Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення
Наведено характеристику сучасного стану букових лісів Криму та висвітлено питання щодо перспективи їх природного відтворення.
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16331 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення / В.П. Ткач, В.І. Роговий // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 130-136. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-16331 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-163312011-02-11T12:03:37Z Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення Ткач, В.П. Роговий, В.І. Наведено характеристику сучасного стану букових лісів Криму та висвітлено питання щодо перспективи їх природного відтворення. Представлена характеристика современного состояния буковых лесов и освещен вопрос относительно перспектив их естественного возобновления. Characteristics of beech forests modern condition are presented, and prospects of their natural regeneration are discussed. 2008 Article Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення / В.П. Ткач, В.І. Роговий // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 130-136. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16331 630.23 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
description |
Наведено характеристику сучасного стану букових лісів Криму та висвітлено питання щодо перспективи їх природного відтворення. |
format |
Article |
author |
Ткач, В.П. Роговий, В.І. |
spellingShingle |
Ткач, В.П. Роговий, В.І. Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення |
author_facet |
Ткач, В.П. Роговий, В.І. |
author_sort |
Ткач, В.П. |
title |
Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення |
title_short |
Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення |
title_full |
Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення |
title_fullStr |
Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення |
title_full_unstemmed |
Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення |
title_sort |
букові ліси криму та перспектива їх природного відтворення |
publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
publishDate |
2008 |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16331 |
citation_txt |
Букові ліси Криму та перспектива їх природного відтворення / В.П. Ткач, В.І. Роговий // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 130-136. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT tkačvp bukovílísikrimutaperspektivaíhprirodnogovídtvorennâ AT rogovijví bukovílísikrimutaperspektivaíhprirodnogovídtvorennâ |
first_indexed |
2025-07-02T17:37:28Z |
last_indexed |
2025-07-02T17:37:28Z |
_version_ |
1836557637287673856 |
fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
130
УДК 630.23
В. П. ТКАЧ, В. І. РОГОВИЙ *
БУКОВІ ЛІСИ КРИМУ ТА ПЕРСПЕКТИВА ЇХ ПРИРОДНОГО ВІДТВОРЕННЯ
Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького
Наведено характеристику сучасного стану букових лісів Криму та висвітлено питання щодо перспективи їх
природного відтворення.
К лю ч о в і с л о в а : букові ліси, стан, продуктивність, перестійні деревостани, природне поновлення.
Перехід лісової галузі України до сталого розвитку передбачає управління лісовим
господарством на екосистемних принципах, тобто збалансоване та безперервне викорис-
тання всіх ресурсів та екологічних властивостей лісу без зниження стійкості та
біорізноманіття лісових екосистем на базі сучасних технологій [8]. У світлі цих критеріїв
серйозне занепокоєння викликає сучасний стан букових лісів Криму, в яких накопичилися
значні площі перестійних деревостанів із незадовільним ходом процесів природного
поновлення [3].
Питання про перспективу розвитку букових лісів Криму має давню історію. Ще у 1913
році на лісовпорядній нараді було наведено аргументи стосовно того, що без господарського
втручання людини стан букових лісів може погіршуватися. Починаючи з 50-х рр., тривожні
сигнали про незадовільний стан деревостанів, насамперед заповідних, лунають усе частіше, а
останні дослідження букових лісів, які проведено понад 30 років потому під керівництвом
В. Г. Мишньова [3], також підтвердили попередні висновки.
Букові ліси Криму представлені деревостанами
лише природного походження. Їх площа нині сягає
34,6 тис. га, або 13,8 % укритих лісовою рослинністю
земель Криму, загальний запас – 9,32 млн м3. Основні
масиви букових лісів розташовані у південно-західній
частині головної гряди Кримських гір, де вони
вкривають північні й південні схили, обрамляючи
часто безлісні плато. Умовно пояс букових лісів
поділяють на три частини: нижню 490 – 600 м
в. н. р. м, середню 600 – 1100 м в. н. р. м, верхню
1100 – 1380 м в. н. р. м, кожна з яких характеризується
певними екологічними рисами [5, 7].
Аналіз поширення бука в Криму за едатопами
підтверджує вибагливість цієї породи до трофності й
вологості ґрунту: 98,3 % деревостанів ростуть у сві–
жих сугрудах (С2) і грудах (D2), також незначні площі
букових лісів (від 0,05 до 0,7 %) поширені в умовах
Рис. 1 – Фігура типологічного
макрокомплексу букових лісів Криму
В1, В2, С1, С3, D1 та D3 (рис. 1).
Із 97 типів лісу, виділених П. П. Посоховим [6] у Криму, букові ліси ростуть у 28, але
більшість букових деревостанів (90,6 %) поширені у чотирьох типах лісу (табл. 1). Це – свіжа
грабова субучина (33,0 %), свіжа дубово-грабова субучина (17,6 %), свіжа дубово-грабова
бучина (17,8 %) та свіжа грабова бучина (22,2 %).
Ґрунти букових лісів достатньо багаті, особливо на карбонатних породах. Однак їхню
потенційну родючість рослини не використовують повною мірою через недостатнє
зволоження [9]. Саме тому бук у Криму майже не створює деревостанів I класу бонітету.
Деревостани ІІ і вищих класів бонітету займають площу 4,95 тис. га (14,3 %), ІІІ – ІV – 26,4
тис. га (76,3 %), V бонітету і нижчих – 3,26 тис. га (9,4 %).
* © В. П. Ткач, В. І. Роговий, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
131
Таблиця 1
Розподіл та поширення типів лісу букових деревостанів Криму
Площа
№ Індекси
типів лісу Тип лісу га % Округ
Висота над
рівнем
моря, м
Пн 750 – 1150 1 В2-бкС Свіжий буково-змішанососновий субір 227 0,7 Пд вище 1000
Пд 250 – 750
Пд-Сх 250 – 650 2 С1-гбДск Суха грабінникова судіброва 230 0,7
Пд, Пд-Сх 250 – 650
3 С2-бкСч Свіжий буково-чорнососновий сугруд 324 0,9 Пд-Сх 800 – 950
4 С2-сБк Свіжа змішанососнова субучина 211 0,6 Пн 700 – 900
5 С2-гДск Свіжа грабова судіброва 180 0,5 Пн 400 – 1000
Пн 500 – 1150 6 С2-гБк Свіжа грабова субучина 11419 33,0 Пд-Сх 700 – 1150
Пн 400 – 950 7 С2-бк-гДск Свіжа буково-грабова судіброва 531 1,5 Пд-Сх 500 – 700
8 С2-д-гБк Свіжа дубово-грабова субучина 6173 17,8 Пн 450 – 1100
Пн 500 – 1050
Пд-Сх 500 – 800 9 D2-д-гБк Свіжа дубово-грабова бучина 6094 17,6
Пд 600 – 1000
Пн 550 – 1100
Пд-Сх 710 – 1160 10 D2-гБк Свіжа грабова бучина 7703 22,2
Пд 600 – 1200
11 D2-Бк ял Свіжа прияйлинська бучина 520 1,5 Пд, Пн 900 – 1300
12 D2-бк-гДск Свіжа буково-грабова діброва 567 1,6 Пн 450 – 950
Інші типи лісу 458 1,4 – –
Разом 34637 100,0 – –
Нині більшість букових лісів представлені високоповнотними деревостанами (площа
лісів з повнотою 0,8 – 1,0 становить 57,4 %, з повнотою 0,5 – 0,7 – 41,3 % і з 0,3 – 0,4 –
1,3 %). Бук у результаті мозаїчного розташування листя має щільну крону (зімкненість
намету переважно 0,7 – 1,0), яка пропускає невелику кількість світла. Внаслідок цього
підлісок у букових лісах майже відсутній, а дуже рідкий покрив (проективне покриття 0,5 –
4,5 %) складається з типових представників зімкнених лісів.
Для визначення фактичної та потенційної продуктивності букових деревостанів застосо-
вували методи лісотипологічного аналізу лісових земель [2], які дають змогу встановити
ступінь використання лісорослинного потенціалу (ЛП) в межах певного типу лісу.
Для цих досліджень використовували базу даних лісовпорядкування, а також програму,
розроблену в лабораторії нових інформаційних технологій УкрНДІЛГА. З бази даних із
використанням алгоритму [1] були відібрані та згруповані за десятирічними класами віку всі
ділянки лісового фонду Криму, де головною лісоутворювальною породою є бук (5706
виділів).
У розрізі чотирьох домінуючих типів лісу визначали таксаційні показники модальних
деревостанів.
Як типологічні еталони було відібрано ділянки корінних деревостанів з високою
повнотою та максимальним показником запасу на 1 га. Ступінь використання родючості
лісових земель визначали за відношенням фактичної продуктивності деревостанів до
потенційної [4]. У табл. 2 наведено результати обчислень на прикладі найпоширенішого типу
лісу. Висока частка використання ЛП у деяких вікових групах пояснюється малою в них
кількістю виділів та незначною їх площею, що своєю чергою обумовлює несуттєвий вплив
на загальні результати розрахунку.
У цілому ж, у результаті лісотипологічного аналізу встановлено, що букові дерево-
стани Криму використовують природну родючість лісових площ лише на 63,4 %. Резерв
збільшення їхньої загальної продуктивності становить становить майже 6 млн м3. З метою
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
132
підвищення продуктивності лісів необхідно оптимізувати їхні вікову та просторову
структуру, здійснити заходи щодо приведення у відповідність породного складу лісостану
типам лісу, замінити порослеві деревостани на насіннєві.
Таблиця 2
Фактична та потенційна продуктивність букових лісів Криму в умовах С2-гБк
Загальні Показники деревостанів:
модальних корінних Класи
віку площа,
га
запас,
тис. м3 запас,
м3/га
середня зміна
запасу, м3/га
запас,
м3/га
середня зміна
запасу, м3/га
використання
потенціалу, %
II 2 0,04 18 1,2 20 1,3 90,0
III 10 0,3 33 1,3 84 3,4 38,8
IV 20 1,8 92 2,6 100 2,9 92,3
V 16 1,2 76 1,7 200 4,4 38,2
VI 218 25,9 119 2,2 252 4,6 47,2
VII 171 32,2 189 2,9 342 5,3 55,2
VIII 546 145,5 267 3,6 400 5,3 66,7
IX 1626 500,2 308 3,6 469 5,5 65,6
X 1910 596,0 312 3,3 492 5,2 63,4
XI 579 176,5 305 2,9 432 4,1 70,5
XII 543 142,6 263 2,3 418 3,6 62,9
XIII 369 87,3 236 1,9 468 3,7 50,5
XIV 395 94,4 239 1,8 360 2,7 66,4
XV 310 56,9 183 1,3 312 2,2 58,7
XVI 615 158,7 258 1,7 402 2,6 64,2
XVII 456 116,4 255 1,5 440 2,7 58,0
XVIII 549 136,1 248 1,4 445 2,5 55,8
XIX 633 163,2 258 1,4 445 2,4 57,9
XX 499 125,1 251 1,3 500 2,6 50,1
XXI 266 65,7 247 1,2 460 2,2 53,7
XXII 493 126,6 257 1,2 440 2,0 58,4
XXIII 251 65,1 259 1,2 420 1,9 61,7
XXIV 191 44,3 232 1,0 370 1,6 62,7
XXV 173 54,9 317 1,3 480 2,0 66,1
XXVI 137 35,2 257 1,0 420 1,6 61,2
XXVII 86 16,5 191 0,7 330 1,2 57,8
XXVIII 104 25,4 245 0,9 390 1,4 62,7
XXIX 81 23,7 294 1,0 470 1,6 62,6
XXX 25 8,0 327 1,1 340 1,2 96,2
XXXI 62 21,8 355 1,2 380 1,2 93,4
XXXII 14 8,6 600 1,9 610 1,9 98,4
XXXIII 73 26,4 361 1,1 460 1,4 78,4
Разом 11420 3082,5 270 1,9 437 3,1 61,8
Найвищою фактичною продуктивністю характеризуються букові деревостани, що
ростуть в умовах свіжої грабової бучини, дещо менші показники модальних запасів – у
свіжій дубово-грабовій бучині та свіжій грабовій субучині. Найменш продуктивними серед
переважаючих типів лісу є лісостани свіжої дубово-грабової субучини (рис. 2).
Подібна ситуація спостерігається у динаміці запасів корінних деревостанів,
відмінність полягає лише у тому, що починаючи з 110-річного віку показники продуктив-
ності в умовах С2-гБк перевершують відповідні значення у типі лісу D2-д-гБк (у середньому
на 5,8 %).
Сучасна вікова структура букових лісів є вкрай розбалансованою. Зокрема
деревостани, молодші 50 років, практично відсутні. Основна частка букняків – за площею
48,3 %, а за запасом 50,1 % зосереджена у п’ятьох класах віку, з решти (які охоплюють разом
250-річний період) окремо на кожну припадає по 0,2 – 4,6 % за площею та 0,1 – 4,8 % за
запасом, найбільшу площу (4920 га) займають ліси Х класу віку. Показники розподілу площ
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
133
лісів за класами віку свідчать про значну асиметрію, розбалансованість і суттєву
невідповідність його оптимальному співвідношенню (рис. 3).
Корінні D2-гБк
С2-гБк
D2-д-гБк
С2-д-гБк
0
100
200
300
400
500
I II II
I IV V V
I
V
II
V
II
I
IX X X
I
X
II
X
II
I
X
IV X
V
X
V
I
X
V
II
X
V
II
I
X
IX X
X
X
X
I
X
X
II
X
X
II
I
X
X
IV
X
X
V
X
X
V
I
X
X
V
II
X
X
V
II
I
X
X
IX
X
X
X
X
X
X
I
X
X
X
II
X
X
X
II
Класи віку
За
па
с,
к
уб
.м
/г
а
Модальні
С2-д-гБк
С2-гБк
D2-д-гБк D2-гБк
0
100
200
300
400
500
I II II
I IV V V
I
V
II
V
II
I
IX X X
I
X
II
X
II
I
X
IV X
V
X
V
I
X
V
II
X
V
II
I
X
IX X
X
X
X
I
X
X
II
X
X
II
I
X
X
IV
X
X
V
X
X
V
I
X
X
V
II
X
X
V
II
I
X
X
IX
X
X
X
X
X
X
I
X
X
X
II
X
X
X
II
I
Класи віку
За
па
с,
к
уб
.м
/г
а
Рис. 2 – Динаміка модальних (зверху) та корінних (знизу) запасів букових деревостанів Криму
в переважаючих типах лісу
Аналіз динаміки розподілу лісів за класами віку (1956, 1978 та 2000 рр.) підтверджує, що
протягом останніх 45 років відбувалося старіння деревостанів, збільшення площ середньові-
кових лісів із 36,1 до 41,8 %, стиглих і перестійних – із 42,1 до 46,7 %, подальше зниження
частки молодняків із 16,4 до 0,2 %, деяке збільшення частки пристиглих із 5,4 до 14,6 % і
значне підвищення частки перестійних лісостанів із 12,9 до 31 %.
При збереженні існуючих тенденцій у майбутньому стан букових лісів Криму
погіршуватиметься, що обумовить ослаблення їх екологічних функцій. Тому необхідно
безвідкладно приступити до розробки науково-обґрунтованих лісівничих заходів щодо
відтворення природних букових лісостанів. При цьому важливу роль відіграватимуть
природне поновлення та підріст бука в лісостанах.
Поширення підросту в букових лісах Криму вивчали на 46 пробних площах (табл. 3). В
основних типах лісу бучин і субучин кількість благонадійного підросту у перерахунку на
крупний 4 – 8-річний сягала 2,0 – 6,0 тис. шт./га (середньої густоти підріст), розміщення його
на площі нерівномірне та групове, категорія за висотою – дрібний (0,1 – 0,5 м). Разом із бу-
ком під наметом також поновлюються граб, осика, дуб, ясен, клен, липа, черешня та берека.
Результати проведених досліджень свідчать, що наявна кількість підросту загалом не
забезпечує природне відновлення букняків. Це обумовлене тим, що у букових лісах Криму
проводять переважно вибіркові санітарні та прохідні рубки. В результаті обстеження зрубів
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
134
установлено, що при існуючій технології лісосічних робіт пошкоджується до 80 – 85 %
природного поновлення, у т.ч. до ступеня припинення рост. Проведення зазначених рубок не
сприяє збільшенню кількості підросту бука та ефективному його використанню.
Таблиця 3
Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за кількістю наявного букового підросту
Кількість підросту, тис. шт. /га Площа Вкриті ліс. росл.
землі відсутній до 3 3 – 10 понад 10
га 34637 10210 21033 2982 412,0
% 100,0 29,5 60,7 8,6 1,2
Площа
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
5 II III IV V V
I
V
II
V
III IX X X
I
X
II
X
III
X
IV X
V
X
V
I
X
V
II
X
V
III
X
IX X
X
X
X
I
X
X
II
X
X
III
X
X
IV
X
X
V
X
X
V
I
X
X
V
II
X
X
V
III
X
X
IX
X
X
X
X
X
X
I
X
X
X
II
X
X
X
III
Вік, років
Ча
ст
ка
, %
С2-гБк
С2-д-гБк
D2-гБк
D2-д-гБк
Запас
0
2
4
6
8
10
12
14
16
18
20
22
II III IV V V
I
V
II
V
III IX X X
I
X
II
X
III
X
IV X
V
X
V
I
X
V
II
X
V
III
X
IX X
X
X
X
I
X
X
II
X
X
III
X
X
IV
X
X
V
X
X
V
I
X
X
V
II
X
X
V
III
X
X
IX
X
X
X
X
X
X
I
X
X
X
II
X
X
X
III
Вік, років
Ча
ст
ка
, %
С2-гБк
С2-д-гБк
D2-гБк
D2-д-гБк
Рис. 3 – Розподіл площі (зверху) та запасів (знизу) букових лісів за класами віку
в розрізі основних типів лісу
Це свідчить про необхідність проведення таких рубок, як б у комплексі з іншими
заходами сприяли активізації процесів природного відновлення букових лісостанів.
У 2005 році у Красногірському лісництві ДП "Симферопольське ЛМГ" разом із
фахівцями лісогосподарських підприємств і науковцями Кримської ГЛНДС УкрНДІЛГА
було закладено експеримент із відтворення букових лісів. Перед початком закладання
досліду деревостан характеризувався такими таксаційними показниками: склад –
5Бк3Гз2Ос+Дс, вік – 75 – 130 років, середній діаметр – 24 см, середня висота – 19, 5 м, запас
на 1 га – 270 м3/га, повнота – 0,9, бонітет – IV. Тип лісу – D2-гБк, схил північно-східної
експозиції, крутизною 10 – 15º, висота над рівнем моря – 775 м.
На дослідних ділянках у кінці насіннєвого року було проведено перші прийоми
лісовідновної рубки з різною інтенсивністю зрідження. На першій дослідній ділянці повнота
після рубки зменшилася до 0,3 – 0,5, а на другій – до 0,55 – 0,75. На ділянках із кожним
варіантом за інтенсивністю зрідження було закладено по 2 варіанти з вивчення заходів
сприяння природному поновленню (з розпушуванням ґрунту та без нього).
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
135
За матеріалами польових спостережень у 2006 – 2008 рр. на стаціонарних об’єктах
отримані такі результати. На кінець вегетаційного періоду після проведення рубок загальна
кількість благонадійного підросту у перерахунку на крупний 4 – 8-річний становила 71,7 тис.
шт./га у варіанті досліду із зниженням повноти до 0,3 – 0,5, із зниженням повноти до 0,55 –
0,75 – 27,6 тис. шт./га, на контролі – 1,1 тис. шт./га, а склад природного поновлення –
6Бк4Ос, 7Бк3Ос і 8Бк2Гз відповідно. На ділянках, де проводили заходи із сприяння
природному поновленню, нараховано у 2 – 6 разів більше сходів бука, ніж на ділянках, де
такі заходи не проводили.
У подальші роки досліджень, на ділянці з повнотою 0,3 – 0,5 загальна кількість підросту
помітно не змінилася, проте у складі виявлено збільшення частки бука до 8 (2007 р.) та 9
одиниць (2008 р.) (рис. 4).
Повнота 0,30-0,50
0
10
20
30
40
50
60
70
80
2006 2007 2008
Роки обліку
К
іл
ьк
іс
ть
, т
ис
.ш
т.
/г
а
Бук Осика Разом
Повнота 0,55-0,75
0
10
20
30
40
50
2006 2007 2008
Роки обліку
К
іл
ьк
іс
ть
, т
ис
.ш
т.
/г
а
Бук Осика Разом
Рис. 4 – Динаміка природного поновлення на дослідних ділянках експериментальних рубок
із різною інтенсивністю зрідження
Інша тенденція спостерігається у варіанті з повнотою 0,55 – 0,75, де кількість
природного поновлення зменшилася до 23,6 тис. шт./га, а у 2008 році – до 15,3 тис. шт./га.
Співвідношення бука й осики практично не змінилося. На контрольній ділянці зазначені
показники природного поновлення в період з 2006 – 2008 рр. змінювалися несуттєво.
Одержані дані свідчать про доцільність свогочасного зниження повноти букових лісів
першими прийомами комплексних, зокрема лісовідновних рубок, що у насіннєві роки в
поєднанні з розпушуванням ґрунту є потужним поштовхом до масової появи сходів (до 150 –
300 тис. шт./га). При рубках доцільно насамперед вилучати фаутні, тонкомірні, другорядні,
порослеві та з ознаками пригнічення дерева.
Висновки. Упродовж останнього століття в букових лісах Криму відбувалися інтенсивні
процеси розбалансування вікової структури внаслідок поступового старіння деревостанів і
зменшення площ молодняків. З метою формування нової генерації лісу на місці стиглих і
перестиглих букових деревостанів необхідно впроваджувати заходи, спрямовані на
формування оптимальних екологічних умов для природного поновлення та відтворення
природних букових лісостанів.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
136
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Ведмідь М. М., Мєшкова В. Л., Жежкун А. М. Алгоритм для виявлення ділянок малоцінних молодників у
дібровах за матеріалами лісовпорядкування // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя. – Х., 2006. – Вип. 110 – С. 54 –
59.
2. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени
эффективного их использования / И. В. Туркевич, Л. А. Медведев, И. М. Мокшанина, В. Е. Лебедев. – Х.:
УкрНИИЛХА, 1973. –72 с.
3. Мишнев В. Г. Биологические основы воспроизводства буковых лесов Крыма: Автореф. дис. д-ра биол.
наук : 03.00.05/БТИ – Минск, 1979. – 36 с.
4. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. – К.: Урожай, 1987.–
560 с.
5. Поплавская Г. И. Растительность горного Крыма // Труды Бот. ин-та АН СССР. – М.–Л.: Гослесбумиздат,
1948. – Вып. 5. – С. 7 – 88.
6. Посохов П. П. Лесорастительное районирование горного Крыма // Лесоводство и агролесомелиорация. –
К.: Урожай, 1969. – Вып. 16. – С. 105 – 119.
7. Сукачев В. Н., Поплавская Г. И. Растительность Крымского государственного заповедника // Крымский
государственный заповедник, его природа, история и значение. – М., 1927. – С. 66 – 87.
8. Ткач В. П., Лавров В. В., Букша І. Ф. Проблеми та напрямки переходу лісової галузі України на засади
сталого розвитку // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя. – Х., 2002. – Вип. 102 – С. 3 – 9.
9. Фирсова В. П. и др. Почвы сосновых и буковых лесов Крыма // Особенности горного почвообразования
под пологом лесов. – Свердловск, 1978. – C. 91 – 114.
Tkach V. P., Rogovoy V. I.
BEECH FORESTS OF CRIMEA AND PROSPECT OF THEIR NATURAL REGENERATION
Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
Characteristics of beech forests modern condition are presented, and prospects of their natural regeneration are
discussed.
K e y w o r d s : beech forest, condition, productivity, overmature stands, natural regeneration.
Ткач В. П., Роговой В. И.
БУКОВЫЕ ЛЕСА КРЫМА И ПЕРСПЕКТИВА ИХ ЕСТЕСТВЕННОГО ВОСПРОИЗВОДСТВА
Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им.
Г. Н. Высоцкого
Представлена характеристика современного состояния буковых лесов и освещен вопрос относительно
перспектив их естественного возобновления.
К лю ч е в ы е с л о в а : буковые леса, состояние, продуктивность, перестойные древостои, естественное
возобновление.
Одержано редколегією 2.09.2008 р.
|