Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві

Розглядаються питання комплексного підходу до процесів лісовідновлення на зрубах у гірському лісівництві Карпат, оптимального поєднання природного і штучного лісовідновлення та формування корінних різновікових деревостанів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Гербут, Ф.Ф., Бродович, Ю.Р.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16483
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві / Ф.Ф. Гербут, Ю.Р. Бродович // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 165-199. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16483
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-164832011-02-14T12:04:02Z Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві Гербут, Ф.Ф. Бродович, Ю.Р. Розглядаються питання комплексного підходу до процесів лісовідновлення на зрубах у гірському лісівництві Карпат, оптимального поєднання природного і штучного лісовідновлення та формування корінних різновікових деревостанів. Рассматриваются вопросы комплексного подхода к процессам лесовосстановления на вырубках в горном лесоводстве Карпат, оптимальное сочетание естественного и искусственного лесовосстановления и формирования коренных разновозрастных древостоев. The question of complex approach to forest renewal in clear-cuts in Carpathians mountain forestry are considered. Optimal combination of natural and artificial regeneration and forming of natural uneven-age forest stands are suggested. 2009 Article Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві / Ф.Ф. Гербут, Ю.Р. Бродович // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 165-199. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16483 634.0 (07) uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Розглядаються питання комплексного підходу до процесів лісовідновлення на зрубах у гірському лісівництві Карпат, оптимального поєднання природного і штучного лісовідновлення та формування корінних різновікових деревостанів.
format	Article
author	Гербут, Ф.Ф. Бродович, Ю.Р.
spellingShingle	Гербут, Ф.Ф. Бродович, Ю.Р. Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
author_facet	Гербут, Ф.Ф. Бродович, Ю.Р.
author_sort	Гербут, Ф.Ф.
title	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
title_short	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
title_full	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
title_fullStr	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
title_full_unstemmed	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
title_sort	комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16483
citation_txt	Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві / Ф.Ф. Гербут, Ю.Р. Бродович // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 165-199. — укр.
work_keys_str_mv	AT gerbutff kompleksnijpídhídgolovnijnaprâmlísovídnovlennâugírsʹkomulísívnictví AT brodovičûr kompleksnijpídhídgolovnijnaprâmlísovídnovlennâugírsʹkomulísívnictví
first_indexed	2025-07-02T17:48:23Z
last_indexed	2025-07-02T17:48:23Z
_version_	1836558323701252096
fulltext	ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 165 УДК.634.0 (07) Ф. Ф. ГЕРБУТ, Ю. Р. БРОДОВИЧ * КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ У ГІРСЬКОМУ ЛІСІВНИЦТВІ Карпатська лісова науково-дослідна станція УкрНДІгірліс Розглядаються питання комплексного підходу до процесів лісовідновлення на зрубах у гірському лісівництві Карпат, оптимального поєднання природного і штучного лісовідновлення та формування корінних різновікових деревостанів. К лю ч о в і с л о в а : зруби, лісовідновлення, підріст, лісові культури. Процес лісовідновлення – невід’ємна складова безперервного функціонування лісових екосистем. Існують два шляхи лісовідновлення – природний, регульований людиною процес, спрямований на створення нового покоління лісу природним шляхом, а також штучний, коли відтворення нового покоління лісу відбувається шляхом садіння або висівання головних і супутніх порід на місці зрубаного лісу. Природне лісовідновлення – найважливіша функція лісу, завдяки якій він здатен постійно існувати на зайнятій території без особливого втручання людини. У період екстенсивного господарства, при застуванні лише вибіркової системи лісокористування і при сприятливих умовах, питання лісовідновлення навіть не виникало. Але із зростанням обсягів використання деревини в лісах розпочався перехід до суцільного способу її заготівлі. Негативні наслідки суцільних рубок лісівники відчули вже у другій половині ХІХ століття, коли процес природного лісовідновлення головними породами значно погіршився. У розвинених державах розпочалися пошуки оптимальних шляхів лісокористування, які мали гарантувати процес природного лісовідновлення. В Україні процеси природного відновлення лісу вивчали на початку 20-х років минулого сторіччя. У Карпатах широкомасштабні дослідження цієї проблеми розпочалися з часу організації Карпатської лісодослідної станції на початку п’ятдесятих років у зв’язку з розробкою нових правил рубок головного користування. На природне відновлення лісу насамперед впливають умови освітлення та особливості процесу виникнення самосіву під наметом лісу і на зрубах. Протягом тривалого часу в лісі триває еволюційний процес природного відтворення – накопичення самосіву під наметом. На його появу, кількість, стан і збереженість впливають репродуктивна здатність материнського намету, його вік, повнота, тип лісу, структурна будова, ґрунтово-кліматичні умови, а в гірських умовах – також особливості рельєфу (експозиція і крутизна схилів), розміри і розміщення зрубів. Одним із основних чинників впливу на життєвість самосіву є освітленість, а після лісокористування – способи рубок і технологія їх проведення. Процеси природного відновлення в Карпатах найкращим чином відбуваються у букових лісах. Оптимальні умови проходження процесу лісовідновлення створюються у вологих бучинах і субучинах, дещо гірші – в сухих типах лісу при повнотах 0,6 – 0,7. Упродовж тривалого періоду під наметом накопичуються до 20 – 50 тис. штук самосіву. Характер розміщення самосіву – куртинний. За нашими багаторічними даними, на суцільних зрубах зберігається до 22 % благонадійного підросту. При дотримуванні вимог правил рубок лісу, особливо методів трелювання деревини, збереженість підросту може бути підвищена до 50 %. На лісосіках вибіркового господарства кількість збереженого самосіву майже подвоюється. Після суцільної рубки на зрубах має бути збережено 7,5 – 9,0 тис. штук/га підросту, який займатиме 75 – 80 % площі. За таких умов природне відновлення на зрубф може відбуватися без лісокультурного втручання. При значно більшій кількості збереженого підросту на більшості ділянок зустрічність підросту становить 50 – 60 %. У таких випадках потрібно пересаджувати частину підросту на місця зрубу, де поновлення відсутнє. Для ялинових лісів достатнім для природного відновлення вважається наявність підросту ялини кількістю 6,0 – 7,2 тис. штук на 1 га з таким самим розміщенням на площі. * © Ф. Ф. Гербут, Ю. Р. Бродович, 2009 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 166 Процес відпаду підросту на свіжих зрубах триває ще протягом 1 – 2 років, а вже через 3 – 4 роки стабілізується. Природне відновлення в яличниках під наметом лісу, за винятком сирих гігротопів, відбувається задовільно. Максимальна кількість накопиченого самосіву може коливатися в межах 50 – 100 тис. штук, а середня величина сягає 10 – 50 тис. штук на 1 га. Найчастіше виявляється підріст віком до 10 років. Кількість рослин старших вікових груп значно менша. Процес появи й формування підросту триває постійно. При недостатній освітленості інтенсивний відпад підросту відбувається у 6 – 9-річному віці. Ріст ялиці повільний. У віці 5 років підріст досягає висоти 10 см, а у віці 10 років – до 17 см. До 10-річного віку розміщення самосіву порівняно рівномірне, а далі залежно від інтенсивності освітлення триває процес просторового формування. У сформованих куртинах діаметром 6 – 15 м підріст зберігається до головної рубки. Вікова розбіжність підросту тут значна: від 2 – 3 до 30 – 40 років і більша. Подібні процеси природного відновлення відбуваються в дубових і змішаних наса- дженнях з участю дуба. Весною реєструється масова поява самосіву дуба – 100 – 120 тис. штук на 1 га. Але, у зв’язку з низькою освітленістю, вже під кінець вегетації відбувається масовий відпад. Процес відпаду триває 3 – 4 роки, до переходу дубків у торчки і повного їх відпаду. Для природного відновлення дубових зрубів є достатньою збереженість підросту 4,3 – 4,6 тис. штук на 1 га, з охопленням до 75 % площі зрубу. Для накопичення достатньої кількості самосіву дуба необхідно протягом тривалого періоду проводити заходи щодо стимулювання плодоношення та збереження самосіву – зрідження верхнього і підпорядко- ваного наметів, догляд за підростом тощо. Особливістю відновлення дуба скельного в зоні передгірських дубово-букових лісів у D2 – 3 – С2 – 3 є повне витіснення дуба буком. Тому в цій зоні основним завданням є сприяння росту дуба скельного. При недостатній кількості або відсутності цієї породи її потрібно вводити штучним шляхом. Розміщення самосіву дуба на площі зрубу має бути таким, як і в інших порід. Для забезпечення цього показника доцільно використовувати самосів дуба для рівномірного заповнення вільних місць на зрубі. Досягнутий за останні 10 років рівень 37 % природного відновлення зрубів бучин і ялинників у Закарпатті явно недостатній. Цей рівень може сягати у бучинах до 50 %, але досягти його найближчим часом нереально у зв’язку з неефективною технологією лісо- розробок. На решті зрубів лісовідновлення відбувається штучним шляхом. За останні 30 років створено лісові культури на загальній площі 70,7 тис. га, у тому числі на зрубах – 96 %, а 4 % – на землях меліоративного фонду. На підставі матеріалів багаторічних досліджень обґрунтовані цільові склади та розроб- лені перспективні типи лісових культур для умов Карпат (табл.). При цьому запропоновано диференціювати лісокультурні площі залежно від породних складів материнських насаджень – зруби, що утворилися після вирубання корінних і похідних деревостанів. Склад лісових культур і кількість садивних місць визначено за головною породою- едифікатором. При переведенні лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі збереженість головної породи має становити не менше 70 %. Формування цільового складу насадження здійснюється рубками догляду, а різновікової структури деревостанів – рубками переформування. Висновки. Досягнутий нині рівень природного відновлення букових зрубів на Закар- патті у 37 % цілком реально довести до 50 %, переважно за рахунок екологізації технологій лісорозробок, сприяння появі природного поновлення, його збереженню та забезпеченню оптимальних умов росту й розвитку. Основним завданням штучного лісовідновлення залишаються закладання й подальше формування цільових складів майбутніх деревостанів. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 167 Таблиця Цільові склади і тип лісових культур в Карпатах Початкові Якість культур у віці переведення Цільові показники у 100-річному віці Господар- ські групи типів лісу Індекси типів лісу склад гус- тота гол. поро- ди, тис. шт. /га Рекомен- довані головні й супутні породи клас яко- сті кіль- кість гол. по- роди, тис. шт/га сере- дня висо та, м склад І ярусу к-сть де- рев, тис. шт. /га за- пас, м3/га 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Свіжі і во- логі гра- бові су- діброви і діброви D2гД D3гД D3гД С2гД 8Дз1Г1Яс + Сп 4,3 3,5 2,7 Дч, Дс, Г, Чш, Яб, Гр, Сл, Лп, Кл.г, Кл.п, Яс.з, Іл., Ясв, Яв, Бр, Ак, Лщ, Гор.з, Киз, Кал, І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 1,2 1,1 1,0 8 – 9Дз 1 – 2Г +Сп 350 – 400 400 – 500 Свіжі і вологі букові судіброви і діброви D2бкД С2бкД D3бкД С3бкД 6Дз 3Бк Яс+Сп 4,6 4,2 3,0 Дз, Дс, Г, Бк, Кл.г, Кл. п, Яв, Лп, Яс.з, Дч, Чш, Іл., Бр, Гор, Бр, чагар- ники І ІІ ІІІ 3,5 3,2 3,0 1,3 1,2 1,1 5 – 6Дз 4Бк+Яс. 400 – 500 500 – 550 Судіброви і діброви з участю ялиці С3яцбк Д D3яцбк Д 6Дз3Яц1Бк + Сп 4,6 4,2 3,9 Дз, Дс, Г, Яц, Бк, Ял, Мд, Кл.г, Кл. п, Яв, Лп, Яс.з, Дч, Чш, Іл., І ІІ ІІІ 3,5 3,2 3,0 1,3 1,2 1,1 6 – 7Дз 3Яц+Сп 400 – 500 550 – 650 Сухі і бідні дубові насадженн я D1гД С1гД 8Дз1Г1Сп 4,3 3,5 2,7 Дз, Дс, Кл.г, Сз, Ак, Г, ча- гарники І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 1,2 1,1 1,0 9Дз1Г 300 – 350 200 – 250 Свіжі і вологі чисті субучини і бучини D3Бк D2Бк С2Бк 8Бк1Яв 1Яс+СП 6,0 5,6 4,6 Бк, Ял, Мд, Яц, Дс, Кл.г, Іл., Яс.з, чагар- ники І ІІ ІІІ 4,6 4,3 3,5 1,5 1,3 1,1 10Бк+Яв +Яс 250 – 300 500 – 550 Свіжі і вологі субучини і бучини з участю дуба і граба С3гбк Д2гБк; D2дгБк D3гБк С2гБк D3дгБк 7Бк 2Дз 1Сп 6,0 5,6 4,6 Бк, Дз, Дс, Г, Мд, Ял, Кл.п, Яс.з, Лп.д, Кл.г, Іл. Яц, ча- гарники І ІІ ІІІ 4,6 4,3 3,5 1,5 1,3 1,1 8 – 9Бк 1 – 2Дз + Г+Сп 300 – 350 500 – 600 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 168 Продовж. табл. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Свіжі і вологі субучини і бучини з участю хвойних і інших порід: а) з участю в домішці хвойних порід С3смЯц Бк D3смяц Бк 6Бк3Яц1Ял 6,0 5,6 4,6 Бк, Яц, Ял, Мд, Дч, гор, Кл.г, Іл., Яс.з, ча- гарники І ІІ ІІІ 4,6 4,3 3,5 1,5 1,3 1,1 6 – 7Бк 3 – 4Яц + Ял 250 – 300 450 – 550 б) з участю в домішці хвойних, граба, дуба D3яцБк D3гяц Бк D3дяц Бк 5Бк3Яц1Дз 1Ял 6,0 5,6 4,6 Бк, Яц, Ял, Дс, Дз, Г, Іл., Кл.г, чагарни ки І ІІ ІІІ 4,6 4,3 3,5 1,5 1,3 1,1 6 – 7Бк 3 – 4Яц +Ял 250 – 300 450 – 550 Вологі й сирі при- полонинні високогір- ні яворові субучини й бучини С3-4яв Бк 7Бк3Яв 6,0 5,6 4,6 Бк, Яв, Ял, Влс, Сз, Гор, чагар- ники І ІІ ІІІ 4,6 4,3 3,5 1,5 1,3 1,1 9Бк1Яв 400 – 450 350 – 450 Чисті смереч- ники С3Ял, В3Ял 9Ял1Сп 4,3 3,5 2,7 Ял, Ск, Сз, Яв, Бер, В, Ялв І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 1,3 1,2 1,1 10Ял+Сп 500 – 600 500 – 650 Смерека з участю ялиці D3яцЯл В3яцЯл 7Ял2Яц1Сп 4,3 3,5 2,7 Ял, Яц, Яв, Бер.б, Гор., ча- гарники І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 1,3 1,2 1,1 7 – 8Яц 2 – 3Ял +Сп 500 650 – 700 Смерека з участю ялиці білої і Бк а) з участю См, Яц і Бк С3бкяц Ял 5Ял3Яц2Бк+ Сп 4,3 3,5 2,7 Ял, Бк, Яв, Мд, Св, Іл., Лпд, Кл.г, чагарни ки І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 1,3 1,2 1,1 5Ял 2 – 3Яц 2 – 3Бк +Сп 400 – 500 650 – 800 б) смерека з участю бука D3бкяц Ял 7Ял2Бк1Сп 4,3 3,5 2,7 Ял, Бк, Яв, Бер, Гор І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 1,3 1,2 1,1 7 – 8Ял 2 – 3Бк +Сп 450 – 500 600 – 750 Вологі суяличник и і яличини з участю граба, дуба і бука D3дбкЯ цD3гбк Яц С3дЯц; С3дбкЯ ц D3бкЯц 6 – 7Яц 2 – 3Бк 1Д + Гр 4,3 3,5 2,7 Яц, Бк, Дз, Дч, Дс, Г, Лпд, Клг, Яс, Гор, чагарни ки І ІІ ІІІ 3,3 2,7 2,1 0,9 0,8 0,7 7 – 8Яц 2 – 3Бк +Дз+Г 600 – 700 700 – 800 Вологі суяличини і яличини з участю бука і см. С3бксм Яц 5Яц3Ял 2Бк+Сп 5,5 5,2 3,9 Яц, Ял, Бк, Дч, Яв, Мд, Іл., Гор, чагарн. І ІІ ІІІ 4,2 4,0 3,0 0,9 0,8 0,7 4 – 5Яц 2 – 3Ял 2 – 3Бк +Сп 500 – 600 700 – 800 Вологі й сирі суяли- чини і яли- чини з уча- стю смереки С3ялЯц С4ялЯц 6 – 7Яц 3 – 4Ял+Сп 5,5 5,2 3,9 Яц, Ял, Бк, Дз, Лпд, Влуч, Лщ І ІІ ІІІ 4,2 4,0 3,0 0,9 0,8 0,7 5-6Яц 4-5Ял +Бк+Сп 600 700 – 750 ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 169 Продовж. табл. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Сирі і мокрі вільхові сугрудки і груди С4-5Влс D4-5Влч 10Вл+Сп 10,0 9,1 7,5 Влс, Влуч, Ял, Бер, Ос, В, Яс, Яв, інші І ІІ ІІІ 7,0 6,5 5,9 2,0 1,5 1,3 10Вл +Сп 400 – 500 250 – 350 Gerbut F. F., Brodovich Y. R. COMPLEX APPOROACH TO FOREST RENEWAL IN MOUNTAIN FORESTRY Carpathian Forest Research Station of Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. S. Pasternak The question of complex approach to forest renewal in clear-cuts in Carpathians mountain forestry are considered. Optimal combination of natural and artificial regeneration and forming of natural uneven-age forest stands are suggested. K e y w o r d s : clear-cut, forest regeneration, understory, forest plantations. Гербут Ф. Ф., Бродович Ю. Р. КОМПЛЕКСНЫЙ ПОДХОД К ЛЕСОВОССТАНОВЛЕНИЮ В ГОРНОМ ЛЕСОВОДСТВЕ Карпатская лесная научно-исследовательская станция УкрНИИгорлес Рассматриваются вопросы комплексного подхода к процессам лесовосстановления на вырубках в горном лесоводстве Карпат, оптимальное сочетание естественного и искусственного лесовосстановления и формиро- вания коренных разновозрастных древостоев. К лю ч е в ы е с л о в а : вырубка, лесовозобновление, подрост, лесные культуры. Одержано редколегією 12.12.2008 р.

Комплексний підхід – головний напрям лісовідновлення у гірському лісівництві

Institution

Ähnliche Einträge