Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі
Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с.
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163744 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі / Н. Жлуктенко // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 97-99. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-163744 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1637442020-02-06T01:25:59Z Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі Жлуктенко, Н. Рецензії Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро: Акцент ПП, 2017. – 428 с. 2018 Article Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі / Н. Жлуктенко // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 97-99. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163744 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Рецензії Рецензії |
spellingShingle |
Рецензії Рецензії Жлуктенко, Н. Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі Слово і Час |
description |
Рецензія на книгу: Гон О. Парадигматика ліричного й епічного
в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро:
Акцент ПП, 2017. – 428 с. |
format |
Article |
author |
Жлуктенко, Н. |
author_facet |
Жлуктенко, Н. |
author_sort |
Жлуктенко, Н. |
title |
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі |
title_short |
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі |
title_full |
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі |
title_fullStr |
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі |
title_full_unstemmed |
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі |
title_sort |
мистецька одіссея езри паунда в постмодерністській перспективі |
publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Рецензії |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163744 |
citation_txt |
Мистецька одіссея Езри Паунда в постмодерністській перспективі / Н. Жлуктенко // Слово і Час. — 2018. — № 2. — С. 97-99. — укp. |
series |
Слово і Час |
work_keys_str_mv |
AT žluktenkon mistecʹkaodísseâezripaundavpostmodernístsʹkíjperspektiví |
first_indexed |
2025-07-14T16:18:08Z |
last_indexed |
2025-07-14T16:18:08Z |
_version_ |
1837639809401618432 |
fulltext |
97Слово і Час. 2018 • №2
МИСТЕЦЬКА ОДІССЕЯ ЕЗРИ ПАУНДА В
ПОСТМОДЕРНІСТСЬКІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
[Гон О. Парадигматика ліричного й епічного
в “Кантос” Езри Паунда: монографія – Дніпро:
Акцент ПП, 2017. – 428 с.]
Рецензована монографія – результат плідних ,
тривалих і творчих студій доробку одного із провідних
представників англомовного класичного модернізму –
видатного американського поета, літературного критика й
аналітика культурних процесів Езри Паунда. Актуальність
теми дослідження та новизна її розробки незаперечна:
творчість Е. Паунда не була предметно й ґрунтовно
вивчена українськими американістами чи теоретиками
літератури. Це можна пояснити резонансом ідеологічних
стереотипів і упередженості стосовно “складної та
суперечливої” мистецької філософії й практики митця,
піднятися над якими могли лише окремі сміливці, як-от
видатна дослідниця літератури США Тамара Денисова.
Загалом же науково-критична паундіана
формувалася переважно за межами
вітчизняного дослідницького простору:
з гадаємо т у т найперше глибо к і
праці Ігоря Костецького, проникливі
констеляції різних аспектів творчості
поета російських американістів Олексія
Звєрєва, Миколи Анастасьєва, Тетяни
Венедиктової. О. Гон вступає у творчий
д іалог з і сво їми попередниками ,
ретельно вивчає й представляє в роботі
“одіссею” Е. Паунда серед мистецьких
топосів (імажизм, вортицизм, модернізм)
та філософських і соціокультурних
тенденцій , якими живилася творча
думка автора “Кантос ” ; відтворює
реальний часово-просторовий, історико-
політичний контекст життя Європи
та Америки, у котрому формувався й
розвивався поетичний дар Е. Паунда.
Наукова розробка цього проекту, як і
правдива одіссея, виявилася довгою, що
зумовлено низкою об’єктивних чинників,
пов’язаних із відбором і систематизацією
матеріалу. Автор монографії глибоко
й творчо осмислив і концептуалізував
художній доробок Паунда, дотичний до
об’єкта та предмета його дослідження,
а також науково-теоретичний контекст
рецепції поеми “Кантос”.
Філософсько-естетична та філологічна
ерудиція – прикметна риса рецензованої
монографії. Привертає увагу високий
рівень професійних знань історика
й теоретика американської, загалом
св і тово ї л і тератури та к ультури ;
досконале опанування мовностильовими
ресурсами англійської поетичної мови,
властиве О . Гону як досвідченому
мовознавцеві й перекладачу.
Об ’ є к т рецен зовано ї нау к ово ї
розвідки – поема Е. Паунда “Кантос”.
Ідеться про один із наймасштабніших
творів американського модернізму і
водночас унікальне свідчення глибинного
потенціалу пере(со)творення художнього
дискурсу західного модернізму ХХ ст. За
складністю епістемології й невичерпним
для різнопланового прочитання ресурсом
поетики “Кантос” співмірний із такими
ецензіїР
Слово і Час. 2018 • №298
шедеврами світового модернізму, як
“Улісс” і “Фіннеганів помин” Дж. Джойса,
візіонерська поезія та драма В. Б. Єйтса,
філософсько-естетичний і творчий
спадок Т. С. Еліота. Власне, ці три творчі
постаті та їхній доробок складають
головний ареал синхронного контексту
інтерпретації “Кантос” у монографії, і
покликання на зв’язок із ними, алюзії,
асоц іац і ї , моменти типоло г і чно ї
близькості чи розбіжності контрапунктом
подані у всій роботі О. Гона. Доповнює
занурення в матер і ал пошук та
ґрунтовне дослідження впливових
чинників появи цього opus magnum,
зумовлених активною участю Паунда
в авангардних англомовних течіях і
чутливим сприйняттям французької
поетичної традиції. Належну увагу в
монографії приділено урокам і впливам
східної культури та філософії. Попри
те, що в подібному ключі розвивалося
чимало представників літературного
авангарду і класичного модернізму, такої
оригінальної інтеграції дискурсу Сходу та
Заходу, як це вдалося Паунду, мало хто
з його сучасників зумів досягти.
Предмет дослідження рецензованої
монографі ї обрано в ідпов ідно до
масштабів проблематики докторської
дисертації: це визначення парадигматики
ліричного та епічного в модерністському
епосі Паунда, а отже, проблематизація
родо-видової природи аналізованого
твору як єдності ліричного й епічного, а
також характеристика функціональних
прояв ів тако ї єдност і . Оцінюючи
задум і структуру роботи , можемо
активно підтримати цю дослідницьку
перспективу. Літературознавці визнають
загальні риси суб’єктивізації та ліризму у
формозмісті творів класиків модернізму,
популяризують знання про них у
повсякденній викладацькій практиці, утім
природа й функції епічного складника,
найперше відображені в текстах Паунда
та Джойса, своєрідним чином – у Єйтса,
заслуговують саме такого ґрунтовного
пошуку й інтерпретації, які зустрічаємо
в рецензованому текст і . На наше
переконання , постмодерн і с тськ у
перспективу вивчення мистецького
доробку модерністів не варто обмежувати
(пере)прочитанням текстів “забутих”,
а точніше свідомо маргіналізованих
(подібно до Паунда) авторів. Оновлення
методологічного інструментарію, зокрема
акцент на взаємодії ліричного та епічного
в “Кантос”, – один із важливих аспектів
новаторства в дослідженні О. Гона.
Зазначимо , що методолог і чний
інструментарій у роботі насправді
широкий: крім уроків формальної школи
російських теоретиків та постулатів
неоісторика Гейдена Вайта, долучені інші
методики інтердискурсивного аналізу,
апарат компаративних з іставлень
тощо. У контексті останніх зауважимо
порівняння Паунда з українськими
неокласик ами , апеляц ію автора
монографії до глибоких Франкових
узагальнень модерного стану суспільства
й культури тощо.
Рецензенти монографії О. Гона, як і
кожний професійний читач, обиратимуть
у цій праці пріоритетні для себе аспекти.
Для нас до кращих анал і тичних
п і дрозд і л і в , присвячених генез і
паундового філософсько-поетичного
мислення, належить той, де подано
характеристику зв’язків і відмінностей
між творчістю Паунда та доробком Волта
Вітмена (підрозділ ІІ.5). Як і більшість
інших зразків “американського” контенту
в дисертації, у цій частині магічні “соки”
й енергетика вітменового спадку подана
діалектично, із врахуванням особливих
настанов Е. Паунда на власну творчу
ідентифікацію . Паунда з Вітменом
зближує прагнення реалізуватися
водночас в американській і світовій
поезії. В аналітиці цього питання О. Гон
наголошує на першому складникові
епістемологічного задуму монографії –
американській рисі ідентичності Паунда-
митця. Водночас саме тут бере початок
по-своєму трагічна тема монографії,
адже поет уже в ретроспективних
зіставленнях болісно свідомий усіх
больових точок прогресу своєї нації та
послідовно демаскує ціну (production
costs) американського поступу як на
власних теренах, так і за його межами.
Особливий інтерес викликає також
Розділ ІІІ – “Версифікація історії в поезії
англо-американського модернізму”,
де міститься чимало аргументів, що
висвітлюють епічний складник “Кантос”.
Вих ідним моментом обрана теза
т е о р е т и к а д е к о н с т р у к т и в і з м у
99Слово і Час. 2018 • №2
Дж. Куллера, який слушно застерігав від
того, щоб зводити інтертекстуальність
лише до з’ясування джерел літературного
твору та спрямовував дослідників до
аналізу дискурсивних практик, котрі
“уможливлюють шляхи означування
в наступних текстах”. Тож авторське
з і с тавлення з античним епосом ,
Дантовою поемою, давньокитайською
епічною традицією, підготовлене цим
методологічним фреймом, послідовно
та ба гато гранно подає й в і чно -
теперішній час , і епічний топос як
історично-дистанційований досвід в
образі ліричного героя поеми. Специфіка
Паундової палімпсестової основи
творення наративу, визначена обширом
культурної історії та онтологічними
аспектами буття, розкрита переконливо
і вдало, чому сприяє також запропоноване
автором моно граф і ї пор і вняння
цього стилю з паліндромним стилем
Т. С. Еліота. І в епічній, і в ліричній
перспективі плідно працює практика
зіставлення поетичних фрагментів
“Кантос” із античним чи ренесансним
дискурсом, зразками романтичної чи
пізньоромантичної поезії (Р. Браунінг,
А. Ч. Свінберн та ін.).
Відлуння конфуціанських тональностей
у “Кантос”, спостережене автором ,
становить неабиякий інтерес , хоч
“американський аспект” дослідження
та його поєднання з анал і тикою
зразків середньовічного (лейтмотив
Бертрана де Борна), передренесансного
(В ійон ) чи ренесансного письма
справляє на рецензента б ільше
враження. Що далі, то виразнішою в
Розділах 3 та 4 стає, сказати б, “доказова
база ” поєднання національного й
універсального в поетичному мисленні
Паунда. У Розділі 4 цьому особливо
сприяють порівняння Паундових поезії
та прози з автобіографічним дискурсом
Г. Джеймса.
Зм і с т о в н о й п е р е к о н л и в о , з
правильною інтонацією заангажованого
Паундом свідка, подає автор монографії
його особисту драму: у підрозділі 5.5.
(“Текст і контекст “Пізанських пісень””)
і д ет ь ся про зня т тя упереджень
стосовно колабораціонізму Паунда
та нову аналітичну оптику, придатну
для дослідження ранньої творчості
митця. Трохи вадить структурі роботи
певна розлогість Вступу: перша позиція
з канонічних рубрик дисертаційного
Вступу – метод дослідження – зринає
після тридцяти сторінок основного
тексту (с. 34), далі послідовність викладу
відновлюється (с. 40). Масштабній роботі
такого типу й рівня не завадив би також
індекс імен авторів і творів.
Можемо підсумувати, що в рецензованій
монографії вповні виконані дослідницька
мета й завдання . Теоретичний і
анал і тичний матер іал викладен і
системно , аргументація завершена
на рівні розділів , висновків до них
та висновків до всієї роботи. Текст
монографі ї О . Гона є теоретично
вагомим внеском у вивчення історії
американського поетичного модернізму,
відкриває нові творчі горизонти для
вітчизняної американістики й теорії
літератури.
Наталія Жлуктенко
Отримано 6 грудня 2017 р. м. Київ
|