Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні
У статті зроблена спроба подати відомості про життя та діяльність Андрієвича Якова Максимовича, дворянина з Переяславського повіту, нащадка запорозьких козаків, художника-аматора....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Назва видання: | Питання історії науки і техніки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163562 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні / В.М. Гоменюк // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 76-79. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-163562 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1635622020-02-03T01:25:40Z Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні Гоменюк, В.М. Наукові публікації У статті зроблена спроба подати відомості про життя та діяльність Андрієвича Якова Максимовича, дворянина з Переяславського повіту, нащадка запорозьких козаків, художника-аматора. The article contains information about the life and activities of Andreevich Yakov Maximovich, a nobleman from Pereyaslav County, a descendant of Cossacks of Zaporizhzhia, an amateur artist. В статье подаются сведения о жизни и деятельности Андреевича Якова Максимовича, дворянина из Переяславского уезда, потомка запорожских казаков, художника-любителя. 2018 Article Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні / В.М. Гоменюк // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 76-79. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2077-9496 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163562 94-051Андрієвич(477)(092) uk Питання історії науки і техніки Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукові публікації Наукові публікації |
| spellingShingle |
Наукові публікації Наукові публікації Гоменюк, В.М. Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні Питання історії науки і техніки |
| description |
У статті зроблена спроба подати відомості про життя та діяльність Андрієвича Якова Максимовича, дворянина з Переяславського повіту, нащадка запорозьких козаків, художника-аматора. |
| format |
Article |
| author |
Гоменюк, В.М. |
| author_facet |
Гоменюк, В.М. |
| author_sort |
Гоменюк, В.М. |
| title |
Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні |
| title_short |
Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні |
| title_full |
Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні |
| title_fullStr |
Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні |
| title_full_unstemmed |
Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні |
| title_sort |
я.м. андрієвич і декабристський рух в україні |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Наукові публікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163562 |
| citation_txt |
Я.М. Андрієвич і декабристський рух в Україні / В.М. Гоменюк // Питання історії науки і техніки. — 2018. — № 3. — С. 76-79. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Питання історії науки і техніки |
| work_keys_str_mv |
AT gomenûkvm âmandríêvičídekabristsʹkijruhvukraíní |
| first_indexed |
2025-07-14T16:05:30Z |
| last_indexed |
2025-07-14T16:05:30Z |
| _version_ |
1837639015177650176 |
| fulltext |
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 76
УДК: 94-051Андрієвич(477)(092)
Я.М. АНДРІЄВИЧ І ДЕКАБРИСТСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ
Гоменюк В.М.
(Національний історико-архітектурний музей «Київська фортеця»)
У статті зроблена спроба подати відомості про життя та діяльність Андріє-
вича Якова Максимовича, дворянина з Переяславського повіту, нащадка запорозьких
козаків, художника-аматора.
Ключові слова: декабристи, повстання, Андрієвич, каторга, декабристський рух
Рух декабристів, який звикли
ототожнювати лише з історією Росії,
був визначним явищем і в українсь-
кій минувшині. На початку ХІХ ст.
активізувалося суспільно-політичне
життя на теренах України, де діяли
управи Південного товариства, То-
вариства об’єднаних слов’ян. І осно-
вну роль у цьому відігравали дво-
рянські революціонери, на форму-
вання поглядів яких серйозно впли-
нула участь багатьох з них у знако-
вих військово-політичних подіях
першої чверті ХІХ ст. Під час Вітчи-
зняної війни 1812 р. та закордонних
походів 1813–1815 pp. вони наочно
ознайомилися з життям європейсь-
ких країн, просвітницькою та мате-
ріалістичною філософією, з демок-
ратичними ідеями, ідеалами Великої
французької революції – свободи,
рівності і братерства.
Разом з російською кріпосниць-
кою дійсністю й закордонними по-
ходами на формування революцій-
ного світогляду багатьох дворян-
офіцерів справило вплив також і не-
стерпне становище селянства Украї-
ни – теренів, звідки немало з них по-
ходили або служили у військових
частинах, що стояли в українських
містах і селах.
На складання політичної ідеоло-
гії декабристів здійснювало вплив і
звернення до історичного минулого
України, зокрема, до боротьби украї-
нського народу за визволення з-під
чужоземного гніту, за національну
незалежність і волю [1, 42].
Практично в кожній воїнській
частині були члени таємних това-
риств або ті, хто їх підтримував. Ва-
жливим центром діяльності декабри-
стських організацій став Київ. Події
повстання декабристів торкнулися,
зокрема, Київської фортеці, окремі
споруди якої нерозривно пов'язані з
історією визвольного і революційно-
го рухів. У спорудах Київської фор-
теці, зокрема, башті № 2 Васильків-
ського укріплення, капонірах 1, 2 по-
лігонів, Косому капонірі Госпіталь-
ного укріплення ув'язнювали декаб-
ристів, утримували польських та
українських учасників визвольного
повстання 1863 р., організаторів та
учасників гайдамацького руху, поло-
нених, кріпаків-втікачів та учасників
інших визвольних змагань.
Одним з в’язнів, який утримува-
вся в Косому капонірі Київської фор-
теці до суду разом з іншими офіце-
рами та солдатами Чернігівського
полку у 1826 р., був дворянин, наща-
док запорозьких козаків, художник-
аматор Андрієвич Яків Максимович
(його роботи знаходяться в Читинсь-
кому музеї (Росія); для Читинської
Михайло-Архангельської церкви на-
писав ікону Спасителя, який несе
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 77
хрест) [2] (рис. 1, з фондів Націона-
льного історико-архітектурного му-
зею «Київська фортеця»).
Народився Яків Андрієвич у бе-
резні 1801 р. в селі Ярешках Переяс-
лавського повіту Полтавської губер-
нії (тепер – Баришівського району
Київської області). Воєнну службу
почав інженером у Тверському дра-
гунському полку в Молдові, служив
у кавалерійському ескадроні у Санкт-
Петербурзі у 1811–1812 рр. Навчався
у 2-му кадетському корпусі в Санкт-
Петербурзі в 1812–1819 рр. А з 1819
р. – прапорщик 8-ї артилерійської
бригади на Волині у Новограді-
Волинському, де у 1823 р. було орга-
нізовано таємну організацію
«Товариство об'єднаних слов'ян»
братами Андрієм і Петром Борисо-
вими та польським революціонером
Юліаном Люблінським. Члени Това-
риства прагнули звільнення селян з
кріпацтва, знищення феодально-
кріпосного гноблення, відстоювали
рівність усіх громадян тощо, вважали
за потрібне підготувати до революції
весь народ, а не лише окремо війсь-
ко. Як справжній український грома-
дянин Яків Андрієвич не міг стояти
осторонь суспільно-політичних про-
цесів в Україні – у 1825 р. він стає
членом цієї організації.
Члени Товариства провели дру-
гі й треті збори на квартирі Я. Анд-
рієвича у с. Млинищах. За ухвалою
зборів його було офіційно відрядже-
но до Арсеналу в креслярню з метою
нібито «для креслення планів». На-
справді він повинен був підготувати
умови для поповнення боєприпаса-
ми військ на випадок повстання в
Києві [3, 435].
Я. Андрієвич прибув до міста у
середині жовтня і працював на Арсе-
налі до 14 січня 1826 р. Під час робо-
ти на Арсеналі, за словами декабрис-
та І.І. Горбачевського, «він знайшов
однодумців серед заводських офіце-
рів, які погодилися підтримати повс-
тання в Києві» [4, 43]. Також прово-
див агітаційну роботу серед «нижніх
чинів» заводу, цікавився їх життям,
умовами праці, розповідав про зміни,
які повинні відбутися в житті народу.
У вересні 1825 р. у Ліщинському
таборі під Житомиром «Товариство
об'єднаних слов'ян» об'єдналося з
Васильківського управою Південного
товариства декабристів.
У Василькові з 1820 р. розмі-
щувалися штаби 1-ї бригади 9-ї пі-
хотної дивізії, Чернігівського піхот-
ного полку та обох його батальйонів.
Під час повстання Чернігівського
піхотного полку Васильків став збі-
рним пунктом повсталих, тут сфор-
мувалася Військова рада – штаб.
Звідси повсталі роти полку вируши-
ли в напрямку Мотовилівки.
Чернігівські офіцери, які твердо
і без вагань вирішили почати повс-
тання, припускали, що воно не обме-
житься тільки Чернігівським полком;
вони негайно вирішили підняти і на-
вколишні полки, якими командували
члени Південного товариства. З цією
метою вони відправили з Василькова
гінця для повідомлення цих полків
про початок повстання; гінцем був
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 78
обраний член Товариства об'єднаних
слов'ян Андрієвич Яків. Дізнавшись
про повстання в Петербурзі, він сам
приїхав 26 грудня 1825 р. до Василь-
кова з Києва, де перебував при Арсе-
налі [5, 124].
Під час повстання Чернігівсько-
го полку в Трилісах на Київщині 29
грудня 1825 р. члени Товариства
об'єднаних слов'ян були найактив-
нішими його учасниками. Вони на-
магалися надати всіляку підтримку
Чернігівському полку. Усюди, де
вони були, – в Житомирі, Новоград-
Волинську, Баранівці, Старо-
Костянтинівці – вони всіма силами
прагнули підняти повстання в інших
частинах на допомогу Чернігівсько-
му полку. Особливо багато зусиль
доклали до цього Борисови Андрій і
Петро, Яків Максимович Андрієвич,
Бечаснов Володимир Олександро-
вич, Горбачевський Іван Іванович,
але спроби їх не дали результатів:
виступ Чернігівського полку, не під-
триманий іншими полками й Туль-
чинською та Кам'янською управами
Південного товариства, як і повс-
тання 14 грудня в Петербурзі, зазнав
поразки [5, 129].
Практично всі члени Товариства
були виявлені і заарештовані. У січні
1926 р. був заарештований і
Я. Андрієвич. Його звинуватили в
тому, що він готував повстання Чер-
нігівського полку, без дозволу виїж-
джав з Києва до Василькова, Білого-
родки, Новоград-Волинського у
справах таємної організації. Але Ан-
дрієвич все заперечував. Під час
слідства він не назвав жодного прі-
звища своїх товаришів.
Я.М. Андрієвич був засуджений до
страти, але потім її замінили двадця-
тирічною каторгою. Він прибув до
Читинського острогу 20 грудня 1827
р., звідти у вересні 1830 р. був пере-
ведений до Петровського заводу (те-
пер – місто Петровськ-
Забайкальський Забайкальського
краю, РФ), де залишався до 1839 р. 8
листопада 1832 р. термін каторги
скорочений до 15 років, а 14 грудня
1835 – до 13 років.
10 липня 1839 р., Андрієвича
було переведено на поселення до
Верхньоудинська (Улан-Уде, Буря-
тія) [6, 188]. Я. Андрієвич помер 18
квітня 1840 р. у місцевій лікарні. По-
хований на кладовищі біля Троїцько-
го собору. Могила знаходилась в 40
метрах на південний захід від церкви,
на хресті було мармурове янголя з
крилами та напис «Спаси и сохрани».
Кладовище було знесено в 1949 р.
(могила не збереглася). Але за дани-
ми П.Т. Труньова, купця Верхньоу-
дінська, дослідника життя декабрис-
тів у Сибіру, Я.М. Андрієвич помер
20 квітня від цинги: «В метрической
книге В-Удинской Спасской церкви
на 1840-й год, в 3 части об умерших
под №38 значится: «Апреля 20 умер
от болезни цынготной, а 22 того же
апреля похоронен на кладбище при
Вознесенской кладбищенской церкви
государственный преступник Яков
Максимович Андреевич, 42 лет. Об-
ряд отпевания и погребения совер-
шал священник Михаил Попов с
дьячком Петром Рещиковым». По-
гребение тела Я.М. Андреевича на
Заудинском Вознесенском кладбище,
по нашему мнению, объясняется тем,
что в то время больница Иркутского
приказа общественного призрения
находилась за рекой Удой, на месте,
где в настоящее время расположен
кожевенно-пивоваренный завод и
была переведена в город впоследст-
вии, в 60-х годах прошлого столетия.
Все наши поиски могилы
Я.М. Андреевича, к сожалению, не
увенчались успехом и предполагае-
мого памятника нигде на кладбище
не оказалось. По словам заудинских
жителей старожилов, умерших в
больнице хоронили на западной сто-
роне кладбища, около протоки р. Се-
ленги под названием «Старицы», на
песчаном месте, и впоследствии за
отсутствием огорожи, почти все
НАУКОВІ ПУБЛІКАЦІЇІ
ПИТАННЯ ІСТОРІІ НАУКИ І ТЕХНІКИ 2018 № 3 79
могилы их свирепствующими здесь
весною сильными ветрами выдуло,
причем, конечно, мог исчезнуть и
памятник Андреевича» [7].
Повстанням Чернігівського пол-
ку завершився рух декабристів як по-
літична дія в Україні, але декабризм,
як ідеологія, продовжував існувати і
після поразки повстання. Таким чи-
ном, повстання декабристів не стоїть
окремо у світовому історичному про-
цесі. Ідеї Товариства об’єднаних сло-
в'ян у подальшому мали вплив на
створення Україно-Слов’янського
товариства (Кирило-Мефодіївське
братство, напр. 1845 – на поч.
1846 р., Київ) Василем Білозерським,
Миколою Гулаком, Миколою Косто-
маровим, Пантелеймоном Кулішем,
Опанасом Маркевичем.
У грудні 1975 р. на честь 150-річчя
повстання декабристів у Києві на фасаді
заводу «Арсенал» по вулиці Січневого
повстання, 30 (нині – вулиця Лаврська,
12) встановлено бронзову меморіальну
дошку з барельєфним портретом
Я. Андрієвича (ск. А. Білостоцький, арх.
В. Гнєздилов) (рис. 2).
ЛІТЕРАТУРА
1. История завода «Арсенал» имени В.И. Ленина / К.: Наукова думка, 1886. 560 с.
2. Энциклопедия Забайкалья [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.
encycl.chita.ru/encycl/person/?id=262
3. Звід пам’яток історії та культури України у 28-и томах / К., Кн. І, ч. І А–Л. – К.,
1999. 564 с.
4. История завода «Арсенал» имени В.И. Ленина/ К.: Наукова думка, 1886.– 560 с.
5. Нечкина М. В. Декабристы. Изд-е 2-е, исправленное и дополненное. М.: «Наука»,
1982. 184 с.
6. Українська радянська енциклопедія. Т. 1. Вид-ня друге. К., 1977. С. 188. – 544 с.
7. Жалсараев Анатолий. Из истории Вознесенской церкви [Електронний ресурс].
Режим доступу: https://old-ulan-ude.livejournal.com/214843.html
Гоменюк В.М. Я.М. Андреевич и декабристское движение в Украине. В статье
подаются сведения о жизни и деятельности Андреевича Якова Максимовича, дворянина
из Переяславского уезда, потомка запорожских казаков, художника-любителя.
Ключевые слова: декабристы, восстание, Андреевич, каторга, декабристское
движение.
Gomenyuk V.M. Ya.M. Andreevich and the Decembrist Movement in Ukraine. The ar-
ticle contains information about the life and activities of Andreevich Yakov Maximovich, a no-
bleman from Pereyaslav County, a descendant of Cossacks of Zaporizhzhia, an amateur artist.
Key words: Decembrists, insurrection, Andreevich, penal servitude, Decembrist move-
ment.
|