Інфляція та її вплив на економіку України

У статті проведено аналіз причинно-наслідкових зв'язків динаміки інфляційних процесів в Україні із застосуванням інструментів антиінфляційної політики. Визначено основні причини інфляційних процесів в Україні. Запропоновано основні напрями вдосконалення антиінфляційної політики в Україні, голов...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Бившев, Р.О., Листопадов, А.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Назва видання:	Вісник економічної науки України
Теми:	Макроекономіка, економічна теорія та історія
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163860
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інфляція та її вплив на економіку України / Р.О. Бившев, А.О. Листопадов // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 3-7. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163860
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1638602020-02-09T12:10:36Z Інфляція та її вплив на економіку України Бившев, Р.О. Листопадов, А.О. Макроекономіка, економічна теорія та історія У статті проведено аналіз причинно-наслідкових зв'язків динаміки інфляційних процесів в Україні із застосуванням інструментів антиінфляційної політики. Визначено основні причини інфляційних процесів в Україні. Запропоновано основні напрями вдосконалення антиінфляційної політики в Україні, головними серед яких є: розробка комплексних державних програм розвитку галузей економіки, які сприяють створенню конкурентного, наукомісткого та високо-технологічного виробництва, особливо в агропромисловому комплексі та ІТ-індустрії; удосконалення монетарної політики Національного банку України, яка повинна полягати у кредитуванні ефективного виробництва в пріоритетних секторах економіки; застосування інструменту продуктивної емісії, яка через кредитний канал сприяє зростанню виробництв, імпортозаміщень, насиченню внутрішніх ринків вітчизняними товарами, зростанню зайнятості та заробітної платні; стабілізація валютного ринку через реформи валютного, банківського та монетарного регулювання, які направлені на збалансованість розвитку валютного ринку, підтримку розвитку експортоорієнтованих виробництв з високою доданою вартістю та створення позитивних стимулів для заведення в країну валютної виручки експортерів. В статье проведен анализ причинно-следственных связей динамики инфляционных процессов в Украине с применением инструментов антиинфляционной политики. Определены основные причины инфляционных процессов в Украине. Предложены основные направления усовершенствования антиинфляционной политики в Украине, главными среди которых являются: разработка комплексных государственных программ развития отраслей экономики, которые оказывают содействие созданию конкурентного, наукоемкого и высоко-технологического производства, особенно в агропромышленном комплексе и ІТ-индустрии; усовершенствование монетарной политики Национального банка Украины, которая должна заключаться в кредитовании эффективного производства в приоритетных секторах экономики; применение инструмента продуктивной эмиссии, которая через кредитный канал оказывает содействие росту производств, импортозамещений, насыщению внутренних рынков отечественными товарами, росту занятости и заработной платы; стабилизация валютного рынка через реформы валютного, банковского и монетарного регулирования, которые направлены на сбалансированность развития валютного рынка, поддержку развития экспортно-ориентированных производств с высокой добавленной стоимостью и создание положительных стимулов для заведения в страну валютной выручки экспортеров. The article analyzes the causal relationships of the dynamics of inflation processes in Ukraine using the tools of anti-inflationary policy. The main causes of inflationary processes in Ukraine are determined. The main directions for the improvement of anti-inflationary policy in Ukraine are proposed, the main ones being: the development of comprehensive state programs for the development of economic sectors that contribute to the creation of competitive, high-tech and high-tech production, especially in the agro-industrial complex and IT industry; improvement of the monetary policy of the National Bank of Ukraine, which should consist of crediting efficient production in priority sectors of the economy, using a productive issue tool that through a credit channel facilitates the growth of production, import substitution, the saturation of domestic markets with domestic goods, growth of employment and wages; stabilization of the foreign exchange market through currency, banking, and monetary regulation reforms, which are aimed at balancing the development of the foreign exchange market, supporting the development of export-oriented industries with high added value, and creating positive incentives for bringing exporters to the country. 2019 Article Інфляція та її вплив на економіку України / Р.О. Бившев, А.О. Листопадов // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 3-7. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 1729-7206 DOI:10.37405/1729-7206.2019.2(37).3-7 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163860 336.748.12:338(477) uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Макроекономіка, економічна теорія та історія Макроекономіка, економічна теорія та історія
spellingShingle	Макроекономіка, економічна теорія та історія Макроекономіка, економічна теорія та історія Бившев, Р.О. Листопадов, А.О. Інфляція та її вплив на економіку України Вісник економічної науки України
description	У статті проведено аналіз причинно-наслідкових зв'язків динаміки інфляційних процесів в Україні із застосуванням інструментів антиінфляційної політики. Визначено основні причини інфляційних процесів в Україні. Запропоновано основні напрями вдосконалення антиінфляційної політики в Україні, головними серед яких є: розробка комплексних державних програм розвитку галузей економіки, які сприяють створенню конкурентного, наукомісткого та високо-технологічного виробництва, особливо в агропромисловому комплексі та ІТ-індустрії; удосконалення монетарної політики Національного банку України, яка повинна полягати у кредитуванні ефективного виробництва в пріоритетних секторах економіки; застосування інструменту продуктивної емісії, яка через кредитний канал сприяє зростанню виробництв, імпортозаміщень, насиченню внутрішніх ринків вітчизняними товарами, зростанню зайнятості та заробітної платні; стабілізація валютного ринку через реформи валютного, банківського та монетарного регулювання, які направлені на збалансованість розвитку валютного ринку, підтримку розвитку експортоорієнтованих виробництв з високою доданою вартістю та створення позитивних стимулів для заведення в країну валютної виручки експортерів.
format	Article
author	Бившев, Р.О. Листопадов, А.О.
author_facet	Бившев, Р.О. Листопадов, А.О.
author_sort	Бившев, Р.О.
title	Інфляція та її вплив на економіку України
title_short	Інфляція та її вплив на економіку України
title_full	Інфляція та її вплив на економіку України
title_fullStr	Інфляція та її вплив на економіку України
title_full_unstemmed	Інфляція та її вплив на економіку України
title_sort	інфляція та її вплив на економіку україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Макроекономіка, економічна теорія та історія
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163860
citation_txt	Інфляція та її вплив на економіку України / Р.О. Бившев, А.О. Листопадов // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 3-7. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT bivševro ínflâcíâtaíívplivnaekonomíkuukraíni AT listopadovao ínflâcíâtaíívplivnaekonomíkuukraíni
first_indexed	2025-07-14T16:23:23Z
last_indexed	2025-07-14T16:23:23Z
_version_	1837640140091031552
fulltext	2019/№2 3 НАУКОВІ СТАТТІ МАКРОЕКОНОМІКА, ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ УДК 336.748.12:338(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).3-7 Р. О. Бившев канд. екон. наук, А. О. Листопадов, Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ ІНФЛЯЦІЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ Постановка проблеми. Інфляція є однією з най- більш гострих проблем сучасного розвитку економіки в Україні та в багатьох країнах світу, негативно впли- ваючи на всі сторони життя суспільства. Інфляція є причиною та наслідком циклічності економіки, ос- новним фактором впливу на добробут країни, визна- чальним чинником ВВП, параметром купівельної спроможності валюти та результуючим показником ефективності монетарної політики держави. Актуаль- ність проблеми для України зумовлена відсутністю налаштованого механізму регулювання інфляційних процесів. Тож, дослідження еволюції інфляційних процесів в Україні дозволить зрозуміти причини її сьо- годні та інструменти її регулювання в майбутньому. Високий рівень інфляції руйнує грошову систему, провокує втечу національного капіталу за кордон, по- слаблює національну валюту, сприяє її витісненню у внутрішньому обігу іноземною валютою, підриває можливості фінансування державного бюджету. Завдя- ки тому, що інфляція в негативному плані кардина- льно впливає на життя суспільства в цілому, вона по- сідає одне з перших місць серед найбільш гострих і актуальних проблем, пов’язаних з економічним роз- витком України. Результатом її прогресії є знецінення праці, знищення заощаджень юридичних і фізичних осіб, перешкоджання довгостроковим інвестиціям та загальному економічному зростанню. Саме тому виб- рану тему слід вважати актуальною. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоре- тичну основу вивчення інфляції становлять праці ві- домих класиків економічної науки, таких як Дж. М. Кейнс [1] та М. Фрідман. Серед вітчизняних науковців дослідженню інфляційного процесу присвя- чені наукові праці А.С. Гальчинського, М.І. Савлука, П.В. Круш, В.С. Марцина та ін. Питання щодо сутно- сті, змісту, причин виникнення інфляції, напрямів бо- ротьби з нею серед вчених економістів не мають єди- ного підходу. Серед вітчизняних та російських на- уковців дослідженню інфляційного процесу були при- свячені численні наукові дослідження. Так, Ю.М. Га- нусик досліджував етапи еволюції інфляційних проце- сів в Україні, а також форми виявлення інфляції, які відрізняються у різних країнах світу. Також він описав закономірності інфляційного процесу в Україні та зв’язок інфляції з циклами економічного розвитку. Л.В. Тіверіадська та А.М. Якименко у своїй праці дослідили причини інфляції, серед яких виділили як внутрішні, так і зовнішні чинники. Були описані на- слідки інфляційних процесів та заходи антиінфляцій- ного регулювання. Напрями подолання негативних наслідків інфля- ції досліджували О.І. Барановський, О.І. Уткіна, Я.А. Жаліло та ін. О.І. Барановський у своїй монографії «Фінансова безпека в Україні» також торкнувся пи- тання інфляції. Розділ «Грошовии обіг та інфляційні процеси: безпечний вимір» дає чітке уявлення про без- пеку грошового обігу, інфляційних процесів, стан гро- шової маси в Україні, проблеми, що супроводжують грошовий обіг, та вплив інфляції на соціально-еконо- мічний розвиток держави, а також шляхи забезпе- чення різновидів фінансової безпеки [1]. О.І. Уткіна проаналізувала необхідність таргетування інфляції в Україні, тобто необхідність уведення офіційного зна- чення інфляції Національним банком України, опи- сала передумови та наслідки введення цього монетар- ного режиму. Я.О. Жаліло стверджував, що для подо- лання інфляції потрібно застосовувати активну моне- тарну політику. Як і О.І. Уткина він також дискутує про таргет та про його вплив на інфляційні процеси. Різноманіття підходів пов’язано з тим, що інфля- ція у різні часові періоди була спричинена різними факторами внутрішнього та зовнішнього впливу, а від- повідно й інструменти збалансування інфляційних процесів та подолання їх негативних наслідків у кож- ному випадку різні. Метою статті є аналіз причинно-наслідкових зв'язків динаміки інфляційних процесів в Україні та імплементація зарубіжного досвіду застосування ін- струментів антиінфляційної політики. Виклад основного матеріалу дослідження. Інфляція як специфічна властивість паперових грошей відома вже кілька століть. Інфляція ‒ це знецінення грошей, що виявляється через зростання цін. Інфляція вимі- рюється динамікою цін. Вона є обернено пропорцій- ною величиною до цінової динаміки. Якщо впродовж року ціни зросли на 20 відсотків, то можна сказати, що на такий самий відсоток знецінилися гроші [2, с. 453]. У світі немає країни, яка б в останні десяти- ліття тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфля- ції. Інфляція призводить до різних наслідків для під- приємства, держави і домогосподарств, обумовлю- ється чинниками впливу на всіх рівнях національної економіки, що відображено в моделі впливу інфляції на рівні національної економіки. Але оскільки в умо- вах ринкової економіки національний продукт ство- рюється на рівні окремого господарюючого суб'єкта, тобто економічне зростання їм і забезпечується, то і виконання функцій і завдань держави безпосередньо залежить від ефективності функціонування підприєм- ства. При цьому добробут людини або домогосподар- ства також залежить від ефективної діяльності суб'єк- тів господарювання, особливостей і вчасності регулю- ючих впливів державних органів. Важливою складо- вою підвищення конкурентоспроможності підпри- ємств та його продукції слід визнати зміну якості про- БИВШЕВ Р. О., ЛИСТОПАДОВ А. О. 4 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ дукції, і зміну ефективності виробника, які ґрунту- ються на інноваціях та можуть забезпечити валютні надходження до бюджету. Наслідки дії інфляції харак- теризуються такими показниками як: ВВП, частка збиткових підприємств, фінансовий результат до опо- даткування, рівень рентабельності (збитковості) опе- раційної діяльності підприємств, обсяг реалізованої промислової продукції, індекс споживчих цін. Оскі- льки зміна доходів товаровиробників та витрат вироб- ництва відображається через обсяг реалізованої про- дукції (рис. 1), то слід відзначити певні особливості, які спостерігаються у промисловості. Так, у 2010 р. по- рівняно з 2014 р. мало місце деяке збільшення обсягів реалізації продукції, а у 2015 р. різке збільшення да- ного показника відбулось за рахунок підвищення цін, тобто під впливом дії інфляції. Така тенденція є нега- тивною, оскільки дана тенденція ґрунтується також на структурі витрат підприємств, що складає ціну про- дукції та послуг, тобто включає підвищені ціни на си- ровину та матеріали. Рис. 1. Обсяг реалізованої промислової продукції за період 2010-2017 рр., млн грн [3] У цілому варто відзначити, що за аналізований період найважчими для промисловості були 2010 та 2013 рр. Саме за цей період спостерігається тенденція зниження практично всіх показників діяльності, що суттєво відкинуло галузі промисловості у розвитку на- зад через відсутність коштів для забезпечення безпе- рервності виробництва, диверсифікації продукції, здійснення модернізації та оновлення. Оскільки роз- мір ВВП свідчить про здатність держави забезпечувати соціальний добробут суспільства за рахунок того, що вироблено на території країни, а його динаміка дозво- лить прогнозувати можливості розвитку, то він потре- бує додаткової уваги з позиції обґрунтування здійс- нення ключових реформ. Якісну оцінку інфляції до- цільно проводити з позиції індексів цін споживачів та виробників промислової продукції в динаміці (рис. 2), що дозволить охарактеризувати їхню відповідність промисловій та ціновій політиці в економіці. Так, за 2006 — 2014 рр. спостерігалася певна узгодженість у зростанні та падінні даних показників, що свідчить про те, що має місце відстрочена інфляція, ініційована зростанням витрат виробників промислової продукції, яка неминуче буде компенсована зростанням цін на споживчі товари та послуги. Разом з тим, у 2015 р. мало місце різке падіння індексу цін виробників промислової продукції на 6,2% порівняно з 2014 р., оскільки значно скоротився ви- робничий попит та, як наслідок, виробництво даних товарів скорочується, що не дозволяє, навіть, отриму- вати амортизацію в повному обсязі, знижуючи пер- спективи оновлення технологічних процесів. Індекс цін споживачів зріс за один рік майже на 20%, що ха- рактеризує подальше зростання споживчого кошика, на який населення використовує свої заощадження та купує імпортні товари, в ціни яких включена ціна де- вальвованої гривні. У 2016 р. індекс споживчих цін впав на 30,9%, відображаючи очікування населення стабілізації цін на товари та послуги, оскільки ціни на них вже мають граничні значення як до його купіве- льної спроможності, так і наближення до закордонних аналогів, що загрожує вітчизняним товаровиробникам заміщенням їхньої продукції імпортною у більш ши- рокому масштабі. Суттєве зниження індексу цін ви- робників промислової продукції на 19,2% спостеріга- лося у 2017 р. порівняно з 2016 р., у той час, коли ін- декс цін споживачів у 2017 р. зріс за один рік на 1,3%. Згідно прогнозів НБУ інфляційні процеси в Ук- раїні починають скорочуватись слабкими темпами. Так прогноз з інфляції на 2017 р. складає 9,1% та у 2018 році — 6% відповідно. Достатньо великий показ- ник інфляції у 2017 р. пов’язаний з подвійним збіль- шенням мінімальної заробітної плати. Проте у 2018 році інфляція повернеться до цент- ральних значень цільового діапазону. У середньостро- кових перспективах буде очікуватись стабілізація базо- вої інфляції на рівні 5% на основі проведення ефек- тивної фіскальної та монетарної політики. Адміністра- тивно-регульована інфляція виступатиме основним чинником зниження темпів інфляції у 2017-2018 рр., оскільки окремі тарифи вже були збільшені до об- ґрунтованого ринкового рівня. Аналізуючи інфляційні процеси в Україні, дослідники виділяють такі при- чини: 1. Науково-технічний прогрес не стоїть на місці, тому з роками технічне обладнання дорожчає і вини- кає потреба оновлювання виробництва. Відповідно для цього потрібні додаткові кошти, це провокує по- дорожчання грошових ресурсів, а також підвищує ін- фляцію. 2. Розширення банками кредитної діяльності. Якщо масштаби кредитування розширюються у сфері реальних потреб економіки, то це викликає посилення емісії кредитних грошей, а також призводить до зрос- тання платоспроможного попиту. М л н г р н БИВШЕВ Р. О., ЛИСТОПАДОВ А. О. 2019/№2 5 3. Занадто великі інвестиції в одні сектори еко- номіки, а в інші — недолік інвестицій, призводить до зайвого виробництва одних товарів і до нестачі інших. Через це з’являються диспропорції в економічній си- стемі, а також і в галузі грошового обігу. 4. Відсутність балансу між доходами та витра- тами. У цьому випадку з’являється дефіцит бюджету, який призводить до зростання грошової маси, через виготовлення нових грошових знаків [9]. Рис. 2. Динаміка індексів цін споживачів та виробників промислової продукції за 2006 — 2017 рр., % (у цінах попереднього року) [3] На рис. 3 можна побачити динаміку рівня інфля- ції України порівняно з країнами ЄС з 2009 по 2017 рр. Інфляція в ЄС розраховується на основі гар- монізованого індексу споживчих цін на товари та по- слуги. Цей індекс розраховується однаковим методом у всіх країнах ЄС, використовуючи єдиний набір ви- значень, а також список товарів і послуг. Розглянемо рівень інфляції на прикладі ЄС, який об’єднує 28 країн (рис. 3) [12]. Рис. 3. Рівень інфляції України 2009—2017 рр., % Розроблено авторами на основі джерела [12]. Тож, у 2014 р. у ЄС зафіксовано дефляцію (0,09%), яка є протилежною інфляції. За даними 2016 р. ЄС займає 5 місце за рівнем інфляції в світі. У результаті проведеного аналізу індексу інфляції можна зробити висновки, що для економіки сучасної України проблема інфляції є гострою актуальною, зростання цін на споживчі товари призводить до поглиблення негативних соціально-економічних наслідків. До негативних наслідків інфляційних процесів можна віднести зниження реальних прибутків насе- лення, знецінення заощаджень. Для вітчизняної ін- фляції основними формами виявлення є підвищення цін на товари і послуги, зниження курсу гривні, зни- ження купівельної спроможності населення, зрос- тання заборгованостей по кредитам, збільшення дефі- циту державного бюджету та інші форми [7, с. 20]. Тож, вважаємо, що в умовах євроінтеграційного курсу економічної політики України досвід європей- ських країн та інших високорозвинених країн щодо встановлення контролю над інфляцією може бути ко- рисним для України, слід здійснити імплементацію досвіду регулювання інфляційних процесів в еконо- мічну політику України. У таблиці подано заходи, до яких вдавалися високорозвинені країни світу. 1,53 2,67 3,03 2,35 0,99 -0,09 0,17 1,16 0,66 12,31 9,1 4,56 -0,2 0,5 24,87 43,31 12,36 2 -5 0 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 (серпень) % Країн Європи України БИВШЕВ Р. О., ЛИСТОПАДОВ А. О. 6 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Таблиця Зарубіжний досвід методів антиінфляційного регулювання Методи Заходи антиінфляційного регулювання «Рейганоміка» Основні практичні заходи антиінфляційної політики звелись до зменшення дефіциту державного бюджету США за рахунок скорочення перш за все непродуктивних витрат. Так, Р. Рейган скоротив чисельність державного апарату на 100 тис. чоловік. Одночасно було вжито низку заходів з посилення мотивації до праці та проведено податкову ре- форму, яка дала змогу корпораціям направити значні кошти на збільшення виробництва продукції та переоснащення виробництва. Усе це дало свої позитивні результати і вже в кінці 1980-х років інфляція в США знизилась до прийнятного рівня 4-5% річних [1] «Нова Бразилія» Запроваджена на початку 90-х років минулого століття президентом Ф. Коллором. Вка- зані заходи уряду Бразилії призвели до заморожування банківських вкладів. Більша частина грошової маси (до 80%) була вилучена з обігу на цілих 18 місяців. Усе це дало позитивні наслідки. Інфляцію в Бразилії було приборкано, а в економіці почалось певне пожвавлення [1, с. 6] Інфляційне тар- гетування Режим, за якого держава, як правило, в особі центрального банку встановлює кількіс- ний орієнтир (таргет) інфляції Дефляційна по- літика Передбачає проведення заходів у грошово-кредитній політиці щодо розвитку конку- ренції, захисту внутрішнього ринку, залучення іноземних інвестицій, збільшення дохо- дів та скорочення видатків державного бюджету Політика дохо- дів Передбачає фіксацію цін та замороження заробітної плати, а також її обмеження за допомогою податків В Україні досить важко запровадити всі інстру- менти з методів, які подані вище, тому що це досить затратний процес як в плані грошей, так в плані часу. Отже, вважаємо основними напрямами вдоско- налення антиінфляційної політики в Україні повинні бути: 1. Розробка комплексних державних програм розвитку галузей економіки, які сприяють створенню конкурентного, наукомісткого та високо-технологіч- ного виробництва, особливо в агропромисловому ком- плексі та ІТ-індустрії. Удосконалення монетарної політики Національ- ного банку України, яка повинна полягати у кредиту- ванні ефективного виробництва в пріоритетних секто- рах економіки, застосування інструменту продуктив- ної емісії (тобто випуску грошей, які мають спряму- вання на розвиток реального виробництва), яка через кредитний канал сприяє зростанню виробництв, ім- портозаміщень, насиченню внутрішніх ринків вітчиз- няними товарами, зростанню зайнятості та заробітної платні. Як результат, збільшення зайнятості та заро- бітної платні буде стимулювати попит виробництво на внутрішніх ринках, що збалансує розвиток внутріш- нього ринку та стримує інфляцію [3, с. 14]. 2. Проведення більш жорсткої антимонопольної політики держави. Як показав аналіз за минулі роки, монополізація виробництв в Україні залишилася до- статньо високою, тому необхідно застосовувати нові методи для боротьби з монополіями. Антимонополь- ний комітет повинен передбачати чіткий механізм по- ділу підприємств, сформулювати принципи появи но- вих учасників на ринках, регіональний або галузевий розподіл. Подібні реформи було здійснено на па- ливно-енергетичному ринку ЄС, які мають на меті по- силити конкуренцію відносно постачання та розподілу енергоресурсів. Наприклад, пакет законів «Третій енергопакет», який містить правила та нормативи, що сприяють послабленню контролю постачальників за роздільними мережами та трубопроводами, які мають знаходитись у власності незалежних один від одного підприємств або операторів. Тобто, такі заходи зі сто- рони держави посилять конкуренцію між підприєм- ствами у стратегічних галузях. Слід відзначити, що ре- алізувати такі ініціативи необхідно після створення якісних правових нормативів і механізмів [3, с. 21]. 3. Стабілізація валютного ринку через реформи валютного, банківського та монетарного регулювання, які направлені на збалансованість розвитку валютного ринку, підтримку розвитку експортоорієнтованих ви- робництв з високою доданою вартістю та створення позитивних стимулів для заведення в країну валютної виручки експортерів. 4. Стабілізувати споживчий ринок за допомогою створення системи стимулювання розвитку малого бізнесу у сфері товарів і послуг. Доцільно ввести дер- жавні кредити, які спрямовуються на оренду виробни- чих будівель і приміщень, а також надання лізингового кредиту на оренду техніки та устаткування (з можли- вістю послідовного викупу), а також здійснити страху- вання малих підприємств на перші 5 років їх діяльно- сті, коли ризики банкрутства є достатньо високими [3, с. 177]. Висновки. Таким чином, інфляція – це складний багатопрофільний процес, який впливає на ціноутво- рення та завдає серйозної шкоди економіці країни. Ін- фляція неодмінно призводить до кризи державних фі- нансів. Через неї реальна вартість доходів бюджету по- стійно зменшується, тому державі доводиться зменшу- вати свої витрати. Дослідження інфляційних процесів в Україні та ЄС, дає можливість зробити висновок, що інфляційні процеси були спричинені низкою факторів та мають різні форми прояву. Критична ситуація в країні вима- гає запровадження ефективних заходів щодо подо- лання інфляції із урахуванням зарубіжного досвіду, се- ред яких: ліквідація тіньової діяльності в країні; кон- троль за грошовим обігом; подолання бідності; стабі- лізація рівня цін. Тож перспективами подальших до- сліджень повинні стати інструменти прогнозування інфляційних процесів з розробкою засобів збалансу- вання її наслідків. Заходи по оздоровленню фінансової ситуації в Україні дадуть позитивні результати лише за умови по- чаткового, обов’язкового і суттєвого оздоровлення фі- нансів базової ланки економіки — фінансів підпри- ємств та організацій, ефективного стимулювання діло- вої активності та підприємництва. БИВШЕВ Р. О., ЛИСТОПАДОВ А. О. 2019/№2 7 Список використаних джерел 1. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, про- цента и денег. Москва: Гелиос АРВ, 2002. 352 с. 2. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань: навч. посіб. ‒ 2-ге вид., перероб. і допов. Київ: Вища школа, 2002. 543 с. 3. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua. 4. Ганусик Ю.Б. Закономірності розвитку інфля- ції в Україні в умовах циклічності. Глобальні та націо- нальні проблеми економіки. 2015. Вип. № 5. С. 818—825. 5. Олійник С.М. Інфляція по-новому. Експрес. 2015. № 7. С. 13—15. 6. Петрик О.А., Стельмах В.С. Обмінний курс, ін- фляція та конкурентоспроможність економіки. Вісник НБУ. 2001. № 9. С. 3—7. 7. Скрипник А. Інфляція, фактори впливу та ін- струменти регулювання. Вісник НБУ. 2003. № 9. С. 13— 15. 8. Тіверіадська Л.В., Якименко А.М. Інфляційні процеси та їх соціально-економічні наслідки в Україні. Економічний простір. 2016. № 93. С. 175—188. 9. Уткина О. Необхідність таргетування інфляції в Україні. Економіст. 2014. № 12. С. 19—22. 10. В Украине рекордная за 20 лет инфляция. URL: http://nv.ua/publications/41—72843.html. 11. Інфляція в Україні: минуле, сьогодення та майбутнє. URL: http://voxukraine.org/2016/03/31/ infla tion-in-ukraine-past-present-and-future-ukr/#imageclose- 7561. 12. Глобальний аналіз базових макроекономічних показників України 2013—2016 рр. URL: http://publi caudit.com.ua/reports-on-audit/analiz-bazovykh-makro eko nomichnykh-pokaznykiv-ukrayiny-2013—2016-rr. 13. Індекс інфлякції в Україні в 2017 році. URL: http://graphiart.com.ua/ indeks-inflyakci%D1%97-v-ukra %D1%97ni-v-2017-roci. 14. Офіційний сайт Національного банку Укра- їни. URL: http://www.bank.gov.ua. 15. Уровень инфляции в Европейском Союзе в 2016 году. URL: https://www. statbureau.org/ru/ europe an-union/inflation. 16. Шабалина Л.В., Капко А.В. Мировой рынок продовольственных товаров. Економічний вісник Дон- басу. 2017. №2(48). С. 90-99. References 1. Keynes J. M. (2002). General Theory of Employ- ment, Interest, and Money. Moscow, Gelios ARV [in Russian]. 2. Halchynskyi A.S., Yeshchenko P.S., Palkin Yu.I. (2002). Osnovy ekonomichnykh znan [Fundamentals of economic knowledge: teach. tool]. — 2nd edition, remak- ing. and suppl.. Kyiv, Vyshcha shkola [in Ukrainian]. 3. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 4. Hanusyk Yu.B. (2015). Zakonomirnosti rozvytku infliatsii v Ukraini v umovakh tsyklichnosti [Patterns of in- flation in Ukraine in terms of cyclicality]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky — Global and national prob- lems of economy, Issue 5, рр. 818—825 [in Ukrainian]. 5. Oliinyk S.M. (2015). Infliatsiia po-novomu [Infla- tion in a new way]. Ekspres — Express, 7, рр. 13—15 [in Ukrainian]. 6. Petryk O.A., Stelmakh V.S. (2001). Obminnyi kurs, infliatsiia ta konkurentospromozhnist ekonomiky [Ex- change rate, inflation and competitiveness of the econ- omy]. Visnyk NBU — Bulletin of the National Bank of Ukraine, 9, рр. 3—7 [in Ukrainian]. 7. Skrypnyk A. (2003). Infliatsiia, faktory vplyvu ta instrumenty rehuliuvannia [Inflation, Impact Factors and Regulation Instruments]. Visnyk NBU — Bulletin of the Na- tional Bank of Ukraine, 9, рр. 13—15 [in Ukrainian]. 8. Tiveriadska L.V., Yakymenko A.M. (2016). Infliatsiini protsesy ta yikh sotsialno-ekonomichni naslidky v Ukraini [Inflationary processes and their socio-economic consequences in Ukraine]. Ekonomichnyi prostir — Eco- nomic space, 93, рр. 175—188 [in Ukrainian]. 9. Utkyna O. (2014). Neobkhidnist tarhetuvannia infliatsii v Ukraini [The need for inflation targeting in Ukraine]. Economist, 12, рр. 19—22 [in Ukrainian]. 10. V Ukraine rekordnaya za 20 let inflyatsiya [Ukraine records record inflation in 20 years]. nv.ua. Retrieved from http://nv.ua/publications/41—72843.html [in Russian]. 11. Infliatsiia v Ukraini: mynule, sohodennia ta mai- butnie [Inflation in Ukraine: Past, Present and Future]. voxukraine.org. Retrieved from http://voxukraine.org/ 2016/03/31/inflation-in-ukraine-past-present-and-future- ukr/#imageclose-7561 [in Ukrainian]. 12. Hlobalnyi analiz bazovykh makroekonomichnykh pokaznykiv Ukrainy 2013—2016 rr. [Global Analysis of Basic Macroeconomic Indicators of Ukraine 2013-2016]. publicaudit.com.ua. Retrieved from http://publicaudit.com. ua/reports-on-audit/analiz-bazovykh-makroekonomichny kh -pokaznykiv-ukrayiny-2013—2016-rr [in Ukrainian]. 13. Indeks infliaktsii v Ukraini v 2017 rotsi [The in- flation index in Ukraine in 2017]. graphiart.com.ua. Retrieved from http://graphiart.com.ua/ indeks-inflyakci% D1%97-v-ukra %D1%97ni-v-2017-roci [in Ukrainian]. 14. Natsionalnyi bank Ukrainy [National Bank of Ukraine]. (n.d.). bank.gov.ua. Retrieved from http: //www.bank.gov.ua [in Ukrainian]. 15. Uroven' inflyatsii v Yevropeyskom Soyuze v 2016 godu [European Union Inflation Rate in 2016]. statbureau.org. Retrieved from https://www. statbureau.org/ ru/ europe an-union/inflation [in Russian]. 16. Shabalina L.V., Kapko A.V. (2017). Mirovoy rynok prodovol'stvennykh tovarov [Тhe World Food Mar- ket]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 2(48), рр. 90-99 [in Russian]. Стаття надійшла до редакції 15.01.2019 Прийнято до друку 19.12.2019 Формат цитування: Бившев Р. О., Листопадов А. О. Інфляція та її вплив на економіку України. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 3-7. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).3-7 Byvshev R. О., Listopadov A. О. (2019). Inflation and its impact on the economy of Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 3-7. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).3-7

Інфляція та її вплив на економіку України

Репозитарії

Схожі ресурси