Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі

Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Жлуктенко, Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2018
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163744
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі / Н. Жлуктенко // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 97-99. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-163744
record_format dspace
spelling irk-123456789-1637442020-02-06T01:25:59Z Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі Жлуктенко, Н. Рецензії Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с. 2018 Article Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі / Н. Жлуктенко // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 97-99. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163744 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Рецензії
Рецензії
spellingShingle Рецензії
Рецензії
Жлуктенко, Н.
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
Слово і Час
description Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с.
format Article
author Жлуктенко, Н.
author_facet Жлуктенко, Н.
author_sort Жлуктенко, Н.
title Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
title_short Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
title_full Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
title_fullStr Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
title_full_unstemmed Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
title_sort мистецька одіссея езри паунда в постмодерністській перспективі
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
publishDate 2018
topic_facet Рецензії
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163744
citation_txt Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі / Н. Жлуктенко // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 97-99. — укp.
series Слово і Час
work_keys_str_mv AT žluktenkon mistecʹkaodísseâezripaundavpostmodernístsʹkíjperspektiví
first_indexed 2025-07-14T16:18:08Z
last_indexed 2025-07-14T16:18:08Z
_version_ 1837639809401618432
fulltext 97Слово і Час. 2018 • №2 МИСТЕЦЬКА ОДІССЕЯ ЕЗРИ ПАУНДА В ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ [Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с.] Рецензована монографія – результат плідних , тривалих і творчих студій доробку одного із провідних представників англомовного класичного модернізму – видатного американського поета, літературного критика й аналітика культурних процесів Езри Паунда. Актуальність теми дослідження та новизна її розробки незаперечна: творчість Е. Паунда не була предметно й ґрунтовно вивчена українськими американістами чи теоретиками літератури. Це можна пояснити резонансом ідеологічних стереотипів і упередженості стосовно “складної та суперечливої” мистецької філософії й практики митця, піднятися над якими могли лише окремі сміливці, як-от видатна дослідниця літератури США Тамара Денисова. Загалом же науково-критична паундіана формувалася переважно за межами вітчизняного дослідницького простору: з гадаємо т у т найперше глибо к і праці Ігоря Костецького, проникливі констеляції різних аспектів творчості поета російських американістів Олексія Звєрєва, Миколи Анастасьєва, Тетяни Венедиктової. О. Гон вступає у творчий д іалог з і сво їми попередниками , ретельно вивчає й представляє в роботі “одіссею” Е. Паунда серед мистецьких топосів (імажизм, вортицизм, модернізм) та філософських і соціокультурних тенденцій , якими живилася творча думка автора “Кантос ” ; відтворює реальний часово-просторовий, історико- політичний контекст життя Європи та Америки, у котрому формувався й розвивався поетичний дар Е. Паунда. Наукова розробка цього проекту, як і правдива одіссея, виявилася довгою, що зумовлено низкою об’єктивних чинників, пов’язаних із відбором і систематизацією матеріалу. Автор монографії глибоко й творчо осмислив і концептуалізував художній доробок Паунда, дотичний до об’єкта та предмета його дослідження, а також науково-теоретичний контекст рецепції поеми “Кантос”. Філософсько-естетична та філологічна ерудиція – прикметна риса рецензованої монографії. Привертає увагу високий рівень професійних знань історика й теоретика американської, загалом св і тово ї л і тератури та к ультури ; досконале опанування мовностильовими ресурсами англійської поетичної мови, властиве О . Гону як досвідченому мовознавцеві й перекладачу. Об ’ є к т рецен зовано ї нау к ово ї розвідки – поема Е. Паунда “Кантос”. Ідеться про один із наймасштабніших творів американського модернізму і водночас унікальне свідчення глибинного потенціалу пере(со)творення художнього дискурсу західного модернізму ХХ ст. За складністю епістемології й невичерпним для різнопланового прочитання ресурсом поетики “Кантос” співмірний із такими ецензіїР Слово і Час. 2018 • №298 шедеврами світового модернізму, як “Улісс” і “Фіннеганів помин” Дж. Джойса, візіонерська поезія та драма В. Б. Єйтса, філософсько-естетичний і творчий спадок Т. С. Еліота. Власне, ці три творчі постаті та їхній доробок складають головний ареал синхронного контексту інтерпретації “Кантос” у монографії, і покликання на зв’язок із ними, алюзії, асоц іац і ї , моменти типоло г і чно ї близькості чи розбіжності контрапунктом подані у всій роботі О. Гона. Доповнює занурення в матер і ал пошук та ґрунтовне дослідження впливових чинників появи цього opus magnum, зумовлених активною участю Паунда в авангардних англомовних течіях і чутливим сприйняттям французької поетичної традиції. Належну увагу в монографії приділено урокам і впливам східної культури та філософії. Попри те, що в подібному ключі розвивалося чимало представників літературного авангарду і класичного модернізму, такої оригінальної інтеграції дискурсу Сходу та Заходу, як це вдалося Паунду, мало хто з його сучасників зумів досягти. Предмет дослідження рецензованої монографі ї обрано в ідпов ідно до масштабів проблематики докторської дисертації: це визначення парадигматики ліричного та епічного в модерністському епосі Паунда, а отже, проблематизація родо-видової природи аналізованого твору як єдності ліричного й епічного, а також характеристика функціональних прояв ів тако ї єдност і . Оцінюючи задум і структуру роботи , можемо активно підтримати цю дослідницьку перспективу. Літературознавці визнають загальні риси суб’єктивізації та ліризму у формозмісті творів класиків модернізму, популяризують знання про них у повсякденній викладацькій практиці, утім природа й функції епічного складника, найперше відображені в текстах Паунда та Джойса, своєрідним чином – у Єйтса, заслуговують саме такого ґрунтовного пошуку й інтерпретації, які зустрічаємо в рецензованому текст і . На наше переконання , постмодерн і с тськ у перспективу вивчення мистецького доробку модерністів не варто обмежувати (пере)прочитанням текстів “забутих”, а точніше свідомо маргіналізованих (подібно до Паунда) авторів. Оновлення методологічного інструментарію, зокрема акцент на взаємодії ліричного та епічного в “Кантос”, – один із важливих аспектів новаторства в дослідженні О. Гона. Зазначимо , що методолог і чний інструментарій у роботі насправді широкий: крім уроків формальної школи російських теоретиків та постулатів неоісторика Гейдена Вайта, долучені інші методики інтердискурсивного аналізу, апарат компаративних з іставлень тощо. У контексті останніх зауважимо порівняння Паунда з українськими неокласик ами , апеляц ію автора монографії до глибоких Франкових узагальнень модерного стану суспільства й культури тощо. Рецензенти монографії О. Гона, як і кожний професійний читач, обиратимуть у цій праці пріоритетні для себе аспекти. Для нас до кращих анал і тичних п і дрозд і л і в , присвячених генез і паундового філософсько-поетичного мислення, належить той, де подано характеристику зв’язків і відмінностей між творчістю Паунда та доробком Волта Вітмена (підрозділ ІІ.5). Як і більшість інших зразків “американського” контенту в дисертації, у цій частині магічні “соки” й енергетика вітменового спадку подана діалектично, із врахуванням особливих настанов Е. Паунда на власну творчу ідентифікацію . Паунда з Вітменом зближує прагнення реалізуватися водночас в американській і світовій поезії. В аналітиці цього питання О. Гон наголошує на першому складникові епістемологічного задуму монографії – американській рисі ідентичності Паунда- митця. Водночас саме тут бере початок по-своєму трагічна тема монографії, адже поет уже в ретроспективних зіставленнях болісно свідомий усіх больових точок прогресу своєї нації та послідовно демаскує ціну (production costs) американського поступу як на власних теренах, так і за його межами. Особливий інтерес викликає також Розділ ІІІ – “Версифікація історії в поезії англо-американського модернізму”, де міститься чимало аргументів, що висвітлюють епічний складник “Кантос”. Вих ідним моментом обрана теза т е о р е т и к а д е к о н с т р у к т и в і з м у 99Слово і Час. 2018 • №2 Дж. Куллера, який слушно застерігав від того, щоб зводити інтертекстуальність лише до з’ясування джерел літературного твору та спрямовував дослідників до аналізу дискурсивних практик, котрі “уможливлюють шляхи означування в наступних текстах”. Тож авторське з і с тавлення з античним епосом , Дантовою поемою, давньокитайською епічною традицією, підготовлене цим методологічним фреймом, послідовно та ба гато гранно подає й в і чно - теперішній час , і епічний топос як історично-дистанційований досвід в образі ліричного героя поеми. Специфіка Паундової палімпсестової основи творення наративу, визначена обширом культурної історії та онтологічними аспектами буття, розкрита переконливо і вдало, чому сприяє також запропоноване автором моно граф і ї пор і вняння цього стилю з паліндромним стилем Т. С. Еліота. І в епічній, і в ліричній перспективі плідно працює практика зіставлення поетичних фрагментів “Кантос” із античним чи ренесансним дискурсом, зразками романтичної чи пізньоромантичної поезії (Р. Браунінг, А. Ч. Свінберн та ін.). Відлуння конфуціанських тональностей у “Кантос”, спостережене автором , становить неабиякий інтерес , хоч “американський аспект” дослідження та його поєднання з анал і тикою зразків середньовічного (лейтмотив Бертрана де Борна), передренесансного (В ійон ) чи ренесансного письма справляє на рецензента б ільше враження. Що далі, то виразнішою в Розділах 3 та 4 стає, сказати б, “доказова база ” поєднання національного й універсального в поетичному мисленні Паунда. У Розділі 4 цьому особливо сприяють порівняння Паундових поезії та прози з автобіографічним дискурсом Г. Джеймса. Зм і с т о в н о й п е р е к о н л и в о , з правильною інтонацією заангажованого Паундом свідка, подає автор монографії його особисту драму: у підрозділі 5.5. (“Текст і контекст “Пізанських пісень””) і д ет ь ся про зня т тя упереджень стосовно колабораціонізму Паунда та нову аналітичну оптику, придатну для дослідження ранньої творчості митця. Трохи вадить структурі роботи певна розлогість Вступу: перша позиція з канонічних рубрик дисертаційного Вступу – метод дослідження – зринає після тридцяти сторінок основного тексту (с. 34), далі послідовність викладу відновлюється (с. 40). Масштабній роботі такого типу й рівня не завадив би також індекс імен авторів і творів. Можемо підсумувати, що в рецензованій монографії вповні виконані дослідницька мета й завдання . Теоретичний і анал і тичний матер іал викладен і системно , аргументація завершена на рівні розділів , висновків до них та висновків до всієї роботи. Текст монографі ї О . Гона є теоретично вагомим внеском у вивчення історії американського поетичного модернізму, відкриває нові творчі горизонти для вітчизняної американістики й теорії літератури. Наталія Жлуктенко Отримано 6 грудня 2017 р. м. Київ