Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами

Визначено принципи інтегрованого управління водними ресурсами у зрошуваному землеробстві. Розкрито сутність трансформацій управлінської системи, що передбачає передачу управління іригаційними мережами від державних структур до недержавних організацій. Запропоновано основні напрями вдосконалення екон...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автори: Рижова, К.І., Митрофанова, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2019
Назва видання:Економіка природокористування і сталий розвиток
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163727
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами / К.І. Рижова, О.М. Митрофанова // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. — № 6 (25). — С. 88-93. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-163727
record_format dspace
spelling irk-123456789-1637272020-02-05T01:26:37Z Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами Рижова, К.І. Митрофанова, О.М. Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу Визначено принципи інтегрованого управління водними ресурсами у зрошуваному землеробстві. Розкрито сутність трансформацій управлінської системи, що передбачає передачу управління іригаційними мережами від державних структур до недержавних організацій. Запропоновано основні напрями вдосконалення економічного механізму розвитку меліорації. The necessity of a fundamentally new approach to the formation of a water management system and state regulation of water use has been proved in order to achieve sustainable water use parameters in the agricultural sector of the economy. The principles of integrated water management in irrigated agriculture are defined. It is shown that the formation of the model of integrated management in the water management and reclamation complex requires the introduction of organizational and economic innovations, changes in the institutional environment, transformations in the organizational structure of agricultural enterprises and public authorities. The essence of transformations of the irrigated agriculture management system is disclosed, which involves the transfer of irrigation systems management from state structures to non-governmental organizations. In this case, the transfer of powers and responsibilities from state structures to non-governmental organizations can be carried out with the transition stage of joint management, which is the most rational in the current conditions. Found that the formation of effective management system is impossible without institutionalization of a wide spectrum of forms of partnership relations between different objects of functioning. It is shown that the reforming of irrigation systems management should be carried out on the basis of decentralization with the transfer of water management and water operations to water, this will ensure that water resources and irrigation system infrastructure are managed effectively at the lowest level. The basic directions of improvement of the economic mechanism of development of reclamation are offered. 2019 Article Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами / К.І. Рижова, О.М. Митрофанова // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. — № 6 (25). — С. 88-93. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2616-7689 DOI: https://doi.org/10.37100/2616-7689/2019/6(25)/14 JEL CLASSIFICATION: Q 25, Q 15, L 32 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163727 336.6 : 556.512 : 626.81 uk Економіка природокористування і сталий розвиток ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу
Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу
spellingShingle Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу
Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу
Рижова, К.І.
Митрофанова, О.М.
Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
Економіка природокористування і сталий розвиток
description Визначено принципи інтегрованого управління водними ресурсами у зрошуваному землеробстві. Розкрито сутність трансформацій управлінської системи, що передбачає передачу управління іригаційними мережами від державних структур до недержавних організацій. Запропоновано основні напрями вдосконалення економічного механізму розвитку меліорації.
format Article
author Рижова, К.І.
Митрофанова, О.М.
author_facet Рижова, К.І.
Митрофанова, О.М.
author_sort Рижова, К.І.
title Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
title_short Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
title_full Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
title_fullStr Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
title_full_unstemmed Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
title_sort організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами
publisher ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate 2019
topic_facet Стале використання, охорона й відтворення природно-ресурсного потенціалу
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163727
citation_txt Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління водними ресурсами / К.І. Рижова, О.М. Митрофанова // Економіка природокористування і сталий розвиток. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. — № 6 (25). — С. 88-93. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Економіка природокористування і сталий розвиток
work_keys_str_mv AT rižovakí organízacíjnoekonomíčnijmehanízmpídviŝennâefektivnostíupravlínnâvodnimiresursami
AT mitrofanovaom organízacíjnoekonomíčnijmehanízmpídviŝennâefektivnostíupravlínnâvodnimiresursami
first_indexed 2025-07-14T16:17:08Z
last_indexed 2025-07-14T16:17:08Z
_version_ 1837639747210575872
fulltext ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК 88 DOI: https://doi.org/10.37100/2616-7689/2019/6(25)/14 УДК 336.6 : 556.512 : 626.81 JEL CLASSIFICATION: Q 25, Q 15, L 32 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ ORGANIZATIONAL AND ECONOMIC MECHANISM OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF WATER RESOURCE MANAGEMENT Катерина РИЖОВА, кандидат економічних наук, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Київ Kateryna RYZHOVA Candidate of Economic Scіences, Public Institution «Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv Ольга МИТРОФАНОВА, провідний економіст, Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», Київ Olga MYTROFANOVA, Senior economist, Public Institution «Institute of Environmental Economics and Sustainable Development of the National Academy of Sciences of Ukraine», Kyiv Визначено принципи інтегрованого управління водними ресурсами у зрошуваному землеробстві. Розкрито сутність трансформацій управлінської системи, що передбачає передачу управління іригаційними мережами від державних структур до недержавних організацій. Запропоновано основні напрями вдосконалення економічного механізму розвитку меліорації. Ключові слова: водні ресурси, інтегроване управління, зрошувальні системи, економічний механізм, асоціації водокористувачів. The necessity of a fundamentally new approach to the formation of a water management system and state regulation of water use has been proved in order to achieve sustainable water use parameters in the agricultural sector of the economy. The principles of integrated water management in irrigated agriculture are defined. It is shown that the formation of the model of integrated management in the water management and reclamation complex requires the introduction of organizational and economic innovations, changes in the institutional environment, transformations in the organizational structure of agricultural enterprises and public authorities. The essence of transformations of the irrigated agriculture management system is disclosed, which involves the transfer of irrigation systems management from state structures to non-governmental organizations. In this case, the transfer of powers and responsibilities from state structures to non- governmental organizations can be carried out with the transition stage of joint management, which is the most rational in the current conditions. Found that the formation of effective management system is impossible without institutionalization of a wide spectrum of forms of partnership relations between different objects of functioning. It is shown that the reforming of irrigation systems management should be carried out on the basis of decentralization with the transfer of water management and water operations to water, this will ensure that water resources and irrigation system infrastructure are managed effectively at the lowest level. The basic directions of improvement of the economic mechanism of development of reclamation are offered. Key words: water resources, integrated management, irrigating systems, economic mechanism, association of water users. Постановка проблеми. Необхідність модернізації державного управління та регулювання водокористування обумовлена невідповідністю зростаючих проблем, що виникають у водному господарстві, організаційній структурі управління водними ресурсами. Такі функції водогосподарського © Рижова К., Митрофанова О., 2019 комплексу, як забезпечення населення якісною питною водою, захист населення, господарюючих суб’єктів і природних систем від шкідливого впливу забруднення вод тощо змушують шукати нові технічні, технологічні та інші засоби, методи, принципи, які використовуються з метою підвищення економічної ефективності https://doi.org/10.37100/2616-7689/2019/6(25)/14 СТАЛЕ ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНА Й ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ 89 управління водним господарством країни та її суб’єктів. У сучасних умовах вирішення проблем раціонального використання та охорони водних ресурсів неможливо без формування гнучкої динамічної системи управління водокористуванням. Управління водними ресурсами є найважливішою складовою національної водної політики, а в умовах переходу до моделі сталого водокористування формування адекватної управлінської системи стає принципово важливим завданням. Аналіз попередніх досліджень і публікацій. Незважаючи на значну кількість досліджень, що присвячені вдосконаленню системи управління водокористування як зарубіжними так і вітчизняними вченими, а саме І. Айдаровим, С. Балюком, Р. Вожеговою, В. Голяном, Л. Грановською, В. Данилов-Данильяном, Л. Левит- Гуревичем, В. Пряжинською, М. Ромащенко, А. Савіною, В. Сташуком, М. Хвесиком, А. Яциком та іншими, ця проблема сьогодні вивчена недостатньо, особливо в зрошуваному землеробстві. У роботах зазначених учених розглянуті окремі аспекти вдосконалення механізму регулювання водокористування, вирішені певні завдання управління, реалізовані конкретні механізми. Однак проблеми створення системи і механізму управління водними ресурсами в зрошуваному землеробстві, що враховують нові економічні умови розвитку держави, потребують ґрунтовного дослідження. Досягти раціонального водокористування можна тільки при розумному застосуванні всього комплексу економічних, адміністративних та інших інструментів з одночасним удосконаленням управління водними ресурсами, які сприятимуть водозабезпеченню галузі й країни загалом. Тому метою статті є розробка ефективної системи управління водокористуванням шляхом удосконалення економічного й організаційного механізму. Виклад основного матеріалу. Формування основ ринкової економіки та розширення масштабів розвитку аграрного сектору зумовили зростання інтенсивності використання водних ресурсів, яке спричинило посилення тенденції їх забруднення і зниження споживчих властивостей. Ставлення до водних та земельних ресурсів залишається споживчим, а їх раціональному використанню й охороні та меліоративному стану зрошуваних земель не приділяється належна увага на всіх рівнях ієрархії управління. Проведені нині реформи в аграрному секторі економіки України і сформована екологічна ситуація потребують принципово нового підходу до системи управління водними ресурсами та державного регулювання водоспоживання, відтворення й охорони водних об’єктів з метою досягнення параметрів стійкого водокористування. Аналіз співвідношення адміністративних та економічних механізмів в управлінні водокористуванням свідчить про загальне розуміння необхідності гнучкого підходу до цього питання. Так, у США із традиційно мінімальним рівнем державного втручання в економічні процеси у сфері охорони природи пішли шляхом різких командно-контрольних заходів: пряме регулювання господарської діяльності через екологічну експертизу, ліцензування виробничої діяльності, використання норм стандартів, контроль виробництва з позицій охорони навколишнього природного середовища. При цьому не тільки законодавчо встановлюється рівень стандартів, але компаніям пропонуються технічні засоби їх досягнення, що і стало основною проблемою реалізації програм. Єдині технологічні стандарти сприяли полегшенню контролю з боку управлінських структур, однак для виробника жорстке регулювання обмежує свободу дій щодо капітальних вкладень [1]. Європейські країни проводять різну довгострокову політику в галузі водного господарства, основою якої є спільні узгоджені принципи, котрі передбачають насамперед охорону вод від забруднення. Заходи щодо боротьби із забрудненнями доповнюються запобіганням втратам і перевитратам води, удосконаленням водорозподілу й управління водогосподарськими системами. Із запровадженням в Україні принципів інтегрованого управління актуальним стає пошук шляхів удосконалення організаційних механізмів керування меліорованими системами за європейськими вимогами, адже воно належить до пріоритетних завдань, а також ефективних механізмів управління природними ресурсами і досить широко впроваджується на теренах Європейського Союзу. При цьому основна увага зосереджується на скоординованому управлінні водними, земельними і ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК 90 пов’язаними з ними ресурсами для досягнення високих показників соціального та економічного розвитку, не завдаючи шкоди важливим елементам екосистеми. Інтегроване управління меліорованими системами – це процес управління водними, земельними та іншими ресурсами для забезпечення як максимального економічного ефекту, так і соціального добробуту в умовах сталого функціонування екосистем. Відомо, що в зрошуваному землеробстві інтегроване управління водними ресурсами є терміном, що відображає прогресивний міжнародний досвід у галузі водного господарства і включає основні та спеціальні принципи (рис. 1). Рис. 1. Принципи інтегрованого управління водними ресурсами у зрошуваному землеробстві Ідеологія інтегрованого управління водними ресурсами відрізняється від системи управління, основаної в радянський період на «Схемах комплексного використання і охорони вод», двома ключовими елементами: участь водокористувачів та громадськості в управлінні ресурсами і водогосподарськими системами [2]. Саме тому формування моделі інтегрованого управління у водогосподарсько- меліоративному комплексі потребує впровадження організаційно-економічних нововведень, змін інституційного середовища, перетворень організаційної структури сільськогосподарських підприємств та органів державної влади. Упродовж років реформування сільського господарства України відбулась трансформація форм власності та реструктуризація колективних сільськогосподарських підприємств і розпочався процес створення на їх базі нових форм господарювання, що функціонують на засадах приватної власності. З їх утвердженням постала проблема створення і впровадження принципово нового внутрішньогосподарського економічного механізму, який би спонукав найманих працівників до ефективної праці, досягнення Принципи інтегрованого управління водними ресурсами в зрошуваному землеробстві Основні Спеціальні Управління водними ресурсами за басейновим принципом. Інтегрованість водних ресурсів і землі. Об’єднання соціальних, економічних та екологічних факторів у процесі планування та управління водними і земельними ресурсами. Об’єднання поверхневих і підземних вод, а також екосистем, через які вони проходять, при плануванні та управлінні. Залучення громадськості для ухвалення ефективних рішень у сфері водних та земельних ресурсів. Прозорість і відповідальність у процесі прийняття рішень з водного господарства як необхідна умова ефективного планування й управління водними ресурсами Різноманітність організаційних форм та методів управління. Сталість розвитку водних відносин між водокористувачами. Досягнення рівноваги між використанням водних ресурсів та їх відтворенням. Попередження негативних наслідків дії зрошуваної води на меліоровані землі. Ощадливе використання водних ресурсів при зрошенні. Нормативно-правова підтримка процесів використання, відтворення та охорони водних і земельних ресурсів. Споживач та забруднювач платять. Збалансованість прав і відповідальності суб’єктів господарювання. Висока інформативність усіх процесів водокористування СТАЛЕ ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНА Й ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ 91 високих результатів сільськогосподарської діяльності окремими виробничими підрозділами і підприємствами в цілому. Їх розв’язування має відбуватися з одночасним подальшим удосконаленням орендних відносин на селі (майнових і земельних), а також упровадженням організаційної структури управління, що відповідають статусу приватних підприємств. Найбільш прийнятною формою дотримання вимог природоохоронного законодавства і врахування інтересів місцевого населення при розширеному відтворенні потенціалу зрошуваного землеробства є створення на базі державних водогосподарських підприємств державно- приватних партнерств (асоціацій водокористувачів), що передбачають збереження загальнодержавних мереж гідротехнічних споруд у державній власності та дають можливість залучати інвестиційні ресурси підприємницьких структур і фінансово-кредитних установ для їх модернізації і реконструкції. Модель управління асоціації водокористувачів набула значного поширення в багатьох країнах із високими економічними показниками, стабільним рівнем розвитку і має важливе значення на політичній арені. У США (штат Каліфорнія) вона використовується з 1960-го, Іспанії – 1985 року [3]. Форма діяльності асоціацій може відрізнятися, але їх усіх об’єднує головна мета ‒ збереження, розподіл і постачання чистої води водоспоживачам. Асоціація водокористувачів є сполучною ланкою між окремими водокористувачами і державою, а також важливим органом, діяльність якого може призвести до реальних позитивних змін. У цій моделі управління відбувається об’єднання людських, технічних і фінансових ресурсів, і все це діє як один потужний еколого-правовий орган. Завдяки спільній діяльності державні органи самоврядування можуть отримувати найбільш достовірну і точну інформацію щодо витрат водних ресурсів, їх стану чи основних джерел надходження забруднювальних речовин і, як результат, мати цілісне уявлення про запаси, витрати, стан водних ресурсів, що сприятиме прийняттю найбільш правильних і аргументованих управлінських рішень у сфері управління використанням водних ресурсів у зрошуваному землеробстві. Передача повноважень та відповідальності від державних структур до неурядових організацій може здійснюватися з перехідним етапом спільного управління, що, на нашу думку, було б доцільним для умов України. Об’єктивна необхідність узгодження інтересів господарюючих суб’єктів із суспільними інтересами визначає доцільність гнучкого поєднання адміністративних та економічних методів управління використанням й охороною вод при постійному скороченні частки методів адміністративного управління. Поєднання цих методів є найбільш раціональним в умовах переважання державної власності на природні ресурси. При цьому здійснюється розмежування повноважень на різних рівнях управління, активізація зусиль держави в забезпеченні сприятливих умов господарювання та залученні коштів для реалізації заходів щодо охорони водних об’єктів і захисту від шкідливої дії вод. Дієвим чинником реалізації політики стійкого водокористування повинен стати економічний механізм раціонального споживання води. Сьогодні система платежів за водокористування не відображає реальної вартості водних ресурсів в економіці країни і носить компенсаційний характер, не покриває витрат держави на підтримку водогосподарського сектору, не враховує повною мірою соціальних наслідків забруднення і виснаження водних ресурсів [4]. Досягти раціонального водокористування можна лише при комплексному застосуванні всіх інструментів економічного механізму. Економічний механізм водокористування ‒ це найважливіша складова системи державного управління і регулювання водогосподарської діяльності, а з урахуванням екологічних вимог та обмежень – головний принцип концепції екологічно безпечного функціонування відповідних систем у зрошуваному землеробстві, орієнтованого на екологізації використання водно-земельних та інших ресурсів, зниження безповоротного водоспоживання, запобігання забрудненню водних екосистем, ґрунтів і сільськогосподарської продукції. Органи управління здійснюють регулювання у сфері водокористування шляхом установлення для суб’єктів водних відносин економічних регуляторів – платежів, фінансування, оподаткування, кредитування, ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ І СТАЛИЙ РОЗВИТОК 92 стимулювання і т. д. Усі ці важелі є окремими елементами економічного механізму водокористування і відповідають самостійним функціям управління, зокрема водними ресурсами. Найважливішою умовою поліпшення інтегрованого управління водокористуванням є економічне стимулювання раціонального використання, охорони і відтворення водних ресурсів у зрошуваному землеробстві, а тому ми виділяємо три загальні принципи, які спонукають водокористувачів до збалансованого водоспоживання: комплексність стимулювання, тобто обов’язковість підтримання виробничо- технологічних процесів, якщо вони відбуваються екологічно прийнятними методами та забезпечують водозбереження; дотримання балансу між економічним стимулюванням і санкціями, що відображають позитивні й негативні заходи впливу на водокористувачів; поєднання стимулювання на різних рівнях економічного механізму водокористування. Поряд із заохоченням працівників за раціональне водоспоживання в рамках певної галузі шляхом преміювання необхідно спонукати до цієї діяльності підприємства- водокористувачі як юридичних осіб на регіональному і місцевому рівнях. Отже, удосконалення економічного механізму розвитку меліорації безпосередньо пов’язано з посиленням економічних і правових інструментів забезпечення раціонального водокористування, створенням сучасного ринкового механізму, що враховують пріоритет екологічної регламентації господарської чи іншої діяльності. Посилення результативності економічного механізму регулювання меліорації першочергово потребує вдосконалення низки напрямів, серед яких найбільш прийнятними можуть бути такі (рис. 2). Рис. 2. Основні напрями вдосконалення економічного механізму розвитку меліорації Основні напрями вдосконалення економічного механізму розвитку меліорації Поліпшення системи інтегрованого управління меліорацією Удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів Застосування екологічних податків за деградацію зрошуваних земель Посилення фінансово- кредитного регулювання меліорації Покращення методики платного водокористування в зрошуваному землеробстві Уведення плати і штрафних санкцій за забруднення водних ресурсів СТАЛЕ ВИКОРИСТАННЯ, ОХОРОНА Й ВІДТВОРЕННЯ ПРИРОДНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ 93 Висновки. Інституціональна система меліоративного комплексу економіки не відповідає новим викликам розвитку економічних відносин в умовах прискорення глобалізаційних перетворень, оскільки комплекс системних суперечностей, що виникають через низьку адаптованість до сучасних ринкових реалій інститутів унаслідок укорінення командно- адміністративних методів централізованого управління, є стримуючим фактором трансформаційних змін та забезпечення справедливих правил гри між усіма суб’єктами економічної діяльності. Завдяки передачі управління іригаційними системами асоціації водокористувачів досягається глибоке розуміння процесу розподілу води, зростання контролю та обліку поряд з відповідальністю щодо якості послуг, котрі надаються. Тому тільки за умов зближення двох підходів управління (організаційно- економічного та інституціонального), орієнтуючись на розпочаті процеси децентралізації влади, можна досягти позитивних, конструктивних змін у водогосподарсько-меліоративному комплексі країни, поліпшивши тим самим показники макроекономічного середовища, розв’язати насущні проблеми сталого економічного зростання аграрного сектору, сформувати дієву стратегію розвитку сільських територій. Список використаних джерел 1. Норов Х.Г. Совершенствование механизма управления водопользованием в сельском хозяйстве: дис. … кандидата экон. наук : 08.00.05 [Электронный ресурс] / Х.Г. Норов. – Душанбе, 2010. – Режим доступа : http://www.dslib.net/economika- xoziajstva/sovershenstvovanie-mehanizma- upravlenija-vodopolzovaniem-v-selskom- hozjajstve-na.html. 2. Джамгырчиев Т.Д. Использование опыта ИУВР в других странах для устойчивого развития Кыргызской республики [Электронный ресурс] / Т.Д. Джамгырчиев // Известия Национальной Академии наук Республики Казахстан. – 2014. – № 2. – С. 77–81 – Режим доступа : http://nblib.library.kz/elib/Journal/ ществен%20 №2/Dzhamgyrchiyev%20T.D.pdf. 3. Зекцер И.С. Подземный сток и ресурсы пресных подземных вод / И.С. Зекцер. – М. : Научный мир, 2012. – 374 с. 4. Левковська Л.В. Державне регулювання водогосподарського комплексу України в умовах ринкової економіки / Л.В. Левковська, К.І. Рижова, Т.І. Добрянська // Науковий вісник Харківського національного аграрного університету. – 2013. – № 3. – С. 163–170. References 1. Norov, H.G. (2010) Sovershenstvovanie mehanizma upravlenija vodopol'zovaniem v sel'skom hozjajstve [Improving the mechanism of water use management in agriculture]. PhD dissertation. Retrieved from http://www.dslib.net/economika-xoziajstva /sovershenstvovanie-mehanizma-upravlenija- vodopolzovaniem-v-selskom-hozjajstve-na.html [in Russian]. 2. Dzhamgyrchiev, T.D. (2014). Ispol'zovanie opyta IUVR v drugih stranah dlja ustojchivogo razvitija Kyrgyzskoj respubliki [Using IWRM experience in other countries for sustainable development of the Kyrgyz Republic]. Izvestija Nacional'noj Akademii nauk Respubliki Kazahstan, 2, 77-81 Retrieved from http://nblib.library.kz/elib/Journal/Обществен% 20№2/Dzhamgyrchiyev%20T.D.pdf. [in Russian]. 3. Zekcer, I.S. (2012). Podzemnyj stok i resursy presnyh podzemnyh vod [Underground runoff and fresh groundwater resources]. Moskva: Nauchnyj mir [in Russian]. 4. Levkovska, L.V., & Ryzhova, K.I., & Dobrianska, T.I. (2013) Derzhavne rehuliuvannia vodohospodarskoho kompleksu Ukrainy v umovakh rynkovoi ekonomiky [State regulation of water management complex of Ukraine in the conditions of market economy] Naukovyi visnyk Kharkivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 3, 163-170 [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 16 вересня 2019 року http://nblib.library.kz/elib/Journal/%20ществен%25 http://www.dslib.net/economika-xoziajstva/sovershenstvovanie-mehanizma-upravlenija-vodopolzovaniem-v-selskom-hozjajstve-na.html http://www.dslib.net/economika-xoziajstva/sovershenstvovanie-mehanizma-upravlenija-vodopolzovaniem-v-selskom-hozjajstve-na.html http://www.dslib.net/economika-xoziajstva/sovershenstvovanie-mehanizma-upravlenija-vodopolzovaniem-v-selskom-hozjajstve-na.html