Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.

У статті досліджуються особливості діяльності хлібопекарні Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів, у період 1956-1977 рр. ХХ ст. Доведено, що вона в результаті успішної виробничої діяльності пройшла шлях від невеликого спеціалізованого хлібопекарського виробництва до окремого промислов...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Шакула, В.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Історія галузей та підприємств
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163218
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр. / В.М. Шакула // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 65 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163218
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1632182020-01-27T01:25:56Z Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр. Шакула, В.М. Історія галузей та підприємств У статті досліджуються особливості діяльності хлібопекарні Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів, у період 1956-1977 рр. ХХ ст. Доведено, що вона в результаті успішної виробничої діяльності пройшла шлях від невеликого спеціалізованого хлібопекарського виробництва до окремого промислового підрозділу, а саме Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в господарському комплексі міста. The article investigated the features of activity of bakery of the Pereyaslav-Khmelnytskiy plant of food stuffs in the period of 1956-1977 ХХ of century. It is proven that as a result of successful activity from the small specialized breadbaking production it passed its way to the separate industrial subdivision, namely, Pereyaslav- Khmelnytsliy bread-baking plant in the economic complex of city. В статье исследуются особенности деятельности хлебопекарни Переяслав-Хмельницкого завода продовольственных товаров в период 1956-1977 гг. ХХ в. Показано,, что она в результате успешной производственной деятельности прошла путь от небольшого специализированного хлебопекарного производства отдельный промышленного подразделения, а именно, Переяслав-Хмельницкого хлебозавода в хозяйственном комплексе города. 2017 Article Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр. / В.М. Шакула // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 65 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163218 658. 589 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія галузей та підприємств Історія галузей та підприємств
spellingShingle	Історія галузей та підприємств Історія галузей та підприємств Шакула, В.М. Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр. Питання історії науки і техніки
description	У статті досліджуються особливості діяльності хлібопекарні Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів, у період 1956-1977 рр. ХХ ст. Доведено, що вона в результаті успішної виробничої діяльності пройшла шлях від невеликого спеціалізованого хлібопекарського виробництва до окремого промислового підрозділу, а саме Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в господарському комплексі міста.
format	Article
author	Шакула, В.М.
author_facet	Шакула, В.М.
author_sort	Шакула, В.М.
title	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.
title_short	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.
title_full	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.
title_fullStr	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.
title_full_unstemmed	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.
title_sort	особливості діяльності переяслав-хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Історія галузей та підприємств
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163218
citation_txt	Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр. / В.М. Шакула // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 12-22. — Бібліогр.: 65 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT šakulavm osoblivostídíâlʹnostípereâslavhmelʹnicʹkogohlíbozavoduuperíod19561977rr
first_indexed	2025-07-14T15:44:51Z
last_indexed	2025-07-14T15:44:51Z
_version_	1837637715496009728
fulltext	ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 12 УДК 658. 589 ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ХЛІБОЗАВОДУ У ПЕРІОД 1956-1977 рр. Шакула В.М. (Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав») У статті досліджуються особливості діяльності хлібопекарні Переяслав- Хмельницького заводу продовольчих товарів, у період 1956-1977 рр. ХХ ст. Доведено, що вона в результаті успішної виробничої діяльності пройшла шлях від невеликого спеціалізованого хлібопекарського виробництва до окремого промислового підрозді- лу, а саме Переяслав-Хмельницького хлібозаводу в господарському комплексі міста. Ключові слова: Переяслав-Хмельницький хлібозавод, хлібопекарня, хлібопекарсь- ке виробництво. Актуальність заявленої пробле- матики полягає в тому, що історія становлення та розвитку Переяслав- Хмельницького хлібозаводу нерозри- вно пов'язана з розвитком хлібопекар- ського виробництва України. Проте, до цього часу вона не стала предме- том спеціального дослідження. При попередньому ознайомленні з теорети- чними та бібліографічними матеріала- ми із обраної теми, було встановлено, що в історії хлібопекарства Переясла- вщини відсутнє систематизоване, різ- нобічне і водночас структурно скомпо- новане повне дослідження історії ство- рення та діяльності Переяслав- Хмельницького хлібозаводу, який до сьогодні є провідним підприємством з виготовлення хлібобулочних виробів у вказаному регіоні. Починаючи з примі- тивної пекарні, яка діяла ще в 20-30 рр. ХХ ст., а потім була відновлена у 1943 р., підприємство розвинулося в потуж- ний хлібозавод, який забезпечує потре- би міста й району в хлібобулочних продуктах протягом багатьох років. Новизна дослідження полягає в тому, що введений вперше в науковий обіг матеріал допомагає заповнити прогалини в системі наукових знань, які висвітлюють історію Переяслава, діяльність підприємств міста та допо- внюють історію вітчизняної хлібопе- карської галузі 2-ї пол. ХХ ст. Середина 50-х рр. ХХ століття ввійшла в історію розвитку вітчизня- ної промисловості як епоха будівниц- тва нових підприємств. Період відбу- дови завершився і постала нагальна потреба не тільки забезпечити насе- лення валовою продукцією, але й істо- тно збільшити обсяги виробничих по- тужностей для виробництва товарів першої необхідності. Такий процес вимагав нового обладнання, яке не могло функціонувати в старих нашви- дку відбудованих або пристосованих приміщеннях. Тому в указаний період розпочинаються масштабні будівниц- тва: прокладаються магістралі, вирос- тають електростанції, зводяться нові підприємства [48]. Будівельні роботи зі споруджен- ня нових корпусів Переяслав- Хмельницького заводу продовольчих товарів по вул. Солонці, у складі якого на той час перебував хлібопекарський цех, у 1956-1959 рр. проводило місце- ве будівельне підприємство «БУ-2». Уже в 1957 р. були підключені теле- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 13 фонні лінії для забезпечення постійно- го зв’язку з об’єктом, так як будували прискореними темпами [54]. Введення в експлуатацію приміщень нового за- воду продтоварів виконком Переяслав- Хмельницької міської ради запланував на 7 листопада 1959 р. [42; 11, арк. 56]. У хлібопекарському цеху відповідно до проекту було встановлено дві нові печі типу ФТЛ-2, які працювали на твердо- му (дрова, вугілля, торф) та дизельно- му (мазут, солярка) паливі. Якість хліба в цей проміжний пе- ріод погіршилася, оскільки робітникам потрібно було ще призвичаїтися до но- вого обладнання, відрегулювати хлібо- пекарський процес – так би мовити «набити руку» [8, арк.150]. Новий за- вод мав свою електростанцію (дизель- ну), яка могла забезпечувати роботу підприємства в аварійних умовах про- тягом кількох діб. Це було особливо важливо для безперервної роботи хлі- бопекарського цеху [25, арк. 12]. Уже в ході будівництва нового підприємства стало зрозумілим, що навіть його запланованої потужності не вистачить для забезпечення спожи- вчого попиту населення міста й райо- ну. 27 березня 1959 р. виконком Пере- яслав-Хмельницької ради депутатів трудящих звернувся до виконкому Ки- ївської обласної ради депутатів тру- дящих з проханням «запланувати бу- дівництво третьої печі на хлібозаво- ді». Як результат у 1960 р. було запу- щено ще дві хлібопекарські печі мар- ки ФТЛ-2 потужністю 10 тонн на добу [10, арк. 124; 39]. Вони, до речі, вико- ристовувалися у виробничому процесі аж до 1985 р., коли був запущений у дію новий хлібозавод [50]. Піч ФТЛ-2 належала до групи ту- пикових печей середньої виробничої потужності з ланцюговим люльковим подом і канальним обігрівом. Вона призначалася для виготовлення хлібо- булочних виробів широкого асортиме- нту й складалася з топки, пекарної ка- мери, ланцюгового конвеєра з трьома люльками й привідного механізму. Ви- робнича потужність печі ФТЛ-2 зале- жала від температурного режиму, маси й асортименту продукції, яка випікала- ся, кількості виробів у люльці, і скла- дала від 7,1 до 15,3 т/добу [49]. У 50-80 рр. ХХ ст. на території України було введено в експлуатацію близько 80 новозбудованих потужних хлібопекарських підприємств [38, с. 26]. До їх числа увійшов хлібопекар- ський цех Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів, хоч він і не був самостійним підприємством. Разом з тим потужність цеху була до- статньо високою, адже його продукція майже повністю забезпечувала потре- би міста в хлібобулочних виробах. У цеху поступово підвищувався рівень механізації, будувалися склади безта- рного зберігання борошна, впрова- джувалися нові техніка і технології. Так, наприклад, у 50-х рр. ХХ ст. в Україні розпочався масовий випуск конвеєрних хлібопекарських печей (тунельні конвеєрні печі), тіс- топодільного і тістоформуючого об- ладнання, агрегатів безперервного тістоприготування системи інженера О.М. Рабіновича, проф. М.Ф. Гатілі- на та інших учених-новаторів, впро- вадження яких у величезній мірі сприяло створенню механізованих потокових ліній хлібопекарського виробництва, на яких уже через 2-3 роки вироблялося 61% всієї хлібобу- лочної продукції країни. Нове обла- днання виготовлялося науково- виробничим об’єднанням «Горелс- темотехніка» та Київським заводом промислових автоматів. У процесі механізації виробничих процесів хлібопекарської промисловості ве- лику роль зіграв також Український науково-дослідний і конструкторсь- кий інститут продовольчого маши- нобудування – УкрНДІпродмаш, за- снований у 1960 р. [48]. ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 14 Модернізація промислового об- ладнання хлібопекарні Переяслав- Хмельницького заводу продовольчих товарів була першочерговим завдан- ням його керівництва, тому щороку виділялися значні суми для закупівлі новітніх агрегатів. Уже в 1961 р. в хлібобулочному цеху Переяслав- Хмельницького райхарчокомбінату було встановлено новий модернізова- ний тісторозподілювач, а також нала- годжено процес змащування форм олією без застосування полотна, так як його частинки потрапляли до тісто- вих заготовок, а це викликало нарі- кання споживачів [60]. Тісторозподілювач призначався для ділення тіста на заготовки рівної маси. Його перевага над попередньою моделлю полягає в тому, що новий механізм міг регулювати вагу виробу – від декількох грамів до кількох кіло- грамів. Автоматичне налаштування допомагало підвищити ефективність праці та якість продукції. Для покра- щення якості борошна в цеху у вказа- ний період функціонували борошноп- росіювачі «Піонер», тістомісителі ма- рки «Стандарт» та формовочні маши- ни ХТО [65, с.71-72]. У зв’язку із введенням в експлуа- тацію нового промислового хлібопе- карського обладнання особливу увагу керівництва Переяслав-Хмельниць- кого заводу продовольчих товарів знову привернуло покращення умов праці та техніка безпеки праці на під- приємстві. Відповідальним за дотри- мання техніки безпеки праці у хлібо- пекарському цеху наказом № 48 від 30 липня 1960 р. був призначений його начальник С.Т. Логунов, а громадсь- ким інспектором М.І. Верівський [19, арк. 29-30]. Адміністрація закладу спланувала періодичні заняття з ме- тою запобігання нещасних випадків на виробництві і приймала цей процес на особливому контролі. За весь час існування підприємс- тва його адміністрація постійно вели- ку увагу приділяла питанню впрова- дження нових технологій у виробни- чий процес. Так, наприклад, технолог Гресь Надія Іванівна пригадує, як ке- рівництво з метою обміну досвідом направило її разом з групою працівни- ків на хлібозавод у с. Домантово Чер- каської області. Після цього пройшла часткова реконструкція обладнання: над «Піонерами» надбудували бунке- ри для безперервної подачі борошна, з яких воно надходило до двох борош- нопросіювачів, а для доставки хлібо- булочних виробів в експедицію при- дбали та встановили транспортер [40]. На кінець 1968 р. майже всі виробничі процеси було механізовано (68%), ру- чна праця використовувалася стовід- сотково тільки під час формування за- готовок із тіста [57; 52]. Не зважаючи на інтенсивний роз- виток підприємства, усі здійснені за- ходи не давали можливості в повній мірі забезпечити потреби міста й ра- йону. Тому в 1961 р. виконком Пере- яслав-Хмельницької міської ради де- путатів трудящих вкотре звернувся в обласну планову комісію з проханням «передбачити на найближчі роки бу- дівництво в місті великого хлібозаво- ду з широким асортиментом хлібобу- лочних виробів» [14, арк. 547; 51]. Директор райхарчопромкомбінату І.М. Чередніченко у своєму виступі з цього приводу наголошував: «У зв’язку з ростом населення міста по- стає питання, щоб ще побудувати одну піч, але в майбутньому і ця піч не задовольнить потреб населення, а тому є потреба в будівництві нового хлібозаводу» [30, арк. 39]. У цей період посилюється робо- та, спрямована на підвищення якості хліба, оскільки в окремих випадках бракована продукція складала 31% від загальної кількості виробів. Бракова- ними вважалися вироби з недостат- ньою вагою, непропечені, ті, що не ві- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 15 дповідали нормам пористості та кис- лотності. Серед причин браку продук- ції: неправильна валка борошна (змі- шування житнього та пшеничного в певній пропорції), антисанітарія в приміщеннях пекарні [2; 36]. Державна інспекція з якості то- варів, завданням якої було виявлення та розв’язання проблем випуску бра- кованого хліба, вказала на такі недолі- ки: недотримання температурного ре- жиму, режиму випічки, порушення режиму розстойки та перестойки, не- дотримання кислотного режиму тісто- ведення, недостатній контроль за при- готуванням рідких дріжджів, не чітко розроблені технологічні вказівки [29]. Працівники, які допускали випічку бракованого хліба, каралися штрафами, адміністративними стягненнями (виго- вори, постановки на вид, попереджен- ня, переведення на нижчу посаду, зві- льнення), відшкодовували збитки із власної заробітної плати. Підприємство неякісний хліб реалізовувало за деше- вшою ціною у 5-8 коп. підсобним гос- подарствам для відгодівлі худоби або повторно переробляло [21; арк. 20; 34]. Щоп’ятниці запроваджуються санітарні години з 17.00 до 18.00, у посадові обов’язки майстрів вводиться пункт про прибирання приміщення в кінці кожної зміни до передачі цеху від бригади до бригади [37]. Адмініст- рація придбала тістоділитель для фо- рмового хліба, сита для проціджуван- ня солі під час профілактики солероз- творювача, четверо настільних ваг для контролю ваги хлібобулочних виро- бів. Інформацію про браковану проду- кцію почали заносити до бракеражно- го журналу окремо в цеху, лабораторії та експедиції [22; 17; 18]. За випуск неякісного хліба керів- ництво повинно було звітуватися на- пряму перед Державною інспекцією з якості товарів при Міністерстві торгі- влі УРСР [20]. Експедитори не мали права приймати хліб без бракеражу, повинні були дотримуватися всіх ви- мог діючих стандартів. Також була розроблена фінансова схема премію- вання працівників за недопущення ви- ходу браку в торгівельну мережу [21]. Окрім того, починаючи з березня 1966 р., усі заявки на випічку хліба наступною зміною до 16.00 теж пови- нна була збирати та обробляти експе- диція. План передавали в цех, відпові- дно до замовленої кількості проводив- ся випуск продукції [35]. На складах пекарні вибірково перевіряли якість наявного борошна та іншої сировини, а працівники лабораторії зобов’язані були не допускати неякісні продукти в цех. Відповідальність за якість си- ровини та хлібобулочних виробів по- кладалася на технічного керівника та чергового інженера-технолога [21]. 17 січня 1964 р. започатковано день якості продукції. Вирішено про- водити такі заходи щоп’ятниці [23]. Комплексна перевірка, проведена в 1964 р. показала, що у хлібобулочному цеху великі проблеми із санітарією та виробничою дисципліною, тому пра- цівників зобов’язали зробити генера- льне прибирання, пофарбувати облад- нання [24]. Комплекс таких заходів приніс свої плоди – уже в грудні 1964 р. окремі бригади почали виконувати план на 115-120% [41], а загальний по- казник продуктивності по пекарні за І- й квартал 1965 р. склав 103%. Хлібопе- карський цех посів 2-ге місце у соціалі- стичному змаганні серед підрозділів райхарчокомбінату, працівники були нагороджені преміями та подяками, перехідним цеховим вимпелом [32]. У 1966 р. хлібобулочний цех ви- готовив 12 000 тон хлібобулочних ви- робів, а на початок січня 1967 р. уже випускав більш як 20 т хліба та близь- ко 3 т булочних виробів на добу [44]. У цей період бригадами керували майстри, які мали великий досвід ро- боти, досконало володіли різними спеціальностями – від укладальника ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 16 до пекаря: Завалишева Марія Мефоді- ївна, Погасій Галина Степанівна, Ніц- кевич Валентина Григорівна, Петруня Марія Мефодіївна [56; 64]. Міське споживче товариство тримало на постійному контролі робо- ту хлібобулочного цеху. Директор комбінату продовольчих товарів І.М. Чередніченко періодично звітувався на нарадах про якість та асортимент продукції, що випускалася хлібобуло- чним цехом. Розроблялися заходи, які сприяли розширенню асортименту, посиленню контролю якості та по- кращенню стану торгівлі хлібобулоч- ними виробами [58; 6, арк. 148]. Перевиконання плану випуску продукції стало звичним явищем. Що- дня пекарня випікала на 2-3 т хлібобу- лочних виробів більше від загального плану. До такого перевиконання спо- нукало змагання між бригадами цеху за звання кращої бригади. У квітні 1970 р. трудовий колектив хлібобуло- чного цеху став переможцем змагання серед підрозділів комбінату продово- льчих товарів, виготовивши понад 48 тон продукції за І-й квартал поточного року [63]. Імена семи працівників хлі- бобулочного цеху були занесені на Дошку пошани підприємства [45]. Велику увагу керівництво під- приємства звертало також на протипо- жежну безпеку. На території пекарні були відведені спеціальні місця для паління, обладнані ящиками з піском для гасіння пожежі та збирання недо- палків, створені спеціальні водойми для гасіння шлаку з печей, усі столи з електроприладами були обшиті залі- зом або азбестовими плитами. У квітні 1964 р. вийшов наказ, в якому було чі- тко зазначено, що паління дозволено лише в спеціально відведених та об- ладнаних місцях [31]. У середині 60-х рр. посилилися заходи, спрямовані на боротьбу з роз- краданням державних цінностей. Для попередження випадків виносу за те- риторію підприємства продуктів та готових виробів працівникам заборо- нено приходити на роботу з великими господарськими сумками [33]. Наступний масштабний крок у модернізації виробничого обладнання відбувся наприкінці 60-х рр. ХХ ст. Зокрема, хлібопекарські печі були пе- реведені на рідке паливо. Робітники- раціоналізатори самотужки удоскона- лювали хлібопекарське обладнання, виходячи із власного досвіду роботи та нагальних виробничих потреб. На- приклад, металеві тумби для вибиван- ня хліба, які постійно псували пекарні форми, переобладнали на полицю, об- тягнуту гумою та мішковиною. Еко- номія склала 3 тис. крб. за рік [35]. З метою модернізації та техніч- ного прогресу на комбінаті, виконання заходів щодо оновлення техніки й ав- томатизації виробничих процесів, вдосконалення діючого обладнання, розробки нових технологій виробниц- тва, покращення умов праці та техніки безпеки у 1964 р. на підприємстві створили підрозділ Всесоюзного това- риства винахідників та раціоналізато- рів на чолі з технічним керівником комбінату Г.А. Циганком [28]. Для за- безпечення безперебійного функціо- нування пекарні в грудні 1967 р. ви- конкомом Переяслав-Хмельницької міської ради було прийнято рішення збільшити запаси сировини для забез- печення роботи хлібобулочного цеху на складах райхарчокомбінату [15]. У зв’язку з інтенсивними темпами модернізації промислового хлібопекар- ського обладнання та автоматизації процесів виробництва, у 1969 р. у м. Києві був створений Інститут підви- щення кваліфікації та перепідготовки керівних працівників і спеціалістів ха- рчової та переробної промисловості, який нині є складовою Національного університету харчових технологій. Та- кий крок був зумовлений необхідністю проводити періодичне навчання пра- ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 17 цівників хлібопекарських підприємств, знайомити їх з новим обладнанням, оскільки його обслуговування вимага- ло висококваліфікованих спеціалістів. У 1970 р. адміністрація комбінату продовольчих товарів запланувала ре- конструкцію хлібобулочного цеху на І- й квартал 1971 р. Метою реконструкції цеху було збільшення випуску валової продукції на 20% за рахунок пуску двох додаткових хлібних ліній, завер- шення випробувальних робіт нового технологічного устаткування в щойно створеному кондитерському цеху з ви- готовлення бубликів та пряників [1]. Для приготування кондитерсько- го тіста було придбано тістомісильну машину ГГМ-6ЗМ: ємність корита 200 л з сорочкою, продуктивність 570 кг/год, з електроприводом – 2,2 кВт; в комплекті – дозуюча багатокомпонен- тна станція «Контур», призначену для автоматичного дозування рідких ком- понентів у процесі приготування тіста, питома потужність якої 0,5 кВт. Для формовки тіста придбана машина для формування пряників А2-ШФЗ з від- садкою на лист шириною 600 мм: продуктивність 800 кг/год, споживана потужність 1,33 кВт; комплекс для пряників з начинкою: продуктивність 170-250 кг/год, потужність – 4,2 кВт, відсадка на лист шириною 600 мм. Для випічки пряників використовува- лася піч тунельного типу БН-25: про- дуктивність 8 т/добу, питома потуж- ність 12 кВт; для тиражування пряни- ків – машина А2-ТК2-Л: продуктив- ність 800 кг/год, потужність яких 0,5 кВт; для охолодження – сітчасті тран- спортери [48, с. 194-196]. Старе приміщення не могло вміс- тити усі нові машини та агрегати. У зв’язку з тим, що приміщення хлібопе- карського цеху мало малі розміри і не відповідало технологічним вимогам, виконком Переяслав-Хмель-ницької міської ради прийняв рішення про його перебудову. Для реалізації задумів бу- ло розроблено графік будівельних ро- біт, який передбачав здачу об’єкта в дію 1 грудня 1970 р. [16]. На початку 1971 р. у хлібобулочному цеху було встановлено експериментальний тісто- ділитель, оновлено половину всього технологічного устаткування [47]. Керівництво промкомбінату дба- ло про благоустрій міста, про належ- ний вигляд як території підприємства, так і прилеглих вулиць. Так, на сесії виконкому Переяслав-Хмельницької ради депутатів трудящих 29 вересня 1972 р. директор І.М. Чередніченко відзвітував про посадку дерев, систе- матичне вивезення сміття, прибирання закріплених територій і просив допо- моги у завершенні асфальтування по- двір’я власне самого підприємства [4]. Заслуговує на увагу той факт, що адміністрація підприємства завжди дбала про заохочення передовиків ви- робництва. На комбінаті традиційним було нагородження кращих працівни- ків грамотами, значками «Ударник комуністичної праці», грошовими преміями. Результати праці висвітлю- валися на дошці показників, на честь кращих робітників вивішувався вим- пел на подвір’ї комбінату [13, арк. 4- 5]. У вересні 1976 р. медаллю ветеран праці з ініціативи міської ради була на- городжена Павлик Федора Андріївна – колишній тістоміс хлібобулочного це- ху [12, арк. 221-222]. У грудні цього ж року орденом «Червоного прапора» відзначений кочегар Дубошей Федір Павлович, орденом «Знак пошани» – Олексенко Марія Титівна, орденом «Трудової слави ІІІ-го ступеня» Петру- ня Марія Мефодіївна [7, арк. 205]. Під час підведення підсумків ви- конання планів та соціалістичних зо- бов’язань у 1975 р. міська адміністра- ція відзначила, що комбінат продтова- рів в цілому виконав план по випуску валової продукції за 10 місяців на 104,4%, але виконання плану по хлі- бобулочних виробах становить 97,5%. ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 18 Причина – відсутність достатньої кі- лькості автотранспорту для відправки готових виробів у торгівельну мережу міста й району [13, арк. 4-5]. Вирі- шення цього питання призвело до то- го, що на кінець року комбінат прод- товарів виконав план на 107,3% [3]. Поряд із досягненнями завжди існували й проблеми, створені як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. У зв’язку з комплексним аналізом роботи по підвищенню ефек- тивності використання основних виро- бничих фондів, у серпні 1976 р. викон- ком Переяслав-Хмельницької міської ради вказав на такі проблеми хлібобу- лочного цеху: незадовільний технічний і санітарний стан обладнання, не про- чищені комунікації борошна, незадові- льна герметизація шнеків, що приво- дить до розпилу борошна, забита кана- лізація, незадовільний стан технологіч- ного обладнання – і зобов’язав керів- ництво зробити ремонт у приміщенні та ліквідувати недоліки до 10 жовтня поточного року [9, арк. 138-139]. Адміністрація не впоралася із по- ставленими завданнями вчасно, тому на наступному засіданні 27 жовтня 1976 р. депутати міськради поставили на вид директору комбінату і взяли на контроль виправлення недоліків у ро- боті до 1.01.1977 р. [5, арк. 171]. У хо- ді ремонтних робіт, які значно активі- зувалися після втручання міськвикон- кому, було також введено в дію нову артезіанську свердловину для подачі води у цехи комбінату [7, арк. 205]. У 1976 р. керівництво підприємс- тва взяло на контроль умови праці жі- нок, особливо вагітних та з малолітні- ми дітьми, адже у цехах трудилося 134 жінки – більша половина робітни- ків. Неповнолітнім та вагітним жінкам було заборонено працювати в нічну зміну. Також заборонено використо- вувати працю жінок на трудомістких посадах. Але разом з тим повністю ві- дмовитися від жіночої праці у хлібо- пекарському цеху не вдалося, жінки як і раніше пересували заповнені тіс- том діжі вагою близько 300 кг. Для покращення умов праці жінок у хлі- бопекарському цеху було вирішено обладнати кімнати гігієни для жінок та побутові кімнати з відповідним об- ладнанням [5]. Посилюється увага й до діяльно- сті товариського суду, який признача- вся боротися з розкраданням матеріа- льних цінностей, підтримувати трудо- ву дисципліну, правопорядок, слідку- вати за дотриманням трудового зако- нодавства. Так, у 1975-1976 рр. това- риський суд розглянув 27 випадків дрібних крадіжок і зобов’язав винних відшкодувати завдані підприємству матеріальні збитки [13, арк. 4]. Початок 1977 р. колектив пекарні зустрів новими зобов’язаннями: під- вищити ефективність праці та якість продукції, освоїти два нові види було- чних виробів, економити електроенер- гію, паливо, лотки, хлібні форми та сировину для виготовлення хлібобу- лочних виробів [46; 43]. З метою по- кращення умов праці та виконання ро- біт по благоустрою території 16 квітня було проведено суботник. Тільки за цей день випустили 30 т хлібобулоч- них виробів [62]. Найкращою бригадою було ви- знано колектив, який очолювала Га- лина Родіонівна Галицька [39], її пор- трет був занесений на районну Дошку пошани [55]. Загалом протягом остан- ніх 10 років хлібобулочний цех стабі- льно перевиконував державні плани випуску продукції на 4-10%. Уже що- доби випускалося 35-38 т хліба, в ос- новному, так звані «кирпичики», але міську владу такі показники вже не влаштовували, оскільки був відсутній ріст ефективності праці [59; 53; 52]. У 1977 р. відбулася важлива по- дія – хлібобулочний цех був реоргані- зований у самостійне підприємство – Переяслав-Хмельницький хлібозавод. ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 19 На практиці реорганізація полягала в тому, що приміщення хлібопекарсько- го цеху було просто відгороджене від загальної території заводу продтоварів [52]. Тоді ж новостворене підприємст- во перейшло під управління Київсько- го об’єднання хлібопекарської проми- словості. Модернізацію промислового хлібопекарського обладнання, яке ви- користовувалося в той період, спеціа- льно не проводили. Таким чином, у період 1956-1977 рр. Переяслав-Хмельницька хлібопе- карня успішно виконувала свої вироб- ничі функції. Вона забезпечувала хлі- бопекарськими виробами місто та на- вколишні села. Важливе значення для споживачів мав досить великий асор- тимент продукції, що включав в себе не лише стандартні хлібопекарські ви- роби, але й значний асортимент різ- номанітної кондитерської продукції. Керівництво пекарні приділяло увагу як покращенню хлібопекарського промислового обладнання так і по- ліпшенню умов праці пекарів. Особ- ливо це стосувалося жінок, в тому чи- слі неповнолітніх і вагітних. Врешті успішна робота хлібопекарського цеху призвела до його трансформації в окрему виробничу потужність – місь- кий хлібозавод. Отже, хлібопекарня Переяслав-Хмельницького заводу продовольчих товарів,в результаті ус- пішної виробничої діяльності пройш- ла шлях від невеликого спеціалізова- ного хлібопекарського виробництва до окремого промислового підрозділу в господарському комплексі міста. ЛІТЕРАТУРА 1. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол №1 засідання першої сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих (13-го скликання) від 19 червня 1971 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 325. – Арк. 24. 2. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. – Прото- кол п’ятої сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих Київської області УРСР (8-го скликання) від 27 грудня 1961 р. – Ф.1. Оп. 1, Спр. 142. – Арк. 37- 39. 3. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання сьомої чергової сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів тру- дящих п’ятнадцятого скликання від 20 лютого 1976 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 426. – Арк. 3. 4. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання дев’ятої сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих ХІІІ скликання від 29 вересня 1972 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 345. – Арк. 47. 5. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання одинадцятої чергової сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих п’ятнадцятого скликання від 27 жовтня 1976 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 436. – Арк. 153-193. 6. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання дванадцятої сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудя- щих (дванадцятого скликання) від 17 грудня 1970 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 289. – Арк. 147-148. 7. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання дванадцятої чергової сесії Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих п’ятнадцятого скликання від 10 грудня 1976 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 436. – Арк. 194-212. 8. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. – Протокол ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 20 №6 засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих Київської області УРСР від 30 березня 1961 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 145. – Арк. 149-151. 9. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол №15 засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих від 9 серпня 1976 р. – Ф.1. Оп.1. Т.3. Спр. 435. – Арк. 137-139. 10. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. – Протокол №7 засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих, Київської області, УРСР від 27 березня 1959 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 116. – Арк. 123-125. 11. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. – Прото- кол 17-ї сесії Переяслав-Хмельницької міської ради депутатів трудящих Київської області (5-го скликання) від 28 вересня 1956 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 92. – Арк. 56-57. 12. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол №18 засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих від 13 вересня 1976 р – Ф.1. Оп.1. Т. 3. Спр. 435. – Арк. 205-222. 13. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол №21 засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих від 17 листопада 1975 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 409. – Арк. 3-5. 14. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. – Протокол №25 засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депу- татів трудящих Київської області УРСР від 25 листопада 1961 р. – Ф.1. Оп.1. Спр. 145. – Арк. 546-547. 15. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих Ки- ївської області УРСР. – Ф. 1. Оп. 1, Спр. 174. – Арк. 262. 16. Архівний відділ виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради. Протокол засідання виконкому Переяслав-Хмельницької міської Ради депутатів трудящих Ки- ївської області УРСР. – Ф.1. Оп.1. Спр. 216. – Арк. 97-98. 17. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райхарчо- комбінату за 1961-1962 роки. – Наказ № 6 от 19 січня 1962 р. – Арк. 59. 18. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райхарчо- комбінату за 1961-1962 роки. – Наказ № 11 от 02лютого 1962 р. 19. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1960 год. – Приказ № 48 от 30 июля 1960 г. – Арк. 29-31. 20. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Письмо Государст- веннойинспекции по качествутоваров при Министерстветорговли УССР от 30 ян- варя 1962 р. 21. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1961-1962 годы. – Приказ № 47/а от 12 сентября 1961 г. 22. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1961-1962 годы. – Приказ № 80 от 23 ноября 1961 г. 23. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 09 от 19 января 1964 г. 24. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 10 от 20 января 1964 г. – Арк. 6. 25. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 19 от 30 января 1964 г. – Арк. 11-13. 26. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 28 от 22 февраля 1964 г. ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 21 27. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 31 от 27 февраля 1964 г. – Арк. 19-20. 28. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 31/а от 28 февраля 1964 г. 29. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 92/а от 17 июня 1964 г. 30. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ № 131 от 04 сентября 1964 г. – Арк. 19-20. 31. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1964 год. – Приказ от 30 апреля 1964 г. 32. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1965 год. – Приказ № 65 от 12 апреля 1965 г. 33. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1965 год. – Приказ № 85 от 10 июня 1965 г. 34. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1965 год. – Приказ № 99 от 15 июля 1965 г. 35. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1965-1966 годы. Книга 1. – Приказ № 23 от 14 марта 1966 г. 36. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1967 год. Книга 4. – Приказ № 132 от 22 августа 1967 г. 37. Архів Переяслав-Хмельницького заводу продтоварів. Приказы по райпище- комбинату за 1967 год. Книга 4. – Приказ № 137 от 31 августа 1967 г. 38. Бондаренко В. Сучасне обладнання хлібопекарської галузі: [Технічне онов- лення хлібопекарського виробництва] // Харчова і переробна промисловість. – 2005. – № 1. – С. 26-27. 39. Клименко В. Райхарчокомбінат// Зоря комунізму. – 12.01.1960. – № 5 (1878). 40. Коли засинає місто // Комуністична праця. – 16.01.1968. – № 7(2972). 41. Крамаренко О. Хліб // Комуністична праця. – 30.05.1964. – № 63 (182). 42. Куделя М. Цього не можна замовчувати // Зоря комунізму. – 26.03.1958. – № 36 (1645). 43. Марченко К. Резерв ефективності // Комуністична праця. – 19.02.1977. – № 29 (9418). 44. Назаренко М. Заступив на вахту трудову // Комуністична праця. – 01.01.1967. – № 1 (2812). 45. Назаренко М. Передовики виробництва // Комуністична праця. – 12.11.1970. – № 134 (8404). 46. Ніцкевич В. Вийдемо на нові рубежі // Комуністична праця. – 1.01.1077. – № 1 (9390). 47. Нові види продукції // Комуністична праця. 16.10.1971. – № 123 (8547). 48. Огляд розвитку хлібопекарської промисловості України. [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://baker-group.net/technology-and-recipes/technology-of- bread-and-bakery-products/964-2015-09-29-20-08-53.html 49. Печи ФТЛ-2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nvhlib.com.ua/ua/about/history. 50. ПМА. Записано 24.02.2016 р. від Гресь Надії Іванівни, 1940 р.н., мешканки м. Переяслава-Хмельницького. 51. ПМА. Записано 30.01.2016 р. від Гульпе Катерини Андріївни, 1942 р. н., ме- шканки м. Переяслава-Хмельницького. 52. ПМА. Записано 30.01.2016 р. від Ніцкевич Валентини Григорівни, 1937 р. н., ІСТОРІЯ ГАЛУЗЕЙ ТА ПІДПРИЕМСТВ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 22 мешканки м. Переяслава-Хмельницького. 53. Приходько А. Валентина Ніцкевич: «Я любила запах хліба, людей і роботу» // Комуністична праця. – 25.01.2008. – № 8. 54. Розовик О. Переяславщина: дати і події // Вісник Переяславщини. – 20.04.2012. – № 32. 55. Рубан Н. Запах хліба // Комуністична праця. – 22.06.1977. – № 97 (9486). 56. Савенко П., Астахова В. Наші посланці // Комуністична праця. – 15.03.1969. – № 32 (3148). 57. Свищ В. Напружений ритм // Комуністична праця. – 28.11.1968. – № 140 (3104). 58. Святенко П. Якість і асортимент // Комуністична праця. – 09.12.1969. – № 143 (3259). 59. Успіх – ударна праця // Комуністична праця. – 11.07.1977. – № 111 (9500). 60. Хліб із начинкою // Зоря комунізму. – 12.01.1961. – № 6 (2033). 61. Чередніченко І.М. Для нашого спільного стола // Комуністична праця. – 17.10.1970 – № 123 (8391). 62. Чередніченко І.М. Ініціативу підтримано // Комуністична праця. – 05.03.1977. – №37 (9426). 63. Чередніченко І.М. Попереду – хлібобулочний цех // Комуністична праця. – 23.04.1970. – № 48 (8316). 64. Чередніченко І.М. Хліб і до хліба // Комуністична праця. – 17.10.19.1972. – № 124 (8702). 65. Шакула В.М. Хлібопекарське промислове обладнання 60-80-х рр. ХХ ст. в експозиції Музею хліба НІЕЗ «Переяслав» // Питання історії науки і техніки. – 2015. – №3. – С. 70-74. Shakula V.M. The features of activity of Pereyaslav-Khmelnytskiy Bread-baking Plant in the Period of 1956-1977. The article investigated the features of activity of bakery of the Pereyaslav-Khmelnytskiy plant of food stuffs in the period of 1956-1977 ХХ of cen- tury. It is proven that as a result of successful activity from the small specialized bread- baking production it passed its way to the separate industrial subdivision, namely, Pere- yaslav-Khmelnytsliy bread-baking plant in the economic complex of city. Keywords: the Pereyaslav-Khmelnytskiy bread-baking plant, bakery, the production of bread. Шакула В.М. Особенности деятельности Переяслав-Хмельницкого хлебоза- вода в период 1056-1977 гг. В статье исследуются особенности деятельности хле- бопекарни Переяслав-Хмельницкого завода продовольственных товаров в период 1956-1977 гг. ХХ в. Показано,, что она в результате успешной производственной деятельности прошла путь от небольшого специализированного хлебопекарного производства отдельный промышленного подразделения, а именно, Переяслав- Хмельницкого хлебозавода в хозяйственном комплексе города. Ключевые слова: Переяслав-Хмельницкий хлебозавод, хлебопекарня, хлебопекарное производство.

Особливості діяльності Переяслав-Хмельницького хлібозаводу у період 1956–1977 рр.

Institution

Ähnliche Einträge