Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва

Розглянуто фрагмент амфори з графіті з поселення Феофанія, знайденого під час розкопок Архітектурно-археологічної експедиції у 2016 р.

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Зоценко, І.В., Васильєва, М.А., Січінава, Д.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2019
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Публікація археологічних матеріалів
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163171
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва / І.В. Зоценко, М.А. Васильєва, Д.В. Січінава // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 151-154. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163171
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1631712020-01-26T01:26:22Z Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва Зоценко, І.В. Васильєва, М.А. Січінава, Д.В. Публікація археологічних матеріалів Розглянуто фрагмент амфори з графіті з поселення Феофанія, знайденого під час розкопок Архітектурно-археологічної експедиції у 2016 р. This article deals with the interpretation of new epigraphic find on the amphora fragment, from settlement Feofaniya (Kyiv, Ukraine) that was found during the excavations of the Architectural-Archaeological Expedition in 2016. Amphoras — is one of the most mass categories of imported products that came to the territory of Kyiv Rus’ from Byzantium and the Black Sea during the X—XIII centuries. They provide a sufficiently clear chronological indicator, as well as provide information on trade relations, social and property stratification of society. The fragment (14 × 16 cm) clearly shows the scribbled inscription «ТЄ ШЄ». On the basis of the analysis, it is likely that graffiti points to the name of the owner of the amphora (perhaps named Těx or Těšen), and not to its contents (it is however plausible that the latter was wine). This part of the amphora plays an important role in the study of external relations and confirms the high status of the inhabitants of this settlement. 2019 Article Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва / І.В. Зоценко, М.А. Васильєва, Д.В. Січінава // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 151-154. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163171 [930.271:904.4]”653” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів
spellingShingle	Публікація археологічних матеріалів Публікація археологічних матеріалів Зоценко, І.В. Васильєва, М.А. Січінава, Д.В. Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва Археологія і давня історія України
description	Розглянуто фрагмент амфори з графіті з поселення Феофанія, знайденого під час розкопок Архітектурно-археологічної експедиції у 2016 р.
format	Article
author	Зоценко, І.В. Васильєва, М.А. Січінава, Д.В.
author_facet	Зоценко, І.В. Васильєва, М.А. Січінава, Д.В.
author_sort	Зоценко, І.В.
title	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва
title_short	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва
title_full	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва
title_fullStr	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва
title_full_unstemmed	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва
title_sort	нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці києва
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Публікація археологічних матеріалів
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163171
citation_txt	Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва / І.В. Зоценко, М.А. Васильєва, Д.В. Січінава // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 151-154. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT zocenkoív novaepígrafíčnapamâtkadavnʹorusʹkogočasuzokolicíkiêva AT vasilʹêvama novaepígrafíčnapamâtkadavnʹorusʹkogočasuzokolicíkiêva AT síčínavadv novaepígrafíčnapamâtkadavnʹorusʹkogočasuzokolicíkiêva
first_indexed	2025-07-14T15:43:07Z
last_indexed	2025-07-14T15:43:07Z
_version_	1837637606131630080
fulltext	151ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) удк [930.271:904.4]”653” І. В. Зоценко, М. А. Васильєва, Д. В. Січінава НОВА ЕПІГРАФІЧНА ПАМ’ЯТКА ДАВНьОРУСьКОГО ЧАСУ З ОКОЛиЦІ КиЄВА * Розглянуто фрагмент амфори з графіті з посе- лення Феофанія, знайденого під час розкопок Архі- тектурно-археологічної експедиції у 2016 р. ключові слова: Київ, Київська Русь, поселення Феофанія, епіграфіка, амфори з графіті.1 ВСТУП амфори є однією з наймасовіших категорій ім- портних виробів, які надходили до русі з візантії та Причорномор’я впродовж Х—Хііі ст. Фрагмен- ти амфор і повністю вцілілі зразки траплялися у всіх великих і багатьох маленьких давньорусь- ких містах (куза 1989, с. 128). вони є достатньо чітким хронологічним індикатором (більшість амфор на русі датуються Хі — першою полови- ною Хііі ст.), а також дають інформацію про тор- гівельні зв’язки, соціальну та майнову стратифі- кацію суспільства (коваль 2003, с. 340). у 2016 р. архітектурно-археологічна експе- диція розпочала рятівні дослідження комплек- су давньоруських пам’яток у Феофанії на півдні нинішнього києва (рис. 1). він складається з двох поселень і городища, які становили важливу лан- ку в оборонній системі давньоруського києва та розміщувалися на давньому торговому шляху до літописного василева. роботи 2016 р. були зосе- реджені на поселенні Феофанія 2, де було закла- дено три розвідувальні траншеї та 10 розкопів. до- сліджено низку житлових будівель, господарських * Працю д. в. січінави виконано в Iнститутi сло- в’янознавства ран за рахунок ґранту російського наукового фонду (проект № 19-18-00352). The research by Dmitri Sitchinava is conducted in the Institute of the Slavic Studies and supported by the Russian Scientific Fund (project 19-18-00352). споруд і ям. усі об’єкти датовано Хі—Хііі ст. крім матеріалу, характерного для сільських поселень, виявлено статусні речі, притаманніші міському аристократичному середовищу. значна кількість фрагментів і розвалів ам- форної тари, виявлених під час дослідження поселення, ще раз підтверджують порівняно ви- сокий соціальний рівень мешканців поселення. одним з яскравих артефактів, які представля- ють імпортний посуд, є стінка амфори з графіті, що походить з культурного шару Хіі—Хііі ст. ХАРАКТЕРиСТиКА ЗНАХІДКи Фрагмент верхньої частини тулуба рифленої амфори з щільної червоної алевритової глини © і. в. зоЦенко, М. а. васильєва, д. в. січінава, 2019 Рис. 1. схема розташування пам’яток 152 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів і поодинокими червоними включеннями, вкри- та ззовні жовтим ангобом. розміри уламка 16 × 14 см. Характерне потовщення профілю вказує, що фрагмент прийшовся на місце стикування двох частин тулуба амфори. на ньому чітко видно прокреслений напис «тєШє» (рис. 2). згідно з н. Гюнсенін, цей фрагмент, за харак- тером рифлення і кольором глини, належить до типу 4. Це широкі амфори «грушоподібної» фор- ми, що звужуються донизу. середня висота їх ста- новить 31—60 см, діаметр 31—49 см (Gunsenin 1993). за класифікацією і. в. волкова, належить до «трапезундської групи» (з «дугоподібними руч- ками»). колір глини і наявність ангобу уможлив- люють зарахування фрагмента до першого типу, широко розповсюдженого на території русі (вол- ков 1996, с. 91—92). Головними відмінностями його є колір (від червоного до жовтого), домішки слюди й дрібні мінеральні домішки (в основному гострокутні зерна кварцу і польового шпату). стосовно місця виготовлення амфор цього типу є дві діаметрально протилежні гіпотези. і. в. вол- ков вважає, що такі амфори виготовляли в околи- цях трапезунда, де знаходився центр виноробства й експорту вина. іншу гіпотезу висунула турець- ка дослідниця н. Гюнcенін, яку підтримують ук- раїнські (в. в. Булгаков, л. в. седікова) і російсь- кі археологи (а. і. романчук, а. в. сазанов). вона припускає, що амфори цього зразка виготовляли на узбережжі Мармурового моря неподалік конс- тантинополя, у м. Ганосі, де виявлено сліди їхньо- го виробництва, датовані Хі ст. найбільше поши- рення таких амфор припадає на Хіі—XіV ст. НАПиС І ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЯ на амфорі чітко читаються чотири літери «тєШє». за словником давньоруської мови і. і. срезневського, теша — це «черевна частина туші риби» (1903, с. 956). однак перспективнішим видається вважати напис власницьким і вбачати в ньому ім’я з антропонімічним коренем Тѣх-, добре відомим у домонгольській русі: Тѣшила — новго- родська берестяна грамота № 348; варіант чолові- чого морфологічного роду Тѣшилъ — дерев’яна бирка № 5; Тѣшата — новгородська берестяна грамота № 905; Тѣхонъ — № 929; Тѣшенъ — № 392; Тѣшая — присвійне ім’я від прямо не засвідченого імені Тѣхъ, цебто «дружина тіха», берестяна грамота з старої руси № 21 (див. пока- жчик зализняк 2004, словник М. М. тупікова та ін.). відоме також ім’я Воитѣхъ, зокрема у захід- них слов’ян. у такому разі у написі використано побутову графіку (з заміною ѣ на е), також відому на території сучасної україни що в епіграфіці, що на берестяних грамотах із звенигорода Галицько- го. Ця заміна мала суто графічний характер і не була пов’язана зі збігом відповідних фонем. ім’я Тѣша, можливо, представлено у новго- родській берестяній грамоті 776, хоча це сум- нівно; у новгородській Писцевій книзі представ- лено топонім Тешино (зализняк 2004, с. 308). утім, якщо в обговорюваному написі бачити словоформу саме імені Тѣша (родовий або да- вальний відмінок Тѣшѣ з заміною обох ятей на е), то це перечить його київському походженню: закінчення -ѣ було характерним для давньонов- городского діалекту, у києві ця форма мала би вигляд Тѣши. крім того, для подібних написів така відмінкова форма менш імовірна, ніж при- свійна форма або просто називний відмінок. на думку авторів, імовірними є такі версії. 1. у написі представлено присвійний прикмет- ник середнього роду від імені Тѣхъ, побічно засвід- ченого в берестяній грамоті з старої руси № 21. Тѣше означає «таке, що належить Тіхові», «Тіхо- ве». Це найпростіша й найвірогідніша версія, вона не вимагає ніяких виправлень і кон’єктур. Рис. 2. Феофанія 2; уламок амфори з графіті 153ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Зоценко, І. В., Васильєва, М. А., Січінава, Д. В. нова епіграфічна пам’ятка давньоруського часу... 2. Перед нами форма родового відмінка від жі- ночого імені Тѣшая, тобто «дружини Тіха», «Тіхо- вої» (дивись вище). у цьому разі вибір родового відмінка нормальний, оскільки Тѣшая — вже присвійна форма. у стандартній графіці й мор- фології ця форма виглядала б як Тѣшеѣ. у тако- му разі останню голосну помилково не повторено (менш імовірно, що перед нами закінчення -еи без позначення йоти, оскільки в українській мові закінчення р. од. жін. досі є двоскладовим). 3. у написі представлено недописане ім’я влас- ника Тѣше(нъ), засвідчене в новгородській берес- тяній грамоті 392, або присвійна форма від нього. найвірогіднішим іменником при присвійно- му прикметнику «тєШє», очевидно, слід вва- жати вино. АМФОРА З ФЕОФАНІї 2 У КОЛІ ІНшиХ ЗНАХІДОК З ГРАФІТІ знайдено чимало амфор з графіті. частина з них заслуговує особливої уваги, адже написи на них є подібними до нашого графіті. однією з найвідоміших є амфора з розкопок д. а. авдусіна 1949 р. біля с. Гньоздово смо- ленської обл. напис на ній «Гороухща» вва- жається найдавнішим і датується Х ст. (авдусин, тихомиров 1950). існує безліч інтерпретацій прочитання цього графіті: ГороуХШа, Горо- уШNа, ГороуХψа, ГороунШа, ГороуN’а (Мединцева 1998, с. 185). у тлумаченні цього напису археологи розходяться: одні вважають, що це вміст посудини — гірчичне насіння чи гірчична олія, нафта (пальне); інші схиляються до думки, що це ім’я власника. розбіжності спри- чинено тим, що графічні особливості напису на амфорі з Гньоздово унеможливлюють достовір- но прочитати його і однозначно тлумачити. Проте відомі амфори з графіті, де інтерпрета- ція напису не викликає таких палких дискусій. наприклад, «ярополче вино», «Мстиславова корчага» засвідчують власність князів, які, на думку т. нунена, були головними імпортерами вина та олії, відтак і амфорної тари (Noonan, Kovalev 1997, p. 85). вони мали достатньо кош- тів, аби споживати такі продукти, а також при- гощати свою дружину на бенкетах. амфору з графіті «Мстиславова корчага» знайдено в 1975 р. під час розкопок на Подолі (толочко 1978, с. 96). напис розташовано пів- колом у верхній частині посудини, між її руч- ками. Прагнення автора розмістити напис між ручками призвело до скорочення майже всіх голосних букв. Цей напис зацікавлює ще й тим, що слово «Мстслвл» написано дрібними бук- вами, а «крчГЪ» — великими. Ще один напис, схожий за змістом до попе- реднього, виявлено під час розкопок княжого двору в м. Пінськ. він складається з двох слів «[я]рополче вино» і датується Хі—Хіі ст. (рав- дина 1957, с. 37). т. в. равдіна вважає, що ця амфора належала ярополку ізяславовичу, що володів турово-Пінським князівством і помер у 1086 р. Б. о. рибаков датував цей фрагмент кін- цем Хіі ст. і пов’язав напис з пінським князем ярополком Георгійовичем, який святкував своє весілля у Пінську 1192 р. (рыбаков 1964, с. 34). Поряд з князями був ще один імпортер виног- радного вина — християнська церква, яка була одним з найстабільніших, хоча й не найбільшим імпортером. у 1939 р. під час розкопок у софійсь- кому соборі києва у вівтарній частині було знай- дено фрагменти великої амфори. напис скла- дається з двох рядків і читається так: «Бело в[ино] зокова». с. о. висоцький вважав, що звучання слова «зокова» дуже нагадує відоме з давньорусь- ких джерел «сочиво» (1985, с. 106). Можливо, ця амфора призначалася для церковного вина, про- те археологам досі не відомо, де його зберігали, бо церковних погребів не виявлено. на думку т. нунунена, церковне вино могло зберігатися в погребах священнослужителів церкви, князів чи іншої знаті, які не рідко приносили його в церкву як пожертву (Noonan, Kovalev 1997, p. 84). окремі амфори могли використовуватися в побуті непривілейованим населенням, оскіль- ки значна кількість амфорної тари переви- щувала потреби покупців-імпортерів. таким чином, можна припустити, що надлишок по- рожніх амфор міг потрапляти на внутрішній ринок. Це засвідчено знахідками уламків ам- фор з графіті, що вказують на імена власни- ків — «Гаврило», «Павло», «олекса» (высоцкий 1985, с. 106—107). на наш погляд, це може бути кінець присвійного прикметника (ла)зоково «таке, що належить лазковi, лазоревi». такі імена є слов’янськими народними, а не княжими. відповідно, можна дійти висновків, що власниками цих амфор були звичайні селя- ни і міщани. також є група написів, які відносяться до настанов, наприклад, «Бди копань» (с. кази- мировичі, київська обл.), де йдеться про нага- дування дотримуватися міри. є також графіті «Благодатнейша полна корчага сия» (київ). ВиСНОВКи отже, інформативність амфор характери- зується не тільки своїми функціями чи залиш- ками їхнього вмісту, а й тим, що на них не рід- ко лишали графіті. на амфорах робилися різні написи, які можна поділити на такі: вказівка вмісту чи назва продукту, ім’я власника, напи- си-настанови. Можна припустити, що графіті з поселен- ня Феофанія 2 вказує на ім’я власника амфо- ри, а не на її вміст. загалом фрагмент амфо- ри відіграє велику роль у вивченні зовнішніх зв’язків і підтверджує високий статус мешкан- ців цього поселення. Подібні епіграфічні ма- теріали є значущими і у вивченні писемності давньої русі, і русько-візантійських взаємин у часи розквіту київської русі. 154 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Публікація археологічних матеріалів ЛІТЕРАТУРА авдусин, д. а., тихомиров, М. н. 1950. древней- шая русская надпись. Вестник АН СССР, 4, с. 74- 76. волков, и. в. 1996. амфоры новгорода великого и некоторые заметки о византийско-русской торгов- ле вином. Новгород и Новгородская земля. История и археология, 10: Материалы научной конференции, 23—25 января 1996 г., с. 90-104. высоцкий, с. а. 1985. Киевские граффити ХІ— ХVІІ вв. киев: наукова думка. зализняк, а. а. 2004. Древненовгородский диа- лект. Москва: языки славянской культуры. коваль, в. Ю. 2003. Амфоры византийского кру- га в Средневековой Руси Х—ХІІІ вв. Москва: наука. куза, а. в. 1989. Малые города Древней Руси. Москва: наука. Медынцева, а. а. 1998. надписи на амфорной керамике Х — начала Хі вв. и проблема происхож- дения древнерусской писменности. в: кукушкин, Ю. с. (ред.). Культура словян и Русь. Москва: на- ука, с. 176-196. равдина, т. в. 1957. надпись на корчаге из Пинс- ка. Краткие сообщения ИИМК, 70, с. 150-153. рыбаков, Б. а. 1964. Русские датированные над- писи ХІ—XIV вв. Москва: наука. свод археологичес- ких источников, е 1—44. срезневский, и. и. 1903. Материалы для слова- ря древнерусского языка по письменным памятни- кам. санкт-Петербург: отделения русского языка и словесности императорской ан, ііі. толочко, П. П. 1978. нове у вивченні києва. Архе- ологія, 26, с. 84-100. Gunsenin, N. 1993. Ganos: centre de production d’amphores a l’epoque Byzantine. Anatolia antique, 2, p. 193-201. Noonan, T. S., Kovalev, R. K. 1997. Prayer, Illumination and Good Times: the Export of Bizantium Wine and Oil to the North of Russia in Pre-Mongol Times. Helsinki: Bizantium and the North (1995— 1997). Acta Bizantia Fennica, 8, p. 73-95. REFERENCES Avdusin, D. A., Tikhomirov, M. N. 1950. Drevneyshaya russkaya nadpis. Vestnik AN SSSR, 4, s. 74-76. Volkov, I. V. 1996. Amfory Novgoroda Velikogo i nekoto- ryye zametki o vizantiysko-russkoy torgovle vinom. Novgorod i Novgorodskaya zemlya. Istoriіa i arkheologiіa, 10: Materialy nauchnoy konferentsii. 23—25 іanvarіa 1996 g., s. 90-104. Vysotskiy, S. A. 1985. Kievskiye graffiti ХІ—ХVІІ vv. Kiev: Naukova dumka. Zaliznіak, A. A. 2004. Drevnenovgorodskiy dialekt. 2-e izdaniіe, pererabotannoіe s uchetom materiala nakhodok 1995—2003 gg. Moskva: іazyki slavyanskoy kultury. Koval, V. Iu. 2003. Amfory vizantiyskogo kruga v Sredn- evekovoy Rusi X—XІІІ vv. Moskva: Nauka. Kuza, A. V. 1989. Malyіe goroda Drevney Rusi. Moskva: Nauka. Medyntseva, A. A. 1998. Nadpisi na amfornoy keramike X — nachala Xі vv. i problema proiskhozhdeniіa drevnerusskoy pismennosti. In: Kukushkin, Iu. S. (ed.). Kultura slovіan i Rus. Moskva: Nauka, s. 176-196. Ravdina, T. V. 1957. Nadpis na korchage iz Pinska. Krat- kie soobshcheniia IIMK, 70, s. 150-153. Rybakov, B. A. 1964. Russkiіe datirovannyіe nadpisi XІ— XIV vv. Moskva: Nauka. Svod arkheologicheskikh istochnik- ov, E I—44. Sreznevskiy, I. I. 1903. Materialy dlya slovarya drevnerusskogo yazyka po pismennym pamyatnikam. Sankt- Peterburg: Otdeleniya russkogo yazyka i slovesnosti Impera- torskoy AN, ііі. Tolochko, P. P. 1978. Nove u vyvchenni Kyieva. Arkheolo- hiia, 26, s. 84-100. Gunsenin, N. 1993. Ganos: centre de production d’amphores a l’epoque Byzantine. Anatolia antique, 2, p. 193-201. Noonan, T. S., Kovalev, R. K. 1997. Prayer, Illumination and Good Times: the Export of Bizantium Wine and Oil to the North of Russia in Pre-Mongol Times. Helsinki: Bizan- tium and the North (1995—1997). Acta Bizantia Fennica, 8, p. 73-95. I. V. Zotsenko, M. A. Vasylieva, D. V. Sitchinava NEw EPIGRAPHIC FIND OF KYIV RuS’ TIME FROM THE OuTSKIRTS OF KYIV This article deals with the interpretation of new epigraphic find on the amphora fragment, from settle- ment Feofaniya (Kyiv, Ukraine) that was found dur- ing the excavations of the Architectural-Archaeologi- cal Expedition in 2016. Amphoras — is one of the most mass categories of imported products that came to the territory of Kyiv Rus’ from Byzantium and the Black Sea during the X—XIII centuries. They provide a suf- ficiently clear chronological indicator, as well as pro- vide information on trade relations, social and property stratification of society. The fragment (14 × 16 cm) clearly shows the scrib- bled inscription «тєШє». On the basis of the analysis, it is likely that graffiti points to the name of the owner of the amphora (perhaps named Těx or Těšen), and not to its contents (it is however plausible that the latter was wine). This part of the amphora plays an impor- tant role in the study of external relations and confirms the high status of the inhabitants of this settlement. Keywords: Kyiv, Kyiv Rus’, settlement Feofaniya, epigraphy, amphoras with graffiti. Одержано 18.12.2018 ВАСиЛьЄВА Марія Анатолївна, молодший нау- ковий співробітник, інститут археології нан украї- ни, пр. Героїв сталінграда, 12, київ, 04210, україна. VASYLIEVA Mariia A., Research Officer, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhradа ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0001-7050-2151, e-mail: scot- land14170504@gmail.com. ЗОЦЕНКО Іван Володимирович, молодший нау- ковий співробітник, інститут археології нан украї- ни, пр. Героїв сталінграда, 12, київ, 04210, україна. ZOTSENKO Ivan V., Research Officer, Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhradа ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. E-mail: zotsenkoi@gmail.com. СІЧІНАВА Дмитро Володимирович, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, інститут російської мови ім. в. в. виноградова ран, вул. волхонка, 18/2, Москва, 119019, росія. SITCHINAVA Dmitri V., PhD, Senior Research Fellow, V. V. Vinogradov Russian Language Institute of the Russian Academy of Sciences, st. Volkhonka, 18/2, Moscow, 119019, Russia. ORCID: orcid.org/0000-0003-3453-4863, e-mail: mitrius@gmail.com.

Нова епіграфічна пам'ятка давньоруського часу з околиці Києва

Репозитарії

Схожі ресурси