Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області
Проаналізовано показники динаміки площ осередків звичайного (Diprion pini L.) та рудого (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснових пильщиків у насадженнях підприємств Харківського ОУЛМГ за період 1960 – 2009 рр. Середня площа осередків звичайного (ЗСП) та рудого (РСП) соснових пильщиків сягає 8,4 і 0,47...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16467 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області / В.Л. Мєшкова, К.В. Давиденко, Т.В. Кучерявенко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 56-61. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16467 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-164672011-02-14T12:03:41Z Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області Мєшкова, В.Л. Давиденко, К.В. Кучерявенко, Т.В. Проаналізовано показники динаміки площ осередків звичайного (Diprion pini L.) та рудого (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснових пильщиків у насадженнях підприємств Харківського ОУЛМГ за період 1960 – 2009 рр. Середня площа осередків звичайного (ЗСП) та рудого (РСП) соснових пильщиків сягає 8,4 і 0,47 тис. га, середній інтервал між спалахами масового розмноження – 9 і 5 років відповідно. За середньою багаторічною площею осередків ЗСП переважає ДП "Ізюмське ЛГ" (79 % від площі осередків в області), за середньою багаторічною площею осередків РСП – ДП "Куп’янське ЛГ" (49 %). Проанализированы показатели динамики площадей очагов обыкновенного (Diprion pini L.) и рыжего (Neodiprion sertifer Geoffr.) сосновых пилильщиков в насаждениях предприятий Харьковского ОУЛОХ за период 1960 – 2009 гг. Средняя площадь очагов обыкновенного (ОСП) и рыжего (РСП) сосновых пилильщиков составляет 8,4 и 0,47 тыс. га, средний интервал между вспышками массового размножения – 9 и 5 лет соответственно. По средней многолетней площади очагов ОСП на первом месте – ГП "Изюмское ЛХ" (79 % от площади очагов в области), по средней многолетней площади очагов РСП – ГП "Купянское ЛХ" (49 %). Parameters of dynamics of foci area for Diprion pini L. and Neodiprion sertifer Geoffr. in forest stands of Forest enterprises of Kharkov region for 1960 – 2009 have been analyzed. Mean area of D. pini and N. sertifer foci is 8.4 and 0.47 thous. ha, mean interval between outbreaks of mass propagation is 9 and 5 years respectively. By mean area of foci of D. pini the first place belongs to the State Forest Enterprise "Izum Forest Economy" (79 % from foci area in Kharkov region), by mean area of foci of N. sertifer the first place belongs to the State Forest Enterprise "Kupjansk forest economy" (49 %). 2009 Article Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області / В.Л. Мєшкова, К.В. Давиденко, Т.В. Кучерявенко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 56-61. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16467 630.453 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Проаналізовано показники динаміки площ осередків звичайного (Diprion pini L.) та рудого (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснових пильщиків у насадженнях підприємств Харківського ОУЛМГ за період 1960 – 2009 рр. Середня площа осередків звичайного (ЗСП) та рудого (РСП) соснових пильщиків сягає 8,4 і 0,47 тис. га, середній інтервал між спалахами масового розмноження – 9 і 5 років відповідно. За середньою багаторічною площею осередків ЗСП переважає ДП "Ізюмське ЛГ" (79 % від площі осередків в області), за середньою багаторічною площею осередків РСП – ДП "Куп’янське ЛГ" (49 %). |
| format |
Article |
| author |
Мєшкова, В.Л. Давиденко, К.В. Кучерявенко, Т.В. |
| spellingShingle |
Мєшкова, В.Л. Давиденко, К.В. Кучерявенко, Т.В. Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області |
| author_facet |
Мєшкова, В.Л. Давиденко, К.В. Кучерявенко, Т.В. |
| author_sort |
Мєшкова, В.Л. |
| title |
Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області |
| title_short |
Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області |
| title_full |
Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області |
| title_fullStr |
Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області |
| title_full_unstemmed |
Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області |
| title_sort |
динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях харківської області |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16467 |
| citation_txt |
Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях Харківської області / В.Л. Мєшкова, К.В. Давиденко, Т.В. Кучерявенко // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 56-61. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT mêškovavl dinamíkaploŝoseredkívmasovogorozmnožennâsosnovihpilʹŝikívunasadžennâhharkívsʹkoíoblastí AT davidenkokv dinamíkaploŝoseredkívmasovogorozmnožennâsosnovihpilʹŝikívunasadžennâhharkívsʹkoíoblastí AT kučerâvenkotv dinamíkaploŝoseredkívmasovogorozmnožennâsosnovihpilʹŝikívunasadžennâhharkívsʹkoíoblastí |
| first_indexed |
2025-07-02T17:47:45Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:47:45Z |
| _version_ |
1836558283634114560 |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
56
УДК 630.453
В. Л. МЄШКОВА1, К. В. ДАВИДЕНКО2, Т. В. КУЧЕРЯВЕНКО 3 *
ДИНАМІКА ПЛОЩ ОСЕРЕДКІВ МАСОВОГО РОЗМНОЖЕННЯ
СОСНОВИХ ПИЛЬЩИКІВ У НАСАДЖЕННЯХ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
1. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім.
Г. М. Висоцького
2. Державне спеціалізоване лісозахисне об'єднання "Східлісозахист"
3. Державне спеціалізоване лісозахисне підприємство "Харківлісозахист"
Проаналізовано показники динаміки площ осередків звичайного (Diprion pini L.) та рудого (Neodiprion sertifer
Geoffr.) соснових пильщиків у насадженнях підприємств Харківського ОУЛМГ за період 1960 – 2009 рр.
Середня площа осередків звичайного (ЗСП) та рудого (РСП) соснових пильщиків сягає 8,4 і 0,47 тис. га,
середній інтервал між спалахами масового розмноження – 9 і 5 років відповідно. За середньою багаторічною
площею осередків ЗСП переважає ДП "Ізюмське ЛГ" (79 % від площі осередків в області), за середньою
багаторічною площею осередків РСП – ДП "Куп’янське ЛГ" (49 %).
К лю ч о в і с л о в а : звичайний сосновий пильщик (ЗСП), рудий сосновий пильщик (РСП), осередок
масового розмноження комах.
Серед комах-хвоєгризів соснові пильщики найбільш поширені у лісових насадженнях
України [2]. Масові розмноження рудого соснового пильщика (Neodiprion sertifer Geoffr.)
виявляються у 45,6 % років, а звичайного соснового пильщика (Diprion pini L.) – у 29,9 %
років. Середня площа осередків звичайного соснового пильщика (ЗСП) становить 65,2% від
площі осередків хвоєгризів і 15% від площ осередків хвоєлистогризів в Україні, а площа
осередків рудого соснового пильщика (РСП) – 14,9 і 3,4% відповідно [3].
Аналіз багаторічних даних стосовно динаміки площ осередків комах-хвоєлистогризів
свідчить, що максимальна площа осередків РСП в Україні збільшилася з 7,9 тис. га у 1947 –
1977 рр. до 101,8 тис. га у 1978 – 2008 рр., що відбулося переважно за рахунок заселення
ним соснових культур, створюваних на зрубах і невгіддях [2].
Зважаючи на відмінності за частотою, інтенсивністю та тривалістю масових розмножень
у різних регіонах та з метою вдосконалення методів прогнозування наступних спалахів
доцільним є проведення аналізу динаміки площ осередків соснових пильщиків в окремих
областях. Так, дослідженнями у Луганській області установлено, що інтенсивність і
тривалість спалахів РСП останнім часом збільшилися порівняно із спалахами 70-х і 80-х рр.,
терміни початку й закінчення спалахів соснових пильщиків за останні 30 років відрізнялися в
лісах окремих лісогосподарських підприємств і лісництв, спалахи масового розмноження
РСП і ЗСП у 1996 – 1998 і 2002 – 2006 рр. розвивалися одночасно [4].
Як відомо [1, 6], РСП може заселяти сосну навіть у незімкнених лісових культурах, а
ЗСП заселяє насадження більш старшого віку. РСП надає перевагу вологішим умовам і
північнішим районам, а ЗСП – сухішим і теплішим ділянкам і регіонам. Личинки РСП
живляться хвоєю попереднього року з початку її вегетації, тобто після дати стійкого
переходу температури повітря через 10°С, а закінчують живлення в середині червня.
Личинки ЗСП починають живлення у червні також хвоєю минулого року, на яку відкладають
яйця. Тому на початку червня одночасно можуть бути виявлені як личинки рудого соснового
пильщика старших віків, так і личинки звичайного соснового пильщика молодших віків. У
випадку розвитку одного покоління звичайного соснового пильщика та його переривання
літньою діапаузою живлення личинок у серпні відбувається на хвої поточного року, яка на
той час уже не відрізняється за хімічним складом та іншими властивостями від хвої
минулого року на початку сезону. Такою самою хвоєю живляться також личинки літнього
покоління звичайного соснового пильщика. Саме тому іноді осередки обох видів можуть
виявлятися тих самих насадженнях [5].
* © В. Л. Мєшкова, К. В. Давиденко, Т. В. Кучерявенко, 2009
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
57
Метою цієї роботи було виявлення закономірностей динаміки площ осередків рудого та
звичайного соснових пильщиків у Харківській області.
Джерелом даних були матеріали статистичної звітності лісогосподарських підприємств
із 1960 р. і ДСЛО "Східлісозахист" – з 1981 р.
Аналіз багаторічної динаміки площ осередків (1960 – 2009 рр.) свідчить, що середнє й
максимальне значення цих показників були вищими стосовно осередків звичайного
соснового пильщика. Середня площа осередків ЗСП сягала 8,4 тис. га, максимальна – 35,6
тис. га, а осередків РСП – 0,47 і 3,1 тис. га відповідно, тобто ці показники відрізнялися в 11,5
і 17,9 разу. За досліджуваний період зареєстровано 5 спалахів масового розмноження ЗСП та
8 спалахів РСП (рис. 1). Ці спалахи відрізнялися за частотою, тривалістю та інтенсивністю.
0
5000
10000
15000
20000
25000
30000
35000
40000
19
60
19
63
19
66
19
69
19
72
19
75
19
78
19
81
19
84
19
87
19
90
19
93
19
96
19
99
20
02
20
05
20
08
Роки
П
ло
щ
а
ос
ер
ед
кі
в
ЗС
П
,
га
0
500
1000
1500
2000
2500
3000
3500
П
ло
щ
а
ос
ер
ед
кі
в
РС
П
,
га
ЗСП РСП
Рис. 1 – Динаміка площ осередків соснових пильщиків у Харківській області
(ЗСП – звичайний сосновий пильщик; РСП – рудий сосновий пильщик)
Серед спалахів масового розмноження ЗСП хвиля 1961 – 1969 рр. мала чітко виражений
максимум у 1965 – 1966 рр. (10,7 – 11 тис. га). Найбільші за площею спалахи масового
розмноження ЗСП зареєстровані в лісах Ізюмського лісгоспу (максимум у 1965 р. 10,7 тис.
га). Майже одночасно зростання площ осередків цього пильщика було зареєстровано у
Красноградському лісгоспі, проте площа осередків у 1960 р. не перевищувала 63 га, а у
1966 р. – 303 га. Осередок ЗСП у Жовтневому лісгоспі було зареєстровано на площі 1000 га,
але в наступні роки свідчень про нього немає. Виявлення цього осередку збігалося за часом
зі згасанням осередку в Ізюмському лісгоспі.
Наступна хвиля зростання площ осередків ЗСП розпочалася у 1973 р. на площі 24,6 тис.
га, причому незважаючи на щорічне застосування інсектицидів площа осередків залишалася
доволі високою протягом шести років і ще 4 роки трималася на рівні 5 тис. га. Лише у 1983 –
1984 рр. цей показник залишався на рівні 0,4 тис. га. У 70-ті роки площа осередків ЗСП в
Ізюмському лісгоспі досягла 24,5 тис. га (1973 р.), у 1975 р. сягала 15,1 тис. га, у 1978 р. – 8,1
тис. га, і лише у 198 році знизилася до 246 га.
Площа осередків ЗСП у Жовтневому лісгоспі становили 1640 га у 1974 році,
збільшилася до 1749 га у 1975 році, а потім протягом майже 10 років залишалася на такому ж
рівні. У Зміївському лісгоспі зростання площі осередків ЗСП зареєстровано у 1975 році (2060
га), але вже у 1976 році вона зменшилася до 1754 га. Невеликі за площею осередки ЗСП
виявлені у 1974 р у Близнюківскому (56 га) та Красноградскому (50 га) лісгоспах. У
Куп’янському лісгоспі у 1976 році площа осередків ЗСП сягала 1928 га, у 1977 р. – 1252 га.
Наступна хвиля масового розмноження ЗСП характеризувалася майже класичним
розвитком – поступовим зростанням площ осередків, максимумом у 1988 – 1989 рр. (35,6 –
30,9 тис. га) і доволі швидким згасанням. Дві останні хвилі динаміки площ осередків ЗСП
накладаються одна на одну (див. рис. 1), що пояснюється різними термінами початку
спалахів в окремих лісогосподарських підприємствах. Максимум першого спалаху (13,6 тис.
га) відмічено у 1998 році, а другого (33,7 тис. га) – у 2002 році. Таким чином, середній
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
58
інтервал між спалахами масового розмноження ЗСП сягав 9 років, найменший – 4 роки, а
найбільший – 15 років.
У 80-ті роки зареєстровано спалах ЗСП у Чугуєво-Бабчанському лісгоспі на площі 129
га, площа осередку у 1986 році знизилася до 60 га і лише у 1992 р. – до 15 га. У
Вовчанському лісгоспі площа осередків ЗСП у 1987 році сягала 1019 га, у Балаклейському –
2185 га, проте вже наступного року знизилася до 55 га. У Зміївському ЛГ площа осердків
ЗСП у 1985році сягає 2800 га, у 1987 – 1000 га, а у 1989 році осередки вже не зареєстровано.
У Жовтневому лісгоспі у 1986 році площа осередків перевищувала 3000 га і залишалася на
такому рівні до початку 90-х рр. У Красноградському лісгоспі спалах зареєстровано у 1988
році на площі 3012 га.
Рекордні за площею осередки ЗСП виявлено у Куп’янському (16,2 тис га у 1988 році) та
Ізюмському лісгоспах (12,3 тис. га у 1987 – 1989 рр.). Осередки у Куп’янському лісгоспі
згасли у 1991 році, а в Ізюмському їх площа становила у 1990 р. 7886 га, у 1991 р. – 5898 га, у
1992 р. – 1535 га. Після зниження площ осередків ЗСП до 734 га в Ізюмському ЛГ у 1994 –
1996 рр. новий період росту їхніх площ виявлено у 1997 році (4176 га) з максимумом у
1998 р. (12,3 тис. га). Найбільшу площу осередків ЗСП під час цього спалаху відмічено у
Придонецькому (3686 га), Артемівському (3017 га), Піщанському (2797 га) та Ізюмському
(2160 га) лісництвах. У Завгороднівському лісництві максимальна площа осередків
становила 700 га, а середня за останні 13 років (1987 – 1999 рр.) – 349 га. У
Червонооскольському лісництві середня площа осередків становила 116 га, у Студенецькому
– 77 га. Наступний спалах масового розмноження ЗСП у Харківській області мав максимум у
2002 році (33,7 тис. га).
Аналіз розподілу середньої багаторічної площі осередків ЗСП за лісгоспами
Харківського ОУЛМГ свідчить про суттєве переважання їх (79 %) у Ізюмському лісгоспі
(рис. 2). Друге місце за цим показником посідає Куп’янський лісгосп (11%), меншою мірою
осередки ЗСП поширені у Вовчанському (4%), Зміївському (3%), Жовтневому (2%). У лісах
решти лісогосподарських підприємств Харківського ОУЛМГ осередки масового
розмноження ЗСП реєструються дуже рідко (разом 1 % від загальної площі осередків).
1%3%4%
2%
11%
79%
Ізюмський
Куп'янський
Жовтневий
Вовчанський
Зміївський
Решта
Рис. 2 – Розподіл середньої багаторічної площі осередків звичайного соснового пильщика за
лісогосподарськими підприємствами Харківського ОУЛМГ
Незважаючи на велику площу осередків, загроза пошкодження хвої в багатьох із них
була порівняно невеликою. Так у Вовчанському лісгоспі в осередку ЗСП разом із сосновим
п’ядуном загроза пошкодження крон у 2002 році не перевищувала 25 %.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
59
Приклад розподілу площ осередків ЗСП за рівнем загрози пошкодження насаджень у
2008 році наведено у табл. 1.
Таблиця 1
Розподіл площ осередків ЗСП із різною загрозою пошкодження крон у 2008 році
Площа осередків у І поколінні Площа осередків у ІІ поколінні
із загрозою із загрозою зага-
льна до
25 % 25 – 50 %
зага-
льна до
25 % 25 – 50 %
Лісогоспо-
дарське
підприємство
Лво
га % га %
Балаклійське Норцівське 2701 1401 1300 48,1 1300 0 1300 100
Завгороднівське 834 834 0 0,0 0 0 0 0
Придінецьке 677 677 0 0,0 1400 750 650 46,4
Піщанське 4183 3523 660 15,8 2250 1450 800 35,6
Червонооскільське 2880 2880 0 0,0 705 205 500 70,9
Ізюмське 3891 3891 0 0,0 1000 400 600 60
Петрівське 907 907 0 0,0 1000 700 300 30
Изюмське
Студенецьке 0 0 0 0,0 600 450 150 25
Васіщевське 656 656 0 0,0 0 0 0 0 Жовтневе Бабаївське 240 240 0 0,0 0 0 0 0
Куп’янське Борівське 650 650 0 0,0 1200 150 1050 87,5
Аналіз даних табл. 1 свідчить, що загроза пошкодження крон личинками ЗСП ІІ
покоління у 2008 році на переважній площі осередків не перевищувала 25 %. Винятками є
Норцівське лісництво ДП "Балаклійське ЛГ", де загроза пошкодження крон личинками І
покоління сягала 25 – 50 % на 48,1% площі осередків, та Піщанське лісництво ДП "Ізюмське
ЛГ", де така загроза визначена на 15,8 % площі осередків.
Загроза пошкодження крон личинками ЗСП ІІ покоління у 2008 році зросла у більшості
лісництв, де було виявлено осередки масового розмноження цього виду (див. табл. 2).
Повністю згасли осередки у ДП "Жовтневе ЛГ" та Завгороднівському лісництві ДП
"Ізюмське ЛГ".
Загальна площа осередку ЗСП у ІІ поколінні зменшилася, а частка площі із загрозою
пошкодження крон 25 – 50 % збільшилася у Норцівському лісництві ДП "Балаклійське ЛГ"
(від 48,1 до 100 %), а також Піщанському (від 15,8 до 35,6 %), Червонооскільському (від 0
до70,9 %) та Ізюмському (від 0 до 70,9 %) лісництвах ДП "Ізюмське ЛГ".
Збільшилися як загальна площа осередку ЗСП у ІІ поколінні, так і частка площі із
загрозою пошкодження крон 25 – 50 % у Придінецькому (до 46,4 %), Петрівському (30 %),
Студенецькому (25 %) лісництвах ДП "Ізюмське ЛГ" та Борівському лісництві ДП
"Куп’янське ЛГ" (87,5 %).
Масові розмноження РСП мали максимуми у 1961 – 1962 рр. (1,6 – 1,8 тис. га), у 1965 р.
(1,3 тис. га), нетривалі – з максимумами у 1969 р. (0,2 тис. га) та 1973 р. (0,2 тис. га). У 60-ті
роки у Куп’янському лісгоспі максимальну площу осередків (0,9 га) визначено у 1964 році, у
Вовчанському – у 1966 р (0,6 га). У ці самі роки площі осередків РСП у Балаклійському,
Гутянському, Зміївському та Красноградському лісгоспах становили 8, 30, 54 та 10 га. У
1973 – 1974 рр. осередки РСП виявлено лише у Вовчанському лісгоспі на площі 210 га.
У 80-ті роки визначено нетривалий спалах РСП з доволі високим максимумом у 1982 –
1983 рр. (1,6 – 1,5 тис. га), переважно у Куп’янському лісгоспі. У решті лісгоспів спалах
РСП у ці роки не розвивався, лише в Балаклійському ЛГ площа осередку цього виду
становила 19 га. У 1986 році спалах масового розмноження РСП у Харківській області знову
розпочався у Куп’янському лісгоспі. У 1987 році площа осередку в цьому лісгоспі досягла
2,5 тис. га, у 1988 – 4,3 тис. га, з яких захист насаджень був необхідним на площі 1,3 та 0,9
тис. га відповідно. У Балаклійському лісгоспі зареєстровано короткочасний спалах у 1987
році (загалом площа осередку сягала 200 га, до захисту призначено 120 га), у Вовчанському –
з максимумом у 1990 році (1,5 тис. га, до захисту – 1,3 тис. га).
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
60
У 1996 – 2001 рр. в Харківській області розвивався спалах РСП з максимумом 3,0 тис. га
у 1998 р. При цьому у Балаклійському ЛГ спалах тривав лише один рік на площі 1 тис. га, а у
Красноградському, Вовчанському та Купянському лісгоспах великі площі осередків РСП
зареєстровано протягом 4 років поспіль. У Куп’янському лісгоспі максимальна оброблена
площа сягала у 1997 році 1,8 тис. га, у Вовчанському лісгоспі у 1998 році – 1,4 тис. га, у
Красноградському – 1,1 тис. га.
За період 2002 – 2008 рр. найбільшу площу осередків РСП, де був потрібен захист,
виявлено у 2004 році (1,0 тис. га із 8,7 тис. га загальної площі осередків), у тому числі 0,5
тис. га у Вовчанському ЛГ та 0,5 тис. га у Куп’янському. У Балаклейському та
Красноградському лісгоспах заходів захисту лісу в осередках РСП не проводили.
Загалом за період 1960 – 2009 рр. середній інтервал між спалахами РСП становив 5
років, найменший – 3 роки, найбільший – 9 років (див. рис. 1).
Аналіз даних стосовно розподілу середніх багаторічних площ осередків РСП за лісогос-
подарськими підприємствами Харківського ОУЛМГ проведено з урахуванням загальної
площі осередків і площі, на якій загроза об’їдання хвої становила понад 25 % (рис. 3).
6 5
22 14
23
26
49 56
0%
20%
40%
60%
80%
100%
Площа з наявністю РСП Площа із загрозою понад 25%
Балаклейський Красноградський Волчанський Куп'янський
Рис. 3 – Розподіл площ осередків РСП за лісогосподарськими підприємствами Харківського ОУЛМГ
Дані рис. 3 свідчать, що співвідношення площ окремих лісгоспів за цими показниками
відрізнялося незначною мірою. Так, частка загальної площі осередків РСП у Куп’янському
лісгоспі становила 49 % (середня площа осередків 1,4 тис. га, максимальна – 4,8 тис. га), а від
площі осередків із загрозою понад 25 % – 56 % (0,3 та 1,8 тис. га середня та максимальна
площа осередків відповідно). Друге місце посідав Вовчанський лісгосп (23 і 26 %, середня
площа осередків 0,7 і 0,1 тис. га; максимальна – 4,9 і 1,4 тис. га). Третє місце посідав
Красноградський лісгосп (22 і 14%; середня площа осередків 0,6 і 0,07 тис. га; максимальна –
2,9 і 1,1 тис. га). Останнє місце посідав Балаклейський лісгосп (6 і 5 %; середня площа
осередків 0,19 і 0,02 тис. га; максимальна – 1,5 і 0,5 тис. га).
Загроза пошкодження крон личинками ЗСП у ІІ поколінні переважно більша, ніж у І
поколінні, що свідчить про необхідність обов’язкового проведення додаткового обстеження
насаджень у липні (після закінчення живлення личинок І покоління та до початку льоту
імаго ІІ покоління).
Висновки. У насадженнях підприємств Харківського ОУЛМГ середня багаторічна
площа осередків звичайного соснового пильщика за період 1960 – 2009 рр. сягає 8,4 тис. га,
максимальна – 35,6 тис. га, а осередків рудого соснового пильщика – 0,47 і 3,1 тис. га
відповідно. Середній інтервал між спалахами масового розмноження звичайного соснового
пильщика сягав 9 років, найменший – 4 роки, а найбільший – 15 років, між спалахами рудого
соснового пильщика середній інтервал – 5 років, найменший – 3 роки, найбільший – 9 років.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
61
За середньою багаторічною площею осередків звичайного соснового пильщика переважають
ДП "Ізюмське ЛГ" (79 % від площі осередків цього виду в області) та ДП "Куп’янське ЛГ"
(11 %). За середньою багаторічною площею осередків рудого соснового пильщика
переважають ДП "Куп’янське ЛГ" (49 % від площі осередків цього виду в області), ДП
"Вовчанське ЛГ" (23 %) та ДП "Красноградське ЛГ" (22 %). Загроза пошкодження крон
личинками звичайного соснового пильщика у ІІ поколінні переважно більша, ніж у І
поколінні, що свідчить про необхідність обов’язкового проведення додаткового обстеження
насаджень у липні (після закінчення живлення личинок І покоління та до початку льоту
імаго ІІ покоління).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Мешкова В. Л. Сезонное развитие хвоелистогрызущих насекомых / В. Л. Мешкова. – Х.: Новое слово,
2009. – 396 с.
2. Мєшкова В. Л. Зміни параметрів спалахів масового розмноження комах-хвоєлистогризів за останні 30
років / В. Л. Мєшкова // Лiсiвництво та агролiсомелiорацiя. – Вип. 113. – Х., 2008. – С. 265 – 273 .
3. Мєшкова В. Л. Історія і географія масових розмножень комах-хвоєлистогризів / В. Л. Мєшкова. – Х.:
Майдан, 2002. – 244 с.
4. Мєшкова В. Л. Динаміка площ осередків масового розмноження соснових пильщиків у насадженнях
Луганської області / В. Л. Мєшкова, М. С. Колєнкіна // Лісівництво і агролісомеліорації. – 2008. – Вип. 112. –
С. 261–279.
5. Мєшкова В.Л. Особливості пошкодження крон сосновими пильщиками в насадженнях Луганської області
/ В. Л. Мєшкова, М. С. Колєнкіна //Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 115. –
С. 276 – 280.
6. Meshkova V. Foliage browsing insects risk assessment using forest inventory information / V. Meshkova / Proc.
of the IUFRO Symposium WP7.03.10 Methodology of Forest Insect and Disease Survey in Central Europe, September
11–14, 2006, BWF. Gmunden-Austria/Edited by U. Hoyer-Tomiczek, 2006 – P. 100 – 108.
Meshkova V. L.1, Davydenko K. V.2, Kucheryavenko T. V.3
DYNAMICS OF AREA OF FOCI OF PINE SAWFLIES MASS PROPAGATION IN THE FOREST STANDS OF
KHARKIV REGION
1. Ukrainian Research Institute of Forestry & Forest Melioration named after G. M. Vysotsky
2. State Specialized Forest Protection Union "Eastern Forest Protection"
3. State Specialized Forest Protection Enterprise "Kharkiv Forest Protection"
Parameters of dynamics of foci area for Diprion pini L. and Neodiprion sertifer Geoffr. in forest stands of Forest
enterprises of Kharkov region for 1960 – 2009 have been analyzed. Mean area of D. pini and N. sertifer foci is 8.4 and
0.47 thous. ha, mean interval between outbreaks of mass propagation is 9 and 5 years respectively. By mean area of foci
of D. pini the first place belongs to the State Forest Enterprise "Izum Forest Economy" (79 % from foci area in Kharkov
region), by mean area of foci of N. sertifer the first place belongs to the State Forest Enterprise "Kupjansk forest
economy" (49 %).
K e y w o r d s : Diprion pini L., Neodiprion sertifer Geoffr., focus of mass propagation of insects.
Мешкова В. Л.1, Давиденко К. В.2, Кучерявенко Т. В.3
ДИНАМИКА ПЛОЩАДЕЙ ОЧАГОВ МАССОВОГО РАЗМНОЖЕНИЯ СОСНОВЫХ ПИЛИЛЬЩИКОВ В
НАСАЖДЕНИЯХ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ
1. Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им.
Г. Н. Высоцкого
2. Государственное специализированное лесозащитное объединение "Востоклесозащита"
3. Государственное специализированное лесозащитное предприятие "Харьколесозащита"
Проанализированы показатели динамики площадей очагов обыкновенного (Diprion pini L.) и рыжего
(Neodiprion sertifer Geoffr.) сосновых пилильщиков в насаждениях предприятий Харьковского ОУЛОХ за
период 1960 – 2009 гг. Средняя площадь очагов обыкновенного (ОСП) и рыжего (РСП) сосновых пилильщиков
составляет 8,4 и 0,47 тыс. га, средний интервал между вспышками массового размножения – 9 и 5 лет
соответственно. По средней многолетней площади очагов ОСП на первом месте – ГП "Изюмское ЛХ" (79 % от
площади очагов в области), по средней многолетней площади очагов РСП – ГП "Купянское ЛХ" (49 %).
К лю ч е в ы е с л о в а : обыкновенный сосновый пилильщик (ОСП), рыжий сосновый пилильщик (РСП),
очаг массового размноження насекомых.
Одержано редколегією 7.10.2009 р.
|