Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0

Получены условия осцилляции решений уравнения y"+p(t)Ay=0 в банаховом пространстве, где A — ограниченный линейный оператор и p:R+→R+ — непрерывная функция.

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2007
1. Verfasser: Слюсарчук, В.Ю.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2007
Schriftenreihe:Український математичний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164113
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0 / В.Ю. Слюсарчук // Український математичний журнал. — 2007. — Т. 59, № 4. — С. 571–576. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-164113
record_format dspace
spelling irk-123456789-1641132020-02-10T01:26:21Z Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0 Слюсарчук, В.Ю. Короткі повідомлення Получены условия осцилляции решений уравнения y"+p(t)Ay=0 в банаховом пространстве, где A — ограниченный линейный оператор и p:R+→R+ — непрерывная функция. We obtain conditions of the oscillation of solutions of the equation y" + p(t)Ay = 0 in the Banach space, where A is a bounded linear operator and p: R+ → R+ is a continuous function. 2007 Article Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0 / В.Ю. Слюсарчук // Український математичний журнал. — 2007. — Т. 59, № 4. — С. 571–576. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164113 517.91 uk Український математичний журнал Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
spellingShingle Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
Слюсарчук, В.Ю.
Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
Український математичний журнал
description Получены условия осцилляции решений уравнения y"+p(t)Ay=0 в банаховом пространстве, где A — ограниченный линейный оператор и p:R+→R+ — непрерывная функция.
format Article
author Слюсарчук, В.Ю.
author_facet Слюсарчук, В.Ю.
author_sort Слюсарчук, В.Ю.
title Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
title_short Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
title_full Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
title_fullStr Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
title_full_unstemmed Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
title_sort узагальнення теореми кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2007
topic_facet Короткі повідомлення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164113
citation_txt Узагальнення теореми Кнезера про нулі розв'язків рівняння y"+p(t)y=0 / В.Ю. Слюсарчук // Український математичний журнал. — 2007. — Т. 59, № 4. — С. 571–576. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
series Український математичний журнал
work_keys_str_mv AT slûsarčukvû uzagalʹnennâteoremiknezerapronulírozvâzkívrívnânnâypty0
first_indexed 2025-07-14T16:38:58Z
last_indexed 2025-07-14T16:38:58Z
_version_ 1837641120520077312
fulltext УДК 517.91 В. Ю. Слюсарчук (Нац. ун-т водн. госп-ва та природокористування, Рiвне) УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕОРЕМИ КНЕЗЕРА ПРО НУЛI РОЗВ’ЯЗКIВ РIВНЯННЯ y′′ + p(t)y = 0 We obtain conditions of the oscillation of solutions of the equation y′′ +p(t)Ay = 0 in the Banach space, where A is a bounded linear operator and p : R+ −→ R+ is a continuous function. Получены условия осцилляции решений уравнения y′′ +p(t)Ay = 0 в банаховом пространстве, где A — ограниченный линейный оператор и p : R+ −→ R+ — непрерывная функция. У теорiї диференцiальних рiвнянь важливе значення має встановлена Кнезером теорема. Теорема 1 [1, 2]. Якщо в рiвняннi y′′ + p(t)y = 0 (1) коефiцiєнт p(t) задовольняє умову 0 < p(t) ≤ 1 4t2 , t ≥ t0 > 0, то його ненульовий розв’язок не може мати нескiнченне число нулiв в iнтервалi (t0,+∞). Якщо p(t) > 1 + α 4t2 , α > 0, t ≥ t1 > 0, то кожний ненульовий розв’язок має нескiнченну множину нулiв в iнтервалi (t1,+∞). Хiлл [3] i Ф. Хартман [4] звернули увагу на те, що теорема Кнезера зберiгається, якщо в цiй теоремi функцiї p1(t, 0) = 1 4t2 i p1(t, α) = 1 + α 4t2 замiнити вiдповiдно функцiями pn(t, 0) i pn(t, α), n ≥ 2, де pn(t, α) = 1 t2 ( 1 4 + pn−1(ln t, α) ) , n ≥ 2 (див. також [5, 6]). Автором статтi було показано, що перша частина твердження теореми Кнезера зберiгається, якщо функцiю p1(t, 0) замiнити функцiєю K(t), що є сумою функцiо- нального ряду 1 4(e− 1 + t)2 + 1 4(e− 1 + t)2(e− 1 + ln(e− 1 + t))2 + . . . . . . + 1 4e2n(Qn−1(t))2 + . . . , де c© В. Ю. СЛЮСАРЧУК, 2007 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2007, т. 59, № 4 571 572 В. Ю. СЛЮСАРЧУК Qk(t) = k∏ n=0 vn(t) i v0(t) = e− 1 + t e , vn(t) = e− 1 + ln(evn−1(t)) e , n ≥ 1. Теорема 2 [7]. Якщо в рiвняннi (1) коефiцiєнт p(t) задовольняє умову 0 < p(t) ≤ K(t), t ≥ t0 ≥ 1, (2) то його ненульовий розв’язок не може мати нескiнченне число нулiв в iнтервалi (t0,+∞). Якщо для деякого n ∈ N lim t→+∞ (p(t)−K(t))(Qn(t))2 > 0, (3) то кожний ненульовий розв’язок рiвняння (1) має нескiнченну множину нулiв в кожному iнтервалi (t1,+∞) (t1 — досить велике додатне число). Зазначимо, що для кожного цiлого n ≥ 0 справджується спiввiдношення K(t) > > pn(t, 0) для всiх досить великих t. Метою цiєї статтi є узагальнення теореми 2 на випадок диференцiального рiв- няння d2y dt2 + p(t)Ay = 0, t ∈ R+, (4) де A: E −→ E — обмежений лiнiйний оператор (E — дiйсний банахiв простiр) i p : R+ −→ R+ — неперервна функцiя (R+ = [0, +∞)). Нехай E1 — пiдпростiр банахового простору E, ковимiрнiсть codim E1 якого дорiвнює 1. Позначимо через ϕ ненульовий лiнiйний функцiонал на E, ядро Kerϕ якого збiгається з E1. Означення 1. Розв’язок x(t) рiвняння (4) називається осцилюючим (колив- ним) вiдносно E1, якщо для кожного числа a > 0 iснують такi числа t1, t2 ∈ ∈ (a,+∞), що ϕ(x(t1))ϕ(x(t2)) < 0. Означення 2. Розв’язок x(t) рiвняння (4) називається осцилюючим вiдносно E1, якщо {x(t) ∈ E: t > a} \ E1 6= ∅ i {t: x(t) ∈ E1, t > a} 6= ∅ для кожного числа a > 0. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2007, т. 59, № 4 УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕОРЕМИ КНЕЗЕРА ПРО НУЛI РОЗВ’ЯЗКIВ РIВНЯННЯ ... 573 Очевидно, що означення 1 i 2 не рiвносильнi. Зазначимо, що осциляцiя вiдносно E1 розв’язкiв рiзних класiв еволюцiйних рiвнянь дослiджувалась у роботах [8 – 15]. Розглянемо множини E2 = { x ∈ E: ϕ(x) < 0 } , E3 = { x ∈ E: ϕ(x) > 0 } . Теорема 3. Нехай AEk ⊂ Ek, k = 2, 3. Якщо для всiх x ∈ E3 ϕ(Ax) ≤ ϕ(x) (5) i в рiвняннi (4) коефiцiєнт p(t) задовольняє умову 0 < p(t) ≤ K(t), t ≥ t0 ≥ 1, то кожний розв’язок цього рiвняння не є осцилюючим у сенсi означення 2. Якщо для всiх x ∈ E3 ϕ(Ax) ≥ ϕ(x) (6) i для деякого натурального числа n lim t→+∞ ( p(t)−K(t) ) (Qn(t))2 > 0, то кожний розв’язок y(t) рiвняння (4), для якого ϕ(y(t)) 6≡ 0, є осцилюючим у сенсi означення 1. Доведення. Розглянемо диференцiальне рiвняння d2y dt2 + p(t)y = 0, t ∈ R+, (7) розв’язками якого є векторнi функцiї зi значеннями в банаховому просторi E. Нехай y1 i y2 — довiльнi розв’язки вiдповiдно рiвнянь (4) i (7), для яких ϕ(yk(t)) 6≡ 0, k = 1, 2. (8) Тодi d2ϕ(y1(t)) dt2 + p(t)ϕ(Ay1(t)) ≡ 0 (9) i d2ϕ(y2(t)) dt2 + p(t)ϕ(y2(t)) ≡ 0. (10) Оскiльки ϕ(y2(t)) 6≡ 0, то на пiдставi теореми 2 iснує таке число T > 0, що ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2007, т. 59, № 4 574 В. Ю. СЛЮСАРЧУК ϕ(y2(t)) 6= 0 для всiх t ≥ T. Не зменшуючи загальностi, можна вважати, що ϕ(y2(t)) > 0 для всiх t ≥ T. (11) Припустимо, що функцiя ϕ(y1(t)) є осцилюючою. Тодi для деяких точок t1, t2 ∈ [T,+∞), t1 < t2, ϕ ( y1(t1) ) = ϕ ( y1(t2) ) = 0 (12) i ϕ(y1(t)) 6= 0 для всiх t ∈ (t1, t2). (13) Не зменшуючи загальностi, можна вважати, що ϕ(y1(t)) > 0 для всiх t ∈ (t1, t2). Також ϕ(Ay1(t)) > 0 для всiх t ∈ (t1, t2) (14) i ϕ(Ay1(t1)) = ϕ(Ay1(t2)) = 0. (15) Тут враховано спiввiдношення AEk ⊂ Ek, k = 2, 3. Тому завдяки (9) функцiя ϕ(y1(t)) є вгнутою на вiдрiзку [t1, t2] [16]. Звiдси та з неперервної диференцiйов- ностi функцiї ϕ(y1(t)) на [t1, t2] випливає, що iснують такi числа α1 > 0 i α2 < 0, що ϕ(y1(t)) = α1(t− t1) + o(t− t1) при t → t1 + 0 (16) i ϕ(y1(t)) = α2(t2 − t) + o(t2 − t) при t → t2 − 0. (17) Iз спiввiдношень (14), (15) та неперервної диференцiйовностi функцiї ϕ(Ay1(t)) на [t1, t2] випливає, що для деяких чисел β1 ≥ 0 i β2 ≤ 0 ϕ(Ay1(t)) = β1(t− t1) + o(t− t1) при t → t1 + 0 i ϕ(Ay1(t)) = β2(t2 − t) + o(t2 − t) при t → t2 − 0. Тому lim t→t1+0 ϕ(Ay1(t)) ϕ(y1(t)) = β1 α1 , ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2007, т. 59, № 4 УЗАГАЛЬНЕННЯ ТЕОРЕМИ КНЕЗЕРА ПРО НУЛI РОЗВ’ЯЗКIВ РIВНЯННЯ ... 575 lim t→t2−0 ϕ(Ay1(t)) ϕ(y1(t)) = β2 α2 i на пiдставi (16) i (17) функцiя p1(t) =  ϕ(Ay1(t)) ϕ(y1(t)) , якщо t ∈ (t1, t2), β1 α1 , якщо t = t1, β2 α2 , якщо t = t2, є неперервною на вiдрiзку [t1, t2]. Звiдси та з тотожностi (9) випливає, що функцiя ϕ(y1(t)) є розв’язком рiвняння d2x dt2 + p1(t)x = 0 на промiжку [t1, t2]. Завдяки (5) p1(t) ≤ p(t) для всiх t ∈ [t1, t2]. Тому за теоремою Штурма про розподiл нулiв [17] функцiя ϕ(y2(t)) має хоча б один нуль на [t1, t2], що суперечить (11). Отже, припущення про виконання спiввiдношень (12) i (13) є хибним, i першу частину твердження теореми обґрунтовано. Обґрунтуємо другу частину твердження теореми. Нехай y1 i y2 — довiльнi розв’язки вiдповiдно рiвнянь (4) i (7), для яких справ- джуються спiввiдношення (9), (10) i (8). Тодi за теоремою 2 функцiя ϕ(y2(t)) є осцилюючим розв’язком рiвняння d2z dt2 + p1(t)z = 0. (18) Припустимо, що для деякого T > 0 ϕ(y1(t)) 6= 0 для всiх t ≥ T. (19) Тодi завдяки (9) d2ϕ(y1(t)) dt2 + p2(t)ϕ(y1(t)) = 0 для всiх t ≥ T, де p2(t) = p(t) ϕ(Ay1(t)) ϕ(y1(t)) . Оскiльки завдяки (6) p2(t) ≥ p(t) для всiх t ≥ T, то на пiдставi теореми Штурма про розподiл нулiв та осциляцiї розв’язку ϕ(y2(t)) рiвняння (18) функцiя ϕ(y1(t)) також є осцилюючою, що суперечить (19). ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2007, т. 59, № 4 576 В. Ю. СЛЮСАРЧУК Отже, другу частину твердження теореми також обґрунтовано. Теорему 3 доведено. 1. Kneser A. Untersuchung über die reellen Nullstellen der Integrale linearer Differentialgleichungen // Math. Ann. – 1893. – 42. – S. 409 – 435. 2. Матвеев Н. М. Методы интегрирования обыкновенных дифференциальных уравнений. – Минск: Вышэйш. шк., 1974. – 768 с. 3. Hille E. Nonoscilation theorems // Trans. Amer. Math. Soc. – 1948. – 64. – P. 234 – 252. 4. Hartman P. On the linear logarithmico-exponential equation of the second order // Amer. J. Math. – 1948. – 70. – P. 764 – 779. 5. Беллман Р. Теория устойчивости решений дифференциальных уравнений. – М.: Изд-во иностр. лит., 1954. – 216 с. 6. Хартман Ф. Обыкновенные дифференциальные уравнения. – М.: Мир, 1970. – 720 с. 7. Слюсарчук В. Е. Усиление теоремы Кнезера о нулях решений уравнения y′′ + p(x)y = 0 // Укр. мат. журн. – 1996. – 48, № 4. – С. 520 – 524. 8. Слюсарчук В. Ю. Осциляцiя розв’язкiв диференцiальних i диференцiально-рiзницевих рiвнянь в банаховому просторi // Нелiнiйнi диференцiальнi рiвняння та їх застосування: Зб. наук. праць. – Київ: Iн-т математики НАН України, 1993. – С. 66 – 70. 9. Слюсарчук В. Ю. Осциляцiя розв’язкiв диференцiальних рiвнянь з iмпульсною дiєю в ба- наховому просторi // Конструктивнi методи дослiдження диференцiальних рiвнянь: Зб. наук. праць. – Київ: Iн-т математики НАН України, 1993. – С. 174 – 178. 10. Слюсарчук В. Ю. Достатнi умови осциляцiї траєкторiй iмпульсних систем з нефiксованими моментами iмпульсної дiї // Iнтегральнi перетворення та їх застосування до крайових задач: Зб. наук. праць. – Київ: Iн-т математики НАН України, 1994. – С. 192 – 197. 11. Слюсарчук В. Ю. Осциляцiя розв’язкiв рiзницевого рiвняння 42x(n) + + ∑m k=1 pk(n)gk(x(n)) = 0 в банаховому просторi // Системи еволюцiйних рiвнянь з пiслядiєю: Зб. наук. праць. – Київ: Iн-т математики НАН України, 1995. – С. 98 – 102. 12. Слюсарчук В. Ю. Осциляцiя розв’язкiв диференцiальних рiвнянь у банаховому просторi // Мат. мiжнар. мат. конф., присв. пам’ятi Ганса Гана. – Чернiвцi: Рута, 1995. – С. 269 – 275. 13. Слюсарчук В. Е. Необходимые и достаточные условия осцилляции решений нелинейных дифференциальных уравнений с импульсным воздействием в банаховом пространстве // Укр. мат. журн. – 1999. – 51, № 1. – С. 98 – 109. 14. Перестюк М. О., Слюсарчук В. Ю. Умови iснування неколивних розв’язкiв нелiнiйних ди- ференцiальних рiвнянь iз запiзненням та iмпульсним збуренням у банаховому просторi // Там же. – 2003. – 55, № 6. – С. 790 – 798. 15. Perestyuk N. A., Slyusarchuk V. Yu. Oscillation of nonlinear differential-integral equation in a Banach space with respect to its subspace // Math. Notes (Publ. Univ. Miskolc). – 2003. – 4, № 1. – P. 53 – 64. 16. Ушаков Р. Р., Хацет В. I. Опуклi функцiї та нерiвностi. – Київ: Вища шк., 1986. – 112 с. 17. Sturm C. Sur les équations différentielles linéaires du second order // J. math. pures et appl. – 1963. – 5. – P. 128 – 130. Одержано 22.09.2006 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2007, т. 59, № 4