Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев

Наведено оглядову інформацію та власні міркування щодо національної політики стосовно створення, випробування генетично модифікованих дерев, широке вивчення кількісного та якісного рівнів ризиків і переваг їх використання....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
Hauptverfasser:	Гайда, Ю.І., Яцик, Р.М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України 2009
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16486
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев / Ю.І. Гайда, Р.М. Яцик // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 183-189. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16486
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-164862011-02-14T12:04:08Z Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев Гайда, Ю.І. Яцик, Р.М. Наведено оглядову інформацію та власні міркування щодо національної політики стосовно створення, випробування генетично модифікованих дерев, широке вивчення кількісного та якісного рівнів ризиків і переваг їх використання. Приведена обзорная информация и собственные суждения о национальной политике, касающейся создания и испытания генетически-модифицированных деревьев, широкого изучения количественного и качественного уровня рисков и достоинств их использования. Review information and own arguments on the national policy concerning creation, testing of genetically-modified trees and wide studying of quantitative and qualitative level of risks and advantages of their use is presented. 2009 Article Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев / Ю.І. Гайда, Р.М. Яцик // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 183-189. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0459-1216 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16486 630*165 uk Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Наведено оглядову інформацію та власні міркування щодо національної політики стосовно створення, випробування генетично модифікованих дерев, широке вивчення кількісного та якісного рівнів ризиків і переваг їх використання.
format	Article
author	Гайда, Ю.І. Яцик, Р.М.
spellingShingle	Гайда, Ю.І. Яцик, Р.М. Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
author_facet	Гайда, Ю.І. Яцик, Р.М.
author_sort	Гайда, Ю.І.
title	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
title_short	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
title_full	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
title_fullStr	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
title_full_unstemmed	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
title_sort	щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев
publisher	Український ордена "Знак Пошани" НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького Держкомлісгоспу та НАН України
publishDate	2009
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16486
citation_txt	Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев / Ю.І. Гайда, Р.М. Яцик // Лісівництво і агролісомеліорація: Зб. наук. пр. — Харків: УкрНДІЛГА, 2009. — Вип. 116. — С. 183-189. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT gajdaûí ŝododocílʹnostístvorennâjkulʹtivuvannâgenetičnomodifíkovanihderev AT âcikrm ŝododocílʹnostístvorennâjkulʹtivuvannâgenetičnomodifíkovanihderev
first_indexed	2025-07-02T17:48:30Z
last_indexed	2025-07-02T17:48:30Z
_version_	1836558331446034432
fulltext	ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 183 УДК 630*165 Ю. І. ГАЙДА1, Р. М. ЯЦИК2 ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ Й КУЛЬТИВУВАННЯ ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ДЕРЕВ 1. Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака 2. Прикарпатський національний університет ім. В. С. Стефаника Наведено оглядову інформацію та власні міркування щодо національної політики стосовно створення, випробування генетично модифікованих дерев, широке вивчення кількісного та якісного рівнів ризиків і переваг їх використання. К лю ч о в і с л о в а : технології, генна інженерія, генетично-модифіковані дерева. Протягом останніх десятиліть генетика розвивається надзвичайно динамічно як у теоретичному, так і у прикладному аспектах. Розроблено й апробовано різноманітні методи та інструменти, які дають змогу виявляти генетичну мінливість як на рівні популяцій, так і між геномами [1, 4, 6, 13, 14]. Завершено "секвенування" (розшифрування послідовностей нуклеотидів ДНК) у багатьох організмів, у тому числі – у людини [2, 8]. У 2004 році встановлено послідовність генів тополі бальзамічної (Populus trichocarpa). Це була третя рослина у світі після резушки Таля (Arabidopsis thaliana) і рису, у якої розшифрували нуклеотидну послідовність ДНК [22]. Останнім часом генетика перейшла від пасивного вивчення геномів до активної їх видозміни. Завдяки цьому виник новий напрям біотехнології – генна інженерія, яка оперує сукупністю прийомів, методів і технологій отримання рекомбінантних РНК і ДНК, виділення генів із організму (клітин), здійснення маніпуляцій із генами і введення їх в інші організми [19]. На відміну від традиційних селекційних програм генінженерні маніпуляції можуть здійснюватися з видами, дуже далекими в систематичному плані. Наприклад, створено можливість трансплантування гена риби в геном евкаліпта, гена бактерії – в геном тополі. Науковцями використовуються різні технології вставки чужої ДНК в геном рослини. Один із методів передбачає покриття золотих частинок фрагментами ДНК донора і обстрілювання ними за допомогою "генних гармат" рослин-реціпієнтів. Таку технологію було розроблено у 1983 році Джоном Сенфордом, Едвардом Вольфом, Нельсоном Алленом і Теодором Кляном (John Sanford, Edward Wolf, Nelson Allen and Theodore Klein) із Корнельського університету (США). Патент на це відкриття був куплений відомим хімічним концерном "Дюпон", який створив для його використання спеціальну лабораторію. Інша технологія ґрунтується на природній здатності бактерії Agrobacterium tumefaciens передавати частину своєї ДНК рослині-господарю. Молекулярні біологи модифікують бактерію таким чином, що вона містить бажаний фрагмент ДНК, а потім інфікують нею необхідну рослину. Замість бактерії використовують також віруси. Ще один метод генної інженерії полягає у вставці ДНК у протопласт клітин рослини, стінки якої хімічно вилучають. Бажану ДНК розміщують на плазмінному векторі (самореплікантній ДНК-молекулі), який вводять у протопласт. Рослинну клітину культивують за методикою культури тканин, і вектор вставляє бажані гени в геном клітини- господаря [12, 15]. Проте жодна із цих технологій не гарантує необхідних результатів. Ефект від них часто не є передбачуваним. Поки що відсутній спосіб точної вставки чужорідних генів у геном реципієнта. Немає також способу контролювання кількості інсертованих копій ДНК. Окрім того, чужі гени можуть взаємодіяти з "рідними" генами в неочікуваний спосіб. Незважаючи на вищеназвані недоліки, основні технології генної інженерії виявилися доволі результативними, особливо стосовно сільськогосподарських культур. Так, уже у 2000 році у США 20 % площ під кукурудзою, 50 % – під соєю, 75 % – під бавовною культивува- лися ГМО [19]. Не залишилися поза увагою фахівців із генної інженерії й лісові деревні види. Першу дослідну культуру генетично модифікованого дерева тополі, стійкої до гербіцидів, було висаджено у Бельгії у 1988 році. З того часу лабораторні дослідження і ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 184 польові випробовування генетично модифікованих лісових деревних порід проводяться доволі інтенсивно. У табл. 1 наведені узагальнені матеріали про масштаби та цілі виведення генетично модифікованих дерев. Таблиця 1 Цілі та географія робіт зі створення генетично модифікованих лісових дерев Деревні породи Країни, у яких проводяться дослідження з ГМД Цілі виведення ГМД Тополі Евкаліпти Верби В’язи Горіхи Сосни Ялиці та інші (загалом 19 родів) США Канада Китай Японія Німеччина Великобританія Франція Фінляндія Бельгія Швеція Норвегія Португалія Іспанія ПАР Австралія Нова Зеландія Бразилія Чилі Уругвай – прискорення росту – поліпшення якості стовбурів – зменшення вмісту лігніну у деревині – збільшення стійкості до хвороб і шкідливих комах – підвищення толерантності до дії несприятливих абіотичних чинників – збільшення стійкості до гербіцидів на плантаціях – поглинання надлишку СО2 в атмосфері – меліорація земель, забруднених важкими металами Таким чином є очевидним, що нині генною інженерією охоплено доволі широкий спектр деревних видів, як хвойних, так і листяних. Найбільше досліджень здійснено з тополями й евкаліптами. Це пояснюється значною зацікавленістю в таких роботах великих компаній, які виготовляють целюлозу та папір. Саме такі підприємства найчастіше постають фінансовими донорами біотехнологічних проектів (табл. 2). Доволі широкою є й географія проведення досліджень. Провідною країною в цьому плані є США. Не менш інтенсивні роботи з виведення ГМД проводяться також в інших лісівничо розвинених (та й не тільки) країнах майже усіх континентів. Нині в усьому світі нараховуються понад 200 випробних культур трансгенних дерев [11]. За допомогою методів генної інженерії вчені й практики прагнуть суттєво зменшити тривалість селекційного процесу. Шляхом трансплантації генів намагаються підвищити інтенсивність росту дерев, змінити хімічну структуру деревини, забезпечити толерантність до гербіцидів, надати їм необхідного імунітету до збудників хвороб, шкідливих комах, несприятливих кліматичних чинників [16, 17]. Так у Китайському інституті лісового господарства науковці внаслідок трансплантації генів бактерії Bacillus thurigiensis у геном тополі отримали дерева, які здатні самостійно виробляти Bt токсин і тому є стійкими до пошкодження листогризними комахами. Нині у польових умовах північних провінцій Китаю на площі близько 300 га вирощують понад мільйон таких ГМД [21]. У Чилі генетики працюють над підвищенням стійкості соснових насаджень до пагонов’юна зимового (Rhyacionia buoliana) та низьких температур, що дасть змогу створювати плантації сосни променистої (Р. radiata) значно південніше та вище в горах. У Бразилії дослідження сфокусовані на евкаліптах. Їх основна мета – підвищення ростових параметрів, збільшення виходу целюлози, формування стійкості до дії гербіциду гліфосату. Ще одним важливим аргументом доцільності створення і широкого культивування ГМД називають можливість часткового вирішення з їх допомогою проблеми глобального потеп- ління на планеті [9]. Вважається, що створення у великих масштабах плантацій деревних порід допоможе абсорбувати значну частку надлишку оксиду вуглецю в атмосфері [5]. У грудні 2003 року дев’ята конференція учасників рамкової конвенції ООН зі змін клімату ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 185 ухвалила рішення щодо дозволу компаніям та урядам у створенні плантацій ГМД під егідою Кіотського протоколу "Чистий розвиваючий механізм" (CDM) [10]. При цьому відповідаль- ність за юридичне регулювання цього процесу перенесено на національний рівень. Таблиця 2 Напрями й результати корпоративних та університетських досліджень з ГМД Корпорація, університет (країна) Деревні види Цілі досліджень Відомості про результати наукових проектів 1 2 3 4 ArborGen (CША) Тополі Евкаліпти Сосни Ліквідамбар – зменшення вмісту лігнину в деревині; – збільшення інтенсивності росту; – збільшення прямизни стовбурів; – підвищення стійкості до хвороб і шкідників; – забезпечення стерильності ГМД Створено 51 польові дослідні культури Horizon2 (Нова Зеландія) Евкаліпти Сосна промениста – зменшення вмісту лігнину в деревині; – збільшення вмісту целюлози; – збільшення інтенсивності росту; – підвищення стійкості до шкідників; – підвищення стійкості до чинників стресу GenFor (Чилі) Сосна промениста Сосна ладанна – підвищення стійкості до пагонов’юна зимового; – збільшення вмісту целюлози; – зменшення вмісту лігнину в деревині; Прогнозувався початок комерційного використання ГМД у 2008 році Aracruz Cellulose (Бразилія) Евкаліпти Лабораторні дослідження Nippon Paper Industries (Японія) Евкаліпти Тополі – стійкість до засолення ґрунтів; – стійкість до забруднення повітря; – збільшення вмісту целюлози; – зменшення вмісту лігнину в деревині У 1999 році активістами анти- ГМО руху знищені польові дослідні культури в Англії У 2001 році отримано дерева, які містять на 20 % менше лігніну і на 10 % більше целюлози Oji Paper (Японія) Евкаліпти – зменшення вмісту лігнину в деревині; – стійкість до засолення ґрунтів; – стійкість до кислих ґрунтів Дослідження вели у закритих теплицях, у 2001 році закладено 1,0 га польових дослідних культур ГМ евкаліпта у В’єтнамі Tree Genomics, Biotechnology and Breeding Programme, Oregon State University (CША) – стійкість до гербіцидів; – підвищення стійкості до хвороб і шкідників; – зменшення вмісту лігнину в деревині; – забезпечення стерильності ГМД Oak Ridge National Laboratory (США) Тополі – поглинання ГМД надлишку СО2; – використання деревини як джерела етанолу ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 186 Продовж. табл. 2 1 2 3 4 North Carolina State University (США) Клен – збільшення вмісту целюлози; – зменшення вмісту лігнину в деревині; – збільшення інтенсивності росту Проводили чотирьохрічні польові досліди у Франції та Англії Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation (CSIRO) (Австралія) Евкаліпти – збільшення інтенсивності росту; – забезпечення стерильності ГМД Forest Research (Новая Зеландія) Сосна Ялина – підвищення стійкості до хвороб і шкідників; – підвищення якості деревини; – підвищення стійкості до гербіцидів; – управління репродуктивною фазою – зменшення вмісту лігнину в деревині У липні 2003 року закладено два польових досліди у Новій Зеландії Chinese Academy of Forestry, Beijing (Китай) Тополя – підвищення стійкості до шкідників Створені промислові плантації Department of Plant Sciences, Oxford University (Англія) Тополя Евкаліпт – зменшення вмісту лігнину в деревині Генетичні модифікації лісових деревних видів із самого початку часто супроводжува- лися негативною суспільною думкою. Сучасні наукові, громадські, політичні дискусії про безпеку ГМО, у тому числі ГМД характеризуються надзвичайною гостротою і поляризо- ваністю. Противники створення й широкого використання ГМД наводять практично на кожну тезу прихильників цього процесу свою антитезу. Так, багато науковців стверджують, що мутації можна розглядати як спрямовані генетичні маніпуляції, які ведуть, як і генна інженерія, до видозміни первинного геному. На їх думку, наслідки штучного мутагенезу такі ж непередбачувані, як і результати генетичної інженерії. Проте ніхто не ставив так гостро питання про заборону таких інструментів видозміни геному. Щоправда, масштаби експериментів і майбутнє використання результатів генетичної інженерії значно ширші. Можливо, тому і суспільний резонанс адекватно вищий. Нами зроблено спробу узагальнити та класифікувати вигоди й ризики від використання ГМД (рис). Очевидно, що від створення й використання ГМД можна очікувати значних економічних, екологічних і соціальних вигід, зокрема отримання енергетичних ресурсів шляхом виробництва етанолу з біомаси ГМД та депонування насадженнями ГМД значної частки одного із парникових газів – двоокису вуглецю. Важливими є також можливості підвищення продуктивності, якості і стійкості лісових насаджень. Проте, як добре видно з рисунку, не менш широким є спектр можливих негативних наслідків від культивування модифікованих дерев, серед яких домінують ризики екологічного й соціального характеру. Для запобігання деяким із них розробляються технології забезпечення стерильності ГМД. Проте тривалість онтогенезу дерев є ще одним чинником ризику відновлення фертильності ГМД і реалізації сценарію трансферу нового гена в популяції "диких" дерев. Побічним негативним ефектом стерильності ГМД може бути виключення комах, птахів та інших видів, розвиток яких пов’язаний із цвітінням і плодоношенням дерев, із трофічних ланцюгів екосистеми. Також ГМД із пониженим вмістом лігніну можуть виявитися нестійкими до буреломів, пошкоджень комахами та збудниками хвороб. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 187 Створення і культивування ГМД Вигоди Ризики Економічні Екологічні Соціальні Економічні Соціальні Екологічні Підвищення продуктивно - сті насаджень Підвищення стійкості де- рев до шкід - ників і хвороб Підвищення рівня забез- печення по - стійно зрос- таючих по - треб населен - ня в продукції лісу Монополізація виробництва під час вико - ристання ГМД Трансфер ге- нів в дикі по - пуляції через нестабільну стерильність ГМД Зменшення рівня зайня - тості у лісо - вому госпо- дарстві Підвищення якості дерев і сортиментної структури Зниження витрат лісо - господарсь- кого вироб- ництва і під- вищення прибутковос- ті Підвищення ефективності виробництва целюлози і паперу Диверсиф іка- ція в енерге- тичному сек - торі (вироб- ництво з ГМД етанолу) Підвищення стійкості де- рев до засухи Підвищення стійкості де- рев до засо - лення ґрунту Підвищення холодостійко - сті дерев Зменшення використання хімпрепаратів під час догля - ду за лісом та лісозахисті Депонування СО 2 і змен - шення нега- тивних впли - вів глобаль- ного потеп - ління Покращення екологічних умов прожи - вання насе - лення Підвищення рівня зайня - тості в сумі- жних з лісо- вим госпо- дарством га- лузях Підвищення рівня екологі- чної освіче- ності та само - свідомості суспільства Великі витра- ти на створен - ня ГМД Виснаження грунтів ГМД з інтенсивним ростом Зменшення біорізномані- ття (генетич- ної мінливос - ті) Порушення харчових ла - нцюгів в еко- системах Зміни в швидкості і структурі кругообігу мінеральних елементів Збільшення використання на лісових плантаціях гербіцидів Зменшення адаптивності дерев до стресових факторів Потенційний негативний вплив на здо- ров’я люди - ни : ослаблен - ня імунної системи ток- сичними ген- ними продук - тами , збіль - шення анти - біотичної резистентно - сті вірусів , сприяння ак - тивізації па- тогенних ві- русів , збіль- шення алер - гічних захво- рювань Зменшення викидів за- бруднюючих речовин у до- вкілля целю - лозно - паперовими комбінатами Погіршення здоров’я у місцевого населення в зоні вирощу- вння планта- цій ГМД Зниження рекреаційної привабливос - ті ландшафтів з участю плантацій ГМД Очищення ґрунтів від важких мета- лів Рис. – Очікувані вигоди й можливі ризики від розробки та використання генетично модифікованих дерев Існування такого великого спектра можливих ризиків виведення й використання ГМД є причиною створення великої кількості громадських, наукових інституцій, які ведуть широку ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 188 інформаційну роботу, спрямовану на заборону проведення подібних досліджень. Проте зупинити цей напрям розвитку генної інженерії неможливо. Широкий розмах генетичних маніпуляцій з лісовими породами поставив на порядок денний питання про правове регулювання цього процесу. Оскільки для генів та їх трансферних засобів (пилку, насіння) не існує державних кордонів, цю проблему неможливо вирішити лише на національному рівні. Нині уже прийнято низку міжнародних нормативно-правових актів, які прямо чи опосередковано регулюють генетичну модифікацію лісових дерев і торгівлю ними. Назвемо основні з них: – Картагенський протокол Конвенції про біологічне різноманіття (CBD), який стосується транскордонного переміщення живих модифікованих організмів, у тому числі лісового насіння садивного матеріалу і продуктів лісу; – Міжнародна конвенція захисту рослин (IPPC), яка вимагає відповідних фітосанітарних заходів стосовно транскордонного переміщення рослин і рослинних продуктів (в т. ч. дерев) на основі аналізу ризиків у випадку, коли немає узгоджених міжнародних стандартів; – Директива ЄС 1999/105/ЕС стосовно торгівлі лісовим репродуктивним матеріалом, яка вимагає від усіх країн маркувати генетично модифіковані матеріали. Деякі країни на основі міжнародних актів розробили свої правила, що регулюють ГМД. Так, у Німеччині існує норма в законі про репродуктивний матеріал (FoVG, §4, абзац 3), яка допускає використання репродуктивного матеріалу ГМД лише під категорією "випробу- ваний", тобто після належної перевірки їх потомства [20]. Генетично модифікованих дерев стосуються також деякі інші юридичні регулюючі документи, які не мають зобов’язуючої сили. До них належать вимоги системи стандартизації лісів (FSC – Forest Stewardship Council) не сертифікувати плантації генетично модифікованих дерев [12]. Висновки. Неможливо однозначно відповісти на запитання про баланс переваг і ризиків від створення й використання ГМД. Очевидно, що як і раніше було з іншими важливими науковими відкриттями (наприклад, ядерною ланцюговою реакцією), людство змушене буде заплатити певну ціну за використання ГМД. Важливим завданням науковців є визначення масштабу цієї ціни і створення інструментів її зниження. Оскільки процес створення й випробовування ГМД за кордоном триває, він тією чи іншою мірою стосуватиметься України. Тому важливим завданням є розробка національної політики стосовно використання таких дерев. Вважаємо, що для цього потрібно: – зібрати найповнішу інформацію про стан створення та випробовування ГМД; – провести наукову і громадську дискусію з питання можливості допуску ГМД на територію України (для випробування й комерційного використання); – розгорнути широке вивчення кількісного та якісного рівнів ризиків і переваг використання ГМД; – розробити національну систему нормативно-правових актів, що регулюють процес створення, випробування, використання й переміщення ГМД. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Гончаренко Г. Г., Падутов В. Е., Потенко В. В. Руководство по исследованию хвойных видов методом електрофоретического анализа изоферментов. – Гомель: БелНИИЛХ, 1989. – 164 с. 2. Киселев Л. Л. Геном человека и биология ХХІ века // Вестник Российской Академии Наук. –2000. – Т. 70. – № 5. – С. 412 – 424. 3. Ковальчук Л. Є. Генетический фонд Украины: текущее состояние и перспективы сохранения // Здоров’я Украіни. – 2003. – № 62. – - http://www.health-ua.org/issues/health/62.html 4. Коршиков И. И. Популяционно-генетическое разнообразие лесообразующих хвойных на территории Украины // Збірник наукових праць НАНУ, УААН, АМНУ, УТГіС "Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології". – К.: Логос, 2007. – С. 355 – 360. ЛІСІВНИЦТВО І АГРОЛІСОМЕЛІОРАЦІЯ Харків: УкрНДІЛГА, 2009. – Вип. 116 189 5. Лакида П. І., Букша І. Ф., Пастернак В. П. Зменшення ризику глобальної зміни клімату шляхом депонування вуглецю при лісорозведенні та лісовідновленні в Україні // Науковий вісник НАУ. – 2004. – Вип. 79. – С. 6. Политов Д. В. Генетика популяций и эволюционные взаимоотношения видов сосновых (сем. Pinaceae) северной Евразии: Автореф. дис. ... докт. биол. наук. – М., 2007. – 47 с. 7. Сулимова Г. Е. ДНК-маркеры в генетических исследованиях: типы маркеров, их свойства и области применения // Успехи современной биологии. – 2004. – Том 124, № 3. – С. 260 – 271. 8. Янковский Н. К., Боринская С. А. Геном человека: Научные и практические достижения и перспективы /http://www.rfbr.ru/pics/12904ref/file.pdf 9. Buckeridge M. S., Aidar M. P. M. Carbon Sequestration in the Rain Forest: Alternatives Using Enviromentally Friendly Biotechnology // Biota Neotropica. – V.2 – (n1) / http://www. biotaneotropica.org.br/v2n1/pt/fullpaper?bn00902012002+en 10. Doyle A. U.N. Talks Permit GMO Forests Under Kyoto / Reuters. – December 10, 2003 // www.commondreams.org/headlines03/1210-15.htm 11. Fladung M., Hönicka H. Mit sterielen Pappeln die Auskreuzung in forstliche Ökosysteme verhindern. – Bundesforschungsanstalt für Forst- und Holzwirtscaft, Institut für Forstgenetik und Forstpflanzenzüchtung. - //www.1.rrz.uni-hamburg.de/GeneTree/2006_FR_0106 – Pappeln.pdf 12. FSC interpretation on GMOS: Genetically modified organisms. Approved May 2000 19th meeting of the FSC Board of Directors. – 6 p. http://www.fsc.org/keepout/en/content_ areas/77/133/files/FSC_POL_30_602_EN_FSC_GMO_Policy_2000.pdf 13. Glaubitz J. C., Moran C. F. Genetic Tools: The use of biochemical and molecular markers. Chapter 4. In eds. Young A. Y., Boshier D., Boyle T. J. B., Yeh F. C. // Forest conservation genetics, Principle and Practice. CABI Publishing, Wallingford, UK, 2000. – Р. 39 – 59. 14. Hunter R. L., Markert C. L. Histochemical demonstration of enzymes separated by zone electrophoresis in starch gels // Science. – 1957. – V. 125, № 3261. – P. 1294 – 1295. 15. Lang C. Genetically modified trees. The ultimate threat to forest // World Rainforest Movement, Friends of Earth, – 2004. – 102 p. – www.wrm.org.uy/subjects/GMTrees/text.pdf 16. Plant and Forest Biotechnology: Risk Assessment and Evaluation. Report of multidisciplinary conference (15th June 2000, Sigtunastiftelsen, Sigtuna, Sweden) // www.crb.uu.se/elsa/sigtuna.html 17. Preliminary review of biotechnology in forestry, including genetic modification. Forest Genetic Resources Working Paper FGR/59E. Forest Resources Development Service, Forest Resources Division. FAO. 2004. Rome, Italy. http://www.fao.org/docrep/008/ae574e/ ae574e00.htm 18. Strauss S. N., Coventry P., Campbell M. M., Pryor S. N., Burley J. Certification of genetically modified forest plantation // International Forestry Rewiew. – 2001. – Vol. 3? No 2. – P. 85 – 102 // www. cof.orst.edu/coops/tbgrc/Staff/strauss/publications/Strauss_2001_International_Forestry_Review.pdf. 19. http://www.iacgea.ru/?Gennaya_inzheneriya 20. http://www.gesetze-im-internet.de/fovg/BJNR165800002.html 21. www.gmo-safety.eu/en/wood/poplar/325.docu.html Hayda Yu. I.1, Yatsyk R. M.2 ABOUT EXPEDIENCY OF CREATION AND CULTIVATION THE GENETICALLY-MODIFIED TREES 1. Ukrainian Research Institute of Mountain Forestry named after P. S. Pasternak 2. Precarpathian National University named after Vasyl Stephanyk Review information and own arguments on the national policy concerning creation, testing of genetically-modified trees and wide studying of quantitative and qualitative level of risks and advantages of their use is presented. K e y w o r d s : technologies, gene engineering, genetically-modified trees. Гайда Ю. И.1, Яцык Р. М.2 О ЦЕЛЕСООБРАЗНОСТИ СОЗДАНИЯ И КУЛЬТИВИРОВАНИЯ ГЕНЕТИЧЕСКИ-МОДИФИЦИРО- ВАННЫХ ДЕРЕВЬЕВ 1. Украинский научно-исследовательский институт горного лесоводства им. П. С. Пастернака. 2. Прикарпатский национальный университет им. В. С. Стефаника Приведена обзорная информация и собственные суждения о национальной политике, касающейся создания и испытания генетически-модифицированных деревьев, широкого изучения количественного и качественного уровня рисков и достоинств их использования. К лю ч е в ы е с л о в а : технологии, генная инженерия, генетически-модифицированные деревья. Одержано редколегією 12.12.2008 р.

Щодо доцільності створення й культивування генетично модифікованих дерев

Institution

Ähnliche Einträge