Українська вергарніана: підсумки і здобутки
Рецензія на книгу: Кравець Я. Український Еміль Вергарн (критика, перегуки, переклади). – Львів: “Тріада плюс”, 2016. – 344 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Слово і Час |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163942 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Українська вергарніана: підсумки і здобутки / І. Теплий // Слово і Час. — 2018. — № 3. — С. 116-117. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-163942 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1639422020-02-08T01:25:50Z Українська вергарніана: підсумки і здобутки Теплий, І. Рецензії Рецензія на книгу: Кравець Я. Український Еміль Вергарн (критика, перегуки, переклади). – Львів: “Тріада плюс”, 2016. – 344 с. 2018 Article Українська вергарніана: підсумки і здобутки / І. Теплий // Слово і Час. — 2018. — № 3. — С. 116-117. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163942 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Теплий, І. Українська вергарніана: підсумки і здобутки Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Кравець Я. Український Еміль Вергарн (критика, перегуки,
переклади). – Львів: “Тріада плюс”, 2016. – 344 с. |
| format |
Article |
| author |
Теплий, І. |
| author_facet |
Теплий, І. |
| author_sort |
Теплий, І. |
| title |
Українська вергарніана: підсумки і здобутки |
| title_short |
Українська вергарніана: підсумки і здобутки |
| title_full |
Українська вергарніана: підсумки і здобутки |
| title_fullStr |
Українська вергарніана: підсумки і здобутки |
| title_full_unstemmed |
Українська вергарніана: підсумки і здобутки |
| title_sort |
українська вергарніана: підсумки і здобутки |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/163942 |
| citation_txt |
Українська вергарніана: підсумки і здобутки / І. Теплий // Слово і Час. — 2018. — № 3. — С. 116-117. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT teplijí ukraínsʹkavergarníanapídsumkiízdobutki |
| first_indexed |
2025-07-14T16:27:11Z |
| last_indexed |
2025-07-14T16:27:11Z |
| _version_ |
1837640378622148608 |
| fulltext |
Слово і Час. 2018 • №3116
УКРАЇНСЬКА ВЕРГАРНІАНА: ПІДСУМКИ І ЗДОБУТКИ
Кравець Я. Український Еміль Вергарн (критика, перегуки,
переклади). – Львів: “Тріада плюс”, 2016. – 344 с.
Недавно побачила світ нова, друга вже
за останній час1, монографія Я. Кравця
“Український Еміль Вергарн (критика,
перегуки, переклади)” – найповажніше й
найоб’ємніше, без перебільшення, слово
української вергарніани, вельми цікаве,
до того ж із концептуального погляду:
ідеться про творчу взаємодію двох
дискурсів – наукового та художнього.
Можна говорити і про доцільність
обидвох підходів.
Отож видання охоплює : переднє
слово, написане в серпні 2016 р. (с. 3 –5),
“Творчість Еміля Вергарна в українській
критиц і та перекладах ( і сторико -
літературознавчий аналіз)” (с. 6–164),
куди входять: текст 1992 р. з незначними
с т и л і с т и ч н ими в и п р а вл е н н ями ,
а це два розділи по три підрозділи,
висновки та бібліографія (с. 64–164),
“Проблеми компаративістики” (с. 165–
265), “Есеїстика” (с. 266–282), “Біле
Різдво (різдвяна казка)” (с. 283–286),
“Коротк а проза Еміля Вергарна :
джерела сюжетної колізі ї” (с . 287–
313) та бібліографія “Український
Еміль Вергарн” (Переклади. Життя і
творчість Еміля Вергарна) (с. 314–335).
На завершення подано “Бібліографічну
довідку” (с. 336–339). Найважливіша, як
видається, частина перша “Творчість
Еміля Вергарна в українській критиці
та перекладах…”, проблематика
я к о ї – с тановлення у кра ї н сь к о -
бельгійських літературних взаємин і
перші оцінки творчості Е. Вергарна
в українській літературній критиці .
Тих , кого докладн іше зац ікавили
переклади Миколи Терещенка, його
попередників і сучасників, літературо- та
перекладознавчий аналіз цих текстів,
відсилаємо до вагомого журнального
1 Теплий І. Романські літератури в рецепції Івана
Франка (Рецензія на монографію: Кравець Я.
“Quae scripsi, scripsi”: романські літератури у
рецепції Івана Франка. – Львів: ЛНУ імені Івана
Франка, 2014 – 230 с.) // Слово і Час. – 2016 – №5. –
С. 121–123.
видання 2. Саме М .Терещенк о –
інтерпретатор та укладач чотирьох
збірок Е . Вергарна – 1973 р . став
першим лауреатом премії імені Максима
Рильського за кращий художній переклад
творів письменників зарубіжних країн
українською мовою.3
Окремі підрозділи складає тема “Еміль
Вергарн в західноукраїнській критиці
та перекладах”, а також “ Історико-
л ітературний анал із типолог і ї та
відмінностей у творчості Еміля Вергарна
та Василя Стефаника”. Проблематику
другого розділу (“Творча спадщина
Еміля Вергарна в українській критиці
та перекладах радянського періоду”)
становлять “Еміль Вергарн в українській
літературі та критиці 20–30-х рр .” ,
“Творча спадщина Е . Вергарна в
українській критиці та літературі 40–
70-х років” та “Еміль Вергарн і сучасна
українська література та критика” .
Цей розділ охоплює сторінки 76–164.
Другий розділ наукового дискурсу –
“Проблеми к омпаратив і с ти ки ” –
охоплює понад 100 сторінок. Він чи
ненайцікавіший, як видається, у плані
дослідження іншомовного дискурсу
того чи того автора саме в парадигмі
порівняльного літературознавства :
“Повнота і д е й , щедр і с т ь бар в ”
(с.165–168), “Багатогранність поезії
Е. Вергарна” (с.169–180), “…Моя радість,
моя гордість” (А. В. Луначарський про
Е. Вергарна) (с.181–189), “Василь Щурат
перекладає Вергарна (до 120-ої річниці
уродин українського поета)” (с. 189–191),
“Тарас Шевченко та Еміль Вергарн:
артистизм вірша , епічність думки ”
(с. 192–209), “Еміль Вергарн та Райнер-
Марія Рільке (з історії творчих взаємин)”
(с. 210–219), “Євген Маланюк: діалог
із франкомовним світом” (с. 219–229),
2 Кравець Я. Чотири вергарнівські добірки поета
Миколи Терещенка (1922, 1927, 1946, 1966) // Слово
і Час. – 2017. – №2. – С. 32–44.
3 Там само. – С. 43–44.
117Слово і Час. 2018 • №3
“Мандрівка до сонця” Ю. Клена і “Похід”
Е. Вергарна: наслідування, перегуки,
поетична настроєвість” (с. 229–244),
“Вергарнівські мотиви у поетичній
творчості Богдана- І гора Антонича ”
(с. 244–257), “Три судження Олексія
Чичеріна про Еміля Вергарна” (с. 258–
265). Цим завершується науковий дискурс
і починається художній: “Есеїстика. П’єр-
Поль Рубенс (есей)” (с. 266–282); “Біле
різдво (різдвяна казка)” (с. 283–286);
“Коротка проза Еміля Вергарна: джерела
сюжетної колізії” (с. 287–290). Назва,
імовірно, налаштує читача знову-таки на
академічний лад, а то й спантеличить:
знову, мовляв, теоретизування на додачу
до 265 попередніх сторінок, одначе це
лише (с. 287–290) вступ до короткої
прози, хоча місце йому, як видається,
у “науковій” частині видання. Сюди
належать : “Шинок “Добра смерть ”
(с. 291–295), “На селі” (с. 296–299),
“Опдорпський ярмарок” (с. 299–303),
“Три Парки” (с . 304–307), “Якогось
вечора” (с. 308–313). Передостання
частина монографії – бібліографія
“Український Еміль Вергарн” (Переклади.
Життя і творчість Еміля Вергарна)
(с. 314–335) – немовби знову повертає
ч и тач а до нау к о во го ди с к ур с у.
Тут конкретніше йдеться про 69 творів
Е. Вергарна, подається докладний опис,
зміст, рецензії і навіть шифри видань.
Найбільше їх у фондах Національної
бібліотеки України ім. В. Вернадського.
Про життя і творчість Е . Вергарна
говорять позиції 70–108, окремі аспекти
творчості охоплено в позиціях 109–123.
Про той чи той конкретний твір (поеми
загалом, трагедія “Єлена Спартанська”,
драма “Зорі”, поема “Коваль”, драма
“Поворот Гелєни”, поетична добірка
“Світлі години”, поема “La dame en noir”
[Дама в чорному] тощо) – у позиціях
124–136. Цікава рубрика “Е. Вергарн і
українські письменники” (позиції 127–
185). Не обійдено увагою інших літератур:
“Е. Вергарн і російські письменники” (поз.
186–188). Наприкінці розділу – “Образ
Е. Вергарна в художній літературі” (поз.
189–195). “Бібліографічна довідка”
(с. 336–339) подається на завершення
всього видання. “Зміст”, а це майже
дві сторінки, подано українською та
французькою мовами.
Додамо , що на сторінці 290 (“Ad
fondes”; вирізнення наше – І.Т.) ідеться,
найімовірніше, про Ad fontes – латинський
вислів (у перекладі “До джерел ” ) ,
девіз гуманістів доби Відродження ,
що закликав повернутися до античних
авторів та давніх списків Біблії. Цей
вислів набув особливого поширення
в одній із праць про освіту Еразма
Роттердамського1. Звісно , до нього
часто зверталися неокласики, передусім
М. Зеров, а сам вислів позначав суть
їхнього художнього напряму та діяльності
загалом.
Підсумовуючи , побажаймо цьому
унікальному виданню, яке засноване на
дихотомії, а радше симбіозі наукового
і творчого дискурсів і яке має достатні
підстави претендувати на всеохопність
та вичерпність викладу проблематики,
Ad multos annos! [Многая літа!] – в
унісон, до слова, із гаслом гуманістів та
неокласиків.
1 Ad fontes: [електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ad_fontes
Іван Теплий
Отримано 6 грудня 2017 р. м. Львів
|