Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті

Визначено фактичну та потенційну продуктивність лісостанів вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті, розподіл деревостанів аналізованого типу лісу на корінні й похідні в межах вікових груп....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автор:	Вітер, Р.М.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16424
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті / Р.М. Вітер // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 97-101. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16424
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-164242011-02-14T12:03:14Z Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті Вітер, Р.М. Визначено фактичну та потенційну продуктивність лісостанів вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті, розподіл деревостанів аналізованого типу лісу на корінні й похідні в межах вікових груп. Определены фактическая и потенциальная продуктивность лесных насаждений влажной дубово-грабовой бучины на Прикарпатье, распределение древостоев анализируемого типа леса на коренные и производные в пределах возрастных групп. Actual and potential productivity of forest stands in conditions of moist oak-hornbeam beech forest in the Precarpathians, distribution of stands of this forest type on original and secondary stands within the limits of age groups were determined. 2009 Article Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті / Р.М. Вітер // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 97-101. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16424 630*176.322 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Визначено фактичну та потенційну продуктивність лісостанів вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті, розподіл деревостанів аналізованого типу лісу на корінні й похідні в межах вікових груп.
format	Article
author	Вітер, Р.М.
spellingShingle	Вітер, Р.М. Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті
author_facet	Вітер, Р.М.
author_sort	Вітер, Р.М.
title	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті
title_short	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті
title_full	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті
title_fullStr	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті
title_full_unstemmed	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті
title_sort	лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на передкарпатті
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16424
citation_txt	Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті / Р.М. Вітер // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 97-101. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT víterrm lísívničaocínkavologoídubovograbovoíbučininaperedkarpattí
first_indexed	2025-07-02T17:45:53Z
last_indexed	2025-07-02T17:45:53Z
_version_	1836558167019880448
fulltext	ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 97 УДК 630176.322 Р. М. ВІТЕР ЛІСІВНИЧА ОЦІНКА ВОЛОГОЇ ДУБОВО-ГРАБОВОЇ БУЧИНИ НА ПЕРЕДКАРПАТТІ Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Визначено фактичну та потенційну продуктивність лісостанів вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті, розподіл деревостанів аналізованого типу лісу на корінні й похідні в межах вікових груп. К лю ч о в і с л о в а : букові ліси, тип лісу, корінні і похідні деревостани, групи віку, типологічний потенціал. Бук лісовий є однією з головних типоутворювальних порід у регіоні Українських Карпат, а деревостани букових типів лісу займають площу близько 500 тис. га [1]. Крім важливого господарсько-сировинного значення, букові ліси виконують низку унікальних захисних, водорегулюючих, рекреаційно-оздоровчих та інших корисних функцій. Пріоритетним завданням лісового господарства є раціональне й ефективне використання земель лісового фонду з метою отримання максимальної кількості деревних ресурсів з одиниці лісової площі з одночасним збереженням й відтворенням багатогранних екосферних функцій лісів [5]. Успішна реалізація цих завдань можлива за умови планування всіх лісівничих заходів на типологічній основі. Актуальним завданням лісової типології на сучасному етапі її розвитку є проведення кваліфікованого типологічного аналізу, який має на меті об’єктивну лісівничу оцінку типів лісу на підставі визначення фактичної й потенційної (максимальної) продуктивності деревостанів. Цей метод дає змогу виявити динамічні тенденції природної та штучної зміни порід, вибрати заходи щодо попередження небажаних змін. Показники типологічного аналізу дають змогу характеризувати рівень ведення лісового господарства. Впровадження цього методу у лісівничу практику підводить об’єктивну основу щодо встановлення природного потенціалу типів лісу за продуктивністю і для вибору заходів з інтенсифікації й підвищення продуктивності насаджень на перспективу, дає вихідний матеріал для об’єктивних економічних розрахунків, довгострокового проектування і планування в лісогосподарському виробництві [3, 4]. Об’єктом досліджень були лісові насадження вологої дубово-грабової бучини на території лісового фонду ДП "Калуське лісове господарство", де розташований один із локалітетів передгірних букових лісів. Типологічний аналіз цього типу лісу проведено згідно з методичними рекомендаціями проф. З. Ю. Герушинського [2]. Волога дубово-грабова бучина поширена у передгірному поясі Українських Карпат до висоти 600 м н. р. м. Найбільш поширені сірі лісові ґрунти на карбонатних лесоподібних суглинках, легко- і середньосуглинисті за механічним складом. У складі корінних деревостанів переважає бук лісовий І – Іа бонітету з домішкою дуба звичайного, граба, явора, клена гостролистого, липи дрібнолистої, черешні, осики, берези повислої та інших супутніх деревних порід. Завдяки високій зімкненості деревного намету, яка часто досягає 0,9 і вище, чагарниковий ярус переважно відсутній або слабо розвинений. У складі підліску ростуть ліщина звичайна, вовче лико, глід одноматочковий, калина звичайна, бруслина бородавчаcта, крушина ламка, бузина чорна і червона, жимолость пухнаста та ін. У живому надґрунтовому покриві домінують мегатрофні види: копитняк європейський, маренка запашна, осока волосиста, печіночниця звичайна, яглиця звичайна, зеленчук жовтий, медунка темна, зірочник гайовий та лісовий, підлісник європейський, переліска багаторічна, щитник чоловічий, безщитник жіночий, чина весняна, квасениця звичайна, купина багатоквіткова, підмаренник запашний, воронець колосистий, вероніка дібровна, * © Р.М. Вітер, 2009 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 98 веснівка дволиста, фіалка запашна та дивна, калюжниця болотна, підбіл звичайний, зубниця залозиста та бульбиста, кропива дводомна та ін. Встановлено, що загальна площа аналізованого типу лісу в районі досліджень становить 968,6 га, а загальний запас – 131,1 тис. м3 (табл. 1). Таблиця 1 Показники використання типологічного потенціалу вологої дубово-грабової бучини Існуючі насадження Еталонні насадження Група віку, років пло- ща, га запас на всій площі, м3 се- ред- ній за- пас, м3/га при- ріст, м3/га склад пов- нота за- пас, м3/га при- ріст, м3/га Потен- ційний запас на всій площі, м3 Ступінь викори- стання типоло- гічного потен- ціалу, % 1 – 10 34,6 484 14 2,8 6Бк3Д1Г+Яв 1,0 16 3,2 554 87,4 11 – 20 58,8 2228 38 2,5 7Бк3Д+Г,Лп 1,0 45 3,0 2646 84,2 21 – 30 167,4 11932 71 2,8 8Бк2Д+Г,Яв 0,9 128 5,1 21427 55,7 31 – 40 130,5 16368 125 3,6 8Бк1Д1Г+Бб 0,9 221 6,3 28841 56,8 41 – 50 144,2 20433 142 3,2 7Бк2Г1Д+Лп 0,8 270 6,0 38934 52,5 51 – 60 67,3 9808 146 2,7 6Бк4Д+Г,Яв 0,8 312 5,7 20998 46,7 61 – 70 164,4 28441 173 2,7 8Бк2Д+Г 0,8 351 5,4 57704 49,3 71 – 80 87,6 15505 177 2,4 7Бк2Д1Яв+Г 0,8 377 5,0 33025 46,9 81 – 90 18,6 3385 182 2,1 8Бк2Д+Г,Яв 0,7 382 4,5 7105 47,6 91 – 100 45,3 9319 206 2,2 9Бк1Д+Г 0,7 412 4,3 18664 49,9 101 – 110 28,5 7011 246 2,3 10Бк+Д,Г 0,7 441 4,2 12569 55,8 111 – 120 21,4 6163 288 2,5 9Бк1Д,од.Г 0,7 456 4,0 9758 63,2 Разом: 968,6 131077 – – – – – – 252224 – Середнє: – – 135 2,8 – 0,84 260 5,2 – 52,0 Середній вік насаджень сягає 50 років, повнота – 0,62, бонітет – І. За площею переважають деревостани віком 21 – 30 рр., а найменшу площу (21,4 га) займають насадження віком 111 – 120 рр. Максимальний запас сконцентровано у групі віку 61 – 70 рр., а мінімальний – у молодняках віком до 10 років. З метою порівняння фактичної та потенційної продуктивності лісів у кожній групі віку проведено відбір еталонних насаджень. Еталони вибирали з корінних деревостанів, які у певному типі лісу за породним складом, повнотою, продуктивністю й товарністю найбільшою мірою відповідають господарсько-економічним цілям, максимально використо- вують природну родючість ґрунту, даючи найвищий річний приріст деревини, а також ефективно виконують екологічні функції, характеризуються стійкістю до негативного впливу біотичних, абіотичних та антропогенних чинників. Установлено, що еталонні деревостани мають найвищу продуктивність у всіх вікових групах. Зокрема, у групах віку від 21 – 30 до 111 – 120 рр. запас еталонів у 1,6 – 2,1 разу вищий порівняно із середнім фактичним запасом. Найменша різниця цих показників спостерігається у молодняках. Середній фактичний запас деревостану цього типу лісу становить 135 м3/га, а середній запас існуючих еталонних насаджень майже удвічі більший – 260 м3/га. Відбувається послідовне зростання з віком як фактичних, так і потенційних запасів стовбурної деревини, а максимальними запасами характеризуються еталонні деревостани віком 111 – 120 рр. (рис. 1). Середній фактичний приріст становить 2,8 м3/га, що на 2,4 м3/га менше, ніж середній потенційний приріст. Максимальні значення цього показника відмічено у групі віку 31 – 40 рр., що пояснюється інтенсивним приростом за висотою та діаметром і, відповідно, збільшенням об’єму деревини на цьому віковому етапі. Еталонні деревостани є високоповнотними у групах віку від 1 – 10 до 71 – 80 рр. і середньоповнотними у старшому віці, а їх середня повнота становить 0,84. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 99 У всіх вікових групах у складі корінних еталонних деревостанів переважає типоутворювальна порода – бук лісовий, частка якого коливається від 6 до 10 одиниць. Найвищу частку бука виявлено у насадженнях віком понад 90 р. Дуб звичайний – характерна домішка у деревостані цього типу лісу і господарсько цінна порода, яка суттєво поліпшує сортиментну структуру насаджень. Частка дуба у складі варіює від 5 до 40 %, досягаючи максимального значення у групі віку 51 – 60 рр. Домішка граба у більшості вікових груп не перевищує 5 – 10 %, і лише у групі віку 41 – 50 р. досягає 20 %. Крім цього, у складі корінних деревостанів представлені клен-явір, липа дрібнолиста, береза повисла. 0 50 100 150 200 250 300 350 400 450 500 5 15 25 35 45 55 65 75 85 95 105 115 Вік, років За па с, м 3 /г а Середній фактичний запас Середній потенційний запас Рис. 1 – Динаміка фактичних і потенційних запасів деревостанів Ступінь використання типологічного потенціалу – виражене у відсотках відношення фактичного запасу до потенційного, тобто максимального у цих лісорослинних умовах. Мінімальне значення цього показника встановлено у групі віку 51 – 60 рр., а максимальне (87,4 %) – у молодняках віком до 10 р. Також високим показником характеризуються молодняки віком 11 – 20 р. – 84,2 %. У групах віку від 51 – 60 до 91 – 100 рр. ступінь використання типологічного потенціалу не досягає 50 %. Середнє значення аналізованого показника за типом лісу становить лише 52 %. У кожній віковій групі проведено розподіл деревостанів на корінні та похідні, оскільки це має важливе значення для встановлення причин небажаної зміни порід і проектування лісогосподарських заходів. У цьому типі лісу встановлене суттєве домінування похідних деревостанів, частка яких сягає 60,2 % від загальної площі. Загалом за складом порід виділено вісім типів похідних деревостанів, серед яких переважають дубняки – 29,9 %. На грабняки припадають 10,5 %, березняки – 5,3 %, дубняки (з дуба північного) – 4,0 %, ялинники – 3,2 %, модринники – 2,7 %, осичники – 2,4 %, а найменшу площу займають вільшняки – 2,2 % (табл. 2). Загальна площа малоцінних насаджень граба та м’яколистяних порід доволі значна і становить 197,6 га (20,4 %). Частка похідних деревостанів штучного походження з переважанням господарсько цінних порід (дуба звичайного, дуба північного, модрини, ялини) сягає 39,8 %. Найбільша частина похідних деревостанів має вік 61 – 80 років, а найменша – 1 – 10 років. У молодняках віком до 10 р. похідні деревостани представлені лише дубняками. У цьому віці доцільно переформувати такі насадження у корінні шляхом створення часткових культур бука та інших господарсько цінних порід. Важливе значення має своєчасне проведення освітлень у цьому віці. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 100 У молодняках віком 11 – 20 рр. у складі похідних деревостанів домінують господарсько цінні породи: модрина, ялина, дуб звичайний і дуб північний, а найбільша частка модринників становить 8,5 % від площі насаджень цієї групи віку. На цьому віковому етапі регулювання складу насаджень досягається проведенням прочищень. Малоцінні березняки становлять 0,9 % площі, і тут доцільно застосувати реконструктивні заходи. Таблиця 2 Розподіл деревостанів вологої дубово-грабової бучини на корінні та похідні Типи деревостанів і їх площа, (га / %) похідні Група віку, років Загальна площа, га корін ні дубня- ки дубня- ки (з Дпн) мод- рин- ники ялин- ники граб- няки осич- ники віль- шня- ки берез- няки разом: 1 – 10 34,6 100 29,6 85,5 5,0 14,5 – – – – – – – 5,0 14,5 11 – 20 58,8 100 46,8 79,6 2,1 3,6 3,6 6,1 5,0 8,5 0,4 0,7 – – – 0,9 1,5 12,0 20,4 21 – 30 167,4 100 62,9 37,6 52,7 31,5 – – – 26,4 15,7 18,2 10,9 – 7,2 4,3 104,5 62,4 31 – 40 130,5 100 56,2 43,1 37,7 28,9 26,1 20,0 – – 10,5 8,0 – – – 74,3 56,9 41 – 50 144,2 100 49,7 34,5 8,6 6,0 5,0 3,5 – 0,7 0,5 54,0 37,4 – 5,8 4,0 20,4 14,1 94,5 65,5 51 – 60 67,3 100 21,5 31,9 21,9 32,6 – – 8,7 12,9 9,4 14,0 – 5,8 8,6 – 45,8 68,1 61 – 70 164,4 100 47,7 29,0 42,6 25,9 4,1 2,5 21,0 12,8 10,0 6,1 1,7 1,0 4,9 3,0 9,4 5,7 23,0 14,0 116,7 71,0 71 – 80 87,6 100 25,2 28,8 50,9 58,1 – – 11,5 13,1 – – – – 62,4 71,2 81 – 90 18,6 100 7,7 41,4 10,9 58,6 – – – – – – – 10,9 58,6 91 – 100 45,3 100 16,3 36,0 29,0 64,0 – – – – – – – 29,0 64,0 101 – 110 28,5 100 10,8 37,9 17,7 62,1 – – – – – – – 17,7 62,1 111 – 120 21,4 100 11,1 51,9 10,3 48,1 – – – – – – – 10,3 52,9 Усього: га/% 968,6 100 385,5 39,8 289,4 29,9 38,8 4,0 26,0 2,7 31,3 3,2 102,0 10,5 23,1 2,4 21,0 2,2 51,5 5,3 583,1 60,2 Найбільшу площу серед похідних деревостанів займають дубняки віком 21 – 80 рр. У насадженнях старшого віку (81 – 120 рр.) виявлено лише корінні деревостани та похідні дубняки, причому дубняки переважають у групах віку від 81 – 90 до 101 – 110 рр. У віковій групі 41 – 50 рр. встановлено домінування малоцінних похідних грабняків – 37,4 %, і ці насадження трапляються лише у віковому діапазоні 21 – 70 рр. Осичники поширені лише у групах віку 21 – 30 і 61 – 70 рр., вільшняки у віці 41 – 70 рр., а березняки у групах віку 11 – 20; 21 – 30; 41 – 50 і 61 – 70 рр. Корінні деревостани займають 39,8 % від загальної площі типу лісу і переважають лише у трьох групах віку – 1 – 10; 11 – 20 та 111 – 120 рр., причому найвищу їх частку відмічено у молодняках. У групі корінних деревостанів переважають низькоповнотні (45,1 %) і середньоповнотні (41,2 %) насадження, а частка високоповнотних становить лише 13,7 %. У групі похідних деревостанів виявлено чітке домінування середньоповнотних лісостанів (58,6 %). На низькоповнотні та високоповнотні припадає відповідно 27,3 % та 14,1 %. Висновки. Ступінь використання типологічного потенціалу деревостанів вологої дубово-грабової бучини за віковими групами коливається в межах від 46,7 до 87,4 % за ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 101 середнього значення 52 %. Причиною цього є наявність малоцінних низькопродуктивних похідних грабняків, березняків, осичників, вільшинників та низькоповнотних деревостанів, які займають 20,4 і 32,8 % від площі деревостанів дубово-грабової бучини. Загалом частка похідних насаджень становить 60,2 %. Корінні деревостани переважають у молодняках і у групі віку 111 – 120 рр. Підвищення продуктивності лісів можливе шляхом переформування розладнаних низькоповнотних і низькопродуктивних насаджень у корінні деревостани. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Герушинський З. Ю. Типологія лісів Українських Карпат: Навчальний посібник. – Львів: Піраміда, 1996. – 208 c. 2. Герушинский З. Ю. Методические указания для проведения научно-исследовательской работы по теме "Типологический анализ лесов". – Львов, 1979. – 16 с. 3. Остапенко Б. Ф., Герушинский З. Ю. Типологический анализ лесов // Экология. – 1975. – № 4. – С. 36 – 46. 4. Остапенко Б. Ф., Пастернак П. С. Лесоэкологическая типология, её приципы и задачи. – М.: Наука, 1985. – 210 с. 5. Парпан В. І. Сучасні засади гірського лісівництва // Науковий вісник УкрДЛТУ: Лісівницькі дослідження в Україні. – Львів: УкрДЛТУ, 1996. – Вип. 5. – С. 34 – 38. Viter R. M. FORESTRY EVALUATION OF MOIST OAK-HORNBEAM BEECH FOREST IN THE PRECARPATHIANS Precarpathian National University by Vasyl Stefanyk Actual and potential productivity of forest stands in conditions of moist oak-hornbeam beech forest in the Precarpathians, distribution of stands of this forest type on original and secondary stands within the limits of age groups were determined. K e y w o r d s : beech forests, type of forest, root and derivative treestates, groups of age, typological potential. Витер Р. М. ЛЕСОВОДСТВЕННАЯ ОЦЕНКА ВЛАЖНОЙ ДУБОВО-ГРАБОВОЙ БУЧИНЫ НА ПРИКАРПАТЬЕ Прикарпатский национальный университет имени Василя Стефаника Определены фактическая и потенциальная продуктивность лесных насаждений влажной дубово-грабовой бучины на Прикарпатье, распределение древостоев анализируемого типа леса на коренные и производные в пределах возрастных групп. К лю ч е в ы е с л о в а : буковые леса, тип леса, коренные и производные древостои, возрастные группы, типологический потенциал. Одержано редколегією 12.12.2008 р.

Лісівнича оцінка вологої дубово-грабової бучини на Передкарпатті

Репозитарії

Схожі ресурси