Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць

Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць

Визначено біологічні показники непарного шовкопряда при використанні різних прийомів підготовки яєць до інкубації та при різній щільності утримання гусениць. Доведено переваги стерилізації яєць УФ випромінюванням у ламінарі протягом 10 хвилин і зменшення щільності утримання гусениць від 20 особин у...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Давиденко, К.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2008
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16386
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць / К.В. Давиденко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 164-168. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16386
record_format dspace
spelling irk-123456789-163862011-02-11T12:03:07Z Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць Давиденко, К.В. Визначено біологічні показники непарного шовкопряда при використанні різних прийомів підготовки яєць до інкубації та при різній щільності утримання гусениць. Доведено переваги стерилізації яєць УФ випромінюванням у ламінарі протягом 10 хвилин і зменшення щільності утримання гусениць від 20 особин у І – ІІ віках, 10 особин у III віці, 3 особин у IV до однієї у V – VІ віках. Определены биологические показатели непарного шелкопряда при использовании различных приемов подготовки яиц к инкубации и при разной плотности содержания гусениц. Доказаны преимущества стерилизации яиц УФ излучением в ламинаре в течение 10 минут и уменьшения плотности содержания гусениц от 20 особей в І – ІІ возрастах, 10 особей в III возрасте, 3 особей в IV до одной в V – VІ возрастах. Biological parameters of gypsy moth are determined at different egg treatment and larvae density. Advantages of UV treatment of eggs in laminar for 10 minutes, as well as decrease of larvae density from 20 specimen in L1 – L2, 10 specimen in L3, 3 specimen in L4 to one specimen in L5 – L6 were proved. 2008 Article Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць / К.В. Давиденко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 164-168. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16386 630.453 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Визначено біологічні показники непарного шовкопряда при використанні різних прийомів підготовки яєць до інкубації та при різній щільності утримання гусениць. Доведено переваги стерилізації яєць УФ випромінюванням у ламінарі протягом 10 хвилин і зменшення щільності утримання гусениць від 20 особин у І – ІІ віках, 10 особин у III віці, 3 особин у IV до однієї у V – VІ віках.
format Article
author Давиденко, К.В.
spellingShingle Давиденко, К.В.
Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
author_facet Давиденко, К.В.
author_sort Давиденко, К.В.
title Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
title_short Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
title_full Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
title_fullStr Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
title_full_unstemmed Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
title_sort біологічні показники непарного шовкопряда lymantria dispar l (lepidoptera: lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2008
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16386
citation_txt Біологічні показники непарного шовкопряда Lymantria dispar L (Lepidoptera: Lymantriidae) залежно від прийому обробки яєць і щільності утримання гусениць / К.В. Давиденко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 164-168. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT davidenkokv bíologíčnípokaznikineparnogošovkoprâdalymantriadisparllepidopteralymantriidaezaležnovídprijomuobrobkiâêcʹíŝílʹnostíutrimannâgusenicʹ
first_indexed 2025-07-02T17:39:45Z
last_indexed 2025-07-02T17:39:45Z
_version_ 1836557780229554176
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 164 УДК 630.453 К. В. ДАВИДЕНКО * БІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ НЕПАРНОГО ШОВКОПРЯДА LYMANTRIA DISPAR L (LEPIDOPTERA: LYMANTRIIDAE) ЗАЛЕЖНО ВІД ПРИЙОМУ ОБРОБКИ ЯЄЦЬ І ЩІЛЬНОСТІ УТРИМАННЯ ГУСЕНИЦЬ Державне спеціалізоване лісозахисне об’єднання "Східлісозахист" Визначено біологічні показники непарного шовкопряда при використанні різних прийомів підготовки яєць до інкубації та при різній щільності утримання гусениць. Доведено переваги стерилізації яєць УФ випромінюванням у ламінарі протягом 10 хвилин і зменшення щільності утримання гусениць від 20 особин у І – ІІ віках, 10 особин у III віці, 3 особин у IV до однієї у V – VІ віках. К лю ч о в і с л о в а : непарний шовкопряд, життєздатність, стерилізація яєць, щільність утримання. Непарний шовкопряд Lymantria dispar L. (Lepidoptera: Lymantriidae) – важливий шкідник листяних насаджень. В Україні останнім часом його масові розмноження найбільш регулярно і на найбільших площах поширюються на Кримському півострові [7, 14]. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених непарному шовкопряду [8 – 11], деякі аспекти його екології та динаміки популяцій у різних екологічних умовах залишаються недостатньо вивченими. Утримання комах у контрольованих умовах надає можливість не тільки з’ясовувати багато теоретичних питань популяційної екології [5, 8], а й вирішувати завдання практики лісозахисту, зокрема діагностувати стан природних популяцій за тривалістю розвитку особин, життєздатністю та іншими біологічними показниками [3, 13], а також наробляти біоматеріал для виробництва вірусних препаратів, оцінювати їх біологічну активність, тестувати хімічні й мікробіологічні препарати, штучні середовища тощо [3, 4, 6]. При проведенні зазначених досліджень важливе місце посідає забезпечення однорідних умов утримання комах у різних варіантах досліду. Нами проведено досліди з реактивації діапаузи яєць непарного шовкопряда, визначено оптимальну температуру утримання гусе- ниць і склад живильного середовища, на якому забезпечується висока життєздатність особин [12]. Розроблено методичні прийоми щодо утримання інших видів комах-хвоєлистогризів [3, 13]. Водночас, деякі аспекти утримання непарного шовкопряда ще не з’ясовані. У будь-якій лісовій екосистемі існують патогенні для комах мікроорганізми, які потрапляють на поверхню кладок яєць. Збудники вірусних захворювань передаються також трансоваріально [6]. При лабораторному утриманні особин зростає ймовірність їх ураження хворобами. Для зменшення відпаду особин непарного шовкопряда у процесі вирощування (внаслідок дії ентомопатогенних мікроорганізмів перед початком інкубації) застосовують різні прийоми стерилізації яєць. Важливим є встановлення такого прийому стерилізації, який би не впливав негативно на життєздатність і популяційні показники непарного шовкопряда. При розведенні комах у лабораторних умовах надзвичайно важливе місце посідає питання щодо оптимальної щільності особин в одній місткості. Подібні дослідження проведені нами раніше стосовно гусениць соснового шовкопряда [2]. З погляду раціо- нального використання виробничих приміщень вигіднішим є щільніше утримання особин. З погляду тривалості вирощування особин і витрат корму вигідніше, щоб вони розвивалися якнайшвидше. Проте, як показали наші попередні дослідження [12], при прискоренні розвитку гусениць із збільшенням температури водночас знижується виживання особин. Метою цієї роботи було визначення оптимального способу стерилізації яєць і оптимальної щільності утримання гусениць непарного шовкопряда при вирощуванні в лабораторних умовах. Досліди проводили у 2006 – 2008 рр. Вихідним матеріалом були кладки яєць непарного шовкопряда, зібрані восени 2006 року в осередках, які знаходилися на фазі депресії, у * © К. В. Давиденко, 2008 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 165 насадженнях Київської та Харківської областей. Зібрані кладки утримували при температурі 2 – 4 °С. У дослідах із визначення ефективності прийомів стерилізації яєць і оптимальної щільності утримання гусениць використовували змішані зразки кладок із різних популяцій. Кладки яєць переносили у лабораторні умови 3 – 4 січня. Яйця відчищали від пушка у капроновому мішечку. Для дослідів яйця ретельно перемішували та відбирали для кожного варіанту 5 повторів по 100 яєць. Для визначення оптимального способу стерилізації яєць випробовували 3 прийоми. Згідно з першим, мішечки з очищеними від пушка яйцями занурювали у 3 % розчин перманганату калію на 10 хвилин, згідно з другим – у 6 % розчин перекису водню на 20 хвилин. В обох варіантах після обробки у відповідних розчинах яйця у мішечках промивали проточною водою й висушували протягом 24 годин при кімнатній температурі. За третім прийомом, кладки яєць стерилізували ультрафіолетовим випромінюванням протягом 10 хвилин у камері пересувного типу "Мобіл" (джерело випромінювання TUV- 30W). У контролі яйця не стерилізували. Реактивацію ембріональної діапаузи проводили згідно з методикою, описаною нами раніше [13]. Після стерилізації яйця утримували при температурі 22 °С. Щодня проводили облік кількості гусениць, що відродилися, та пересаджували їх на штучне живильне середовище. Зважаючи на те, що у природних популяціях протягом розвитку гусениць непарного шовкопряда змінюється хімічний склад листя [4, 10], склад живильного середовища для особин молодших і старших віків відрізнявся (табл. 1). Таблиця 1 Склад штучного живильного середовища для гусениць непарного шовкопряда різного віку Вміст для ви годівлі гусениць № Найменування речовини І – ІІІ віків IV – VI віків 1 Агар 10 г 11,5 г 2 Кукурудзяна мука 15 г 12 г 3 Зародки пшениці 70 г 65 г 4 Кормові дріжджі 12 г 15 г 5 Аскорбінова кислота 3 г 3 г 6 Метабен 1,5 г 1,5 г 7 Етиловий спирт 6 мл 6 мл 8 Фільтрувальний папір – 5 г 9 Насіння льону – 2 г 10 Вода 400 мл 370 мл Ефективність стерилізації яєць оцінювали за часткою гусениць, що відродилися, тривалістю їх розвитку, життєздатністю гусениць, масою лялечок самиць. У досліді з визначення оптимальної щільності утримання гусениць використовували яйця, стерилізовані УФ випромінюванням. Гусениць тримали у посудинах місткістю 1 – 2 л. Штучне живильне середовище наносили на кришку із внутрішнього боку. Гусениці заповзали на середовище, і разом із кришкою необхідну частину особин у міру їх росту переносили в інші посудини. Для дослідів гусениць відбирали за допомогою пензлика. Першу партію гусениць відразу після відродження розміщували у чашки Петрі по 1, 3, 5, 10 і 20 особин (по 5 повторень). У міру линяння гусениць у великих посудинах особин ІІ, ІІІ, IV, V і VI віків пересаджували у чашки Петрі по 1, 3, 5, 10 і 20 особин (по 5 повторень). У досліді з варіантами різної щільності утримання гусениць визначали тривалість розвитку особин кожного віку, масу лялечок (самців і самиць), життєздатність лялечок і плодючість самиць. Статистичну обробку даних виконували стандартними методами варіаційної статистики [1] з використанням стандартної програми Statistica Version 5.0. Відродження гусениць непарного шовкопряда з яєць розпочалося 22 – 23 січня. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 166 У варіанті, де яйця непарного шовкопряда не стерилізували з поверхні, відпад гусениць становив 95 % у першому віці, й подальші популяційні показники не визначали. Різниці між усіма варіантами досліду достовірні при Р = 0,001. Значення tтабл. = 5,04, а при порівнянні варіантів застосування перманганату калію і перекису водню, перманганату калію і УФ випромінювання, перекису водню та УФ випромінювання – tфакт. становило 14,2; 35,3 та 16,4 %% відповідно. Стерилізація яєць УФ випромінюванням протягом 10 хвилин виявилася найбільш ефективною (табл. 2). У цьому варіанті частка гусениць, що відродилися, виявилася на 25,7 і 13,5 % вищою порівняно з варіантами застосування перманганату калію та перекису водню відповідно. Таблиця 2 Біологічні параметри популяції непарного шовкопряда при різних прийомах стерилізації яєць Тривалість розвитку, діб Спосіб стерилізації Частка гусениць, що відродилися, % самиць самців Життєздатність гусениць, % Маса лялечок самиць, мг КMnO4 55 ± 0,9 43 ± 0,4 38 ± 0,5 69 ± 1,0 772 ± 22 H2O2 64 ± 1,1 43 ± 0,6 39 ± 0,5 67 ± 0,9 795 ± 31 УФ випромінювання 74 ± 0,8 44 ± 0,7 39 ± 0,4 71 ± 1,1 799 ± 17 Контроль – без стерилізації 50 ± 1,5 – – – – Тривалість розвитку гусениць обох статей і маса лялечок достовірно не відрізнялися при застосуванні різних прийомів стерилізації (Р = 0,05). Життєздатність гусениць достовірно вища у варіанті застосування УФ випромінювання (Р = 0,001; tтабл. = 5,04). При порівнянні варіанту дії УФ випромінювання із застосуванням перекису водню tфакт. = 6,29, із варіантом застосування перманганату калію tфакт. = 3,01. Одержані дані свідчать про переваги стерилізації яєць УФ випромінюванням порівняно із застосуванням хімічних речовин – перманганату й перекису водню. У досліді з утриманням гусениць непарного шовкопряда в різній щільності розвиток особин І і V – VI віків тривав у середньому 7 діб, ІІ і ІІІ – 8,6 і 8 діб, ІV – 10,7 доби. При утриманні гусениць непарного шовкопряда у чашках Петрі по 1, 3, 5, 10 і 20 гусениць І віку тривалість їх розвитку у І віці становила 8, 8, 7, 6 і 6 днів відповідно (табл. 3). Тобто за більшої щільності утримання швидкість розвитку була більшою. Подібна закономірність спостерігалася до третього віку, коли тривалість розвитку гусениць за щільності утримання по 1, 3, 5 і 10 особин становила 9, 9, 7 і 6 днів відповідно. Проти при щільності 20 особин III віку на посудину тривалість розвитку збільшувалася. Таблиця 3 Тривалість розвитку гусениць непарного шовкопряда за різної щільності утримання Тривалість розвитку (діб) у віці: Щільність утримання гусениць, шт. / 100 мл І ІІ ІІІ IV V VI 1 8 ± 0,09 11 ± 0,1 9 ± 0,04 11 ± 0,08 6 ± 0,07 6 ± 0,06 3 8 ± 0,1 9 ± 0,2 9 ± 0,07 12 ± 0,08 8 ± 0,17 7 ± 0,07 5 7 ± 0,1 9 ± 0,08 7 ± 0,09 9 ± 0,07 – 10 6 ± 0,08 7 ± 0,09 6 ± 0,08 – 20 6 ± 0,1 7 ± 0,07 9 ± 0,1 – Після досягнення гусеницями IV віку спостерігається найменша тривалість їх розвитку при утриманні по 5 особин, а починаючи з V віку – по одній. При цьому у варіанті утримання гусениць по 10 і 20 особин у IV віці і по 5, 10, 20 особин у IV – VI віках розвиток завершили поодинокі особини (див. табл. 3). Оскільки внаслідок відпаду гусениць у цих варіантах фактична щільність особин знизилася, тривалість їхнього розвитку не враховували. Значення біологічних показників гусениць непарного шовкопряда при різній щільності утримання наведені в табл. 4. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 167 Так, у досліді, де гусениць непарного шовкопряда утримували по 10 і 20 штук на посудину об’ємом 100 мл, маса лялечок була значно меншою порівняно з варіантами утримання гусениць по 1, 3 і 5 особин. Життєздатність лялечок і плодючість самок також зменшувалися при вищій щільності утримання гусениць у чашках Петрі (див. табл. 4). Таблиця 4 Біологічні показники непарного шовкопряда за різної щільності утримання гусениць Маса лялечок, мг Щільність утримання гусениць, шт. / 100 мл самців самок Життєздатність лялечок, % Плодючість самок, шт. яєць По 1 497,3 ± 18,6 986,0 ± 27 91,5 ± 9,3 387 ± 11,1 По 3 434,4 ± 16,0 896,1 ± 28 88,1 ± 7,2 368,1 ± 10,2 По 5 392,3 ± 16,5 769,0 ± 24 69,5 ± 4,8 226,2 ± 8,1 По 10 381,0 ± 16,5 701 ± 13 41,3 ± 5,2 127,3 ± 7,5 По 20 345,0 ± 16,5 652 ± 19 25,1 ± 1,5 43,7 ± 6,1 Зважаючи на одержані дані було проведено дослід (у п’яти повторах), у якому гусениць від відродження до линяння на третій вік утримували по 20 штук, у ІІІ віці – по 10 особин, у IV віці – по 5, у V – VІ – по одній особині. Тривалість розвитку гусениць становила 40 ± 3 днів, життєздатність гусениць – 75,3 ± 8,1%, життєздатність лялечок – 90,3 ± 7,8 %, маса лялечок самиць – 946,2 ± 23 мг, маса лялечок самців – 486,2 ± 21 мг, плодючість – 435,2 ± 21 яйця. Порівняння одержаних даних з даними табл. 3 і 4 свідчить, що поступове зменшення щільності утримання гусениць протягом розвитку при лабораторному утриманні призводить до прискорення розвитку особин і підвищення їхньої життєздатності. Висновки. При утриманні непарного шовкопряда у лабораторних умовах найбільш ефективним і найменш трудомістким прийомом підготовки яєць до інкубації є їх стерилізація УФ випромінюванням у ламінарі протягом 10 хвилин. Щільність гусениць непарного шовкопряда при вирощуванні в лабораторії слід зменшувати від 20 особин на 100 мл чашку Петрі у І – ІІ віках по 20 особин, до 10 особин у III віці, 3 особин у IV до однієї у V – VІ віках. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Атраментова Л. А., Утевская О. В. Статистические методы в биологии. – Горловка, 2008. – 148 с. 2. Гамаюнова С. Г., Новак Л. В., Давиденко К. В., Мєшкова В. Л. Вплив умов утримання соснового шовкопряда в лабораторії на значення основних популяційних показників // Лiсiвництво і агролiсомелiорацiя. – 2000. – Вип. 97. – Х.: РВП "Оригiнал", 2000. –С. 105 – 111. 3. Давиденко К. В. Біологічні основи оптимізації виробництва вірусних препаратів для захисту лісу від комах-хвоєгризів: Автореф. дис. к.с.-.г.н. /16.00.10. – Х.: ХНАУ, 2005. – 20 с. 4. Дубко Л. А. Биологические основы культивирования некоторых видов волнянок (Lepidoptera: Orgyidae) // Автореф. дисс. ... канд. биол. наук.– М., 1995. – 22 с. 5. Злотин А. З., Головко В. А. Экология популяций и культур насекомых. – Х.: Оригинал, 1998. – 232 с. 6. Ильиных А. В. Вертикальная передача бакуловирусов и закономерности проявления полиэдрозов у лесных насекомых-филлофагов: Автореф. дисс. ... докт. биол. наук. /06.01.11 – защита растений / Институт систематики и экологии животных СО РАН .– Екатеринбург, 2007. – 41 с. 7. Кучерявенко В. І., Копилов А. О., Мєшкова В. Л. Спалахи масового розмноження непарного шовкопряда в Криму // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 108. – Х.: УкрНДІЛГА, 2005. – С. 250 – 254. 8. Маркіна Т. Ю. Життєздатність непарного шовкопряда на різних фазах спалахів масового розмноження та методи її прогнозування // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 113. – Х.: УкрНДІЛГА, 2008. – С. 260 – 264. 9. Мешкова В. Л. Динамика численности непарного шелкопряда Lymantria dispar L. (Lepidoptera, Lymant- riidae) на Украине // Проблемы энтомологии в России: науч. труды ХІ съезда РЭО. – СПб, 1998. – С. 29 – 30. 10. Мєшкова В. Л. Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів. – Х.: Майдан, 2002. – 244 с. 11. Мешкова В. Л. Результаты исследований непарного шелкопряда на Украине // Непарный шелкопряд: итоги и перспективы исследований: Материалы семинара: – Красноярск: ИЛИД, 1988.– С. 24 – 25. 12. Мєшкова В. Л, Давиденко К. В. Лабораторне вирощування непарного шовкопряда Lymantria dispar L. (Lepidoptera: Lymantriidae) // Вісник ХНАУ ім. В. В. Докучаєва, сер. "Ентомологія та фітопатологія". – 2008. – № 8. – С. 98 – 101. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114 168 13. Мєшкова В. Л., Давиденко К. В. Реактивація діапаузи за лабораторного утримання комах-хвоєгризів // Загальна і прикладна ентомологія в Україні: Тези наукової конф., присвяченої пам’яті члена-кореспондента НАН України, д. б. н., проф. В. Г. Доліна (Львів, 15 – 19 серпня 2005 р.) – Львів, 2005. – С. 148 – 150. 14. Мєшкова В. Л., Сволинський М. Д., Копилов А. О. Просторова динаміка осередків масового розмноження непарного шовкопряда в Криму // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 114 – Х.: УкрНДІЛГА, 2008. – С. 159 – 163. Davydenko K. V. BIOLOGICAL PARAMETERS OF LYMANTRIA DISPAR L (LEPIDOPTERA: LYMANTRIIDAE) DEPENDING ON METHOD OF EGG TREATMENT AND LARVAE DENSITY State Specialized Forest-protection Association "Eastern Forest Protection" Biological parameters of gypsy moth are determined at different egg treatment and larvae density. Advantages of UV treatment of eggs in laminar for 10 minutes, as well as decrease of larvae density from 20 specimen in L1 – L2, 10 specimen in L3, 3 specimen in L4 to one specimen in L5 – L6 were proved. K e y w o r d s : gypsy moth, viability, egg sterilization, rearing density. Давиденко Е. В. БИОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ НЕПАРНОГО ШЕЛКОПРЯДА LYMANTRIA DISPAR L (LEPIDOPTERA: LYMANTRIIDAE) В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПРИЕМА ОБРАБОТКИ ЯИЦ И ПЛОТНОСТИ СОДЕРЖАНИЯ ГУСЕНИЦ Государственное специализированное лесозащитное объединение "Востоклесозащита" Определены биологические показатели непарного шелкопряда при использовании различных приемов подготовки яиц к инкубации и при разной плотности содержания гусениц. Доказаны преимущества стерилизации яиц УФ излучением в ламинаре в течение 10 минут и уменьшения плотности содержания гусениц от 20 особей в І – ІІ возрастах, 10 особей в III возрасте, 3 особей в IV до одной в V – VІ возрастах. К лю ч е в ы е с л о в а : непарный шелкопряд, жизнеспособность, стерилизация яиц, плотность содержания. Одержано редколегією 2.09.2008 р.

Ähnliche Einträge