Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля

Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля

Наведено результати проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля і дано відповідні рекомендації.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Василевський, О.Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16330
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля / О.Г. Василевський // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 121-129. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16330
record_format dspace
spelling irk-123456789-163302011-02-11T12:03:37Z Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля Василевський, О.Г. Наведено результати проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля і дано відповідні рекомендації. Приведены результаты проведения рубок ухода в дубово-еловых культурах Подолии и соответствующие ркомендации. Results of thinning in oak & spruce stands in Podillya and respective recommendations are presented. 2008 Article Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля / О.Г. Василевський // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 121-129. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16330 630.228.0 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Наведено результати проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля і дано відповідні рекомендації.
format Article
author Василевський, О.Г.
spellingShingle Василевський, О.Г.
Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля
author_facet Василевський, О.Г.
author_sort Василевський, О.Г.
title Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля
title_short Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля
title_full Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля
title_fullStr Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля
title_full_unstemmed Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля
title_sort регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах поділля
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16330
citation_txt Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля / О.Г. Василевський // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 121-129. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT vasilevsʹkijog regulûvannâporodnogoskladutaefektivnístʹprovedennâdoglâdovihrubanʹudubovoâlinovihkulʹturahpodíllâ
first_indexed 2025-07-02T17:37:26Z
last_indexed 2025-07-02T17:37:26Z
_version_ 1836557634926280704
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 121 УДК 630.228.0 О. Г. ВАСИЛЕВСЬКИЙ * РЕГУЛЮВАННЯ ПОРОДНОГО СКЛАДУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ДОГЛЯДОВИХ РУБАНЬ У ДУБОВО-ЯЛИНОВИХ КУЛЬТУРАХ ПОДІЛЛЯ Державне підприємство "Вінницька лісова науково-дослідна станція" Наведено результати проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля і дано відповідні рекомендації. К лю ч о в і с л о в а : дубово-ялинові культури, доглядові рубання. Дубово-ялинові культури на Поділлі почали створювати наприкінці XVIII століття [1, 3, 5, 9]. Метою впровадження таких культур було підвищення продуктивності лісів шляхом введення у дубові лісостани ялини як високопродуктивної деревної породи [2, 4, 6, 8]. Проте недостатнє вивчення особливостей росту, розвитку та біологічної стійкості ялини у цих лісорослинних умовах у більшості випадків призвело до значного зниження продуктивності насаджень. Нині залишаються актуальними питання щодо вибору оптимальних схем ство- рення та застосування і впровадження ефективних методів вирощування дубово-ялинових культур. Найбільші площі дубово-ялинових культур закладені у середині минулого століття [7, 10 – 12]. Такі насадження створювали під хвилею "ялиноманії", яка поширилася на Поділлі. Якщо на початку ХІХ століття ці культури часто закладали безсистемно, то починаючи із 1930 – 1940-х рр. дубово-ялинові культури створювали вже за чітко визначеними схемами змішування [10]. У кожному окремому випадку вони суттєво відрізнялися та характеризувалися різною участю дуба та ялини у складі. При створенні таких культур застосовували такі схеми: рядовий спосіб змішування (1 ряд ялини – 1 ряд дуба звичайного з розташуванням садивних місць 4 х 0,5), кулісний спосіб (4 ряди дуба звичайного – 3 ряди ялини), кулісне чергування (2 – 4 ряди дуба з рядом ялинни й розташуванням 2,5 – 6 х 0,7 м). При різноманітних схемах змішування суттєво змінювалася також частка ялини у складі насаджень – від 1 до 9 одиниць. Схема садіння, як і участь ялини у складі насаджень, протя- гом останніх 50 років суттєво змінювалася у сторону зменшення участі ялини. Нині найбільш поширеною схемою створення дубово-ялинових культур у регіоні є: 4 ряди дуба – 1 ряд ялини за схемою розташування 6 х 0,7 м. Застосовуються й інші схеми: 4 х 0,7 і 5 х 0,8 м (табл. 1). Таблиця 1 Основні схеми змішування та особливості підготування лісокультурної площі для створення дубово-ялинових культур, які використовуються протягом останніх 20 років (Вінницьке ОУЛМГ, ДП "Вінницьке ЛГ") Схема змішування Переважна схема розміщення Вид виробництва Спосіб підготовки грунту 10 рядів Ялє 2,5 х 0,7 механічне садіння ручний 6 рядів Ялє 4 ряди Дз 2,5 х 0,7 механічне садіння ручний 1 ряд Дз 1 ряд Ялє 4 х 0,5 ручне садіння ручний 2 ряди Дз 1 ряд Ялє 3 х 0,7 ручне садіння ручний 3 ряди Дз 1 ряд Ялє 6 х 0,7 ручне садіння ручний 4 ряди Дз 1 ряд Ялє 6 х 0,7 механічне садіння ручний Основним способом обробітку грунту є ручний із ручним або механічним садінням лісових культур. Приживлюваність створених дубово-ялинових культур становить 75 – 95 % (табл. 2). У 2007 році в умовах ДП "Вінницьке ЛГ" дубово-ялинові культури створені на загальній площі 10,3 га, зокрема у Калиновському лісництві – 2,6 га, Тиврівському – 1,9 га, * © О. Г. Василевський, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 122 Вінницькому – 5,8 га. Участь ялини у культурах зведена до мінімуму. Схема змішування передбачає лише один ряд ялини із чергуванням куліс дуба. Таблиця 2 Середня приживлюваність дуба та ялини у складі дубово-ялинових культур, створених протягом останніх 20 років (ДП "Вінницьке ЛГ") Середня приживлюваність Схема змішування Переважаюча схема розміщення 1 –й рік 2- й рік Середній вік зімкнення крон, років 10 рядів Ялє 2,5 х 0,7 95 90 5 6 рядів Ялє 4 ряди Дз 2,5 х 0,7 92 94 5 1 ряд Дз 1 ряд Ялє 4 х 0,5 92 82 5 2 ряди Дз 1 ряд Ялє 3 х 0,7 75 85 5 3 ряди Дз 1 ряд Ялє 6 х 0,7 89 88 5 4 ряди Дз 1 ряд Ялє 6 х 0,7 90 92 5 Аналіз створених дубово-ялинових культур у розрізі вікових груп і частки порід у складі дає можливість виявити особливості зміни їхньої продуктивності (табл. 3). Таблиця 3 Продуктивність у розрізі класів віку дубово-ялинових культур, створених у лісових масивах ДП "Вінницьке ЛМГ" Висота, м Вік Загальна площа, га Середня площа, га Середній склад середня максимальна мінімальна 1 2 3 4 5 6 7 0 – 10 32,9 4,7 4 – 7Дз 1 – 3Ялє 1,26 1,5 1,0 11 – 20 8,8 2,2 4 – 5Дз 1 – 2Ялє 4,5 5,0 3,0 21 – 30 54,0 6,0 3 – 4Дз 1 – 3Ялє 8,3 10,0 7,0 31 – 40 12,0 3,0 4 – 6Дз 1 – 4Ялє 13,8 15,0 12,0 41 – 50 9,4 2,3 1 – 4Дз 1 – 9Ялє 17,8 19,0 16,0 51 – 60 34,6 11,5 5 – 8Дз 1 – 3Ялє 20,3 21,0 20,0 61 – 70 5,9 0,84 2 – 9Дз 1 – 7Ялє 23,6 27,0 21,0 71 – 80 69,0 6,27 6 – 8Дз 6 – 9Ялє 27,1 28,0 25,0 81 – 90 4,1 2,0 4 – 7Дз 1 – 4Ялє 26,0 26,0 26,0 91 – 100 6,5 2,2 3 – 8Дз 2Ялє 25,0 26,0 24,0 101 – 110 2,9 0,48 4 – 9Дз 1 – 3Ялє 26,0 28,0 23,0 121 – 140 0,9 0,9 3Дз 3Ялє 25,0 25,0 25,0 Усього 241,0 21,1 3 – 6Дз 2 – 4Ялє 19,9 – – Продовження табл. 3 Діаметр, см Запас, м3 Вік середній макси- мальний міні- мальний Бо- нітет середній макси- мальний міні- мальний 1 8 9 10 11 12 13 14 0 – 10 2,0 2 2 2 3,1 4 2 11 – 20 4,8 7 3 2 22 29 8 21 – 30 8,2 10 6 1,8 56,4 69 34 31 – 40 16,0 14 18 1,2 122 136 100 41 – 50 17,5 18 16 1 207 301 153 51 – 60 22,7 24 22 1 264 271 250 61 – 70 25,7 34 20 1а 350 493 241 71 – 80 29,6 32 28 1а 469 565 350 81 – 90 30,0 32 28 1 313 333 293 91 – 100 31,3 36 28 1,7 356 414 325 101 – 110 36,3 40 32 1,8 336 369 296 121 – 140 48,0 48 48 3 344 344 344 Усього 24,8 – – 1,5 256 – – Згідно з наведеними даними, загальна площа створених дубово-ялинових насаджень в умовах господарства становить 241 га. Середня висота лісових культур сягає близько 20,0 м, діаметр – 24,8 см, запас – 256 м3. Більшість дубово-ялинових культур належать до ІІІ, VI та ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 123 VIII класів віку (54, 34,6 та 69 га відповідно). Останнє вказує на те, що найбільші площі культур за участю дуба та ялини були створені у 1927 – 1987 рр. Максимальні площі (близько 69 га) створені протягом 1927 – 1937 рр. У окремі десятиліття площа цих культур була незначною й інколи не перевищувала 4 – 5 га. Протягом останнього десятиліття створено дубово-ялинові культури на площі (32,9 га), що перевищує середню площу створю- ваних культур за декілька десятиліть. Частка дуба у культурах переважно становить 3 – 4 одиниці. Виявлено насадження з участю 8 – 9 одиниць дуба у складі. У той же час частка ялини є помітно нижчою і переважно не перевищує 2 – 3 одиниці. Значна частка ялини у складі культур (близько 6 – 9 одиниць) характерна для насаджень V, VII та VIII класів віку. Це свідчить, що у 1927 – 1957 рр. у лісові культури почали вводити значну частку ялини. Дубово-ялинові культури VIII класу віку характеризуються Іа бонітетом і найвищою продуктивністю – близько 469 м3. Проте, при детальному аналізі таксаційних характеристик створених дубово-ялинових культур у Вінницькій області нами виявлені тенденції щодо суттєвого зниження повноти та запасу насаджень із віком. Відмічене зниження продуктивності деревостанів зумовлене зменшенням частки головних лісоутворювальних порід, зокрема дуба та ялини у складі. Останнє переважно обумовлене ценотичним впливом ялини та рівнем її біологічної стійкості у таких лісорослинних умовах. Інтенсивність пригнічення дуба ялиною залежить від її частки у складі насадження, яка змінюється залежно від початкової схеми створення культур. За результатами обстежень більшості 40 – 60-річних дубово-ялинових культур, значний вплив ялини на дуб виявляється на відстані до 6 м. Ценотичний вплив ялини призводить до зниження продуктивності та відпаду дуба у рядах. Загальні особливості щодо зміни складу дубово-ялинових культур при різноманітних схемах створення наведені у табл. 4. Таблиця 4 Динаміка складу дубово-ялинових культур при змішуванні рядами (ДП "Вінницьке лісове господарство") Склад насадження Рік створення Початкова схема створення при створенні станом на 2008 рік 1962 1 ряд Дз 1 ряд Ялє, 3 х 0,75 5Дз5Ялє 7Ялє2Дз1Гз 1969 3 ряди Дз 1 ряд Ялє, 6 х 0,7 7Дз3Ялє 1Дз3Ял5Гз1Яз 1969 3 ряди Дз 1 ряд Ялє, 3 х 0,7 7Дз3Ялє 5Дз3Ялє2Лп 1963 4 ряди Дз 1 ряд Ялє, 3 х 0,7 8Дз2Ялє 3Д5Ял2Гз 1958 4 ряди Дз 1 ряд Ялє, 3 х 0,7 8Дз2Ялє 4Дз2Ялє4Гз Згідно з наведеними даними, при створенні лісових культур за схемою 1 ряд дуба звичайного – 1 ряд ялини європейської 3 х 0,75 унаслідок інтенсивніших росту й розвитку останньої відбувається витіснення дуба звичайного із складу насадження. При схемі створення та початковому складі насадження 5Дз5Ялє частка дуба у 50-річному насадженні знижується до 2 одиниць, а ялини – зростає до 7 одиниць. У насадженні формується ярус із супутніх тіньовитривалих деревних порід – граба, клена. При початковій схемі створення 3 ряди Дз – 1 ряд Ялє із шириною міжрядь 3 м інтенсивного впливу зазнають крайні ряди дуба, які примикають до рядів ялини. При цьому відбувається не лише пригнічення дуба у рядах, але також його всихання та відпад. Проте, значна частка дуба залишається. При початковому складі насадження 7Дз3Ялє у 50-річному віці внаслідок фітоценотичного впливу ялини частка дуба знижується до 5 одиниць, а ялини – зростає до 3 одиниць. При створенні дубово- ялинових культур за схемою 4 ряди Дз – 1 ряд Ялє при 3 м міжряддях початковий склад лісових культур – 8Дз2Ялє. Фітоценотичний вплив ялини здійснюється на крайні ряди, що призводить до погіршення стану та всихання дерев дуба. Внаслідок цього до 50-річного віку формується насадження із складом 3Дз5Ялє2Гз. За умови погіршення стану та всихання ялини частка дуба у складі насаджень залишається дещо вищою – 4 одиниці, у той же час відбувається інтенсивний розвиток супутнього ярусу із граба звичайного. При застосуванні схем створення ланкового типу змішування й чергування дуба та ялини через 6 садивних ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 124 місць (розташування у рядах – через 0,7 – 0,8 м) негативного впливу зазнають дерева дуба на відстані до 3 м із кожної сторони, що може призвести до повного випадання ланок дуба із складу насадження. Важливим чинником підвищення ефективності вирощування дубово-ялинових культур є участь деревних порід у складі насаджень на різних вікових стадіях їх розвитку. Особливо важливим є проведення доглядових рубань, спрямованих на забезпечення високої продуктивності дуба звичайного як основної лісоутворювальної породи. Детальні дослідження щодо застосування доглядових рубань у насадженнях за участю дуба і ялини нами проведено у Вороновицькому лісництві ДП “Вінницьке лісове господарство”. Для досліджень нами підібрані 4 ділянки (2 – у свіжих і 2 – у вологих грабових дібровах), які характеризувалися однаковими віком і схемою створення. Досліджувані ділянки створені у 1952 році за схемою 2 ряди дуба – 1 ряд ялини із шириною міжрядь 4 м і розташуванням садивних місць у ряду – через 0,7 м. За наведеної схеми створення всі дубово-ялинові культури характеризувалися початковим складом 7Дз3Ялє. Станом на 1990 рік, унаслідок вищої продуктивності ялини, її частка у складі насаджень зросла на 1 – 3 одиниці. Водночас відбулося зниження частки дуба на 2 одиниці та зростання частки супутніх порід, зокрема граба звичайного (табл. 5). Таблиця 5 Таксаційна характеристика дослідних ділянок із різними режимами проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах ДП "Вінницьке ЛГ", Вороновицьке лісництво (за матеріалами лісовпорядкування 1990 року) Середні Інтенсивність рубки, % ПП Кварта л, виділ Склад насадження А, років H, м D, см Боні- тет Пов- нота M, м3 від загаль- ного запасу від запа- су ялини 1 108, 2 5Дз3Ялє2Г 42 18 20 1а 0,80 220 50* 100* 2 106, 3 5Дз4Ялє1Гз 42 17 20 1 0,80 210 30 80 3 102, 8 5Дз 4Ялє1Гз 42 17 18 1 0,80 220 0 0 4 102, 10 5Дз4Ялє1Гз 42 18 18 1а 0,80 230 10 20 * – вирубування ялини у два прийоми (1992 і 2008 рр.) Починаючи з 1990 року на ділянках було проведене часткове та повне вирубування ялини. Зокрема, у виділі 2 кварталу 108, пробна площа (ПП) 1, часткове вирубування ялини було проведено у 1992 році. Загальна маса вирубаної деревини становила близько 20 м3/га (10 %). У 2008 році на ділянці проведено суцільне вирубування ялини (40 % від загального запасу). У виділі 3 кварталу 106 (ПП 2) було проведено рубку ялини у два прийоми. Проведено лише один прийом у 1996 році, під час якого вирубано близько 30 % від загального запасу деревини. Частка вирубаної ялини становила 80 % а запас вирубаної деревини ялини – 80 м3/га. У виділі 8 кварталу 102 (ПП 3) ялину не вирубували (контроль). У виділі 10 кварталу 102 (ПП 4) у 1992 році було проведено рубку низької інтенсивності, під час якої частка вирубаної деревини від загального запасу становила 10 % (40 м3/га). Частка вирубаної ялини від її запасу становила 20 %. Пробні площі 1 і 2 закладені у свіжій, а 3 та 4 – у вологій грабовій діброві (рис. 1). Таксаційну характеристику дубово-ялинових культур станом на 2008 рік із різною інтенсивністю вибірки ялини наведено у табл. 6. За даними табл. 6, загальна площа перерізу стовбурів на ПП 1 і ПП 2, які закладені в умовах свіжої грабової діброви, становить 19,7 і 25,2 м2/га. Зниження суми площ перерізу на ПП 1 зумовлене проведеним вирубанням ялини у 2008 році. Незважаючи на значну участь ялини у складі насаджень станом на 2008 рік, сума площ перерізу дубової частини деревостану на ПП 1 порівняно з ПП 2 залишається достатньо високою та становить 12,34 м2/га. Вирубання ялини на ПП 2 у 1994 році сприяло інтенсив- ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 125 ним росту й розвитку дуба. Нижчі значення параметрів дубової частини насадження на ПП 2 зумовлені значною часткою ясена у першому ярусі, інтенсивність росту якого після вилучення ялини також зросла. Так, за загальною сумою площ перерізу та врахуванням частки ясена, загальна площа перерізу цих деревних порід на ПП 2 становить 14,85 м2/га. а) б) в) г) Рис. 1 – Загальний вигляд насаджень на ПП 1, 2 (зверху) і 3, 4 (знизу) (помітне пригнічення дуба ялиною на контролі (ПП 3) Загальний запас деревини на ПП 1 до проведення другого прийому рубки становив 395 м3/га, а на ПП 2 – 347 м3. Маса вирубаної деревини ялини на ПП 1 у 1994 і 2008 роках становила 80 і 142 м3 відповідно. Під час останнього прийому рубки запас ділової деревини ялини становив 97 м3. а дров’яної – 26 м3. Запас дубової частини після проведених рубок на ПП 1 і ПП 2 становить 150 та 129 м3/га відповідно. Незважаючи на те, що запас ділової деревини дуба у насадженні на ПП 2 виявився нижчим, у насадженні суттєво зросла продуктивність дуба та ясена, загальна кубомаса яких сягає 167 м3/га. У насадженні почав формуватися підріст із граба, клена та липи (табл. 7). Наведені характеристики насаджень свідчать, що ефективнішим щодо отримання максимального виходу деревини у таких лісорослинних умовах виявився режим двоприйом- ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 126 ної рубки, застосований на ПП 1. Загальний запас використаної деревини на ділянці з приведенням до 2008 року є вищим і становить 395 м3/га. Залишена дубова частина характеризується значним запасом деревини, а дерева дуба – відносно високими показниками середніх діаметра й висоти. Після вирубування ялинової частини інтенсивність росту дуба та ясена суттєво зростає, що може дати змогу сформувати до віку стиглості високопродуктивне дубове насадження. Проведені на ПП 2 лісогосподарські заходи виявилися менш ефективними. При суцільному вирубуванні деревини ялини у 1994 році одержано 80 м3/га, що із приведенням до 2008 року становить за запасом 347 м3. Таблиця 6 Таксаційна характеристика дубово-ялинових культур станом на 2008 рік (вік – 56 років, схема створення – 2 ряди дуба, 1 ряд ялини, 4 х 0,7 із різною інтенсивністю вибірки ялини; ДП “Вінницьке ЛГ”, Вороновицьке лісництво) Породний склад ПП Показник дуб ялина ясен граб липа клен та ін. Усього Повна вибірка за два прийоми (20 %, 100 %) у 1994 та 2008 рр. G, м2/га 12,34 – – 4,88 1,82 0,53 19,66 N, шт./га 230 – – 462 44 18 – D, см 26,3 – – 11,4 23,0 21,8 – Н, м 23,5 – – 13,0 20,5 21,0 – 1 М, м3/га 150 – – 55 16 12 233 Висока інтенсивність вибірки ялини (80 %) у 1996 році G, м2/га 11,32 2,38 3,54 4,62 1,8 1,86 25,2 N, шт./га 228 24 64 334 38 82 – D, см 25,1 35,4 26,4 13,3 24,4 17,0 – Н, м 24,0 25,0 25,0 15,0 22,0 17,5 – 2 М, м3/га 129 23 38 56 14 7 267 Ялину не вирубували (контроль) G, м2/га 15,00 19,94 – 4,13 0,44 0,27 39,78 N, шт./га 333 222 – 386 53 36 – D, см 24,0 33,8 – 11,7 10,4 9,7 – Н, м 27,0 29,0 – 13,0 11,5 10,0 – 3 М, м3/га 204 244 – 42 4 3 497 Низька інтенсивність вибірки ялини (20 %) у 1992 році G, м2/га 12,40 12,50 – 4,16 – – 29,98 N, шт./га 232 136 – 48 – – – D, см 26,1 34,3 – 12,4 15,5 16,0 – Н, м 26,5 28,0 – 14,0 17,5 15,5 – 4 М, м3/га 165 163 – 45 5 6 384 Таблиця 7 Розподіл запасу деревини дубово-ялинових деревостанів на ПП 1 та ПП 2 (тип лісорослинних умов – D2, ДП “Вінницьке ЛГ”) Розподіл маси деревини, м3 Кількість дерев ділові ПП Порода ділових півділових дров’яних Маса деревини, м3 крупна середня дрібна разом 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Дуб 86 90 54 147,04 25,48 45,96 1,92 73,36 Граб 14 0 472 45,54 0,00 2,88 0,12 3,00 Липа 2 14 28 15,16 0,06 2,64 0,00 2,70 Клен 0 8 8 7,38 0,00 0,32 0,10 0,42 Черешня 2 2 2 3,42 1,22 0,52 0,00 1,74 1 Усього 104 114 564 218,54 26,76 52,32 2,14 81,22 Дуб 138 38 36 129,76 23,80 51,98 3,00 78,78 Ялина 16 2 4 20,88 9,40 5,30 0,14 14,84 Граб 46 0 308 47,52 0,00 7,06 1,38 8,44 Липа 0 24 12 14,70 0,12 1,78 0,30 2,20 Клен 0 0 56 6,24 0,00 0,00 0,00 0,00 Ясен 42 0 14 40,52 14,78 10,64 1,34 26,76 2 Усього 242 64 430 259,62 48,10 76,76 6,16 131,02 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 127 Продовження табл. 7 Розподіл маси деревини, м3 ПП Порода дров’яна відходи разом Ліквід із крони Сучки Усього 1 11 12 13 14 15 16 17 Дуб 57,84 15,84 131,20 7,30 11,62 150,12 Граб 42,12 0,42 45,12 0,16 9,34 54,62 Липа 10,96 56,04 13,66 0,64 1,48 15,78 Клен 6,88 0,08 7,30 0,42 0,60 8,32 Черешня 1,40 0,28 3,14 0,22 0,96 4,32 1 Усього 119,2 72,66 200,42 8,74 24,0 233,16 Дуб 33,70 17,28 112,48 6,48 10,22 129,18 Ялина 4,32 1,66 19,16 0,50 2,60 22,26 Граб 37,94 1,14 46,38 0,44 9,26 56,08 Липа 10,08 28,58 12,28 0,64 1,42 14,34 Клен 6,24 0,00 6,24 0,04 0,76 7,04 Ясен 5,94 4,94 32,70 2,30 2,92 37,92 2 Усього 98,22 53,60 229,24 10,40 27,18 266,82 Проведення доглядових рубань за першим варіантом (ПП 1) є ефективнішим, що виявилося у перевищенні запасу на 50 м3/га (табл. 7). Загальна сума площ перерізу стовбурів на ПП 3 контролі (ділянка без вирубування ялини) становить 39,78 м2/га, що перевищує відповідний показник на ПП 4 з вирубуванням 20% (29,98 м2) ялинової частини. Перевищення сум площ перерізу на ПП 3 зумовлене значною часткою ялини (19,94 м2/га порівняно з 12,50 м2/га) (табл. 8). Таблиця 8 Розподіл запасу деревини дубово-ялинових деревостанів на ПП 3 та ПП 4 (тип лісорослинних умов - D3, ДП “Вінницьке ЛГ”) Розподіл маси деревини, м3 Кількість дерев ділові ПП Порода ділових півділових дров’яних Маса деревини, м3 крупна середня дрібна разом Дуб 120 151 62 197,14 24,24 66,33 5,86 96,44 Ялина 204 4 4 233,10 129,16 70,42 3,37 202,95 Граб 40 0 346 35,34 0,00 5,46 1,11 6,57 Липа 4 0 49 3,33 0,00 0,22 0,31 0,53 Клен 0 0 36 2,44 0,00 0,00 0,00 0,00 1 Усього 369 155 497 471,35 153,40 142,44 10,66 306,49 Дуб 168 44 20 164,36 39,08 63,92 5,44 108,44 Ялина 120 8 8 155,04 89,24 39,36 1,56 130,16 Граб 44 0 296 38,28 0,72 7,56 0,96 9,24 Липа 16 0 28 4,96 0,00 1,20 1,16 2,36 Клен 4 4 12 4,20 0,00 0,64 0,20 0,84 2 Усього 352 56 364 366,84 129,04 112,68 9,32 251,04 Продовження табл. 8 Розподіл маси деревини, м3 ПП Порода дров’яні відходи разом Ліквід із крони Сучки Усього дуб 80,63 20,07 177,07 10,43 16,92 204,42 ялина 10,48 19,67 213,43 5,28 25,66 244,38 граб 27,93 0,84 34,50 0,36 6,79 41,65 липа 2,62 0,18 3,15 0,04 0,49 3,69 клен 2,44 0,00 2,44 0,00 0,36 2,80 1 Всього 124,10 40,76 430,59 16,12 50,22 496,92 дуб 34,08 21,84 142,52 9,12 13,16 164,80 ялина 12,44 12,44 142,60 3,56 16,88 163,04 граб 27,96 1,08 37,20 0,48 7,48 45,16 липа 1,92 0,76 4,28 0,16 0,60 5,04 клен 3,20 0,16 4,04 0,12 1,84 6,00 2 Всього 79,60 36,28 330,64 13,44 39,96 384,04 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 128 Поряд із цим, у насадженні на ПП 3 відмічене переважання сум площ перерізу дуба звичайного (15 і 12,4 м2/га відповідно). До зниження загальної суми площ перерізу стовбурів призвело вирубування (20 м3/га) ялини у 1992 році. Проведення рубки стимулювало ріст залишеної частини дерев, у тому числі дуба. Якщо на ПП 3 середній діаметр дуба становить 24,0 см, то на ПП 4 – 26,1 см. Запас деревини на контролі (ПП 3) становить 497 м3/га. Найбільшу частку у запасі становить ялина – 244 м3, дещо меншу – дуб (204 м3/га). У насадженні із частковою вибіркою ялини загальний запас становить 384 м3/га, у тому числі – дуба – 165 м3/га, ялини – 163 м3/га. Із урахуванням вирубаної деревини ялини (40 м3/га) у 1992 році на ПП 4 загальний запас деревини з приведенням до 2008 року становить 424 м3/га. З огляду на наведені дані щодо запасу деревини на ПП 3 та ПП 4 виявлено, що вищою продуктивністю характеризується насадження на контролі. У цьому ж насадженні частка дуба за запасом перевершує варіант із частковим вирубуванням ялини. Проте, не менш важливим показником є вихід ділової деревини та її частка у загальному запасі. Дані щодо розподілу запасу деревини наведені у табл. 7, 8. За результатами розподілу у структурі запасу частка ділової деревини (з урахуванням вирубаної деревини у 2008 році) на ПП 1 і ПП 2 становила 178 та 131 м3/га, проте частка ділової деревини дуба виявилася вищою на ПП 2. Зростання частки ділової деревини у структурі насадження зумовлене вилученням ялини із складу насадження та активізацією приросту дерев дуба протягом останніх 12 років. Зокрема, за дубовою частиною на ПП 1 і ПП 2 запас ділової деревини становить відповідно 73 та 78 м3, а дров’яної – 58 і 34 м3/га. На ПП 2 відмічено велику кількість ділової деревини ясена, яка становить близько 27 м3/га. На ПП 3 та ПП 4 запас ділової дереревини становить 306 і 251 м3/га відповідно. Переважання запасу ділової деревини зумовлене значною часткою ялини у складі – 201 м3/га порівняно із 130 м3/га. Проте, частка ділової деревини дуба на ПП 4 порівняно із ПП 3 є вищою (96 та 130 м3/га відповідно). Зростання частки ділової деревини на ПП 3 зумовлене вилученням частини ялини із складу насадження, внаслідок чого зросла продуктивність дуба звичайного. При визначенні термінів проведення доглядових рубань слід брати до уваги також особливості санітарного стану ялини у регіоні. Зокрема, згідно з дослідженнями санітарного стану дубово-ялинових культур, спостерігається активізація процесів усихання ялини у складі насаджень уже у віці понад 30 років. За проведеними оглядами зрубаної деревини близько 10 % її було пошкоджено кореневими гнилями. Висновки. Аналіз проведених рубок у дубово-ялинових лісостанах свідчить, що до віку 50 – 60 років можна отримати значний запас хвойної деревини. За проведеними розрахунками, до 60-річного віку обсяг заготовленої хвойної деревини в умовах свіжих і вологих грабових дібров може становити близько 150 – 200 м3/га. Інтенсивність і періодичність проведення таких рубок у лісових насадженнях залежать від ТЛУ (у вологіших ТЛУ ялину слід вирубувати раніше та із вищою інтенсивністю), схеми створення та частки ялини у складі насаджень. При початковій схемі створення 2 ряди дуба – 1 ряд ялини можна заготовити до 200 м3/га деревини ялини. При цьому після вирубування рядів ялини ширина міжрядь зростає до 8 м, що дає змогу до віку стиглості сформувати високопродуктивне дубове насадження із складною структурою. У свіжих грабових дібровах оптимальним є двоприйомне вирубування ялини, яке слід проводити у віках 40 – 50 і 50 – 60 років. Першим прийомом доцільно вирубувати незначну частину запасу ялини – 10 – 20 %, а решту запасу вирубувати другим прийомом. Оптимальною під час першого прийому є вибірка дерев 1 – 2 класів Крафта. При цьому слід формувати насадження з огляду на створення сприятливих умов для подальшого росту дуба. Проведення таких рубок сприятиме інтенсивному приросту дубової та ясеневої частин деревостану, а також розвитку ярусу супутніх порід. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113 129 У вологих грабових дібровах рубання ялини слід розпочинати у більш ранні терміни – у віці 30 – 40 років, оскільки у таких ТЛУ ялина характеризується високою інтенсивністю росту, що може суттєво вплинути на ріст і продуктивність дуба. Інтенсивність вибірки дерев під час першого прийому рубки має сягати 20 – 30 %. Наступний прийом рубки доцільно проводити у віці 40 – 60 років і вирубувати залишок ялини. При визначенні термінів проведення доглядових рубань слід узяти до уваги також особливості санітарного стану ялини, яка у регіоні вже у віці понад 30 років характеризується зниженням біологічної стійкості. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Басун П. А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1965. – Вып. 2. – С. 113 – 117. 2. Взаимодействие и жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесостепи Украины / П. С. Пастернак, Н. В. Чернявский, А. П. Богомолов, В. А. Игнатенко // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1982. – Вып. 62. – С. 20 – 24. 3. Голубець М. А. Використання ялини звичайної для підвищення продуктивності лісів рівнинної частини західних областей УРСР // Вісник с.-г. науки. – 1958. – № 4. – С. 51 – 56. 4. Гордієнко І. І. Взаємовплив ялини та дуба. – К.: Наук. думка, 1967. – 67 с. 5. Гордієнко І. І. Швидкорослі культури ялини // Праці Інституту лісівництва. – К.: Вид-во АН УРСР, 1953. – Вип. 5. – С. 147 – 156. 6. Горшенин Н. М., Шевченко С. В. О причинах гибели культур ели в Прикарпатье // Науч., записки ЛСХИ. – Львов, 1954. – Т. 4. – С. 174 – 176. 7. Гурский В. В. Итоги исследований Красно-Тростянецкой лесной опытной станции по созданию и выращиванию дубовьх насаждений // Сб. научн. трудов: Дубравы Советского Союза и повышение их производительности. – К.: Урожай, 1968. – С. 12 – 18. 8. Дебринюк Ю. М., Калінін М. І. Оптимізація схем змішування при вирощуванні високопродуктивних культур дуба звичайного за участю шпилькових порід. Практичні рекомендації. – Харків: УкрНДІЛГА, 1991. – 56 с. 9. Зражва С. Г. Особенности роста дубово-еловых культур в Прут-Днестровском лесохозяйственном районе // Научн. тр. УСХА: Пути повышения продуктивности лесов Украины и Молдавии. – К.: Урожай, 1983. – С. 62 – 63. 10. Лавриненко Д.Д. Створення лісових культур у дібровах України. – К.: Урожай, 1965. – 248 с. 11. Лавриненко Д. Д., Флоровский А. М., Ковалевский А. К. Типы лесных культур для Украины. – К.: Изд-во АН УССР, 1956. – 287 с. 12. Ониськив Н. И. Еловые культури Прикарпатья // Вестник сельскохозяйственной науки. – М., 1964. – № 7. – С. 101 – 106. Vasilevsky O. G. REGULATION OF TREE SPECIES COMPOSITION AND EFFICIENCY OF THINNING IN OAK & SPRUCE STANDS IN PODILLYA REGION Vinnitsa Forest Research Station Results of thinning in oak & spruce stands in Podillya and respective recommendations are presented. K e y w o r d s : oak & spruce stands, thinning. Василевский О.Г. РЕГУЛИРОВАНИЕ ПОРОДНОГО СОСТАВА И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ПРОВЕДЕНИЯ РУБОК УХОДА В ДУБОВО-ЕЛОВЫХ КУЛЬТУРАХ ПОДОЛИИ Винницкая лесная научно-исследовательская станция Приведены результаты проведения рубок ухода в дубово-еловых культурах Подолии и соответствующие ркомендации. К лю ч е в ы е с л о в а : дубово-еловые культуры, рубки ухода. Одержано редколегією 7.10.2008 р.

Схожі ресурси