Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького
Стаття присвячена висвітленню науково-організаційної та педагогічної діяльності видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького. Аналізуються основні етапи його педагогічної діяльності. Разом з цим характеризується його наукова та організаційна діяльність. Він залишив після себе чудові праці з бу...
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2017
|
| Schriftenreihe: | Питання історії науки і техніки |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163220 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького / О.М. Підкошаная // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 28-33. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-163220 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1632202020-01-27T01:25:58Z Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького Підкошаная, О.М. Видатні науковці та інженери Стаття присвячена висвітленню науково-організаційної та педагогічної діяльності видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького. Аналізуються основні етапи його педагогічної діяльності. Разом з цим характеризується його наукова та організаційна діяльність. Він залишив після себе чудові праці з будівельної механіки. Перечитуючи їх, не можна не побачити самого Миколи Станіславовича з усіма його вагомими достоїнствами і недоліками, але скромного працівника науки і техніки, який багато пережив на мінливих шляхах свого життя, багатої за природою людини. The article is sanctified to illumination of scientifically-organizational and pedagogical activity of prominent engineer-builder N.S. Streleckoho. The basic stages are analyzed him pedagogical activity. Together with it characterized him scientific and organizational activity. He left after itself wonderful labors from structural mechanics. Re-reading them, it is impossible not to see Mykola Stanislavowith all him by ponder able dignities and defects, but modest worker of science and technique, that much outlived on the changeable ways of the life, by nature man. Статья посвящена освещению научно-организационной и педагогической деятельности выдающегося инженера-строителя М. С. Стрелецкого. Анализируются основные этапы его педагогической деятельности. Вместе с этим характеризуется его научная и организационная деятельность. Он оставил после себя фундаментальные труды из строительной механики. Перечитывая их, нельзя не увидеть самого Николая Станиславовича со всеми его весомыми достоинствами и недостатками, но скромного работника науки и техники, который много пережил на переменчивых путях своей жизни, богатой по природе человека. 2017 Article Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького / О.М. Підкошаная // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 28-33. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163220 624.014 uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери |
| spellingShingle |
Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Підкошаная, О.М. Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького Питання історії науки і техніки |
| description |
Стаття присвячена висвітленню науково-організаційної та педагогічної діяльності видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького. Аналізуються основні етапи
його педагогічної діяльності. Разом з цим характеризується його наукова та організаційна діяльність. Він залишив після себе чудові праці з будівельної механіки. Перечитуючи їх, не можна не побачити самого Миколи Станіславовича з усіма його вагомими
достоїнствами і недоліками, але скромного працівника науки і техніки, який багато
пережив на мінливих шляхах свого життя, багатої за природою людини. |
| format |
Article |
| author |
Підкошаная, О.М. |
| author_facet |
Підкошаная, О.М. |
| author_sort |
Підкошаная, О.М. |
| title |
Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького |
| title_short |
Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького |
| title_full |
Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького |
| title_fullStr |
Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького |
| title_full_unstemmed |
Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького |
| title_sort |
науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника м.с. стрілецького |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Видатні науковці та інженери |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163220 |
| citation_txt |
Науково-організаційна та педагогічна діяльність видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького / О.М. Підкошаная // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 28-33. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT pídkošanaâom naukovoorganízacíjnatapedagogíčnadíâlʹnístʹvidatnogoínženerabudívelʹnikamsstrílecʹkogo |
| first_indexed |
2025-07-14T15:44:56Z |
| last_indexed |
2025-07-14T15:44:56Z |
| _version_ |
1837637720800755712 |
| fulltext |
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 28
УДК 624.014
НАУКОВО–ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ВИДАТНОГО ІНЖЕНЕРА-БУДІВЕЛЬНИКА М.С. СТРІЛЕЦЬКОГО
Підкошаная О.М.
(Державний університет інфраструктури та технологій)
Стаття присвячена висвітленню науково-організаційної та педагогічної діяльно-
сті видатного інженера-будівельника М.С. Стрілецького. Аналізуються основні етапи
його педагогічної діяльності. Разом з цим характеризується його наукова та організа-
ційна діяльність. Він залишив після себе чудові праці з будівельної механіки. Перечиту-
ючи їх , не можна не побачити самого Миколи Станіславовича з усіма його вагомими
достоїнствами і недоліками, але скромного працівника науки і техніки, який багато
пережив на мінливих шляхах свого життя, багатої за природою людини.
Ключові слова: будівельна механіка, техніка, наука, педагогіка, металоконст-
рукції.
Талановитий вчений та інженер
М.С. Стрілецький, який залишив після
себе значні наукові праці й цілу плея-
ду учнів, представляє значний інтерес
і для педагогічної науки. Однак в
центрі вивчення життя й діяльності
вченого виявилася, в першу чергу, на-
укова спадщина в галузі будівельної
механіки, а питання його педагогічної
діяльності досі не стали предметом
спеціального розгляду. Як усі значні
педагоги, Микола Станіславович за-
лишив після себе не тільки наукові
праці, а й головне – своїх учнів і по-
слідовників. Останні, як правило, від-
творюють для нас різноплановий об-
раз духовно багатої людини, що воло-
діє енциклопедичними знаннями.
Микола Станіславович розпочав
свою педагогічну діяльність вже зрі-
лою людиною – перші свої лекції з бу-
дівельної механіки прочитав у 1915 р. в
Московському інженерному училищі.
«Формулярний список» вченого свід-
чить, що вже до цього часу у нього
склався цілісний погляд на навчальний
предмет, а в наступні роки лише «від-
точувалися грані», доповнювалися нові
дані, корегувалися підходи, удоскона-
лювалася методика викладання [1].
Різноманітність педагогічних ін-
тересів відобразилася на особистій бі-
бліотеці М.С. Стрілецького. У нього
вдома в «кабінеті» біля всіх стін стоя-
ли стелажі, аж до стелі заповнені кни-
гами вітчизняних і зарубіжних авто-
рів. Це була унікальна бібліотека. При
необхідності Микола Станіславович
безпомилково виймав з полиці потрі-
бну книгу. Він охоче давав свої книги
молодим спеціалістам [2].
Методологічно грамотне скла-
дання навчальних матеріалів з вико-
ристанням науково-педагогічних до-
сягнень того часу говорить про його
високу психолого-педагогічну еруди-
цію. Працюючи над лекцією для ви-
ступу в Московському інженерному
училищі, М.С. Стрілецький звертався
до спеціальної літератури. Так, напри-
клад, стосовно музеїв, вчений підкре-
слює абзац статті Ліхтварка (1914)
«Музеї як освітні і виховні заклади»:
«Якими б різними не були музеї за ти-
пами, завданнями і діяльністю, але всі
їхні лекції і читання переслідують од-
ну без винятку мету – виховання і
освіта непосвячених. Він (музей)
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 29
скромно присвячує себе служінню
справи народної освіти і народної
просвіти» [3].
Про гуманістичну спрямованість
особистості М.С. Стрілецького свід-
чать його статті-спогади про визначних
інженерів-педагогів: Л.Д. Проскуряко-
ва, Ф.Л. Максименка, Г.П. Передерія,
М.П. Петрова, В.Г. Шухова. Як уваж-
ний спостерігач, він іноді у своїх пра-
цях історико-біографічного характеру
фіксує й негативні якості будь-кого з
названих, однак тут же негайно називає
масу і їхніх позитивних рис. Таке різ-
нобічне бачення людей характерне для
людини, яка високо цінує особистість,
яка вміє розгледіти позитивні якості і
оцінити їх більш високо, ніж усі недо-
ліки, що є в ній. Визначний українсь-
кий педагог О.С. Макаренко називав це
«підпорою на позитивне в людині» і
запровадив цей феномен до теорії пе-
дагогіки як принцип виховання [4].
Через публікації вченого, через
його спогади про видатних вчених,
нарешті, через запилені архівні листки
М.С. Стрілецький постає перед нами
як людина з добре розвинутими педа-
гогічними здібностями. Комунікатив-
ний – приємний і контактний, людина
яка жваво цікавиться студентською
роботою, добра, добродушна, добро-
зичлива людина – ось епітети, які мо-
жна застосовувати до особистості
Стрілецького.
Про творчі здібності вченого сві-
дчать його фундаментальні праці. Як
особистість творча, він закликав до
творчості інших. Приклад тому –
праці вченого «Шляхи розвитку нау-
ково-дослідної роботи у будівництві»
(1935) [5], «Про організацію науково-
дослідної роботи у будівництві» (1935)
[6], «Основні завдання науково-
дослідної роботи у будівництві» (1946)
[7]. Ці праці закликали до дослідження
проблем будівельної механіки.
В Московському вищому техніч-
ному училищі, пізніше перетворено-
му на Вище інженерно-будівельне
училище, а відтак у вузах Москви
(Московського інституту інженерів
шляхів сполучення, Московського бу-
дівельного інституту, Військово-
інженерній академії) М.С. Стрілець-
кий читав лекції студентам з різних
напрямків будівельної науки, прово-
див практичні заняття в лабораторіях.
Він в усьому допомагав студентам і
тій молоді, яка вже закінчила інститут.
Він власноруч влаштовував публічні
лекції де тільки міг, і в Москві, Ленін-
граді, під час війни в Новосибірську.
Через це вчений користувався незапе-
речним авторитетом у своїх колег,
студентів та інженерів. Особливо ці-
нували видатного вченого-інженера ті
дослідники, які тільки-тільки почина-
ли досліджувати металеві конструкції,
про зростання яких як науковців він
дуже турбувався. Згідно з пропозиці-
єю М.С. Стрілецького, були відкриті
двері на засідання Новосибірського
науково-технічного товариства для
усіх студентів фізично-математичного
і будівельного факультетів Сибірсько-
го будівельного інституту.
Окрім роботи в Механічній лабо-
раторії до обов’язків М.С. Стрілецько-
го входило також проведення практи-
чних занять в лабораторії зі студента-
ми різних курсів. Крім наукової робо-
ти співробітники Лабораторії під кері-
вництвом М.С. Стрілецького здійсню-
вали наукові дослідження, які за тема-
тикою відповідали вимогам фронту.
Микола Станіславович активно за-
ймався питаннями льодових переправ,
ставив експеримент на р. Обі, у Кри-
вощекові. Результати експерименту
були опубліковані і використані.
Штаб інженерних військ видав за ре-
зультатами М.С. Стрілецького спеціа-
льну інструкцію.
Тридцять сім років життя М.С.
Стрілецького у Москві пройшли спо-
кійно, це був дуже продуктивний пе-
ріод його творчої діяльності і педаго-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 30
гічної зокрема. Він ознаменувався
плідною реалізацією його педагогіч-
них і наукових ідей. У ці роки закла-
дався фундамент нових напрямків до-
сліджень. В ці роки активно йшла ро-
зробка теоретичних основ формування
наукового світогляду, базою якого ви-
ступає сучасна наукова картина буді-
вельної механіки.
Діяльність М.С. Стрілецького ті-
сно співпадає із становленням науко-
вої роботи в Новосибірську. Відразу
після прибуття до цього міста він по-
чав добиватися дозволу організувати
Вчену раду, адже в Новосибірську в
цей час перебували видатні вчені-
будівельники і педагоги. Клопотання
увінчалися успіхом, і єдина під час
війни Вчена рада з будівельних пи-
тань була створена під головуванням
М.С. Стрілецького.
Педагогічна діяльність М.С.
Стрілецького почалася у 1915 році.
Він став викладачем інженерно-
будівельного факультету Московсько-
го вищого технічного училища
(МВТУ імені М.Е. Баумана). Тут він
педагогічну роботу поєднував з вели-
кою науково-дослідною та інженер-
ною діяльністю.
У 1917 р. очолив кафедру мостів
в Московському вищому технічному
училищі, паралельно викладаючи в
Московському інституті інженерів
шляхів сполучення (МІІШС).
У 1918 р., після видання моно-
графії «Розвідні мости», у якій систе-
матизував і класифікував ці споруди
згідно кінематичним схемам і вперше
застосував у розрахунках раціональні
графічні методи, а також облік сил
інерції, М.С. Стрілецький отримав
звання професора.
У 1925–1931 рр. М.С. Стрілець-
кий працював над фундаментальною
працею – «Курсом мостів». У підруч-
нику розглядалася доцільність засто-
сування на автомобільних дорогах і в
гірських місцевостях висячих і ванто-
вих конструкцій.
У 1928 р. на Міжнародному кон-
гресі у Відні він виступив з генераль-
ною доповіддю з теми динаміки мос-
тів під дією рухомих навантажень, яка
отримала високу оцінку.
З 1930 по 1935 рр. М.С. Стріле-
цький очолював кафедру мостів у Вій-
ськово-інженерній Академії. Згідно
проектів М.С. Стрілецького у 1920–х
роках було побудовано низку великих
металевих залізничних мостів – через
Оку, Волгу, Дніпро, канал імені Мос-
кви, в тому числі трьохарковий і од-
ноарковий мости в Запоріжжі, які че-
рез острів Хортиця зв’язали Правобе-
режжя Дніпра з Лівобережжям.
Окрім мостобудування М.С. Стрі-
лецького захоплювали металеві конс-
трукції промислового і громадського
будівництва. Ще у 1927 р. він став од-
ним з організаторів Державного інсти-
туту споруд – ДІС, перетвореного у
1932 р. на Центральний науково-
дослідний інститут сталевих конструк-
цій, де спочатку керував лабораторією,
а в 1935–1936 рр. був директором.
У 1931 р. М.С. Стрілецького було
обрано членом-кореспондентом АН
СРСР.
У 30-х роках ХХ ст. М.С. Стріле-
цький створив так званий «трикутник
розвитку металобудівництва», до яко-
го увійшли Проектстальконструкція,
відділення металоконструкцій Цент-
рального науково-дослідного інститу-
ту сталевих конструкцій та відповідна
кафедра Московського інженерно-
будівельного інституту імені В.В.
Куйбишева. 30 років М.С. Стрілець-
кий незмінно здійснював творчу взає-
модію цих трьох організацій. Його ді-
тище – це регіональні творчі центри
розвитку металоконструкцій в Ново-
сибірську, Ленінграді, Макіївці, Ново-
кузнецьку, Горькому, Воронежі та ін-
ших містах колишнього СРСР.
У 1932 р. М.С. Стрілецький очо-
лив кафедру металоконструкцій Мос-
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 31
ковського інженерно-будівельного ін-
ституту, де поглиблено займався пи-
таннями їх розрахунку, в тому числі з
урахуванням розвитку пластичних
деформацій. У 1935 р. Разом з профе-
сором О.М. Генієвим він закінчив ка-
пітальну монографію «Основи мета-
левих конструкцій», перетворену зго-
дом на підручник «Металеві констру-
кції» (1948; перевиданий у 1952 та
1961 роках). Згодом його переклали і
видали на семи іноземних мовах. Ве-
лику увагу приділяв М.С. Стрілецький
і розробці конструктивних форм, які
дозволяли застосувати передову тех-
нологію зварювання, а також можли-
вості переходу у важких конструкціях
на низьколеговані та термозміцнені і
високоміцні сталі.
Найбільшим науковим досягнен-
ням М.С. Стрілецького став створений
під його керівництвом метод розраху-
нку будівельних конструкцій згідно
граничним станам, в якому загальний
коефіцієнт запасу розчленований на
три коефіцієнти – однорідності, пере-
вантаження та умов роботи. Були
сфомульовані також поняття гранич-
них станів і нормативних та розрахун-
кових навантажень, проведені дослі-
дження пружно-пластичних властиво-
стей металу, так конструкцій з нього,
визначений допуск часткового плас-
тичного деформування матеріалу, що
дозволило на 6-12 % знизити його ва-
гові показники. Удосконалення мето-
дів розрахунку (більш сувора оцінка
роботи конструкції, в тому числі облік
оптимізації на стадії підбирання пере-
тинів) дало можливість Центральному
науково-дослідному інституту стале-
вих конструкцій імені Кучеренко ра-
зом з іншими організаціями у 1982
році розробити СНіП П-23-81, який
забезпечував додаткову економію ста-
лі у будівельних металоконструкціях.
Курс М.С. Стрілецького «Основи
будівельних конструкцій» був призна-
чений для того, щоб сформувати уяв-
лення студентів про їх майбутню про-
фесійну діяльність згідно основ прое-
ктування, зведення і експлуатації бу-
дівельних конструкцій будівель і спо-
руд у складі теми «Основи архітекту-
ри і будівельних конструкцій». Ця на-
вчальна дисципліна мала на меті озна-
йомити студентів з класифікацією бу-
дівельних конструкцій і комплексом
вимог, що пред'являються до них; да-
ти знання про переваги і недоліки різ-
них видів будівельних конструкцій і
раціональні сфери їх застосування;
освоїти основні поняття сучасних ме-
тодів розрахунку і проектування, ви-
значення навантажень на будівельні
об'єкти і розрахункових опорів конс-
трукційних матеріалів, а також дати
поняття про перспективи розвитку бу-
дівельних конструкцій.
Курс «Основи будівельних конс-
трукцій», як навчальна дисципліна в
системі навчання сучасних фахівців
спирається на знання і уміння, отри-
мані студентами при освоєнні курсів
«Введення в спеціальність», фізики,
математики, аналітичної, теоретичної
і технічної механіки, інженерної гра-
фіки і будівельних матеріалів. Курс
відноситься до математичного і тех-
нічного циклу навчального плану і є
необхідним попередником предметів
професійного циклу.
М.С. Стрілецький ставив такі
вимоги до результатів освоєння ди-
сципліни:
- здатність до самоорганізації і
самоосвіти;
- здатність використати закони
природничих наук в професійній дія-
льності;
- здатність виявляти природничо-
наукову суть проблем, що виникають в
ході професійної діяльності, притягати
для їх вирішення відповідний фізико-
математичний апарат;
- володіння основними законами
формування зображень, побудови
площини і простору, необхідними для
виконання і читання креслень буді-
вель, споруд і конструкцій, складання
конструкторської документації і
деталей;
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 32
- володіння основними методами,
способами і засобами отримання,
зберігання, переробки інформації,
навичками роботи з комп'ютером як
засобом управління інформацією з
використанням комп'ютерних, інфор-
маційних і мережевих технологій;
- знання нормативної бази в об-
ласті інженерних досліджень, прин-
ципів проектування будівель, споруд;
- володіння сучасними технологі-
ями проектування будівель і споруд
відповідно до технічного завдання і
використання розрахункових програм;
- знання науково-технічної інфо-
рмації, вітчизняного і зарубіжного до-
свіду за профілем діяльності.
М.С. Стрілецький вважав, що в
результаті вивчення дисципліни сту-
дент повинен:
- знати: загальну класифікацію і
функціональне призначення будівель-
них конструкцій; зміст основних нор-
мативних документів; основи розра-
хунку по методу граничних станів,
включаючи визначення навантажень,
нормативних і розрахункових опорів
конструкційних матеріалів;
- вміти: обирати технічно здійс-
ненні в конкретних умовах варіанти
застосування конструкційних матеріа-
лів і схем будівель і споруд, виконува-
ти аналіз обґрунтованості їх інженер-
ного рішення; здійснювати пошук,
збір, зберігання і переробку інформа-
ції з використанням інформаційних
технологій; аналізувати і узагальню-
вати результати пошуку інформації;
- володіти: методами інновацій-
ного проектування, способами і засо-
бами порівняння різних конструктив-
них рішень будівельних об'єктів.
Розуміючи ситуацію, яка склала-
ся у сфері будівельної механіки, М.С.
Стрілецький, прагнучи до якомога бі-
льшого поширення знань про технічні
конструкції між усіма верствами сус-
пільства, не обмежувався читанням
обов’язкових курсів і тому виступав з
публічними загальнодоступними лек-
ціями, науковими читаннями тощо. І
тому після Другої світової війни спра-
вжнього розмаху набула популяриза-
ція наукових знань серед населення.
Фактично та сфера діяльності, яка бу-
ла додатковою для співробітників ви-
щих навчальних закладів, перетвори-
лася в одне з основних завдань різних
громадських установ.
Безперечно, прагнення передових
вітчизняних учених до широкої пропа-
ганди наукових знань було однією з
найбільш важливих особливостей дія-
льності вчених того часу. Професори
Московського інженерно-будівель-
ного інституту вели активну пропаган-
ду знань з технічних і математичних
наук. Вони виступали з лекціями перед
москвичами, видавали окремі науково-
популярні праці. Публічні лекції кори-
стувалися особливою популярністю.
Хто були ці популяризатори при-
родничих знань? Чи відомі нам сього-
дні хоча б прізвища цих просвітян?
Кому зобов’язана сучасна популяри-
зація наук своїми першими кроками
на терені України? Відповідь на ці пи-
тання дають матеріали, які порізнені в
багатьох архівах, спогадах сучасників,
біографічних нарисах та інших джере-
лах. Наше завдання сьогодні полягає в
критичному осмисленні величезного
фактичного матеріалу, що стосується
популяризації науки в Україні. Це до-
поможе підняти завісу часу, щоб по-
бачити чудову плеяду українських
майстрів лекторської красномовності.
У роки Другої світової війни бага-
то мостів, спроектованих М.С. Стріле-
цьким були зірвані. Але після війни, з
його допомогою, вони були відновлені.
У 1944 р. Він отримав звання
«Заслужений діяч науки і техніки
РРФСР».
У післявоєнні роки М.С. Стріле-
цький продовжував працювати у Мос-
ковському інженерно-будівельному ін-
ституті і керував кафедрою металокон-
струкцій. Окрім викладацької діяльно-
сті він займався розробкою основ типі-
зації транспортних і промислових спо-
руд, вивченням процесів руйнування
ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 33
сталевих конструкцій, питаннями не-
сучої здатності споруд в цілому [8].
Указом Президії Верховної Ради
СРСР від 22 лютого 1966 року за вида-
тні заслуги в розвитку інженерно-
будівельної науки та підготовки науко-
вих та інженерних кадрів Стрілецькому
Миколі Станіславовичу було присвоє-
но звання Героя соціалістичної праці із
врученням йому ордена Леніна і золо-
тої медалі «Серп і Молот».
Останні роки мешкав у Москві.
Помер 15 лютого 1967 року. Похований
у Москві на Новодівочому кладовищі.
Нагороджений 4 орденами Леніна, 2 ор-
денами Трудового Червоного Прапора,
медалями. На домі, в якому він жив,
встановлена меморіальна дошка.
ЛІТЕРАТУРА
1. Николай Станиславович Стрелецкий: К 60-летию со дня рождения и 35-летию инже-
нерной, научно-педагогической и общественной деятельности. – Москва: Госиздат строит.
лит-ры, 1946. – 20 с.
2. Выдающийся ученый, инженер, педагог (К 100-летию со дня рождения Н.С. Стрелец-
кого) // Строительство и архитектура Москвы. – 1986. – № 2. – С. 22.
3. Аверина В.С. Металлических дел мастер. Краткий обзор научно-педагогической и
инженерной деятельности Н.С. Стрелецкого (1885–1967) // Проблемы культурного наследия в
области инженерной деятельности: Сб. ст. – Москва, 2007. – Вып. 4. – С. 106–122.
4. Макаренко Антін // Енциклопедія українознавства. Т. 4. Перевидання в Україні. –
Львів, 1994. – С. 1436. – Словникова частина.
5. Стрелецкий Н.С. Пути развития научно-исследовательской работы в строительстве /
Н.С. Стрелецкий // Строительная промышленность. – 1935. – № 9. – С. 3–12.
6. Стрелецкий Н.С. Об организации научно-исследовательской работы в строительстве /
Н.С. Стрелецкий // Строит. промышленность. – 1935. – № 10. – С. 16–19.
7. Стрелецкий Н.С. Основные задачи научно-исследовательской работы в строительстве /
Н.С. Стрелецкий // Вестник инженеров и техников. – 1946. – № 8. – С. 24-27.
8. Зензинов Н.А. Выдающийся ученый / Н.А. Зензинов // Путь и путевое хозяйство. –
1983. – №2. – С. 43–44.
Подкошаная О.Н. Научно-организационная и педагогическая деятельность
выдающегося инженера-строителя Н.С. Стрелецкого. Статья посвящена освеще-
нию научно-организационной и педагогической деятельности выдающегося инжене-
ра-строителя М. С. Стрелецкого. Анализируются основные этапы его педагогиче-
ской деятельности. Вместе с этим характеризуется его научная и организационная
деятельность. Он оставил после себя фундаментальные труды из строительной
механики. Перечитывая их, нельзя не увидеть самого Николая Станиславовича со
всеми его весомыми достоинствами и недостатками, но скромного работника нау-
ки и техники, который много пережил на переменчивых путях своей жизни, богатой
по природе человека.
Ключевые слова: строительная механика, техника, наука, педагогика, метал-
локонструкции.
Podkoschanaja O.N. Scientifically-organizational and pedagogical activity of
prominent engineer-builder N.S. Streleckoho. The article is sanctified to illumination of
scientifically-organizational and pedagogical activity of prominent engineer-builder N.S.
Streleckoho. The basic stages are analyzed him pedagogical activity. Together with it char-
acterized him scientific and organizational activity. He left after itself wonderful labors
from structural mechanics. Re-reading them, it is impossible not to see Mykola Stanisla-
vowith all him by ponder able dignities and defects, but modest worker of science and tech-
nique, that much outlived on the changeable ways of the life, by nature man.
Keywords: structural mechanics, technique, science, pedagogic, metallokonstruktion
|