Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П

Вводяться до наукового обігу матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П на Сіверському Дінці, представлені здебільшого керамікою. Обробка керамічної колекції включає її розподіл у просторі культурного шару, аналіз форм, орнаментації, об'ємів та характеристик формувальних мас. Матері...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Корохіна, А.В., Колода, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2019
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Археологія і природничі науки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163173
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П / А.В. Корохіна, В.В. Колода // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 165-175. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163173
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1631732020-01-26T01:26:11Z Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П Корохіна, А.В. Колода, В.В. Археологія і природничі науки Вводяться до наукового обігу матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П на Сіверському Дінці, представлені здебільшого керамікою. Обробка керамічної колекції включає її розподіл у просторі культурного шару, аналіз форм, орнаментації, об'ємів та характеристик формувальних мас. Матеріали віднесено до зрубної спільноти і датовано XVII—ХVІ ст. до н. е. The article aims to introduce new finds of the Late Bronze Age from Mokhnach П settlement site at the Sіverskyi Donets river. 2019 Article Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П / А.В. Корохіна, В.В. Колода // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 165-175. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2227-4952 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163173 903.23(282.247.364)”637” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки
spellingShingle	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Корохіна, А.В. Колода, В.В. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П Археологія і давня історія України
description	Вводяться до наукового обігу матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П на Сіверському Дінці, представлені здебільшого керамікою. Обробка керамічної колекції включає її розподіл у просторі культурного шару, аналіз форм, орнаментації, об'ємів та характеристик формувальних мас. Матеріали віднесено до зрубної спільноти і датовано XVII—ХVІ ст. до н. е.
format	Article
author	Корохіна, А.В. Колода, В.В.
author_facet	Корохіна, А.В. Колода, В.В.
author_sort	Корохіна, А.В.
title	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П
title_short	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П
title_full	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П
title_fullStr	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П
title_full_unstemmed	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П
title_sort	матеріали доби пізньої бронзи з поселення мохнач п
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Археологія і природничі науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163173
citation_txt	Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П / А.В. Корохіна, В.В. Колода // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2019. — Вип. 3 (32). — С. 165-175. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT korohínaav materíalidobipíznʹoíbronzizposelennâmohnačp AT kolodavv materíalidobipíznʹoíbronzizposelennâmohnačp
first_indexed	2025-07-14T15:43:12Z
last_indexed	2025-07-14T15:43:12Z
_version_	1837637612060278784
fulltext	165ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) удк 903.23(282.247.364)”637” А. В. Корохіна, В. В. Колода МАТЕРІАЛи ДОби ПІЗНьОї бРОНЗи З ПОСЕЛЕННЯ МОХНАЧ П АРХЕОЛОГІЯ І ПРиРОДНиЧІ НАУКи Вводяться до наукового обігу матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П на Сіверсько- му Дінці, представлені здебільшого керамікою. Обробка керамічної колекції включає її розподіл у просторі культурного шару, аналіз форм, орнамен- тації, об’ємів та характеристик формувальних мас. Матеріали віднесено до зрубної спільноти і да- товано XVII—ХVІ ст. до н. е. ключові слова: доба бронзи, зрубна культура, поселення, кераміка, Сіверський Донець. ВСТУП селище Мохнач П 1, що входить до округи городища в с. Мохнач Харківської обл. (рис. 1), відомо з 2008 р. у 2009, 2011 і 2014 рр. тут про- вадила планові розкопки середньовічна експе- диція Харківського національного педагогіч- ного університету ім. Г. с. сковороди на чолі з в. в. колодою (2010b, с. 8—29; 2012; колода, свистун 2015 с. 31—45). загалом досліджено ≈4000 м2, сюди входить і розкоп 1 у південній частині поселення, де суцільно досліджено площу в 3848 м2 площі (рис. 2). саме в ньому виявлено матеріали доби бронзи, що й стали предметом аналізу цієї роботи. ДжЕРЕЛА І МЕТОДи культурний шар селища Мохнач П насиче- но значною кількістю артефактів і житлово- 1. Починаючи з 1950-х рр., з часів відкриття першо- го поселення в околицях городища в с. Мохнач, Б. о. рибаков запропонував нумерувати селища за кириличною абеткою, що продовжується до- нині. у деяких публікаціях (не з вини авторів) лі- теру «П» (пе) було замінено на римську цифру II. господарчих комплексів раннього середньовіч- чя (салтівська культура, середина VIII—іХ ст.), що неодноразово висвітлювалося в літературі (напр.: колода, колода 2009; колода 2010а; 2016; 2017; колода, Горбаненко 2018). із 43 ар- хеологічних об’єктів, досліджених на пам’ятці, лише два можна віднести до бронзового віку — № 27 і 40. їх виявлено за 10 м один від одного в західній частині розкопу 1 (рис. 2). за розміра- ми, простотою конструкції та заповненням їх можна зарахувати до звичайних господарчих ям загального призначення. розглянемо їх до- кладніше. Яма 27 (рис. 3: 1; колода 2012, с. 17—18) — майже кругла в плані, розміри зверху (на гли- бині 40 см) 320 × 270 см. до дна на глибині 60 см (межа передматерика і материка) вона дещо звужувалася до розмірів 300 × 250 см. Була заповнена супіщаним чорноземом, в яко- му виявлено тільки невеликий шматок піско- вику. через значну домішку піску в заповненні та відсутність салтівських артефактів ми від- несли її умовно до доби бронзи 2. Яма 40 (рис. 3: 2; колода, свистун 2015, с. 40) на глибині 80—85 см мала у плані не- правильну овальну форму 115 × 50 см. стіни плавно переходили в увігнуте дно на глибині 115 см. заповнення складалося з чорнозему з дрібним керамічним кришивом і деякою кіль- кістю уламків ліпного посуду (≈20 уламків). виходячи зі стратиграфії та заповнення, яму віднесено до доби бронзи. 2. Це чи не єдиний з досліджених тут об’єктів, поз- бавлений будь-яких артефактів. зазвичай в ін- ших (салтівської культури і нового часу) їх завж- ди чимало. Ще однією відмінністю заповнення ями була значна частка материкового супіску. © а. в. короХіна, в. в. колода, 2019 166 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Археологія і природничі науки Рис. 1. Мікрорегіон го- родища Мохнач. Умовні позначки: 1 — городище; 2 — селища без культур- них відкладів доби брон- зи; 3 — селища зі слідами доби бронзи Рис. 2. Мохнач П, розкоп 1. Умов- ні позначки: 1 — ліс і його межі; 2 — заплавна лука; 3 — западини на поверхні; 4 — стежки; 5 — окопи та бойові позиції часів іі світової війни; 6 — об’єкти доби бронзи 167ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Корохіна, А. В., Колода, В. В. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П Попри невиразність об’єктів, заселення цієї місцини у давні часи засвідчено, насамперед, керамічним матеріалом у культурному шарі, аналіз якого покладено в основу культурно- хронологічної атрибуції пам’ятки. обробка керамічної колекції враховує її розподіл в просторі культурного шару, аналіз форми, орнаментації, об’єму та характеристик формувальних мас. класифікації форм та ор- наменту побудовано на основі схеми, розроб- леної на матеріалах Мосоловського поселення й апробованої на зрубних пам’ятках басейну середнього дінця (Пряхин, Беседин 1989; Бе- седин 1993; Пряхин, отрощенко, Беседин, Бро- вендер 2000; Бровендер, 2000a; 2000b; 2012). дослідження формувальних мас здійснено за допомогою методів візуальної діагностики (Бобринский 1978; Цетлин 2012), петрографіч- ного аналізу та експериментального перевипа- лу проб кераміки в лабораторних умовах (Dasz- kiewicz 2014, p. 180—181, 188; Daszkiewicz, Maritan 2017, p. 500—501; Daszkiewicz et al. 2009). через нечисленність добірки результати дослідження дозволяють здійснити переважно загальну культурно-хронологічну інтерпрета- цію пам’ятки та мають значення відпрацюван- ня техніки аналізу поселенських керамічних колекцій. РЕЗУЛьТАТи ДОСЛІДжЕННЯ кераміка 1. Характеристика та розподіл в культурному шарі. знахідки кераміки доби бронзи траплялися в товщі культурного шару салтово-маяцької культури на розкопі 1, не ут- ворюючи виразних скупчень ні планіграфічно, ні стратиграфічно (колода 2010b, с. 10; 2012, с. 9). кількісний розподіл за глибинами та ком- плексами усіх виявлених фрагментів (табл. 1) свідчить, що їх найбільша концентрація при- падає на глибини 0,2—0,4 м. При цьому кера- міка доби бронзи (у перевідкладеному вигляді) трапляється в трьох комплексах салтово-мая- цької культури, в тому числі — в нижній час- тині їхнього заповнення. до колекції відібрано 4 % виявлених у розко- пі фрагментів доби бронзи (табл. 1). не взятий матеріал представляли дрібні уламки, непока- зові з точки зору характеристики керамічних традицій. у культурно-хронологічному відно- шенні колекція є однорідною, тому, врахову- ючи також нестратифікованість культурного шару, в основу її аналізу покладено типологіч- ні особливості. Морфологічна класифікація. виділяють- ся такі варіанти форм: 1) банки зі звуженим верхом (закриті) (рис. 4: 2—6); 2) банки з вер- тикально поставленим плечом (відкриті) 1. Під час огляду колекції з-поміж матеріалів доби бронзи виділено фрагмент доби неоліту. вінця походять від непрофільованої закритої посудини, до самого зрізу орнаментовані горизонтальними, щільно розміщеними смугами наколів підокруг- лої форми (рис. 4: 1). Фрагмент може бути відне- сений до пізнього етапу культури ямково-гребін- цевої кераміки з датуванням в межах середини IV тис. до н. е., за визначенням є. в. ногіна, яко- му автори висловлюють подяку за консультацію. Рис. 3. Мохнач П, господарчі ями доби бронзи: 1 — яма 27; 2 — яма 40. Умовні позначки: 1 — денна поверхня і культурний шар; 2 — межа культурних відкладів раннього середньовіччя (зверху) і доби бронзи (знизу); 3 — передматерик і материк Таблиця 1. Мохнач П, розподіл керамічної колекції доби бронзи у просторі культурного шару розкопу 1 Місце взяття взято не взято усього не про- ілюстро- вано культурний шар, см 20 10 318 328 — 40 13 360 373 — 60 2 56 58 — 80 — 9 9 — комплекс 26 — 1 1 — комплекс 28 — 12 12 — комплекс 30 — 13 13 — відвал 6 7 13 1 усього, од. / % 31/4 * 776/96 * 807/100 * 1/3 ** 168 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Археологія і природничі науки Рис. 4. Мохнач П, кераміка: 1 — доби неоліту; 2—9 — доби бронзи Рис. 5. Мохнач П, матеріали: 1—12 — ке- раміка; 13 — виріб з каменю доби бронзи 169ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Корохіна, А. В., Колода, В. В. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П (рис. 5: 1); 3) горщикоподібні посудини (рис. 5: 2—4); 4) горщики (рис. 5: 5, 7); 5) гострореберні (рис. 6). Профілювання частини дрібних фраг- ментів від банок встановити неможливо (рис. 4: 7—9). кількісний склад колекції за варіантами форми відображено в табл. 2. денця, віднесені до доби бронзи за технологічними параметра- ми, двох варіантів: з закраїною (рис. 5: 9, 10) і без неї (рис. 5: 11, 12). Об’єм. у добірці представлено лише один повний профіль. непрямі дані щодо об’єму мо- жуть надати діаметри вінець, хоча в такому разі при порівнянні об’ємних стандартів необ- хідно враховувати загальні пропорції посуду і ступінь їхньої «відкритості». діаметр вінець банок, горщикоподібних і горщиків коливається від 21,5 до 38,0 см. Го- строреберні екземпляри в середньому менші за інші варіанти й утворюють дві групи за об’ємом (з діаметром вінець 25 і 15—16 см). єдиний ек- земпляр з повним профілем з найменшої групи має об’єм 1,0 л 1 (рис. 6: 6). Орнаментація. виділяються такі варіанти прийомів орнаментації: 1) відтиски «ножа», па- лички чи пальця (рис. 4: 7, 8; 5: 1, 6, 7); 2) дріб- 1. встановлено за зовнішнім обрисом. Таблиця 2. Мохнач П, варіанти форм кераміки за даними колекції доби пізньої бронзи Банки закриті Банки від- криті Гор- щико- подібні Горщи- ки Гостро- реберні невиз- начені зага- лом посу- дин не менше 3 1 3 2 6 4 не менше 19 Примітки. * — від загальної кількості фрагментів; ** — від кількості фрагментів у колекції. Рис. 6. Мохнач П, кераміка доби бронзи 170 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Археологія і природничі науки нозубчастий штамп (рис. 6: 4); 3) відтиски мо- тузки (рис. 6: 1—3, 6, 7). елементи представлено: 1) рядами оваль- них вдавлень (рис. 4: 7, 8; 5: 1; 6: 4); 2) ряда- ми дугоподібних вдавлень (рис. 5: 7); 3) ря- дочком видовжених скісних насічок (рис. 5: 6); 4) горизонтальною лінією (рис. 6: 1, 2, 4, 6, 7); 5) заштрихованими трикутниками (рис. 6: 4, 6); 6) ромбами (рис. 6: 2, 7); 7) хрестами (рис. 6: 1); 8) меандром (рис. 6: 1, 3); 9) горизонтальною «драбинкою» (рис. 6: 6). кількісний розподіл ор- наментальних характеристик подано в табл. 3. зіставлення рис орнаменту з морфологічни- ми варіантами (табл. 4) засвідчує лише типо- ву для зрубних традицій загальну тенденцію: більше різноманіття та складність орнамента- ції гострореберних посудин. число орнаменто- ваного посуду становить приблизно половину від загалу, хоча слід враховувати, що у відборі фрагментів пріоритет віддавався орнаментова- ним екземплярам. Обробка поверхонь (табл. 5). Переважає не надто ретельне загладжування обох поверхонь, трапляються дрібнозубчасті розчоси зсередини, в одному разі на внутрішній поверхні стінки — грубі розчоси «покровського» типу (рис. 5: 8). Формувальні маси. в процесі візуальної діагностики, що базується на безпосередьно- му огляді фрагментів та аналізі за методикою о. о. Бобринського (Бобринский 1978; 1999; Цетлин 2012), враховувалися такі ознаки: гру- па за вичинкою (колір поверхонь, їхня обробка, відчуття на дотик); вид вихідної пластичної си- ровини; рецепт формувальної маси. виділені дві групи за вичинкою. Група 1. Більша частина колекції. не міцні, обкочені фрагменти, поверхні яких часто по- руйновані абразивною дією середовища. колір зовнішньої поверхні коливається між різними відтінками коричневого, подекуди з сірими ді- лянками, в окремих випадках — жовтий або червоний. внутрішня поверхня частіше сіра, Таблиця 3. Мохнач П, орнаментація кераміки за даними колекції доби пізньої бронзи (з урахуванням екземплярів посуду) Прийоми елементи кількість орнаментованих посудин відтиски палички, пальця дрібно- зубчастий штамп Мотузка ряд овальних вдавлень ряд ви- довжених насічок Горизон- тальна лінія заштрихо- вані три- кутники ромби Хрести Меандр дра- бинка 6 1 4 5 1 5 2 2 1 1 1 9/47 % * * від загальної кількості посудин. Таблиця 4. співвідношення характеристик орнаментації та морфологічних варіантів кераміки за даними колекції доби пізньої бронзи (з урахуванням екземплярів посуду) варіанти форм Характеристики орнаментації Прийоми елементи відтиски палички, пальця дрібнозуб- частий штамп Мотуз- ка ряд овальних вдавлень ряд видов- жених скіс- них насічок Горизон- тальна лінія заштрихо- вані три- кутники ромби Хрес- ти Ме- андр дра- бинка Банки відкриті 1 — — 1 — — — — — — — Горщикоподібні — — — — — — — — — — — Горщики 1 — — 1 — — — — — — — Гострореберні 1 1 4 1 — 5 2 2 1 1 1 невизначені 3 — — 2 1 — — — — — — Таблиця 5. варіанти обробки поверхонь кераміки за даними колекції доби пізньої бронзи Поверхня варіант обробки загладжування загладжування ретельне дрібно-зубчасті розчоси Широкі розчоси кількість посуду зовнішня 18/95 % 1/5 % — — не менше 19/100 %внутрішня 16/84 % — 3/16 % 1/5 % 171ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Корохіна, А. В., Колода, В. В. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П іноді зі світлішими ділянками. на зламі фраг- менти чорні всередині й світлі біля поверхонь. товщина освітлених приповерхневих шарів — 0,1—0,3 см, межі нечіткі. Група 2 — фрагмент гострореберної посуди- ни чи кубка (рис. 6: 4), що вирізняється щільні- шим тістом і міцнішими поверхнями. на зламі фрагмент чорний. на відміну від попередньої групи, освітлені приповерхневі шари — тонші (0,05 см), мають чітку межу. з-поміж інших ви- різняє фрагмент і незвичний стиль орнамен- тації (застосування дрібнозубчастого штампу, дрібніші елементи-трикутники). для дослідження формувальних мас спе- ціальними методами були відібрані проби від п’яти посудин (місця відбору показано на ри- сунках стрілками): 291—2011 (рис. 5: 5); 324— 2011 (рис. 6: 4); 402—2011 (рис. 5: 1); 299—2011 (рис. 6: 1); 308—2011 (рис. 4: 2). спостереження провади- лися під мікроскопом за сві- жими зрізами й зламами, а також — за невеликими улам- ками фрагментів, що підда- валися повторному випалу в муфельній печі, згідно вимог методики (Бобринский 1999, с. 16). випал здійснювався в окислювальній статичній ат- мосфері до 800 °с за швидкості нагріву 200 °с/год, без витрим- ки. При визначенні концен- трації домішок проводилися спостереження над зламами експериментальних брикетів, виготовлених одним із авторів роботи з суміші вологої та сухої глин. домішка в розмірностях <0,5—1,0 мм, <0,5—2,0 мм, 1,0—2,0 мм додавалася в кон- центраціях 1 : 4, 1 : 5, 1 : 6. вихідна пластична сирови- на візуально поділяється на два типи. Сировина 1 (зразки 291— 2011, 299—2011, 308—2011; рис. 7: 1—4) — озалізнена гли- на; черепок крихкий, шарува- тий, грудкуватий. Природні непластичні домішки представ- лено піском та залізистими оолітами; зрідка трапляються порожнини з відбитками рос- линності. ступінь насиченості піском — середній. Пісок про- зорий, обкочений, розмірами — не більше 0,3 мм. залізисті ооліти — не більше 2,2 мм, в концентрації 2—3 зерна на 1,0 см2. довкола шамоту поміт- ні залишки рідкої органіки у вигляді оранжевого нальоту. Сировина 2 (зразки 324—2011, 402—2011; рис. 7: 5—8) — озалізнена глина; черепок по- мітно щільніший за попередню групу. відміче- но той самий склад природних непластичних домішок, але в меншій концентрації та розмір- ності. ступінь насиченості піском — середній. Пісок прозорий, обкочений, розмірами — не більше 0,3 мм. залізисті ооліти — не більше 0,3 мм, окремі зерна. у невипалених зламах зрідка помітні залишки рідкої органіки у виг- ляді оранжевого нальоту. навички приготування формувальних мас для всіх зразків пов’язані з введенням шамоту. виділено два рецепти. Рецепт 1 — шамот крупний (Ш3), розміра- ми 0,25—2,25 мм, у концентрації 1 : 5—1 : 6 (рис. 7: 1—4). склад шамоту: пісок, шамот і за- лізисті ооліти (рис. 7: 4, 6). Рис. 7. Мікрознімки кераміки доби бронзи (М — 5 : 1): 1—4 — сировина 1, формувальна маса 1; (зразок 291-2011, оригінальна температура випалу і перевипал до 800 °с); 5—8 — сировина 2, формувальна маса 2 (зразок 324-2011, оригінальна температура випалу і перевипал до 800 °с) 172 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Археологія і природничі науки Рецепт 2 — шамот середній (Ш2), розмірами 0,20—1,25 мм, у концентрації 1 : 6 (рис. 7: 5—8). для порівняння пластичної сировини здій- снювався повторний випал їхніх невеликих проб в контрольованих лабораторних умовах до різних кінцевих температур за методикою скороченого MGR-аналізу. Метод надає змогу встановити тип матриксу формувальної маси на підставі термічної поведінки проб за умов високотемпературного випалу. згідно вимог, проби завтовшки 2,0 мм піддавалися перевипа- лу в муфельній печі в окислювальній статичній атмосфері до кінцевих температур 1100, 1150 і 1200 °с, за швидкості нагріву 200 °с/год, з вит- римкою в годину та повільним остиганням. за типом матрикс виявився ідентичним для всіх зразків — безкарбонатний, трохи оплавле- ний (sovM) (рис. 8: 1), що є свідченням ідентич- ності їхньої вихідної пластичної сировини за мінералогічним та хімічним складом. Можна припустити, що візуальна різниця між типами сировини 1 і 2 обумовлюється способами її об- робки: в першому випадку, швидше за все, гли- на була недостатньо зволожена та вимішана. Петрографічний аналіз здійснено для стан- дартного прозорого шліфу зразка 299—2011 за допомогою мікроскопу Мін-8. опис проведено згідно методиці петрографічного аналізу оса- дових порід (логвиненко, сергеева 1986; нау- мов 1989). застосовувалася наступна грануло- метрична класифікація кластичних домішок: 1) пелітова (глиниста) фракція — <0,01 мм; 2) алеврит — 0,01—0,10 мм; 3) пісок (псаміт) — 0,1—1,0 мм; 4) гравеліт — 1,0—2,5 мм. Таблиця 6. технологічна характеристика зразків № зразка Група за вичинкою стан сировини рецепт формувальних мас тип матриксу 291-2011 1 1 1 (Гл + Ш3) 1 (sovM) 324-2011 2 2 2 (Гл + Ш2) 1 402-2011 1 2 1 1 299-2011 1 1 1 1 308-2011 1 1 1 1 Рис. 8. результати лабораторного випалу проб та мікрознімки у поляризованому світлі: і — результати лабораторного випалу проб; іі — мікрознімки шліфу 299-2011 у поляризованому світлі: 1—3 — один поля- ризатор; 4 — поляризатори схрещені 173ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Корохіна, А. В., Колода, В. В. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П в одному поляризаторі колір матриксу — темно-бурий, майже чорний. Глина за струк- турою — алевропсамопелітова. Природною непластичною домішкою є кварцевий пісок, представлений в алевритовій і псамітовій фракціях у кількості 10 %. ступінь обкочуван- ня піску — середній. кварц — різного ступеню обкочування. Характеризується прямим чи хвильовим погасанням. незначною кількістю представлені польовий шпат, полікристаліч- ний кварц, мусковіт в алевритовій фракції, алевроліт — у гравелітовій фракції. Штучною домішкою є аморфізований низь- котемпературний шамот (псамітової і гравелі- тової фракцій) у кількості приблизно 10 %. Форма — ізометрична, для зерен гравелітової фракції — аморфна. зерна псамітової фракції краще обкочені. сортованість шамоту — серед- ня. Максимальна розмірність зерен у шліфі 1,2 мм. у шамоті відмічено природну доміш- ку мінералів (пісок алевритової та псамітової фракцій), рудні ооліти, сполуки заліза, шамот. Пори в тісті видовжені (до 2,0 мм) й ізомет- ричні, приблизно в рівній кількості, переваж- но закриті. частка пор у шліфі — 5—10 %. ти- пові мікротріщини довкола включень шамоту (рис. 8: 2). Характеристику зразків за технологічними ознаками наведено у табл. 6. слід констату- вати окремішність за технологічними показ- никами фрагменту гострореберної посудини, що представляє другу групу за вичинкою, хоча дані перевипалу не підтверджують його мож- ливе немісцеве виробництво. Культурно-хронологічна інтерпретація. керамічний матеріал в основній масі представ- ляє традиції зрубної спільноти. такі ознаки, як складні геометричні композиції з відбитків шнура на гострореберному посуді, елемент «ме- андр», «покровські» розчоси на одному з фраг- ментів дозволяють датувати матеріал розви- неним (другим) етапом зрубної кіс (ПМзк-іі чи БМзк-і, за в. в. отрощенком). загальноп- рийняте датування цього етапу — XV — сере- дина XIV ст. до н. е. (отрощенко 2001, с. 155). нещодавно Ю. М. Бровендер (2017, с. 13, 18), спираючись на дати с14, датував цей етап XVII (можливо, кінцем XVIII) — XV ст. до н. е. зазначену позицію підтверджують спосте- реження зі стратифікованих поселень та по- ховань. на капітановому 1 дрібнозубчастий штамп в орнаментації, елементи «меандр» і «ромб» з’являються починаючи з другого го- ризонту, що відповідає початку другого етапу покровсько-мосоловської зрубної культури. ке- раміка з розчосами покровського типу зникає у четвертому горизонті, датованому в межах цьо- го ж періоду (Бровендер 2000а). такий своєрідний елемент як «меандр» тра- пився в житлі 7 усового озера раннього горизон- ту поселення (Березанская 1990, с. 11, рис. 21: 6; табл. V); у ЖГк 2 поселення степанівка, да- тованого XVII—XVI ст. до н. е. (Бровендер 2012, с. 105; рис. 19, 8); першому хронологічному го- ризонті поселення червоне озеро 3 (Бровендер 2010, с. 218—219; рис. 6: 4). на кераміці з похо- вань середнього Подінців’я смуги з «меандрів» характеризують IV горизонт, тобто другий етап зрубної культури, за р. о. литвиненком (1994, рис. 69: 5, 8; 74: 7; 75: 1, 2, 10; 103). Привертає увагу відсутність у нашій колекції багатовали- кової та валикової кераміки, хоча це може бути наслідком її нечисельності. Вироби з каменю. Припустимо добою пізньої бронзи датується товкач темно-сірого кольору (рис. 5: 13). він має видовжену майже півсфе- ричну форму, заввишки 7,1 см, овальний у пе- ретині. основа має розміри 7,6 × 6,8 см, верхів- ка — заокруглена і становить робочу поверхню, на якій помітні забитості. ВиСНОВКи Проаналізовані матеріали маркують ще одне поселення розвиненого етапу зрубної спільно- ти в регіоні, датоване XVII—XVі ст. до н. е. нечисленна керамічна колекція має обме- жену інформативність, проте її аналіз надав можливість апробувати програму обробки ке- рамічного матеріалу, що планується до впро- вадження на матеріалах інших культурно та хронологічно близьких комплексів. наостанок ще раз звернемося до цього мікро- регіону. навколо с. Мохнач нині виявлено 10 поселень з матеріалами доби бронзи (рис. 1). Проте складнощі аналізу ситуації з заселенням регіону у вказану добу полягають в тому, що переважну більшість пам’яток знаємо лише за підйомним матеріалом. Це унеможливлює кон- кретизацію культурно-хронологічної належ- ності кожної з виявлених пам’яток даної групи у межах доби бронзи. нині більш-менш конк- ретні визначення можна дати для селищ Б і Ф (рис. 1), завдяки розкопкам або шурфуванням можна впевнено говорити про присутність тут бондарихінського населення. відтак, культурні відклади зрубного населення ХVII—ХVI ст. до н. е. на селищі Мохнач П поки є єдиними для мікрорегіону с. Мохнач. Це ставить на порядок денний необхідність поглибленого вивчення саме пам’яток доби бронзи навколо с. Мохнач і в Харківському регіоні загалом. ЛІТЕРАТУРА Березанская, с. с. 1990. Усово Озеро — поселение срубной культуры на Северском Донце. киев: нау- кова думка. Беседин, в. и. 1993. относительная хронология построек Мосоловского поселения (по данным анали- за керамики). в: Пряхин, а. д. Мосоловский поселок эпохи поздней бронзы. воронеж: вГу, 1, с. 94-103. Бобринский, а. а. 1978. Гончарство Восточной Европы. Источники и методы изучения. Москва: наука. 174 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Археологія і природничі науки Бобринский, а. а. 1999. Гончарная техноло- гия как объект историко-культурного изучения. в: Бобринский, а. а. (ред.). Актуальные проблемы изу- чения древнего гончарства. самара: сГПу, с. 5-109. Бровендер, Ю. М. 2000а. капитаново-1. Поселе- ние срубной культуры в северскодонецком левобе- режье. Старожитності Степового Причорномор’я i Криму, VII, с. 173-189. Бровендер, Ю. М. 2000b. Поселения срубной об- щности в среднем течении Северского Донца. дис- сертация к. и. н. іа нану. Бровендер, Ю. М. 2010. Поселение червонэ озеро- 3 донецкого горно-металлургического центра эпо- хи бронзы. Донецька археологічна збірка, 13—14, с. 203-221. Бровендер, Ю. М. 2012. Степановское поселение срубной общности на Донецком кряже. алчевск: донГту. Бровендер, Ю. М. 2017. Донецький гірничо-мета- лургійний центр доби бронзи. автореферат д. і. н. іа нану. Горбаненко, с. а., колода, в. в. 2013. Сільське господарство на слов’яно-хозарському порубіжжі. київ: іа нану. колода, в. в. 2009. Отчет о работе Средневеко- вой экспедиции Харьковского национального педаго- гического университета в 2009 году (селище «Мох- нач-П» в Змиевском районе Харьковской области). на іа нану, ф. 64, 2009/175. колода, в. в. 2010. селище «Мохнач П» в ранне- средневековой поселенческой структуре городища Мохнач. Проблемы истории и археологии Украи- ны. Материалы VII международной конференции, Харьков, 28—29 октября 2010 г., с. 72. колода, в. в. 2011. Отчет о работе Средневеко- вой экспедиции Харьковского национального педаго- гического университета в 2011 году (селище «Мох- нач-П» в Змиевском районе Харьковской области). на іа нану, ф. 64, 2011/б. н. колода, в. в. 2016. Хозяйственные комплексы салтовского времени на селище Мохнач-П. Хазарс- кий альманах, 14, с. 135-163. колода, в. в. 2017. спеціалізовані знаряддя як відображення рівня ремісничого виробництва на селищі «Мохнач-П» у салтівський час. Археологія і давня історія України, 22, с. 40-49. колода, в. в., колода, т. а. 2009. кузнечная мас- терская нового ремесленного центра лесостепной Хазарии. Хазарский альманах, 8, с. 203-216. колода, в. в., свистун, Г. е. 2014. Отчет о работе Средневековой экспедиции Харьковского националь- ного педагогического университета в 2014 году (горо- дище Мохнач и селище «Мохнач-П», Змиевской район Харьковской обл.). на іа нану, ф. 64, 2014/б. н. колода, в. в., Горбаненко, с. а. 2018. Сільське господарство населення Хозарського каганату в лі- состеповій зоні. київ: академперіодика. литвиненко, р. а. 1994. Срубная культура басей- на Северского Донца (по матеріалам погребальних памятников). диссертация к. и. н. іа нану. логвиненко, Η. в., сергеева, Э. и. 1986. Методы определения осадочных пород. Учебное пособие для вузов. ленинград: недра. наумов, в. а. 1989. Оптическое определение ком- понентов осадочных пород. Справочное пособие. Москва: недра. отрощенко, в. в. 2001. Проблеми періодизації культур середньої та пізньої бронзи півдня Східної Європи (культурно-стратиграфічні зіставлення). київ: б. в. Пряхин, а. д., Беседин, в. и. 1989. типология ке- рамики Мосоловского поселения. в: Пряхин, а. д. (ред.). Поселения срубной общности. воронеж: вГу, с. 106-124. Пряхин, а. д., отрощенко, в. в., Беседин, в. и., Бровендер, Ю. М. 2000. Поселение эпохи бронзы Ка- питаново II. Материалы работ Украинско-Россий- ской археологической экспедиции. воронеж: вГу. Цетлин, Ю. Б. 2012. Древняя керамика: теория и методы историко-культурного подхода. Москва: иа ран. Daszkiewicz, M. 2014. Ancient Pottery in the Labo- ratory — Principles of Archaeoceramological investi- gations of Provenance and Technology. Novensia, 25, p. 177-197. Daszkiewicz, M., Maritan, L. 2017. Experimental Firing and Re-Firing. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Archaeological Ceramic Analysis. Oxford: Oxford University, p. 487-530. Daszkiewicz, M., Schneider, M., Haeser, J., Bobryk, E., Baranowski, M. 2009. Possibilities and Limitations of Macroscopic determination of Pottery Fabrics in the Field. Vessels: Inside and Outside. Proceedings of The Conference EMAC ’07. 9th European Meeting on Ancient Ceramics, p. 29-36. REFERENCES Berezanskaia, S. S. 1990. Usovo Ozero — poseleniіe srub- noy kultury na Severskom Dontse. Kiev: Naukova dumka. Besedin, V. I. 1993. Otnositelnaіa khronologiіa postroіek Mosolovskogo poseleniіa (po dannym analiza keramiki). In: Prіakhin, A. D. Mosolovskiy poselok epokhi pozdney bronzy. Voronezh: VGU, 1, s. 94-103. Bobrinskij, A. A. 1978. Goncharstvo Vostochnoj Evropy. Is- tochniki i metody izucheniya. Moskva: Nauka. Bobrinskiy, A. A. 1999. Goncharnaіa tekhnologiіa kak obіekt istoriko-kulturnogo izucheniіa. In: Bobrinskiy, A. A. (ed.). Aktualnyіe problemy izucheniіa drevnego goncharstva. Samara: SGPU, s. 5-109. Brovender, Iu. M. 2000а. Kapitanovo-1. Poseleniіe srubnoy kultury v Severskodonetskom levoberezhіe. Starozhytnosti Stepovoho Prychornomor’ia i Krymu, VII, s. 173-189. Brovender, Iu. M. 2000b. Poseleniіa srubnoy obshchnosti v srednem techenii Severskogo Dontsa. Dissertatsiia k. i. n. IA NANU. Brovender, іu. M. 2010. Poseleniіe Chervone ozero-3 Donetskogo gorno-metallurgicheskogo tsentra epokhi bronzy. Donetska arkheolohichna zbirka, 13—14, s. 203-221. Brovender, іu. M. 2012. Stepanovskoіe poseleniіe srubnoy obshchnosti na Donetskom krіazhe. Alchevsk: DonGTU. Brovenedеr, Yu. M. 2017. Donetskyi hirnycho-metalurhi- inyi tsentr doby bronzy. Avtoreferat d. i. n. IA NANU. Horbanenko, S. A., Koloda, V. V. 2013. Silske hospodarstvo na sloviano-khozarskomu porubizhzhi. Kyiv: IA NANU. Koloda, V. V. 2009. Otchet o rabote Srednevekovoy eks- peditsii Kharkovskogo natsionalnogo pedagogicheskogo uni- versiteta v 2009 godu (selishche «Mokhnach-P» v Zmiievskom rayone Kharkovskoy oblasti). NA іA NANU, f. 64, 2009/175. Koloda, V. V. 2010. Selishche «Mokhnach-P» v rannesredneve- kovoy poselencheskoy strukture gorodishcha Mokhnach. Prob- lemy istorii i arkheologii Ukrainy. Materialy VII mezhdunarodnoy konferentsii, Kharkov, 28—29 oktyabrya 2010 g., s. 72. Koloda, V. V. 2011. Otchet o rabote Srednevekovoy eks- peditsii Kharkovskogo natsionalnogo pedagogicheskogo uni- versiteta v 2011 godu (selishche «Mokhnach-P» v Zmiievskom rayone Kharkovskoy oblasti). NA іA NANU, f. 64, 2011/b. n. Koloda, V. V. 2016. Khoziaystvennyie kompleksy salt- ovskogo vremeni na selishche Mokhnach-P. Khazarskiy alma- nakh, 14, s. 135-163. Koloda, V. V. 2017. Spetsializovani znaryaddya yak vido- brazhennya rivnya remisnychoho vyrobnytstva na selyshchi «Mokhnach-P» u saltivskyi chas. Arkheolohiia i davnia istori- ia Ukrainy, 22, s. 40-49. 175ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2019, вип. 3 (32) Корохіна, А. В., Колода, В. В. Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П Koloda. V. V., Koloda, T. A. 2009. Kuznechnaia master- skaia novogo remeslennogo tsentra lesostepnoy Khazarii. Khazarskiy almanakh, 8, s. 203-216. Koloda, V. V. Svistun, G. E. 2014. Otchet o rabote Sredn- evekovoy ekspeditsii Kharkovskogo natsionalnogo pedagog- icheskogo universiteta v 2014 godu (gorodishche Mokhnach i selishche «Mokhnach-P». Zmiievskiy rayon Kharkovskoy obl.). NA іA NANU, f. 64, 2014/b. n. Koloda, V. V., Horbanenko, S. A. 2018. Silske hospodarstvo naselennya Khozarskoho kahanatu v lisostepovii zoni. Kyiv: Akademperiodyka. Litvinenko, R. A. 1994. Srubnaya kultura baseyna Sev- erskogo Dontsa (po materіalam pogrebalnikh pamyatnikov). Dissertatsіia k. і. n. іA NANU. Logvinenko, N. V., Sergeieva, E. I. 1986. Metody opredele- niia osadochnykh porod. Uchebnoie posobiie dlia vuzov. Len- ingrad: Nedra. Naumov, V. A. 1989. Opticheskoie opredeleniie komponentov osadochnykh porod. Spravochnoie posobiie. Moskva: Nedra. Otroshchenko, V. V. 2001. Problemy periodyzatsii kultur serednoi ta piznoi bronzy pivdnia Skhidnoi Yevropy (kulturno- stratyhrafichni zistavlennia). Kyiv: b. v. Priakhin, A. D., Besedin, V. I. 1989. Tipologiia keramiki Mosolovskogo poseleniia. In: Priakhin, A. D. (ed.). Poseleniia srubnoy obshchnosti. Voronezh: VGU, s. 106-124. Priakhin, A. D., Otroshchenko, V. V., Besedin, V. I., Bro- vender, Iu. M. 2000. Poseleniie epokhi bronzy Kapitanovo II. Materialy rabot Ukrainsko-Rossiyskoy arkheologicheskoy eks- peditsii. Voronezh: VGU. Tsetlin, Iu. B. 2012. Drevniaia keramika: teoriia i metody istoriko-kulturnogo podkhoda. Moskva: IA RAN. Daszkiewicz, M. 2014. Ancient Pottery in the Labora- tory — Principles of Archaeoceramological investigations of Provenance and Technology. Novensia, 25, p. 177-197. Daszkiewicz, M., Maritan, L. 2017. Experimental Firing and Re-Firing. In: Hunt, A. M. W. (ed.). The Oxford Handbook of Archaeological Ceramic Analysis. Oxford: Oxford Univer- sity, p. 487-530. Daszkiewicz, M., Schneider, M., Haeser, J., Bobryk, E., Baranowski, M. 2009. Possibilities and Limitations of Macro- scopic determination of Pottery Fabrics in the Field. Vessels: Inside and Outside. Proceedings of The Conference EMAC ’07. 9th European Meeting on Ancient Ceramics, p. 29-36. A. V. Korokhina, V. V. Koloda ARTIFACTS OF THE LATE BROZE AGE FROM MOKHNACH П SETTLEMENT The article aims to introduce new finds of the Late Bronze Age from Mokhnach П settlement site at the Sіverskyi Donets river. Two archaeological object (pits 27 and 40) can be dated back to the Late Bronze Age. Finds are presented mostly by pottery sherds (31 units) discovered mostly in the excavation pit 1. The research program of the pottery assemblage includes account of its planographic distribution, dis- tribution due to the type of sherds, analysis of shape, ornamentation, size, surface finishing, plastic raw ma- terial and paste recipes of vessels. Morphological and ornamentation classifications were built on the basis of the scheme developed on materials of Mosolovka site and the settlements of middle flew of Sіverskyi Donets river. Research of the plastic raw material and paste recipes was conducted using visual microscopic analy- sis, abridged MGR-analysis and thin-section analysis. Pottery assemblage includes 4 % of the total number of fragments discovered during excavations. Five pot- tery forms were identified: restricted and unrestricted jars, pot-like vessels, pots and ribbed vessels. Orifice diameters of jars, pot-like vessels and pots vary from 38.0 to 21.5 cm. Ribbed vessels on average are smaller than mentioned types and form to groups by size (with orifice diameters of 25 and 15—16 cm). Three techniques and nine elements of ornamenta- tion were identified. Make-up of both surfaces prevails, fine-toothed comb treatment and coarse-toothed comb treatment of Pokrovka type are also presented. Two pottery fabrics can be distinguished in the as- semblage with the naked eye. Five pottery samples were selected for purposes of technological analysis. Observations were conducted using the microscope on cross-cuts and fresh breaks of sherds before and after re-firing. Consequently two groups by features of plas- tic raw material and two paste recipes were identified. Both paste recipes include grog as an intentional ad- dition. Due to method of the abridged Matrix Group by Refiring (MGR) analysis the samples were re-fired in controlled conditions up to from 1100 to 1200 °C. The results showed the identity of the matrix of all sam- ples — non-calcareous, slightly over-melted (sovM). Their local production is suggested. The thin-section analysis allowed to clarify technological features of the samples with raw material type 1, paste type 1. Analyzed ceramic materials present traditions of the Wood-framed Graves entity. They mark new settlement site of the developed stage of the Wood-framed Graves entity and can be dated back to XVII—XVі BC. Small size of the ceramic assemblage restricts its in- formative capacity. The importance of the research lies in testing the program of complex analysis of ceramic assemblages. Keywords: the Wood-framed Graves entity, the Late Bronze Age, pottery, settlement, Sіverskyi Donets. Одержано 18.12.2018 КОЛОДА Володимир Васильович, кандидат істо- ричних наук, доцент, завідувач археологічною лабо- раторією, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. с. сковороди, вул. алчевських, 29, Харків, 61002, україна. KOLODA Volodymyr V., Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of History of Ukraine, Head of the Archaeological Laboratory, Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Alchevskih St., 29, Kharkiv, 61002, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0002-8614-2039, e-mail: koloda.v@gmail.com. КОРОХІНА Анастасія Вікторівна, кандидат іс- торичних наук, науковий співробітник, інститут ар- хеології нан україни, пр. Героїв сталінграда, 12, київ, 04210, україна. KOROKHINA Anastasiia V., Ph.D. (Candidate of Historical Sciences), Research Fellow, Institute of Archaeology, National Academy of Science of Ukraine, Prospekt Heroiv Stalinhrada 12, Kyiv 04210, Ukraine. ORCID: http://orcid.org/0000-0001-6123-6285, e-mail: a.v.korokhina@gmail.com.

Матеріали доби пізньої бронзи з поселення Мохнач П

Institution

Ähnliche Einträge