Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів

Квадратная матрица нызывается диагонализируемой, если она подобна диагональной матрице. В статье установлены необходимые и достаточные условия диагонализируемости матриц над областью главных идеалов....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2012
1. Verfasser: Прокіп, В.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2012
Schriftenreihe:Український математичний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164132
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів / В.М. Прокіп // Український математичний журнал. — 2012. — Т. 64, № 2. — С. 283-288. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-164132
record_format dspace
spelling irk-123456789-1641322020-02-23T18:43:35Z Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів Прокіп, В.М. Короткі повідомлення Квадратная матрица нызывается диагонализируемой, если она подобна диагональной матрице. В статье установлены необходимые и достаточные условия диагонализируемости матриц над областью главных идеалов. A square matrix is said to be diagonalizable if it is similar to a diagonal matrix. We establish necessary and sufficient conditions for the diagonalizability of matrices over a principal ideal domain. 2012 Article Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів / В.М. Прокіп // Український математичний журнал. — 2012. — Т. 64, № 2. — С. 283-288. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164132 512.64 uk Український математичний журнал Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
spellingShingle Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
Прокіп, В.М.
Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
Український математичний журнал
description Квадратная матрица нызывается диагонализируемой, если она подобна диагональной матрице. В статье установлены необходимые и достаточные условия диагонализируемости матриц над областью главных идеалов.
format Article
author Прокіп, В.М.
author_facet Прокіп, В.М.
author_sort Прокіп, В.М.
title Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
title_short Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
title_full Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
title_fullStr Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
title_full_unstemmed Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
title_sort діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2012
topic_facet Короткі повідомлення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164132
citation_txt Діагоналізовність матриць над областю головних ідеалів / В.М. Прокіп // Український математичний журнал. — 2012. — Т. 64, № 2. — С. 283-288. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Український математичний журнал
work_keys_str_mv AT prokípvm díagonalízovnístʹmatricʹnadoblastûgolovnihídealív
first_indexed 2025-07-14T16:39:59Z
last_indexed 2025-07-14T16:39:59Z
_version_ 1837641184369967104
fulltext УДК 512.64 В. М. Прокiп (Iн-т прикл. проблем механiки i математики НАН України, Львiв) ДIАГОНАЛIЗОВНIСТЬ МАТРИЦЬ НАД ОБЛАСТЮ ГОЛОВНИХ IДЕАЛIВ A square matrix is said to be diagonalizable if it is similar to a diagonal matrix. We establish necessary and sufficient conditions for the diagonalizability of matrices over a principal ideal domain. Квадратная матрица нызывается диагонализируемой, если она подобна диагональной матрице. В статье установлены необходимые и достаточные условия диагонализируемости матриц над областью главных идеалов. Вступ. Нехай R — область головних iдеалiв з одиницею e 6= 0, U(R) — мультиплiкативна група областi R, F — поле часток областi R. Позначимо через Mm,n(R) множину (m × n)-матриць над областю головних iдеалiв R. Якщо m = n, то кiльце (n×n)-матриць над R позначатимемо через Mn(R). Далi In — одинична (n × n)-матриця, 0m,n — нульова (m × n)-матриця i O — нульова матриця, вимiрнiсть якої визначатиметься з контексту. Нехай характеристичний многочлен a(x) матрицi A ∈ Mn(R) допускає зображення у ви- глядi добутку a(x) = det(Inx−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , де αi ∈ R, i = 1, 2, . . . , r; αi 6= αj при i 6= j. Кажуть, що матриця A ∈ Mn(R) дiагоналiзовна (простої структури), якщо вона перетворенням подiбностi зводиться до дiагонального вигляду, тобто для A iснує матриця U ∈ GL(n,R) така, що UAU−1 = r⊕ i=1 αiIki — дiагональна матриця. Зрозумiло, що якщо A ∈ Mn(R) — матриця простої структури, то її мiнiмальний многочленm(x) = (x−α1)(x−α2) . . . (x−αr) не має кратних коренiв. Якщо ж R — поле, то остання умова є необхiдною та достатньою для дiагоналiзовностi матрицi A над полем за допомогою перетворення подiбностi. Проте ця умова не є достатньою для дiагоналiзовностi матриць за допомогою перетворення подiбностi над комутативними кiльцями з одиницею. По аналогiї з умовами дiагоналiзовностi матриць над полем в [1] доведено, що A ∈Mn(R) — матриця простої структури тодi i тiльки тодi, коли для неї iснує n рiзних власних векторiв u1, u2, . . . , un ∈ M1,n(R), що вiдповiдають власним значенням α1, α2, . . . , αn (серед яких мо- жуть бути й однаковi), таких, що вони є базою R-модуля M1,n(R). Проте з практичної точки зору це є трудомiсткою задачею, i на даний час не встановлено умов такого iснування. В роботi [2] вказано необхiднi та достатнi умови дiагоналiзацiї матрицi A ∈Mn(R) у випадку, коли її ха- рактеристичний многочлен a(x) має n рiзних власних значень α1, α2, . . . , αn. Там же доведено, що якщо (αi − αj) ∈ U(R) для всiх i 6= j, то матриця A має просту структуру. Умови, за яких матриця A ∈Mn(R) з мiнiмальним многочленом m(x) = (x−α)(x−β), α 6= β, перетворенням подiбностi зводиться до дiагонального вигляду, наведено в [3]. У данiй роботi встановлено необхiднi та достатнi умови звiдностi матриць iз Mn(R) за допомогою перетворень подiбностi до дiагонального вигляду. Зауважимо, що одержанi резуль- c© В. М. ПРОКIП, 2012 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 2 283 284 В. М. ПРОКIП тати справджуються для матриць над областями елементарних дiльникiв. Крiм цього, деякi з них можна поширити на матрицi над ID-кiльцями [4], тобто над комутативними кiльцями з одиницею, над якими iдемпотентна матриця дiагоналiзується. Основнi результати. Нехай характеристичний многочлен a(x) матрицi A ∈ Mn(R) допу- скає зображення у виглядi a(x) = det (Inx−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , де αj ∈ R, j = 1, 2, . . . , r. Матрицi A та її власним значенням α1, α2, . . . , αr ∈ R поставимо у вiдповiднiсть матрицi WA =  In A ... Ar−1  ∈Mnr,n(R), Wα =  In In . . . In α1In α2In . . . αrIn · · · · · · · · · · · · αr−1 1 In αr−1 2 In . . . αr−1 r In  ∈Mnr(R). Нижче опишемо структуру матриць, якi перетворенням подiбностi зводяться до дiагонального вигляду. Теорема 1. Нехай характеристичний многочлен матрицiA ∈Mn(R) допускає зображен- ня у виглядi добутку a(x) = det(Inx−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , де αi ∈ R, i = 1, 2, . . . , r. Якщо матриця A подiбна до дiагональної матрицi, тобто TAT−1 = r⊕ i=1 αiIki , де T ∈ GL(n,R), то для матрицi A iснує єдиний набiр попарно ортогональних iдемпотентних матриць P1, P2, . . . , Pr ∈Mn(R) (тобто P 2 i = Pi i PiPj = 0n,n, якщо i 6= j) таких, що A = α1P1 + α2P2 + . . .+ αrPr. Доведення. Нехай матриця A ∈Mn(R) з характеристичним многочленом det(Ix−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , αi ∈ R, подiбна до дiагональної матрицi, тобто TAT−1 = DA =  α1Ik1 O . . . . . . O O α2Ik2 O . . . O . . . . . . . . . . . . . . . O . . . . . . O αrIkr  , де T ∈ GL(n,R). На пiдставi останньої рiвностi матрицюDA запишемо у виглядi суми матриць DA = α1E1 + α2E2 + . . .+ αrEr, (1) де E1 = diag ( e . . . e︸ ︷︷ ︸ k1 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ n−k1 ) ∈Mn(R) i ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 2 ДIАГОНАЛIЗОВНIСТЬ МАТРИЦЬ НАД ОБЛАСТЮ ГОЛОВНИХ IДЕАЛIВ 285 Ei = diag ( 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ k1+k2+...+ki−1 e . . . e︸ ︷︷ ︸ ki 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ ki+1+...+kr ) ∈Mn(R), i = 2, 3, . . . , r. Очевидно, що Ei — iдемпотентнi матрицi, тобто E2 i = Ei всiх i = 1, 2, . . . , r i EiEj = 0n,n для всiх i 6= j. Крiм цього, iз рiвностi (1) отримуємо E1 + E2 + . . .+ Er = In. Враховуючи рiвнiсть (1), матрицю A записуємо у виглядi A = T−1DAT = T−1(α1E1 + α2E2 + . . .+ αrEr)T = α1P1 + α2P2 + . . .+ αrPr, де Pi = T−1EiT, i = 1, 2, . . . , r. Оскiльки Ei — iдемпотентнi матрицi, то Pi ∈ Mn(R) теж iдемпотентнi матрицi, до того ж PiPj = 0n,n для всiх i 6= j. Отже, P1 + P2 + . . .+ Pr = In, i для матрицi A iснує зображення у виглядi A = α1P1 + α2P2 + . . .+ αrPr. (2) З огляду на викладене вище та рiвнiсть (2) легко переконатись у тому, що Ak = ( α1P1 + α2P2 + . . .+ αrPr )k = αk1P1 + αk2P2 + . . .+ αkrPr для всiх k = 1, 2, . . . , r. Тепер одержуємо рiвнiсть In In . . . In α1In α2In . . . αrIn · · · · · · · · · · · · αr−1 1 In αr−1 2 In . . . αr−1 r In   P1 P2 ... Pr  =  In A ... Ar−1  , тобто рiвняння WαZ =WA є розв’язним. Очевидно, що Wα = In ⊗W (α1, α2, . . . , αr), де W (α1, α2, . . . , αr) =  e e . . . e α1 α2 . . . αr · · · · · · · · · · · · αr−1 1 αr−1 2 . . . αr−1 r  — матриця Вандермонда. Оскiльки Wα — неособлива матриця, то матричне рiвняння WαZ =WA має єдиний розв’язок. Отже, матриця Z0 =  P1 P2 ... Pr  є єдиним розв’язком цього рiвняння. Таким чином, зображення матрицi A у виглядi суми (2) є єдиним з точнiстю до перестановки доданкiв. Теорему доведено. Нехай P ∈Mn(R) — iдемпотентна матриця рангу rankP = k. Вiдомо [4], що iдемпотентна матриця P дiагоналiзовна, тобто для P iснує матриця U ∈ GL(n,R) така, що UPU−1 = = [ Ik O O O ] . Тепер доведемо лему, яка має i самостiйний iнтерес. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 2 286 В. М. ПРОКIП Лема . Нехай P1, P2, . . . , Pk ∈Mn(R) — iдемпотентнi матрицi. Нехай, далi, rankPi = ri. Якщо PiPj = 0n,n для всiх i 6= j, то для матриць P1, P2, . . . , Pk iснує матриця T ∈ GL(n,R) така, що TPiT −1 = diag ( 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ r1+···+ri−1 e . . . e︸ ︷︷ ︸ ri 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ n−(r1+···+ri) ) , i = 1, 2, . . . , k. Доведення проведемо методом математичної iндукцiї. Доведемо справедливiсть леми для k = 2. Нехай T1 ∈ GL(n,R) така, що T1P1T −1 1 = P 1 = [ Ir1 O O O ] . Матрицю T1P2T −1 1 запишемо у виглядi T1P2T −1 1 = P 2 = [ P11 P12 P21 P22 ] , де P11 ∈Mr1(R), P22 ∈Mn−r1(R).Очевидно, що P 1P 2 = P 2P 1. З останньої рiвностi випливає, що P 2 = [ O O O P22 ] , де P22 — iдемпотентна матриця. Для матрицi P22 iснує матриця T2 ∈ ∈ GL(n− r1,R) така, що T2P22T −1 2 = [ Ir2 O O O ] . Отже, для оборотної матрицi T = [ Ir1 O O T2 ] T1 справджуються рiвностi TP1T −1 = diag ( e . . . e︸ ︷︷ ︸ r1 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ n−r1 ) , TP2T −1 = diag ( 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ r1 e . . . e︸ ︷︷ ︸ r2 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ n−(r1+r2) ) . Припустимо, що лема справедлива при k − 1, тобто для iдемпотентних матриць P1, P2, . . . . . . , Pk−1 ∈Mn(R) iснує матриця T0 ∈ GL(n,R) така, що T0PiT −1 0 = P i = diag ( 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ r1+...+ri−1 e . . . e︸ ︷︷ ︸ ri 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ n−(r1+...+ri) ) , i = 1, 2, . . . , k − 1. Матрицю T0PkT −1 0 запишемо у виглядi T0PkT −1 0 = P k =  P11 P12 . . . P1r P21 P22 . . . P2r . . . . . . . . . . . . Pr1 Pr2 . . . Prr  , де Pij ∈Mri,rj (R) для всiх i, j = 1, 2, . . . , r. Оскiльки PiPj = 0n,n для всiх i 6= j, то очевидно, що ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 2 ДIАГОНАЛIЗОВНIСТЬ МАТРИЦЬ НАД ОБЛАСТЮ ГОЛОВНИХ IДЕАЛIВ 287 P iP k = P kP i = 0n,n для всiх i 6= k. З останньої рiвностi отримуємо, що P k = [ O O O Pkk ] , де Pkk ∈ Mrk(R) — iдемпотентна матриця. Нехай Tkk ∈ GL(rk,R) така, що TkkPkkT −1 kk = [ Irk O O O ] . Неважко переконатись у тому, що для матрицi T = [ In−rk O O Tkk ] T0 справджуються рiвностi TPiT −1 = diag ( 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ r1+...+ri−1 e . . . e︸ ︷︷ ︸ ri 0 . . . 0︸ ︷︷ ︸ n−(r1+...+ri) ) для всiх i = 1, 2, . . . , k, що i доводить лему. Тепер доведемо основний результат даної статтi. Теорема 2. Нехай характеристичний многочлен матрицiA ∈Mn(R) допускає зображен- ня у виглядi добутку det(Inx−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , αi ∈ R, i = 1, 2, . . . , r. Матриця A дiагоналiзовна, тобто для A iснує матриця T ∈ GL(n,R) така, що TAT−1 = r⊕ i=1 αiIki тодi i тiльки тодi, коли виконуються наступнi двi умови: a) m(x) = (x− α1)(x− α2) . . . (x− αr) — мiнiмальний многочлен матрицi A; b) вiдповiднi iнварiантнi множники матриць Wα i [ Wα WA ] збiгаються з точнiстю до дiльникiв одиницi. Доведення. Необхiднiсть випливає з теореми 1. Достатнiсть. Нехай A ∈Mn(R) — матриця з характеристичним многочленом a(x) = det(Inx−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , αi ∈ R, i = 1, 2, . . . , r, та мiнiмальним многочленом m(x) = (x − α1)(x − α2) . . . (x − αr). Нехай, далi, вiдповiднi iнварiантнi множники матрицьWα i [ Wα WA ] збiгаються мiж собою з точнiстю до дiльникiв одиницi. Отже, матричне рiвняння WαZ =WA (3) є розв’язним. Нехай, далi, матриця Z0 =  P1 P2 ... Pr  ∈ Mnr,n(R), де Pj ∈ Mn(R), j = 1, 2, . . . , r, — розв’язок цього рiвняння. Iз рiвностi (3) отримуємо, що для матрицi A ∈ Mn(R) iснує зображення у виглядi ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 2 288 В. М. ПРОКIП A = α1P1 + α2P2 + . . .+ αrPr. (4) Нехай F — поле часток областi R. Оскiльки мiнiмальний многочлен матрицi A ∈ Mn(R) не має кратних коренiв, то матриця A над полем F перетворенням подiбностi зводиться до дiагонального вигляду, тобто для матрицi A iснує матриця T ∈ GL(n,F) така, що TAT−1 = r⊕ i=1 αiIki . На пiдставi теореми 1 для матрицi A над полем F iснує єдиний набiр попарно ортогональних iдемпотентних матриць Q1, Q2, . . . , Qr ∈Mn(F) (Q2 i = Qi, QiQj = 0n,n, i 6= j) таких, що A = α1Q1 + α2Q2 + . . .+ αrQr. Отже, матриця X0 =  Q1 Q2 ... Qr  ∈ Mnr,n(F) є розв’язком рiвняння (3). Оскiльки рiвняння (3) має єдиний розв’язок, то очевидно, що X0 = Z0. Отже, Pi = Qi — iдемпотентнi матрицi, до того ж PiPj = 0n,n для всiх i 6= j. На пiдставi леми матрицi P1, P2, . . . , Pr одним i тим же перетворенням подiбностi зводяться до дiагонального вигляду. Отже, враховуючи рiвнiсть (4), приходимо до висновку, що матриця дiагоналiзовна. Теорему доведено. Iз теореми 2 отримуємо узагальнення твердження 2 роботи [2]. Наслiдок. Нехай характеристичний многочлен a(x) матрицi A ∈Mn(R) допускає зобра- ження у виглядi добутку a(x) = det(Inx−A) = (x− α1) k1(x− α2) k2 . . . (x− αr)kr , де αi ∈ R, i = 1, 2, . . . , r. Нехай, далi, мiнiмальний многочлен матрицi A не має кратних коренiв, тобто m(x) = (x − α1)(x − α2) . . . (x − αr). Якщо (αi − αj) ∈ U(R) для всiх i 6= j, i, j = 1, 2, . . . , r, то матриця A дiагоналiзовна, тобто для A iснує матриця T ∈ GL(n,R) така, що TAT−1 = r⊕ i=1 Ikiαi. 1. Richter R. B., Wardlaw W. P. Diagonalization over commutative rings // Amer. Math. Monthly. – 1990. – 97, № 3. – P. 223 – 227. 2. Prokip V. On similarity of matrices over commutative rings // Linear Algebra and Appl. – 2005. – 399. – P. 225 – 233. 3. Прокiп В. М. Дiагоналiзацiя матриць над областю головних iдеалiв з мiнiмальним многочленом m(λ) = = (λ− α)(λ− β), α 6= β // Укр. мат. вiсн. – 2010. – 7, № 2. – С. 212 – 219. 4. Steger A. Diagonability of idempotent matrices // Pacif. J. Math. – 1969. – 19, № 3. – P. 535 – 542. Одержано 26.01.12 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2012, т. 64, № 2