Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області

На особливостях пошкодження крон сосон на окремих ділянках лісу личинками рудого соснового пильщика (РСП) у 2007 – 2008 рр. позначилися особливості поширення осередків звичайного соснового пильщика (ЗСП) у попередні роки та відсутність доступної для личинок РСП дворічної хвої. На третій рік спалаху...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2009
Hauptverfasser: Мєшкова, В.Л., Колєнкіна, М.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16454
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області / В.Л. Мєшкова, М.С. Колєнкіна // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 276-280. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16454
record_format dspace
spelling irk-123456789-164542011-02-14T12:03:32Z Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області Мєшкова, В.Л. Колєнкіна, М.С. На особливостях пошкодження крон сосон на окремих ділянках лісу личинками рудого соснового пильщика (РСП) у 2007 – 2008 рр. позначилися особливості поширення осередків звичайного соснового пильщика (ЗСП) у попередні роки та відсутність доступної для личинок РСП дворічної хвої. На третій рік спалаху РСП (у 2009 р.) значною мірою були пошкоджені соснові деревостани всіх вікових груп, переважно – низькоповнотні та у ТЛУ А1. На особенностях повреждения крон сосен на отдельных участках леса личинками рыжего соснового пилильщика (РСП) в 2007 – 2008 гг. отразились особенности распространения очагов обыкновенного соснового пилильщика (ЗСП) в предыдущие годы и отсутствие доступной для личинок РСП двухлетней хвои. На третий год вспышки РСП (в 2009 г.) в значительной степени были повреждены сосновые древостои всех возрастных групп, преимущественно низкополнотные и в ТЛУ А1. Peculiarities of pine crown damage by Neodiprion sertifer Geoffr. larvae in the different forest plots in 2007 – 2008 were influences by peculiarities of dissemination of Diprion pini L. foci and absence of second year foliage necessary for N. sertifer larvae. Pine stands of all age groups, mainly of high density and in forest site conditions A1 were damaged on the 3rd year of outbreak (in 2009). 2009 Article Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області / В.Л. Мєшкова, М.С. Колєнкіна // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 276-280. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16454 630.453 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description На особливостях пошкодження крон сосон на окремих ділянках лісу личинками рудого соснового пильщика (РСП) у 2007 – 2008 рр. позначилися особливості поширення осередків звичайного соснового пильщика (ЗСП) у попередні роки та відсутність доступної для личинок РСП дворічної хвої. На третій рік спалаху РСП (у 2009 р.) значною мірою були пошкоджені соснові деревостани всіх вікових груп, переважно – низькоповнотні та у ТЛУ А1.
format Article
author Мєшкова, В.Л.
Колєнкіна, М.С.
spellingShingle Мєшкова, В.Л.
Колєнкіна, М.С.
Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
author_facet Мєшкова, В.Л.
Колєнкіна, М.С.
author_sort Мєшкова, В.Л.
title Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
title_short Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
title_full Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
title_fullStr Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
title_full_unstemmed Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
title_sort особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях луганської області
publisher Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate 2009
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16454
citation_txt Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області / В.Л. Мєшкова, М.С. Колєнкіна // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 115. — С. 276-280. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT mêškovavl osoblivostípoškodžennâkronsosnovimipilʹŝikamivnasadžennâhlugansʹkoíoblastí
AT kolênkínams osoblivostípoškodžennâkronsosnovimipilʹŝikamivnasadžennâhlugansʹkoíoblastí
first_indexed 2025-07-02T17:47:13Z
last_indexed 2025-07-02T17:47:13Z
_version_ 1836558250729799680
fulltext ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 276 УДК 630.453 В. Л. МЄШКОВА1, М. С. КОЛЄНКІНА2 * ОСОБЛИВОСТІ ПОШКОДЖЕННЯ КРОН СОСНОВИМИ ПИЛЬЩИКАМИ В НАСАДЖЕННЯХ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 1. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького 2. Луганська АЛНДС УкрНДІЛГА На особливостях пошкодження крон сосон на окремих ділянках лісу личинками рудого соснового пильщика (РСП) у 2007 – 2008 рр. позначилися особливості поширення осередків звичайного соснового пильщика (ЗСП) у попередні роки та відсутність доступної для личинок РСП дворічної хвої. На третій рік спалаху РСП (у 2009 р.) значною мірою були пошкоджені соснові деревостани всіх вікових груп, переважно – низькоповнотні та у ТЛУ А1. К лю ч о в і с л о в а : звичайний сосновий пильщик (ЗСП), рудий сосновий пильщик (РСП), пошкодження крон. При визначенні загрози пошкодження насаджень личинками комах-хвоєлистогризів за результатами обліку їх чисельності зазвичай не враховується, що при однаковій щільності коконів рівень заподіяної дереву шкоди може залежати, з одного боку, від життєздатності особин у певних лісорослинних умовах і при певній структурі насаджень, а з іншого, – від стану дерев на початку спалаху масового розмноження [3]. У результаті дослідження закономірностей поширення осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів було розраховано бальні оцінки принадності ділянок насаджень для окремих видів за типом лісорослинних умов (ТЛУ), віком, повнотою та іншими характеристиками насаджень [1]. Було доведено, що від поєднання умов, що визначають принадність ділянок для розвитку спалаху масового розмноження, залежать інтенсивність і тривалість дії осередків, рівень пошкодження крон, популяційні показники комах [3]. Незважаючи на деякі відмінності у вимогах рудого (Neodiprion sertifer Geoffr. ) та звичайного (Diprion pini L.) соснових пильщиків до умов середовища [9], у Луганській області останнім часом спалахи масових розмножень цих видів розвиваються майже безперервно [4], причому відразу після згасання спалаху одного з видів розпочинається ріст чисельності другого в тих самих насадженнях. Зазначені види соснових пильщиків відрізняються за наданням переваги ділянкам із певними лісорослинними умовами та структурою насаджень, так і за вимогами до корму [2]. Личинки рудого соснового пильщика (РСП) живляться лише дворічною хвоєю, а звичайного (ЗСП) – хвоєю поточного року [2]. У зв’язку з цим, у насадженнях, пошкоджених личинками ЗСП, наступного року часто не залишається хвої, придатної для живлення личинок РСП. Цілеспрямованих досліджень стосовно пошкодження крон дерев сосни звичайної в осередках зазначених видів соснових пильщиків, які змінюють один одного в насадженнях, у регіоні досі не було проведено. Метою цієї роботи було визначення рівня пошкодження крон дерев сосни звичайної протягом трьох років спалаху масового розмноження рудого соснового пильщика в насадженнях, попередньо пошкоджених звичайним сосновим пильщиком, з урахуванням типу лісорослинних умов, вікової групи насаджень та їхньої повноти. Дослідження проведено протягом 2007 – 2009 рр. у ДП "Станично-Луганське ЛГ" (Щастинське й Малинівське лісництва) та ДП "Новоайдарське ЛГ" (Ахтирське та Піщане лісництва) у Луганській області на 15 постійних пробних площах, де показники популяцій соснових пильщиків, рівень пошкодження крон і санітарний стан визначали щорічно для всіх дерев, а також на тимчасових пробних площах, обстежених за маршрутними лініями з визначенням щорічно лише середніх для кожної ділянки значень пошкодження крон. Зважаючи на те, що личинки РСП живляться хвоєю минулого року, починаючи з травня до кінця червня, а личинки ЗСП – хвоєю поточного року у червні (весняне покоління) та серпні-вересні (літнє та / або осіннє покоління), то фактичний рівень пошкодження крон за * © В. Л. Мєшкова, М. С. Колєнкіна, 2009 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 277 сезон визначали наприкінці періоду вегетації шляхом оглядання не менше 100 дерев на кожній ділянці й візуального оцінювання зазначеного показника з точністю до 5 %. Одержані дані групували за типами лісорослинних умов, віком і повнотою насаджень, визначали середні значення пошкодження крон, стандартні похибки та достовірність різниць за пошкодженням окремих груп ділянок стандартними статистичними методами [1]. Аналіз одержаних даних свідчить, що на усіх обстежених ділянках за період досліджень відбувалося зростання рівня пошкодження крон. Середнє значення показника становило у 2007 році 18,1 %, у 2008 році збільшилося в 1,9 разу порівняно із 2007 роком, а у 2009 році – у 2,4 разу порівняно із 2008 роком. Уже у 2008 році на більшості обстежених ділянок середній рівень пошкодження крон перевищував 30 %, що могло бути підставою для призначення лісозахисних заходів. У 2009 році середнє значення пошкодження крон на обстежених ділянках становило 78,8 %, а для деяких дерев досягало 100 %. При розгляданні динаміки пошкодження крон окремо для ділянок із різними типами лісорослинних умов підтверджується загальна закономірність щодо збільшення цього показника за період досліджень (рис. 1). ТЛУ 0 20 40 60 80 100 2007 2008 2009 Роки П ош ко дж ен ня кр он , % А1 А2 В2 Рис. 1 – Динаміка пошкодження крон личинками соснових пильщиків на ділянках із різними типами лісорослинних умов При порівнянні середніх значень показника пошкодження крон в окремі роки на ділянках із різними ТЛУ виявлено певні закономірності. Так, у 2007 році середні значення пошкодження крон на ділянках у ТЛУ А2 виявилися достовірно вищими (Р < 0,01), ніж в А1 і В2, а в В2 – вищими, ніж в А1 (Р < 0,05). У 2008 році середні значення пошкодження крон на ділянках із ТЛУ А2 і В2 достовірно не відрізняються (Р > 0,1), а на ділянках із ТЛУ А1 є достовірно (Р < 0,05) більшими, ніж в А2 і В2. У 2009 році середній рівень пошкодження крон у ТЛУ А1 залишається найвищим (88,9 %), а в А2 і В2 становить 82,5 і 73,5 % відповідно, причому достовірними (Р < 0,05) є різниці лише за значеннями цього показника в А1 і В2. Таким чином, у 2009 році співвідношення рівнів пошкодження крон сосновими пильщиками на ділянках із різними ТЛУ відповідало літературним даним стосовно принадності ділянок із лісними лісорослинними умовами для розвитку осередків цих комах [2]. Так, стосовно РСП принадність ділянок із ТЛУ А1 оцінено у 5 балів, з ТЛУ А2 і В2 – у 4 бали, а стосовно ЗСП принадність ділянок із ТЛУ А1 і А2 оцінено у 5 балів, а з В2 – у 4 бали, тобто в усіх випадках принадність ділянок із ТЛУ А1 для соснових пильщиків є найбільшою. Як свідчать матеріали з історії масових розмножень соснових пильщиків у Луганській області [4], масове розмноження ЗСП розвивалося раніше, і у 2006 році щільність популяції цього виду суттєво знизилася як природним шляхом, так і внаслідок обприскування значної частини деревостанів хімічними й біологічними препаратами. Під час обприскування крон (серпень 2006 року) особини РСП знаходилися в коконах у підстилці, а личинки ЗСП ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 278 живилися у кронах. Після відпаду личинок ЗСП поліпшилися умови для росту чисельності РСП, що і виявилося в наступному році. Оскільки ЗСП є більш ксерофітним видом порівняно з РСП, основна частина популяції першого виду була зосереджена в А1, а другого – в А2 і В2. У міру вивільнення місць живлення в А1 унаслідок загибелі ЗСП відбувалося заселення ділянок із таким ТЛУ рудим сосновим пильщиком, що й відбилося на динаміці рівня пошкодження крон протягом 2007 – 2009 рр. За віком усі обстежені ділянки було розподілені на три групи – до 20, 21 – 40 і 41 – 60 років. Як видно з рис. 2, в деревостанах усіх вікових груп рівень пошкодження крон сосновими пильщиками щороку збільшувався. У 2007 році найбільшою мірою (у середньому – 24,5 %) були пошкоджені молодняки, причому цей показник виявився достовірно (Р < 0,01) в 1,4 разу вищим, ніж у насадженнях віком 21 – 40 років, і в 1,7 разу вищим, ніж у насадженнях віком 41 – 60 років. Різниця між пошкодженням у 2007 році насаджень віком 21 – 40 і 41 – 60 років (в 1,3 разу) достовірна при Р < 0,05. Переважне пошкодження наймолодших насаджень у 2007 році можна пояснити тим, що саме вони є найбільш принадними для заселення РСП. Водночас у насадженнях старшого віку щойно згас спалах масового розмноження ЗСП, внаслідок якого запас дворічної хвої, необхідної для живлення личинок РСП, суттєво зменшився, і умови для розвитку цього виду були несприятливі. У 2008 році відбувся перерозподіл популяції РСП в насадженнях різного віку, що відбилося на рівнях пошкодження крон його личинками. Порівняно з 2007 роком достовірно (Р < 0,01) збільшилося пошкодження крон у деревостанах віком 21 – 40 і 41 – 60 років (у 2,1 і 2,2 разу відповідно), тоді як пошкодження наймолодших деревостанів збільшилося порівняно мало (у середньому в 1,2 разу) та досягло 29,7 %. Якщо в перший рік спалаху РСП найбільший рівень пошкодження крон визначено для наймолодших деревостанів, то у 2008 році він виявився найбільшим у насадженнях віком 41 – 60 років (37,6 %), а у 2009 році – для найбільш старших (80,5 %), хоча рівень пошкодження насаджень віком до 20 і 21 – 40 років (75,6 і 79,3 % відповідно) виявився недостовірно меншим. Одержані дані свідчать, що за три роки після згасання спалаху масового розмноження ЗСП у регіоні наших досліджень РСП поширився на соснові деревостани всіх вікових груп. Вік, років 0 20 40 60 80 100 2007 2008 2009 Роки П ош ко дж ен ня кр он , % до 20 21-40 41-60 Рис. 2 – Динаміка пошкодження крон личинками соснових пильщиків у насадженнях різного віку Виявлені закономірності підтверджуються при групуванні ділянок водночас за типом лісорослинних умов і віком (рис. 3). Так, на ділянках із усіма аналізованими ТЛУ пошкодження крон у перший рік спалаху РСП (2007 р.) було більшим у молодших насадженнях, найбільш сприятливих для розмноження цього виду. На другий рік спалаху (2008 р.) найбільше пошкодження крон визначено в А1 – у молодших деревостанах, в А2 – у насадженнях віком 21 – 40 років, у В2 – у насадженнях віком понад 40 років. Це може бути ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 279 пов’язане як із відмінностями у кількості й якості корму, так і з дією інших чинників динаміки популяції, які мають розглядатися окремо. 0 20 40 60 80 100 21-40 41-60 до 20 21-40 41-60 до 20 21-40 41-60 А1 А2 В2 ТЛУ та вік ( років) П ош ко дж ен ня к ро н, % 2007 р. 2008 р. 2009 р. Рис. 3 – Динаміка пошкодження крон личинками соснових пильщиків у насадженнях різного віку На третій рік спалаху пошкодження крон на всіх ділянках перевищило 60 %, в А1 достовірно не відрізнялося в деревостанах різних вікових груп (87,7 і 89,5 % у насадженнях віком 21 – 40 і 41 – 60 років відповідно). У насадженнях віком понад 40 років визначено тенденцію до зменшення рівня пошкодження крон у ряду А1 – А2 – В2 (89,5; 84,4 та 73,2 % відповідно), що може бути пов’язане з активнішою дією регулювальних чинників у багатших і вологіших умовах. При аналізі пошкодження крон насаджень, згрупованих за повнотою, також виявлено збільшення цього показника за період досліджень, що свідчить про зростання чисельності популяції РСП в усіх обстежених деревостанах (рис. 4). Повнота 0 20 40 60 80 100 2007 2008 2009 Роки П ош ко дж ен ня кр он , % 0,6 0,7 0,8 0,9 Рис. 4 – Динаміка пошкодження крон личинками соснових пильщиків у насадженнях різної повноти Незалежно від повноти насадження, у 2007 році пошкодження крон становило 14,1 – 17,8 %, причому різниці за цим показником між групами ділянок із різною повнотою не є достовірними (Р > 0,1). У 2008 році пошкодження крон найбільшою мірою зростає на ділянках із більшою повнотою, причому для груп ділянок із повнотою 0,7 – 0,9 становить 41,6 – 49 % і достовірно не відрізняється між цими групами (P > 0,1). Водночас на ділянках із повнотою 0,6 пошкодження крон у 2008 році становило в середньому лише 23,6 % і виявилося достовірно меншим (Р < 0,05), ніж на ділянках із вищими значеннями повноти. Виявлений факт можна пояснити тим, що ЗСП як світлолюбний вид у період попереднього спалаху заселяв насамперед низькоповнотні деревостани, і на початку зростання чисельності РСП умови для його живлення в таких насадженнях не були сприятливими. У міру подальшого розвитку спалаху масового розмноження РСП та часткового відновлення крон ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115 280 дерев осередки цього виду поширювалися на низькоповнотні деревостани, що підтвер- джують дані щодо пошкодження крон у насадженнях різної повноти у 2009 році (див. рис. 3). Статистичний аналіз свідчить, що у 2009 році рівень пошкодження крон у соснових насадженнях був достовірно (Р < 0,05) меншим на ділянках із більшою повнотою, становлячи 86,4; 78,4; 72,5 і 63,7 % на ділянках із повнотою 0,6; 0,7; 0,8 і 0,9. Висновки. Масове розмноження рудого соснового пильщика в обстежених дерево- станах Луганської області розпочалося у 2007 році після згасання спалаху масового розмноження звичайного соснового пильщика, що відбилося на особливостях динаміки пошкодження крон у 2007 – 2009 рр. У 2007 – 2009 рр. середній рівень пошкодження крон сосни звичайної зростав для всіх обстежених ділянок від 18,1 % у 2007 році до 78,8 % у 2009 році. Середні значення пошкодження крон виявилися найвищими у 2007 році в А2, у 2008 і 2009 – в А1. У 2007 році найбільшою мірою (у середньому – 24,5 %) були пошкоджені молодняки, а у 2009 році – соснові деревостани всіх вікових груп. У 2007 року не виявлено достовірних відмінностей у пошкодженні насаджень різної повноти. У 2008 році пошкодження крон найбільшою мірою зростало на ділянках із більшою повнотою (0,7 – 0,8), а у 2009 – на ділянках із меншою повнотою (0,5 – 0,6). Таким чином, на третій рік спалаху рудого соснового пильщика (у 2009 р.) значною мірою були пошкоджені соснові деревостани всіх вікових груп, переважно – низькоповнотні та на ділянках із ТЛУ А1. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Атраментова Л. А., Утевская О. В. Статистические методы в биологии / Атраментова Л. А., Утев- ская О. В. – Горловка, 2008. – 148 с. 2. Мешкова В. Л. Сезонное развитие хвоелистогрызущих насекомых /Мешкова В. Л. – Х.: Новое слово, 2009. – 396 с. 3. Мєшкова В. Л. Мінливість показників динаміки популяції комах-хвоєлистогризів залежно від лісорослинних умов // Наук. вісник УкрДЛТУ. – Вип.14.5. Стан і тенденції розвитку лісівничої освіти, науки лісового господарства в Україні. – Львів, 2004.– С. 30–35. 4. Мєшкова В. Л., Колєнкіна М. С. Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Луганської області // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2008. – Вип. 112. – С. 261–269. Meshkova V. L.1, Kolenkina M. S.2 PECULIARITIES OF CROWN DAMAGE BY PINE SAWFLIES IN THE STANDS OF LUGANSK REGION 1. Ukrainian Research Institute of Forestrey & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky (URIFFM) 2. Lugansk Forest Research Station of URIFFM Peculiarities of pine crown damage by Neodiprion sertifer Geoffr. larvae in the different forest plots in 2007 – 2008 were influences by peculiarities of dissemination of Diprion pini L. foci and absence of second year foliage necessary for N. sertifer larvae. Pine stands of all age groups, mainly of high density and in forest site conditions A1 were damaged on the 3rd year of outbreak (in 2009). K e y w o r d s : Diprion pini L., Neodiprion sertifer Geoffr., crown damage. Мешкова В. Л.1, Коленкина М. С.2 ОСОБЕННОСТИ ПОВРЕЖДЕНИЯ КРОН СОСНОВЫМИ ПИЛИЛЬЩИКАМИ В НАСАЖДЕНИЯХ ЛУГАНСКОЙ ОБЛАСТИ 1. Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелеорации им. Г. Н. Высоцкого 2. Луганская АЛНИС УкрНИИЛХА На особенностях повреждения крон сосен на отдельных участках леса личинками рыжего соснового пилильщика (РСП) в 2007 – 2008 гг. отразились особенности распространения очагов обыкновенного соснового пилильщика (ЗСП) в предыдущие годы и отсутствие доступной для личинок РСП двухлетней хвои. На третий год вспышки РСП (в 2009 г.) в значительной степени были повреждены сосновые древостои всех возрастных групп, преимущественно низкополнотные и в ТЛУ А1. К лю ч е в ы е с л о в а : обыкновенный сосновый пилильщик (ОСП), рыжий сосновый пилильщик (РСП), повреждения крон. Одержано редколегією 12.12.2008 р.