Мухтар Ауезов про духовний і художній світ Тараса Шевченка (на матеріалі літературної критики й публіцистики)
У статті розглядаються нові інтерпретаційні підходи до творчого доробку відомого казахського письменника Мухтара Ауезова. Визначено місце шевченківської проблематики в загальному масиві його текстів. Здійснено спробу окреслити в публіцистичній і літературно-критичній спадщині вченого коло літерат...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163939 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Мухтар Ауезов про духовний і художній світ Тараса Шевченка (на матеріалі літературної критики й публіцистики) / Т. Дзюба // Слово і Час. — 2018. — № 3. — С. 23-28. — Бібліогр.: 13 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті розглядаються нові інтерпретаційні підходи до творчого доробку відомого казахського
письменника Мухтара Ауезова. Визначено місце шевченківської проблематики в загальному
масиві його текстів. Здійснено спробу окреслити в публіцистичній і літературно-критичній
спадщині вченого коло літературознавчих аспектів, які стосуються духовної іпостасі та мистецько-
творчої діяльності Тараса Шевченка.
Зазначено, що М. Ауезов уважав Т. Шевченка спадкоємцем традицій усної народної
словесності, наголошував на внеску літератора у формування національної своєрідності
українського письменства; аналізував його твори в контексті проблеми художник слова і народ.
У центрі уваги дослідника також були орієнтальні наративи в доробку поета.
У студії зауважено, що М. Ауезов характеризує Т. Шевченка як першого художника-
живописця Казахстану. Його перебування на древній землі номадів письменник трактує як
своєрідну місію. У висновках наголошено на особливому місці М. Ауезова в казахстанському
шевченкознавстві. |
|---|