Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси
Висвітлені питання доцільності створення плантаційних насаджень як «енергетичних плантацій» для отримання значних обсягів деревної сировини. Розроблені принципи створення таких насаджень шляхом запровадження зміни порід. Наведені приклади високопродуктивних насаджень ялини, модрини, псевдотсуги як о...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
2009
|
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16484 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси / Ю.М. Дебринюк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 170-178. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16484 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-164842011-02-14T12:04:03Z Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси Дебринюк, Ю.М. Висвітлені питання доцільності створення плантаційних насаджень як «енергетичних плантацій» для отримання значних обсягів деревної сировини. Розроблені принципи створення таких насаджень шляхом запровадження зміни порід. Наведені приклади високопродуктивних насаджень ялини, модрини, псевдотсуги як об’єктів плантаційного вирощування. Розраховано обсяги створення «енергетичних плантацій» в Західному Лісостепу України. Освещены вопросы целесообразности создания плантационных насаждений как "энергетических плантаций" для получения значительных объемов древесного сырья. Разработаны принципы создания таких насаждений путем периодической смены пород. Приведены примеры высокопродуктивных насаждений ели, лиственницы, псевдотсуги как объектов плантационного выращивания. Рассчитаны объемы создания "энергетических плантаций" в Западной Лесостепи Украины. Issues of expedience of plantation stands creation as "power plantations" for the receipt of considerable volumes of wood raw material are considered. Principles of such stands creation have been developed by tree species change. Some examples of highly productive stands of spruce, larch, hemlock as objects of the plantation growing are presented. Capacity of "power plantations" creation are evaluated for Western Forest-steppe of Ukraine. 2009 Article Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси / Ю.М. Дебринюк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 170-178. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16484 630*238 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Висвітлені питання доцільності створення плантаційних насаджень як «енергетичних плантацій» для отримання значних обсягів деревної сировини. Розроблені принципи створення таких насаджень шляхом запровадження зміни порід. Наведені приклади високопродуктивних насаджень ялини, модрини, псевдотсуги як об’єктів плантаційного вирощування. Розраховано обсяги створення «енергетичних плантацій» в Західному Лісостепу України. |
| format |
Article |
| author |
Дебринюк, Ю.М. |
| spellingShingle |
Дебринюк, Ю.М. Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| author_facet |
Дебринюк, Ю.М. |
| author_sort |
Дебринюк, Ю.М. |
| title |
Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| title_short |
Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| title_full |
Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| title_fullStr |
Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| title_full_unstemmed |
Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| title_sort |
плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси |
| publisher |
Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України |
| publishDate |
2009 |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16484 |
| citation_txt |
Плантаційні лісові насадження як об’єкти невичерпного виробництва енергетичної біомаси / Ю.М. Дебринюк // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 170-178. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT debrinûkûm plantacíjnílísovínasadžennââkobêktinevičerpnogovirobnictvaenergetičnoíbíomasi |
| first_indexed |
2025-07-02T17:48:25Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:48:25Z |
| _version_ |
1836558326234611712 |
| fulltext |
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
170
УДК 630*238
Ю. М. ДЕБРИНЮК *
ПЛАНТАЦІЙНІ ЛІСОВІ НАСАДЖЕННЯ ЯК ОБ’ЄКТИ НЕВИЧЕРПНОГО
ВИРОБНИЦТВА ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БІОМАСИ
Національний лісотехнічний університет України
Висвітлені питання доцільності створення плантаційних насаджень як «енергетичних плантацій» для
отримання значних обсягів деревної сировини. Розроблені принципи створення таких насаджень шляхом
запровадження зміни порід. Наведені приклади високопродуктивних насаджень ялини, модрини, псевдотсуги
як об’єктів плантаційного вирощування. Розраховано обсяги створення «енергетичних плантацій» в Західному
Лісостепу України.
К лю ч о в і с л о в а : плантаційні насадження, енергетичні плантації, ялина, модрина, псевдотсуга.
Нині існують усі підстави стверджувати, що через кілька десятків років деревина буде
відігравати дуже помітну роль у світовій енергетичній системі. Бурхливий розвиток
біоенергетики у всьому світі визначається збільшенням виробництва та переробки деревини,
як поновлюваного енергетичного ресурсу.
Біомаса деревини, яка продукується на так званих "енергетичних плантаціях", є
енергетичним ресурсом, який уже тепер становить помітну частку у задоволенні енергетич-
них потреб багатьох країн світу. Цей енергетичний ресурс при запровадженні високоефек-
тивних технологій спроможний значною мірою замінити непоновлювані викопні види
палива, запаси яких з кожним роком зменшуються, а світові ціни – зростають. Однак,
широке використання біомаси як енергетичної сировини доцільне лише у випадку наявного
економічного та екологічного ефектів їх використання.
Цікавість до деревини як поновлюваного джерела енергії виникла в кінці 70-их років
минулого століття внаслідок чергової енергетичної кризи. Саме тоді почався серйозний
пошук альтернативних нафті енергоносіїв, і у низці країн почали розробляти ефективні
технології енергетичного використання деревини. Зрозуміло, що для отримання деревини в
необхідних обсягах потрібне було закладання потужної сировинної бази. Тому з цією метою
у США у 1979 році було прийнято спеціальну програму, яка передбачала створення так
званих "енергетичних" плантацій із використанням густого садіння швидкорослих порід –
тополі, евкаліпта, вільхи та ін. на 10 % території держави [17].
Використання деревини як енергетичної сировини є перспективним і для України –
держави, що традиційно, подібно іншим розвиненим країнам, орієнтована на невідновлювані
джерела енергії – кам’яне вугілля, нафту, природний газ. Оскільки природних покладів
останніх двох енергоносіїв в Україні недостатньо, то розвиток держави знаходиться у прямій
залежності від нестабільних світових цін на ці енергетичні носії. Тому використання біомаси
дерева, передусім – для комунальних потреб дало б змогу частково замінити дорогий газ на
дешевше деревне паливо.
Процес забезпечення енергогенеруючих підприємств деревинною сировиною має три
основні складові: а) продукування біомаси на спеціальних плантаціях, що пов’язане із
певними фінансовими витратами; б) використання відходів деревообробних підприємств;
в) збільшення обсягів заготівлі лісосічних залишків і неліквідної деревини на лісосіках.
Останнє не потребує значних затрат, але тягне за собою додаткове вилучення з лісових
ділянок разом із лісосічними залишками елементів мінерального живлення і як наслідок –
виснаження грунту та зниження продуктивності наступного покоління деревостану. Тому
тут усе-таки, на нашу думку, слід надавати перевагу способу продукування деревної маси на
"енергетичних плантаціях", роль яких в умовах України можуть відігравати плантаційні
лісові насадження.
Під плантаційними лісовими насадженнями, або культурами (ПЛК) ми розуміємо штучні
рослинні угрупування, вирощувані під керуванням людини із цільовою спрямованістю на
* Ю. М. Дебринюк, 2009
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
171
прискорене промислове отримання спеціальної лісової продукції у більших обсягах і у значно
коротші терміни, ніж у лісових культурах, вирощуваних за традиційною технологією.
Створення плантаційних насаджень орієнтоване передусім на пришвидшене отримання
деревної біомаси за спеціальними проектами, які розробляються на весь цикл вирощування
таких "енергетичних плантацій" відповідно до їх цільової спрямованості.
Породи, які запроваджуються для продукування деревної маси, мають задовольняти
основній вимозі – накопичувати максимальну кількість деревної сировини у якомога коротші
терміни. Як відомо, поняття швидкорослості поширюється на види, які в "середніх" за
родючістю умовах та за середньої щільності вирощування протягом трьох-чотирьох років
продукують 6 т/га сухої речовини. У середніх широтах для цієї мети підходять верби, тополі та
осика – як "чисті" види, так і їхні гібриди [15]. Поряд із цим, в умовах Західного Лісостепу
України ми вважаємо перспективним заходом запровадження для цієї мети хвойних порід –
ялини, модрини та псевдотсуги. Основою для такого вибору є висока й дуже висока швидкість
росту цих видів, здатність до формування високопродуктивних чистих і мішаних деревостанів,
швидко накопичувати значні обсяги біомаси, можливість отримання доходів ще задовго до
головної рубки плантаційних насаджень, цінність деревини порід, наявність наукового та
виробничого досвіду культивування цих хвойних видів.
Важливим у цьому аспекті є сам принцип підходу до вирощування "швидкої" деревини
та біомаси загалом. Як відомо, в основу створення лісових культур покладений
типологічний принцип, згідно з яким головну породу на тому самому місці культивують
протягом багатьох поколінь. При цьому результати досліджень [1, 11] свідчать про гірший
ріст кожного наступного покоління рослин тих самих видів, що пояснюється ґрунтовтомою
– накопиченням токсичних речовин, які певний час зберігаються у ґрунті [1, 4, 9, 16].
Причина цього явища полягає в тому, що при розробці заходів з підвищення
продуктивності лісостанів недооцінюється один із найважливіших природних чинників –
безперервний процес зміни рослинних формацій, зумовлений біологічною природою
самого лісу, і який дає можливість максимальною мірою використовувати потенційні сили
природи при мінімальних економічних затратах.
З біологічного погляду зміна порід є корисною, передусім – для підвищення стійкості
лісових насаджень [2, 3]. Тому короткочасна зміна корінного деревостану на плантаційне
насадження і зворотній процес можуть відіграти позитивну роль у підвищенні
продуктивності та стійкості лісових культурфітоценозів.
За нашими даними, потенційна продуктивність лісових земель, зокрема – в умовах
Західного Лісостепу використовується далеко не повністю. Причина полягає у наявності
низькопродуктивних насаджень, які ростуть у порівняно багатих і багатих типах лісорослин-
них умов [8]. Саме такі ділянки і є потенційними площами для закладки плантаційних
насаджень. Критерієм підбору площ є можливість досягнення максимального ефекту при
лісовирощуванні, заготівлі і транспортуванні деревини. Чим багатші лісорослинні умови, тим
менші капіталовкладення потрібні на продукування значних обсягів деревної біомаси в
обмежені терміни.
Запропонований нами підхід до отримання біомаси у плантаційних насадженнях на
принципах породозміни [7] орієнтований саме на інтенсивне лісовирощування із
раціональним використанням природних потенційних можливостей типів лісорослинних
умов. Він полягає у продукуванні значних обсягів деревної маси у найкоротші терміни без
застосування високовартісних прийомів лісовирощування (напр., інтенсивного обробітку
ґрунту, внесення добрив) та повної або часткової окупності затрат на плантаційні
насадження за рахунок проміжного користування (новорічні ялинки, дрібна і середня
деревина тощо). У вмілому використанні природного потенціалу типу лісорослиниих умов і
полягає сутність нашого концептуального підходу до проблеми плантаційного лісовирощу-
вання на відміну від існуючих традиційних способів відтворення лісових насаджень [12, 14,
15]. В основі цього процесу лежить принцип породозміни, який бере до уваги природний
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
172
циклічний процес зміни порід з урахуванням дії на едафічне середовище "попередників" і
"наступників" за схемою: похідний або корінний низькопродуктивний деревостан →
плантаційне насадження → корінний високопродуктивний деревостан.
Плантаційні насадження створюють на короткий проміжок часу – 40 – 70 років, а після
їх суцільної рубки відновлюють корінний тип деревостану шляхом запровадження лісових
культур (рис. 1). У процесі вирощування плантаційних насаджень отримуємо проміжні
продукти, а також кінцевий продукт, які виражаються через низку специфічних елементів.
Окремі елементи є спільними як для проміжного, так і для кінцевого продуктів
лісовирощування.
Застосування породозміни усуває протиріччя між вирощуванням корінних насаджень і
створенням плантаційних лісових насаджень. Породозміна є доповненням, логічним продов-
женням традиційного ведення лісового господарства в Україні, і враховує, передусім, фактор
взаємовпливу деревних порід, заходи з підвищення едафічного потенціалу лісорослиниих
умов та його якнайповнішого використання.
Рис 1 – Місце та соціально-екологічні функції плантаційних лісови х ансаджень у загальному циклі
лісовирощування на принципах породозміни
При запровадженні плантаційних лісових насаджень ніяким чином не може бути постав-
лена під сумнів доцільність дотримання типологічного принципу створення лісових культур.
Тут маємо лише приклад короткотермінового переривання вирощування беззмінної культури
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
173
через створення "проміжної ланки" – плантаційних культур із наступним відновленням
корінного насадження [10].
На засадах плантаційного вирощування можна також формуватися штучні лісові
насадження, закладені за традиційною технологією, і природні молодняки з достатньою
кількістю швидкорослих і рівномірно розміщених на площі дерев цільової породи.
У Західному Лісостепу ростуть високопродуктивні насадження швидкорослих хвойних
видів, які можуть бути прототипами плантаційних насаджень для отримання значної
кількості деревної маси як енергетичної сировини.
За результатами наших досліджень, при запровадженні плантаційних насаджень ялини
європейської загальний запас лише стовбурної деревини за один цикл продукування (41 – 50
років) сягає 400 – 600 м3/га залежно від типу лісорослинних умов. У процесі розріджень
плантаційних насаджень ялини при початковій густоті 10 тис. шт./га можна отримати
близько 5 тис. шт. новорічних ялинок у віці 5 – 6 років і 2,5 – 3 тис. шт. – у віці 8 – 10 років
на 1 га. Лісівничо-таксаційні характеристики молодих високопродуктивних культур ялини у
різних регіонах Західного Лісостепу відображені в табл. 1.
Таблиця 1
Лісівничо-таксаційна характеристика лісових культур ялини європейської
як прототипів плантаційних насаджень
Порода Висота,
м
Діаметр,
см
Густота,
шт./га
Абсолют-
на повно-
та, м2/га
Запас,
м3/га
Боні-
тет
Початкова густота
(шт./га); розміщення
(м х м); схема змішування
Проба №13ч; Чудейське л-во, кв. 18, в. 3; D3-г-дБк; 30 р.; 10Ял (Чернівецька обл.)
Ялина 19,3 17,4 1671 39,83 418 Іс
Р а з о м 1671 39,83 418
12500; 1,0 х 0,8;
чисті ряди ялини
Проба №184; Липниківське л-во, кв. 10, в. 3; D3-гД; 30 р.; 10Ял (Львівська обл.)
Ялина 20,5 20,3 1187 40,98 425 Іd
Р а з о м 1187 40,98 425
11100; 1,5 х 0,6;
чисті ряди ялини
ПД-6яс; Сливківське л-во, кв. 30, в. 9; С3-ял-яцБк; 35 р.; 10Ял + Б; (Ів.-Франківська обл.)
Ялина 14,9 16,2 3067 63,05 532 І
Береза 16,5 20,0 17 0,52 4
Р а з о м 3084 63,57 536
6600;
1,5 х 1,0;
чисті ряди ялини
Проба №4сп; Суразьке л-во, кв.126, в.5; D2-гД; 39 р.; 10Ял + Мдг, С (Тернопільська обл.)
Ялина 20,6 20,9 1174 40,36 435 Іb
Модр. (Нj)* 26,3 38,1 7 0,84 13
Сосна 22,2 26,9 11 0,63 6
Р а з о м 1192 41,83 454
6250;
2,0 х 0,8;
в чистих рядах Ял
поодиноко Мдг
Проба №5б; Костопільське л-во, кв.22, в.35; С3-г-дС; 40 р.; 9Ял1С+ Д, Б (Рівненська обл.)
Ялина 20,8 22,1 905 34,89 375 Іb
Сосна 21,2 20,0 113 3,57 38 Іb
Дуб 15,5 12,4 113 1,37 11 І
Береза 18,3 14,6 21 0,34 3
Р а з о м 1152 40,17 427
10000;
2,0 х 0,5;
чисті ряди ялини
Проба №7сл; Славутське л-во, кв. 5, в. 36; С3-г-дС; 40 р.; 10Ял + С (Хмельницька обл.)
Ялина 21,5 22,0 1099 41,63 467 Іb
Сосна 21,9 23,4 61 2,61 29 Іb
Р а з о м 1160 44,24 496
11100;
1,5 х 0,6;
чисті ряди ялини
*При дослідженні гібридів ми дотримувалися положень [5], коли гібридні модрини за переважними ознаками
поділяють на три групи: Нj (переважають ознаки L. leptolepis), Не (переважають ознаки L. decidua) та Нt
(переважають проміжні ознаки). Першу групу гібридів позначали як Larix eurolepis, а другу – як Larix lepto-
europaea. Третю групу гібридів модрини не вивчали.
Загальний запас лише стовбурної деревини модрин європейської та японської за період
вирощування плантаційних насаджень (51 – 60 років) перевищує 1 тис. м3/га, а модрини
гібридної – 1,4 тис. м3/га. Окремі гібриди модрини європейської та японської до 25-річного
віку ростуть за Іе – Іf класами бонітету. Характеристики найбільш продуктивних насаджень
модрини відображені у табл. 2 – 4.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
174
Таблиця 2
Лісівничо-таксаційна характеристика лісових культур модрини європейської
як прототипів плантаційних насаджень
Порода Висота,
м
Діаметр,
см
Густота,
шт./га
Абсолютна
повнота,
м2/га
Запас,
м3/га
Бо-
ні-
тет
Початкова густота (шт./га);
розміщення
(м х м); схема змішування
Проба №3н; Нестюківське л-во, кв. 29, в. 15; D2-гД; 39 р.; 10Мдє + Клг, Брст, Лп, Г (Львівська обл.)
Модрина 23,7 27,7 873 52,69 590 Іс
Клен 8,3 7,0 2316 8,86 35
Берест 24,8 23,7 24 1,19 15 Іс
Липа 10,8 11,1 88 0,81 5
Граб 18,0 17,2 32 0,85 9
Р а з о м 2884 64,4 654
4500; 1,5 х 1,5;
чисті ряди
L. decidua
з домішкою
L. leptoeuropaea
Проба №74; Суразьке л-во, кв. 171, в. 5; D2-гД; 73 р.; 9Мдє1Г + Д (Тернопільська обл.)
Модрина 27,5 29,6 547 37,51 518 Іа
Граб 14,8 12,3 428 5,06 35
Дуб 18,4 18,6 88 2,39 25 ІІІ
Р а з о м 1063 44,96 578
2100; 2,2 х 2,2;
чисті ряди
L. decidua
Проба №2н; Надвірнянське л-во, кв. 39, в. 3; пл. 1,3 га; С3-гБк; 70 р.; 7Мдє2Бк1Ял + Б, Г;
(Івано-Франківська обл.)
Модрина 27,6 38,4 321 37,44 479 Іа
Бук 16,0 18,2 545 14,15 130
Ялина 25,2 31,0 73 5,48 70 І
Береза 13,3 18,1 18 0,48 3
Граб 9,0 9,1 12 0,08 0,4
Р а з о м 969 57,63 682
Мдє та Ял
вводили рядами з
розміщенням
1,5 – 2,0 х 1,0 м;
Таблиця 3
Лісівничо-таксаційна характеристика лісових культур модрини японської
як прототипів плантаційних насаджень
Порода Висота,
м
Діаметр,
см
Густота,
шт./га
Абсолютна
повнота,
м2/га
Запас,
м3/га Бонітет
Початкова густота
(шт./га); розміщення
(м х м); схема змішування
Проба №129; Старосільське л-во, кв. 7, в. 26; D3-бкД; 22 р.; 6Мдя2Ял2Д (Львівська обл.)
Модрина 19,0 23,0 491 21,36 206 Іс
Ялина 14,0 11,8 629 8,25 71 Іа
Дуб 12,2 7,5 1778 8,32 53 І
Р а з о м 2898 37,93 330
10000; 2,0х 0,5;
2р.Д 1р.Мдя
з Ял; 1 п.м.
Мдя 2 п.м. Ял
Проба №30л; Липниківське л-во, кв.29, в.1; D2-г-дБк; 34 р.; 10Мдя + Яс (Львівська обл.)
Модрина 25,8 25,8 736 38,58 507 Іе
Ясен 18,2 18,0 21 0,55 5 Іb
Р а з о м 757 39,13 512
2500; 2,0 х 2,0;
1 р. L.lept +
+ L.eurl. 1р.Яс
Проба №12п-3м; Підгаєцьке л-во, кв. 30, в. 16; D2-гД; 38 р.; 8Мдя1Яс1Г + Лп, Клг, Кля, Ч
(Тернопільська обл.)
Модрина 26,1 38,7 262 32,37 406 Іd
Ясен 24,0 24,3 47 2,36 28 Іс
Граб 15,6 10,5 319 3,11 26
Липа 18,0 14,3 88 1,65 15
Інші 15,1 14,4 112 2,03 19
Р а з о м 828 41,52 494
Не встановлено;
ширина міжрядь
5,0 м; в ряди
модрини введений
ясен
Проба №3Б; Білокриницьке л-во, кв. 67, в. 21; D2-гД; 67 р.; 10 Мдя + Г, Взш, Кля (Тернопільська обл.)
Модрина 24,5 39,6 490 60,31 663 Іа
Граб 15,2 12,5 108 1,32 9
В’яз 16,0 17,1 20 0,46 4
Клен-явір 14,4 13,7 24 0,35 2
Р а з о м 642 62,44 678
3300;
3,0 х 1,0;
1р. Мдя
2р. Дзв
Розрахункові обсяги продукованої стовбурної деревини псевдотсуги Мензіса у
плантаційних насадженнях за період вирощування 61 – 70 років становлять 1,2 – 1,7 тис.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
175
м3/га залежно від типу лісорослинних умов, інтенсивності розріджування та провенієнції
породи (табл. 5).
Таблиця 4
Лісівничо-таксаційна характеристика лісових культур модрини гібридної
як прототипів плантаційних насаджень
Порода Висота,
м
Діаметр,
см
Густота,
шт./га
Абсолютна
повнота,
м2/га
Запас,
м3/га
Боні-
тет
Початкова густота
(шт./га); розміщення
(м х м); схема
змішування
Проба №106а; Романівське л-во, кв. 61, в. 4; D2-г-бкД; 20 р.; 9Мдг1Д + Ял (Львівська обл.)
Модр. (Нj)* 19,3 20,1 632 19,53 202 Іf
Дуб 12,3 9,6 760 5,34 35 Іb
Ялина 9,8 9,3 184 1,21 7 Іа
Р а з о м 1576 26,08 244
11100; 1,5х 0,6;
2р.Д 1р.Кля 2р.Мдя з Ял
1р Кл; буфер. ряди Кл
вибрано
Проба №20а; Липниківське л-во, кв. 98, в. 4; D2-гД; 24 р.; 9Мдг1Яс + Г, Кля, Д (Львівська обл.)
Модр. (Нj)* 21,3 22,3 636 26,41 287 Іf
Ясен 13,8 7,8 416 2,43 18 Ib
Граб 9,5 5,2 484 1,20 6
Клен 11,4 5,2 348 0,83 6 Ia
Дуб 11,0 6,7 152 0,57 4 I
Р а з о м 2036 31,44 321
8300; 1,5 х 0,8;
2р.Мдє з Яс і Кля 3р.Д;
1п.м. Мдя черг. з 2-ма
п.м. Яс (Кля)
ПД-7; Тернопільське л-во, кв. 38, в. 17; D2-гД; 32 р.; 8Мдг2Клг + Бк (Тернопільська обл.)
Модр. (Нj)* 18,9 24,4 714 33,38 328 Іc
Клен 15,9 18,3 400 10,57 85 Іа
Бук 12,2 12,0 214 2,44 15 І
Р а з о м 1328 46,39 428
Не встановлено;
2,5-3,0 х х 1,0 (0,7);
1р.Мдг з Клг
Проба №12; Конюхівське л-во, кв.36, в.6; D2-гД; 42 р.; 10Мдг + Ял, Брст, Г (Тернопільська обл.)
Модр. (Не)* 25,6 30,0 540 38,07 469 Іd
Ялина 19,3 18,3 87 2,28 23 Іb
Берест 19,1 19,9 27 0,83 7
Граб 12,4 12,7 40 0,51 3
Р а з о м 694 41,69 502
7450;
1,5 х 1,0 (0,8);
1р.Мдг +Мдє з Ял 1р.Ял;
розміщ. Мдг -3,0 х 4,0 м
*див. зноску до табл. 1
У зв’язку зі створенням плантаційних лісових насаджень може виникнути питання щодо
збереження корінних цінних насаджень, недопущення зниження загальної стійкості лісів. У
цьому аспекті дуже важливим є питанням встановлення доцільних обсягів запровадження
плантаційних насаджень. Режим ведення плантаційного господарства має бути науково
обґрунтованим.
Загальна вкрита лісом площа по Західному Лісостепу становить 845436 га [6]. Якщо
прийняти площу деревостанів у цьому регіоні, яка підлягає поступовій заміні плантаційними
лісовими культурами, на рівні 10 % замість пропонованих 20 % [13], то загалом ця площа
становитиме 84540 га. При мінімальній продуктивності плантаційних насаджень у віці
головного рубання 400 – 500 м3/га на цій площі можна отримати протягом певного періоду
часу 34 – 42 млн. м3 стовбурної деревини без урахування маси деревини від рубок догляду.
Важливим у цьому аспекті є вирішення питання періодичності та ритмічності
функціонування циклу плантаційне насадження → корінний деревостан протягом певного
часу. Прийнявши в середньому вік рубки для плантаційних насаджень у 50 років, на території
Західного Лісостепу необхідно щорічно створювати плантаційні культури на 0,2 % вкритої
лісом площі (1,7 тис. га).
Після зрубування першої черги плантаційних насаджень на площі 1700 га у віці 50 років
на цій території відновлюють корінні типи деревостанів відповідно до типу лісу, а таку саму
площу з-під похідних або низькопродуктивних корінних деревостанів відводять під
плантаційні культури. З цього моменту схема похідний низькопродуктивний деревостан →
плантаційне насадження → корінний високопродуктивний деревостан функціонуватиме у
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
176
сталому режимі із щорічною циклічністю, даючи можливість щороку заготовляти щонай-
менше 680 – 850 тис. м3 стовбурної деревини без урахування обсягів проміжного
користування.
Таблиця 5
Лісівничо-таксаційна характеристика лісових культур псевдотсуги Мензіса
як прототипів плантаційних насаджень
Порода Висота,
м
Діаметр,
см
Густота,
шт./га
Абсолютна
повнота,
м2/га
Запас,
м3/га
Боні-
тет
Початкова густота (шт./га);
розміщення
(м х м); схема змішування
Проба №7буд; Буденецьке л-во, кв.12, в.8; пл. 7,0 га; D3-яцБк; 23 р.; 7Пд2Ял1Яц + Ос, Б, Бк
(Чернівецька обл.)
Псевдотсуга 10,8 12,9 1250 16,39 103 Іа
Ялина 10,4 8,9 778 4,89 28 Іа
Ялиця 10,4 9,6 389 2,79 16 Іа
Інші 13,1 10,9 138 1,20 8
Р а з о м 2555 25,27 155
4800;
3,0 х 0,7 – 0,8 м;
1р.Пд
1р.Ял з Яц
Проба №14; Буданівське л-во, кв. 84, в. 4; D3-гД; 27 р.; 10Пд + Д (Тернопільська обл.)
Псевдотсуга 13,6 15,9 1632 32,21 252 Іа
Дуб 12,6 13,1 53 0,71 5 І
Р а з о м 1685 32,92 257
5150;
1,5 х 1,3;
чисті ряди Пд
Проба №6; Тернопільське л-во, кв. 46, в. 4; D2-гД; 33 р.; 8Пд1Ос1Яс + Г (Тернопіл. обл.)
Псевдотсуга 15,1 18,6 1263 34,52 272 Іа
Осика 14,6 17,2 210 4,89 40
Ясен 16,5 19,0 105 2,99 24 Іа
Граб 11,5 12,5 105 1,30 8
Р а з о м 1683 43,7 344
Не встановлено
Проба №8ст; Великопільське л-во, кв. 4, в.18; D2-гБк; 50 р.; 9,5Пд0,5С + Г, Яс, Д, Кля, Мд, Бк
(Львівська обл.)
Псевдотсуга 29,8 38,9 378 44,87 669 Іd
Сосна 24,9 30,0 40 2,85 35 Іb
Граб 13,5 11,0 173 1,65 11
Ясен 22,9 19,3 26 0,77 10 Іа
Модрина 20,4 26,2 2 0,13 1 І
Інші 17,8 16,4 45 0,99 10
Р а з о м 664 51,26 736
3300; 3,0 х 1,0;
3р.Пд 3р.Яс з С, Д, Мд
Проба №2ст; Лелехівське л-во, кв. 27, в. 18; C2-г-сБк;63 р.; 10Пд + Бк (Львівська обл.)
Псевдотсуга 30,4 43,2 383 56,17 877 Іb
Бук 22,9 38,9 13 1,56 17 І
Р а з о м 396 57,73 894
6700;
1,0 х 1,5;
чисті ряди Пд
Проба №1о; Орівське л-во, кв. 25, в. 21; D3-г-яцБк; 103 роки; 10Пд (Львівська обл.)
Псевдотсуга 39,85 56,6 292 73,47 1489 Іс
Р а з о м 292 73,47 1489 Ширина міжрядь – 2, 0 м
Для підвищення ефективності функціонування та продуктивності плантаційних наса-
джень слід запровадити низку заходів, які доцільно об’єднати у три групи. До першої з них
належать природні та технологічні аспекти – вибір виду, екотипу, різновидності чи форми
рослини, вибір ділянки, типу лісорослинних умов, застосування відселектованого садивного
матеріалу, вибір початкової густоти, схем змішування, розміщення садивних місць, системи
обробітку ґрунту. До другої групи належать аспекти, спрямовані на поліпшення росту та
якості деревини, підвищення інтенсивності накопичення біомаси деревних рослин,
регулювання густоти. До третьої групи належать заходи з ефективної реалізації продукції
плантаційного лісовирощування.
Запропонована нами схема плантаційного лісовирощування, де "проміжні" плантаційні
культури постають як "породозміна", спрямована на суттєве підвищення ефективності
лісокультурного виробництва за рахунок: а) короткого обороту рубки плантаційних наса-
джень, які накопичують значні запаси деревної біомаси; б) отримання продукції протягом
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
177
усього періоду вирощування насаджень; в) підвищення продуктивності та стійкості
корінного деревостану, створеного після рубки плантаційного насадження внаслідок
позитивного біохімічного впливу на ґрунт породи-попередника як результат застосування
принципу породозміни.
Оскільки плантаційні лісові культури, окрім виробництва біомаси, можуть виконувати
низку соціально-екологічних функцій (див. рис. 1), у т. ч. депонування вуглецю, одночасно
задовольняючи потреби у лісовій продукції, вони мають також удосконалювати господарю-
вання та знижувати навантаження на цінні лісові насадження корінних порід, зменшуючи
обсяги їх рубань, забезпечуючи їх відновлення та поступове збільшення площ.
Висновок. Упровадження циклічної системи плантаційного лісовирощування сприятиме
повнішому використанню лісорослинного потенціалу лісових земель, отриманню значних
обсягів деревної біомаси як енергетичної сировини за порівняно короткий період часу,
зменшенню обсягів рубань корінних цінних деревостанів, що дасть можливість поступово
відновити оптимальну вікову структуру лісів не лише на території Західного Лісостепу, але й
в інших регіонах. Створення плантаційних насаджень як "енергетичних плантацій" не лише
підвищить рентабельність лісогосподарського виробництва, але й створить нові робочі місця
у конкретному регіоні.
Обґрунтоване впровадження системи плантаційного лісовирощування як джерела проду-
кування енергетичної біомаси є одним із найважливіших заходів у напрямі збалансованого
розвитку лісового господарства України.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Баранецкий Г.Г. Химическое взаимодействие древесных растений / Г. Г. Баранецкий. – Львов: Світ, 1990.
– 160 с.
2. Белов С. В. Лесоводство / С. В. Белов. – М.: Лесн. пром-сть, 1983. – 352 с.
3. Горев Г. И. Зависимость продуктивности от породного состава культур / Г. И. Горев // Лесн. хоз-во. –
1983. – № 6. – С. 17 – 20.
4. Гродзинский А. М. Некоторые проблемы изучения аллелопатического взаимодействия растений /
А. М. Гродзинский // Сб. научн. тр.: Взаимодействие растений и микроорганизмов в фитоценозах. – К.: Наук.
думка, 1977. – С. 3 – 12.
5. Дарашкявичус В. П. Производительность полуторных гибридов лиственницы / В. П. Дарашкявичус //
Науч. тр. ЭСХА: Лесоведение, лесоводство и лесные культуры. – Тарту, 1988. – С. 39 – 42.
6. Дебринюк Ю. М. Лісокультурне районування Західного Лісостепу України / Ю. М. Дебринюк – Львів:
Камула, 2003. – 248 с.
7. Дебринюк Ю. М. Плантаційні лісові культури як елемент інтенсифікації лісогосподарського виробництва
в Україні / Ю. М. Дебринюк //Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 2004. – Вип. 14.5. – С. 155 – 161.
8. Дебринюк Ю. М. Продуктивність деревостанів свіжого грабово-дубово-соснового сугруду Розточчя /
Ю. М. Дебринюк // Науковий вісник УкрДЛТУ. – Львів, 1995. – Вип. 3.1. – С. 5 – 9.
9. Зонн С. В. Почва как компонент лесного биогеоценоза / С. В. Зонн //Сб. научн. тр.: Основы лесной
биогеоценологии. – М.: Наука, 1964. – С. 372 – 457.
10. Калінін М. І. Застосування циклічного способу вирощування деревостанів з комбінованим оборотом
рубки на принципах лісозміни. Практичні рекомендації / М. І. Калінін, Ю. М. Дебринюк. – Х.: УкрНДІЛГА,
1993. – 16 с.
11. Колесниченко М. В. Биохимические взаимовлияния древесных растений / М. В. Колесниченко. – М.:
Лесн. пром-сть, 1976. – 184 с.
12. Лесные плантации (ускоренное выращивание ели и сосны): моногр. / [И. В. Шутов, Е. Л. Маслаков,
И. А. Маркова и др.]; под ред. проф. И. В. Шутова. – М.: Лесн. пром-сть, 1984. – 248 с.
13. Модрина – перспективна порода для плантаційного лісовирощування у Лівобережному Лісостепу
України / Гавриленко А. П., Орловський В. К., Поляков В. О., Шахнер Є. М. // Лісівництво і агролісомеліорація.
– 1996. – Вип. 93. – С. 17 – 21.
14. Морозов В. А. Теоретические предпосылки плантационного лесовыращивания / В. А. Морозов // Сб.
научн. тр. ВНИИЛМ: Лесохозяйственные пути повышения продуктивности лесов БССР. – М., 1985. – С. 3 – 10.
15. Плантаційне вирощування деревної сировини для потреб целюлозно-паперової та інших галузей
промисловості. Методичні рекомендації / [М. І. Ониськів, Я. Д. Фучило, М. В. Сбитна та ін.]; за ред. д-ра с.-г.
наук проф. М. І. Ониськіва – К.: НАУ, 2003. – 53 с.
ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ
Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116
178
16. Рунов Е. В. Токсикоз темно-серых лесных почв под дубовыми лесами лесостепной зоны / Е. В. Рунов,
С. В. Егорова // Почвоведение. – 1963. – № 12. – С. 71 – 79.
17. Mitchell C. P. The world perspective // Energy Biomass 3: Biomass Forest. Eur.: Strategy for Future. – London,
New York, 1988. – P. 235 – 255.
Debrynyuk Yu. M.
PLANTATIONS OF FOREST STANDS AS OBJECTS OF RENEWABLE POWER BIOMASS
Ukrainian National Forestry University
Issues of expedience of plantation stands creation as "power plantations" for the receipt of considerable volumes of
wood raw material are considered. Principles of such stands creation have been developed by tree species change. Some
examples of highly productive stands of spruce, larch, hemlock as objects of the plantation growing are presented.
Capacity of "power plantations" creation are evaluated for Western Forest-steppe of Ukraine.
K e y w o r d s : plantation stands, power plantations, spruce, larch, hemlock.
Дебринюк Ю. М.
ПЛАНТАЦИОННЫЕ ЛЕСНЫЕ НАСАЖДЕНИЯ КАК ОБЪЕКТЫ НЕИСЧЕРПАЕМОГОПРОИЗВОДСТВА
ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ БИОМАССЫ
Национальный лесотехнический университет Украины
Освещены вопросы целесообразности создания плантационных насаждений как "энергетических
плантаций" для получения значительных объемов древесного сырья. Разработаны принципы создания таких
насаждений путем периодической смены пород. Приведены примеры высокопродуктивных насаждений ели,
лиственницы, псевдотсуги как объектов плантационного выращивания. Рассчитаны объемы создания
"энергетических плантаций" в Западной Лесостепи Украины.
К лю ч е в ы е с л о в а : плантационные насаждения, энергетические плантации, ель, лиственница,
псевдотсуга.
Одержано редколегією 12.12.2008 р.
|