Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка

У статті здійснено спробу висвітлити невідомі сторінки життя та діяльності архітектора, художника, скульптора Юрія Володимировича Кисличенка, пов'язанні з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця». Шляхом систематизації зібраних матеріалів у статті представлені основні ета...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Гоменюк, В.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Schriftenreihe:	Питання історії науки і техніки
Schlagworte:	Видатні науковці та інженери
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163275
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка / В.М. Гоменюк // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 4. — С. 48-51. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163275
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1632752020-01-30T01:29:26Z Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка Гоменюк, В.М. Видатні науковці та інженери У статті здійснено спробу висвітлити невідомі сторінки життя та діяльності архітектора, художника, скульптора Юрія Володимировича Кисличенка, пов'язанні з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця». Шляхом систематизації зібраних матеріалів у статті представлені основні етапи діяльності художника. In the article made an attempt to highlight the unknown pages of the life and work of the architect, artist, sculptor Yuriy Vladimirovich Kislichenko, pages that connected with the National Historical and Architectural Museum "The Kiev Fortress". The main stages of the artist's activity were distinguished by systematization of the collected materials. В статье сделана попытка осветить неизвестные страницы жизни и деятельности архитектора, художника, скульптора Юрия Владимировича Кисличенка, связанные с Национальным историко-архитектурным музеем «Киевская крепость». Путем систематизации собранных материалов выделены основные этапы деятельности художника. 2017 Article Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка / В.М. Гоменюк // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 4. — С. 48-51. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163275 725.963(477–25)(092) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери
spellingShingle	Видатні науковці та інженери Видатні науковці та інженери Гоменюк, В.М. Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка Питання історії науки і техніки
description	У статті здійснено спробу висвітлити невідомі сторінки життя та діяльності архітектора, художника, скульптора Юрія Володимировича Кисличенка, пов'язанні з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця». Шляхом систематизації зібраних матеріалів у статті представлені основні етапи діяльності художника.
format	Article
author	Гоменюк, В.М.
author_facet	Гоменюк, В.М.
author_sort	Гоменюк, В.М.
title	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка
title_short	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка
title_full	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка
title_fullStr	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка
title_full_unstemmed	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка
title_sort	невідомі сторінки з життя ю.в. кисличенка
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Видатні науковці та інженери
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163275
citation_txt	Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка / В.М. Гоменюк // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 4. — С. 48-51. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT gomenûkvm nevídomístorínkizžittâûvkisličenka
first_indexed	2025-07-14T15:47:29Z
last_indexed	2025-07-14T15:47:29Z
_version_	1837637881492930560
fulltext	ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 48 УДК 725.963(477–25)(092) НЕВІДОМІ СТОРІНКИ З ЖИТТЯ Ю.В. КИСЛИЧЕНКА Гоменюк В.М. (Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця», Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК) У статті здійснено спробу висвітлити невідомі сторінки життя та діяльності архітектора, художника, скульптора Юрія Володимировича Кисличенка, пов’язанні з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця». Шляхом систе- матизації зібраних матеріалів у статті представлені основні етапи діяльності ху- дожника. Ключові слова: Ю.В. Кисличенко, художник, архітектор, скульптор, Київський метрополітен, Київська фортеця. Відомості про архітектора, худож- ника, скульптора Кисличенка Юрія Володимировича можна знайти в ен- циклопедичних ви- даннях, де переваж- но описано його ос- новний внесок у ро- звиток Київського метрополітену. Проте багато сторінок його біографії та діяльності і досі залишаються нез’ясованими. Не дивлячись на те, що він здійснив немалий внесок в оздоблення Київського метрополіте- ну, зокрема, в Києві, ім’я Кисличен- ка Ю.В. не в повній мірі відоме гро- мадськості і заслуговує на більшу увагу. Відтак, метою даної статті є спроба висвітлити зв’язок Кисличенка з Національним історико- архітектурним музеєм «Київська фор- теця» та особистий внесок відомого художника та архітектора в оздоблен- ня вітчизняного метробудування. Ма- теріали, представлені в даній статті, були отримані під час роботи у фон- дах Національного історико- архітектурного музею «Київська фор- теця», а також внаслідок безпосеред- нього спілкування з людьми, які знали Юрія Володимировича, працювали з ним разом багато років. Народився Кисличенко Ю.В. у Ки- єві 1 травня 1925 року в родині україн- ських інтелігентів У 1953 році закінчив Київський художній інститут за спеціа- льністю архітектор. Працював у Києві архітектором-художником в Академії архітектури УРСР, архітектором у Воє- нпроекті у 1954–1956 роках. Все життя він посвятив улюбленій справі, а його авторські проекти були виконані під час роботи в Метропроекті у 1956–1959 роках та Київметробуді у 1959–1961 роках. Серед них, зокрема – станція Київського метрополітену «Хрещатик», вестибюль якої було ви- конано разом з Іриною Левитською. Архітектори та художники А. В. Доб- ровольский, М.С. Коломієць, В.Д. Єлі- заров, Г.І. Гранаткін, І.Л. Маслєнков, С.Й. Крушинський створили цю стан- цію дуже святковою та світлою. Її було відкрито 6 листопада 1960 року, а назву вона отримала від центральної вулиці Києва. З 1986 року станція має статус «Пам'ятка архітектури місцевого зна- чення» (охоронний номер 169). З огляду на те, що «Хрещатик» – центральна станція міста, автори звер- нулися до джерел українського мисте- цтва. Наприклад, мармурові пілони бу- ли оздоблені яскравими вставками, ка- рнизи оформлені зображенням соняш- ника та кукурудзи. На стінах було ви- кладено великі килими з українським ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 49 орнаментом задля яскравої передачі національного колориту. У 1976 році Кисличенко брав участь в оформленні «Поштової площі» та «Контрактової площі» (остання була відкрита 17 гру- дня 1976 року під назвою «Червона площа»). Станцію збудовано на од- нойменній площі Подолу, в одному з найдавніших місць Києва – в районі вулиць Верхній та Нижній вали, а та- кож Хоривої. В архітектурно- художньому оформленні станції метро знайшла своє відображення багата на події історія Подолу. Працюючи над даним проектом разом з Іриною Ле- витською, Юрій Володимирович ство- рював композиції в різних техніках: карбування, різьблення по мармуру і, нарешті, об'ємний вітраж. Вдало зумів поєднати Юрій Во- лодимирович сучасні пластичні архіте- ктурні форми із новими оздоблюваль- ними матеріалами під час художнього оформлення станції «Піонерська» 5 грудня 1979 року (нинішня назва – Лі- сова, з 2 лютого 1993 року) [1]. Як бачимо, роботи Ю.В. Кисли- ченка, створені ним протягом періоду, коли він займався оформленням стан- цій київського метрополітену, виріз- няються особливим кольоровим рі- шенням, виразною художньою пласти- кою, новизною та оригінальністю. Як справжній митець, він намагався пе- редати у своїх проектах національні особливості української культури, шляхом застосування художніх засо- бів намагався здійснити екскурси у минуле тих чи інших частин міста, оформити кожну зі станцій в індиві- дуальному характерному стилі. Тож, завдяки багатому творчому потенціа- лу таких художників та архітекторів, як Кисличенко, його вмінню поєдну- вати прогресивні конструктивно- просторові рішення у площині мону- ментально-декоративного мистецтва здійснювався подальший розвиток ліній Київського метрополітену. Працюючи головним художником Товариства художників з 1961 по 1968 рік, художником творчо-виробничого комбінату у 1963–1985 роках, 1964 ро- ку Юрій Володимирович взяв участь у проектуванні пам’ятника Т. Шевченку у Звенигородці Черкаської області. Слідом відбувалася робота над іншими пам’ятниками: В. Чапаєву у м. Лубни Полтавської області разом зі скульпто- рами П. Ф. Кальницьким та П. П. Остапенком (1966 рік); українсь- кому акторові і драматургу Маркові Кропивницькому на Театральній площі у Кіровограді разом зі скульптором Е.М. Кунцевичем (1969 року). Талант Кисличенка як художника розкрився під час роботи в етнографі- чно-меморіальному музеї В. Гнатюка у с. Велеснів Монастирського району Тернопільської області у 1967–1969 роках (спільно з І. Г. Левитською). У цьому музеї в 7-й кімнаті, робочому кабінеті В. Гнатюка, зібрані особисті речі вченого та членів його сім'ї, руко- писи і листи, рукописні фольклорні збірки Осипа Бодянського, Ф. Главачека, С. Грабовського, Зоріана Доленги-Ходаковського, Івана Франка з архіву В. Гнатюка, спогади про нього Івана Крип'якевича, видання праць вченого, книги з його бібліотеки, аль- боми тощо, матеріали про життя і нау- кової діяльність Володимира Гнатюка Також Кисличенко став автором експозицій Музею історії Київського військового округу (Київ, 1967), за- ймався експозиційною роботою у Ки- ївському літературно-меморіальному музеї М. Рильського, Івано- Франківському краєзнавчому музеї (обидва – 1968), комплексі- заповіднику «Холодний Яр» у Черка- ській області 1970 року [2]. Музейна експозиція Чернігівсько- го історичного музею імені В. В. Тарновського, створена 1979 ро- ку за проектом вже відомого нам ав- торського тандему Кисличенка та Ле- витської, була відзначена дипломом ВДНХ УРСР. У 1997 році музей отри- мав повну титульну назву – Чернігів- ський обласний історичний музей імені Василя Васильовича Тарновського. Він нараховує понад 160 тисяч одиниць зберігання і має не регіональне, а зага- льноукраїнське значення. ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 50 У 1990 році Юрій Володимирович разом зі своїм сином Сергієм Юрійо- вичем працював як художник у відділі «Природа» Остерського краєзнавчого музею на Чернігівщині. Це один з най- старіших краєзнавчих музеїв області, значний культурний і науково- дослідницький осередок. Юрій Володимирович був членом Спілки художників УССР з 1971 року, членом Національної спілки художни- ків України з 1990 року [3]. Життя та діяльність Юрія Воло- димировича Кисличенка пов’язане і з Національним історико-архітектурним музеєм «Київська фортеця», де він по- чав працювати з 1971 року. Особливо активно долучився Кисличенко до складання експозиції Косого капоніру: брав участь в оформленні камери слід- чого (див. рис.) та фаса- ду укріплення виконав план Косого капо- ніру, наміти- вши його об’єми [4]. Музей «Косий капонір» є однією з най- більш цікавих пам’яток ар- хітектурного комплексу «Київська фортеця», його було віднесено до комплексу у 1991 році. Побудовано Косий капонір у 1844–1846 роках, а 1863 року перебудовано під в'язницю: замість 11-ти казематів тут було вла- штовано 4 одиночні й 2 спільні каме- ри, 2 карцери та караульне приміщен- ня. В'язницю за її суворий режим і не- приступність (за всі роки її діяльності – від 1863 року до ліквідації 1918 ро- ку – тут не було зафіксовано жодної втечі) неофіційно називали «Київсь- ким Шліссельбургом» [5]. Усвідомлюючи важливість відро- дження національно-культурної само- бутності, національної пам’яті народу для сьогодення та майбутніх поколінь, колектив Національного історико- архітектурного музею «Київська фор- теця» прикладає максимум зусиль для проведення науково-дослідної, фондо- вої роботи, розробки концепції розвит- ку і охорони Музею, вивчення, збере- ження, охорони й популяризації пам’яток культурної спадщини. Тому 28 вересня 2017 року у Національно- му історико-архітектурному музеї «Київська фортеця» з нагоди 50-річчя з часу відкриття Історико- революційного музею «Косий капо- нір» проведено «круглий стіл» за те- мою «Проблеми збереження пам’яток Київської фортеці», на якому обгово- рювались сьогоденні проблеми та пе- рспективи на майбутнє. Також наго- лошувалося на тому, що цей унікаль- ний комплекс повинен бути збереже- ний, на необхідності поліпшення ту- ристичної діяльності та створення іс- торико-культурного заповідника [6]. У 2002 році в музеї була оформле- на постійнодіюча експозиція, в якій ва- жливе місце займають роботи Юрія Во- лодимировича: «Руїни замку Вишневе- цького в Бучачі», «Троїцька надбрамна церква» в м. Києві, «Кругла башта», «Замок», «Замкова гора» (м. Остріг). У фондах музею зберігаються й інші ро- боти Кисличенка: «Камера офицерского караула. Косой капонир», «Равеліни Успенської церкви», «Близнецы, г. Кременец», Аркботаки. КПЛ. 1950 р.», «Церква Чесного Христа. 1674 р.», «Почаївська Лавра». Ці та інші експо- нати були передані Кисличенком на по- стійне зберігання до музею у 1992–1993 роках, про що свідчать акти приймання- передачі робіт (додатки 1, 2, 2-а) [7]. 18 років як не стало Юрія Воло- димировича. Помер він 19 вересня 1999 року та похований на Байковому кладовищі у Києві. Теплі спогади ли- шив Юрій Володимирович в серцях людей, з якими він працював, спілку- вався. Зокрема, старший науковий співробітник відділу «Історія фортифі- кації» Національного історико- архітектурного музею «Київська фор- теця» Тимошенко Валентина Костян- тинівна згадує його як людину творчу, інтелігентну, людину, яка любила свою роботу. І дійсно, Кисличенко був ВИДАТНІ НАУКОВЦІ ТА ІНЖЕНЕРИ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 51 всебічно розвиненою людиною і неод- норазово проявляв себе як історик, а не тільки художник і архітектор. Головний архітектор проектів Київпроекту Сеймук Ірина Дмитрівна (закінчила архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту) також згадує Юрія Воло- димировича з великою любов’ю та щирою захопленістю. Показуючи фо- тографії Кисличенка зі свого архіву (рис. 4, 5), вона підкреслює його тво- рчу натуру, зацікавлення історією мі- ста та країни в цілому (вона прига- дує, що вдома у нього була велика бібліотека). Ірина Дмитрівна відмічає його відкритість, щирість та доброту, його «українську» інтелігентність, постійне намагання втілити націона- льні риси, підкреслити українське у численних роботах. Без перебільшення, Юрій Кис- личенко є одним з найталановитіших українських художників та скульпто- рів, несправедливо забутих нащадка- ми. Його багатогранна діяльність та цікавий життєвий шлях, безумовно, полишили помітний слід і в історії вітчизняної науки, а роботи є справ- жніми витворами мистецтва і зали- шаються актуальними і вагомими по сьогоднішній день. ЛІТЕРАТУРА 1. Звід пам’яток історії та культури: Енцікл. вид. : У 28 т. / Редкол. тому : відп. ред. Петро Тронько. – К. : Голов. ред. Зводу пам’яток історії та культури при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1999. – Кн. 1, ч. 1. А–Л. – С. 456–457. 2. Енциклопедія сучасної України / Нац. акад. наук України, Наук. т-во ім. Шевченка, Ін-т енциклопедичних досліджень АН України. – Редкол. І.М. Дзюба (та ін.); А. І. Жуковський (співголова). – К.: Поліграфкнига, 2013. – Т. 13: Киї–Кок. – С. 99. 3. Там само. 4. Поточний архів Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». 5. Вортман Д.Я. Київська фортеця [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_fortecya 6. Поточний архів Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». 7. Фонди Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця». Гоменюк В.Н. Неизвестные страницы из жизни Ю.В. Кисличенка. В статье сделана попытка осветить неизвестные страницы жизни и деятельности архитек- тора, художника, скульптора Юрия Владимировича Кисличенка, связанные с Нацио- нальным историко-архитектурным музеем «Киевская крепость». Путем системати- зации собранных материалов выделены основные этапы деятельности художника. Ключевые слова: Ю.В. Кисличенко, художник, архитектор, скульптор, Киевский метрополитен, Киевская крепость. Gomenyuk V.N. The unknown pages of the life of Yu.V. Kislichenka. In the article made an attempt to highlight the unknown pages of the life and work of the architect, artist, sculptor Yuriy Vladimirovich Kislichenko, pages that connected with the National Historical and Architectural Museum "The Kiev Fortress". The main stages of the artist's activity were distinguished by systematization of the collected materials. Key words: Yu.V. Kislichenko, artist, architect, sculptor, Kiev subway, Kiev fortress

Невідомі сторінки з життя Ю.В. Кисличенка

Institution

Ähnliche Einträge