о., об- ломский, а. М. (ред.). Восточная Европа в середине I тыс. н. э. Москва: иа ран, с. 358-388. раннесла- вянский мир, 9. родинкова, в. е. 2010а. куриловский клад ранне- средневекового времени. Российская археология, 4, с. 78-87. родинкова, в. е. 2010b. Пальчатые фибулы из Южного Побужья. в: исланова, и. в., родинкова, в. е. (ред.). Актуальные проблемы археологии Вос- точной Европы I тысячелетия н. э. Проблемы и материалы. Москва, с. 261-276. раннеславянский мир, 13. родинкова, в. е. 2011. Женский костюм днепров- ских племен в эпоху великого переселения народов: современное состояние исследований. в: родинко- ва, в. е. (ред.). Новые исследования по археологии стран СНГ и Балтии. Материалы Школы моло- дых археологов. Кириллов, 3—12 сентября 2011 г. Москва: иа ран, с. 239-265. родинкова, в. е. 2012а. новая находка византий- ского серебряного сосуда с клеймом в восточной ев- ропе. Российская археология, 4, с. 151-158. родинкова, в. е. 2012b. клады «древностей ан- тов» и археологическая ситуация между сеймом и Пслом в конце эпохи великого переселения народов. в: Щеглова, о. а. (ред.). Славяне восточной Европы накануне образования Древнерусского государства. Материалы международной конференции, посвя- щенной 110-летию со дня рождения Ивана Ивано- вича Ляпушкина (1902—1968) 3—5 декабря 2012 г. Санкт-Петербург. сакнт-Петербург: соло, с. 193- 197. родинкова, в. е. 2014. раннеславянский женский убор римского и раннесредневекового времени (про- блемы изучения источников). Краткие сообщения Института археологии, 233, с. 89-99. родинкова, в. е., сапрыкина, и. а. 2015. ранне- средневековые клады суджанщины: новые находки и исследования. в: кудинов, в. а. (председатель). 147ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців Суджа и суджане в отечественной и зарубежной истории и культуре: сборник статей и материа- лов. курск: кГу, с. 39-49. родинкова, в. е., сапрыкина, и. а., сычева, с. а. 2018. клад из суджи-замостья и проблема социо- культурной интерпретации днепровских раннесред- невековых кладов I группы. Российская археология, 1, с. 130-147. родинкова, в. е., седин, а. а. 2004. Браслеты ни- кодимовского городища. в: Макаров, н. а., черне- цов, а. в., лопатин, н. в. (ред.). Восточная Европа в Средневековье: К 80-летию Валентина Василье- вича Седова. Москва: наука, с. 234-246. рутковская, л. М. 1974. о стратиграфии и хро- нологии древнего поселения около с. стецовка на р. тясмине. в: третьяков, П. н. (ред.). Раннесредне- вековые восточнославянские древности. ленинг- рад: наука, с. 22-39. седзін, а. а. 1994. Пальчатыя фібулы з нікад- зімава. в: седзін, а. а. (ред.). Археалогія і стара- жытная гісторыя Магілёўшчыны і сумежых те- рыторый. Матерыялы канференцыі 22 красавіка 1993 г. Магілёў, с. 128-132. синиця, є. в. 1999. ранньосередньовічні інгума- ції в ареалі пеньківської культури. Vita antiqua, 2, с. 98-110. синиця, є. в. 2012. Перунові діти. Військова справа слов’ян на початку Середньовіччя. київ: темпора. супруненко, о. Б., володарець-урбанович, я. в., Пуголовок, Ю. о. 2016. комплекс кола «Мартинівки» з Полтави (Полтавський скарб 2014 р.). In Sclavenia terra, 1, с. 91-131. телегин, д. я. 1962. из работ днепродзержинс- кой экспедиции 1960 г. Краткие сообщения ИА АН УРСР, 12, с. 13-17. тихомиров, н. а. 1990. княжинский и лебяжин- ский могильники. в: терпиловский, р. в. (ред.). Ма- териалы и исследования по археологии Днепровско- го Левобережья. курск, с. 134-161. Хайрединова, Э. а. 2002. Женский костюм вар- варов Юго-западного крыма в VI—VII вв. (по ма- териалам могильника у с. лучистое). в: Мыц, в. л., Щукин, М. Б., кирилко, в. П. (ред.). Алушта и Алуштинский регион с древних времен до наших дней: Сборник научных трудов по материалам кон- ференции к 100-летию присвоения Алуште стату- са города. киев: стилос, с. 34-47. Хайрединова, Э. а. 2011. Женский костюм варва- ров Юго-Западного Крыма V—VII веков. диссерта- ция к. и. н. иа нану. Шмидт, е. а. 1963. некоторые археологические памятники смоленщины второй половины і тыс. н. э. Материалы и исследования по археологии СССР, 108, с. 51-67. Щеглова, о. а. 1990. о двух группах «древностей антов» в среднем Поднепровье. в: терпиловский, р. в. (ред.). Материалы и исследования по археоло- гии Днепровского Левобережья. курск, с. 162-204. Щеглова, о. а. 1999. Женский убор из кладов «древностей антов»: готское влияние или готское на- следие? Stratum plus, 5, с. 287-312. Щеглова, о. а., родинкова, в. е. 2003. крымс- кие мотивы в «древностях антов». Боспор Кимме- рийский и варварский мир в период античности и средневековья: Материалы IV Боспорских чтений, с. 295-298. Curta, F. 2004. Werner’s class IH of «slavic» bow fibulae revisited. Archaeologia Bulgarica, VIII: 1, s. 59- 78. Mączyńska, M., Gercen, A., Ivanova, O., Černyš, S., Lukin, S., Urbaniak, A., Bemmann, J., Schneider, K., Jakubczyk, I. 2016. frühmittelalterliche Gräberfeld Almalyk-Dere am Fusse des Mangup auf der Südwest- krim. Mainz: RGZM. REFERENCES Aibabin, A. I. 1982. Pogrebeniia kontsa VII—VIII v. v Krymu. In: Ambroz, A. K., Erdeli, I. F. (ed.). Drevnosti epokhi Velikogo pereseleniia narodov V—VIII vv. Moskva: Nauka, s. 165-192. Aibabin, A. I. 1990. Khronologiia mogilnikov Kryma pozd- nerimskogo i rannesrednevekovogo vremeni. Materialy po arkheologii, istorii i etnografiii Tavrii, I, s. 3-86, 175-241. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2008. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1977, 1982—1984 godov. Simferopol; Kerch: Adef-Ukraina, 1. Aibabin, A. I., Khairedinova, E. A. 2014. Mogilnik u sela Luchistoe. Raskopki 1984, 1986, 1991, 1993—1995 godov. Kiev: Maister Knig, 2. Aibabin, A. I., Iurochkin, V. Iu. 1996. Mogilnik «Baklinskii ovrag» (po materialam raskopok 1992—1993). In: Mogarichev, Iu. M, Khrapunov, I. N. (ed.). Problemy arkheologii drevnego i srednevekovogo Kryma. Simferopol: Tavriia, s. 125-235. Aksenov, V. S., Babenko, L. I. 1998. Pogrebenie VI— VII veka n. e. u sela Mokhnach. Rossiiskaia arkheologiia, 3, s. 111-122. Aulikh, V. V. 1962. Metalevi priazhky ta prykrasy z verkhnoho horyzontu horodyshcha v s. Zymno Volynskoi ob- lasti. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia ta Volyni, 4, s. 92-105. Aulikh, V. V. 1972. Zymnivske horodyshche — slov’ianska pam’iatka VI—VII st. n. e. v Zakhidnii Volyni. Kyiv: Naukova dumka. Akhmedov, I. R. 2016. Vizantiiskie i slavianskie nakhod- ki v riazano-okskikh drevnostiakh. In: Nikitin, A. O. (ed.). Drevnosti Poochia. Sbornik nauchnykh rabot k 60-letiiu V. V. Sudakova. Riazan: RIKO, s. 64-87. Akhmedov, I. R., Gavrilov, A. P. 2017. «Slavianskie» fibuly v drevnostiakh razianskikh finnov: starye i novye nakhodki. In: Platonova, N. I. (ed.). Élite ou Égalite… Severnaia Rus i kulturnye transformatsii v Evrope v VII—XII vv. Sankt-Peter- burg: Branko, s. 71-89. Berezovets, D. T. 1963. Poselenie ulichei na r. Tiasmine. Materialy po arkheologii SSSR, 108, s. 145-208. Berezutskii, V. D., Zolotarev, P. M., Kutsev, E. A. 2017. Ostrogozhskii klad (posledniaia tret — konets VII v. n. e.). Rossiiskaia arkheologiia, 1, s. 131-140. Bobrinskii, A. 1901. Kurgany i sluchainye arkheolog- icheskie nakhodki bliz mestechka Smely. Sankt-Peterburg: Tipografiia V. S. Balasheva, іII: Dnevnik raskopok 1887— 1889 gg. i o kurganakh Zvenigorodskogo, Kanevskogo i Ro- menskogo uezdov. Bodianskii, A. V. 1960. Arkheologicheskie nakhodki v Dne- provskom Nadporozhe. Sovetskaia arkheologiia, 1, s. 274-277. Vargei, V. S. 1993. Ranneslavianskoe poselenie Struga 1 na nizhnei Goryni. Archaeoslavica, 2, s. 63-88. Vargej, V. S. 2016. Suchasny stan i prablemy dasledavan- nja prazhskaj kul’tury w Belarusi. In: Levko, O. N., Belevets, V. G. (eds.). Slaviane na territorii Belarusi v dogosudarstven- nyi period: k 90-letiiu so dnia rozhdeniia Leonida Davydovi- cha Pobolia. Minsk: Belaruskaia navuka, 2, s. 14-61. Veimarn, E. V., Aibabin, A. I. 1993. Skalistinskii mogilnik. Kiev: Naukova dumka. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2012. Persni z rozdvoien- ymy zakruhlenymy kintsiamy. Serednovichni starozhytnosti Tsentralno-Skhidnoi Yevropy: Tezy dopovidei XI Mizhnar- odnoi studentskoi naukovoi arkheolohichnoi konferentsii (Chernihiv, 20—22 kvitnia 2012 r.), s. 39-41. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2014. Pronyzky epokhy rannoho serednovichchia zi slov’ianskykh pam’iatok pivdnia Skhidnoi Yevropy. Arkheolohiia i Davnia istoriia Ukrainy, 2 (13), s. 35-49. Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2015. Braslety V — pershoi polovyny VIII st. z Poltavshchyny: novi znakhidky. Arkheolo- hiia, 2, s. 92-107. 148 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів Volodarets-Urbanovich, Ia. V., Buinov, Iu. V. 2017. Liteinye formochki s poseleniia Tsirkuny 13. Stratum plus, 5, s. 57-86. Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Sydorenko, O. V. 2016. Pro obstezhennia mistsia znakhidky Khyttsivskoho («Luben- skoho») skarbu. In: Suprunenko, O. B. (ed.). Starozhytnosti Posullia: zbirnyk naukovykh prats. Kyiv: TsP NANU ta UTOPIK, s. 119-132. Gavritukhin, I. O. 1991. Palchatye fibuly prazhskikh pa- miatnikov Podnestrovia. In: Abramov, A. P., Gavritukhin, I. O., Paromov, Ia. M., Erikh, V. R. (eds.). Drevnosti Severnogo Kavkaza i Prichernomoria. Moskva: Evtektika, s. 127-142. Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 1995. Gaponovskii klad (predvaritelnaia publikatsiia). Rossiiskaia arkheologiia, 4, s. 136-149. Gavritukhin, I. O. 1996. Datirovka dneprovskikh kladov pervoi gruppy metodom sinkhronizatsii s drevnostiami dru- gikh territorii. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Ga- ponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva, s. 58-95. Ranneslavianskii mir, 3. Gavritukhin, I. O. 1997. Bospor i Podneprove v VI—VII vv. (k izucheniiu severopontiiskikh iuvelirnykh shkol). In: Aibab- in, A. I. (ed.). Vizantiia i Krym. Mezhdunarodnaia konferent- siia, 6—11 iiunia 1997 g. Simferopol, s. 27-32. Gavritukhin, I. O. 2004. Srednedneprovskie ingumatsii vtoroi poloviny V—VI v. In: Goriunova, V. M., Shcheglova, O. A. (ed.). Kulturnye transformatsii i vzaimovliianiia v Dne- provskom regione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem Srednevekove. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe vostokovede- nie, s. 208-220. Gavritukhin, I. O., Kazanskii, M. M. 2006. Bospor, tetrak- sity i Severnyi Kavkaz vo vtoroi polovine V—VI v. Arkheolog- icheskie vesti, 13, s. 297-344. Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 1996. Dneprovskoe Levoberezhe na zare srednevekovia: dinamika istoriko-kul- turnykh protsessov i klady. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva, s. 140-148. Ranneslavianskii mir, 3. Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. 2009. Gaponovskii klad i maloizvestnye sobytiia rannesrednevekovoi istorii Pod- neprovia. Arkheologicheskie otkrytiia 1991—2004 gg. Evro- peiskaia Rossiia, s. 308-319. Gavritukhin, I. O., Piankov, A. V. 2003. Drevnosti i pami- atniki VIII—IX vekov. In: Rybakov, B. A. (ed.). Krym, Severo- Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epokhu sredneveko- via: IV—XIII veka. Moskva: Nauka, s. 195-200. Gavritukhin, I. O., Sedin, A. A. 2014. Fibuly s gorodishcha Nikodimovo. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 236, s. 118-128. Gavritukhin, I. O., Shcheglova, O. A. 1996. Gruppy dne- provskikh rannesrednevekovykh kladov. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva, s. 53-57. Ranneslavianskii mir, 3. Goriunov, E. A. 1981. Rannie etapy istorii slavian Dne- provskogo Levoberezhia. Leningrad: Nauka. Goriunova, V. M. 2004. Mogilnik VI—VII vv. u s. Kar- tamyshevo Oboianskogo raiona Kurskoi oblasti. In: Goriuno- va, V. M., Shcheglova, O. A. (eds.). Kulturnye transformatsii i vzaimovliianiia v Dneprovskom regione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem Srednevekove. Sankt-Peterburg: Peter- burgskoe vostokovedenie, s. 18-42. Hryb, V. K. 2017. Rozdil VIII. Pam’iatky doby serednovi- chchia. Donechchyna: Pryroda, liudy, kultura, 1, s. 69-87. Deopik (Kovalevskaia), V. B. 1961. Klassifikatsiia bus Iugo-Vostochnoi Evropy VI—IX vv. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 202-232. Derev’ianko, O. M., Volodarets-Urbanovych, Ya. V. 2017. Zakhovannia skarbiv skhidnoievropeiskykh vyimchastykh emalei ta typu «Martynivky»: paraleli. In: Skyba, A. V., Hor- banenko, S. A. (eds.). Yevropeiska arkheolohiia I tysiacholit- tia n. e.: Zbirnyk naukovykh prats na chest Liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv, s. 33-48. Didyk, V. V. 2009. Nova znakhidka rannoserednovichnoho skarbu u vodozbori Siverskoho Dintsia. Slobozhanske kulturne nadbannia: Zbirka statei uchenykh z pam’iatkookhoronnoi ro- boty, 2, s. 214-226. Didyk, V. V. 2012. Vyroby stepovoho zrazku iz rannosered- novichnoho Koropivskoho skarbu. Saltovo-maiatska arkhe- olohichna kultura: problemy ta doslidzhennia: zbirnyk nau- kovykh prats, 2: Prysviachenykh problemam ta perspektyvam satlovoznavstva, za materialamy Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «XVI Slobozhanski chytannia», s. 19-25. Didyk, V. V. 2017. Plativchati prykrasy Koropivskoho skarbu: zberezhena tradytsiia abo samostiinyi etap rozvytku prymityvnoho yuvelirnoho promyslu. In: Aksenov, V. S. (ed.). V. K. Mikheiev. Uchni ta poslidovnyky do 80-richchia z dnia narodzhennia. Kharkiv, s. 42-51. Dmitriev, A. V. 2003. Mogilnik Diurso — etalonnyi pami- atnik drevnostei V—IX vekov. In: Rybakov, B. A. (ed.). Krym, Severo-Vostochnoe Prichernomore i Zakavkaze v epokhu sred- nevekovia: IV—XIII veka. Moskva: Nauka, s. 200-205. Dushenko, A. A., Manaev, A. Iu. 2019. Predvaritelnye re- zultaty arkheologicheskogo issledovaniia Verkhorechenskogo mogilnika v 2018 g. In: Khairedinova, E. A. (ed.). Problemy istorii i arkheologii srednevekovogo Kryma: Materialy mezh- dunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 70-letiiu A. I. Aibabina. Simferopol: Antikva, s. 44-48. Diachenko, A. G. 1978. Tekhnologiia izgotovleniia predme- tov iz Tsepliaevskogo klada ranneslavianskogo vremeni. In: Gening, V. F. (ed.). Ispolzovanie metodov estestvennykh nauk v arkheologii. Kiev: Naukova dumka, s. 27-35. Ilinskaia, V. A. 1968. Novye dannye o pamiatnikakh se- rediny I tysiacheletiia n. e. v Dneprovskoi levoberezhnoi lesostepi. In: Krupnov, E. I. (ed.). Slaviane i Rus. Moskva: Nauka, s. 55-61. Zinkovskaia, I. V. 2012. O nakhodkakh rannesredneveko- vykh zhenskikh ukrashenii v Verkhnem Podone. Divnogorskii sbornik. Trudy muzeia-zapovednika «Divnogore», 3, s. 151- 153. Kazanskii, M. M. 2014. Arkheologicheskaia situatsiia v Srednem Podneprove v VII v. In: Oblomskii, A. M. (ed.). Prob- lemy vzaimodeistviia naseleniia Vostochnoi Evropy v epokhu Velikogo pereseleniia narodov. Moskva, s. 138-177. Rannesla- vianskii mir, 15. Kalitinskii, A. 1928. Kie voprosu o niekotorykhie formakhie dvuplastinchatykhie fibulie izie Rossіi. In: Sbornikie statei po arkheologіi i vizantinoviedienіiu, izdavaemyi seminarіemie imeni N. P. Kondatova. Praga, s. 277-308. Kashkin, A. V., Rodinkova, V. E. 2010. Pamiatniki sudzhanskogo regiona epokhi Velikogo pereseleniia narodov. Verkhnedonskoi arkheologicheskii sbornik, 5, s. 80-92. Kovalevskaia, V. B. 2000. Kompiuternaia obrabotka mass- ovogo arkheologicheskogo materiala iz rannesrednevekovykh pamiatnikov Evrazii. Pushchino: ONTI PNTs RAN. Koloda, V. V. 2016. «Antskyi skarb» z horodyshcha Korop- ovi Khutory na Kharkivshchyni. Visnyk Instytutu arkheolohii Lvivskoho universytetu, 11, s. 66-77. Komar, A. V. 2006. Pereshchepinskii kompleks v kontekste osnovnykh problem istorii i kultury kochevnikov Vostochnoi Evropy VII — nachala VIII v. Stepi Evropy v epokhu sredneve- kovia, 5: Khazarskoe vremia, s. 7-244, 413-432. Korzukhina, G. F. 1996. Klady i sluchainye nakhodki vesh- chei kruga «drevnostei antov» v Srednem Podneprove. Kata- log pamiatnikov. Materialy po arkheologii, istorii i etnografii Tavriki, V, s. 352-435, 586-705. Kropotkin, V. V. 1965. Mogilnik Chufut-Kale v Krymu. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 100, s. 108-115. Levchenko, D. I. 1999. Nekotorye nakhodki VI—VII vv. s territorii Poltavshchiny. Poltavskyi arkheolohichnyi zbirnyk za 1999 r.: Do 1100-littia m. Poltavy za rezultatamy arkheolo- hichnykh doslidzhen), s. 163-169. Linka, N. V. 1952. Roboty ekspedytsii «Velykyi Kyiv» za 1947 r. Arkheolohichni pam’iatky URSR, III, s. 39-53. Lipking, Iu. A. 1974. Mogilniki tretei chetverti і tys. n. e. v Kurskom Poseme. In: Tretiakov, P. N. (ed.). Rannesredn- evekovye vostochnoslavianskie drevnosti. Leningrad: Nauka, s. 136-152. Marzaljuk, I. 2011. Novyja krynicy pa gistoryi slavjansk- aga rassjaljennja w Magiljowskim Padnjaprowi i Pasozhzhy. Gistarychna-arhjealagichny zbornik, 26, s. 97-118. Oblomskii, A. M. 2011. O rannesrednevekovykh slavian- skikh drevnostiakh v basseine Dona. Stratum plus, 5, s. 51- 60. Oblomskii, A. M. 2012a. Materialy VI—VII vv. v lesostep- nom Podone (nekotorye itogi raskopok poseleniia Krivets-4). Starozhytnosti Livoberezhnoho Podniprov’ia — 2012, s. 51-59. 149ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Ганощенко, В. В., Володарець-Урбанович, Я. В. скарб кола Мартинівки з Правих солонців Oblomskii, A. M. 2012b. Pamiatniki VI—VII vv. v Verkhnem Podone. Napravleniia kolonizatsii territorii. In: Shcheglova, O. A. (ed.). Slaviane Vostochnoi Evropy naka- nune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy mezhdunarodnoi konferentsii, posviashchennoi 110-letiiu so dnia rozhdeniia Ivana Ivanovicha Liapushkina (1902—1968) 3—5 dekabria 2012 g. Sankt-Peterburg. Saknt-Peterburg: Solo, s. 125-129. Oblomskii, A. M. 2012c. Ranneslavianskie pamiatniki Verkhnego Podonia. Predvaritelnye itogi issledovaniia. Tam- bovskie drevnosti: Arkheologiia Oksko-Donskoi ravniny, 3, s. 172-229. Oblomskii, A. M. 2016a. Kolochinskaia kultura. In: Oblom- skii, A. M., Islanova, I. V. (ed.). Rannesrednevekovye drevnosti lesnoi zony Vostochnoi Evropy (V—VII vv.). Moskva: IA RAN, s. 10-113. Ranneslavianskii mir, 17. Oblomskii, A. M. 2016b. Issledovaniia rannesredneveko- vogo poseleniia Staevo-4 v Michurinskom raione Tambovskoi oblasti. Tambovskaia starina: Illiustrirovanii nauchno-pop- uliarnyi almanakh, 5, s. 11-25. Oblomskii, A. M. 2018. Rannesrednevekovoe poselenie Staevo-4 v Verkhnem Podone. In: Sinika, V. S., Rabinovich, R. A. (eds.). Drevnosti. Issledovaniia. Problemy. Sbornik statei v chest 70-letiia N. P. Telnova. Kishinev; Tiraspol, s. 355-387. Oblomskii, A. M., Rodinkova, V. E. 2014. Etnokulturnyi perelom v Podneprove v VII v. n. e. Khronologiia sobytii. Krat- kie soobshcheniia Instituta arkheologii, 235, s. 381-404. Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. 2001. Slavianskoe poselenie i kochevnicheskii mogilnik V—VIII vv. na Vorskle. Arkheolohichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, 1, s. 5-16. Oblomskii, A. M., Shvyrev, A. D. 2018. Vizantiiskaia girka dlia vzveshivaniia monety, naidennaia v verkhoviakh r. Voro- nezh. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 250, s. 307- 326. Padin, V. A. 1960. Ranneslavianskie poseleniia i mogilnik v raione Trubchevska. Sovetskaia arkheologiia, 3, s. 317-319. Petrov, V. P. 1963. Stetsovka, poselenie tretei chetverti і tysiacheletiia (po materialam raskopok 1956—1958 gg. v Po- tiasmine). Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 108, s. 209-233. Prykhodniuk, O. M. 1980. Arkheolohichni pam’iatky Sered- noho Podniprov’ia VI—IХ st. n. e. Kyiv: Naukova dumka. Prikhodniuk, O. M. 1989. Anty i penkovskaia kultura. In: Tolochko, P. P. (ed.). Drevnie slaviane i Kievskaia Rus. Kiev: Naukova dumka, s. 58-69. Prikhodniuk, O. M. 1990. Novye dannye o penkovskoi kul- ture. In: Pletneva, S. A., Rusanova, I. P. (eds.). Ranneslavian- skii mir. Materialy i issledovaniia. Moskva, s. 75-108. Ran- neslavianskii mir, 1. Prikhodniuk, O. M. 1998. Penkovskaia kultura: kulturno- khronologicheskii aspekt issledovaniia. Voronezh: VGU. Prykhodniuk, O. M. 2001. Stepove naselennia Ukrainy ta skhidni slov’iany (druha polovyna I tys. n. e.). Kyiv; Chernivt- si: Prut. Prykhodniuk, O. M. 2005. Pastyrske horodyshche. Kyiv; Chernivtsi: Zelena Bukovyna. Prikhodniuk, O. M., Padin, V. A., Tikhonov, N. G. 1996. Trubchevskii klad antskogo vremeni. In: Prikhodniuk, O. M. (ed.). Materialy I tys. n. e. po arkheologii i istorii Ukrainy i Vengrii. Kiev: Naukova dumka, s. 79-102. Prikhodniuk, O. M., Shovkoplias, A. M., Olgovskaia, S. Ia., Struina, T. A. 1991. Martynovskii klad. Materialy po arkhe- ologii, istorii i etnografii Tavriki, іі, s. 72-92. Radziievska, V. Ye., Shramko, B. A. 1980. Novi arkhe- olohichni pam’iatky na Kharkivshchyni. Arkheolohiia, 33, s. 100-108. Rafalovich, I. A. 1986. Dancheny. Mogilnik cherniakhovskoi kultury III—IV vv. n. e. Kishinev: Shtiintsa. Rodinkova, V. E. 1996. Rannesrednevekovye pamiatniki Srednego Podneprovia i Dneprovskogo Levoberezhia s dat- iruiushchimi nakhodkami. In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. Gaponovskii klad i ego kulturno-istoricheskii kontekst. Moskva, s. 155-162. Ranneslavianskii mir, 3. Rodinkova, V. E. 2003a. Lokalnye raznovidnosti zhenskogo metallicheskogo ubora VII v. v Podneprove. In: Shishlina, N. I. (ed.). Chteniia, posviashchennye 100-letiiu deiatelnosti Vasili- ia Alekseevicha Gorodtsova v Gosudarstvennom Istoricheskom Muzee. Tezisy konferentsii. Moskva: GIM, 2, s. 113-117. Rodinkova, B. E. 2003b. Podveski-lunnitsy Kozievskogo klada (k postanovke problemy rannesrednevekovykh lunnits). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 215, s. 6-19. Rodinkova, V. E. 2003c. Kulturnye sviazi naseleniia Sred- nego Podneprovia v VII v. (po materialam zhenskogo ubora). Dissertatsiia k. i. n. IA RAN. Rodinkova, V. E. 2004. Dneprovskie fibuly s kaimoi iz ptichikh golov. In: Goriunova, V. M., Shcheglova, O. A. (ed.). Kulturnye transformatsii i vzaimovliianiia v Dneprovskom re- gione na iskhode rimskogo vremeni i v rannem Srednevekove. Sankt-Peterburg: Peterburgskoe vostokovedenie, s. 233-243. Rodinkova, V. E. 2006. K voprosu o tipologicheskom raz- vitii antropomorfnykh fibul (prostye formy). Rossiiskaia arkheologiia, 3, s. 41-51. Rodinkova, V. E. 2007. Sistema zhenskogo rannesredneve- kovogo ubora Srednego Podneprovia (retrospektivnyi analiz). In: Gavritukhin, I. O., Oblomskii, A. M. (eds.). Vostochnaia Evropa v seredine I tys. n. e. Moskva: IA RAN, s. 358-388. Ranneslavianskii mir, 9. Rodinkova, V. E. 2010a. Kurilovskii klad rannesredneve- kovogo vremeni. Rossiiskaia arkheologiia, 4, s. 78-87. Rodinkova, V. E. 2010b. Palchatye fibuly iz Iuzhnogo Pobuzhia. In: Islanova, I. V., Rodinkova, V. E. (eds.). Aktual- nye problemy arkheologii Vostochnoi Evropy I tysiacheletiia n. e. Problemy i materialy. Moskva, s. 261-276. Ranneslavian- skii mir, 13. Rodinkova, V. E. 2011. Zhenskii kostium dneprovskikh plemen v epokhu Velikogo pereseleniia narodov: sovremennoe sostoianie issledovanii. In: Rodinkova, V. E. (ed.). Novye issle- dovaniia po arkheologii stran SNG i Baltii. Materialy Shkoly molodykh arkheologov. Kirillov, 3—12 sentiabria 2011 g. Moskva: IA RAN, s. 239-265. Rodinkova, V. E. 2012a. Novaia nakhodka vizantiiskogo serebrianogo sosuda s kleimom v Vostochnoi Evrope. Rossi- iskaia arkheologiia, 4, s. 151-158. Rodinkova, V. E. 2012b. Klady «drevnostei antov» i arkhe- ologicheskaia situatsiia mezhdu Seimom i Pslom v kontse epokhi Velikogo pereseleniia narodov. In: Shcheglova, O. A. (ed.). Slaviane vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva. Materialy mezhdunarodnoi kon- ferentsii, posviashchennoi 110-letiiu so dnia rozhdeniia Ivana Ivanovicha Liapushkina (1902—1968) 3—5 dekabria 2012 g. Sankt-Peterburg. Saknt-Peterburg: Solo, s. 193-197. Rodinkova, V. E. 2014. Ranneslavianskii zhenskii ubor rimskogo i rannesrednevekovogo vremeni (problemy izuche- niia istochnikov). Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii, 233, s. 89-99. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A. 2015. Rannesredneve- kovye klady Sudzhanshchiny: novye nakhodki i issledovaniia. In: Kudinov, V. A. (ed.). Sudzha i sudzhane v otechestvennoi i zarubezhnoi istorii i kulture: sbornik statei i materialov. Kursk: KGU, s. 39-49. Rodinkova, V. E., Saprykina, I. A., Sycheva, S. A. 2018. Klad iz Sudzhi-Zamostia i problema sotsiokulturnoi interpre- tatsii dneprovskikh rannesrednevekovykh kladov I gruppy. Rossiiskaia arkheologiia, 1, s. 130-147. Rodinkova, V. E., Sedin, A. A. 2004. Braslety Nikodimovsko- go gorodishcha. In: Makarov, N. A., Chernetsov, A. V., Lopatin, N. V. (eds.). Vostochnaia Evropa v Srednevekove: K 80-letiiu Valentina Vasilevicha Sedova. Moskva: Nauka, s. 234-246. Rutkovskaia, L. M. 1974. O stratigrafii i khronologii drevnego poseleniia okolo s. Stetsovka na r. Tiasmine. In: Tretiakov, P. N. (ed.). Rannesrednevekovye vostochnoslavian- skie drevnosti. Leningrad: Nauka, s. 22-39. Sjedzin, A.A. 1994. Pal’chatyja fibuly z Nikadzimava. In: Sjedzin, A. A. (ed.). Arhjealogija i starazhytnaja gistoryja Magiljowshchyny i sumjezhyh tjerytoryj. Matjeryjaly kanfjer- jencyi 22 krasavika 1993 g. Magiljow, s. 128-132. Synytsia, Ye. V. 1999. Rannoserednovichni inhumatsii v areali penkivskoi kultury. Vita Antiqua, 2, s. 98-110. Synytsia, Ye. V. 2012. Perunovi dity. Viiskova sprava slov’ian na pochatku Serednovichchia. Kyiv: Tempora. Suprunenko, O. B., Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Puholo- vok, Yu. O. 2016. Kompleks kola «Martynivky» z Poltavy (Poltavskyi skarb 2014 r.). In Sclavenia terra, 1, s. 91-131. Telegin, D. Ia. 1962. Iz rabot Dneprodzerzhinskoi eks- peditsii 1960 g. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN URSR, 12, s. 13-17. 150 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів Tikhomirov, N. A. 1990. Kniazhinskii i Lebiazhinskii mogil- niki. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Levoberezhia. Kursk, s. 134-161. Khairedinova, E. A. 2002. Zhenskii kostium varvarov Iugo-Zapadnogo Kryma v VI—VII vv. (po materialam mogil- nika u s. Luchistoe). In: Myts, V. L., Shchukin, M. B., Kirilko, V. P. (eds.). Alushta i Alushtinskii region s drevnikh vremen do nashikh dnei: Sbornik nauchnykh trudov po materialam konferentsii k 100-letiiu prisvoeniia Alushte statusa goroda. Kiev: Stilos, s. 34-47. Khairedinova, E. A. 2011. Zhenskii kostium varvarov Iugo-Zapadnogo Kryma V—VII vekov. Dissertatsiia k. i. n. IA NANU. Shmidt, E. A. 1963. Nekotorye arkheologicheskie pami- atniki Smolenshchiny vtoroi poloviny і tys. n. e. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 108, s. 51-67. Shcheglova, O. A. 1990. O dvukh gruppakh «drevnostei antov» v Srednem Podneprove. In: Terpilovskii, R. V. (ed.). Materialy i issledovaniia po arkheologii Dneprovskogo Lev- oberezhia. Kursk, s. 162-204. Shcheglova, O. A. 1999. Zhenskii ubor iz kladov «drevnos- tei antov»: gotskoe vliianie ili gotskoe nasledie? Stratum plus, 5, s. 287-312. Shcheglova, O. A., Rodinkova, V. E. 2003. Krymskie mo- tivy v «drevnostiakh antov». Bospor Kimmeriiskii i varvarskii mir v period antichnosti i srednevekovia: Materialy IV Bospor- skikh chtenii, s. 295-298. Curta, F. 2004. Werner’s class IH of «slavic» bow fibulae revisited. Archaeologia Bulgarica, VIII: 1, s. 59-78. Mączyńska, M., Gercen, A., Ivanova, O., Černyš, S., Lukin, S., Urbaniak, A., Bemmann, J., Schneider, K., Jakubczyk, I. 2016. frühmittelalterliche Gräberfeld Almalyk-Dere am Fusse des Mangup auf der Südwestkrim. Mainz: RGZM. V. V. Hanoshenko, Ya. V. Volodarets-Urbanovich TREASuRE OF MARTYNIVKA TYPE FROM THE VILLAGE OF PRAVI SOLONTSI IN KHERSON REGION Article presents jewelry findings from Pravi Solontsi in the Lower Dnieper. The assemblage belongs to the circle of Dnieper early medieval hoards of first chrono- logical group by O. A. Shcheglova or Martynivka type. The complex comprises 20 whole and fragmented metal items and 1 glass bead. All jewelry is represented by elements of women’s attire: details of collar (chain with link of «snake head», tubular beads Volodarets- Urbanovich / type 1, trapezoidal pendants ornamented with two / three punches circles in mid and blue bead) and bracelets (Rodinkova / type 5, subtype 3 and 2, Rodinkova / type 2, subtype of ornamented). The items existed in the Middle Dnieper region and the Dnieper left bank starting from the end of the 6th / turn of the 6th—7th cc. to the middle / third quarter of the 7th c. We have three explanations for the reasons for the appearance of the Slavic complex of Martynivka type in the Lower Dnieper. The first is connected with the relations between Slavs and nomads. The owner of the Pravi Solontsi complex could be in depending or in marital relations with a representative of the nomadic tribal union. Other variants are a trade or migration from the Middle Dnieper to the Crimea. Their confirma- tion is the jewelry of the Dnieper origin in the Crimea and the Pre-Caucasus. In addition, a series of things of Crimean origin is known in the Middle Dnieper and Left Bank Dnieper. Near the town Oleshky (next to the village of Pravi Solontsi), was find а small bronze fibula without orna- ment — brooch of the Danube circle (Joachim Werner’s class IH). V. Ye. Rodinkova believes that this find be- longs to type Pergamon-Tai-zee, subtype undecorated according to I. O. Gavritukhin and is already a local modification. Thus, the treasure from the Right Solo- nets is already the second Slavic finds of the early Mid- dle Ages from this micro-region. Keyword: jewelery, pendants, bracelets, early Mid- dle Ages, «Antes antiquities», the first chronological hoard-group by O. A. Shcheglova, treasure of Mar- tynivka type. Одержано 18.12.2018 ВОЛОДАРЕЦь-УРбАНОВиЧ Ярослав Воло- димирович, кандидат історичних наук, науковий співробітник, інституту археології нан україни, пр. Героїв сталінграда, 12, київ, 04210, україна. VOLODARETS-uRBANOVІCH Yaroslav V., Candidate of Sciences in History, Research Fellow, Institute of Archaeology, NAS of Ukraine, Pr. Geroiv Stalingrada, 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0003-1560-3608, e-mail: volo- dargrad@ukr.net. ГАНОщЕНКО Валентина Василівна, науковий співробітник, Херсонський обласний краєзнавчий музей, м. Херсон, вул. соборна, 9, 73000, україна. HANOSHENKO Valentyna V., Research Fellow, Kherson regional museum of local lore, 9, Soborna st., Kherson, Ukraine, 73000. ORCID: orcid.org/0000-0002-8420-4099, e-mail: mu- seum_kherson_kr@ukr.net.

Скарб кола Мартинівки з Правих Солонців Херсонської області

Репозитарії

Схожі ресурси