Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму

Запропоновано методику оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму, що дає можливість на науковій основі створювати нові та довгостроково експлуатувати існуючі рекреаційні об’єкти на території лісового та природно-заповідного фонду....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Плугатар, Ю.В., Рудь, А.Г., Папельбу, В.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16434
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму / Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 149-152. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16434
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-164342011-02-14T12:03:22Z Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму Плугатар, Ю.В. Рудь, А.Г. Папельбу, В.В. Запропоновано методику оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму, що дає можливість на науковій основі створювати нові та довгостроково експлуатувати існуючі рекреаційні об’єкти на території лісового та природно-заповідного фонду. Предложена методика оценки состояния рекреационно-оздоровительных лесов в горном Крыму, дающая возможность на научной основе создавать новые и долгосрочно эксплуатировать существующие рекреационные объекты на территории лесного и природно-заповедного фонда. Method of evaluation of recreation & sanitation forests condition in mountain Crimea is suggested. It gives possibility to create on the scientific base the new objects and to use for a long time existing recreational objects in the territory of forest fund and protected areas. 2009 Article Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму / Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 149-152. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16434 63022:630.228.2:630231.31 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Запропоновано методику оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму, що дає можливість на науковій основі створювати нові та довгостроково експлуатувати існуючі рекреаційні об’єкти на території лісового та природно-заповідного фонду.
format	Article
author	Плугатар, Ю.В. Рудь, А.Г. Папельбу, В.В.
spellingShingle	Плугатар, Ю.В. Рудь, А.Г. Папельбу, В.В. Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму
author_facet	Плугатар, Ю.В. Рудь, А.Г. Папельбу, В.В.
author_sort	Плугатар, Ю.В.
title	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму
title_short	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму
title_full	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму
title_fullStr	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму
title_full_unstemmed	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму
title_sort	методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському криму
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16434
citation_txt	Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму / Ю.В. Плугатар, А.Г. Рудь, В.В. Папельбу // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 149-152. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT plugatarûv metodikaocínûvannâstanurekreacíjnoozdorovčihlísívugírsʹkomukrimu AT rudʹag metodikaocínûvannâstanurekreacíjnoozdorovčihlísívugírsʹkomukrimu AT papelʹbuvv metodikaocínûvannâstanurekreacíjnoozdorovčihlísívugírsʹkomukrimu
first_indexed	2025-07-02T17:46:21Z
last_indexed	2025-07-02T17:46:21Z
_version_	1836558196066484224
fulltext	ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 149 УДК 63022:630.228.2:630231.31 Ю. В. ПЛУГАТАР, А. Г. РУДЬ, В. В. ПАПЕЛЬБУ* МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧИХ ЛІСІВ У ГІРСЬКОМУ КРИМУ Кримська гірсько-лісова науково-дослідна станція УкрНДІЛГА Запропоновано методику оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму, що дає можливість на науковій основі створювати нові та довгостроково експлуатувати існуючі рекреаційні об’єкти на території лісового та природно-заповідного фонду. К лю ч о в і с л о в а : рекреація, стадії рекреаційної дигресії, моніторинг заповідних об’єктів. Гірський Крим є популярним кліматичним курортом. Останнім часом у Криму відпочи- вають понад п’ять мільйонів людей на рік, і передбачається збільшення чисельності відпочи- ваючих найближчим часом. Важливу роль в оздоровленні населення мають відігравати лісові насадження. Господар- ська перспектива рекреаційного використання лісів має бути зорієнтована на задоволення зростаючої потреби відвідування лісів з метою надання відпочинку вищої якості на курорті. При цьому лісові насадження мають стабільно виконувати екологічні функції, формувати середовище, а відпочинок у лісі – бути максимально привабливим, комфортним і не завдавати шкоди окремим компонентам лісу і лісу загалом. У кримських лісах реєструються імпульсна та хронічна рекреаційна діяльність. Внаслі- док хронічної дії рекреації ліси набули певної стабільності, яка відповідає умовам абіотичного середовища, тобто відбулася екзогенна сукцесія. Рекреаційному пресу піддаються не всі площі лісів. Особливий інтерес викликають атрактивні об’єкти, які переважно включені до природно-заповідного фонду (ПЗФ), де згідно із законодавством рекреаційна діяльність не допускається. У гірсько-лісовій частині Криму до категорії лісів природоохоронної, наукової, історико-культурної спадщини входять понад 170 заповідних об’єктів. На території підприємств Рескомлісу АР Крим знаходяться 44 об’єкти ПЗФ, у тому числі 18 об’єктів загальнодержавного и 26 об’єктів місцевого значення. Режим заповідання їх неоднаковий – від суцільного (заповідники) до спрямованої регуляції господарської діяльності (заказники та пам’ятки природи). Господарська діяльність на території природно-заповідного фонду регламентована поло- женням про заповідники. Одним із пунктів, що регламентують режим ведення господарства, передбачено проведення еколого-просвітницької діяльності серед населення. Така діяльність має базуватися на науковій основі. На території заповідного об’єкта здійснюють зонування з виділенням територій, на яких виключається будь-яка господарська діяльність (формується ядро заповідного об’єкта). У буферній зоні можлива організація еколого-просвітницької діяльності. Оптимальною в цих умовах є організація регульованої екскурсійної діяльності, що ви- ключає стихійну рекреацію. Вся еколого-просвітницька і рекреаційна діяльність на об’єктах ПЗФ підлягає суворій регламентації з урахуванням статусу території. На підставі науково- обґрунтованих розробок складаються рекомендації щодо організації екскурсійного марш- руту. Вони включають прокладання маршруту на місцевості, у міру можливості використовуючи існуючу мережу стежок із улаштуванням місць для короткочасного відпочинку, видових майданчиків тощо. Для недопущення руйнівної дії рекреації на елементи насадження при функціонуванні екскурсійного маршруту на території заповідного об’єкта встановлюють допустимі рекреа- ційні навантаження, які базуються на врахуванні найважливішої функції лісу в гірських умовах – водорегулюючої [1]. При рекреаційному використанні території (екскурсіях) у * © Ю. В. Плугатар, А. Г. Рудь, В. В. Папельбу, 2009 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 150 межах норми не знижується водорегулююча роль лісів, забезпечується природне віднов- лення головних лісоутворювальних порід, зберігаються санітарно-гігієнічні функції лісу та естетична цінність ландшафту. Допустимі рекреаційні навантаження визначають для кожної конкретної ділянки стежки з урахуванням типу лісу [2]. На підставі допустимих рекреаційних навантажень визначають екологічну місткість еколого-пізнавального маршруту [3]: ∑= n 1 РдxHSVe , де: Vе – екологічна місткість маршруту, годин/день; n – кількість типів лісу на ділянці; Sх – площа конкретного типу лісу або його частини, га; НРд – навантаження рекреаційне, допустиме для конкретного типу лісу, годин/га на день. Екологічна місткість пізнавальної стежки, визначена за певний час, є основою для отримання ліміту на рекреаційну діяльність конкретного об’єкта. До основних вимог при відвідуванні таких об’єктів належать обмеження на вільне переміщення на їх території, заборона збору трав’янистих рослин і влаштування місць відпочинку на ділянках, не передбачених у маршруті екскурсії. Правила перебування на території ПЗФ, розроблені для об’єктів, розписані на аншлагах, які встановлюють у відповідних місцях. Заповідність передбачає вилучення "від людей – для людей", але водночас будь-які заповідники, як абсолютні, так і з елементами спрямованої регуляції господарської діяльності, звичайно ж, залишаються в системі суспільного природокористування, і тому зазначене "вилучення" за сутністю є лише умовним. Не може бути охорони для охорони – заповідність завжди звернена до суспільства, до людей, тому що призначена для збереження унікальних природних ресурсів і має служити вихованню дбайливого ставлення до них. Моніторинг заповідних об’єктів. Рекреаційний вплив на ліс вивчається шляхом закладання облікових секцій, в окремих випадках вони об’єднані у трансекти. Облікові секції розміром 20 х 20 м розміщені на прямій, через проміжки на певній відстані одна від одної у міру збільшення відстані до ядра рекреаційного об’єкта. На секціях вивчають: таксаційну характеристику деревостанів; стан дерев (пошкодження); природне поновлення головних лісоутворювальних порід; стан поверхні і деякі фізичні властивості ґрунту; засміченість території; видовий склад і рясноту покриття поверхні ґрунту травостоєм. Стан дерев визначають за ступенем пошкодження крон, стовбурів і коріння. Пошко- дження дерев підрозділяють на сильні та слабкі. До сильних пошкоджень належать облом гілок понад третини крони, зламування верхівок, пошкодження різними чинниками на одній третині діаметра стовбура, окоренка, кореневих лапах. Менш інтенсивні пошкодження вважають слабкими. Природне поновлення головних лісоутворювальних порід оцінюють прямим обліком кількості сходів і підросту за породами на пробних ділянках (трансектах) із перерахуванням цієї кількості на один гектар. Стан поверхні ґрунту оцінюють за категоріями: 0 – поверхня не порушена; 1 – поодинокі проходи, підстилка розпушена; 2 – стежки у підстилці; 3 – стежки без підстилки; 4 – стежки або дороги з розмивом; 5 – наноси дрібнозему, каменів. Ступінь покриття ґрунту травостоєм і мохом на обліковій території визначають у відсотках. Установлюють видовий склад і рясноту кожного виду. Засміченість території оцінюють шляхом обліку частки площі (у відсотках), укритої сміттям (склом, металевою тарою, поліетиленом, папером тощо). Стан поверхні ґрунту, проективне покриття ґрунту травостоєм і мохом, засміченість і природне поновлення оцінюють на облікових ділянках, розташованих за периметром пробних площ, накладанням сітки площею 1 м2 з комірками 10 х 10 см, тобто одна комірка складає – 1 % площі. Для цього за периметром натягають шнур із метровою розміткою, де ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 151 кожен четвертий метр є обліковим. Таким чином, обстежувана площа на пробі завжди перевищує 50 м2, має чітко визначені координати, що дає змогу при повторних спостереженнях вивчати динаміку необхідного параметра. На підставі отриманих даних установлюють стадію рекреаційної дигресії. Стадії рекреаційної дигресії. Важливою особливістю рекреаційного лісокористування в умовах Криму є вибірковість і нерівномірність розміщення об’єктів рекреації з великою інтенсивністю навантажень у лісовому фонді. В горах, особливо на їх південному макросхилі, рекреаційні об’єкти переважно розташовані в насадженнях, які сформувалися в умовах недостатнього зволоження. Це відбивається на складі порід, просторовій будові (куртинами). Насадження характеризуються низьким річним приростом за запасом і високою стійкістю до негативного впливу чинників середовища. В таких екстремальних умовах уповільненого росту вкрай важко виявити ступінь впливу рекреації на стан деревостану, інтенсивність росту за діаметром, а тим більше за висотою. Зміни внаслідок рекреації виявляються в ушкодженні стовбурів і гілок дерев, але таких дерев виявлено дуже мало (до 5 %), і розподіляти їх за стадіями недоцільно. У реальних умовах при наявному високому рівні рекреаційної дигресії, тобто наявності кострищ і багатьох витоптаних ділянок на поверхні ґрунту, деревостан за інтенсивністю росту не відрізняється від ділянок з меншими рекреаційними навантаженнями. При дослідженні впливу рекреаційних навантажень на фізичні властивості ґрунту (об’ємну масу) на ділянках із стабілізованими стадіями рекреаційної дигресії не виявлено чітких змін його ущільнення за стадіями рекреаційної дигресії як у верхньому, так і в нижніх горизонтах, але на поверхні ґрунту вони помітні. Таким чином при окомірному встановленні стадії дигресії, тобто при наявності видимих ознак її різної інтенсивності на поверхні ґрунту ця залежність на основних компонентах лісу і, особливо, деревостані, не відбивається. Можливо, на цей час кількість не перейшла в якість. У цій ситуації найбільш об’єктивним показником, який характеризує стадії рекреаційної дигресії, слід вважати зміни у стані поверхні ґрунту, наведені у табл. 1. Крім того, цей показник пояснює причину нерівномірного розміщення поновлення головних лісових порід і підліску на площі насадження, а також трав’яного покриву. Від стану поверхні ґрунту залежить також дуже важлива водорегулююча функція лісу, що доведено експериментально. На ділянці для встановлення стадії рекреаційної дигресії оцінюють стан поверхні ґрунту з фіксацією змін. Зміни класифікують на: загальну витоптаність (поодинокі проходи, підстилка розпушена); стежки в підстилці; стежки без підстилки (травостою); стежки або дороги з розмивом; наноси дрібнозему, підстилки, каміння. Окомірне визначення стадії рекреаційної дигресії ділянки не допускається. Таблиця 1 Показники для визначення ступеня рекреаційної дигресії Стадії рекреаційної дигресії Показники I II III IV V Загальна витоптаність із стежками в підстилці або траві, % до 25 до 50 >50 Один із показників або всі разом: стежки або дороги без підстилки або травостою, стежки або дороги з розмивом, наноси дрібнозему і каміння, % до 5 до 10 до 20 до 30 >30 При І стадії рекреаційної дигресії ділянки вважають умовно непорушеними, при ІІ і ІІІ стадіях – слабко порушеними, при IV – сильно порушеними, а при V – дуже сильно порушеними. Господарські заходи на ділянках перших трьох стадій проводять згідно з основними правилами господарювання. На ділянках ІV стадії дигресії планують заходи щодо координації стежкової мережі шляхом розпушування ґрунту на окремих стежках (тобто їх ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 152 ліквідують). Ділянки V стадії дигресії на певний час виключають із рекреаційного користу- вання і замінюють на знов улаштовані. У процесі функціонування рекреаційного об’єкта з урахуванням стану території проводять корекцію умов його використання. Висновки та пропозиції. Створення еколого-пізнавальних маршрутів на територіях заповідних об’єктів дає змогу сконцентрувати основні потоки екскурсантів у зонах, де вплив відвідувачів на ландшафт є мінімальним. Розробка маршруту здійснюється індивідуально для кожного об’єкта з урахуванням рівня його заповідання за умови виключення з використання ядра заповідного об’єкта. Рекреаційну місткість маршруту визначають на підставі допустимих рекреаційних навантажень з урахуванням лісорослинних умов. Після закінчення екскурсійного сезону необхідно здійснювати моніторинг території заповідного об’єкта науковими організаціями з виявленням змін у стані рослинності й намічати господарські заходи щодо усунення негативного впливу. Запропонована методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму дасть можливість на науковій основі як створювати нові, так і довгостроково експлуатувати існуючі рекреаційні об’єкти на території лісового та природно-заповідного фонду. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Поляков А. Ф., Савич Е. И., Рудь А. Г. Авторское свидетельство СССР 1531919. Способ определения рекреационних нагрузок в горних условиях. – 1985. – 4 с. 2. Поляков А. Ф., Плугатарь Ю. В., Рудь А. Г. Метод определения допустимых рекреационных нагрузок на лесные экосистемы горных водосборов Крыма // Агроекологічний журнал. – 2008. – № 1. – С. 22 – 27. 3. Плугатар Ю. В. Із лісів Криму. Монографія. – Х.: Нове слово, 2008. – 462 с. Plugatar Ju. V., Rud A. G., Papelbu V. V. METHODS OF EVALUATION OF RECREATION & SANITATION FORESTS CONDITION IN MOUNTAIN CRIMEA Crimean Mountain-Forest Research Station of Uriffm Method of evaluation of recreation & sanitation forests condition in mountain Crimea is suggested. It gives possibility to create on the scientific base the new objects and to use for a long time existing recreational objects in the territory of forest fund and protected areas. K e y w o r d s : recreation, stages of recreational digression, monitoring of protected objects. Плугатарь Ю. В., Рудь А. Г., Папельбу В. В. МЕТОДИКА ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ РЕКРЕАЦИОННО-ОЗДОРОВИТЕЛЬНЫХ ЛЕСОВ В ГОРНОМ КРЫМУ Крымская горно-лесная научно-исследователськая станция УкрНИИЛХА Предложена методика оценки состояния рекреационно-оздоровительных лесов в горном Крыму, дающая возможность на научной основе создавать новые и долгосрочно эксплуатировать существующие рекреационные объекты на территории лесного и природно-заповедного фонда. К лю ч е в ы е с л о в а : рекреация, стадии рекреационной дигрессии, мониторинг заповедных объектов. Одержано редколегією 12.12.2008 р.

Методика оцінювання стану рекреаційно-оздоровчих лісів у гірському Криму

Репозитарії

Схожі ресурси