Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів

У статті розглянуто аерофотозйомку пам'яток археології за допомогою квадрокаптерів DJI Phantom та порівняння їх можливостей для ситуативної археологічної аерофотозйомки. На прикладі аеродослідження різних об'єктів археологічної спадщини проаналізовано застосування квадрокоптерів, визначено...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Гнера, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2017
Назва видання:	Питання історії науки і техніки
Теми:	Розвиток наукових і технічних ідей
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163277
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів / В.А. Гнера // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 4. — С. 52-59. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163277
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1632772020-01-30T01:29:26Z Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів Гнера, В.А. Розвиток наукових і технічних ідей У статті розглянуто аерофотозйомку пам'яток археології за допомогою квадрокаптерів DJI Phantom та порівняння їх можливостей для ситуативної археологічної аерофотозйомки. На прикладі аеродослідження різних об'єктів археологічної спадщини проаналізовано застосування квадрокоптерів, визначено їх особливості для археологічного дослідження. The article deals with aerial photography of archeological monuments with the help of DJI Phantom quadrocopters and comparison of their capabilities for situational archaeological aerial photography. Using the example of aerial research of various objects of the archaeological heritage, the applications of quadrocopters have been analyzed, and their features for archaeological research have been determined. В статье рассмотрена аэрофотосъемка памятников археологии с помощью квадрокоптеров DJI Phantom и сравнение их возможностей для ситуативного археологической аэрофотосъемки. На примере аероисследования различных объектов археологического наследия проанализировано применения квадрокоптеров, определены их особенности для археологического исследования. 2017 Article Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів / В.А. Гнера // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 4. — С. 52-59. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163277 903.03(477) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей
spellingShingle	Розвиток наукових і технічних ідей Розвиток наукових і технічних ідей Гнера, В.А. Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів Питання історії науки і техніки
description	У статті розглянуто аерофотозйомку пам'яток археології за допомогою квадрокаптерів DJI Phantom та порівняння їх можливостей для ситуативної археологічної аерофотозйомки. На прикладі аеродослідження різних об'єктів археологічної спадщини проаналізовано застосування квадрокоптерів, визначено їх особливості для археологічного дослідження.
format	Article
author	Гнера, В.А.
author_facet	Гнера, В.А.
author_sort	Гнера, В.А.
title	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів
title_short	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів
title_full	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів
title_fullStr	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів
title_full_unstemmed	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів
title_sort	археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2017
topic_facet	Розвиток наукових і технічних ідей
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163277
citation_txt	Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів / В.А. Гнера // Питання історії науки і техніки. — 2017. — № 4. — С. 52-59. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Питання історії науки і техніки
work_keys_str_mv	AT gnerava arheologíčnaaerofotozjomkazadopomogoûkvadrokopterív
first_indexed	2025-07-14T15:47:35Z
last_indexed	2025-07-14T15:47:35Z
_version_	1837637887809552384
fulltext	РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 52 УДК 903.03(477) АРХЕОЛОГІЧНА АЕРОФОТОЗЙОМКА ЗА ДОПОМОГОЮ КВАДРОКОПТЕРІВ DJI PHANTOM (порівняльний аналіз) Гнера В.А. (Інститут археології НАН України) У статті розглянуто аерофотозйомку пам’яток археології за допомогою квад- рокаптерів DJI Phantom та порівняння їх можливостей для ситуативної археологіч- ної аерофотозйомки. На прикладі аеродослідження різних об’єктів археологічної спа- дщини проаналізовано застосування квадрокоптерів, визначено їх особливості для ар- хеологічного дослідження. Ключові слова: квадрокоптер, аеродослідження, аеромоніторинг, пам’ятка ар- хеології, фотограмметрія. Сьогодні існують численні про- блеми з виявленням, вивченням та збе- реженням пам’яток археологічної спа- дщини. У більшості регіонів України пам’ятки археології, як і пам’ятки іс- торії, переважають серед інших неру- хомих об’єктів культурної спадщини. За офіційною статистикою їх на дер- жавному обліку знаходиться близько 58 тисяч, хоча, вочевидь, кількість не зареєстрованих набагато більша, – тоб- то відомості про них ще не внесені до державного реєстру [7]. Звісно, що за відсутності відпо- відного фінансування археологічних досліджень, виявлення пам’яток тра- диційними археологічними методами та їхнє подальше збереження стає складним завданням, особливо в умо- вах стрімкого збільшення антропо- генного впливу на територію України. Тому для сучасних археологів задля вивчення пам’яток археології необ- хідно залучати усі наявні науково- технічні засоби та методи. Наочно-ефективним інструмен- том просторового аналізу археологіч- ної інформації є аеродослідження, а з урахуванням можливості ситуативної аерофотозйомки, стає першочерговим засобом дистанційних досліджень. Також необхідно створення бази фото та відео інформації про сучасній стан археологічних пам’яток та її постійне накопичення. Аерофотозйомка використовуєть- ся у західноєвропейській археології вже давно, проте у вітчизняній науці вона застосовувалася лише епізодично (у рідких випадках наявності необхід- ного фінансування). У даному дослі- дженні аерофотозйомка представлена у новому форматі та з використанням останніх розробок у професійному ви- робництві дистанційно керованих лі- таючих апаратів (квадрокоптерів), які в сучасних умовах набувають популяр- ності для вирішення широкого кола наукових завдань [10]. Розглянемо можливості аерофото- зйомки за допомогою квадрокоптерів (відносно дешева аерофотозйомка) для збору дистанційних даних про зовніш- ній вигляд пам’яток і місце розташу- вання їх у сучасному оточенні [12]. Сьогодні лідером в області виро- бництва професійних (цивільних) дро- нів є компанія Dajiang Innovation Technology Co (DJI) – інноватор на ри- нку безпілотних літаючих апаратів, мі- РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 53 кроконтролерів і обладнання для ста- білізації відеозйомки [DJI]. Найвідо- мішою лінійкою квадрокоптерів DJI є Phantom (вдалий варіант за поєднанням своїх можливостей та ціни), до складу якої входять чо- тири серії. Показовим прикладом стало ви- користання для ситуативної аерофото- зйомки практичних на сьогоднішній день моделей 2-ї, 3-ї та 4-ї серії, зі зда- тністю працювати в режимі фото і ві- део – Phantom 2 Vision, Phantom 3 Professional, Phantom 4 (див. рис.). Ке- рування якими відбувається за допомо- гою пульта дистанційного управління, де знаходиться кріплення для смарт- фона, на який відповідна система тран- слює картинку з камери. Дані про ро- боту квадрокоптерів були використані автором на сорока чотирьох археологі- чних об’єктах у різних умовах і про- аналізовано відмінності та переваги використання у археологічних аеродо- слідженнях [2, 3, 4, 5]. Зупинимося на порівнянні важли- вих для аерофотозйомки технічних ха- рактеристик квадрокоптерів. Квадрокоптер Phantom 2 Vision Phantom 3 Pro. Phantom 4 Вага 1242 г. 1280 г. 1380 г. Акумулятор 5200mAh, LiPo 4480mAh, LiPo 4S 5350mAh, LiPo Час польоту до 25 хв. до 23 хв. до 28 хв. Швидкість польоту до 15 м/c. до 16 м/c. до 20 м/c. Висота польоту до 200 м. до 500 м. до 500 м. Дальність польоту до 1 км. до 2 км. до 2 км. Робоча частота 5.725 - 5.825 ГГц 2.400 - 2.483 ГГц 2.400 - 2.483 ГГц Робоча температура від 0° до +40°C від 0° до +40°C від 0° до +40°C Позиціонування GPS GPS+Glonass GPS+Glonass Точність утримання по висоті: +/- 0.8м. у площині: +/- 2.5м. по висоті: +/- 0.5м. у площині: +/- 1.5м. по висоті: +/- 0.5м. у площині: +/- 1.5м. Стабілізація 2 осі 3 осі 3 осі Камера Кут огляду Нахил 14 МРх 120°, f 2/3 60° 12,4 МРх 94°, f 2/8 90° 12,4 МРх 94°, f 2/8 90° Режим фотозйомки 4384 x 3288 4000x3000 4000x3000 Режим відеозйомки HD HD, FHD, UHD HD, FHD, UHD Додатково потрібно відмітити най- більш характерні особливості викорис- тання представлених у таблиці моделей. Phantom 2 Vision трохи легше від подальших моделей, але може підня- тися на максимальну висоту 200 м і дальність 1000 м, інші Phantom 3 Professional та Phantom 4 можуть зліта- ти до 500 м і дальність 2000 м. Також у останніх моделей Phantom є можливос- ті інтелектуального польоту – режими POI (точка інтересу), Follow me (слідуй за мною), Waypoints (політ по точках), IOC (утримання курсу і режим фіксації домашньої точки). Збір польотних да- них та повна льотна телеметрія, вклю- чаючи такі онлайн дані, як: висота над рівнем моря, швидкість, відстань і ін- ші. Це досить важливо для керовано- систематизованої аерофотозйомки РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 54 об’єктів культурної спадщини та отри- мання важливої інформації про їх зов- нішній вигляд, географічне положення, місце у рельєфі тощо. Окремо потрібно відзначити сис- тему візуального позиціонування, яка відсутня у Phantom 2 Vision. Завдяки даній технології квадрокоптери (3 та 4 покоління) можуть літати в замкнуто- му просторі, низько над землею і в зонах без GPS сигналу. Візуальні та ультразвукові датчики сканують рель- єф поверхні під Phantom 3 Professional та Phantom 4, що дозволяє йому іден- тифікувати своє становище і забезпе- чує точність його руху. Це також важ- ливо для зйомки під покровом дерев та в середині великих об’єктів (будів- лі, печери, підземелля тощо), на від- міну від літака. Що ж стосується пульту керуван- ня, то у моделей Phantom 3 Professional та Phantom 4 пульти однакові (з інтег- рованою технологією DJI Lightbridge), а ось у Phantom 2 Vision відрізняється (менш функціональний). Основна від- мінність полягає, що у пульта наступ- них моделей Phantom 3 та Phantom 4 є додаткові пілотні функції та можли- вість керувати камерою та зйомкою без використання смартфона. Порівнюючи дані моделі за техні- чними характеристиками, для археоло- гії функціонально виграють Phantom 3 Professional та Phantom 4, за рахунок більшої: стабільності керування; даль- ності та висоти польоту; стабілізації камери; якості відеозйомки. Також ка- мера Phantom 2 Vision може знімати горизонтально або під кутом 60 граду- сів, на відміну від Phantom 3 Professional та Phantom 4, камера яких знімає як горизонтально так і вертика- льно вниз – 90 градусів. Однак кут огляду об’єктива камери Phantom 2 Vision становить 120 градусів (фактич- но – «риб’яче око»), тому горизонт ви- глядає сильно заокругленим, що є од- ночасно перевагою і недоліком. Такі знімки згодом потрібно доопрацьову- вати (Adobe Photoshop або Lightroom [9]) у прямі широкоформатні знімки. Інформацію версій Phantom 3 та 4, вже обладнаних широкоформатним об’єктивом 94 градуси, додатково об- робляти непотрібно, але кут огляду менший, що зменшує площу терито- рії, яка знімається. Варто зазначити, що Phantom 2 Vision був передовим серійним квад- рокоптером з моменту свого виходу і моделі Phantom 3 та Phantom 4 були побудовані на вже успішній основі та додатково ввібрали у себе нові техно- логії від складних апаратів DJI. Більш детальну інформацію технічного хара- ктеру можливо дізнатися на сайті ви- робника [14]. Для порівняння фото та відео зйомки проаналізуємо інформацію практичного використання у археоло- гічних дослідженнях вищезгаданих квадрокоптерів, отриману під час робіт автора на об’єктах археології зокрема та пам’ятках культурної спадщини вза- галі у 2014–2016 рр. 1. Археологічні розвідки. Викори- стання аерофотознімків, зроблених за допомогою квадрокоптера, на початку археологічної розвідки значно приско- рює процес дослідження наміченої те- риторії. Звичайний аерофотознімок зе- мної поверхні за умови якісного де- шифрування (відокремлення елементів зображення з ознаками антропогенного характеру), може дати значні переваги для пошуку археологічних пам’яток [8]. Знімки з повітря доповнюють зні- мки з землі, що дає комплексне уяв- лення про вигляд пам’ятки. У 2014 р. застосування квадроко- птера Phantom 2 Vision для аерофото- розвідки в обстеженні місцевості на околицях с. Йосипівка Брусилівського району Житомирської області та біля с. Пилипча Білоцерківського району Київської області стало ефективним прикладом аеродослідження. Було ви- явлено та підтверджено розташування відомих та нововиявлених поселень пі- зньої бронзи, черняхівської культури, давньоруського часу. Також яскравим РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 55 прикладом застосування квадрокопте- ра є фото і відео зйомка у Одеській об- ласті біля с. Криничне. Під час архео- логічної розвідки у серпні 2015 р. за допомогою низько-висотних аерофото- знімків з квадрокоптера Phantom 2 Vision були виявлені поселення антич- ного часу, що підтвердилось наземним обстеженням та шурфуванням. У вере- сні 2016 р. біля с. Криничне знову про- водилась аерофотозйомка, але вже за допомогою квадрокоптера Phantom 3 Professional. Теж саме поселення з по- вітря виглядало тепер зовсім по- іншому (див. рис.), що дало підстави для поглибленого вивчення аерофото- знімків даної пам’ятки. Відповідно, досліджуючи терито- рію, отриманий знімок, за яким не ви- явлено археологічного об’єкту, також потрібно контрольно перевіряти та об- робляти за допомогою альтернативної зйомки за зазначеними нижче критері- ями. За певних умов ледь помітні зміни топографії, рослинності або кольору ґрунту можуть допомогти виявити пам’ятку археології або її прикмети. У випадках, коли на знімках фіксується археологічний об’єкт (за первинними чи вторинними дешифруючими озна- ками), із зображенням потрібно прово- дити додаткові операції (обробка фото- знімка). Для обробки цифрових фотоз- німків використовується графічний ре- дактор (Adobe Photoshop [9]), можливе застосування інших редакторів, в за- лежності від уподобання [6]. Для археологічної розвідки фотог- рафічні можливості Phantom 2 Vision та Phantom 3 Professional майже однакові, різниця тільки у можливостях максима- льної висоти аерофотозйомки. Але каме- ра у Phantom 2 має кут огляду більший, що охоплює більшу площу на знімку. 2. Стаціонарні археологічні роз- копки. Матеріали низько-висотної ае- рофотозйомки (фіксована зйомка з різ- них висот) використані у дослідженні археологічних розкопів. Аерофотозйомка квадракоптером Phantom 2 Vision була здійснена у 2014 р. під час розкопок давньорусько- го ремісничого посаду у м. Вишгороді. За допомогою отриманих фотографій та навикам тематичного дешифруван- ня знімків, з’явилась можливість пов- ністю побачити, проаналізувати пла- ніграфічну ситуацію досліджуваної ділянки, також зафіксувати і просте- жити об’єкти та лінії парканів садиб ХІ – початку ХІІ ст., що суттєво допо- внило загальну схему планувальної структури давнього Вишгорода. За- вдяки даному випадку аерофотозйом- ка з квадрокоптера поступово почала використовуватись при археологічних дослідженнях різних пунктів Київсь- кої обл. в 2015 р. У 2016 р. були проведені аеродо- слідження квадракоптером Phantom 3 Professional розкопу курганів VII– III ст. до н.е. біля смт. Котельва Полта- вської області, розкопу трипільського поселення «Легедзине» Черкась- кої обл., розкопу на поселенні X–XI ст. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 56 «Магерки 1» Чернігівської обл. На да- них ділянках фотографічно зафіксова- на з різної висоти площа розкопу. Це дало можливість для фотограмметрич- ного дослідження цифрових знімків розкопу та побудови 3D моделі [11]. Порівнюючи аерофотознімки на- ведених квадрокоптерів зазначимо, що кожен фотознімок є індивідуальним, відповідно, та сама пам’ятка або об’єкт, знятий різною фототехнікою в різні часи, відображається по різному. Аерофотознімки дозволяють виявляти різні деталі, які окремо або разом до- помагають виявляти особливості стану пам’ятки. Такі аеродослідження дають підстави для подальшого поглибленого археологічного вивчення. Знімки, виконані Phantom 3 Professional над розкопом (кут зйомки 90 градусів) високої якості (широко- форматні) вже готові до фотограммет- ричної обробки у археологічних дослі- дженнях. На відміну від знімків зробле- них з квадракоптера Phantom 2 Vision, які потрібно додатково вирівнювати (кут зйомки 60 градусів) та обробляти до широкоформатного вигляду. 3. Науково-рятівні археологічні дослідження у великих містах. Ае- рофотозйомка, за допомогою квадро- коптера Phantom 2 Vision, апробована та доведена доцільність використання при дослідженні пам’яток у міській забудові протягом 2014 р. Особливо вона необхідна для отримання загаль- ної фотографії площі, яка досліджу- ється (це неможливо зробити з землі – частина загальної картини розкопу об’єктів не потрапляє до об’єктива). Археологічні розкопки на території Національного заповідника Софія Ки- ївська, де була отримана загальна кар- тина розкопу у контексті стародавніх архітектурних пам’яток. У м. Біла Це- рква, завдяки аерофотознімкам були зафіксовані рештки храму ХІІІ ст. Да- на пам’ятка давньоруської архітекту- ри знаходиться в зоні щільної забудо- ви, тому попереднє моделювання пам’ятки, без проведення земляних робіт було можливе тільки за умови використання квадрокоптера [2]. У 2015 р. на Поштовій площі (м. Київ) квадрокоптером Phantom 2 Vision було зафіксовано залишки піз- ньосередньовічної пристані [5]. Дані знімки стали вже історією – об’єкт ви- браний і на його місці будується торгі- вельний центр. З 2016 р., квадрокоптер викорис- товується при проведенні рятівних ро- зкопок у м. Києві, вже як обов’язковий елемент рятівної міської археології. Розглянемо ще декілька прикладів використання фото і відео зйомки ква- дрокоптерами Phantom 3 Professional та Phantom 4 на археологічних рятівних дослідженнях у м. Києві. А саме: на розкопах за адресами вул. Кирилівська X–XIХ ст., та вул. Метрологічна ХІ– XIII ст. Зроблені низько-висотні знімки площ розкопів з прилеглою територією новобудов. Проаналізовано перспекти- ву майбутніх досліджень за фотознім- ками частково виявлених об’єктів, особливо з низьких висот (5–10 м). Отримані під час аерофотозйомки розкопів результати мали велику ко- ристь для дослідницької роботи на пам’ятках. Фотознімки з висоти пташи- ного польоту дозволяють оперативно визначити розташування найбільш ін- формативних об’єктів, дослідження РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 57 яких необхідне для датування та куль- турно-історичної ідентифікації пам’ятки. Також зберігається максимум інформації у вигляді цифрової моделі пам’ятки про об’єкти, які будуть розіб- рані в процесі археологізації [12]. Такі знімки можливо використовувати для візуалізації існуючих та зруйнованих об’єктів на даній території у контексті сучасної забудови. Крім того, повітряна зйомка є єдиним ефективним засобом вивчення історичних та археологічних об’єктів, які не можуть бути досліджені традиційними методами – пам’ятки ар- хітектури, історії тощо [15]. Дані аерофотодослідження про- ходять в складних міських умовах пілотування: різновисотні будівлі, лінії електропередач, потужні магні- тні поля, велика кількість радіосиг- налів тощо. Проте квадрокоптери DJI Phantom, найбільш пристосовані для екстремальної аерофотозйомки, з по- ставленими завданнями впоралися майже однаково ефективно. За таких умов їхня максимальна висота зйом- ки, як правило, не перевищує 150 м. Однак стабільне і надійне пілотуван- ня у міському оточенні більш зручне у Phantom 3 Professional та Phantom 4. До того ж формат фотоз- німків в них придатний до фотогра- мметричної обробки. 4. Зйомка на пам’ятках культу- рної спадщини. Аналогічним чином представляємо можливості аеромоні- торінга для збору даних про зовнішній вигляд поселень, городищ, курганних насипів, пам’яток архітектури та місце їхнього розташування у сучасному ландшафті. Першим досвідом регулярного аеромоніторингу є дослідження стану консервації фундаментів Десятинного храму, де проводилась періодична ае- рофотозйомка ділянки, квадрокопте- рами Phantom 2 Vision, Phantom 3 Professional та Phantom 4. Моніторин- гова аерофотозйомка старокиївській гори проводилася у 2014, 2015 та 2016 рр., трьома вищевказаними дро- нами, над фундаментами Десятинної церкви та над Дитинцем стародавнього Києва у цілому. Отже була апробована низько-висотна аерофотозйомка для моніторингу стану консервації, а отримані результати мали важливе значення для вивчення унікальної пам’ятки української культури [4]. Також проведено нагляд за ста- ном і режимом використання пам’яток поза межами міста (у лісостеповій зо- ні), а саме: 2014 р. – Phantom 2 Vision – у с. Виползові, на городищі та посе- ленні кін. IX–X, XII ст.; м. Олевськ – городище X–XII І ст; 2015 рік – м. Коростень – городище VIII–XIII ст. (, фортеця Аккерман (історико- архітектурна пам’ятка XIII–XV ст.), античного міста Тіра. У 2016 р. Phantom 3 Professional був використаний для аерофото та ві- део моніторингу таких археологічних пам’яток, як: Більське городище VII– III ст. до н.е. (Західне укріплення); Ма- лин – городище з поселенням IX–XIII ст.; курганний могильник «Норинці» IX–XIII ст., тощо. Окрім цього, у 2016 р. можливості кварокоптера DJI Phantom 4 були за- стосовані для ситуативного аеромоні- торінга курганного могильника дав- ньоруського часу разом з поселенням Мала Зубовщина. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 58 Вищезгаданий аеромоніторінг на окремих об’єктах дав цілковиту кар- тину топографії пам’яток, що дало змогу наочно побачити розташування його окремих складових. Таким чи- ном, аеродослідження дозволило більш чітко контролювати зміни на самих пам’ятках та у навколишньому середовищі, що має велике значення для їх збереження. Відповідно аеро- фотозйомка стала показовим ілюстра- тивним матеріалом для подальших досліджень у новому форматі: - вивчення пам’ятки дистанційно; - збереження існуючих та зруйно- ваних об’єктів культурної спадщини у зображеннях (як окремо, так і з оточу- ючим середовищем); - віртуальної музеєфікації тощо. Наведені приклади моніторин- гової аерофотозйомки яскраво про- демонстрували наочну необхідність використання квадрокоптерів DJI Phantom у обстеженні пам’яток з ви- соти. Отримані фотознімки для моні- торингу з повітря однаково інформа- тивні, але, цілком зрозуміло, що для роботи краще використовувати більш сучасні моделі. Phantom 3 та 4 зруч- ніше для використання завдяки більш широкими можливостями об’єктива камери (експозиція, апертура об’єктива, формат тощо) в польоті, що, в свою чергу посилює контроль за глибиною різкості. Відео з квадрокоптерів Phantom 3 Professional та Phantom 4, яке можливо знімати у форматі 4К (роздільна здат- ність у цифровій кінематографії та комп’ютерній графіці, приблизно від- повідна 4000 пікселям по горизонталі) більш якісне та стабільне – це повно- цінна кінозйомка, яка має більш презе- нтабельний характер. У сучасних реаліях, аерофотозйо- мка з квадрокоптерів DJI Phantom де- монструє значні переваги використан- ня у археологічних дослідженнях, що і було представлено нами на прикладах. Низько-висотна аерофотозйомка особ- ливо ефективна для досліджень як ве- ликих, так і малих за розміром пам’яток, можливе фіксування об’єктів як окремо, так і у комплексі з оточую- чим ландшафтом [3]. Таким чином, ві- дкривається можливість більш якісно досліджувати складні, великі за пло- щею пам’ятки, цілі комплекси пам’яток та ландшафти (особливо ан- тропогенно змінені) [1]. Аерофотозйо- мка дозоляє отримати високоякісне зо- браження пам’ятки під різними кута- ми, в різний час доби та пору року, а також зафіксувати архітектурно- археологічні об’єкти та їх елементи у важкодоступних для традиційної назе- мної зйомки ракурсах. Використання аерофото та відео зйомки ми також вважаємо перспекти- вним у мультимедійній популяризації культурної спадщини України. Інтера- ктивне представлення пам’яток архео- логії (поселення, городища, оборонні споруди, могильники, некрополі та ін.); пам’яток архітектури та містобу- дування (житлові та господарські буді- влі, об’єкти інфраструктури, історична забудова вулиць та ін.) має привернути увагу громадськості до нагальних про- блем вітчизняної культури [13]. Накопичена інформація (фото, ві- део, GPS позиціонування) відкриває значні можливості для отримання до- даткової (альтернативної) інформації про стан об’єктів археологічної спад- щини, що полегшує процес наукового дослідження та збереження останніх. Спираючись на отриману практику за- стосування квадрокоптерів, ми пропо- нуємо включати використання ситуа- тивної аерофотозйомки, як обов’язків елемент, під час археологічних дослі- джень та дистанційного вивчення пам’яток культурної спадщини. РОЗВИТОК НАУКОВИХ І ТЕХНІЧНИХ ІДЕЙ ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2017 № 4 59 ЛІТЕРАТУРА 1. Аэрофотосъемка и аэровидеосъемка в Украине. [Електронний ресурс]. – Режим досту- па: http://aerophoto.com.ua. 2. Гнера В.А. Аналіз використання дистанційно пілотованих літаючих апаратів у архео- логічних дослідженнях. Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук. пр. К. : Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2014. – Вип. 26. – С. 16–25. 3. Гнера В.А. Перспективи використання низько-висотної аерофотозйомки в пам’яткознавчих дослідженнях. Матеріали 14-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки». Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – Львів, 2015. − С. 106–109. 4. Гнера В.А. Моніторинг законсервованих фундаментів Десятинної церкви за допомо- гою аерофотозйомки. Opus Mixtum № 3. МІДЦ. – К., 2015. – C. 274–282. 5. Гнера В.А. Музеєфікація пам’яток археології у міському середовищі. Opus Mixtum № 4. МІДЦ. – К., 2016. – C. 208-217. 6. Потапов A.A. Новейшие методы обработки изображений / A.A. Потапов // – М. : ФИЗМАТЛИТ, 2008. – 496 с 7. Титова О.М. Коротка характеристика пам’яток археології України / О.М. Титова // Праці Центру пам’яткознавства : зб. наук. праць. Вип. 17. – К., 2010. – С. 271–278. 8. Шишкин К.В. Аэрометод как источник для исторической топографии Ольвии и ее ок- рестности / К.В. Шишкин // Советская археология. – 1982. – № 3. – С. 235–242. 9. Adobe Photoshop. The world’s best digital imaging software. [Electronic resource]. – Access mode: http://www.photoshop.com/products/photoshop 10. Audronis T. Drony Wprowadzenie : genialne ujęcia z lotu ptaka // T. Audronis // – Gliwice : Helion. 2015. – 112 s. 11. Ashmore T. Drones in Archeology: professional and avocational. Library of CVAS Member's Papers [Electronic resource]. – Access mode: http://cvassanangelo.org/uploads/Drones_in_Archeology.pdf 12. Bogacki. M. Z lotu ptaka Zdjęcia z balonu i latawca jako metoda dokumentacji archeologicznej / M. Bogacki // Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego. W., 2016. – 354 s. 13. Can Drones Revolutionize Archaeology? [Electronic resource]. – Access mode: http://www.history.com/news/can-drones-revolutionize-archaeology. 14. DJI. [Electronic resource]. – Access mode: http://www.dji.com 15. Gnera V.A. Advantage of using quadrocopters, for aero photo ancient of Old Rus towns. Gardarika. – S., 2015, Vol. (5), Is. 4. – P. 133–144. Гнера В.А. Археологическая аерофотосъемка при помощи квадрокоптеров DJI Phantom (сравнительный анализ). В статье рассмотрена аэрофотосъемка памят- ников археологии с помощью квадрокоптеров DJI Phantom и сравнение их возможно- стей для ситуативного археологической аэрофотосъемки. На примере аероисследова- ния различных объектов археологического наследия проанализировано применения квадрокоптеров, определены их особенности для археологического исследования. Ключевые слова: квадрокоптер, аероисследование, аеромониторинг, памятник археологии, фотограмметрия. Gnera V.A. Archaeological aerial photography with the help of quadrocopters DJI Phantom (comparative analysis). The article deals with aerial photography of archeologi- cal monuments with the help of DJI Phantom quadrocopters and comparison of their capa- bilities for situational archaeological aerial photography. Using the example of aerial re- search of various objects of the archaeological heritage, the applications of quadrocopters have been analyzed, and their features for archaeological research have been determined. Key words: quadrocopter, air research, aeromonitoring, monument of ar-geology, pho- togrammetry.

Археологічна аерофотозйомка за допомогою квадрокоптерів

Репозитарії

Схожі ресурси