Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат

Проаналізовано фактичну і потенційну продуктивність дубових насаджень Північно-східного мегасхилу Українських Карпат на прикладі формацій дуба звичайного та скельного. Окреслено резерви підвищення продуктивності дубових деревостанів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Кацуляк, Ю.Д., Бродович, Р.І., Гудима, В.М., Бродович, Ю.Р., Гуменяк, А.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16366
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат / Ю.Д. Кацуляк, Р.І. Бродович, В.М. Гудима, Ю.Р. Бродович, А.М. Гуменяк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 48-55. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16366
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-163662011-02-11T12:02:17Z Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат Кацуляк, Ю.Д. Бродович, Р.І. Гудима, В.М. Бродович, Ю.Р. Гуменяк, А.М. Проаналізовано фактичну і потенційну продуктивність дубових насаджень Північно-східного мегасхилу Українських Карпат на прикладі формацій дуба звичайного та скельного. Окреслено резерви підвищення продуктивності дубових деревостанів. Проанализирована фактическая и потенциальная продуктивность дубовых насаждений Северо-восточного мегасклона Украинских Карпат на примере формаций дуба обыкновенного и скального. Определены резервы повышения продуктивности дубовых древостоев. Real and potential forest productivity of the oak stands in north-eastern megaslope in the Ukrainian Carpathians on the instance of Quercus robur and Q. petraеa formations is considered. Reserves of productivity increase oak stands. 2008 Article Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат / Ю.Д. Кацуляк, Р.І. Бродович, В.М. Гудима, Ю.Р. Бродович, А.М. Гуменяк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 48-55. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16366 630*176,322.6 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Проаналізовано фактичну і потенційну продуктивність дубових насаджень Північно-східного мегасхилу Українських Карпат на прикладі формацій дуба звичайного та скельного. Окреслено резерви підвищення продуктивності дубових деревостанів.
format	Article
author	Кацуляк, Ю.Д. Бродович, Р.І. Гудима, В.М. Бродович, Ю.Р. Гуменяк, А.М.
spellingShingle	Кацуляк, Ю.Д. Бродович, Р.І. Гудима, В.М. Бродович, Ю.Р. Гуменяк, А.М. Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат
author_facet	Кацуляк, Ю.Д. Бродович, Р.І. Гудима, В.М. Бродович, Ю.Р. Гуменяк, А.М.
author_sort	Кацуляк, Ю.Д.
title	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат
title_short	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат
title_full	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат
title_fullStr	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат
title_full_unstemmed	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат
title_sort	наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу українських карпат
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2008
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16366
citation_txt	Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат / Ю.Д. Кацуляк, Р.І. Бродович, В.М. Гудима, Ю.Р. Бродович, А.М. Гуменяк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 48-55. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kaculâkûd naukovíosnovipídviŝennâproduktivnostídubovihlísívpívníčnochídnogomegashiluukraínsʹkihkarpat AT brodovičrí naukovíosnovipídviŝennâproduktivnostídubovihlísívpívníčnochídnogomegashiluukraínsʹkihkarpat AT gudimavm naukovíosnovipídviŝennâproduktivnostídubovihlísívpívníčnochídnogomegashiluukraínsʹkihkarpat AT brodovičûr naukovíosnovipídviŝennâproduktivnostídubovihlísívpívníčnochídnogomegashiluukraínsʹkihkarpat AT gumenâkam naukovíosnovipídviŝennâproduktivnostídubovihlísívpívníčnochídnogomegashiluukraínsʹkihkarpat
first_indexed	2025-07-02T17:38:55Z
last_indexed	2025-07-02T17:38:55Z
_version_	1836557728078626816
fulltext	ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 48 УДК 630176,322.6 Ю. Д. КАЦУЛЯК, Р. І. БРОДОВИЧ, В. М. ГУДИМА, Ю. Р. БРОДОВИЧ, А. М. ГУМЕНЯК НАУКОВІ ОСНОВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ДУБОВИХ ЛІСІВ ПІВНІЧНО-CХІДНОГО МЕГАСХИЛУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака Проаналізовано фактичну і потенційну продуктивність дубових насаджень Північно-східного мегасхилу Українських Карпат на прикладі формацій дуба звичайного та скельного. Окреслено резерви підвищення продуктивності дубових деревостанів. К лю ч о в і с л о в а : продуктивність лісів, типи лісу, вікова структура лісового фонду, породний склад, резерви підвищення продуктивності деревостанів. Підвищення продуктивності дубових лісів, їх оздоровлення, збереження та відтворення – одна з важливих проблем лісівництва. В дубових лісах Карпат, зокрема в Передкарпатті існують сприятливі ґрунтово-кліматичні, технологічні та економічні передумови для інтенсифікації ведення лісового господарства. З-поміж п’яти видів дубів, які ростуть на теренах Карпатського регіону, лише дуб звичайний (Quercus robur L.) і дуб скельний (Q. petraеa (Mattushka) Liebl.) мають промислове значення та займають значну площу – близько 13 % земель сучасного лісового фонду, або 144 тис. га, хоча площа формації дуба звичайного і скельного значно більша [14, 15]. Це – результат природної трансформації лісорослинного покриву, переважно природної заміни дубово-букових лісів на букові, а також антропогенного впливу в агрокультурний період. Адже дубові, буково-дубові й ялицево-дубові ліси розташовані поблизу основних транспортних артерій у щільнонаселених районах Карпат і прилеглих територій. Мета наших досліджень – оцінити сучасний стан, типологічну структуру дубових лісів та їхню продуктивність на Північно-східному мегасхилі Українських Карпат, а також виявити резерви для їх відтворення. Об’єктами досліджень були дубові ліси Передкарпаття. Досліджували представництво дуба звичайного та скельного в розрізі 30 типів лісу, які виявлені в дубових лісах Перед- карпаття (у Львівському ОУЛМГ – 31, Івано-Франківському – 48 і Чернівецькому – 29). Визначали частку дубів звичайного та скельного у складах існуючих деревостанів за шістьма субформаціями у формації дуба звичайного та за двома субформаціями у формації дуба скельного. Типи лісу й типи лісорослинних умов визначали за принципами лісівничої типології [9]. Порівнюючи корінний і змінений протягом століття лісовий покрив Українських Карпат, Г. Козій [16], А. Златник і І. Зворикін [11], С. Стойко [23, 24] й С. Генсірук [5] констатували, що дубові ліси в минулому тут займали майже втричі більшу площу. Певне поліпшення ситуації в дубових лісах спостерігалося в середині 50-х років минулого сторіччя. Так П. Трибун [25] відмічав, що за 25 років загальна площа дубових насаджень у регіоні зросла на 45,2 тис. га, переважно за рахунок реконструкції малоцінних деревостанів і створення культур із переважанням дуба. Тобто для регіону була характерна така ж позитивна тенденція, що і для України в цілому. За даними колишнього МЛГ України, з 1940 по 1998 роки площа дубових лісів зросла з 978 тис. га до 2 млн. 272 тис. га. Нині в лісфонді щорічно створюють близько 5,7 тис. га культур дуба, із них за останні роки (2001 – 2005) Львівським, Чернівецьким та Івано-Франківським ОУЛМГ – 5,1 тис. га. Однак незважаючи на це, у створенні й вирощуванні дубових деревостанів залишається ще багато недоліків. Вони пов’язані з недотриманням на практиці наукових рекомендацій і проектів лісовпорядкування (створення в дібровах культур інших порід); несвоєчасним доповненням культур головними породами; низькою ефективністю агротехнічних і лісівничих доглядів, заходів з охорони й захисту вирощуваних насаджень. Таким чином, питання природного і * © Ю. Д. Кацуляк, Р. І. Бродович, В. М. Гудима, Ю. Р. Бродович, А. М. Гуменяк, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 49 штучного поновлення дубових лісів, як і в цілому ведення господарства в них, залишаються одними з найбільш актуальних у лісівничій науці і практиці та вимагають постійної уваги, розробки і впровадження нових науково-обґрунтованих заходів, виходячи з конкретних регіональних особливостей. Враховуючи це, колегією ДКЛГ України 9 жовтня 1996 року було прийнято рішення про розробку цільової програми "Діброва", спрямованої на вирощування високопродуктивних, біологічно стійких дубових насаджень, поліпшення їх якісного стану при одночасному зниженні затрат на лісовирощування. Одним із ефективних заходів, передбачених програмою, є оптимальне введення у склад деревостанів швидко- рослих деревних порід. Але, на жаль, при непродуманому його застосуванні, може відбуватися випадання головної породи – дуба звичайного чи скельного – із складу деревостану. Більшість досліджень свідчать про доцільність спільного культивування з дубом таких швидкорослих порід як ясен звичайний [2, 17, 22], модрина європейська [4, 6, 10, 18], ялина звичайна [13, 20, 26], псевдотсуга тисолиста [1, 7, 19, 27]. Лісотипологічну структуру дубових лісів Карпатського регіону досліджували багато вчених. Проте характеристику типів лісу Передкарпаття наводили, переважно, в описовій формі, без опису природного поновлення, даних щодо його кількості та стану. Недостатні лісівничі дослідження взаємовідносин основних лісоутворювачів створюють певні труднощі при ідентифікації типів лісу, особливо в передгір’ї північного макросхилу при сумісному виростанні дуба звичайного, ялиці білої та бука лісового, лісостани яких поширені великими ділянками в діапазоні висот над рівнем моря від 270 до 550 м [3]. При визначенні актуальних напрямів ведення лісового господарства поряд з економічними та екологічними чинниками слід ураховувати біоекологічні особливості деревних порід, а також структуру лісового фонду і ценотичну потужність виду, тобто здатність виду посідати те чи інше місце у ценозі в результаті біотичних взаємовідносин. Надзвичайно важливою проблемою ведення дубового господарства є реконструкція ма- лоцінних і похідних молодняків різними способами, в т. ч. лісокультурним. На початку 80-х років у загальному обсязі щорічних лісокультурних робіт колишнього Радянського Союзу приблизно 74 % займало лісовідновлення, 24 % – лісорозведення і близько 2 % – реконс- трукція малоцінних насаджень лісокультурними методами [21]. Значну увагу реконструкції малоцінних молодняків приділяли і в Україні, де лише за період 1960 – 1975 рр. цей захід було проведено на площі 300 тис. га [12]. Певний досвід реконструкції молодняків накопичений у рівнинних і гірських областях України [8]. Враховуючи це, з метою складання поглибленої характеристики типологічної структури насаджень передгір’я, нами, крім польових досліджень, були опрацьовані таксаційні описи останнього лісовпорядкування 108 лісництв Львівського, Івано-Франківського та Чернівецького ОУЛМГ. Це надало можливість уточнити сучасні межі поширення дуба звичайного та скельного, площі лісових формацій, а також визначити частку головної породи у складах існуючих насаджень. Розглянемо основні закономірності поширення ценозів з участю дубів звичайного та скельного за даними досліджень і матеріалів останнього лісовпорядкування на прикладі лісфонду Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей (табл. 1). Переважна більшість деревостанів дуба звичайного (69,7 %) у Передкарпатті ростуть у вологих гігротопах. До свіжих належать 27,5 %, сухих – 2,2 % і сирих – 0,6 % площ. За трофністю переважають грудові (64,8 %) та сугрудові (35,2 %) типи лісорослинних умов, які формують 22 типи лісу в шести субформаціях загальною площею 141,6 тис. га. Переважна більшість деревостанів дуба звичайного (69,7 %) у Передкарпатті ростуть у вологих гігротопах. До свіжих належать 27,5 %, сухих – 2,2 % і сирих – 0,6 % площ. За трофністю переважають грудові (64,8 %) та сугрудові (35,2 %) типи лісорослиних умов, які формують 22 типи лісу в шести субформаціях загальною площею 141,6 тис. га. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 50 Найбільш поширеними типами лісу в регіоні є вологі грабові діброви та судіброви (28,11 % – D3-гД, 18,27 % – С3-гД), на третьому місці за поширенням – свіжа грабова діброва (D2-гД – 16,22 %), на решту 19 типів лісу припадає 37,3 % площі. Таблиця 1 Типи лісу з дубом звичайним і дубом скельним у лісовому фонді Передкарпаття Обласні управління лісового та мисливського господарства, га Разом Тип лісу Івано-Франківське Львівське Чернівецьке га % Формація дуба звичайного Суха чиста судіброва – – 1250 1250 0,88 Суха грабова діброва – – 1918 1918 1,35 Свіжа грабова судіброва 5565 18 1061 6644 4,69 Свіжа грабова діброва 11166 2059 9745 22970 16,22 Свіжа ялицева судіброва 242 – – 242 0,17 Свіжа букова судіброва 519 – 229 748 0,52 Свіжа букова діброва 1723 – 6606 8329 5,88 Волога грабова судіброва 19444 6258 182 25884 18,27 Волога грабова діброва 15946 23558 311 39815 28,11 Волога букова судіброва 1826 – 2,0 1828 1,29 Волога букова діброва 3338 440 266 4044 2,85 Волога ялицева судіброва 9658 1088 17 10763 7,62 Волога ялицева діброва 3432 10631 18 14081 9,97 Волога ясенева діброва 22 – – 22 0,02 Волога грабово-соснова судіброва – 1951 – 1951 1,37 Волога грабово-букова судіброва – 173 – 173 0,12 Волога буково-ялинова діброва – – 48 48 0,04 Сира чиста судіброва 329 – 1 330 0,23 Сира ясенева діброва 17 96 – 113 0,08 Сира чиста діброва 104 – – 104 0,07 Сира грабова діброва – 343 3 346 0,24 Сира ялиново-букова діброва – – 4 4 0,01 Усього: 73331 46615 21661 141607 100,0 Формація дуба скельного Свіжий дубовий нагірний субір 33,2 413 – 446,2 18,29 Вологий дубовий нагірний субір – 438 – 438 17,95 Суха нагірна судіброва 697,4 – 128 825,4 33,85 Суха нагірна грабова діброва – – 87 87 3,56 Свіжа нагірна грабова судіброва 63 – 213,2 276,2 11,33 Свіжа нагірна грабова діброва – – 228 228 9,35 Волога нагірна грабова судіброва 2 86,3 45 133,3 5,46 Сира нагірна грабова судіброва – 5 – 5 0,21 Всього: 795,6 942,3 701,2 2439,1 100,0 Дуб скельний трапляється рідше. Найбільша його площа зосереджена у свіжих гігротопах (39,0 %), у сухих – 37,4 %, вологих – 23,4 %. Сугрудові трофотопи займають більше половини території – 50,8 %, субори – 36,2 % і груди – 13,0 %. Вони формують вісім типів лісу у двох субформаціях на площі понад 2,4 тис. га. Дуб скельний у Передкарпатті росте переважно у грабово-дубових насадженнях на горбистих ділянках. Основними типами лісу в чисто дубовій субформації є суха нагірна судіброва С1-Дск (33,85 %), свіжий і вологий дубові нагірні субори (В2-Дск і В3-Дск – 18,29 і 17,95 %. У грабово-дубовій субформації ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 51 переважають свіжа нагірна грабова судіброва (С2-гДск – 11,33 %) та волога нагірна діброва (D3-Дск – 9,35 %). Значно меншу площу займає суха нагірна грабова діброва (D1-гДск – 3,56 %). При обстеженні лісового фонду та використанні матеріалів останнього лісовпорядку- вання у Передкарпатті виявлено 5,4 тис. га малоцінних низькопродуктивних насаджень граба та берези (табл. 2). Таблиця 2 Малоцінні й низькопродуктивні насадження граба звичайного та берези повислої на Передкарпатті Порода, га граб звичайний береза повисла ОУЛМГ 9 Гз 10 Гз 9 Бз 10 Бз Разом, га/% Львівське (передгірна частина) 719,5 835,8 125,7 238,2 1919,2 35,3 Чернівецьке 245,6 322,7 18,2 – 586,5 10,8 Івано-Франківське 1192,3 1024,1 277,4 438,4 2932,2 53,9 Всього, га/% 2157,4 39,7 2182,6 40,1 421,3 7,8 676,6 12,4 5437,9 100,0 – До передгірної частини Львівського ОУЛМГ увійшли ДП "Дрогобицьке", "Самбірське", "Стрийське ЛГ" та "Старосамбірське лісомисливське господарство". Значна частина існуючих дубових деревостанів є низькопродуктивними (запас сягає 200 – 250 м3 /га), а їх вікова структура далека від оптимальної. За нашими дослідженнями, у Передкарпатті порушена вікова структура насаджень дуба звичайного і на сьогоднішній день має такий вигляд: молодняки І класу – 6,4 %, молодняки ІІ класу – 13,7 %, середньовікові – 64,2 %, пристиглі – 8,7 %, стиглі – 5,7 % і перестійні – 1,3 % (табл. 3). Таблиця 3 Вікова структура дубових лісів Північно-східного мегасхилу Українських Карпат ОУЛМГ Львівське (перед- гірна частина ) Івано- Франківське Чернівецьке середнє Група віку га % га % га % га % Молодняки 1 класу 1819,4 4,7 3573,8 7,0 2165,3 7,3 7558,4 6,4 Молодняки 2 класу 3837,7 9,9 8803,7 17,3 3671,0 12,5 16312,4 13,7 Середньовікові 17882,6 46,1 27266,6 53,8 13342,6 45,4 58491,8 49,2 Середньовікові вклю- чені до розрахунку 7553,9 19,5 6772,5 13,3 3482,4 11,9 17808,8 15,0 Пристигаючі 4090,2 10,6 3029,7 6,0 3258,0 11,1 10377,9 8,7 Стиглі 3282,1 8,5 1056,2 2,1 2396,1 8,2 6734,4 5,7 Перестійні 287,5 0,7 249,4 0,5 1054,1 3,6 1591,0 1,3 Усього 38753,4 100,0 50751,9 100,0 29369,5 100,0 118874,8 100 У переважній більшості типів лісу формації дуба звичайного в Передкарпатті є всі можливості вирощувати його високопродуктивні насадження. Проте сучасна структура лісів цієї породи далека від оптимальної. Площа насаджень, у складі яких дуб відсутній, становить 14,3 % (табл. 4). Ще на 4,1 % території частка дуба не перевищує 5 %, участь дуба в кількості 1 – 3 одиниць спостерігається у складі насаджень на площі, що становить майже четверту частину формації. Отже, загалом 42,9 % території формації займають деревостани, що не мають достатньої кількості головної породи. Ще більш критична ситуація склалася з дубом скельним. Тут на 47,6 % площі дуб узагалі відсутній. У насадженнях, що займають 7,8 % території формації, дуб присутній в мізерній кількості (в чистій дубовій субформації 6,7 % і в грабово-дубовій – 10,4 %). Насадження, у складі яких частка дуба становить від 1 до 3 одиниць, займають у середньому 22,7 % (зокрема 20,1 % у чистій дубовій субформації і 28,8 % – у грабово-дубовій). ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 52 Насадження, де дуб відсутній або займає не більше трьох одиниць складу, становлять 78,1 % території формації дуба скельного. Таблиця 4 Частка дубів звичайного і скельного у складі лісових насаджень сучасного лісового фонду Передкарпаття, га/% Частка дубів у складі насаджень 10 Д 9Д 8Д 7Д 6Д 5Д Субформація Формація дуба звичайного Чиста дубова 131,4 7,80 53,6 3,18 94,5 5,61 85,9 5,10 171,2 10,16 132,1 7,84 Грабово-дубова 11497,5 11,6 5192,5 5,32 6671,8 6,84 6871,8 7,04 8173,1 8,38 8793,11 11,60 Ялицево-дубова 2972,8 11,83 1131,0 4,50 1569,3 6,24 1241,9 4,2 1859,6 7,40 1722,2 6,90 Буково-дубова 1055,0 6,98 512,2 3,39 988,1 6,53 1149,8 7,60 1218,6 8,06 1867,6 12,35 Сосново-дубова 161,3 8,27 71,0 3,64 98,9 5,07 96,2 4,93 126,1 6,46 164,0 8,41 Ясенево-дубова 0 0 1,5 1,11 0 0 0 0 5,6 4,14 0,6 0,44 Разом 15818,0 11,1 6961,8 4,92 9422,6 6,65 9445,6 6,67 11554,2 8,16 12679,6 8,95 Формація дуба скельного Чисто дубова 24,2 1,42 28,8 1,69 46,2 2,70 42,6 2,49 41,9 2,45 150,9 8,83 Грабово-дубова 18,7 2,56 0,9 0,12 19,6 2,68 7,6 1,04 7,7 1,05 3,2 0,44 Разом 42,9 1,76 29,7 1,22 65,8 2,70 50,2 2,06 49,6 2,03 154,1 6,32 Всього 15860,9 11,01 6991,5 4,85 9488,4 6,59 9495,8 6,59 11603,8 8,06 12833,7 8,91 Частка дубів у складі насаджень 4Д 3Д 2Д 1Д +Д Д відс. Разом Субформація Формація дуба звичайного Чиста дубова 140,4 8,33 145,6 8,64 85,7 5,09 174,3 10,35 92,2 5,47 377,7 22,42 1684,6 100,00 Грабово-дубова 9823,8 10,07 8099,5 8,30 6411,5 6,57 8742,9 8,96 3722,9 3,82 13576,4 13,91 97576,8 100,00 Ялицево-дубова 2900,4 11,50 1911,1 7,60 2014,2 8,00 2867,7 11,50 1101,4 4,40 3847,3 15,30 25138,9 100,0 Буково-дубова 1865,7 12,34 1173,9 7,76 979,9 6,48 1685,6 11,15 721,6 4,77 1902,7 12,58 15120,7 100,0 Сосново-дубова 228,0 11,96 116,0 5,95 136,9 7,02 192,2 9,85 114,5 5,87 446,0 22,86 1951,1 100,00 Ясенево-дубова 17,4 12,87 6,6 4,88 2,0 1,48 27,4 20,07 31,8 23,52 42,3 31,29 135,2 100,00 Разом 14975,7 10,50 11452,7 8,09 9630,2 6,80 13690,1 9,67 5784,4 4,08 20192,4 14,20 141607,3 100,00 Формація дуба скельного Чисто дубова 108,3 6,34 88,9 5,20 88,5 5,18 166,0 9,71 113,6 6,65 809,0 47,34 1708,9 100,0 Грабово-дубова 33,9 4,64 47,4 6,49 56,9 7,79 106,3 14,56 75,6 10,35 352,4 48,26 730,2 100,0 Разом 142,2 5,83 136,3 5,59 145,4 5,96 272,3 11,16 189,2 7,76 1161,4 47,62 2439,1 100,0 Всього 15117,9 10,50 11589,0 8,05 9775,6 6,79 13962,4 9,69 5973,6 4,15 21353,8 14,82 144046,4 100,0 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 53 Такий стан насаджень, які розташовані на території формації дубів звичайного і скельного у Передкарпатті, викликає тривогу й вимагає подальшого застосування дієвих заходів виправлення ситуації, що склалася. Одним із них є повне виконання господарських заходів, передбачених цільовою програмою "Діброва", з належним упровадженням наукових розробок з реконструкції насаджень, досягнень лісової селекції, природного і штучного лісовідновлення. Значні можливості для розширення площі лісів із переважанням або відповідною участю в їх складах дубів звичайного і скельного є в кожній адміністративній області Передкарпаття за рахунок інших "недубових" типів лісу, де дуб наявний (свіжа та волога дубово-грабові субучини та вологі грабові суяличина та яличина площею 69,8 тис. га). З них 16,5 тис. га представлені насадженнями, в яких частка дуба сягає 3 одиниці й більше. На частині з них під впливом антропогенних чинників дуб поступився домінантними позиціями буку й ялиці, у зв’язку з чим насадження помилково були виключені з дубової формації. Практика показала, що такі насадження при більш рівномірному розміщенні дуба на площі можливо переформувати доглядовими рубаннями в дубові та можна використати землі меліоративного фонду для залісення (6,0 тис га). Слід зауважити, що у Передкарпатті на площі понад 10 тис. га панівне місце в дубових типах лісу займає дуб північний (табл. 5). Таблиця 5 Представництво дуба північного в дубових типах лісу в Передкарпатті Обласне управління лісового та мисливського господарства , га Разом Назва типу лісу, індекс типу лісу Черні- вецьке Івано- Фран- ківське Львівське (передгірна частина) га % Формація дуба звичайного Суха чиста судіброва – С1-Д 3,6 – – 3,6 0,03 Суха грабова діброва – D1-гД 67,4 – – 67,4 0,66 Свіжа грабова судіброва – С2-гД 8,9 609,4 0,4 618,7 6,11 Свіжа грабова діброва – D2-гД 148,1 880,2 155,6 1183,9 11,69 Свіжа букова судіброва – С2-бкД – 16,3 – 16,3 0,16 Свіжа букова діброва – D2-бкД 120,3 141,2 – 261,5 2,62 Свіжа ялицева судіброва –С2-яцД – 16,9 – 16,9 0,16 Волога грабова судіброва – С3-гД – 1425,6 477,6 1903,2 18,87 Волога грабова діброва – D3-гД 3,3 1154,9 1969,4 3127,6 31,10 Волога букова діброва – D3-бкД 10,7 267,8 88,9 367,4 3,62 Волога букова судіброва – С3-бкД – 45,2 – 45,2 0,44 Волога ялицева судіброва – С3-яцД 3,1 779,0 73,7 855,8 8,45 Волога ялицева діброва –D3-яцД – 334,0 1025,9 1359,9 13,45 Волога грабово букова судіброва – С3-г-бкД – – 19,2 19,2 0,18 Волога грабово соснова судіброва – С3-г-сД – – 195,7 195,7 1,93 Сира чиста судіброва – С4-Д – 34,3 – 34,3 0,33 Сира чиста діброва – D4-Д – 4,2 – 4,2 0,04 Сира грабова діброва –D4-гД – – 15,2 15,2 0,15 Сира ясенева діброва – D4-ясД – – 0,8 0,8 0,01 Усього 365,4 5709,0 4022,4 10096,8 100,0 Формація дуба скельного Вологий дубовий нагірний субір – В3-Дс – – 10,9 10,9 37,72 Свіжа нагірна грабова судіброва – С2-гДс 12,4 – – 12,4 42,91 Свіжа нагірна грабова діброва – D2-гДс 5,0 – – 5,0 17,30 Волога нагірна грабова судіброва – С3-гДс – – 0,6 0,6 2,07 Усього 17,4 – 11,5 28,9 100,0 Разом, га 382,8 5709,0 4033,9 10125,7 % 3,8 56,4 39,8 100,0 Це – перспективна порода, яку можна застосовувати при закладанні стокорегулюючих смуг, на еродованому ріллі, вздовж річок і навколо водойм, у коридорах безпеки та інших ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 54 землях, але в дубових типах лісу його не доцільно впроваджувати. Враховуючи сучасний стан дубових лісів Передкарпаття, дуже важливо у сугрудах і грудах забезпечити поступове переформування деревостанів дуба північного у насадження дуба звичайного та скельного. Висновок. Насадження з дубів звичайного та скельного на Північно-східному мегасхилі Українських Карпат сильно денатуралізовані. На значній площі формацій дуб у насадженнях відсутній. Аналіз свідчить про доцільність культивування спільно з дубом таких швидкорослих порід як ясен звичайний, модрини європейська та японська, ялина звичайна та псевдотсуга тисолиста. Значні резерви для підвищення продуктивності й розширення площ дубових лісів у Передкарпатті криються в реконструкції малоцінних похідних молодників і низькопродук- тивних насаджень граба звичайного та берези повислої, а також недопущення заміни дубів звичайного та скельного на дуб північний у дубових типах лісу. Розширення площі дубових лісів можливе шляхом збільшення обсягів культивування дубів звичайного і скельного в "недубових" типах лісу. В цілому ж існують реальні можливості поступового збільшення площі дубових лісів у Передкарпатті з 144 тис. га до 167 тис. га, тобто в 1,2 разу. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Бродович Т. М. Підвищення продуктивності і вітростійкості Карпатських лісів методом впровадження псевдотсуги тисолистої // Тези доп. наук.-техн. конференції. – Івано-Франківськ, 1970. – С. 35 – 36. 2. Вересин М. М., Ефимов Ю. П., Арефьев Ю. А. Справочник по лесному селекционному семеноводству. – М.: Агропромиздат, 1985. – 245 с. 3. Гаврусевич А. М., Бродович Р. І. Типи дубових лісів та їх відновлення на північно-східному мегасхилі Карпатського регіону // Наук. вісник НАУ – К., 2001. – № 39 – С. 59 – 68. 4. Гаврусевич А. М., Гніденко В. І., Гербут Ф. Ф. Агротехніка вирощування лісових культур. – Ужгород: Карпати, 1975. – 95 с. 5. Генсірук С. А. Ліси України . – К.: Наук. думка, 1992. – 408 с. 6. Гойчук А. Ф. Біоекологічні основи формування високопродуктивних дубових насаджень в рівнинній частині України: Автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук: 06.03.03 / НАУ – К., 1998. – 36 с. 7. Гунчак М. С., Яцик Р. М., Андрушків Ю. Е. Дугласія зелена в Україні. – Івано-Франківськ, 1998. – 122 с. 8. Горшенін М. М., Шевченко С. В. Досвід реконструкції малоцінних деревостанів. – Львів, 1954. – 36 с. 9. Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат. – Львів: Піраміда, 1996. – 208 с. 10. Дебринюк Ю. М., М’якуш І. І. Лісові культури рівнинної частини західного регіону України. – Львів.: Світ, 1993. – 294 с. 11. Златник А., Зворикін І. Вивчення державних лісів Прикарпатської Русі. – Прага, 1935. – Т. 2, 3. – С. 18 – 21. 12. Изюмский П. П. Рубки ухода в дубравах Украинской СССР // Современное состояние дубрав, перспективы выращивания и повышения их продуктивности. – Тростянец, 1964. – С. 34 – 38. 13. Калужский Н. И. Особенности создания лесных культур в западных областях УССР. – Львов, 1961. – 59 с. 14. Кацуляк Ю. Д. Особливості культивування дубів звичайного і скельного в Передкарпатті // Наук. вісник: Зб. наукових праць Національного аграрного університету. – К.: 2004. – Вип. 70.1. – С. 309 – 311. 15. Кацуляк Ю. Д. Відтворення дубових лісів у Передкарпатт: Автореф. дис. … канд. сільськогосп. наук. – Х.: УкрНДІЛГА, 2007. – 20 с. 16. Козий Г. В. Четвертичная история восточно-карпатских лесов: Автореф. дис. ... д-ра биол. наук. – К., 1950. – 46 с. 17. Лавриненко Д. Д. Взаимодействие древесных пород и пути повышения продуктивности лесных культур в дубравах Украинской ССР // Современное состояние дубрав, перспективы выращивания и повышения их продуктивности. – Тростянец, 1964. – С. 39 – 43. 18. Олійник І. Я. Дубові культури з участю модрини японської на Заході України //Український ліс. – 1994. – № 7. – С. 40 – 42. 19. Парпан В. И., Яцык Р. М., Ступар В. И. и др. Внедрение наиболее перспективных древесных интродуцентов в лесную практику Карпатского региона Украины. //Материалы 7-ой междунар. науч.-практ. конф. "Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье". – Симферополь, 1998. – С. 227 – 228. 20. Пастернак П. С., Гаврусевич А. М., Герушинський З. Ю. Лісові культури в Карпатах. – Ужгород: Карпати, 1963. – 108 с. 21. Редько Г. И., Родин А. Р., Трещевский И. В. Лесные культуры. – М.: Лесн. пром-сть, 1980. – 321 с. 22. Смаглюк К .К. Аборигенні листяні лісоутворювачі. – Ужгород: Карпати, 1974. – 120 с. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 55 23. Стойко С. М. Естественное возобновление дуба скального (Quercus petrаea Liebl) и черешчатого (Quercus robur L) в чистых и смешаных дубравах Закарпатья //Лесной журнал. – 1959. – № 1. – С. 12 – 27. 24. Стойко С. М. Географічні закономірності висотної диференціації рослинного покриву в Українських Карпатах // Науковий вісник: Лісівницькі дослідження в Україні. – Львів: УкрДЛТУ, 2003. – Вип. 13.3. – С. 43 – 51. 25. Трибун П. А. Заболачивание предгорных лесов Ивано-Франковской области // Лесоводство и агролесомелиорация. – Х.: Урожай, 1967. – Вып. 12. – С. 65 – 78. 26. Федец И. Ф. Естественное возобновление дуба в УССР и возможности его практического использования // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.,1987. – Вып. 75. – С. 3 – 5. 27. Хмілевський В. М. Дугласія зелена в рівнинних умовах України //Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. – 1985. – № 2, – С. 10 – 11. Katsulyak Y. D., Brodovich R. I., Gudyma V. M., Brodovich Y. R., Humenyak A. M. SCIENTIFIC BASE FOR OAK STANDS PRODUCTIVITY INCREASE IN THE NORTH-EASTERN MEGASLOPE OF UKRAINIAN CARPATHIANS Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. S. Pasternak Real and potential forest productivity of the oak stands in north-eastern megaslope in the Ukrainian Carpathians on the instance of Quercus robur and Q. petraеa formations is considered. Reserves of productivity increase oak stands. K e y w o r d s : forest productivity, forest type, age structure of forest fund, tree species composition, reserves of stand productivity . Кацуляк Ю. Д., Бродович Р. И., Гудима В. М., Бродович Ю. Р., Гуменяк А. М. НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ПОВЫШЕНИЯ ПРОДУКТИВНОСТИ ДУБОВЫХ ЛЕСОВ СЕВЕРНО- ВОСТОЧНОГО МЕГАСКЛОНА УКРАИНСКИХ КАРПАТ Украинский научно-исследовательский институт горного лесоводства им. П. С. Пастернака Проанализирована фактическая и потенциальная продуктивность дубовых насаждений Северо-восточного мегасклона Украинских Карпат на примере формаций дуба обыкновенного и скального. Определены резервы повышения продуктивности дубовых древостоев. К лю ч е в ы е с л о в а : продуктивность лесов, типы леса, возрастная структура лесного фонда, породный состав, резервы повышения продуктивности древостоев. Одержано редколегією 2.09.2008 р.

Наукові основи підвищення продуктивності дубових лісів північно-cхідного мегасхилу Українських Карпат

Institution

Ähnliche Einträge