Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму
Наведено результати обстеження стану захисних лісових насаджень і ґрунтово-кліматичних умов росту деревної й дерево-чагарникової рослинності степового Криму.
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16336 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму / О.О. Неонета // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 167-171. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16336 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-163362011-02-11T12:03:22Z Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму Неонета, О.О. Наведено результати обстеження стану захисних лісових насаджень і ґрунтово-кліматичних умов росту деревної й дерево-чагарникової рослинності степового Криму. Приведены результаты обследования состояния защитных лесных насаждений и почвенно-климатических условий произрастания древесной и древесно-кустарниковой растительности степного Крыма. Results of investigation of protective stands quality and soil & climatic conditions for arboreal and arboreal & shrubby plants growing in the steppe part of Crimea are presented. 2008 Article Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму / О.О. Неонета // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 167-171. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16336 630.26 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Наведено результати обстеження стану захисних лісових насаджень і ґрунтово-кліматичних умов росту деревної й дерево-чагарникової рослинності степового Криму. |
| format |
Article |
| author |
Неонета, О.О. |
| spellingShingle |
Неонета, О.О. Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму |
| author_facet |
Неонета, О.О. |
| author_sort |
Неонета, О.О. |
| title |
Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму |
| title_short |
Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму |
| title_full |
Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму |
| title_fullStr |
Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму |
| title_full_unstemmed |
Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму |
| title_sort |
перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового криму |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16336 |
| citation_txt |
Перспективи освоєння нових площ лісомеліоративного фонду степового Криму / О.О. Неонета // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 113. — С. 167-171. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT neonetaoo perspektiviosvoênnânovihploŝlísomelíorativnogofondustepovogokrimu |
| first_indexed |
2025-07-02T17:37:40Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:37:40Z |
| _version_ |
1836557649593761792 |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
167
УДК 630.26
О. О. НЕОНЕТА*
ПЕРСПЕКТИВИ ОСВОЄННЯ НОВИХ ПЛОЩ
ЛІСОМЕЛІОРАТИВНОГО ФОНДУ СТЕПОВОГО КРИМУ
Кримська гірсько-лісова науково-дослідна станція
Наведено результати обстеження стану захисних лісових насаджень і ґрунтово-кліматичних умов росту
деревної й дерево-чагарникової рослинності степового Криму.
К лю ч о в і с л о в а : захисні лісові насадження, лісівничо-меліоративна оцінка, степове лісорозведення.
У державній програмі "Ліси України" на 2002 – 2015 рр. особлива увага приділяється
розширенню робіт із захисного лісорозведення й агролісомеліорації, нарощуванню
природоохоронного потенціалу лісів, збереженню їхньої біологічної різноманітності та
підвищенню лісистості території у природних зонах до оптимального рівня [3]. Нині сільсь-
когосподарське освоєння території України сягає 72,2 %, розораність – 56,4 %, частка
розораних земель до загальної площі сільськогосподарських угідь становить 79,8 %. Під
лісом в Україні знаходиться 15,7 % земель. Лісівники ставлять перед собою завдання
підвищити площу лісів до науково-обґрунтованих норм – 19,4 % від загальної площі
України. Для цього необхідно посадити близько 2,5 млн. га нових насаджень [8], що
потребує надзвичайно великих обсягів робіт і значних державних інвестицій.
У той же час, багаторічна практика степового лісорозведення в Україні й інших країнах
світу свідчить, що для створення стійких і довговічних насаджень у посушливих умовах слід
високоякісно й завчасно підготувати ґрунт, що необхідно не тільки для садіння лісу, але й
для його подальшого росту [1, 2, 7]. Крім того, практика степового лісорозведення показала,
що позитивних результатів важко домогтися також без грамотного підбору деревно-чагарни-
кових порід, визначення конструкції насаджень і своєчасного догляду за ними [4]. Із цих
причин обґрунтування агротехніки й інших складових успішного вирощування захисних
насаджень залишаються відкритими, особливо у степовому Криму, де протягом останніх
років ведуться широкомасштабні роботи із залісення колишніх сільськогосподарських
земель.
Перспективи лісомеліоративних робіт залежать насамперед від кліматичних і ґрунтових
особливостей району досліджень. Клімат Степової частини Криму формують два основних
фактори: Чорне море і Кримський степ. При цьому Чорне море частково нівелює добову й
річну амплітуди коливання температури, поглинаючи тепло в найбільш жаркий період року
й виділяючи його в холодний. Степ же характеризується жарким і сухим літом і порівняно
холодною зимою з невисоким сніжним покривом. Опадів у степу випадає небагато (табл. 1).
Найбільша кількість їх припадає на першу половину літа (червень), але в деякі роки влітку
місяць-два й більше не випадає ні краплі дощу. Кількість опадів за рік може також сильно
коливатися. У той же час, випаровуваність у районах Кримського степу досягає 1000 мм на
рік [6]. Усе це негативно впливає на ріст і розвиток лісових культур.
Проведені розрахунки свідчать (див. табл. 1), що в районі досліджень надмірне
зволоження ґрунту (Кзв. > 1,5) реєструється лише в січні, лютому та грудні, достатнє (Кзв.
1,0 – 1,5) – у листопаді, нестійке (Кзв. – 0,66 – 0,99) – у березні й жовтні, недостатнє (Кзв.
0,31 – 0,59) – у квітні й червні, критичне (Кзв. < 0,30) – у травні, липні, серпні й вересні.
При аналізі кліматичних умов установлено, що в регіоні зволоження ґрунтового покриву
недостатнє саме в місяці вегетаційного періоду, коли дефіцит ґрунтової вологи й сухість
повітря негативно позначаються на нарощуванні біомаси рослин, які культивуються.
Наші спостереження охоплюють період з 2001 по 2005 р. За цей час змінилися середня
температура повітря й кількість опадів, що випадають (табл. 2). Дані табл. 2 свідчать, що за
* © О. О. Неонета, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
168
останні п’ять років температура повітря порівняно з багаторічними середніми даними
(табл. 1) зросла в 1,04 – 1,22 разу, тоді як за кількістю опадів відхилення в бік зменшення
сягають 19,4 %, а в бік збільшення – 7,1 %.
Таблиця 1
Кліматичні умови за даними метеостанції с. м. т. Роздольне
Досліджувані показники:
Місяці року опади (Р),
мм
температура
повітря, °С
відносна воло-
гість повітря, %
дефіцит
вологи, мбар
випаро-
вуваність, %
коефіцієнт
зволоження,
(Кзв.)
1 25,0 -1,7 85 0,79 14,7 1,70
2 26,0 -0,8 84 0,91 16,9 1,54
3 19,0 2,7 80 1,49 27,6 0,69
4 21,0 9,0 75 2,81 52,0 0,40
5 21,0 15,5 75 3,99 73,8 0,28
6 46,0 20,5 72 5,63 104,3 0,44
7 36,0 23,6 67 7,58 140,3 0,26
8 31,0 22,7 65 7,74 143,3 0,22
9 21,0 18,0 68 5,75 106,5 0,20
10 38,0 10,9 78 2,76 51,0 0,75
11 29,0 5,8 84 1,48 27,3 1,06
12 28,0 0,9 86 0,91 16,9 1,66
Усього за рік 341,0 127,1 919 41,84 774,6 9,20
У середньому
за місяць 28,4 10,6 76,6 3,49 64,6 0,77
Таблиця 2
Динаміка кліматичних показників за 2001 – 2005 рр. (Т – середня декадна температура, °С; Р – опади, мм)
Дані за роками
2001 2002 2003 2004 2005 середнє Місяці року
Т Р Т Р Т Р Т Р Т Р Т Р
1 3,2 12,0 1,4 9,6 -0,9 30,0 0,6 27,0 2,6 47,4 1,4 25,2
2 1,3 36,0 5,5 14,0 -4,5 38,6 – – 0,0 45,0 0,6 33,4
3 6,1 26,0 6,9 38,0 0,9 25,0 – – 2,1 18,0 4,0 23,3
4 10,9 52,0 9,7 26,0 8,1 17,4 – – 10,1 4,0 9,7 24,9
5 14,4 40,0 16,8 – 18,4 15,0 14,8 50,0 17,3 9,5 16,1 22,9
6 18,7 55,0 21,1 26,0 20,3 27,0 19,2 25,0 19,5 41,0 19,8 34,8
7 26,5 3,6 26,8 23,3 21,9 28,0 22,2 41,0 23,5 14,0 24,2 22,0
8 24,3 12,9 22,3 81,0 23,5 – 22,0 80,0 24,7 26,0 23,4 50,0
9 17,9 39,0 18,6 36,0 16,7 12,0 17,3 8,0 19,4 8,0 18,0 18,6
10 11,5 12,0 11,9 57,0 13,5 5,0 11,5 39,8 11,4 49,0 12,0 32,6
11 6,4 40,0 7,8 39,3 5,5 30,0 7,2 28,8 6,1 37,6 6,6 35,1
12 -3,0 26,0 -4,0 12,1 1,0 47,0 4,7 17,0 3,0 52,0 0,3 30,8
Усього за рік 138,2 354,5 144,9 365,3 124,4 275,0 109,5 316,6 139,7 329,5 136,1 353,6
Середнє 11,5 29,5 12,1 33,2 10,4 25,0 12,2 35,2 11,6 27,5 11,3 29,5
Серед небезпечних атмосферних явищ найбільш значущими для ґрунтового покриву є
посухи, суховії, пильні бурі, пізні весняні й ранні осінні приморозки. Суховії трапляються
при температурі повітря не нижчій 25 °С і швидкості вітру не нижче 5 м/с. У степовій
частині Криму кількість днів із суховіями в середньому становить 10 – 20 на рік, переважно в
теплий сезон. Пилові бурі виникають при швидкості вітру 10 м/с і більшій. У весняно-літній
період середня кількість днів із пиловою бурею становить 2 – 9, а в осінньо-зимовий – не
більше 5 днів за 10 років. У середньому за рік у степових районах трапляється 5 – 6 днів із
пиловою бурею [8].
Останнім часом у степову й передгірну зони Криму повернулися пилові (чорні) бурі, про
які жителі півострова не пам’ятали з 70-х років минулого сторіччя. Першопричиною
настільки небажаного екологічного лиха стало те, що вже понад 15 років припинено
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
169
створення нових полезахисних лісосмуг, а посадки 70 – 90-х років піддалися інтенсивному
самовільному вирубанню. Внаслідок цього площа полезахисних смуг зменшилася у 2 – 2,5
разу. При цьому у збережених захисних насадженнях до 30 – 70 % дерев головних порід
вирізані – акація біла (Robinia pseudacacia L.), гледичія (Gleditschia triacanthos L.), ясен
звичайний (Fraxinus excelsior L.), дуб звичайний (Quercus robur L.) та інші. У результаті
цього висота збережених лісосмуг знизилася з 8 – 10 до 3 – 4 м, що виявилося у зниженні
захисних функцій розладжених лісосмуг відповідно у 2 – 3,3 разу.
Лісівниками ДП "Роздольненське ЛМГ" було створено два лісових масиви (Стерегу-
щенсько-Авроровський і Рилєєвський), які у 30-річному віці успішно збереглися. Це стало
можливим завдяки своєчасному проведенню агротехнічних і лісогосподарських заходів та
належній охороні від лісопорушників.
У посушливих умовах Кримського степу (С0 – 1, D1) стійкими виявилися сосна кримська
(Pinus pallasiana D.), дуб звичайний (Quercus robur L.), маслинка звичайна (Elaeagnus
angustifolia L.), біота східна (Thuja orientalis L.), ясени звичайний (Fraxinus excelsior) і
зелений (Fraxinus lanceolata Borkh.), ялівець віргінський (Juniperus virginia L.), шовковиці
біла (Morus alba L.) й чорна (Morus nigra L.), акація біла (Robinia pseudacacia L.), абрикос
(Armeniana vulgaris Lam.), гледичія (Gleditschia triacanthos L.), мигдаль звичайний
(Amygdalus communis L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.), ліщина (Corylus
colurnan L.), свидина (Thelycrania sanguinea), бирючина (Ligustrium vulgare L.), аморфа
(Amorpha fruticosa L.), тамарикс (Tamarix ramosissima Led). У насадженнях трапляються
самосів і підріст (невеликими групами) сосни кримської, дуба звичайного, маслинки
звичайної, гледичії й інших у віці 1 – 7 років. Ще більший підріст зустрічається в чагарників
у вигляді самосіву й кореневих парослин (бирючини, свидини).
Основні біометричні показники досліджуваних захисних насаджень наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Біометричні показники захисних насаджень Кримського степу
Досліджувані показники
висота, м: діаметр: Порода дерева,
куща
до живої
гілки
стовбура,
см крони, м
приріст за
останній
рік, см
відстань
між дере-
вами, м
клас
росту за
Крафтом
Маслинка звичайна 4,5 ± 0,2 1,1 ± 0,2 11,5 ± 0,3 4,0 ± 0,2 10,2 ± 0,2 5,8 ± 0,2 3
Дуб звичайний 5,0 ± 0,2 1,1 ± 0,2 9,2 ± 0,3 3,7 ± 0,3 19,0 ± 0,2 2,4 ± 0,2 2
Гледичія 5,2 ± 0,2 1,4 ± 0,3 10,4 ± 0,2 3,5 ± 0,2 4,1 ± 0,2 3,8 ± 0,2 2
Горіх волоський 2,6 ± 0,4 0,3 ± 0,2 6,4 ± 0,2 3,7 ± 0,2 16,1 ± 0,1 10,0 ± 0,2 4
Сосна кримська 5,6 ± 0,3 1,5 ± 0,2 14,0 ± 0,3 4,2 ± 0,3 15,8 ± 0,3 2,4 ± 0,4 2
Мигдаль звичайний 6,0 ± 0,3 1,2 ± 0,2 10,9 ± 0,2 3,2 ± 0,2 13,1 ± 0,2 6,0 ± 0,2 3
В’яз дрібнолистий 6,4 ± 0,3 0,9 ± 0,3 14,4 ± 0,4 4,0 ± 0,4 16,2 ± 0,3 6,0 ± 0,4 3
Біота східна 6,0 ± 0,2 0,3 ± 0,2 7,2 ± 0,2 3,6 ± 0,3 13,2 ± 0,2 1,6 ± 0,2 4
Сосна кримська з
жимолостю 7,0 ± 0,2 1,5 ± 0,2 16,3 ± 0,2 4,9 ± 0,4 19,0 ± 0,2 4,0 ± 0,4 2
Акація біла 6,2 ± 0,3 1,3 ± 0,3 7,5 ± 0,3 4,3 ± 0,4 9,2 ± 0,2 9,2 ± 0,2 3
Ясен зелений 3,3 ± 0,2 0,6 ± 0,2 3,0 ± 0,2 2,0 ± 0,2 6,1 ± 0,2 1,6 ± 0,3 3
Ясен звичайний 4,8 ± 0,2 0,8 ± 0,2 5,7 ± 0,2 3,5 ± 0,3 7,8 ± 0,2 1,4 ± 0,4 2
Абрикос звичайний 2,5 ± 0,2 0,5 ± 0,1 5,6 ± 0,1 3,6 ± 0,2 15,0 ± 0,2 3,0 ± 0,1 4
Сосна кримська з
ялівцем віргінським 6,5 ± 0,1 0,8 ± 0,3 13,7 ± 0,2 4,5 ± 0,2 24,5 ± 0,2 2,5 ± 0,1 2
Ялівець віргінський 4,5 ± 0,1 0,2 ± 0,1 9,7 ± 0,4 4,7 ± 0,2 8,3 ± 0,2 3,1 ± 0,1 2,5
Жимолость
татарська 2,3 ± 0,1 0,3 ± 0,1 1,6 ± 0,1 2,8 ± 0,1 12,4 ± 0,1 1,8 ± 0,1 –
Бірючина 2,5 ± 0,1 0,2 ± 0,1 1,8 ± 0,1 3,0 ± 0,1 13,2 ± 0,1 1,4 ± 0,1 –
Свидина 2,6 ± 0,1 0,2 ± 0,1 1,6 ± 0,1 2,6 ± 0,1 12,6 ± 0,1 1,7 ± 0,1 –
Тамарикс 2,4 ± 0,1 0,3 ± 0,1 1,5 ± 0,1 2,5 ± 0,1 10,3 ± 0,1 1,8 ± 0,1 –
Церцис (багр-ник),
іудійське дерево 2,2 ± 0,1 0,4 ± 0,1 2,2 ± 0,1 0,4 ± 0,1 1,4 ± 0,1 2,0 ± 0,1 –
Аморфа 2,2 0,5 ± 0,1 1,6 ± 0,1 2,0 ± 0,1 11,7 ± 0,1 2,0 ± 0,1 –
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
170
Дані табл. 3 свідчать, що всі перераховані деревні породи, крім горіха волоського,
задовільно ростуть у посушливих степових умовах.
У процесі обстеження захисних насаджень вивчали також вплив дерево-чагарникової
рослинності на зміну об’ємної маси ґрунту у 50-сантиметровому коренепроникному шарі.
Результати наших досліджень наведені в табл. 4.
Таблиця 4
Характеристика ґрунту на цілинних і залісених ділянках
Механічний склад, частки, мм: Глибина
розрізу, см Об’єм, см3 Маса, г > 10,0 5,1 – 10 1,1 – 5,0 < 1
Об’ємна маса,
г / см3
Цілина
0 – 10 830 1631 45,0 9,2 22,3 23,5 1,97
10 – 20 700 1377 12,9 17,8 41,7 27,6 1,97
20 – 30 400 744 16,9 17,3 26,8 39,0 1,86
30 – 40 530 912 20,8 17,0 37,8 25,4 1,72
40 – 50 580 1279 17,3 19,3 35,5 27,9 2,21
Середнє 608 1188,6 22,6 16,1 32,8 28,5 1,95
Лісові культури садіння весною 2006 р.
0 – 10 1900 2570 35,8 10,0 25,0 29,2 1,35
10 – 20 750 1492 23,7 19,9 24,3 32,1 1,99
20 – 30 500 1164 25,8 19,3 32,8 22,1 2,33
30 – 40 580 1147 17,2 15,5 46,3 21,0 1,92
40 – 50 560 990 27,0 17,9 34,8 20,3 1,77
Середнє 858 1472,6 25,9 16,5 34,7 28,9 1,72
Насадження туї
0 – 10 910 1359 28,7 8,1 32,5 30,7 1,49
10 – 20 1000 1631 21,4 16,3 41,5 20,8 1,63
20 – 30 710 1210 19,1 21,4 44,8 14,7 1,70
30 – 40 620 977 17,7 19,1 42,3 20,9 1,58
40 – 50 670 1222 27,8 15,9 34,0 21,3 1,82
Середнє 782 1280 22,9 16,4 39,0 21,7 1,64
Насадження сосни кримської
0 – 10 1000 1638 26,2 8,8 23,0 42,0 1,64
10 – 20 880 1162 14,6 11,3 26,2 47,9 1,32
20 – 30 750 963 9,1 11,9 33,5 45,5 1,28
30 – 40 660 912 21,6 19,7 38,2 20,5 1,38
40 – 50 740 1291 30,0 16,0 33,0 21,0 1,74
Середнє 806 1192,8 20,3 13,5 30,8 35,4 1,48
Насадження дуба звичайного
0 – 10 1000 1488 12,1 15,1 46,9 25,9 1,49
10 – 20 1300 1901 4,6 10,7 31,1 53,6 1,46
20 – 30 950 1551 31,3 13,7 31,0 24,0 1,63
30 – 40 1150 1508 16,3 11,8 33,4 38,5 1,31
40 – 50 1000 1138 18,8 15,4 37,2 28,6 1,14
Середнє 1080 1517,2 16,6 13,3 35,9 34,1 1,41
Отримані дані свідчать (табл. 4), що на цілинній ділянці об’ємна маса ґрунту в 1,1 разу
більша, ніж у лісових культурах першого року розвитку, і в 1,2 – 1,4 разу – порівняно з 30-
річними захисними насадженнями.
Висновок. Подальше освоєння лісомеліоративного фонду в степовому Криму на
колишніх сільськогосподарських землях можливе, але за умови наукового супроводу кожної
ділянки, якісного та своєчасного обробітку ґрунту, при правильному підборі порід
деревинно-чагарникової рослинності, схеми змішування та своєчасному догляді за лісовими
культурами.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Агапонов М. Н., Селіванова Л. О., Неонета О. О. Лісопридатність ґрунтів Раздольненського району
степового Криму // Лісівництво та агролісомеліорація. – 2007. – Вип. 111. – С. 106 – 110.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 113
171
2. Гришков А. Н., Волович П. И. Лесовосстановительный процесс при создании лесных культур в условиях
антропогенного воздействия // Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: 2005. – Вип. 108. – С. 63 – 67.
3. Державна програма "Ліси України" на 2002 – 2015 роки // Причорноморський Екологічний бюлетень. –
Одеса, березень 2004. – № 1 (11). – С. 7 – 26.
4. Защитные насаждения Крыма, проблема и пути их выращивания //Агапонов М. Н., Плугатар Ю. В.,
Неонета О. О., Трофименко І. О., Агапонов Г. М. // 2-я МНПК "Екологічна безпека проблеми і шляхи
вирішення". – Х.: УкрНДІЕП, 2006. – Том ІІ. – С. 96 – 98.
5. Неонета О. О. Створення захисних лісових культур у жорстоких умовах кримського степу на прикладі
Євпаторійського держлісгоспу // Матеріали ХІ Погребняківських читань "Лісова типологія в Україні: сучасний
стан, перспективи розвитку". – Х.: 2007. – С. 143 – 144.
6. Плугатар Ю. В. Із лісів Криму. – Х.: Нове слово, 2008. – 462 с.
7. Проблема улучшения почв под древесные насаждения в городских и пригородных зонах и ее улучшение /
Бурашников Ю. М., Терешкина С. Д., Епифанова Н. Н. и др. // Материалы 11-го Международного симпозиума
"Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье". – Симферополь, 2002. – С. 60 – 61.
8. Склад захисних насаджень степового Криму // М. Н. Агапонов, Ю. В. Плугатар, О. О. Неонета,
Ю. П. Швець. – Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. Декоративне
садівництво. – К.: НАУ, 2007. – Вип. 113. – С. 200 – 207.
Neoneta А. А.
PROSPECTS OF DEVELOPMENT FOR LANDS OF RECLAMATION FUND OF STEPPE CRIMEA REGION
Crimea Mountain & Forest Research Station of URIFFM
Results of investigation of protective stands quality and soil & climatic conditions for arboreal and arboreal &
shrubby plants growing in the steppe part of Crimea are presented.
K e y w o r d s : protective afforestation, forestry and ameliorative assessment, steppe forestry cultivation.
Неонета А. А.
ПЕРСПЕКТИВЫ ОСВОЕНИЯ НОВЫХ ПЛОЩАДЕЙ ЛЕСОМЕЛИОРАТИВНОГО ФОНДА СТЕПНОГО
РЕГИОНА КРЫМА
Крымская горно-лесная научно-исследовательская станция УкрНИИЛХА
Приведены результаты обследования состояния защитных лесных насаждений и почвенно-климатических
условий произрастания древесной и древесно-кустарниковой растительности степного Крыма.
К лю ч е в ы е с л о в а : защитные лесные насаждения, лесоводственно-мелиоративная оценка, степное
лесоразведение.
neoneta@mail.ru
Одержано редколегією 2.09.2008 р.
mailto:neoneta@mail.ru
|