Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів

Стаття є спробою простежити історію формування технічних музеїв та колекцій вищих шкіл Львова в період його перебування у складі імперії Габсбургів. Європейська наукова думка цей період для музейництва у структурі закладів вищої освіти (ЗВО) традиційно вважає «золотим віком існування». Автор за доп...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Муравська, С.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Пам'ятки історії та культури
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163224
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів / С.В. Муравська // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 57-61. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163224
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1632242020-01-27T01:25:43Z Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів Муравська, С.В. Пам'ятки історії та культури Стаття є спробою простежити історію формування технічних музеїв та колекцій вищих шкіл Львова в період його перебування у складі імперії Габсбургів. Європейська наукова думка цей період для музейництва у структурі закладів вищої освіти (ЗВО) традиційно вважає «золотим віком існування». Автор за допомогою аргументів, в т. ч. тих, які базуються на архівних джерелах, доводить, що львівські ЗВО теж не були винятком на європейському тлі. The article is an attempt at tracing the history of the formation of Lviv university technical museums and collections during its staying in the Hapsburg Empire. According to the European scientific thought this period for university museum-making traditionally is considered as "the golden age of existence". Author by guiding arguments which are based on archival sources, proves institutions of higher education weren’t exceptional ones on the European background. Статья является попыткой проследить историю формирования технических музеев и коллекций высших школ Львова в период его пребывания в составе империи Габсбургов. Европейская научная мысль этот период для музейного в структуре ЗВО традиционно считает «золотым веком существования». Автор, приводя аргументы, которые в т.ч. базируются на архивных источниках, доказывает, что львовские ЗВО тоже не были исключением на европейском фоне. 2017 Article Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів / С.В. Муравська // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 57-61. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163224 069.015 (477.83—25) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам'ятки історії та культури Пам'ятки історії та культури
spellingShingle	Пам'ятки історії та культури Пам'ятки історії та культури Муравська, С.В. Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів Питання історії науки і техніки
description	Стаття є спробою простежити історію формування технічних музеїв та колекцій вищих шкіл Львова в період його перебування у складі імперії Габсбургів. Європейська наукова думка цей період для музейництва у структурі закладів вищої освіти (ЗВО) традиційно вважає «золотим віком існування». Автор за допомогою аргументів, в т. ч. тих, які базуються на архівних джерелах, доводить, що львівські ЗВО теж не були винятком на європейському тлі.
format	Article
author	Муравська, С.В.
author_facet	Муравська, С.В.
author_sort	Муравська, С.В.
title	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів
title_short	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів
title_full	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів
title_fullStr	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів
title_full_unstemmed	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів
title_sort	технічні музеї у вищих школах львова за габсбургів
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Пам'ятки історії та культури
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163224
citation_txt	Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів / С.В. Муравська // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 3. — С. 57-61. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT muravsʹkasv tehníčnímuzeíuviŝihškolahlʹvovazagabsburgív
first_indexed	2025-07-14T15:45:08Z
last_indexed	2025-07-14T15:45:08Z
_version_	1837637732803805184
fulltext	ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 57 УДК 069.015 (477.83—25) ТЕХНІЧНІ МУЗЕЇ У ВИЩИХ ШКОЛАХ ЛЬВОВА ЗА ГАБСБУРГІВ Муравська С.В., канд. істор. наук (Львівський інститут економіки і теризму) Стаття є спробою простежити історію формування технічних музеїв та ко- лекцій вищих шкіл Львова в період його перебування у складі імперії Габсбургів. Єв- ропейська наукова думка цей період для музейництва у структурі закладів вищої освіти (ЗВО) традиційно вважає «золотим віком існування». Автор за допомогою аргументів, в т. ч. тих, які базуються на архівних джерелах, доводить, що львівські ЗВО теж не були винятком на європейському тлі. Ключові слова: технічний музей, заклад вищої освіти, університет, колекція, спадщина. Музеї закладів вищої освіти Укра- їни загалом та технічного профілю за- ймають окрему нішу у музейному про- сторі та мають глибоку історію. Спро- бу простежити історію розвитку уні- верситетських музеїв технічного про- філю в Європі та Україні зроблено в праці Л. Гріффена та В. Константинова [5]. Статті про технічні музеї ЗВО за- звичай з’являлися в матеріалах конфе- ренцій різних масштабів і є нарисами про історію існування конкретних му- зеїв [3; 16-17; 21-23]. Щодо досліджень синтетичного характеру, які б мали на меті висвітлити історію музеїв такого профілю, то ця ділянка є фактично на- уковою tabula rasa, чим і обумовлюєть- ся актуальність вказаної статті. Включення Львова до складу ім- перії Габсбургів після Першого поділу Польщі у 1772 р. співпало у часі із хвилею реформ освіти, яка проводи- лася у країні. Одним із елементів ре- форм було збільшити привабливість університетів за рахунок наукової дія- льності [1]. На розвиток музеїв у стру- ктурі вищої школи в цей період впли- вала низка факторів. З одного боку, в результаті наукового прогресу упро- довж XVIII – на початку XIX ст. збі- льшилася кількість та якість дослі- джень, які проводилися на базі універ- ситетських колекцій. З іншої сторони, початок ХІХ ст. – це період формуван- ня німецької та французької моделей вищої освіти. Реформа Вільгельма фон Гумбольдта помістила музеї та кабіне- ти у центрі навчально-дослідницького процесу [27]. Тому у країнах, які орієн- тувалися на німецький зразок вищої освіти, становлення університетських музеїв відбувалося швидше порівняно з іншими. До таких країн належала і Ав- стрійська імперія. Найстарішим і тривалий час єди- ним ЗВО на українських землях, які входили до Австрійської імперії, був Львівський університет. Перші згадки про існування музеїв та кабінетів у його структурі відносяться до XVIІI ст., хоча дослідники припускають, що збірки були ще в часи Єзуїтської коле- гії, на базі якої 1661 р. створено Львівський університет – мова йде про астрономічну обсерваторію, бота- нічний сад і мінералогічні зібрання [23, с. 32]. Оскільки після розпуску у 1773 р. ордену єзуїтів було закрито і Львівський університет, уряд імпера- тора Йосифа ІІ планував створити твердиню вищої освіти у Галичині. Урядовим рішенням 1784 р. визначено персональний склад викладачів та бю- джет університету. Останній мав фун- кціонувати на базі підрозділів єзуїтсь- кої академії, тому ймовірно, що мате- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 58 матично-фізичний кабінет, створений у 1744 р. завідувачем кафедри матема- тики Фаустином Гродзіцьким, нале- жав до їх числа. Незважаючи на реор- ганізацію університету в ліцей у 1805- 1817 р., відомо, що у 1823 р. кабінет існував [7], а наступного року був ре- організований у фізичний музей. Се- ред його експонатів – повітряні пом- пи, прилади для загальної фізики і фі- зичної механіки, прилади до науки про тепло та ін. [28, s. 315]. Є дані, що на 1823 р., окрім фізич- ного музею та кабінету натуральної іс- торії, під час відвідин університету ім- ператор Францішек Кароль оглянув бу- дівлі академії, бібліотеку, хірургічну за- лу та анатомічний кабінет [23, c. 32]. Серед підрозділів університету в той час фігурували також аудиторія архітектури з відповідним обладнанням та сільсько- господарський кабінет [9, арк. 2]. 1848 р. корпус університету згорів разом з усіма кабінетами і бі- бліотекою. Відродження колекцій розпочалося в другій половині ХІХ ст. [10]. Передусім це стосува- лося мінерало-ботанічного кабінету [16, с. 3], хімічної лабораторії [11], з часом – археологічної та географіч- ної збірок [28, s. 312]. Важливим є момент, що терміно- логія слів «музей» і «кабінет» у ХІХ ст. не була чітко окресленою. В одних до- кументах підрозділ фігурував як музей, а вже через рік – як кабінет [7, арк. 7; 8, арк. 1]; однак останній термін викорис- товувався набагато частіше. У ХІХ ст. у Львові існували такі ЗВО: Львівський університет (1784 р.), Технічна школа (1844 р.), Рільнича школа (1856 р., з 1901 р. – Рільнича академія), Школа ветеринарії (1881 р., з 1898-1899 рр. – Ветеринарна акаде- мія) Вища торгівельна школа (1899, з 1902 р. – Торгівельна академія). Технічна академія у Львові, яка веде коріння ще з 1816 р., зважаючи на профіль закладу, організовувала навчання студентів за допомогою дев’ятнадцяти музеїв та кабінетів [2, с. 13]. Їх чималі колекції були знищені пожежею у революційному 1848 р. [28, s. 295]. Мова йде передусім про навчальну колекцію для викладання товарознавства, збірку апаратури і ін- струментів для викладання фізики, збірки моделей машин з кафедри ме- ханіки, багаті мінералогічні колекції та бібліотеку [27, s. 38]. Одноразові дотації на закупівлю наукового обладнання почали виділя- тися ще у 50-х рр. ХІХ ст., а вже на початку 60-х рр. функціонували такі музеї і кабінети, як механічної техно- логії, будівництва машин, механіки, товарознавства, геометрії, природо- знавства, геодезії і астрономії, архіте- ктури, інженерії, рільництва, рисунку і моделювання, фізики, лабораторії загальної хімії і хімічних технологій, механічна майстерня [27, s. 39, 63-64]. Після реорганізації у Технічну академію «однією з найбільш нагаль- них потреб … було відновлення і до- повнення колекцій і наукових зібрань, які залишилися з попередніх часів, так і створення музеїв при кафедрах, які щойно утворилися», в т. ч. було виді- лено дотацію для музею кафедри мі- нералогії і геології у 1872 р. і велику квоту для кафедри будови машин [27, s.79-80]. Така тенденція спостерігала- ся і в наступні роки. Найціннішим надбанням 80-х рр. Колегіум професорів Львів- ської політехніки вважав закупівлю у міжнародної комісії з геодезії, яка за- кінчила свою роботу у Львові, за за- ниженими цінами обладнання для ас- трономічної обсерваторії [27, s.103 ]. Офіційно відкритий у 1893-1894 на- вчальному році Музей будівельних машин щорічно збільшував свої збір- ки, згодом ставши найбільш ілюстра- тивним музеєм університету. У 1856 р. у Дублянах – передмі- сті Львова – було відкрито Рільничу школу. Відомо, що на початковому етапі існування ЗВО навчальна база була слабкою, а прилади зосереджу- валися в одній кімнаті, яка чомусь на- ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 59 зивалася «шкільним музеєм»; була та- кож невелика ботанічна лабораторія [21, с. 71]. Невелика колекція сільсь- когосподарського характеру була пе- редана з кабінету природничої історії Львівського університету [12]. Проте інформації щодо функціонування са- мостійного Зоологічного музею у Ви- щій рільничій школі в Дублянах (Akademia Rolnicza w Dublanach) не було ще приблизно упродовж 30 на- ступних років. [4, с. 53]. Покращення навчально-матері- альної бази школи в Дублянах відбу- лося після зміни принципів фінансу- вання у 1878 р. На плані розташування навчальних приміщень у навчальному корпусі будинку школи в 1878- 1901 рр. фігурують лабораторія ріль- ництва, рільничий музей, аудиторія і лабораторія хімії, аудиторії механіза- ції, зоології і тваринництва, кабінети фізики, мінералогії і геології, музеї механіки, тваринництва і молочарства [21, с. 161], рослин і насіння [21, с. 217]. Функціонували також зоологіч- но-зоотомічний музей і лабораторія, ботанічний комплекс, музей сільської інженерії та фізичний кабінет, який був одним із найстаріших підрозділів Рільничої школи [21, с. 210]. 1881 р. була заснована «Цісар- сько-королівська Ветеринарна школа і школа для кування коней разом із клінікою для лікування коней у Львові». Згідно проекту її статуту за 1880-й р. тут були різноманітні нау- кові колекції [6, арк. 10]: “проекторі- ум описової та патологічної анатомії, … фізіологічний кабінет, … устатку- вання для практичного навчання і до- сліджень у судово-ветеринарних справах, устаткування, необхідне для викладання хімії, фізики і ботаніки» та інші. Крім того, була бібліотека, колекції зоотомічних та анатомо- патологічних препаратів, колекції моделей та рисунків та інші навчаль- ні збірки [6, арк.. 10 (зворот)]. Важливо, що анатомічна, міколо- го-ботанічна та патологоана-томічна збірки Львівського національного уні- верситету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Степана Ґжицького ведуть своє коріння саме з цього пері- оду. У Проекті статуту вказувалося, що «перетворення тих збірок у відпо- відні наукові засоби, повинно не тіль- ки задовільнити потреби елементарно- го викладання, але розмір фундушу також дозволяє, щоб … нові предмети [були забезпечені – С.М.] відповідно до вимог сучасного становища вете- ринарних наук» [6, арк. 10 (зворот)]. Професор Краківського універ- ситету Альфред Бесядецький, відпові- дальний за набір кадрів, рекомендую- чи професора, неперевершеного ана- тома доктора Генрика Кадия, звертав увагу передусім на його потенціал до створення анатомічного музею [15, с. 71]. Викладачі часто залучали власні збірки для забезпечення навчального процесу [28, s.54]. На чолі універси- тетських музеїв стояли провідні вчені, які своїм авторитетом та діяльністю підкріплювали важливість очолюва- них ними підрозділів і мали досить широкі повноваження. Щодо Торгівельної академії, то автору під час роботи в архівах, на жаль, не вдалося знайти відомостей про музеї і колекції цього навчального закладу, що має свідчити виключно про потребу подальшого більш дета- льного дослідження цієї теми. Отже, упродовж перебування Львова у складі імперії Габсбургів було створено хороші умови для створення і розвитку університетсь- ких музеїв та колекцій, які розгляда- лися як навчальний та дослідниць- кий полігон вищої школи. Це стосу- валося як технічних, так і інших «храмів муз». Найбільша кількість технічних збірок була частиною ака- демічної спадщини Львівської полі- техніки з огляду на специфіку про- філю. Проте інші заклади вищої освіти теж звертали увагу на форму- вання технічних колекцій. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 60 ЛІТЕРАТУРА 1. Андреев А. Российские универ- ситеты XVIII-первой половины ХІХ века в контексте университетской истории Евро- пы. – 2009. - Смотреть: http://www.e- reading.link/chapter.php/ 147639/17/Andreev_-_Rossiiiskie_ universitety_XVIII_-_pervoii_ poloviny_XIX_veka_v_kontekste_universitet skoii_istor--Evropy.html 2. Бєлоус І., Шишка О., Тарасов Д. Науково-технічна бібліотека Національно- го університету «Львівська Політехніка».– Львів, 2009. – 196 с. 3. Бистріченко Г. Музей історії Хар- ківського політехнічного // Український те- хнічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 8-ї Всеукраїнської науково- практичної конференції (26–28 травня 2011 р., смт. Ворзель Київської обл.). – К., 2011. – С. 23-27. 4. Гнатів П., Шидловський І., За- тушевський А. Історія та багатство колек- цій Зоологічного музею та його перспек- тива в популяризації екологічних знань // Наукові записки Державного природозна- вчого музею. – Вип. 3. – Львів, 2014. – С. 51-58. 5. Гріффен Л., Константинов В. Український технічний музей / Л.О. Гріффен, В.О. Константинов; Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – Ніжин: Видавництво “Аспект- Поліграф”, 2008. – 170 с. 6. Державний архів Львівської області (далі – ДАЛО). – Ф. 46. – Опис 1. Ветеринарна школа у Львові (1878-1896). – 38 арк. 7. ДАЛО. – Фонд 26. – Опис 12. – Спр. 1074. Отчет о работе физического ка- бинета 8.10. 1823 р. – 7 арк. 8. ДАЛО. – Фонд 26. – Опис 12. – Спр. 1094. Дело о реорганизации физиче- ского музея, 1824. – 14 арк. 9. ДАЛО. – Фонд 26. – Опис 22. – Спр.1281. Переписка з Галицьким губерн- ським управлінням про надання дотації на потреби сільськогосподарського кабінету та інвентарний опис його обладнання. 1834-1835. –17 арк. 10. ДАЛО. – Фонд 26. – Опис 7. – Спр 12. Переписка з Галицьким крайовим губернаторством, ректоратом про віднов- лення документації та обладнання науко- вих кабінетів після пожежі університету, наданні дотацій бібліотеці та інші питання – 45 арк. 11. ДАЛО. – Фонд 26. – Опис 12. – Спр. 46. Справа про створення хімічної лабораторії. 1851-1853 рр. – 77 арк. 12. ДАЛО. – Фонд 26. – Опис 7. – Спр. 49. Переписка з Намісництвом і заві- дувачами кафедр про передачу дублетних експонатів щойно створеній с\г школіу Дублянах, обладнання університетських майстерень з додаткового інвентаря агро- номічної колекції університету. 1854-1856 рр. – 36 арк. 13. Єлісєєва Т. Музейний простір Харківської національної академії місько- го господарства / Т.П. Єлісєєва // Універ- ситетські музеї: європейський досвід та українська практика: матеріали Міжнаро- дної науково-практичної конференції (6-7 жовтня 2011 р., м. Київ). – Ніжин: Феро- кол, 2012. – С. 109-120 14. Кос А.І. Архівні матеріали експо- зиції Музею історії НУ «Львівська Політе- хніка» // Український технічний музей: іс- торія, досвід, перспективи : матеріали 8-ї Всеукраїнської науково-практичної кон- ференції (26–28 травня 2011 р., смт. Вор- зель Київської обл.). – К., 2011. – С. 61-63 15. Львівська державна академія ве- теринарної медицини імені С. З. Гжицько- го (1784 - 2000) / ред.: Р. Кравців. - Л., 2000. - 902 c. 16. Матковський О., Волкова Л. Ми- нуле, сучасне і майбутнє мінералогічного музею імені академіка Євгена Лазаренка Львівського національного університету (до 150-річчя від дня заснування). [Елект- ронний ресурс]. – Режим доступу http://www.franko.lviv.ua/faculty/geology/Sc ience/Mineralogy/Muzeum.htm, дата остан- нього звернення 20.09.2017. 17. Матковський О., Павлунь М. Ро- звиток геології у Львівському національ- ному університеті ім. І. Франка // Вісник Львівського університету. Серія геологіч- на. – 2005. – Вип. 19. – С. 4-21. – Режим доступу: http://www.vuzlib.com.ua/articles/book/3793 3-Rozvitok_geologії_u_lvіvsko/3.html дата останнього звернення 20.09.2017. 18. Рокіцький О., Рокіцька Н. До іс- торії становлення музею Івана Пулюя / О. ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІ ТА КУЛЬТУРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ № 3 2017 61 Рокіцький, Н. Рокіцька // XV наукова конференція Тернопільського національ- ного технічного університету імені Івана Пулюя: матеріали. – Тернопіль, 2011. – С. 183. 19. Сухацький Р. Музей історії ра- діотехніки імені Ю.П. Кунченка в ЧДТУ // Український технічний музей: історія, до- свід, перспективи: матеріали 8-ї Всеукра- їнської науково-практичної конференції (26–28 травня 2011 р., смт. Ворзель Київ- ської обл.). – К., 2011. – С.137-139. 20. Татарчук В.В. Музей при Авіа- ційному науково-технічному товаристві в Київському політехнічному інституті / В.В. Татарчук // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи: мате- ріали 8-ї Всеукраїнської науково- практичної конференції (26–28 травня 2011 р., смт. Ворзель Київської обл.). – К., 2011. – С.139-143. 21. Токарський Ю. Дубляни: історія аграрних студій 856-1946 / за заг. Редакці- єю Олександра Семковича. – Львів: Львів- ський державний аграрний університет, 1996. – 191 с. 22. Центральний державний історич- ний архів України у м. Львові. – Фонд 639. – Опис. 1. – Справа 10. – Арк. 5. Листу- вання з Намісництвом, Міністерством фі- нансів і ін.. про фінансування лаборатор- них розходів в наукових закладах Львівсь- кого університету. 23. Шидловський І. В. Історія музейної справи та зоологічних музеїв університетів України / За ред. Й. В. Ца- рика. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 112 с. 24. Wittrock B. Nowoczesny uniwersytet w perspektywie historycznej – rozważania o trzech transformacjach // Nauka. – 2014. – N. 2. – S. 7-14 25. Finkel L., Starzyński S. Historia Uniwersytetu Lwowskiego. –Lwów, 1894. 26. Lourenco M. Between two worlds: the distinct nature and contemporary significance of university museums and collections in Europe : PhD thesis / Marta C. Lourenco. – Conservatoire National des Arts et Metiers, Paris, 2005. – 405 p. 27. Poplawski Z. Dzieje politechniki Lwowskiej 1844-1945. – Wrocław, 1992. – 317 s. 28. Zajączkowski Wł. Szkoła politechniczna we Lwowie, rys historyczny jej założenia i rozwoju, tudzież stanjejobecny. – Lwow, Nakladem Szkoly Politechnicznej, 1894. Muravska S.V. Technical museums in higher schools of Lviv during the period of the Habsburgs. The article is an attempt at tracing the history of the formation of Lviv univer- sity technical museums and collections during its staying in the Hapsburg Empire. According to the European scientific thought this period for university museum-making traditionally is considered as "the golden age of existence". Author by guiding arguments which are based on archival sources, proves institutions of higher education weren’t exceptional ones on the European background. Key words: technical museum, institution of higher education, university, collection, heritage. Муравская С.В. Технические музеи в высших школах Львова при Габсбургах. Статья является попыткой проследить историю формирования технических музеев и коллекций высших школ Львова в период его пребывания в составе империи Габс- бургов. Европейская научная мысль этот период для музейного в структуре ЗВО традиционно считает «золотым веком существования». Автор, приводя аргумен- ты, которые в т.ч. базируются на архивных источниках, доказывает, что львовские ЗВО тоже не были исключением на европейском фоне. Ключевые слова: технический музей, учреждение высшего образования, универ- ситет, коллекция, наследство.

Технічні музеї у вищих школах Львова за Габсбургів

Репозитарії

Схожі ресурси