Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника
Повний видовий список кажанів для регіону Чорноморського біосферного заповідника складає 12 видів, в останні роки відмічено 9 видів. Більшість видів надають перевагу антропогенним біотопам: будівлям, штучним насадженням. За останні 20 років лише 12 % спостережень кажанів мали місце в природних умова...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2018
|
| Назва видання: | Theriologia Ukrainica |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164398 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника / З. Селюніна // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 140–144. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-164398 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1643982020-02-10T01:27:31Z Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника Селюніна, З. Ссавці в антропогенному середовищі Повний видовий список кажанів для регіону Чорноморського біосферного заповідника складає 12 видів, в останні роки відмічено 9 видів. Більшість видів надають перевагу антропогенним біотопам: будівлям, штучним насадженням. За останні 20 років лише 12 % спостережень кажанів мали місце в природних умовах. Переваги використання антропогенних біотопів знижуються через збільшення факторів небезпеки для кажанів. За останні роки видовий склад загиблих тварин склав 8 видів. Серед причин загибелі кажанів є: транспорт (8 %), загибель від свійських хижих і пряме знищення людиною (42 %), ремонти приміщень та електричні і теплові комунікації (25 %), переривання зимового сну, голод, переохолодження (16,7 %), санітарні дослідження (8,3 %). Адаптаційну цінність процесу синантропізації потрібно розглядати у взаємозв'язку з появою нових ризиків та їх обсягів. The complete checklist of bat species of the Black Sea Biosphere Reserve contains 12 species. However, during recent years, only 9 species have been sighted. Most of the species prefer anthropogenic habitats such as buildings and artificial plantings. Over the past 20 years, only 12 % of observations of bats occurred in natural ecosystems. Nevertheless, the advantages of inhabiting anthropogenic habitats contrast with the increase of risks for existence under such conditions. In recent years, the studied dead animals belonged to 8 species. Among the factors that causes the death of bats are the following: transport (8 %), domestic predators and intentional killing by humans (42 %), repair of buildings, electric and heating communications (25 %), interruption of winter hibernation, hunger, hypothermia (16,7 %), and sanitary research (8,3 %). The adaptive value of synanthropization should be considered in relation to the emergence of new risks and their volumes. 2018 Article Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника / З. Селюніна // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 140–144. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2616-7379 DOI: http://doi.org/10.15407/pts2018.16.140 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164398 577.4-599.426(477.7) uk Theriologia Ukrainica Національний науково-природничий музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Ссавці в антропогенному середовищі Ссавці в антропогенному середовищі |
| spellingShingle |
Ссавці в антропогенному середовищі Ссавці в антропогенному середовищі Селюніна, З. Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника Theriologia Ukrainica |
| description |
Повний видовий список кажанів для регіону Чорноморського біосферного заповідника складає 12 видів, в останні роки відмічено 9 видів. Більшість видів надають перевагу антропогенним біотопам: будівлям, штучним насадженням. За останні 20 років лише 12 % спостережень кажанів мали місце в природних умовах. Переваги використання антропогенних біотопів знижуються через збільшення факторів небезпеки для кажанів. За останні роки видовий склад загиблих тварин склав 8 видів. Серед причин загибелі кажанів є: транспорт (8 %), загибель від свійських хижих і пряме знищення людиною (42 %), ремонти приміщень та електричні і теплові комунікації (25 %), переривання зимового сну, голод, переохолодження (16,7 %), санітарні дослідження (8,3 %). Адаптаційну цінність процесу синантропізації потрібно розглядати у взаємозв'язку з появою нових ризиків та їх обсягів. |
| format |
Article |
| author |
Селюніна, З. |
| author_facet |
Селюніна, З. |
| author_sort |
Селюніна, З. |
| title |
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника |
| title_short |
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника |
| title_full |
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника |
| title_fullStr |
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника |
| title_full_unstemmed |
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника |
| title_sort |
загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні чорноморського біосферного заповідника |
| publisher |
Національний науково-природничий музей НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Ссавці в антропогенному середовищі |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/164398 |
| citation_txt |
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника / З. Селюніна // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 140–144. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| series |
Theriologia Ukrainica |
| work_keys_str_mv |
AT selûnínaz zagibelʹkažanívčerezantropogenníčinnikivregíoníčornomorsʹkogobíosfernogozapovídnika |
| first_indexed |
2025-07-14T16:57:59Z |
| last_indexed |
2025-07-14T16:57:59Z |
| _version_ |
1837642316868747264 |
| fulltext |
Theriologia Ukrainica, 16: 140–144 (2018)
http://doi.org/10.15407/pts2018.16.140
УДК 577.4-599.426(477.7)
ЗАГИБЕЛЬ КАЖАНІВ ЧЕРЕЗ АНТРОПОГЕННІ ЧИННИКИ
В РЕГІОНІ ЧОРНОМОРСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА
Зоя Селюніна
Чорноморський біосферний заповідник НАН України (Гола Пристань)
Адреса для зв’язку: вул. Лермонтова, 1, м. Гола Пристань, Херсонська обл., 75600, Україна
e-mail: scirtopoda@gmail.com
The death of bats due to anthropogenic factors in the region of the Black Sea Biosphere Reserve. —
Z. Selyunina. — The complete checklist of bat species of the Black Sea Biosphere Reserve contains 12 species.
However, during recent years, only 9 species have been sighted. Most of the species prefer anthropogenic habi-
tats such as buildings and artificial plantings. Over the past 20 years, only 12 % of observations of bats occurred
in natural ecosystems. Nevertheless, the advantages of inhabiting anthropogenic habitats contrast with the in-
crease of risks for existence under such conditions. In recent years, the studied dead animals belonged to 8 spe-
cies. Among the factors that causes the death of bats are the following: transport (8 %), domestic predators and
intentional killing by humans (42 %), repair of buildings, electric and heating communications (25 %), interrup-
tion of winter hibernation, hunger, hypothermia (16,7 %), and sanitary research (8,3 %). The adaptive value of
synanthropization should be considered in relation to the emergence of new risks and their volumes.
Key words : bat, immediate death, anthropogenic hazards, adaptation.
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідни-
ка. — З. Селюніна. — Повний видовий список кажанів для регіону Чорноморського біосферного запо-
відника складає 12 видів, в останні роки відмічено 9 видів. Більшість видів надають перевагу антропо-
генним біотопам: будівлям, штучним насадженням. За останні 20 років лише 12 % спостережень кажа-
нів мали місце в природних умовах. Переваги використання антропогенних біотопів знижуються через
збільшення факторів небезпеки для кажанів. За останні роки видовий склад загиблих тварин склав 8 ви-
дів. Серед причин загибелі кажанів є: транспорт (8 %), загибель від свійських хижих і пряме знищення
людиною (42 %), ремонти приміщень та електричні і теплові комунікації (25 %), переривання зимового
сну, голод, переохолодження (16,7 %), санітарні дослідження (8,3 %). Адаптаційну цінність процесу си-
нантропізації потрібно розглядати у взаємозв'язку з появою нових ризиків та їх обсягів.
Ключові слова : кажани, пряма загибель, антропогені ризики, адаптації.
Вступ
В степових регіонах, до яких належить й територія Чорноморського біосферного заповід-
ника, біотопи, які створені діяльністю людини, є практично єдиним придатним оселищем для
кажанів (Ісаков, 1969). Процес синантропізації є одним із напрямків адаптації тварин до ан-
тропогенних змін, що відбуваються (Годлевська та ін., 2006).
Серед різних форм антропогенних впливів на природне середовище можна виділити такі
п’ять: 1) створення нових біотопів: населені пункти, вирубування лісів, штучне заліснення,
меліорація; 2) витіснення і заміщення цілих екологічних рівнів в екосистемах: випас, сінокіс,
рибне та лісове господарство; 3) перетворення: будівництво, розорювання земель, видобуток
корисних копалин, безповоротне водокористування; 4) забруднення; 5) інтродукція.
Освоєння нових біотопів мешкання передбачає створення нових міжвидових зв'язків та
появу нових ризиків, обумовлених антропогенним оточенням.
Мета роботи — огляд знахідок загиблих кажанів та аналіз причин їх загибелі в антропо-
генних місцезнаходженнях.
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника 141
Матеріал і методи
Збір даних про загибель кажанів проводився шляхом опитування місцевого населення,
накопиченням повідомлень від співробітників заповідника, в тому числі й єгерів, юннатів,
аматорів та волонтерів. На території заповідних ділянок спостереження за кажанами прово-
дилися в стаціонарних пунктах щомісячно, обстеження споруд — щосезону.
Щорічно відомості про зустрічі із кажанами надходять від 20 осіб, крім того надходять
повідомлення від місцевих жителів (2–8 щорічно). Загалом за цей період було повідомлено
про 285 спостережень, серед них в 82 % випадків визначений рід летучих мишей, в 40 % —
вид. Визначення проводилося як живих, так й мертвих тваринок. При труднощах із визначен-
ням виду ми консультувалися із фахівцями — О. Годлевською та Є. Сологор.
Види кажанів та синантропні біотопи
На території лівобережного Причорномор'я зустрічається до 12 видів кажанів (табл. 1).
Більшість видів відмічені на материковій частині регіону, але є відомості про їх перебу-
вання на островах морських заток.
Таблиця 1. Видовий склад та охоронний статус кажанів регіону
Table 1. The list of species and conservation status of bats in the region
Вид*** 1940 1967 1977 1996 2014*
Охоронний
статус**
Сучасний характер
перебування
Myotis mystacinus Kuhl, 1817,
Нічниця вусата
– + – – +
ЧКУ, БК Осілий, зимуючий вид,
нечисленний
M. daubentonii Kuhl, 1817,
Нічниця водяна + + ? –
ЧКУ, БК Рідкісна в період міграцій,
можливо зимуючий вид.
З 1996 р. — жодної зустрічі
M. dasycneme Boie, 1825,
Нічниця ставкова + + – + ?
ЄЧС, ЧКУ,
БК
Рідкісна в період міграцій,
можливо зимуючий вид
Plecotus austriacus Ficher,
1829, Вухань сірий
+ + – – +
ЄЧС, ЧКУ,
БК
Поодинокі зустрічі
Nyctalus leisleri Kuhl, 1819,
Вечірниця мала
+ + + + +
ЧКУ, БК Звичайна в період міграцій
Nyctalus noctula Schreber,
1775, Вечірниця дозірна
+ + + + +
ЧКУ, БК Звичайна в період міграцій
Nyctalus lasiopterus Shreber,
1780, Вечірниця велетенська
+ + + ? +
ЄЧС, ЧКУ,
БК
Рідкісна в період міграції
Pipistrellus pipistrellus Schre-
ber, 1775, Нетопир-карлик
+ + + + +
ЧКУ, БК,
БонК
Звичайний вид протягом
всіх сезонів року
P. nathusii Keys. & Blasius,
1839, Нетопир лісовий
+ + + + +
ЧКУ, БК те саме
P. kuhlii Kuhl, 1819, Нетопир
білосмугий
+
ЧКУ, БК те саме
Vespertilio murinus L., 1758,
Лилик двоколірний
+ + +
ЧКУ, БК Звичайний вид в період
міграцій та зимівлі
Eptesicus serotinus, Schreber,
1774, Пергач пізній
+ + + + +
ЧКУ, БК Звичайний осілий вид
Усього видів 8 10 7 6 9
* Ключові зведення різного часу: 1940 — Я. П. Зубко (Зубко, 1940); 1967 — В. І. Абелєнцев (Абеленцев,
1967); 1977 — Д. С. Берестенніков (Берестенников, 1977); 1996, 2014 — З. В. Селюніна (Селюнина, 2014);
** Коди червоних списків: ЄЧК — європейський червоний список (Тварини..., 2017), ЧКУ — Червона книга
України (Акімов, 2009); БК — Бернська Конвенція (Конвенція..., 1979 а); БонК — Боннська Конвенція (Кон-
венція..., 1979 а); *** наукові назви видів — за І. М. Громов та Г. І. Баранова (1981).
Зоя Селюніна 142
За даними В. І. Абелєнцева (1967), на островах Джарилгач і Тендра та їх узбережжях
найчастіше зустрічалися нічниця вусата, вечірниці дозірна й мала, нетопир малий і нетопир
Натузіуса, дуже рідкісними є вечірниця гігантська, лилик двоколірний і пергач пізній. Інші
дослідники не відмічали на островах кажанів (Зубко, 1940; Гізенко, 1967), лише К. А. Сологор
в 1988–1990 р. виявила на Тендрі вечірницю руду (Сологор, Селюніна, 1995).
Із 2000 р. на островах Тендра та Джарилгач та узбережжях морських заток під час мігра-
цій постійно відмічаються пергач пізній, нетопир білосмугий, вечірниця дозірна.
Два види є осілими: пергач пізній та вусата нічниця. Останніми роками на зимівлі в регі-
оні зустрічаються нетопири та лилик двоколірний.
Розподіл кажанів в регіоні носить чіткий синантропний характер. Тут існують різномані-
тні антропогенні стації, які можуть приваблювати кажанів:
• лісові (дубові та інші листяні) насадження на північному узбережжі Джарилгацької за-
токи та Нижньодніпровських аренах;
• садові та паркові насадження населених пунктів;
• лісові вітрозахисні смуги сільськогосподарських угідь;
• окремі дерева вздовж зрошувальних та скидних каналів;
• житлові та господарські будівлі в населених пунктах та в курортній зоні;
• покинуті тваринницькі ферми та гідротехнічні споруди;
• береги водопровідних, зрошувальних і дренажних каналів з порожнинами і тріщинами.
Переважна частка спостережень належить до категорії «Житлові та господарські будівлі
в населених пунктах та в курортній зоні» — понад 90 % від усіх зустрічей кажанів в антропо-
генних ландшафтах, менш 0,4 % — це зустрічі тварин в гідротехнічних спорудах, в т. ч. і у
порожнечах в берегах каналу; біля 1 % складають зустрічі кажанів у вітрозахисних смугах
сільгоспугідь та в обсадженні каналів.
П’ять видів кажанів трапляються на заповідних ділянках — нетопири малий, Натузіуса,
середземноморський (Pipistrellus pipistrellus, P. nathusii, P. kuhlii) та вечірниці дозірна та мала
(Nyctalus noctula, N. leisleri). Три види — лилик двоколірний (Vespertilio murinus), пергач піз-
ній (Eptesicus serotinus), нічниця вусата (Myotis mystacinus) — зустрічалися в населених пунк-
тах, неподалік заповідних ділянок. На території заповідних ділянок понад 80 % зустрічей ка-
жанів відбуваються в житлових та господарських будівлях польових баз (кордонів) заповід-
ника, на приморських степових ділянках — 100 %.
Усі кажани регіону є видами, що охороняються на державному та міжнародному рівні
(Годлевська, Фесенко, 2010) (див. табл. 1).
Фактори загроз
Антропогенні біотопи приваблюють кажанів захисними умовами, в т. ч. й температурни-
ми. Але надання кажанами переваги стаціям, що зумовлені антропогенною діяльністю, несе в
собі й ризик втрати в безпеці. Серед основних загроз, які обумовлені антропогенним характе-
ром біотопів мешкання кажанів, є наступні (табл. 2):
• загибель кажанів від транспорту;
• загибель від свійських хижаків та пряме знищення людиною;
• руйнування оселищ та загибель від ремонтних та будівельних робіт, від комунікацій
(теплопроводи, лінії електропередач, тощо);
• стрес, викликаний фактором неспокою, переривання зимового сну та ін.
Видовий склад загиблих тварин залежить від сезону року: весною та восени це в більшо-
сті мігранти, в зимовий період — зимуючі види, що вийшли із стану зимового сну через три-
вале підвищення температури повітря або через фактор неспокою.
Загибель кажанів через антропогенні чинники в регіоні Чорноморського біосферного заповідника 143
Таблиця 2. Випадки загибелі кажанів в регіоні Чорноморського біосферного заповідника в 1996–2016 рр.
Table 2. Cases of death of bats in the region of the Black Sea Biosphere Reserve in 1996–2016
Причини загибелі
Вид Транспорт Хижаки та пря-
ме знищення
людиною
Ремонт приміщень,
електричні, тепло-
ві мережі
Переривання
зимового сну,
голод
Дослід-
ження
Pipistrellus sp. + +++
Pipistrellus pipistrellus ++++
Pipistrellus nathusii +++ +
Pipistrellus kuhlii +++ +
Nyctalus noctula ++++
Vespertilio murinus + +++
Eptesicus serotinus ++ ++
Myotis mystacinus ++++
% від усіх спостережень 8,3 41,7 25,0 16,7 8,3
Примітка: «+» — частка від знахідок усіх загиблих кажанів (4 градації з відповідною кількістю «+»).
Приклади випадків загибелі
Серед зафіксованих випадків загибелі кажанів в антропогенних біотопах як за літератур-
ними (Мерзлікін, 1998), так й з нашими спостереженнями є хижацтво.
Myotis mystacinus — дві загиблі особини знайдені в димоходах: наприкінці осені 1998 р. у
зруйнованому будинку та 2004 р. при чищенні печей в с. Василівка Очаківського р-ну (Кін-
бурн) (Селюніна, Маркауцан, 2001; Селюніна, 2008; особ. повід. О. Маркауцана).
Pipistrellus sp. — нетопир був збитий автомашиною на вулиці 1-го Травня в м. Гола При-
стані в сутінках весною 2002 р.
Pipistrellus pipistrellus, P. nathusii, P. kuhlii — загибель від свійських хижаків. Так, удень
на початку вересня 2010 р. кішка видерла нетопира з-під шиферу навісу на кордоні «Морсь-
кий» Потіївської ділянки ЧБЗ. На кордоні «Вільний Порт» кішка за день принесла 4 нетопирів
(серпень, 2012 р.). Полюють кішки зазвичай на кажанів, що відпочивають.
Eptesicus serotinus — 50 % знахідок мертвих особин стосується загибелі від хижаків, на-
приклад мертвий кожан, задавлений кішкою, був знайдений в управлінні Чорноморського БЗ
в м. Гола Пристань в 2014 р. Інша частка загибелі тваринок відноситься до загибелі під час
ремонтів, особливо при заміні вікон (2001 р., повід. Ю. Москаленка).
Vespertilio murinus. Під час тривалих відлиг зустрічається частіше за інших кажанів. Ме-
ртвий лилик з порожнім шлунком та тонкими м'язами був знайдений в Херсоні двічі: в Гідро-
парку в лютому 1993 р. та в парку «Херсонська фортеця» у січні 2004 р.
Висновки
Кажани активно освоїли синантропні біотопи в регіоні Чорноморського біосферного за-
повідника та використовують їх під час всіх етапів життєвого циклу. Але наявність біотопів,
що були створені діяльністю людини, додало нових ризиків життю кажанів.
За доступними автору даними можна виділити такі основні ризики: транспорт; хижаки (у
т. ч. людина), ремонт приміщень та загибель від зіткнення з електричними та тепловими ко-
мунікаціями, переривання зимового сну та голод. Адаптаційну цінність процесу синантропі-
зації потрібно розглядати у взаємозв'язку з появою нових ризиків та їх обсягів.
Подяки
Автор висловлює щиру подяку О. Годлевській за допомогу в визначенні видів та І. Заго-
роднюку за конструктивні зауваження щодо рукопису цієї роботи. Дякую О. Маркауцану та
Ю. Москаленку за повідомлення важливих фактів.
Зоя Селюніна 144
Література • References
Абеленцев, В. И. 1967. Полезные звери Черноморского за-
поведника и их охрана. Тезисы докл. научн. конф., по-
священ. 40-летию Черноморского гос. заповедника. АН
УРСР, Киев, 1–5.
[Abelentsev, V. I. 1967. Useful animals of the Black Sea Re-
serve and their protection. Abstracts of Scientific Conference
Devoted to the 40th Anniversary of the Black Sea State Re-
serve. Ukr. Acad. Sci. Kyiv, 1–5. (In Russian)]
Акімов, І. А. (ред.). 2009. Червона книга України. Тварин-
ний світ. Глобалконсалтинг, Київ, 490–515.
[Akimov, I. A. (ed.). 2009. Red Book of Ukraine. Animal
World. Global Consulting, Kyiv, 490–515. (In Ukrainian)]
Берестенников, Д. С. 1977. Млекопитающие Черноморско-
го заповедника. Вестник зоологии, № 2: 12–17.
[Berestennikov, D. S. 1977. Mammals of the Black Sea re-
serve. Vestnik zoology, No. 2: 12–17. (In Russian)]
Гизенко, А. И. 1967. Фауна наземных млекопитающих Чер-
номорского заповедника. Тезисы докладов научной кон-
ференции, посвященной 40-летию Черноморского госза-
поведника АН УССР. Киев, 20–23.
[Gizenko, A. I. 1967. Fauna of land mammals of the Black
Sea Reserve. Abstracts of Scientific Conference Devoted to
the 40th Anniversary of the Black Sea State Reserve, Ukrain-
ian Academy of Sciences. Kyiv, 20–23. (In Russian)]
Годлевська О., Д. Вишневський, Н. Атамась. 2006. Синант-
ропізація фауни: питання термінології. Праці Теріоло-
гічної Школи, 8 (Фауна в антропогенному середовищі),
6–13.
[Godlevskaya O., D. Vishnevsky, N. Atamas. 2006. Synan-
tropization of fauna: questions of terminology. Proceedings
of the Theriological School, 8 (Fauna in anthropogenic envi-
ronment), 6–13. (In Ukrainian)]
Годлевська, О., Г. Фесенко (ред.). 2010. Фауна України:
охоронні категорії. Довідник. Вид. друге. Київ, 1–80.
[Godlevska, L., H. Fesenko (ed.). 2010. Fauna of Ukraine:
Conservation Categories. Reference Book. The 2nd ed. Kyiv,
1–80. (In Ukrainian)]
Громов, И. М., Г. И. Баранова (ред.). 1981. Каталог млеко-
питающих СССР (плиоцен-современность). Наука, Ле-
нинград, 31–53.
[Gromov, I. M., G. I. Baranova (ed.). 1981. Catalog of mam-
mals of USSR (Pliocene to present). Nauka, Leningrad, 31–
53. (In Russian)]
Зубко, Я. П. 1937. Нарис фауни Chiroptera південного сходу
Одеської області. Збірник праць зоологічного музею АН
УРСР, 20: 121–128.
[Zubko, Y. P. 1937. Review of Chiroptera fauna in southeast
of Odessa region. Proceedings of the Zoological Museum of
the Ukr. RSR, 20: 121–128. (In Ukrainian)]
Зубко, Я. П. 1940. Фауна ссавців Нижнього Дніпра. Наук.
зап. Харківського держ. педінституту, 4: 49–87.
[Zubko, Y. P. 1940. Mammals in the Lower Dnipro. Scien-
tific notes Kharkiv State Pedagogical Institute, 4: 49–87. (In
Ukrainian)]
Исаков, Ю. А. 1969. Процесс синантропизации животных,
его следствия и перспективы. Синантропизация и доме-
стикация животных. Изд-во МГУ, Москва, 3–6.
[Isakov, Yu. A. 1969. The process of synanthropization of
animals, its consequences and perspectives. Synanthropiza-
tion and Domestication of Animals. Publ. House of Mosk.
Univ., Moscow, 3–6. (In Russian)]
Конвенція... 1979 a. Конвенція про охорону дикої флори та
фауни природних середовищ існування в Європі. Берн,
19.09.1979 p. http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_032
[Convention... 1979 a. Convention on the Protection of Wild
Flora and Fauna and Natural Habitats in Europe. Bern,
19 September, 1979. (In Ukrainian)]
Конвенція... 1979 b. Конвенція про збереження мігруючих
видів диких тварин. Бонн, 23.06.1979 р.
[Convention... 1979 b. Convention on the Conservation of
Migratory Species of Wild Animals. Bonn, 23.06.1979.
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_136]
Мерзлікін І. 1998. Про випадки хижацтва на кажанів. Праці
Терiологічної Школи, 1 (Європейська ніч кажанів '98 в
Україні). Київ, 148–149.
[Merzlikin I. 1998. On cases of preying on bats. Proceedings
Theriological School, 1 (European Bat Night '98 in Ukraine).
Kyiv, 148–149. (In Ukrainian)]
Селюнина, З. В. 1996. Млекопитающие. Позвоночные жи-
вотные Черноморского биосферного заповедника (Анно-
тированный списки видов). Вестник зоологии. Отд.
прил., № 1: 39–43.
[Selyunina, Z. V. 1996. Mammals. Vertebrates of the Black
Sea Biosphere Reserve (Annotated lists of species). Vestnik
zoologii. Supplement, No. 1: 39–43. (In Russian)]
Селюнина, З. В. 1998. Рукокрылые Черноморского биосфе-
рного заповедника. Праці Терiологічної Школи, 1 (Євро-
пейська ніч кажанів '98 в Україні): 80–84.
[Selyunina, Z. V. 1998. Bats of the Black sea biosphere re-
serve. Proceedings Theriological School, 1 (European Bat
Night '98 in Ukraine): 80–84. (In Russian)]
Селюнина, З. В., О. А. Маркауцан. 2001. Дополнения к ан-
нотированному списку млекопитающих Черноморского
биосферного заповедника. Научные труды Зоологиче-
ского музея. Одесский университет, 4: 95–97.
[Selyunina, Z., O. Markautscan. 2001. Additions to the anno-
tated list of mammals of the Black Sea Biosphere Reserve.
Scientific Works of the Zoological Museum. Odesa Univer-
sity, 4: 95–97. (In Russian)]
Селюнина, З. В. 2008. Кажани, які занесені до Червоної
книги України, в Чорноморському біосферному заповід-
нику. Фесенко, Г. (ред.). Знахідки тварин Червоної книги
України. Інститут зоол. НАН України, Київ, 318–321.
[Selyunina, Z. 2008. Bats that are listed in the Red Book of
Ukraine in the Black Sea biosphere reserve. In: Fesenko, H.
(ed.). Records of Animal from the Red Book of Ukraine. Inst.
Zool., NAS of Ukr., Kyiv, 318–321. (In Ukrainian)]
Сологор, К. А., Селюнина, З. В. 1995. К фауне рукокрылых
Черноморского государственного биосферного заповед-
ника. Рукокрылые (Chiroptera): Материалы VI Совеща-
ния стран СНГ по рукокрылым. Худжанд, 46–49.
[Sologor, K. A., Selyunina, Z. V. 1995. By the bat fauna of
the Black Sea State Biosphere Reserves. Bats (Chiroptera).
Proceedings of the VI Meeting of the UIS Countries on Bats.
Khujand, 46–49. (In Russian)]
Тварини... 2017. Тварини України, занесені до Європейсь-
кого червоного списку. Panda Friends (веб-сайт).
https://goo.gl/nGJAdN
[Animals... 2017. Animals of Ukraine in the European Red
List. PandaFriends. https://goo.gl/nGJAdN
|