Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку

У статті здійснено аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку промисловості за видами промислової діяльності та регіонами. Зроблено висновок, що стагнація промислового комплексу України обумовлена неефективною та непослідовною державною промисловою політикою. Визначено пріоритетні напрями удосконал...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Миценко, І.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Schriftenreihe:	Вісник економічної науки України
Schlagworte:	Менеджмент інновацій
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163873
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку / І.М. Миценко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 88-92. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-163873
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1638732020-02-07T01:26:27Z Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку Миценко, І.М. Менеджмент інновацій У статті здійснено аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку промисловості за видами промислової діяльності та регіонами. Зроблено висновок, що стагнація промислового комплексу України обумовлена неефективною та непослідовною державною промисловою політикою. Визначено пріоритетні напрями удосконалення промислової політики України. В статье проанализированы современное состояние и тенденции развития промышленности Украины в разрезе ее отраслей и регионов. В результате анализа сделано заключение о стагнации промышленного комплекса Украины, которая обусловлена низкой эффективностью и непоследовательностью государственной политики в сфере индустриального развития. Определены приоритетные направления совершенствования промышленной политики Украины. The article presents the analysis of the current state and development trends of the industry of Ukraine in the context of its industries and regions. As a result of the analysis, a conclusion was made about the stagnation of the industrial complex of Ukraine, which is due to the low efficiency and inconsistency of the state policy in the sphere of industrial development. Priority areas for improving the industrial policy of Ukraine have been identified. 2019 Article Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку / І.М. Миценко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 88-92. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 DOI: 10.37405/1729-7206.2019.2(37).88-92 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163873 338.45:338.2(477) uk Вісник економічної науки України Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Миценко, І.М. Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку Вісник економічної науки України
description	У статті здійснено аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку промисловості за видами промислової діяльності та регіонами. Зроблено висновок, що стагнація промислового комплексу України обумовлена неефективною та непослідовною державною промисловою політикою. Визначено пріоритетні напрями удосконалення промислової політики України.
format	Article
author	Миценко, І.М.
author_facet	Миценко, І.М.
author_sort	Миценко, І.М.
title	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку
title_short	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку
title_full	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку
title_fullStr	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку
title_full_unstemmed	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку
title_sort	проблеми промислового комплексу україни та державна політика щодо його розвитку
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163873
citation_txt	Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку / І.М. Миценко // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 88-92. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT micenkoím problemipromislovogokompleksuukraínitaderžavnapolítikaŝodojogorozvitku
first_indexed	2025-07-14T16:24:07Z
last_indexed	2025-07-14T16:24:07Z
_version_	1837640186427604992
fulltext	МИЦЕНКО І. М. 88 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 338.45:338.2(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).88-92 І. М. Миценко д-р екон. наук, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький ПРОБЛЕМИ ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ЙОГО РОЗВИТКУ Постановка проблеми. У минулому столітті за ча- сів індустріалізації в Україні був сформований розви- нутий промисловий комплекс, який охоплював майже усі види виробництва промислової продукції і займав провідне місце в структурі економіки Радянського Со- юзу. Особливо розвинутими були галузі важкої проми- словості — машинобудування, вугледобувна галузь, хі- мічна та нафтопереробна промисловості, однак вони не мали повного циклу виробництва у межах України. Тому здобуття незалежності України, яке супроводжу- валося розривом коопераційних зав’язків з іншими республіками СРСР, негативно позначилося на їх розвитку. Пострадянська ринкова трансформація еко- номіки супроводжувалася деіндустріалізаційними про- цесами, які обумовили значні втрати у промисловому секторі, згорнення виробництва та втрату його лідер- ських позицій. Однак це відбулося не лише внаслідок трансформаційної кризи 1992—1994 рр., але й внаслі- док відсутності модернізаційних процесів у самій га- лузі, що призвело до руйнації значної частини проми- слового потенціалу України і особливо його високо- технологічної складової. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми промислового розвитку України знаходяться в полі зору вітчизняних дослідників. Значний внесок в їх до- слідження та пошук шляхів вирішення зробили фа- хівці Інституту економіки промисловості, які в низці наукових доповідей дали комплексну характеристику сучасного стану промисловості, її проблем та визна- чили завдання щодо розвитку галузі [1, 2]. Особлива увага приділялась провідним галузям промисловості та промисловим регіонам. Науковцями цього ж інституту була підготовлена монографія, яка розглядає смарт- промисловість як перспективний напрям подальшого розвитку індустріального сектору. В ній досліджено особливості смарт-промисловості та її роль у модерні- зації промислового потенціалу, визначено перспек- тивні сфери та потенційну ефективність використання технологій смарт-промисловості, проведено аналіз бар’єрів та ризиків її розвитку [3]. Стаття Ю. Залознової присвячена можливостям і проблемам неоіндустріальної моделі розвитку про- мисловості, яка може забезпечити перехід даної галузі на більш високий технологічний рівень розвитку [4]. У статті В. Новицького мова йде про пошук шляхів виходу із кризи вітчизняного промислового комплексу [5]. В ній говориться про неефективність «реформу- вання» органів державного управління в промислово- сті, про недоцільність ліквідації Мінпромполітики, про недостатність інвестицій та інші проблеми. Багато інших науковців також досліджують проблеми про- мислового сектору. Незважаючи на це, державна полі- тика у промисловості є недостатньо ефективною, що вказує на необхідність більш глибокого дослідження її проблем та напрацювання більш обґрунтованих реко- мендацій. Метою статті є аналіз сучасної динаміки промис- лового розвитку України та розробка рекомендацій щодо удосконалення державної промислової політики. Виклад основного матеріалу. Останніми роками спостерігається неухильний спад промислового ви- робництва. Це обумовлено низкою причин: наслідком воєнних дій на сході країни та втратою значної час- тини промислового потенціалу на окупованих терито- ріях; технологічною відсталістю більшості галузей та низьким рівнем їх конкурентоспроможності, що обу- мовило зниження рівня реалізації української продук- ції на традиційних ринках. В останні роки спостерігалась негативна дина- міка промислового виробництва у більшості галузей (табл. 1). Наведені дані свідчать, що майже в усіх га- лузях промисловості спостерігалося значне падіння виробництва промислової продукції у 2013-2015 рр., обрахованої у порівняльних цінах. За цей період па- діння виробництва в цілому по промисловості склало 25,2%, у добувному і кар’єрному виробництві — 25,4%, а в переробній промисловості ще більше — на 26,5%. Повільне нарощування випуску продукції відбулося з 2016 р., однак не в усіх видах промислової діяльності. Втім, в цілому обсяги виробництва у вартісному виразі не відновилися до рівня 2012 р., у 2018 р. індекс про- мислового виробництва складав 78,5% від рівня 2012 р., у добувній промисловості він становив 71,9%, а у переробній трохи вище — 81,2%, внаслідок того, що саме галузі переробної промисловості показали трохи кращу динаміку. Дані таблиці показують, що потенціал промисло- вого розвитку в різних галузях суттєво відрізнявся. Найбільш успішно розвивалась фармацевтична про- мисловість, яка лише в 2015 р. мала спад виробництва. Вона єдина перевищила показники 2012 р., її індекс відносно цього року у 2018 р. склав 118,8%. Кращу ди- наміку за інші сфери промислового виробництва мали такі галузі, як виготовлення виробів з деревини, ви- робництво гумових і пластмасових виробів, виробни- цтво електричного устаткування, виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань. Це обумовлено їх більшою інноваційною активністю, що забезпечує кращу конкурентоспроможність продукції. Однак в цілому інноваційний розвиток промис- ловості є дуже низьким. Так, у 2017 р. інноваційною діяльністю в промисловості займалися 759 підпри- ємств, або 16,2% обстежених промислових. Утім, у розрізі видів економічної діяльності їх частка суттєво відрізнялась, серед них слід виокремити підприємства з виробництва основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів, де 53,8% здійснювали інноваційну діяльність, інших транспортних засобів (37,1%), комп’ютерів, електронної та оптичної проду- кції (34,0%), напоїв (25,9%), електричного устатку- вання (25,2%), хімічних речовин і хімічної продукції (25,0%) [7]. Частка інноваційної продукції в загаль- МИЦЕНКО І. М. 2019/№2 89 Таблиця 1 Індекси промислової продукції за видами діяльності за 2013-2018 роки, % до попереднього року (у цінах 2010 р.)* [6] 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Промисловість 95,7 89,9 87,0 102,8 100,4 101,6 Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 100,8 86,3 85,8 99,8 94,3 102,4 Переробна промисловість 92,7 90,7 87,4 104,3 104,8 101,1 Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютю- нових виробів 95,0 102,5 89,3 104,4 102,9 98,5 Текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів 94,1 98,6 92,0 102,2 107,2 96,8 Виготовлення виробів з деревини, виробництво па- перу та поліграфічна діяльність 102,7 96,0 88,9 102,0 105,8 102, Виробництво коксу, продуктів нафтоперероблення 89,2 78,7 80,9 108,7 85,2 103,5 Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 80,7 85,8 84,8 101,1 118,4 117,4 Виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів 111,8 101,9 92,4 104,4 106,9 101,1 Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 97,4 91,2 92,8 108,5 108,2 98,8 Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім машин і устаткування 94,7 85,5 83,9 106,8 100,2 100,6 Машинобудування, крім ремонту та монтажу ма- шин і устаткування 86,4 79,4 85,9 102,0 107,9 101,6 Виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції 86,0 77,9 71,3 124,2 109,2 99,7 Виробництво електричного устаткування 91,1 100,9 89,8 100,9 97,5 82,2 Виробництво машин і устаткування, не віднесених до інших угруповань 93,5 88,7 87,5 102,3 106,6 103,3 Виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів 79,8 64,3 85,0 98,4 115,5 109,5 Виробництво меблів, іншої продукції, ремонт і монтаж машин та устаткування 90,9 93,0 84,5 101,3 111,1 105,6 Постачання електроенергії, газу, пари та кондиці- йован. повітря 98,9 93,4 88,0 102,5 93,5 102, * Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, за 2014-2018 рр. також без урахування частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. ному обсязі промислової продукції в останні два роки складала менше 1%. Прогресивні структурні зрушення забезпечують ті галузі, які мають значну інноваційну та інвестиційну складову, які випускають високотехнологічну продук- цію, та в яких зайняті найбільш кваліфіковані праців- ники. До галузей з інноваційним потенціалом відно- сяться хімічна, коксохімічна, фармацевтична промис- ловості, а також виробництво пластмасових і гумових виробів. Дані табл. 1 свідчать, що лише у фармацев- тичні промисловості відбулося зростання обсягу ви- робництва, в усіх інших воно скорочувалося, найбі- льше — у виробництві коксу (на 45%). До виробництва інвестиційних товарів, за мето- дикою статистичного обліку, належить: виробництво комп'ютерів, обладнання зв'язку; виробництво машин і устаткування та їх ремонт; виробництво автотранс- портних засобів, у тому числі суден і човнів, заліз- ничних локомотивів, повітряних і космічних літальних апаратів, військових транспортних засобів тощо; ви- робництво електронної апаратури побутового призна- чення, медичних і стоматологічних інструментів та ін. І в цих сферах економічної діяльності у промисловості відбулося падіння виробництва. Так, обсяг вироб- ництва комп’ютерної техніки, електронної і оптичної продукції у 2018 р. складав 65% від її обсягу у 2012 р. Така динаміка виробництва у галузях промисло- вості погіршила технологічний рівень даної сфери. Наразі у структурі промислового виробництва перева- жають сировинні виробництва третього та четвертого технологічних укладів, які дуже залежні від кон’юнк- турних циклів і волатильності цін на світових ринках. На п’ятий технологічний уклад припадає лише 4% продукції, виробництво товарів шостого техноло- гічного укладу практично відсутнє, воно становить близько 0,1%. У структурі випуску промислової про- дукції переважають товари проміжного споживання, електроенергія та повсякденні споживчі товари — більше 90%. Інвестиційні товари складають менше 10%, а споживчі товари тривалого використання, до яких відноситься побутова техніка, яка потребує висо- котехнологічного виробництва — близько 1% (табл. 2). Таблиця 2 Структура та індекси промислової продукції за основними промисловими групами, % [8, 9] Групи товарів Структура промислової продукції 2017 до 2016 2018 до 2017 у 2015 р. у 2018 р. Промисловість 100 100 100,4 101,1 Товари проміжного споживання 38,4 47,5 100,2 100,0 Інвестиційні товари 6,9 9,2 110,6 104,6 Споживчі товари короткострокового використання 24,6 27,1 104,0 98,5 Споживчі товари тривалого викори- стання 1,0 1,2 113,9 98,6 Енергія 29,1 15,0 92,3 103,1 МИЦЕНКО І. М. 90 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Має місце нерівномірність концентрації промис- лового виробництва та розвитку промисловості в різ- них областях України. Якщо раніше найбільш проми- слово розвиненими були Донецька і Луганська обла- сті, то воєнно-політичні процеси та окупація чистини їх територій обумовили значну втрату промислового потенціалу цих регіонів. І якщо в Донецькій області він залишився ще досить значним, то Луганська об- ласть виробляє нині менше 1% від загального обсягу промислової продукції. Найбільшими виробниками промислової продукції є такі регіони: Дніпропетров- ський — 19,2%; Донецький — 12,4%; м. Київ — 8,8%; Запорізький — 8,4%; Харківський — 7,6% і Полтав- ський — 7,4%. Усі інші регіони виробляють значно меншу частку промислової продукції, що коливається в межах 1-4%, а чотири області — Закарпатська, Лу- ганська, Тернопільська і Чернівецька, кожна з них — менше 1% від її загального обсягу. Спостерігається також нерівномірна динаміка промислового виробництва у регіонах (табл. 3). У 2017-2018 рр. найкращу динаміку мала Івано-Франків- ська область, у якій за 2 роки обсяг реалізованої про- мислової продукції зріс на 23%. У Запорізькій цей по- казник зріс на 10%. В інших областях позитивна ди- наміка була значно меншою, а в Луганській, Чернігів- ській, Хмельницькій областях поглиблюються про- цеси деіндустріалізації та згорнення промислового ви- робництва. Це негативно позначається на ринку праці, оскільки скорочуються робочі місця, які потребують висококваліфікованої робочої сили. Таблиця 3 Обсяг, структура та індекси промислової продукції по регіонах [8, 9] Обсяг реалізованої промислової продукції у 2018 р., її часта в регіонах Індекс, 2018 до 2017, % Індекс, 2017 до 2016, % млн грн % Україна 2508579,5 100 101,1 100,4 Вінницька 77104,1 3,07 101,2 108,2 Волинська 30897,9 1,23 102,3 105,7 Дніпропетровська 481481,4 19,20 102,3 100,1 Донецька 311993,2 12,44 102,2 89,1 Житомирська 44400,2 1,77 97,3 109,5 Закарпатська 23861,9 0,95 104,6 100,3 Запорізька 211238,2 8,42 103,2 106,2 Івано-Франківська 71160,9 2,84 110,0 112,0 Київська 114297,4 4,56 100,4 110,3 Кіровоградська 29574,0 1,18 101,7 105,5 Луганська 22846,6 0,91 82,0 69,0 Львівська 100229,1 4,00 101,4 106,0 Миколаївська 58187,5 2,32 102,6 101,5 Одеська 58166,5 2,31 91,8 112,2 Полтавська 186759,6 7,44 101,4 98,9 Рівненська 37645,7 1,50 95,3 109,3 Сумська 48004,2 1,91 110,4 101,7 Тернопільська 21791,6 0,87 98,3 108,5 Харківська 190358,2 7,59 101,9 106,1 Херсонська 28744,4 1,15 99,8 103,2 Хмельницька 42746,9 1,70 95,2 101,6 Черкаська 70242,2 2,80 101,9 99,1 Чернівецька 15479,3 0,62 105,5 106,7 Чернігівська 35997,1 1,44 98,7 96,5 м. Київ 195371,4 8,85 97,8 95,8 Згорнення промислового виробництва негативно позначається на експортному потенціалі країни. Частка експорту промислової продукції у валовому внутрішньому продукті становить близько 40%, однак значну частину в його структурі займає сировина. В структурі всього експорту товарів та послуг у 2017 р. частка продукції промисловості складала 61%, в тому числі продукція переробної промисловості — 52% [10]. Більшість експортованої продукції має низьку частку доданої вартості, що не сприяє економічному зрос- танню та добробуту. Порівняння динаміки промислового вироб- ництва з іншими європейськими країнами показує, що Україна суттєво відстає. Для порівняння взяли одну розвинену країну — Німеччину, яка мала ста- більні темпи зростання впродовж останніх 5 років. Така динаміка характерна для більшості розвинених європейських країн. Болгарія, Польща і Латвія — це постсоціалістичні країни, які раніше не мали високо- розвиненої промисловості, а нині, забезпечують до- сить стабільний і динамічний її розвиток. Найбільш успішний розвиток промисловості має Польща, темпи зростання якої суттєво перевищують інші країни. Таблиця 4 Темпи приросту (зниження) промислової продукції в Україні та окремих європейських країнах (% до попереднього року) [11] Країна 2010 2013 214 2015 2016 2017 2018 Україна 12,0 -4,3 -10,1 -13,0 2,8 0,4 1,6 Болгарія 2,0 -0,1 1,8 2,9 2,7 3,4 1,1 Польща 11,2 2,3 3,5 4,8 2,8 6,6 5,9 Латвія 14,9 -0,8 -1,1 3,6 5,4 8,4 1,5 Німеччина 11,2 -0,1 1,3 1,4 1,3 2,8 1,0 МИЦЕНКО І. М. 2019/№2 91 Висновки. Проведений аналіз показав, що проми- словий комплекс України знаходиться в стані за- непаду. Стагнація промислового розвитку України обумовлена низкою чинників. Ключовими пробле- мами є: високий ступінь зношеності основних засобів, який становить майже 70%; використання неефектив- них бізнес-моделей, методів організації бізнесу; поши- реність застарілих технологій, які обумовлюють над- високі затрати ресурсів, значну енергоємність вироб- ництва; недостатньо розвинутою є промислова інфра- структура; слабка включеність вітчизняних підпри- ємств у глобальні ланцюжки створення доданої варто- сті продукції; недостатнє використання інформацій- но-комунікаційних платформ і технологій в організа- ції діяльності промислових підприємств. Унаслідок технологічної відсталості вітчизняного промислового комплексу частка виробництв із вико- ристанням високих та середньовисоких технологій у структурі ВДВ промисловості удвічі поступається цьому показнику в країнах ЄС. Слабкий взаємозв’язок промислового виробництва з наукою та занепад галу- зевого науково-дослідного сектору обумовлюють стаг- націю інноваційної діяльності, свідченням чого є надто низький рівень використання новітніх техноло- гій та їх упровадження у виробничі процеси. В умовах обмеженості фінансових ресурсів сформувався низь- кий рівень наукоємності ВВП України. Частка обсягу виконаних наукових і науково-технічних робіт у ВВП поступово зменшувалася і досягла 0,5%, тоді як світо- вий і європейський рівень перевищує 2%. Стриму- ючим чинником для трансферу технологій і залучення інвестицій у високотехнологічні галузі є недоскона- лість сфери захисту об’єктів інтелектуальної власності та їх введення у господарський обіг. Отже, в умовах поширення п’ятого та переходу розвинених країн до шостого технологічного циклу збереження такої структури промисловості й експорту, рівня фінансу- вання наукових і науково-технічних робіт обумовлю- ватиме безнадійне відставання розвитку України. Викладене вище свідчить про неефективність державної промислової політики. Слід відзначити не- достатню послідовність в її формуванні. Якщо в попе- редні роки владними структурами усвідомлювалась гостра потреба в забезпеченні розвитку промислового комплексу, то зараз промисловості не приділяється належна увага. В Цілях Сталого Розвитку (ЦРТ) Укра- їни на період до 2030 року, підготовлених Міністер- ством економічного розвитку і торгівлі України у 2017 р., ставилося завдання забезпечення упродовж наступних 15 років реального зростання валового внутрішнього продукту щонайменше удвічі з одночас- ним підвищенням рівня зайнятості населення праце- здатного віку до 70%. При цьому провідну роль у ви- конанні цього завдання було відведено промисловості, яку передбачалося відродити шляхом створення та розвитку високотехнологічних конкурентоспромож- них виробництв (шляхом від фундаментальної науки до виробництва й обслуговування). Мало бути забез- печено сприяння прискореному розвитку високо- та середньо-високотехнологічних секторів переробної промисловості, які формуються на основі викорис- тання ланцюгів «освіта — наука — виробництво» та кластерного підходу за напрямами: розвиток іннова- ційної екосистеми; розвиток інформаційно-телекому- нікаційних технологій (ІКТ); застосування ІКТ в АПК, енергетиці, транспорті та промисловості; висо- котехнологічне машинобудування; створення нових матеріалів; розвиток фармацевтичної та біоінженерної галузей [12]. У квітні 2018 р. Міністерством економічного розвитку було розроблено проект Стратегії розвитку промислового комплексу України на період до 2025 року, який пройшов громадське обговорення. В цьому документі було систематизовано ключові проблеми розвитку промисловості, які потребують розв’язання, та визначено завдання і міжгалузеві пріоритети про- мислової політики країни у середньостроковій перспе- ктиві, такі як: 1) модернізація та зростання промисло- вого виробництва; 2) регіональний розвиток промис- ловості; 3) підвищення ресурсоефективності промис- ловості [13]. Проект Стратегії хоч і мав недоліки, проте в цілому визначив основні вектори розвитку промис- ловості та механізми їх досягнення, однак він не був остаточно схвалений, тому не було забезпечено його реалізацію. Слід відзначити, що в Програмі діяльності Уряду 2019 року відсутні чіткі стратегічні орієнтири щодо розвитку промисловості, яка є системоутворюючою сферою національної економіки та яка забезпечує її прогресивний розвиток. Без створення умов для від- родження промисловості на інноваційній основі будь- які плани щодо економічного зростання та підви- щення добробуту населення є мало обґрунтованими. Пріоритетом державної політики має бути забез- печення неоіндустріального розвитку країни на основі розбудови і реалізації нової промислової політики. Вона має включати такі пріоритетні напрями забезпе- чення промислового розвитку: — розробка і реалізація стратегії промислового розвитку на основі галузевих довгострокових прогно- зів з урахуванням світових тенденцій їх розвитку. До- цільно доопрацювати і схвалити проект Стратегії роз- витку промислового комплексу України на період до 2025 року та розробити систему заходів щодо її реалі- зації; — створення умов для широкого впровадження інновацій у промисловості шляхом вдосконалення си- стеми наукового та освітнього забезпечення розвитку промисловості. Фахівці відзначають, що необхідно від- родити ланку галузевої науки, що сьогодні майже лік- відована, створити національний науковий центр роз- витку промисловості та систему його філіалів по ком- плексу галузей, на які покласти завдання розробки стратегічних і технологічних прогнозів [4]; — розробка ефективних механізмів стимулювання збільшення інвестицій у промисловість за рахунок власних джерел, бюджетних витрат, запозичених кош- тів та іноземних інвестицій. Розробити і реалізувати програми дешевих кредитів для довгострокових інвес- тиційних проектів. Доцільно створити спеціальний фонд розвитку промисловості; — забезпечення кращої взаємодії та співпраці суб’єктів господарювання у промисловості шляхом формування вертикально і особливо горизонтально ін- тегрованих структур-корпорацій, об'єднань, холдин- гів, концернів, кластерів, здатних об'єднати можливо- сті багатьох підприємств, залучити до співпраці малі і середні підприємства, що дає змогу досягти значного синергічного ефекту; — зменшення економічного тиску на виробників промислової продукції шляхом оптимізації оподатку- вання, своєчасного відшкодування податку на додану вартість, регулювання тарифів на послуги енергетич- них і транспортних монополій, які обслуговують під- приємства промисловості; — забезпечення гармонізації вітчизняної норма- тивної бази з міжнародними стандартами, що сприя- тиме розвитку міжнародного співробітництва і тор- гівлі, забезпечення державної підтримки експортерів, МИЦЕНКО І. М. 92 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ сприяння розширенню ринків збуту вітчизняної про- дукції. Список використаних джерел 1. Промисловість України 2014-2016: невикорис- тані можливості, шляхи відновлення, модернізації та сучасної розбудови: наукова доповідь / редкол.: О.І. Амоша, І.П. Булєєв, Ю.С. Залознова; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2017. 554 с. 2. Промисловість України — 2016: стан та перспе- ктиви розвитку: наук.-аналіт. доповідь / О.І. Амоша, І.П. Булєєв, А.І. Землянкін, Л.О. Збаразька, Ю.М. Ха- разішвілі, В.П. Антонюк та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2017. 120 с. 3. Смарт-промисловість в епоху цифрової еконо- міки: перспективи, напрями і механізми розвитку: мо- нографія / [В.П. Вишневський, О.В. Вієцька, О.М. Га- ркушенко, С.І. Князєв, О.В. Лях, В.Д. Чекіна, Д.Ю. Череватський]; за ред. акад. НАН України В.П. Виш- невського; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 192 c. 4. Залознова Ю.С. Проблеми формування неоін- дустріальної моделі розвитку промисловості в Україні. Науковий вісник Полісся. 2018. Т. 1, №1(13). doi: 10.25140/2410-9576-2018-1-1(13)-115-122 5. Новицький В. Промисловість: шлях виходу з кризи. Дзеркало тижня. 2016. №12 (1087). 6. Індекси промислової продукції за видами дія- льності за 2013-2018 роки. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/. 7. Інноваційна діяльність промислових підпри- ємств у 2017 році. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 8. Промисловість України у 2010-2015 роках: ста- тистичний збірник. Державна служба статистики Ук- раїни. Київ, 2016. 382 с. 9. Промислове виробництво у 2018 році. Експрес випуск. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 10. Експорт товарів за видами економічної діяль- ності у 2017 році. Статистична інформація. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 11. Статистичний щорічник України за 2018 рік. Державна служба статистики України. Київ, 2019. 482 с. 12. Цілі Сталого Розвитку: Україна. Національна доповідь 2017 / Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. URL: http://un.org.ua/images/SDGs_ NationalReportUA_Web_1.pdf. 13. Про схвалення Стратегії розвитку промисло- вого комплексу України на період до 2025 року. URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT4284.html. References 1. Amosha O.I., Bulieiev І.P., Zaloznova Yu.S. (Eds.). (2017). Promyslovist Ukrainy 2014-2016: nevyko- rystani mozhlyvosti, shliakhy vidnovlennia, modernizatsii ta suchasnoi rozbudovy [Industry of Ukraine 2014-2016: Unused Opportunities, Ways of Restoration, Moderniza- tion and Modern Development]. Kyiv, Institute of Industrial Economics NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 2. Amosha O.I., Bulieiev І.P., Zemliankin A.I., Zbarazka L.O., Kharazishvili Yu.M., Antoniuk V.P. et al. (2017). Promyslovist Ukrainy — 2016: stan ta perspektyvy rozvytku [ndustry of Ukraine - 2016: state and prospects of development]. Kyiv, Institute of Industrial Economics NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 3. Vyshnevskyi V.P., Viietska O.V., Harkushenko O.M., Kniaziev S.I., Liakh O.V., Chekina V.D., Che- revatskyi D.Yu. (2018). Smart-promyslovist v epokhu tsyfrovoi ekonomiky: perspektyvy, napriamy i mekhanizmy rozvytku [he Smart Industry in the Digital Economy: Perspectives, Directions and Mechanisms for Develop- ment]. Kyiv, Institute of Industrial Economics NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 4. Zaloznova Yu.S. (2018). Problemy formuvannia neoindustrialnoi modeli rozvytku promyslovosti v Ukraini [Problems of formation of neo-industrial model of indus- trial development in Ukraine]. Naukovyi visnyk Polissia — Polesie Scientific Bulletin, Vol. 1, No.1 (13) [in Ukrainian]. doi: 10.25140/ 2410-9576-2018-1-1(13)-115-122 5. Novytskyi V. (2016). Promyslovist: shliakh vykho- du z kryzy [Industry: the way out of the crisis]. Dzerkalo tyzhnia — The mirror of the week, 12 (1087) [in Ukrainian]. 6. Indeksy promyslovoi produktsii za vydamy diialnosti za 2013-2018 roky [Industrial production indices by types of activity for 2013-2018]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 7. Innovatsiina diialnist promyslovykh pidpryiemstv u 2017 rotsi [Innovation activity of industrial enterprises in 2017]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat. gov.ua/ [in Ukrainian]. 8. Promyslovist Ukrainy u 2010-2015 rokakh: statystychnyi zbirnyk [Industry of Ukraine in 2010-2015: statistical compilation]. (2016). Kyiv, State Statistics Ser- vice of Ukraine [in Ukrainian]. 9. Promyslove vyrobnytstvo u 2018 rotsi. Ekspres vypusk [Industrial production in 2018. Express release]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 10. Eksport tovariv za vydamy ekonomichnoi diialnosti u 2017 rotsi. Statystychna informatsiia [Exports of goods by type of economic activity in 2017. Statistical information]. ukrstat.gov.ua. Retrieved from http: //www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. 11. Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2018 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2018]. (2019). Kyiv, State Statistics Service of Ukraine [in Ukrainian]. 12. Tsili Staloho Rozvytku: Ukraina. Natsionalna dopovid 2017 [Sustainable Development Goals: Ukraine. National Report 2017]. Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine. un.org.ua. Retrieved from http: //un.org.ua/images/SDGs_NationalReportUA_Web_1. pdf [in Ukrainian]. 13. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku promyslovoho kompleksu Ukrainy na period do 2025 roku [On approval of the Strategy of development of the industrial complex of Ukraine for the period up to 2025]. ligazakon.ua. Retrieved from http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/NT42 84.html [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 30.10.2019 Прийнято до друку 19.12.2019 Формат цитування: Миценко І. М. Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 88-92. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).88-92 Mytsenko I. М. (2019). Problems of the industrial complex of Ukraine and the state policy of its development. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 88-92. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).88-92

Проблеми промислового комплексу України та державна політика щодо його розвитку

Institution

Ähnliche Einträge