Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат
Досліджено поширення кореневих гнилей в ялинниках Карпат і встановлено ступінь їх ураження грибними патогенами.
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2008
|
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16393 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат / Я.М. Слободян, П.Я. Слободян, Т.Г. Шпільчак, М.Б. Шпільчак // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 207-211. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16393 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-163932011-02-11T12:03:14Z Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат Слободян, Я.М. Слободян, П.Я. Шпільчак, Т.Г. Шпільчак, М.Б. Досліджено поширення кореневих гнилей в ялинниках Карпат і встановлено ступінь їх ураження грибними патогенами. Исследовано распространение корневых гнилей в ельниках Карпат и установлена степень их поражения грибными патогенами. Root rots distribution in spruce stands of Carpathian mountains is investigated, and level of their damage by fungi pathogens is determined. 2008 Article Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат / Я.М. Слободян, П.Я. Слободян, Т.Г. Шпільчак, М.Б. Шпільчак // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 207-211. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16393 630.44 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Досліджено поширення кореневих гнилей в ялинниках Карпат і встановлено ступінь їх ураження грибними патогенами. |
| format |
Article |
| author |
Слободян, Я.М. Слободян, П.Я. Шпільчак, Т.Г. Шпільчак, М.Б. |
| spellingShingle |
Слободян, Я.М. Слободян, П.Я. Шпільчак, Т.Г. Шпільчак, М.Б. Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат |
| author_facet |
Слободян, Я.М. Слободян, П.Я. Шпільчак, Т.Г. Шпільчак, М.Б. |
| author_sort |
Слободян, Я.М. |
| title |
Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат |
| title_short |
Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат |
| title_full |
Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат |
| title_fullStr |
Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат |
| title_full_unstemmed |
Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат |
| title_sort |
лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників карпат |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| publishDate |
2008 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16393 |
| citation_txt |
Лісівничо-типологічна та фітопатологічна характеристика ялинників Карпат / Я.М. Слободян, П.Я. Слободян, Т.Г. Шпільчак, М.Б. Шпільчак // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2008. — Вип. 114. — С. 207-211. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT slobodânâm lísívničotipologíčnatafítopatologíčnaharakteristikaâlinnikívkarpat AT slobodânpâ lísívničotipologíčnatafítopatologíčnaharakteristikaâlinnikívkarpat AT špílʹčaktg lísívničotipologíčnatafítopatologíčnaharakteristikaâlinnikívkarpat AT špílʹčakmb lísívničotipologíčnatafítopatologíčnaharakteristikaâlinnikívkarpat |
| first_indexed |
2025-07-02T17:40:03Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:40:03Z |
| _version_ |
1836557798747406336 |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
207
УДК 630.44
Я. М. СЛОБОДЯН1, П. Я. СЛОБОДЯН1, Т. Г. ШПІЛЬЧАК1, М. Б. ШПІЛЬЧАК2*
ЛІСІВНИЧО-ТИПОЛОГІЧНА ТА ФІТОПАТОЛОГІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА ЯЛИННИКІВ КАРПАТ
1. Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака
2. Природний заповідник "Горгани"
Досліджено поширення кореневих гнилей в ялинниках Карпат і встановлено ступінь їх ураження грибними
патогенами.
К лю ч о в і с л о в а : похідні деревостани, лісорослинні умови, Heterobasidion annosum (F.r.) Bref.,
Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) Karst.
Одним із найважливіших завдань лісового господарства є вирішення проблеми усихання
лісів Карпат від хвороб і шкідників. Основною причиною масового поширення хвороб є
вплив шкідливих абіотичних та біотичних чинників і лісогосподарської діяльності людини. В
умовах Карпат цьому значною мірою сприяли неправильне ведення лісового господарства в
минулому, заміна мішаних корінних деревостанів на чисті похідні, проведення лісовідновних
і лісогосподарських робіт у лісах без урахування санітарного стану насаджень, випасання
худоби, недотримання профілактичних заходів, спрямованих на попередження поширення
збудників хвороб, особливо при рубках і трелюванні деревини [5, 6, 8].
Фактичний стан похідних ялинників Українських Карпат висвітлений детально на
спеціальних науково-практичних конференціях, які проведено під егідою Державного
комітету лісового господарства України у вересні 2000, жовтні 2001 і 2002 рр. на території
Львівського та Закарпатського ОУЛМГ. За результатами роботи цих конференцій зроблені
висновки, що серед основних причин усихання ялини є мікрокліматичні чинники, посухи
1999 – 2002 рр., кореневі гнилі та стовбурові шкідники [4].
Ялинові насадження у Карпатському регіоні займають, за офіційними даними, площу
638 тис. га, з них похідні – 174,5 тис. га (27 %), у тому числі у Закарпатській області – 31,9
тис. га (18,2 %), Івано-Франківській – 96,5 тис. га (55,5 %) Львівській – 27,9 тис. га (15,9 %),
Чернівецькій – 18,2 тис. га (10,4 %).
Найбільшої шкоди ялинникам завдають кореневі гнилі, збудниками яких є коренева
губка (Heterobasidion annosum (F. r.) Bref.), опеньок осінній (Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.)
Karst.) і стовбурові шкідники, переважно короїди. Площа осередків хвороб і шкідників у
Карпатах станом на 01.01.2003 року за офіційними даними становила 62,4 тис. га, в т. ч.
кореневої губки – 41,2 тис. га (66 %), опенька осіннього – 12,1 тис. га (19 %).
Нині у Карпатському регіоні усихають тією чи іншою мірою ялинники на площі 17
тис. га: у Закарпатському ОУЛМГ – 6,9 тис. га, Івано-Франківському ОУЛМГ – 4,4 тис. га,
Чернівецькому ОУЛМГ – 0,3 тис. га, Львівському ОУЛМГ – 5,4 тис. га. У природному
заповіднику "Горгани" виявлено 6,1 тис. м3 сухостійного лісу на площі 421 га.
Метою досліджень є оцінка сучасного лісопатологічного стану похідних ялинників,
установлення рівня їх ураження кореневими гнилями. Об’єктами досліджень були ялинники
Чернівецького ОУЛМГ та природного заповідника "Горгани". Лісівничо-типологічну
характеристику ялинників установлювали на основі аналізу даних останнього лісовпорядку-
вання стосовно розподілу площ за типами лісу і групами віку.
Фітопатологічну оцінку ялинових насаджень надавали під час проведення рекогносци-
рувального та детального лісопатологічних обстежень, які здійснювали згідно з "Технічними
вказівками з лісозахисту" [3], "Методикою лісопатологічного обстеження осередків
стовбурових шкідників і хвороб лісу" [1] та за загальноприйнятою методикою у лісовій
фітопатології.
Рекогносцирувальне обстеження насаджень проводили за ходовими лініями, для яких
використовували візири, просіки, лісові дороги. Відстань між ходовими лініями становила
* © Я. М. Слободян, П. Я. Слободян, Т. Г. Шпільчак, М. Б. Шпільчак, 2008
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
208
від 250 до 1000 м. Оцінку поширення патологічних явищ здійснювали інструментально та
окомірно. Насадження, уражені кореневими гнилями більше, ніж на 10 %, вважали
осередками всихання, якщо їх площа становила не менше 0,1 га. Уражені дерева визначали
за наявністю плодових тіл, дупел, ракових наростів, пожовтінням хвої, смолотечею та
іншими ознаками. Відмічали також наявність вітровальних, буреломних і пошкоджених
комахами дерев. Детальне лісопатологічне обстеження здійснювали на пробних площах, де
визначали стан дерев за 6-тибальною шкалою згідно із "Санітарними правилами в лісах
України" [2].
З метою підтвердження ураження насаджень кореневими гнилями проводили аналіз
стану пнів на свіжих зрубах за наявністю на них гнилей і характерних ознак за стадіями
деструкції деревини [7]:
I стадія – зміна забарвлення від сірувато-світлофіолетового до цегельно-коричневого,
міцність деревини зберігається;
II стадія – поява чорних плям, пустот, строкатої гнилі;
III стадія – руйнування деревини, поява дупла.
Лісівничо-типологічну характеристику ялинників подано за таксаційними матеріалами
Чернівецького обласного управління лісового і мисливського господарства. Загальна площа
насаджень сягає 176,3 тис. га. Похідні ялинники охоплюють у ДП "Берегометське ЛМГ" сім,
а у ДП "Сторожинецьке ЛГ" шість найпоширеніших типів лісу. Найбільш представлені
ялиною у ДП "Берегометське ЛМГ" волога буково-ялинова суяличина (4355 га), волога
буково-ялинова яличина (857 га), волога дубова суяличина (276 га) та волога дубова яличина
(261 га), а у ДП "Сторожинецьке ЛГ" – волога буково-ялинова яличина (2235 га), волога
букова яличина (1125 га) та волога дубова суяличина (551 га).
Вікова структура похідних ялинників така:
– у ДП "Сторожинецьке ЛГ" молодняки займають 45 %, середньовікові деревостани –
37 %, пристиглі – 12 %, стиглі й перестійні – 6 % від їхньої загальної площі;
– у ДП "Берегометське ЛМГ" молодняки займають 25 %, середньовікові – 42 %,
пристиглі – 21 %, стиглі і перестійні – 12 % від їхньої загальної площі.
Вікова структура деревостанів у згаданих лісгоспах не відповідає оптимальній. Питома
вага молодняків становить відповідно – 45 і 25 % при оптимальній 36 %, середньовікових –
37 і 42 % при оптимальній 30 %, пристиглих – 12 і 21 % при оптимальній 22 %, стиглих і
перестійних – 6 і 14 % при оптимальній 12 %. Специфічність вікової структури похідних
ялинових деревостанів, що сформувалася, свідчить про подальше погіршення їхнього
санітарного стану у найближчі ревізійні періоди, оскільки вони досягнуть ризикованого віку
насамперед за уразливістю до збудників хвороб і шкідників.
Зниження життєздатності та стійкості похідних ялинників у згаданих підприємствах в
останні роки пов’язані, зокрема, з погіршенням санітарного стану [5]. Вони мають штучне
походження, створені у не властивих для хвойних порід едафо-кліматичних умовах на місці
вирубаних дубових, букових і ялицевих деревостанів.
Поширення ялинових лісостанів за межею їхнього ареалу супроводжується суттєвим
погіршенням санітарного стану після віку 40 – 50 років. У середньовікових ялинових
лісостанах виявляється масове ураження кореневими гнилями, збудниками яких є коренева
губка та опеньок осінній. Осередки названих фітопатогенів виявлені нами практично в усіх
ялинових насадженнях ДП "Сторожинецьке ЛГ", ДП "Берегометське ЛМГ" та природного
заповідника "Горгани", де проводили натурні обстеження.
Фітопатологічним рекогносцирувальним обстеженням охоплені ялинники загальною
площею 866 га, в тому числі у ДП "Сторожинецьке ЛГ" – 318 га, ДП "Берегометське ЛМГ" –
127 га, у природному заповіднику "Горгани" – 421 га. При обстеженні лісостанів
установлено, що кореневими гнилями у Жадівському, Велико-Петрівецькому й Чудейському
лісництвах ДП "Сторожинецьке ЛГ" уражено 318 га похідних ялинників, у тому числі 102 га
(32 %) – у слабкому, 81 га (26 %) – у середньому, 135 га (42 %) – у сильному ступені
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
209
(табл. 1). Як видно з табл. 1, у ДП "Берегометське ЛМГ" (Славецьке лісництво) кореневими
гнилями уражено 127 га похідних ялинників, із яких 30 га (24 %) – у слабкому, 23 га (18 %) –
у середньому, 74 га (58 %) – у сильному ступені, а у природному заповіднику "Горгани"
уражено кореневими гнилями 421 га, в тому числі 142 га (34 %) – у слабкому ступені, 108 га
(25 %) – у середньому, 171 га (41 %) – у сильному ступені.
Таблиця 1
Розподіл площ похідних ялинників за ступенем ураження кореневими гнилями, га/%
Ступінь ураження Лісництво слабкий (до 20 %) середній (21 – 40 %) сильний (> 40 %) Усього
ДП "Сторожинецьке ЛГ"
Жадівське 24 / 26 19 / 21 48 / 53 91 / 100
В.-Петрівецьке 58 / 53 8 / 7 44 / 40 110 / 100
Чудейське 20 / 17 54 / 46 43 / 37 117 / 100
Разом 102 / 32 81 / 26 135 / 42 318 / 100
ДП "Берегометське ЛМГ"
Славецьке 30 / 24 23 / 18 74 / 58 127 / 100
Природний заповідник "Горгани"
Черниківське 142 / 34 108 / 25 171 / 41 421 / 100
Дані табл. 1 свідчать, що у лісостанах згаданих підприємств і природного заповідника
"Горгани" осередків переважають осередки кореневих гнилей із сильним ступенем ураження
дерев – 380 га (44 %).
Детальне лісопатологічне обстеження похідних ялинників проведено на прямокутних
пробних площах (ПП) у згаданих підприємствах лісового господарства Чернівецького
ОУЛМГ та природному заповіднику "Горгани".
Аналіз розподілу дерев ялини на ПП за категоріями стану свідчить, що ялинові
ослаблені (ступінь ураженості 17 %), сильно ослаблені (ступінь ураженості 39 – 64 %), а на
окремих ділянках деградують (табл. 2).
Таблиця 2
Стан ялинових насаджень в осередках кореневих гнилей за даними пробних площ
Із них за категоріями стану дерев, шт./% за [2] №
ПП
Кількість
дерев, шт.
У т. ч.
ялини, шт. І II III IV V VI
Ураже-
ність, %
ДП "Сторожинецьке ЛГ"
1 128 106 14 / 13 14 / 13 15 / 14 35 / 33 26 / 25 2 / 2 51
2 188 113 18 / 16 15 / 12 9 / 8 10 / 9 2 / 2 59 / 53 64
3 150 112 12 / 11 24 / 21 33 / 29 21 / 19 3 / 2 19 / 18 46
4 106 104 22 / 22 10 / 10 14 / 13 14 / 13 24 / 23 20 / 19 54
5 119 119 46 / 39 40 / 34 18 / 15 9 / 8 6 / 5 – 17
6 108 96 25 / 26 23 / 24 13 / 13 8 / 8 8 / 8 19 / 20 39
7 172 79 6 / 8 11 / 14 14 / 16 22 / 28 26 / 34 – 43
ДП "Берегометське ЛМГ"
1 109 100 8 / 8 22 / 22 29 / 29 22 / 22 7 / 7 12 / 12 47
2 141 122 10 / 8 20 / 16 27 / 22 36 / 30 8 / 7 21 / 17 53
3 132 122 9 / 7 17 / 14 32 / 26 25 / 20 8 / 7 31 / 26 58
4 180 173 10 / 6 30 / 17 34 / 20 29 / 34 3 / 2 37 / 21 55
Природний заповідник "Горгани"
1 134 121 18 / 15 19 / 16 27 / 22 33 / 27 6 / 5 18 / 15 48
2 125 118 26 / 22 17 / 15 20 / 17 19 / 16 10 / 8 26 / 22 49
3 146 132 15 / 11 21 / 16 42 / 32 17 / 13 9 / 7 28 / 21 42
Частка ялини без ознак ослаблення в середньому коливається в межах (6 – 39%) від
загальної кількості дерев. На всіх ПП виявлено значну кількість свіжого сухостою (2 – 34 %),
старого сухостою (2 – 53 %) і всихаючих (8 – 34 %) дерев. Для більшості насаджень
старшого віку характерні нерівномірна повнота (0,3 – 0,8), наявність прогалин (нерідко
площею 30 x 40 м і більшою). Масове інфікування ялинників патогенними макроміцетами на
обстежених ділянках починається з віку 39 – 45 років, де середній ступінь ураження
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
210
становить 30 %, а в окремих випадках досягає 47 %. Найімовірнішою причиною такого
ураження молодняків може бути проведення проріджень у густих насадженнях, у результаті
чого з’являється достатня кількість поживного субстрату у вигляді свіжих пнів і численних
механічних ушкоджень стовбурів дерев, через які відбувається первинне зараження спорами
збудників кореневих і стовбурових гнилей.
Дані аналізу стану пнів (наявності гнилей за стадіями деструкції деревини) на свіжих
лісосіках суцільних санітарних рубань підтверджують наявність сильного пошкодження
ялинових насаджень кореневими гнилями (табл. 3).
Таблиця 3
Ураженість пнів ялини кореневими гнилями на зрубах
У т. ч. за стадіями, шт./% Лісництво, квартал,
виділ
Обліковано
пнів, шт.
Без гнилі,
шт./%
Із гниллю,
шт./% зміна забарв-
лення (І)
поява чорних
плям (ІІ)
утворення
дупла (ІІІ)
ДП "Сторожинецьке ЛГ"
Чудейське, 3, 7 110 42 / 38 68 / 62 4 / 6 30 / 44 34 / 50
Жадівське, 16, 29 105 30 / 29 75 / 71 10 / 13 24 / 32 41 / 55
Жадівське, 23, 9 112 26 / 23 86 / 77 13 / 15 15 / 17 58 / 68
ДП "Берегометське ЛМГ"
Славецьке, 30,11 105 30 / 29 75 / 71 10 / 13 14 / 19 51 / 68
Славецьке, 24,9 110 42 / 38 68 / 62 11 / 16 25 / 37 32 / 47
Славецьке, 14,18 102 35 / 34 67 / 66 4 / 6 22 / 33 41 / 61
Природний заповідник "Горгани"
Черниківське 103 35 / 33 68 / 67 4 / 6 22 / 32 42 / 62
Черниківське 140 48 / 34 92 / 66 13 / 14 21 / 23 58 / 63
Дослідженнями встановлено, що збудником центральних гнилей є переважно коренева
губка, а периферичних – опеньок осінній. Як видно із табл. 3 пні без гнилей у середньому
становили 32 %, а 68 % пнів уражено кореневими гнилями. Значна частка (59 %) уражених
гнилями пнів характеризується третьою стадією гнилі (деструкція деревини та утворення
дупла).
Характерні ознаки деструкції пнів є найбільш об’єктивним критерієм виявлення
осередків кореневих гнилей на свіжих зрубах, особливо на ділянках доглядових (від
проріджень до прохідних) і санітарних рубань (вибіркових, суцільних).
Активізація збудників кореневих гнилей, вітровали, буреломи, масове розмноження
стовбурових шкідників призвели до деградації похідних ялинників на території
вищезгаданих підприємств лісового господарства, що спричинило проведення санітарних
рубань на значних площах (табл. 4).
Таблиця 4
Обсяги суцільних санітарних рубок у похідних ялинниках (за даними Чернівецького ОУЛМГ)
За три роки (2004 – 2006 рр.) у лісництвах ДП "Сторожинецьке ЛГ" санітарне рубання
суцільне ялинників проведено на площі 190,9 га з вибиранням 45104 м3 деревини, в тому
числі ділової – 18960 м3 (42 %), дров’яної – 26144 м3 (58 %). Аналогічна ситуація стосовно
санітарного рубання характерна і для ДП "Берегометське ЛМГ". Так, лише у 2005 р. суцільне
санітарне рубання проведено на площі 50,3 га з вибиранням 9271 м3 деревини, зокрема
Вибірка деревини, м3/% Роки Площа,
га ділова дров’яна
Усього,
м3
Інтенсивність,
м3/га
ДП "Сторожинецьке ЛГ"
2004 66,9 6975 / 44,0 8889 / 56,0 15864 237
2005 68,6 7797 / 41,5 10977 / 58,5 18774 274
2006 55,4 4188 / 40,0 6278 / 60,0 10466 189
Разом 190,9 18960 / 42,1 26144 / 57,9 45104 236
ДП "Берегометське ЛМГ"
2005 50,3 4220 / 45,4 5071 / 54,6 9271 184
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2008. – Вип. 114
211
ділової – 4220 м3 (45 %), дров’яної – 5071 м3 (55 %). Дані табл. 4 свідчать про значні втрати
ділової деревини. Так, в окремих лісництвах ДП "Берегометське ЛМГ" в результаті ураження
дерев ялини кореневими гнилями втрата ділової деревини сягала 1266 м3.
Висновки. В ялинових монокультурах виявлено погіршення санітарного стану
насаджень. Основними причинами відпаду дерев є їхнє інфікування патогенними грибами
(кореневою губкою, опеньком осіннім), причому середній ступінь ураження сягає 30 %, а в
окремих випадках досягає 47 %. Враховуючи тренд збільшення частки сильно ослаблених,
усихаючих і сухостійних дерев ялини, необхідно здійснювати додаткові лісозахисні заходи.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Мозолевская Е. Г., Катаев О. А., Соколова Э. С. Методы фитопатологического обследования очагов
вредителей и болезней леса. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 152 с.
2. Санітарні правила в лісах України. – К.: МЛГ України, 1995. – 20 с.
3. Сборник технических указаний по лесозащите. – К.: Урожай, 1964. – 247 с.
4. Слободян Я. М. Актуальні проблеми лісозахисту у Карпатах та шляхи їхнього вирішення //Матеріали
виїзного засідання колегії Держкомлісгоспу України за участю НАНУ по проблемі всихання ялинових
насаджень в Карпатському регіоні. – Львів, 2005. – С. 42 – 51.
5. Слободян Я. М., Шпільчак Т. Г., Слободян П. Я. Вплив мікроклімату на розвиток осередків всихання
ялинових лісів Карпат // Науковий вісник УкрДЛТУ. Лісівницькі дослідження в Україні. – Львів, 1999. –
С. 193 – 197.
6. Трибун П. А. Распространение корневой губки в лесах Украинских Карпат // Лесоводство и агролесо-
мелиорация. – К.: Урожай, 1975. – Вып. 40. – С. 22 – 28.
7. Трибун П. А., Шпильчак Т. Г. Рекомендации по технологи интегрированных мер профилактики и борьбы
с корневой губкой ели и пихты в лесах Украинских Карпат. – Ивано-Франковск, 1985. – 18 с.
8. Шевченко С. В. Грибные эпифитотии в хвойных лесах Запада Украинской ССР: Автореф. дисс. д-ра с.-
х. н. – К., 1974. – 43 с.
Slobodyan Y. M.1, Slobodyan P. Y.1, Shpilchak T. G.1, Shpilchak M. B.2
FORESTRY-TYPOLOGICAL AND PHYTOPATHOLOGICAL CHARACTERISTIC OF SPRUCE STANDS IN
CARPATHIANS
1. Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry; 2. Nature reserve "Gorgany"
Root rots distribution in spruce stands of Carpathian mountains is investigated, and level of their damage by fungi
pathogens is determined.
K e y w o r d s : secondary stands, forest site conditions, Heterobasidion annosum (F.r.) Bref., Armillariella mellea
(Fr. ex Vahl.) Karst.
Слободян Я. Н.1, Слободян П. Я.1, Шпильчак Т. Г.1, Шпильчак М. Б.2
ЛЕСОВОДСТВЕННО-ТИПОЛОГИЧЕСКАЯ И ФИТОПАТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА
ЕЛЬНИКОВ КАРПАТ
1. Украинский научно-исследовательский институт горного лесоводства
2. Природный заповедник "Горганы"
Исследовано распространение корневых гнилей в ельниках Карпат и установлена степень их поражения
грибными патогенами.
К лю ч е в ы е с л о в а : производные древостои, лесорастительные условия, Heterobasidion annosum (F.r.)
Bref., Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) Karst.
Одержано редколегією 2.09.2008 р.
|