Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів

Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів

Наведені результати рубок формування березово-ялинових насаджень із різним цільовим вирощуванням деревини.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автор: Жежкун, А.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16367
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів / А.М. Жежкун // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 56-62. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16367
record_format dspace
spelling irk-123456789-163672011-02-11T12:02:26Z Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів Жежкун, А.М. Наведені результати рубок формування березово-ялинових насаджень із різним цільовим вирощуванням деревини. Представлены результаты рубок по формированию березово-еловых насаждений с разным целевым выращиванием древесины. Results of fellings for forming birch &spruce stands with different targets of wood growing are presented. 2008 Article Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів / А.М. Жежкун // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 56-62. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16367 630* 230.24:630*176.322.2:630*174.755 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Наведені результати рубок формування березово-ялинових насаджень із різним цільовим вирощуванням деревини.
format Article
author Жежкун, А.М.
spellingShingle Жежкун, А.М.
Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
author_facet Жежкун, А.М.
author_sort Жежкун, А.М.
title Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
title_short Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
title_full Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
title_fullStr Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
title_full_unstemmed Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
title_sort досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16367
citation_txt Досвід рубок формування березово-ялинових лісостанів / А.М. Жежкун // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 56-62. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT žežkunam dosvídrubokformuvannâberezovoâlinovihlísostanív
first_indexed 2025-07-02T17:38:57Z
last_indexed 2025-07-02T17:38:57Z
_version_ 1836557730609889280
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 56 УДК 630* 230.24:630*176.322.2:630*174.755 А. М. ЖЕЖКУН * ДОСВІД РУБОК ФОРМУВАННЯ БЕРЕЗОВО-ЯЛИНОВИХ ЛІСОСТАНІВ Державне підприємство „Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція” Наведені результати рубок формування березово-ялинових насаджень із різним цільовим вирощуванням деревини. К лю ч о в і с л о в а : березово-ялинові лісостани, рубки догляду, приріст. Після проведення суцільних рубок у корінних деревостанах у результаті зміни порід нерідко формуються похідні фітоценози. В лісах Новгород-Сіверського Полісся площа м’я- колистяних та інших похідних і малоцінних насаджень сягає 20 % укритих лісом земель [3]. За наявності головних і цінних порід у складі похідних і малоцінних деревостанів призначають рубки догляду. Якщо густота цінних порід недостатня для формування хвойних і широколистяних насаджень у молодому віці, в них призначають рубки, пов’язані з реконструкцією, а у старших похідних і малоцінних деревостанах – рубки переформування. При проведенні часткової реконструкції призначають реконструктивну рубку та штучне введення господарсько-цінних порід [17]. Відповідно до типів лісорослинних умов, під час реконструкції похідних і малоцінних молодняків створюють часткові культури: в борах і суборах – сосни звичайної, в сугрудах – сосни звичайної, дуба звичайного та ялини європейської, в дібровах – дуба звичайного та ясеня звичайного [1, 3, 11, 14 – 16]. У свіжих і вологих сугрудах Новгород-Сіверського Полісся у склад молодняків, які підлягають реконструкції, вводять ялину європейську. В регіоні досліджень ялина європей- ська утворює острівні ялинники з високою біологічною стійкістю та продуктивністю [4]. На об’єктах реконструктивних рубок, закладених нами у 2005 році в малоцінних і похідних молодняках ДП "Середино-Будський ЛГ", ДП "Свеський ЛГ" Сумської області, ДП "Семенівське ЛГ" і ДП "Новгород-Сіверський ЛГ" Чернігівської області приживлюваність піднаметових культур у перші роки сягає 80 %, у т. ч. ялини – 90 %. Для подальшого переформування похідних і малоцінних деревостанів у господарсько- цінні застосовують рубки догляду. Подібний об’єкт із вивчення результатів рубок у березово-ялинових лісостанах закладено нами у кв. 34 Дослідного лісництва Брянської державної інженерно-технологічної академії (БДІТА). На ділянці площею 1,0 га у 1980 році проведено реконструктивну рубку у 18-річному березняку ліщиновому (ТЛУ С2 – D2). У прорубані коридори шириною 2,5 – 3 м висаджували семи-десятирічні саджанці та дички ялини з розміщенням 6,0 х 0,5 м у скиби, підготовлені плугом ПЛД-1,2. Є свідчення про високу збереженість ялини в початковий період росту [2, 15]. За даними В. В. Огієвського (1984), за перші 5 років різниця за середньою висотою дерев ялини з її культурами на зрубі не є суттєвою. Залежно від складу, форми, цільового призначення похідних деревостанів у ТЛУ С2 – С3 виділяють м’яколистяне високотоварне та листяно-ялинове господарство. На підставі біоло- гічних та екологічних властивостей ялини і м’яколистяних порід можливо організувати "складну" форму господарства [13, 17] або комплексне вирощування цих порід [19 – 23]. По- дібну форму ведення господарства за системою "Forwald" застосовують у Німеччині [24, 25]. З урахуванням цього у 1990 році на об’єкті нами закладено постійну пробну площу ППП 1 – С (0,9 га) для проведення дослідних рубок. Розмір кожної секції сягав 40 – 50 х 50 м із прилеглою буферною зоною шириною 10 м. Лісівничо-таксаційну характеристику деревостану в межах секцій пробної площі наведено в табл. 1. В секції 1 призначали до рубки поодинокі сухостійні дерева, залишаючи насадження для спостережень як контроль. Формування деревостану на секції 2 було спрямовано на вирощування деревини берези для * © А. М. Жежкун, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 57 отримання лісоматеріалів для лущення шпону (фанерний кряж). Як кращі залишали дерева І – ІІІ класів Крафту з урахуванням їхньої селекційно-генетичної оцінки. В рубку інтенсивністю 25 % запасу (56 м3/га) призначали небажані дерева верби козячої, осики та берези повислої ІV – V класів Крафта. Для поліпшення очищення дерев берези від сучків залишали у другому ярусі допоміжні дерева широколистяних порід. Із залишених на вирощування 420 шт./га дерев берези, основну частину (56 %) становили особини середньомірної групи товщини (16 – 24 см). Таблиця 1 Динаміка зміни лісівничо-таксаційних показників лісостанів на секціях ППП 1 – С за 1990 – 2006 рр. Переважаюча порода №№ секції, рік спо- стере- жень Я р у с Склад вік, ро- ків ви- сота, м діа- метр, см Від- носна пов- нота, част- ки Гус- тота, шт. / га Запас, м3 / га Середній періо- дичній приріст, м3 / га 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 І 7Бп2Ос1Вбк, од.Ялє, Яз 29 21,6 17,0 0,43 565 119 – ІІ 7Лпд 2Клг 1Дз + Взг, Ялє 27 11,0 8,7 0,55 2310 89 – І, 1990 10 Ялє 21 0,8 – – 900 – – І 7Бп2Ос1Вбк + Яз, од. Ялє 34 22,3 19,8 0,60 555 174 12,3 ІІ 7Лпд 2Клг 1Взг + Дз, од. Ялє 32 11,8 9,5 0,55 2105 98 2,4 І, 1995 10 Ялє 26 1,0 – – 800 – – І 7Бп 2Ос1Вбк + Яз, Ялє 39 23,0 23,6 0,64 465 187 5,0 ІІ 7Лпд 2Клг 1Взг + Дз, од. Ялє 37 12,6 10,5 0,56 1632 106 3,4 І, 2000 10 Ялє 31 1,2 – – 710 – – І 7Бп3Ос + Яз + Ялє 45 24,3 28,9 0,67 330 226 8,0 ІІ 7Лпд 3Клг +Взг +Дз, од. Ялє, Вбк 43 13,4 11,6 0,56 1420 113 2,4 І, 2006 10 Ялє 37 1,6 1,5 0,07 655 – – Після рубки інтенсивністю 25 % запасу 1990 р. І 9Бп1Вбк+Ос, од. Ялє 29 21,3 16,9 0,41 504 112 – ІІ 5Клг 4Лпд 1Взг +Дз, од Ялє 27 14,0 9,0 0,38 1340 55 – ІІ, 1990 10 Ялє 21 0,8 – – 800 – – І 9Бп1Вбк+Ос, од. Ялє 34 22,1 19,5 0,50 476 142 6,9 ІІ 5Клг 3Лпд 1Взг 1Дз+ Ялє 32 15,1 10,4 0,51 1352 77 4,6 ІІ, 1995 10 Ялє 26 1,1 – – 800 – – І 9Бп1Ос, од. Вбк, Ялє 39 22,7 22,1 0,56 408 163 6,1 ІІ 5Клг 3Лпд 1Взг 1Ялє+ Дз 37 15,8 11,1 0,48 1316 84 2,4 ІІ, 2000 10 Ялє 31 1,5 0,6 0,10 700 – – І 9Бп1Ос, од. Ялє 45 23,4 25,5 0,60 336 188 7,2 ІІ 5Клг 3Лпд 1Взг 1Ялє+ Дз 43 16,7 12,7 0,57 1260 110 4,8 ІІ, 2006 10 Ялє 37 3,5 3,3 0,07 592 2 0,3 Після рубки інтенсивністю 49 % запасу 1990 р. ІІІ, 1990 І 10 Бп 29 20,1 14,5 0,33 528 83 – ІІ 5Клг 5Лпд +Яз, од. Ялє 27 11,3 8,6 0,07 224 10 – 10 Ялє 21 0,8 – – 1200 – – Після рубки інтенсивністю 100 % запасу 1990 р. ІІІ, 1992 І 3Ялє3Лщз 2Лпд 1Вбк 1Взг +Дз 23 1,0 – 0,50 10250 – – ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 58 Продовження табл. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ІІІ, 1995 І 5Дз5Ялє, од. Взг 34 5,5 7,0 0,05 156 4 1,4 ІІ 4Лщз 3Лпд 2Ялє 1Взг +Вбк, Дз, Ос 5 2,5 1,4 0,60 15450 4 1,4 ІІІ, 2000 І 6Дз4Ялє, од. Взг 39 9,9 13,8 0,10 140 12 1,6 ІІ 4Лщз 2Ялє 2Лпд 1Вбк 1Взг, од.Яз,Ос,Бп,Клг 18 4,0 3,2 0,93 15178 27 4,6 Після прочищення інтенсивністю 47 % запасу 2003 р. ІІІ, 2003 І 6Дз4Ялє + Взг 42 10,5 15,0 0,11 140 13 1,5 ІІ 6Ялє 2Лпд 1Взг 1Лщз + Яз, од.Бп 21 5,2 4,5 0,45 5233 10 – ІІІ, 2006 І 8Ялє 1Лщз 1Лпд +Дз , Взг, од. Яз, Бп 37 7,0 7,8 0,80 5618 46 7,7 Після рубки інтенсивністю 33 % запасу 1990 р. І 10Бп+Вбк, од.Дз ,Ялє, Клг 29 21,3 16,9 0,33 395 88 – ІІ 6Лпд 3Клг 1Взг, од.Дз, Ялє 27 13,5 11,4 0,18 625 35 – ІV, 1990 10 Ялє 21 0,8 – – 1200 - – І 9Бп 1Вбк, од. Клг ,Дз 34 22,2 19,9 0,45 385 128 8,5 ІІ 6Лпд 3Клг 1Взг+Дз,од Ялє 32 15,1 13,9 0,25 685 61 5,0 ІV, 1995 10 Ялє 26 1,1 – – 1200 – – І 9Бп1Вбк, од. Клг ,Дз 39 23,1 22,7 0,53 360 159 7,4 ІІ 6Лпд 3Клг 1Взг+Дз,од Ялє 37 16,3 15,9 0,36 655 83 4,6 ІV, 2000 10 Ялє 31 2,5 2,0 0,20 1160 1 0,2 Після проріджування 18 % запасу 2000 р. І 10 Бп+Ялє, од. Дз 39 23,1 22,7 0,51 345 150 - ІІ 6Лпд 3Клг 1Взг + Дз + Ялє 37 16,7 16,8 0,26 400 55 - IV, 2000 10 Ялє 31 2,5 2,0 0,20 1150 1 - ІV, 2006 І 10 Бп+Ялє, од. Дз 45 23,5 26,0 0,60 315 187 6,8 ІІ 6Лпд 3Клг 1Взд + Дз + Ялє 43 17,8 19,1 0,32 370 76 3,9 10 Ялє 37 3,8 3,5 0,30 1135 4 0,6 На секції залишали 41 % перспективних дерев берези діаметром 8 – 14 см. За період 1990 – 1995 рр. поточний середній періодичний приріст за запасом берези після рубки сягав 6,9 м3/га при незначному відпаді (0,2 м3/га). При індивідуальному переліку занумерованих дерев установлено, що особини колишньої тонкомірної групи мали поточний періодичний приріст за діаметром після рубки 1,5 ± 0,15 см, середньомірної – 2,8 ± 0,16 см. У результаті приросту кількість тонкомірних дерев зменшилася більше ніж у 2 рази та попов- нила середньомірну групу товщини. Дерева берези з товстомірної групи товщини (26 см і більші) мали найвищу частку приросту за запасом (28 %). За наступний період спостережень (1995 – 2000 рр.) поточний середній періодичний приріст за запасом дерев берези знизився на всіх дослідних секціях (див. табл. 1). Зменшення показників приросту берези відбулося в результаті пошкодження їх навалами снігу та відмирання наприкінці вегетаційного періоду 1998 року [8]. У наступні шість років (2001 – 2006 рр.) приріст за запасом дерев берези був найвищий порівняно з минулими періодами за 16-ти річний термін спостережень. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 59 На секції 3 проведено рубку інтенсивністю 49 % запасу для прискореного вирощування деревини ялини на пиловник. Після рубання збереглося 1,2 тис. шт. /га дерев ялини з переважанням сумнівних (50 – 60 %) і надійних (30 – 40 %) особин. Зниження повноти деревостану до 0,4 призвело до незначного зменшення (10 %) поточного річного приросту за висотою дерев ялини в рік рубки. Така обставина пояснюється перебудовою асиміляційного апарату хвої та режиму кореневого живлення ялини. Вже через 1 рік після проведення розрідження надійні особини переважали на площі секції, а їхній приріст суттєво (в 1,5 разу) перевершував приріст деревостану за висотою до рубки [10]. Після повного вилучення у 1992 році листяних дерев із верхнього намету (114 м3 / га) залишали лише поодинокі дерева дуба та ялини (діаметром до 16 см), а загальне користу- вання досягло 206 м3 / га. Дерева ялини посіли домінуюче положення у складі деревостану (див. табл. 1) з наявністю дерев і чагарників другої генерації. В рік рубки приріст за висотою зменшився на 7 %, переввершуючи цей показник до рубки в 1,4 разу. Відмічалася висока мінливість поточного річного приросту за висотою (С = 41 %) в результаті прояву різної реакції дерев ялини на вилучення м’яколистяних порід. За 1993 рік крупні особини ялини (висотою понад 1,5 м) становили більше половини від її густоти і мали найбільший поточний приріст за висотою 54,0 ± 2,62 см, що узгоджується з літературними даними [5, 12, 21, 23]. Завдяки високій регенеративній здатності липи дрібнолистої й ліщини звичайної та високим показникам приросту за висотою цих порід, уже через 3 роки ялина поступалася ним за середньою висотою на 0,6 м. У 2000 році більше половини дерев ялини зростали під наметом листяних порід другої генерації. Тому в літній період 2003 року тут проведено прочищення інтенсивністю 47 % запасу (21 м3 / га) з вилученням крупномірних особин ліщини, липи, верби та в’язу. На час досліджень 37-річні дерева ялини виконують основну едифікаторну роль, вступаючи в етап прискореного росту. Дерева листяних порід і чагарники нової генерації ростуть у міжряддях, виконують роль підгону для ялини й поліпшують опадом родючість ґрунту. На секції 4 рубки догляду в березово-ялиновому лісостані проводили для формування високопродуктивного деревостану з поетапним вирощуванням деревини берези та ялини. З деревини берези основними цільовими є лісоматеріали для лущення, а ялини – для отримання балансів (ГОСТ 9463 – 88). Як кращі залишали дерева берези з високою селекційно-генетичною оцінкою (370 шт. / га) та всі життєздатні особини ялини. Після рубки інтенсивністю 33 % запасу (61 м3/ га) зберігали також допоміжні дерева, котрі виконували роль підгону (див. табл. 1). Після розрідження деревостану дерева ялини, на відміну від секції 3, збільшили поточний приріст за висотою вже в рік рубки. Через 2 роки до категорії надійних перейшли дві третини дерев ялини. Їх приріст за висотою був майже у 2 рази вищим, ніж до рубки. Поточний приріст за висотою дерев ялини після зниження в посушливе літо 1993 року суттєво підвищився в 1994 році й сягав 17,4 ± 0,32 см. Середня висота надійних середніх дерев ялини становила 1,14 ± 0,04 м. За період 1990 – 1995 рр. на секції 4 поточний періодичний приріст деревостану за запасом сягав 66 м3 / га, що визначило повне відновлення вилученої деревини. Майже 52 % цієї величини становить приріст берези (7 м3 на рік). Дерева берези з тонкомірних ступенів товщини витримували часткове пригнічення до проведення рубки. Тому їх приріст за діаметром виявився на 20 % меншим, ніж на секції 2. Це призвело до зменшення поповнення цільової групи вирощування берези. Одержані дані свідчать, що для цільового вирощування деревини берези на фанерний кряж рубки догляду необхідно розпочинати раніше. За перший п’ятирічний період після рубки товстомірна група дерев становила близько третини запасу деревостану. Дерева цієї групи мали найбільші показники приросту за діаметром. Майже вдвічі менші показники приросту за діаметром виявлені в дерев берези ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 60 середньомірної групи (3,3 ± 0,19 см), що на 20 % вище, ніж на секції 2. Всі дерева цієї групи виявили активний відгук на розрідження (приріст – 26,3 %). Загалом окремі дерева збільшили діаметр на 20 – 30 % з меншою амплітудою коливань показників приросту, ніж на секції 2. В загальному запасі берези частка поточного приросту на секції 4 вища, ніж на секції 2, і поступається лише контролю. За наступний період спостережень (1995 – 2000 рр.) показники поточної зміни запасу дерев берези на секції 4 були вищими, ніж на секціях 2 та 1 (у 2,4 і 3,5 разу відповідно). Загальна повнота верхніх ярусів лісостану станом на 16.06.2000 року становила 0,89, що затримувало ріст нижнього ярусу ялини. Тому проведено рубку інтенсивністю 18 % запасу з вилученням фаутних дерев усіх порід і дерев верби, липи, клена, в’яза, котрі пригнічували ялину. Дерева ялини на час рубки досягли середньої висоти 2,5 м. За наступний 6-річний період дерева ялини збільшили середню висоту на 1,3 м (52 %), а їхня повнота досягла 0,3 (див. табл. 1). За останній період спостережень (2001 – 2006) дерева берези відновили показники приросту, що були визначені до рубки. Цільового діаметра на висоті 1,3 м – 24 см і більшого досягли 45-річні дерева берези на секції 2 – 184 шт. / га (40 %), секції 4 – 185 шт. / га (61 %), у контролі – 160 шт. / га (76 %). У контрольній секції поточна зміна запасу дерев берези за 1990 – 2006 роки значно менша, ніж на робочих секціях. Дерева ялини представлені сумнівними та ненадійними особинами, морфометричні показники їх суттєво менші, ніж на розріджених секціях. Березово-ялинові насадження у Новгород-Сіверському Поліссі утворюються в резуль- таті заростання м’яколистяними породами культур ялини, створених на зрубах. У виділі 9 кварталу 10 Слобідського дослідного лісництва в березово-осиково-ялиновому молодняку свіжої грабової судіброви проведено дослідну рубку для поетапного вирощування деревини берези та ялини. Деревостан – лісові культури ялини, створені весною 2002 року 2-річними сіянцями на зрубі суцільної санітарної рубки соснового лісостану. У природному поновленні переважала за запасом береза, а за густотою – осика (табл. 2). Таблиця 2 Лісівничо-таксаційна характеристика деревостану на ППП-2 (0,25 га) Переважаюча порода Ярус Склад, од. Вік, років середня висота, м середній діаметр, см Повнота (зімкненість) Густота, шт. / га Запас, м3 / га 1 2 3 4 5 6 7 8 до рубки, 12.03.2008 р. І 4Бп3Ос3Вбк, од.Сз,Дз,Лщз 6 4,7 2,9 0,83 23286 27 ІІ 10 Ялє 8 0,7 – (0,20) 3457 – після освітлення 41 % запасу, 12.11.2008 р. І 5Бп3Ос2Вбк, од.Сз,Дз,Лщз 7 4,8 3,0 0,59 15914 16 ІІ 10 Ялє 9 0,8 – (0,22) 3457 – Рубку проводили в березні 2008 року. Метод догляду – коридорний. Ширина коридору – 1 м. На відстані 0,5 м від дерев культур ялини вилучали кущорізом усі дерева. Інтенсивність рубки сягала за запасом – 41 %, за густотою – 28 %. За нашими даними [6, 7, 9, 19], рубка такої інтенсивності сприяє підвищенню життєздатності дерев ялини та приросту за висотою. У ІІ ярусі залишають дерева ялини з таким розрахунком, щоб не відбувалося обшмигування їхніх крон листяними деревами. При повторній рубці через 5 років необхідно буде проводити догляд за кращими деревами берези. На об’єктах з формування березових деревостанів для отримання фанерного кряжу, а ялинових насаджень – для отримання пиловнику у віці їхньої стиглості проводять рубки головного користування. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 61 На ділянках з формуванням березово-ялинових лісостанів із поетапним отриманням деревини цих порід після завершення циклу рубок догляду проводять комплексну рубку [19]. Дерева ялини залишають на дорощування до віку технічної стиглості (90 років). Висновки. Таким чином, у складних за формовою будовою березово-ялинових лісостанах свіжих сугрудів Новгород-Сіверського Полісся, залежно від їх цільового призначення, ведення господарства можливо спрямувати на формування деревостанів із отриманням деревини ялини (пиловник), берези (фанерний кряж) або поетапного (комплексного ) вирощування деревини цих порід. Після проведення циклу рубок догляду особливо збільшується приріст у кращих дерев – основних накопичувачів ділової крупномірної деревини. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Алексеева А. И., Чмыр А. Ф. Изменение биомассы и анатомического строения хвои ели при взаимодей- ствии с лиственными породами // Лесоводство, лесные культуры и почвоведение. – Л., 1973. – Вып. І. – С. 57 – 62. 2. Битков Л. М. Основы организации и ведения комплексного хозяйства в березняках Брянского лесного массива: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. – Брянск: БрТИ, 1986. – 19 с. 3. Ведмідь М. М., Жежкун А. М., Галів М. О., Демченко О. Г. Похідні деревостани Новгород-Сіверського Полісся: формування, стан, продуктивність // Науковий вісник Національного аграрного ун-ту. – К., 2005. – Вип. 83. – С. 85 – 93. 4. Галів М. О., Жежкун А. М. Сучасний стан ялинових насаджень Новгород-Сіверського Полісся // Лісівництво і агролісомеліорація: зб. наук. праць. – Х.: УкрНДІЛГА, 2004. – Вип. 106. – С. 113 – 118. 5. Декатов Н. Е. Мероприятия по возобновлению леса при механизированих лесозаготовках. – М.-Л.: Гослесбкмиздат, 1961. – 277 с. 6. Жежкун А. Н. Особенности формирования ельников после механизированных комплексных рубок в двухъярусных лиственно-еловых древостоях: Автореф. дисс. ... канд. с.-х. наук. – Брянск: БрТИ, 1993. – 20 с. 7. Жежкун А. Н. Динамика роста деревьев ели после механизированных комплексных рубок в двухъярусных лиственно-еловых древостоях // Изв. вузов. Лесн. журн. – 1997. – № 1. – С. 109 – 114. 8. Жежкун А. Н. Повреждение березовых насаждений навалами снега // Изв. вузов. Лесн. журн. – 2003. – № 5. – С. 36 – 43. 9. Жежкун А. Н., Медведев А. М., Бухтенков А. Ф., Кучмистая М. В., Копаевич С. В. Изучение состояния ели под пологом реконструктивного осинника // Вопросы лесоведения и лесоводства: Сб. научн. тр. – Брянск: БГИТА, 1997. – Вып. 6. – С. 12 – 15. 10. Жмака О. В., Василевский С. П., Жежкун А. Н. Прирост деревьев ели по высоте после разреживания березово-еловых насаждений // Сб. науч. статей студентов и аспирантов (посвящается 70-летию БГИТА). – Брянск, 2000. – С. 12 – 15. 11. Изюмский П. П. Методы обновления малоценных насаждений. – М.: Лесн. пром-сть, 1965. – 152 с. 12. Кишенков Ф. В. Особенности строения березово-еловых насаждений // Постепенные рубки и рубки ухода на базе комплексной механизации. – Калуга: обл. изд-во, 1964. – С. 89 – 93. 13. Костылёв А. С. Организация хозяйства в мягколиственных и смешанных елово-лиственных насаждениях в зоне интенсивного лесного хозяйства. – М. :ЦНИИТЭИлеспром, 1967. – 20 с. 14. Миронов В. В. Экология хвойных порд при искусственном лесовозобновлении. – М.: Лесн. пром-сть, 1977. – 236 с. 15. Огиевский В. В. Предварительные культуры и реконструкция малоценных насаждений мягколиственных пород // Тез. докл. науч.-практич. конф. – Брянск, 1984. – С. 53 – 55. 16. Оныськив Н. И. Создание культур под пологом низкопродуктивных насаждений. – М.: Лесн. пром-сть, 1979. – 109 с. 17. Орлов М. М. Лесоустройство. Т.1. – М.: Лесн. хоз-во, лесн. пром-сть и топливо, 1927.– 320 с. 18. Правила поліпшення якісного складу лісів. – Затв. Постановою КМУ від 12.05.2007 р. № 724. 19. Руководство по рубкам ухода в березовых насаждениях со вторым ярусом и подростом ели для поэтапного виращивания древесины [Сост. А. Н. Жежкун]. – Брянск, 1999. – 20 с. 20. Тихонов А. С. Комплексное выращивание ели и мягколиственных пород // Реф. инф.: о законченных научн.-исслед. работах в вузах лесотех. профиля РСФСР. – Л., 1974. – Вып. 2. – С. 9 – 12. 21. Тихонов А. С., Зябченко С. С. Теория и практика рубок леса. – Петрозаводск: Карелия, 1990. – 224 с. 22. Чибисов Г. А. Рубки ухода в лесах Архангельской области // Лесн. хоз-во. – 1963. – № 8. – С. 14 – 17. 23. Чупров Н. П., Дядицин Г. Н. Роль рубок ухода при комплексном ведении хозяйства в березово-еловых лесах // Лесн. хоз-во. – 1987. – № 11. – С. 52 – 55. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 62 24. Heger A. Die Begründung von Mischwäldern auf Groskalflächen unter besonderer Berücksichtigung des Vorwaldgedankens. – Radebeul; Berlin, 1952. – 48 s. 25. Fiedler F. Die Entwicklung des Vorwald – Gedankenes unter besonderer Berücksichtigung der Birke // Arch. für Forstwesen. – 1962. – Bd. 2, H. 2. – S. 174 – 190. Zhezhkun А. N. EXPERIENCE OF FELLINGS FOR FORMATION OF BIRCH & SPRUCE STANDS The State Enterprise "Novgorod-Siverska Forest Research Station" of URIFFM Results of fellings for forming birch &spruce stands with different targets of wood growing are presented. K e y w o r d s : birch & spruce stands, forming felling, increment Жежкун А. Н. ОПЫТ РУБОК ФОРМИРОВАНИЯ БЕРЕЗОВО-ЕЛОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ Государственное предприятие "Новгород-Северская лесная научно-исследовательская станция" УкрНИИЛХА Представлены результаты рубок по формированию березово-еловых насаждений с разным целевым выращиванием древесины. К лю ч е в ы е с л о в а : берёзово-еловые насаждения, рубки ухода, прирост. Одержано редколегією 2.09.2008 р.

Схожі ресурси