Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України

Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України

Проаналізовані сучасний стан і господарське використання земельного фонду поліської та лісостепової частин Чернігівської та Сумської областей і використання земель лісомеліоративного фонду. Проведено аналіз лісокультурної справи в Новгород-Сіверському Поліссі протягом останніх 10-ти років. Запропоно...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Гладун, Г.Б., Дем’яненко, Л.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16437
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України / Г.Б. Гладун, Л.В. Дем’яненко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 167-175. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16437
record_format dspace
spelling irk-123456789-164372011-02-14T12:03:17Z Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України Гладун, Г.Б. Дем’яненко, Л.В. Проаналізовані сучасний стан і господарське використання земельного фонду поліської та лісостепової частин Чернігівської та Сумської областей і використання земель лісомеліоративного фонду. Проведено аналіз лісокультурної справи в Новгород-Сіверському Поліссі протягом останніх 10-ти років. Запропоновані шляхи удосконалення лісомеліоративних насаджень регіону досліджень. Проанализировано современное состояние и хозяйственное использование земельного фонда полесской и лесостепной частей Черниговской и Сумской областей и использование земель лесомелиоративного фонда.Проведен анализ лесокультурного дела в Новгород-Cеверском Полесья в течение последних 10-ти лет. Предложены пути усовершенствования лесомелиоративных насаждений региона исследований. Modern condition and economic use of Land Fund in Polissya and Forest-Steppe Zone of Chernigiv and Sumy regions as well as the use of the lands of Forest Melioration Fund were analyzed. Forest cultivation in Novgorod-Siverske Polissya was analyzed for last 10 years. The ways of improvement of forest reclamation stands are suggested for investigated region. 2009 Article Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України / Г.Б. Гладун, Л.В. Дем’яненко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 167-175. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16437 630*26:630*913 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Проаналізовані сучасний стан і господарське використання земельного фонду поліської та лісостепової частин Чернігівської та Сумської областей і використання земель лісомеліоративного фонду. Проведено аналіз лісокультурної справи в Новгород-Сіверському Поліссі протягом останніх 10-ти років. Запропоновані шляхи удосконалення лісомеліоративних насаджень регіону досліджень.
format Article
author Гладун, Г.Б.
Дем’яненко, Л.В.
spellingShingle Гладун, Г.Б.
Дем’яненко, Л.В.
Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України
author_facet Гладун, Г.Б.
Дем’яненко, Л.В.
author_sort Гладун, Г.Б.
title Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України
title_short Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України
title_full Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України
title_fullStr Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України
title_full_unstemmed Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України
title_sort формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини україни
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2009
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16437
citation_txt Формування сучасних агролісоландшафтів північно-східної частини України / Г.Б. Гладун, Л.В. Дем’яненко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 167-175. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT gladungb formuvannâsučasnihagrolísolandšaftívpívníčnoshídnoíčastiniukraíni
AT demânenkolv formuvannâsučasnihagrolísolandšaftívpívníčnoshídnoíčastiniukraíni
first_indexed 2025-07-02T17:46:30Z
last_indexed 2025-07-02T17:46:30Z
_version_ 1836558204852502528
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 167 УДК 630*26:630*913 Г. Б. ГЛАДУН1, Л. В. ДЕМ’ЯНЕНКО2 * ФОРМУВАННЯ СУЧАСНИХ АГРОЛІСОЛАНДШАФТІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ 1. Український науково-дослідний інститут лісового господарства і агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького 2. ДП "Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція" УкрНДІЛГА Проаналізовані сучасний стан і господарське використання земельного фонду поліської та лісостепової частин Чернігівської та Сумської областей і використання земель лісомеліоративного фонду. Проведено аналіз лісокультурної справи в Новгород-Сіверському Поліссі протягом останніх 10-ти років. Запропоно- вані шляхи удосконалення лісомеліоративних насаджень регіону досліджень. К лю ч о в і с л о в а : лісомеліоративні насадження, ерозія ґрунтового покриву, консервація малопродуктив- них і деградованих земель Вважається, що північно-східна частина країни характеризується порівняно сприятли- вими екологічними показниками, за винятком хіба що радіоактивного забруднення [4, 5]. Проте, це зовсім не так. Зміна історично сформованого співвідношення земельних угідь різних категорій, а також концентрація сільськогосподарських площ сприяли підсиленню шкідливої дії кліматичних чинників. Останнім часом значної шкоди завдають посушливі явища та суховії, частішими стали пізні весняні та ранні осінні приморозки, значного розвитку в регіоні набули водна ерозія ґрунтів і дефляція. Відомо, що найбільшу роль у стані гідротермічного режиму території аграрного призна- чення відіграє динаміка переміщення повітряних мас. Посилення швидкості вітру до 25 м/с відбувається один раз на два роки в усіх областях Полісся. З вірогідністю 41 – 50 % у регіоні досліджень щороку швидкість вітру перевищує 25 м/с, причому частота цього явища протя- гом перших трьох місяців року досягає 23 %. Максимальна зареєстрована швидкість вітру сягає 40 м/с. Вітер із швидкістю до 20 м/с реєструється у середньому 17 разів на рік із вірогідністю 60 %, а із швидкість до 15 м/с – 22 рази на рік із вірогідністю 100 % [2]. Унаслідок дії вітру такої високої швидкості при низькій вологості поверхневого шару ґрунту виникають пилові бурі, які можуть охоплювати 2 – 3 адміністративних райони. У Чернігівській області реєструється у середньому шість випадків стихійних пилових бур на рік, а в Сумській – до двох випадків на рік. У північніших регіонах Новгород-Сіверського Полісся пилові бурі поширені в кінці зими, а у південніших – у квітні та червні. Незважаючи на доволі високу загальну лісистість території (Чернігівська область – 22,7 %, Сумська – 19,2 % [12, 13]), понад 40 % орних земель піддаються процесам дефляції ґрунтового покриву та водній ерозії, у весняно-літні періоди спостерігаються посухи та суховії. Прояв таких негативних чинників зумовлений фрагментарністю природного рослин- ного покриву, низькими показниками полезахисної лісистості та протиерозійної ефектив- ності лісомеліоративних насаджень [1, 19]. Розораність сільськогосподарських угідь Чернігівської області становить 65,8 %, Сум- ської – 73 %. Цей показник є високим порівняно з Європейськими країнами. Загальна площа полезахисних смуг (ПЛС) у Чернігівській області сягає 10065,5 га, Сумській – 10236 га [11, 14], причому вони займають 0,7 та 0,8 % земельного фонду областей відповідно. Більшістю ПЛС утрачені захисні функції в результаті відсутності належного догляду за ними. У Сумській області ПЛС передані агролісгоспам, які протягом останніх двох років провели рубки догляду на площі 1,2 тис. га з метою оптимізації конструкції лісових смуг. У Чер- нігівській області лише 300 га ПЛС мають господаря, а в решті ПЛС рубки догляду не проводяться. У результаті проведення земельної реформи обласними управліннями земельних ресур- сів заплановано вивести із сільськогосподарського користування 141,7 тис. га земель у Чернігівській області та 67,9 тис. га у Сумської області [16, 17]. На таких землях вирощуван- ня сільськогосподарської продукції є збитковим. На ділянках земель цієї категорії * © Г. Б. Гладун, Л. В. Дем’яненко, 2009 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 168 переважають ґрунти легкого механічного складу та еродовані (різного ступеня змиті та розмиті), виходи материнських порід. Найкращим чином такі землі можуть бути використані для вирощування лісомеліоративних насаджень, які відіграють значну роль у охороні земель від руйнування та деградації, підтримують екологічну рівновагу в регіонах, забезпечують відновлення функцій саморегуляції ландшафтних систем, утрачених у процесі високого антропогенного навантаження. Проблема лісомеліоративних насаджень є актуальною як для Поліських районів, так і для Лісостепових. Зважаючи на високу лісистість і незначне господарське використання орних земель, для Поліських ландшафтів із пересіченим рельєфом найбільш актуальним є створення протиерозійних насаджень, які регулюють поверхневий стік. Для районів із високою часткою ріллі актуальним є питання забезпеченості території системою ПЛС. У зв’язку зі зміною форми власності на землю та основні засоби виробництва, площі землі в обробітку істотно зменшилися (табл. 1). Так, у Поліській зоні обробляється дещо більше половини ріллі. У Новгород-Сіверському Поліссі зазначений показник становить у середньому 45 %, а у деяких районах – 35 %. У перехідній зоні використовують за призначенням 66 % ріллі, у Північному та Східному Лісостепу – 87 і 94 % відповідно. Таблиця 1 Розрахунки необхідної кількості ПЛС для протиерозійного забезпечення ґрунтового покриву Полісся, Північного та Східного Лісостепу № з/п Назви адміністра- тивних районів Площа ріллі, тис. га / частка ріллі в обробіт- ку на 01.01. 2008 р. Площа еродо- ваних земель (середньо- +си- льно змитих і дефльованих), тис. га Загальна лісис- тість с.-г. угідь, % Пло- ща ПЛС, га Фак- тична поле- захис- на лісис- тість, % Реко- мендова на поле- захисна лісис- тість,% Площа, на якій необ- хідно створи- ти ПЛС, га 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Чернігівське Полісся 1 Чернігівський 93,1/ 59 23,4 24,2 486 0,5 1,4 875 2 Корюківський 29,4/ 66 28,3 42,1 263 0,9 0,9 – 3 Ріпкинський 45,6/ 72 24,2 40,9 181 0,4 0,9 226 4 Городнянський 55,6/ 58 12,6 29,7 489 0,9 0,9 – 5 Щорський 40,1/ 54 26,8 31,3 294 0,7 0,7 – Разом 263,8/ 62 115,3 – 1713 0,7 – 1101 Новгород-Сіверське Полісся 1 Семенівський 50,3/ 57 20,3 36,3 274 0,5 1,0 274 2 Н-Сіверський 70,6/ 35 13,3 32,0 343 0,5 1,0 343 3 Шосткинський* 47,0/ 63 0,1 47,7 398 0,8 1,4 303 4 Ямпільський* 36,8/ 35 0,1 58,1 328 0,9 0,9 – 5 Середино- Будський* 35,0/ 37 – 49,7 236 0,7 0,7 – Разом 239,7/ 45 33,8 1579 0,7 920 Перехідна зона 1 Куликівський 36,1/ 68 3,8 9,7 250 0,7 2,1 500 2 Козелецький 77,1/ 55 28,3 28,1 440 0,6 1,4 587 3 Коропський 44,7/ 62 6,6 28,2 511 1,1 1,4 139 4 Менський 66,2/ 65 3,7 10,0 699 1,1 1,4 191 5 Сосницький 31,0/ 61 10,7 26,1 187 0,6 1,4 249 6 Ніжинський 73,1/ 63 7,9 10,7 440 0,6 1,4 587 7 Носівський 64,0/ 79 6,0 16,3 530 0,8 1,4 398 8 Борзнянський 86,1/ 58 14,6 12,9 791 0,9 1,4 439 9 Путивльський* 50,0/ 82 12,2 25,7 295 0,6 1,4 393 10 Кролевецький* 46,8/ 61 14,3 51,5 603 1,3 1,3 – 11 Глухівський* 93,0/ 68 18,0 30,0 807 0,9 1,4 448 Разом 668,1/ 66 126,1 5552 0,8 3931 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 169 Продовж. табл. 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Північний Лісостеп 1 Бахмацький 96,8/ 84 4,7 8,0 607 0,8 2,1 986 2 Бобровицький 90,5/ 81 6,3 15,1 537 0,5 2,1 1718 3 Варвинський 39,3/ 94 2,6 11,7 288 0,7 2,1 576 4 Ічнянський 89,6/ 83 18,4 15,7 824 0,9 2,1 1098 5 Талалаївський 40,6/ 80 4,6 10,4 347 0,9 2,1 463 6 Прилуцький 115,8/ 94 3,2 9,0 1094 0,9 2,1 1458 7 Срібнянський 37,8/ 94 2,9 14,0 193 0,5 2,1 618 Разом 510,4/ 87 42,7 11,9 3889 0,7 – 6918 Східний Лісостеп 1 Білопільський 99,8/ 94 21,1 4,9 798 0,8 2,4 1596 2 Охтирський 71,2/ 94 19,6 31,3 459 0,6 2,1 1148 3 Тростянецький 47,7/ 90 29,6 49,5 332 0,7 2,1 664 4 Краснопільський 58,8/ 95 39,7 38,2 66 0,1 2,4 1518 5 Конотопський 96,5/ 96 5,2 17,0 1340 1,4 2,1 670 6 Буринський 75,0/ 95 6,2 4,3 756 1,0 2,1 832 7 Великорисарівський 52,4/ 89 5,2 10,8 482 0,9 2,4 643 8 Сумський 103,8/ 94 30,4 25,2 633 0,6 2,4 1582 9 Лебединський 79,7/ 94 26,8 30,6 861 1,1 2,4 782 10 Недригайлівський 65,8/ 100 23,8 16,1 406 0,6 2,4 1218 11 Роменський 115,7/ 91 27,5 14,7 829 0,7 2,4 2013 12 Липоводолинський 56,5/ 97 21,9 8,2 552 1,0 2,4 773 Разом 929,9/ 94 256,6 21,0 7569 0,8 – 13439 Усього по областях, у т. ч: – – – – – – 26309 По Чернігівській області – – – – – – 11726 По Сумській області – – – – – – 14583 Загалом у Чернігівській області різними землекористувачами, у тому числі власниками приватних присадибних ділянок обробляється лише 70 % від площі ріллі, у Сумській – 86 % [11, 12]. Зважаючи на світовий досвід екологізації, зменшення площі орних земель у майбутньому має призвести до оптимізації ландшафтної структури сільськогосподарських угідь, зменшення ерозійних процесів, нівелювання впливу континентальності клімату. У результаті проведення земельної реформи із сільськогосподарського користування починаючи з 2000 року виводять малопродуктивні та деградовані землі, площа яких у двох областях сягає близько 183 тис. га [16, 17]. Більшість із них у лісостеповій зоні відводять під залуження, що є дуже простим і дешевим способом відновлення ґрунтового покриву. У Поліській зоні також частину земель відводять під залуження, але більшість – під залісення. Вивчення громадської думки щодо функціонування ПЛС свідчить, що незважаючи на позитивний вплив лісосмуг на урожай сільськогосподарських культур, у Чернігівській області визначають їх негативні риси: самовільні поруби, в результаті яких пошкоджуються також посіви сільськогосподарських культур; відсутність коштів на проведення лісівничого догляду за ПЛС. Унаслідок цього втрачається їх функціональна відповідність, що призводить до вимокання озимини з обох сторін смуг і затримки весняно-польових робіт у зв’язку із тривалим таненням снігу уздовж смуг, а також до почастішання масових розмножень шкідників і поширення бур’янів на полях сільськогосподарських культур. Наведені факти свідчать про втрату керівним корпусом області інтересу до полезахис- ного лісорозведення, що є прямим наслідком негативного ставлення до цієї проблеми державних органів управління сільськогосподарським виробництвом, на підвищення ефек- тивності якого спрямована діяльність ПЛС. Керівництво Сумської області має більш позитивне ставлення до ПЛС, але нарікає на відсутність коштів для проведення лісівничого догляду. Основна причина таких настроїв – відсутність господаря землі. Лише приватний власник буде зацікавлений у стабільності урожаїв та оптимізації мікроклімату полів. Але для приватного власника мають бути розроблені важелі стимулювання полезахисного лісорозве- ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 170 дення, оскільки ПЛС відіграють не тільки полезахисні, а і загальноекологічні та рекреаційні функції. Агролісгоспи та держлісгоспи, які також є власниками ПЛС у багатьох областях України, також мають одержувати державну фінансову дотацію на проведення робіт у ПЛС. У зоні Чернігівського та Новгород-Сіверського Полісся скептичне ставлення місцевих органів влади до ПЛС пов’язане з тим, що із загальної площі орних земель обробляють лише 55,5 %, а показники загальної лісистості територій є доволі високими (табл. 1). Водночас при загальній лісистості 18,7 % у перехідній та 11,9 % – у лісостеповій зонах їхня полезахисна лісистість становить 0,8 та 0,7 % відповідно, що є в 3 – 4 рази нижчою за оптимальну. Найактуальнішою є проблема створення полезахисних смуг для лісостепової зони, де їх ефективне функціонування відіграє важливу роль у підвищенні урожаїв та оптимізації клімату регіону. Структура сільськогосподарських земель зони характеризується доволі високою розораністю земельного фонду. Згідно з нормативами, на піщаних і супіщаних ґрунтах полезахисна лісистість має становити на рівнині Поліської зони – 4,5 %, у Лісостепу 4,1 – 6,7 %, на глинистих і суглинкових ґрунтах – 2,4 і 2,7 % відповідно [2, 8, 18, 19]. Аналіз матеріалів лісовпорядкування в багатьох районах Полісся і Лісостепу свідчать, що найбільшу полезахисну ефективність мають лісосмуги з високорослих швидкорослих порід. Їх лісомеліоративна оцінка найвища – 5 балів [10]. Головними породами таких ПЛС переважно є різні види тополь: чорна, волосистоплода, біла, сіріюча, євро-американські гібриди. Тополеві полезахисні смуги здатні без додаткових витрат на догляд упродовж декількох десятиліть підтримувати продувну та ажурну конструкції насаджень і забезпечу- вати ефективний захист ґрунтового покриву від дефляції. Найменш ефективними і навіть шкідливими є лісосмуги щільної конструкції. З їх обох боків і всередині накопичується велика кількість снігу взимку, що призводить до вимокання озимини, а навесні – до затримки термінів весняного обробітку ґрунту. До того ж вони розростаються у ширину за рахунок таких порід як клени (гостролистий та ясенелистий), ясен ланцетолистий, біла акація і потребують великих витрат на проведення лісівничого догляду. Починаючи з 2003 року у системі ОКАП "Сумиоблагроліс" (17 агролісгоспів) закладено 39 тис. шт. живців для вегетативного розмноження гібридних тополь, які успішно можуть вирощуватися для створення та поновлення ПЛС [9]. Особливої актуальності питання оптимізації агроландшафтів набувають при викорис- танні інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Такі технології передбачають інтенсивний обробіток ґрунту, що веде до руйнування його структури й посилення дефляції ґрунтів. Насамперед питання створення полезахисних смуг має вирішуватися органами землевпорядкування разом із місцевими органами самоврядування. Зважаючи на те, що для створення смуг потрібно вивести частину земель із категорії орних, має бути розроблений механізм компенсації неотриманого доходу для приватних власників. У зв’язку з високою загрозою вітрової ерозії слід оптимізувати просторову інфраструктуру агроландшафтів, основним компонентом якої має бути система полезахисних смуг у комплексі з іншими протиерозійними насадженнями [3 – 5, 7, 15]. Дослідженнями встановлено, що полезахисні смуги є єдиним надійним заходом для захисту врожаю від чорних пилових бур, особливо за наявності завершених систем задовільних за меліоративним станом полезахисних смуг. У таких системах зберігалися посіви озимих та ярих зернових культур. Актуальними ці питання були для полів площею близько 200 га й більшою, де створюються умови для дефляції ґрунтового покриву, особливо в посушливі періоди. На основі багаторічних досліджень науковці дійшли висновку, що оптимальна площа поля, на якому розташовані в системі лісосмуги здатні забезпечити оптимальний кліматичний режим, сягає 70 – 90 га. При цьому на звичайних чорноземах ширина поля може становити 300 – 400 м, на південних чорноземах і темно-каштанових ґрунтах – 250 – 200 м [6, 20, 21]. Ґрунти Чернігівської та північно-східної частини Сумської областей мають легкий механічний склад, тому піддаються процесам дефляції та водної ерозії. Дефляція ґрунтів на ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 171 орних землях відбувається в усіх кліматичних зонах. Водна ерозія ґрунтового покриву виявляється переважно на ділянках із значними перепадами абсолютних висот, приурочених до правих корінних берегів річок. За даними обласних управлінь земельними ресурсами, найбільшою є площа дефляційно-еродованих земель у Прилуцькому, Ічнянському та Бобо- ровицькому районах Чернігівської області та у Краснопільському, Білопільському, Недри- гайлівському – Сумської, що відповідає поширеності орних земель (див. табл. 1). Інтенсивно розвивається водна ерозія в Чернігівському, Новгород-Сіверському, Талалаївському, Ічнян- ському, Варвинському, Прилуцькому, Срібнянському районах Чернігівської області та в межах південно-східної частини Сумської області – Тростянецькому, Охтирському, Красно- пільському, Сумському, Недригайлівському, Роменському, Липоводолинському. Еродовані землі цих районів розташовані на правих корінних берегах Десни, Снову, Удая, Ворскли, Псла та ін. річок. Усі ці негативні процеси відбуваються при низьких загальній, полезахисній і протиерозійній лісистості. У Сумській області протиерозійні лісомеліоративні насадження розміщені нераціонально. У Поліських районах, де площа еродованих земель становить лише 200 га, площа захисних насаджень сягає 19 тис. га, тоді як у Великописарівському районі на 100 га еродованих земель припадає 120 га ЗЛН. Забезпеченість районів із високим рівнем еродованості протиерозійними захисними насадженнями доволі низька і становить 0,5 – 6,1 га / 100 га. Найбільш високе й раціональне забезпечення еродованих земель протиерозійними насадженнями – у Буринському, Охтир- ському, Лебединському, Білопільському районах (рис. 1). Рис. 1 – Картограма еродованості Сумської області [4] (зі змінами) Найкритичнішою в ерозійному відношенні є ситуація в Краснопільському районі. Із загальної площі еродованих земель 39,3 тис. га еродована рілля становить 57 %. Причиною цього є найменша захищеність сільськогосподарських угідь протиерозійними насадженнями. Полезахисна лісистість орних земель району також дуже низька і становить 0,1 % порівняно з іншими районами області (див. табл. 1). У районі функціонують лише 66,0 га ПЛС. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 172 Показник протиерозійного забезпечення також найнижчий в області і становить 1,3 га на 100 га еродованих угідь. Ерозійнонебезпечною є ситуація також на землекористуваннях Роменського, Недригайлівського, Сумського, Липоводолинського районів, де площі еродо- ваних земель сягають 19 – 30 тис. га. Переважну частку їх також становить рілля. Таке явище є цілком закономірним у зв’язку з високою розораністю угідь і низьким протиерозійним забезпеченням. На 100 га еродованих угідь у цих районах припадають лише 1,6 – 6,0 га протиерозійних захисних насаджень. Але незважаючи на те, що протиерозійне забезпечення таких районів як Білопільський, Охтирський, Тростянецький і Лебединський набагато вище і становить 13 – 30 га /100 га, у структурі земельних фондів частка еродованих земель сягає близько 20 %. Цей факт свідчить про низьку ефективність захисних насаджень, у зв’язку з невідповідним розміщенням їх у ландшафтній структурі угідь, відсутністю лісівничого догляду за ними. За такої ситуації в Сумській і Чернігівській областях необхідний агролісомеліоративний моніторинг із метою напрацювання рекомендацій для виправлення ситуації та недопущення повторення помилок в агролісомеліорації. Замість створення водорегулювальних насаджень, що попереджують розвиток ерозійних процесів, часто створюють насадження на землях балок, які ототожнюють із землями ярів і пісків. По суті такі насадження не виконують протиерозійних функцій, а лише підвищують показник загальної лісистості регіону. Незважаючи на велику кількість протиерозійних насаджень, у багатьох районах, особ- ливо на яружно-балкових системах і корінних берегах річок області активно розвиваються процеси лінійної ерозії, в результаті яких утворюються нові й розростаються старі яри, втрачаються значні площі сільськогосподарських угідь. Часто виникає загроза цілісності споруд і будівель. При створенні протиерозійних насаджень у багатьох випадках не було враховане гідрологічне навантаження і відповідна до цього ширина захисних насаджень. Згідно з Інструкціями 1961 та 1972 рр., насадження створювали за шаблонною шириною на всіх елементах ландшафту – від 6 до 24 метрів, коли на водопідвідних улоговинах вони мали бути ширшими як мінімум удвічі. Водночас на тих елементах схилів, куди поверхневий стік не надходить, достатньо було створити 4 – 5-ти- або навіть дворядні лісосмуги-вітроломи. Велике значення у протиерозійній системі відіграє також трав’янистий покрив, значення якого в Поліссі часто недооцінюється. Він повною мірою не використовується як протиерозійний захід не тільки на рівнинних територіях, а і на яружно-балкових системах. За даними обласного управління земельних ресурсів на 01.01.2005 року, після прове- дення Земельної реформи 2004 року у Чернігівській області консервація була потрібна для 78,8 тис. га деградованих і 62,9 тис. га малопродуктивних земель. З них нині законсервовано лише 2586 га і планувалося під консервацію протягом 2008 року ще 3,9 тис. га під залісення і 1,2 тис. га – під залуження. Тобто із 141,7 тис. га земель області, в яких потрібна консервація, протягом 2004 – 2008 рр. законсервовано буде лише 5 % (7686 га). Як свідчить статистична звітність [14], за період 1999 – 2004 рр. в області створено 2200 га протиерозійних захисних насаджень і 35 га полезахисних смуг. Починаючи з 2003 року полезахисні смуги на Чернігівщині взагалі не створювали. За останні чотири роки в Сумській області в результаті проведення земельної реформи із сільськогосподарського вжитку виведено близько 50,8 тис. га малопродуктивних і деградо- ваних земель, із них 10,05 тис. га – у перехідних і Поліських районах. У Поліських районах багато земель відводиться під залісення. Велика кількість земель, на яких відбулося природне відновлення лісової рослинності, ще не переведені у вкриті лісовою рослинністю землі, незважаючи на те, що вік таких насаджень сягає 10 і більше років. Складність виникає у виготовленні проектів переведення земель, на які потрібні великі фінансові витрати землекористувачів, яким ці землі передаються. Підприємства неспроможні витрачати такі кошти на землі, з яких не мають прибутків, а подальша перспектива яких невідома. Такі заходи мають забезпечуватися бюджетним фінансуванням. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 173 Державними лісогоспами та комунальними агролісгоспами на законсервованих землях різних категорій у 2000 – 2008 рр. створено 4735,1 га лісових насаджень. При цьому частка лісових насаджень, створених на низькопродуктивній ріллі, становить 89 %, а решта насаджень створені комунальним підприємством ОКАП "Сумиоблагроліс" на сільськогоспо- дарських землях. Протиерозійні насадження при такій загрозі зростання площ еродованих земель в області взагалі не створювали, а полезахисні насадження створені лише на 2,2 % таких земель. Перспективи консервації деградованих і малопродуктивних орних земель наведені у табл. 2. Таблиця 2 Обсяги консервації деградованих і малопродуктивних орних земель Сумської області на період до 2015 р. У тому числі тис. га до 2010 р до 2015 р Назва райміськзем- підрозділу Площа консерва- ції, тис. га усього залуження залісення усього залуження залісення Новгород-Сіверське Полісся Середино-Будський 2,125 1,0 0,5 0,5 1,1 0,5 0,625 Ямпільський 1,165 0,74 0,4 0,34 0,425 0 0,425 Шосткинський 0,54 0,24 0 0,24 0,30 0 0,30 Разом 3,83 1,98 0,9 1,08 1,825 0,5 1,35 Перехідна зона Кролевецький 1,35 1,10 0,9 0,20 0,25 0 0,25 Путивльський 2,61 1,30 1,1 0,20 1,31 1,0 0,31 Глухівський 2,25 1,70 1,5 0,20 0,55 0,3 0,25 Разом 6,21 4,10 3,5 0,60 2,11 1,3 0,81 Східний Лісостеп Білопільський 4,67 1,82 1,7 0,12 2,85 2,7 0,15 Охтирський 5,44 3,36 3,3 0,06 2,08 2,0 0,08 Тростянецький 8,07 2,72 2,6 0,12 5,35 5,2 0,15 Краснопільський 7,27 5,12 5,0 0,12 2,15 2,0 0,15 Конотопський 0,33 0,16 0 0,16 0,17 0 0,17 Буринський 0,24 0,12 0 0,12 0,12 0 0,12 Великописарівський 0,83 0,46 0,4 0,06 0,37 0,3 0,07 Сумський 7,48 4,18 4,1 0,08 3,10 3,0 0,10 Лебединський 6,34 3,24 3,0 0,24 3,0 2,7 0,30 Недригайлівський 6,71 3,65 3,6 0,05 3,06 3,0 0,06 Роменський 5,94 3,86 3,8 0,06 2,08 2,0 0,08 Липоводолинський 4,60 2,49 2,40 0,09 2,11 2,0 0,11 Разом 57,92 31,48 30,20 1,28 26,47 24,90 1,54 По області 67,96 37,56 34,60 2,96 30,40 26,70 3,70 Результати досліджень стану лісових культур, особливо сосни звичайної, створених на староорних землях, свідчать про їх низькі продуктивність і стійкість до хвороб і шкідників. Проведені нами у 2008 році дослідження у Семенівському, Новгород-Сіверському та Шосткинському лісгоспах свідчать, що протягом останніх 10 років у переважній більшості культур сосни звичайної, створених на староорних землях, проведено вибіркові та суцільні санітарні рубки у віці насаджень 28 – 55 років у зв’язку з ураженням збудником кореневої губки. Створені культури на зрубах таких насаджень також мають низьку стійкість щодо хвороб і шкідників. За матеріалами лісовпорядкування у Поліських і перехідних районах Сумської області (С.-Будському, Шосткинському, Ямпільському, Глухівському, Кролевець- кому та Путивльському) за 2005 – 2006 рр. площа насаджень, уражених кореневою губкою, становить 1932,5 га, з них 96 % (1864,5 га) – культури сосни звичайної [10]. У Поліській і Лісостеповій зонах на малопродуктивних землях, які переважно є змитими орними землями присіткових схилів, найраціональнішим є їх відведення під природне залісення. Таким чином уже залісено великі площі сільськогосподарських земель на території Чернігівської та Сумської областей. Ці лісові масиві не переведені у вкриту лісом площу, хоча досягли віку 10 – 20 років, і в них слід проводити лісівничий догляд. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 174 Важливим напрямом у застосуванні захисних лісових насаджень є сумісне вирощування дерев або чагарників на орних землях чи пасовищах, що отримало назву лісове землеробство (агролісівництво). При цьому деревні породи рівномірно розподіляються на площі, зайнятій ріллею чи пасовищем (сінокосом), що створює умови для застосування техніки при догляді за ґрунтом і проведенні господарських заходів вирощування лісу. З іншого боку, дерева не затіняють сільськогосподарські культури і таким чином не спричиняють зменшення врожайності. Такі принципи розміщення лісових насаджень на площі землекористувань пройшли широке випробування у світі і знайшли позитивну оцінку у землевласників і підтримку у впровадженні від урядів і міжнародних екологічних фондів. Наукові програми з лісового землеробства підтримуються Радою Європи протягом останніх десятиліть. Таким чином, першочерговими завданнями та пріоритетами лісомеліорації регіону є: – розробка нового лісомеліоративного районування на основі комплексного оцінювання несприятливих природо-антропогенних явищ; – захист і збереження земельних ресурсів від виснаження, забруднення і деградації шляхом застосування адаптивних лісомеліоративних комплексів; – розробка оптимальних екологічних параметрів агроландшафтів, які забезпечать стій- кість їх функціонування й підвищення використання біокліматичного потенціалу (БКП). – поступове створення за допомогою систем захисних лісових насаджень умов для відновлення у ландшафтів функцій саморегулювання й самопоновлення, здатності реалізації додаткових можливостей БКП; – стабілізація водно-ресурсного потенціалу басейнів основних річок у системах захис- них лісових насаджень і поліпшення якості питної води. – перехід захисного лісорозведення на селекційно-генетичні основи створення нових насаджень; – підвищення кормового, технічного та екологічного потенціалу існуючих і майбутніх лісомеліоративних насаджень; – розробка програми інтродукції лісомеліоративних насаджень для ширшого викорис- тання у них інтродукованих порід; – розробка ефективних систем захисних лісових насаджень для сільськогосподарських земель, які вилучаються із господарського користування із причини їх деградації. Висновки. Аналіз природо-кліматичних умов Північно-Східної України свідчить про доцільність і необхідність лісомеліоративної трансформації сільськогосподарських деградо- ваних і малопродуктивних земель. Регіональні особливості прояву деградаційних процесів зумовлюють суттєві переваги лісомеліоративного захисту земель над іншими, однак за відсутності нормативно-правового механізму створення нових насаджень їх важко реалізу- вати. Завдяки високій ефективності лісомеліоративне облаштування агролісоландшафтів посідає чільне місце у комплексі заходів щодо вдосконалення структури земельного фонду та локалізації деградаційних процесів. Оптимізація агролісоландшафтів шляхом лісомеліора- тивного облаштування потребує удосконалення механізмів здійснення і зацікавлення землекористувачів у створенні ефективних ґрунтоводоохоронних систем. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Высоцкий Г. Н. Учение о влиянии на изменение среды его произрастания и на окружающее пространство (учение о лесной пертиненции). – М.: Гослесбумиздат, 1950. – 102 с. 2. Гладун Г. Б. Проблеми лісомеліорації Полісся та основні шляхи їхнього вирішення // Радіоекологія лісів і лісове господарство Полісся України: Збірник наукових праць Поліського філіалу УкрНДІЛГА. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 107 – 112. 3. Гладун Г. Б., Телешек Ю. К. Агроекологічний моніторинг земельного фонду Полісся України // "Статистичний моніторинг екологічного стану району, галузі" // Тез. доп. наук.-практ. семінару (Житомир, НДІ статистики Держкомстату України, 16 – 17 грудня 1997 р.). – К., 1997. – С. 66 – 67. 4. Данилов Г. Г., Коваленко А. И., Дранко В. И. и др. Агролесомелиорация Северо-восточной Украины: Учеб. пособие. – Х.: Издательство ХСХИ, 1985. – 84 с. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 175 5. Еколого-економічні проблеми довкілля Житомирщини / Наук.-досл. Ін-т статистики; Держ. Упр. Екол. та прир. рес.: під ред. П. П. Михайленка. — Житомир, 2001. – 320 с. 6. Казюта Н. Р. Роль полезащитных лесных полос и их влияние на среду и урожайность сельскохозяйственных культур: Автореф. на соиск. уч. степ. к. с-х. н. – Х., 1969. – С. 19. 7. Канаш О. П., Леонець В. О., Осипчук С. О., Мельник О. В. Основні положення концепції екологічного нормування у землекористуванні. // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. "Землевпорядна наука, виробництво і освіта ХХІ століття". – К.: Інститут землеустрою УААН. – 2001. – С. 138 – 141. 8. Коптев В. И. Расчет нормативов полезащитной лесистости на неорошаемых землях Украины // Лесоводство и агролесомелиорация. – К.: Урожай, 1972. – Вып. 29. – С. 9 – 13. 9. Маркунін О. В., Дем´яненко Л. В. Вирощування тополь гібридних в умовах Східного Лісостепу та Новгород-Сіверського Полісся” // Збірник статей учасників міжнародної науково-практичної конференції (27- 29 листопада 2007 р.) „Лісове та мисливське господарства: сучасний стан та перспективи розвитку. – Житомир: ДАУ, 2007. – Т. 2. – С. 73 – 76. 10. Матеріали обласного управління "Сумиоблагроліс". – Суми, 2008. 11. Матеріали обласного управління АПК. Суми. – 2008 12. Матеріали обласного управління АПК. Чернігів, – 2007. 13. Матеріали обласного управління лісовим господарством. – Суми, 2008. 14. Матеріали обласного управління лісовим господарством. –Чернігів, 2007. 15. Матеріали міжнародної конференції "Наукові основи раціонального використання земель, виведених з обробітку" (Чабани, 11 – 13 червня 2002 р.). – К.: Фітосоціо-центр, 2003. – 212 с. 16. Матеріали обласного управління земельними ресурсами. – Суми, 2008. 17. Матеріали обласного управління земельними ресурсами. – Чернігів, 2007. 18. Пилипенко О. І., Юхновський В. Ю. Обгрунтування параметрів оптимальної полезахисної лісистості // Наук. вісник НАУ. – К.: НАУ, 1998. – № 10. – С. 236 – 248. 19. Разработать научные основы и нормативы полезащитного лесоразведения в Полесье Украины. № Госрегистрации 01930014796. Микрофильмирован УкрНТИ №0296002149. Рук. Гладун Г.Б. Отчет заключительный. – Х.: УкрНИИЛХА, 1995. – 37 с. 20. Смалько Я. А. Изменение ветрозащитных свойств лесных полос в зависимости от степени их ажурности // Лесн. хоз-во. – 1959. – № 7. – С. 27 – 31. 21. Юхновський В. Ю., Гладун Г. Б. Принципи формування просторової геометрії оптимальних лісоаграрних ландшафтів // Тези доповідей учасників конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробіт- ників і аспірантів 61-ої студентської наукової конференції. – К., 2007. – С. 101 – 102. Gladun G. B.1, Demyanenko L. V.2 FORMING OF MODERN AGROFORESTRY LANDSCAPES IN THE NORTHEASTERN PART OF UKRAINE 1. Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky 2. State Enterprise "Novgorod-Siverska Forest Research Station" of URIFFM Modern condition and economic use of Land Fund in Polissya and Forest-Steppe Zone of Chernigiv and Sumy regions as well as the use of the lands of Forest Melioration Fund were analyzed. Forest cultivation in Novgorod- Siverske Polissya was analyzed for last 10 years. The ways of improvement of forest reclamation stands are suggested for investigated region. K e y w o r d s : forest reclamation stands, soil erosion, conservation of barren and degraded lands. Гладун Г. Б.1, Демьяненко Л. В.2 ФОРМИРОВАНИЕ СОВРЕМЕННЫХ АГРОЛЕСОЛАНДШАФТОВ СЕВЕРО-ВОСТОЧНОЙ ЧАСТИ УКРАИНЫ 1. Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого 2. ГП "Новгород-Северская лесная научно-исследовательская станция" УкпНИИЛХА Проанализировано современное состояние и хозяйственное использование земельного фонда полесской и лесостепной частей Черниговской и Сумской областей и использование земель лесомелиоративного фонда. Проведен анализ лесокультурного дела в Новгород-Cеверском Полесья в течение последних 10-ти лет. Предложены пути усовершенствования лесомелиоративных насаждений региона исследований. К лю ч е в ы е с л о в а : насаждения лесомелиораций, эрозия почвы, консервирование малопроизводи- тельных и деградированных земель. Одержано редколегією 12.12.2008 р.

Ähnliche Einträge