Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна)
Нічниця довговуха є рідкісним, проте типовим видом кажанів, що населяє широколистяні ліси заходу України, де мешкають найсхідніші популяції цього виду в Європі. На практиці цей вид нерідко плутають з видами роду Plecotus, як показала серія перевизначень за колекційними зразками і фотографіями, досту...
Gespeichert in:
Datum: | 2018 |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Національний науково-природничий музей НАН України
2018
|
Schriftenreihe: | Theriologia Ukrainica |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165015 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) / І. Загороднюк, В. Глеба // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 166–170. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-165015 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1650152020-02-12T01:27:30Z Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) Загороднюк, І. Глеба, В. Знахідки рідкісних видів Нічниця довговуха є рідкісним, проте типовим видом кажанів, що населяє широколистяні ліси заходу України, де мешкають найсхідніші популяції цього виду в Європі. На практиці цей вид нерідко плутають з видами роду Plecotus, як показала серія перевизначень за колекційними зразками і фотографіями, доступними для аналізу. Частково це пов’язано з рідкісністю виду і шаблонними визначеннями, в яких часто немає місця для дуже рідкісних видів. Через це реальна кількість відомих достовірних знахідок, які стверджені колекційними зразками або детальними описами, є дуже малою (до уваги не беремо вказівки nomen nudum). Описано відомі колекційні зразки і нову знахідку виду в рівнинній частині Закарпаття — в уроч. «Чорна Гора» біля м. Виноградів. Розглянуто діагностичні особливості виду порівняно з Plecotus. Серед інших формалізованих ознак, доступних для аналізу навіть за фото низької якості, звернуто увагу на розміри і форму вух та форму й кінцеве розміщення ринарію. У зв’язку з цим реконструкції ареалу та оцінки відносної рясноти виду в Україні необхідно проводити тільки на основі даних, що можуть бути верифіковані, зокрема й колекційних зразків та фотодокументів. Загалом на сьогодні відомо 18 місцезнаходжень виду на Закарпатті. Bechshtein’s bat is a rare but typical species that inhabits broadleaf forests of western Ukraine, where the easternmost European populations of the species are distributed. In practice, this species is often confused with species of the genus Plecotus, as it was shown by a series of re-identifications in collections and photographs available for analysis. This is partly due to the rarity of the species and the "formulaic" identification, which has often no place for very rare species. Because of this, the real number of known established records, which are confirmed by collections or detailed descriptions, is very small (without consideration of nomen nudum records). Here we describe all available collection specimens and a new, previously unknown, record of the species from the lowland part of Transcarpathia, namely from the Chorna Hora tract, which is near Vynohradiv city. The diagnostic features of the species are considered as well, since a significant number of currently known misidentifications indicate typical diagnostic errors, in particular the identification of this species as Plecotus auritus. Among other formalised features available for analysis, even for low-quality photos, attention was paid to the size and shape of the ears and the shape and distal placement of rhinarium. In total, 18 record localities of the species are known in Transcarpathia. 2018 Article Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) / І. Загороднюк, В. Глеба // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 166–170. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2616-7379 DOI: http://doi.org/10.15407/pts2018.16.166 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165015 599.426(477.87) uk Theriologia Ukrainica Національний науково-природничий музей НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Знахідки рідкісних видів Знахідки рідкісних видів |
spellingShingle |
Знахідки рідкісних видів Знахідки рідкісних видів Загороднюк, І. Глеба, В. Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) Theriologia Ukrainica |
description |
Нічниця довговуха є рідкісним, проте типовим видом кажанів, що населяє широколистяні ліси заходу України, де мешкають найсхідніші популяції цього виду в Європі. На практиці цей вид нерідко плутають з видами роду Plecotus, як показала серія перевизначень за колекційними зразками і фотографіями, доступними для аналізу. Частково це пов’язано з рідкісністю виду і шаблонними визначеннями, в яких часто немає місця для дуже рідкісних видів. Через це реальна кількість відомих достовірних знахідок, які стверджені колекційними зразками або детальними описами, є дуже малою (до уваги не беремо вказівки nomen nudum). Описано відомі колекційні зразки і нову знахідку виду в рівнинній частині Закарпаття — в уроч. «Чорна Гора» біля м. Виноградів. Розглянуто діагностичні особливості виду порівняно з Plecotus. Серед інших формалізованих ознак, доступних для аналізу навіть за фото низької якості, звернуто увагу на розміри і форму вух та форму й кінцеве розміщення ринарію. У зв’язку з цим реконструкції ареалу та оцінки відносної рясноти виду в Україні необхідно проводити тільки на основі даних, що можуть бути верифіковані, зокрема й колекційних зразків та фотодокументів. Загалом на сьогодні відомо 18 місцезнаходжень виду на Закарпатті. |
format |
Article |
author |
Загороднюк, І. Глеба, В. |
author_facet |
Загороднюк, І. Глеба, В. |
author_sort |
Загороднюк, І. |
title |
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) |
title_short |
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) |
title_full |
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) |
title_fullStr |
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) |
title_full_unstemmed |
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) |
title_sort |
нічниця довговуха (myotis bechsteinii) на закарпатті (україна) |
publisher |
Національний науково-природничий музей НАН України |
publishDate |
2018 |
topic_facet |
Знахідки рідкісних видів |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165015 |
citation_txt |
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) / І. Загороднюк, В. Глеба // Theriologia Ukrainica. — 2018. — Т. 16. — С. 166–170. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
series |
Theriologia Ukrainica |
work_keys_str_mv |
AT zagorodnûkí níčnicâdovgovuhamyotisbechsteiniinazakarpattíukraína AT glebav níčnicâdovgovuhamyotisbechsteiniinazakarpattíukraína |
first_indexed |
2025-07-14T17:45:31Z |
last_indexed |
2025-07-14T17:45:31Z |
_version_ |
1837645306930397184 |
fulltext |
Theriologia Ukrainica, 16: 166–170 (2018)
http://doi.org/10.15407/pts2018.16.166
УДК 599.426(477.87)
НІЧНИЦЯ ДОВГОВУХА (MYOTIS BECHSTEINII) НА ЗАКАРПАТТІ (УКРАЇНА)
І. Загороднюк, В. Глеба
Національний науково-природничий музей НАН України (Київ, Україна)
Адреса: ННПМ НАН України, вул. Б. Хмельницького 15, Київ, 01601 Україна; e-mail: zoozag@uke.net
Bechstein's Bat (Myotis bechsteinii) in Transcarpathia, Ukraine. — I. Zagorodniuk, V. Hleba. —
Bechshtein’s bat is a rare but typical species that inhabits broadleaf forests of western Ukraine, where the
easternmost European populations of the species are distributed. In practice, this species is often confused
with species of the genus Plecotus, as it was shown by a series of re-identifications in collections and photo-
graphs available for analysis. This is partly due to the rarity of the species and the "formulaic" identification,
which has often no place for very rare species. Because of this, the real number of known established records,
which are confirmed by collections or detailed descriptions, is very small (without consideration of nomen
nudum records). Here we describe all available collection specimens and a new, previously unknown, record
of the species from the lowland part of Transcarpathia, namely from the Chorna Hora tract, which is near
Vynohradiv city. The diagnostic features of the species are considered as well, since a significant number of
currently known misidentifications indicate typical diagnostic errors, in particular the identification of this
species as Plecotus auritus. Among other formalised features available for analysis, even for low-quality pho-
tos, attention was paid to the size and shape of the ears and the shape and distal placement of rhinarium. In to-
tal, 18 record localities of the species are known in Transcarpathia.
Key words: Bechstein's bat, Myotis bechsteinii, distribution, identification, Transcarpathia.
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна). — І. Загороднюк, В. Глеба. — Ні-
чниця довговуха є рідкісним, проте типовим видом кажанів, що населяє широколистяні ліси заходу
України, де мешкають найсхідніші популяції цього виду в Європі. На практиці цей вид нерідко плу-
тають з видами роду Plecotus, як показала серія перевизначень за колекційними зразками і фотографі-
ями, доступними для аналізу. Частково це пов’язано з рідкісністю виду і шаблонними визначеннями, в
яких часто немає місця для дуже рідкісних видів. Через це реальна кількість відомих достовірних зна-
хідок, які стверджені колекційними зразками або детальними описами, є дуже малою (до уваги не бе-
ремо вказівки nomen nudum). Описано відомі колекційні зразки і нову знахідку виду в рівнинній час-
тині Закарпаття — в уроч. «Чорна Гора» біля м. Виноградів. Розглянуто діагностичні особливості ви-
ду порівняно з Plecotus. Серед інших формалізованих ознак, доступних для аналізу навіть за фото ни-
зької якості, звернуто увагу на розміри і форму вух та форму й кінцеве розміщення ринарію. У зв’язку
з цим реконструкції ареалу та оцінки відносної рясноти виду в Україні необхідно проводити тільки на
основі даних, що можуть бути верифіковані, зокрема й колекційних зразків та фотодокументів. Зага-
лом на сьогодні відомо 18 місцезнаходжень виду на Закарпатті.
Ключові слова : нічниця довговуха, Myotis bechsteinii, поширення, ідентифікація, Закарпаття.
Вступ
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii Kuhl, 1817) є одним із найрідкісніших видів кажа-
нів у фауни України, що відомий переважно з Карпатського регіону (Абелєнцев, Попов,
1956). Цей вид тісно пов’язаний з вологими широколистяними лісами, а взимку — з печерни-
ми місцезнаходженнями, як на Закарпатті, так і в Прикарпатті й на Поділлі (Татаринов, 1953;
Крочко, 1975 та ін.), що узагальнено в огляді виду в Україні (Покиньчереда та ін., 1999) та
відтворено у Червоній книзі України (Загороднюк, 2009). За останній час додалася деяка кіль-
кість нових реєстрацій, як за рахунок перевизначення колекцій (напр.: Zagorodniuk, Zizda,
2007), так і нових знахідок (напр.: Башта, Потіш, 2007 та ін.). Попри це, вид залишається
вкрай рідкісним, з часткою в колекціях кажанів 0,3 % (Покиньчереда та ін., 1999).
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) 167
Вид не входить до ендеміків Карпат (Barkasi, 2016), проте поширений в Україні саме в
цьому районі. Мета праці — огляд знахідок виду на Закарпатті з аналізом поширення виду та
його морфологічних особливостей, важливих для польової ідентифікації матеріалу.
Опис нових знахідок та перевизначень
Авторами та за їх участі зроблено три знахідки: одна — відлов (Покиньчереда та ін.,
1999), одна — в колекціях (Zagorodniuk, Zizda, 2007), одна — у природі (ця праця). Їхні описи
були неповними, і тому ці три знахідки наведено тут з деталями:
1) уроч. «Чурь» біля с. Мала Уголька, Тячівський р-н, n=1; лови сіткою 28.06.1996 під скелею
«Карстовий міст»; зловлена нами особина виявилася лактуючою самкою, її опрацьовано при-
життєво і випущено (Покиньчереда та ін., 1999). У цьому самому місці в печері «Гніздо» за
два роки перед тим (31.03.1994) відмічено 1 екз. на зимівлі (Варгович, 1997).
2) село Верхнє Водяне в Рахівському р-ні. Координати: 48.009444, 23.968056. На горищі бу-
динку у червні 1972 р. здобуто 5 екз., 4 F + 1 M-juv, тобто це напевно була розродча колонія.
Знахідку описано за підсумками ревізії колекції кажанів в ЗМ УжНУ (Zagorodniuk, Zizda,
2007; Башта, 2007). Зразки зібрані й зберігалися як «вухань» (кол. Mikhel).
3) околиця заповідного масиву Чорна Гора, підніжжя гори з півдня, біля м. Виноградів. Коор-
динати: 48.134176, 23.078538. Нічницю виявлено вранці 23.08.2016 р. на автодорозі. Тварина,
очевидно, загинула від удару об автомобіль. Зроблено серію фотографій (рис. 1, а). Морфоло-
гічний матеріал одразу не взято, при повторному пошуку не виявлено. Нашими колегами зра-
зок безапеляційно визначено як «Plecotus cf. auritus», авторське визначення як M. bechsteinii
підтверджено польськими колегами (Т. Постава, особ. повід.).
Морфологічні особливості Myotis bechsteinii
У всіх згаданих в останньому описі зразків добре видно ознаки роду Myotis — кінцеве
положення ніздрів (у вуханя верхні), гострі козелки довжиною менше 1/2 вушниці, великі
вуха (бл. 25 мм, широкі), що однозначно свідчить на користь M. bechsteinii. Додатковими
ознаками є біляве забарвлення черева і наявність двох пар малих проміжних зубів (наступні
за іклами) на видимій частині зубного ряду (у вуханів внизу лише один такий зуб).
Виміри тіла закарпатських M. bechsteinii оцінено за кількома зразками (табл. 1). Подібні
значення вимірів відмічені також для зразків із Прикарпаття (Покиньчереда та ін., 1999). То-
му довжина передпліччя R = 42–45 мм, яка вказана в одному з найвідоміших визначників сса-
вців України (Корнєєв, 1965), є явно завищеною; у нашому визначнику цей вимір наведено як
«40–44 мм» (Загороднюк та ін., 2002). В середньому цей вимір у досліджених авторами зраз-
ків з України становить 41,5 мм (38–44 мм: Покиньчереда та ін., 1999), на Закарпатті —
40,8 мм (38–42 мм: табл. 1). Тобто зразки з України, а надто із Закарпаття, є найдрібнішими.
Можна припустити, що це пов’язано з маргінальним поширенням цих популяцій.
a b c
Рис. 1. Зовнішній вигляд мумії (a), її носовий відділ (b) та череп (c) Myotis bechsteinii з Закарпаття. На цент-
ральному фото добре видно ринарій, на якому можна бачити кінцеве розташування ніздрів. Фото черепа — з
колекції ЗМУжУ (зразок також був зібраний і зберігався як Plecotus auritus).
Fig. 1. The look of the mummy (a), its nasal part (b), and skull (c) of Myotis bechsteinii from Transcarpathia. The
terminal position of nostrils on the rhinarium is clearly visible on the central photo. Photo of the skull from Zoologi-
cal Museum of Uzhgorod University (the specimen was also collected and deposited as Plecotus auritus).
В. Глеба, І. Загороднюк 168
Таблиця 1. Стандартні виміри тіла нічниць довговухих, здобутих у Закарпатській області України
Table 1. Standard body measurements of Bechstein’s bats captured in Transcarpathia, Ukraine
Матеріал Стать L Ca Au Ra M (г)
Верхнє Водяне, 06.1972, N 14 (УжНУ) fem 48 39 23 42 10,5
Верхнє Водяне, 06.1972, N 15 (УжНУ) fem 49 34 19 41,5 10,6
Верхнє Водяне, 06.1972, N 16, 17 (УжНУ) fem – – – – –
с. Глибоке, 1974 [1] male 52,0 40,5 24,0 40,0 6,3
ур. Кузій, 19.02.1998 [2] male – – – 38,2 –
ур. Уголька, 28.06.1996 [3] fem – – – 42,3 8,5
Середні значення для вибірок
Закарпаття, n = 3–5 (ця праця) 49,7 37,8 22,0 40,8 9,0
Словаччина: male n = 23, fem n = 62 [4] – – – 42,6; 43,5 9,0; 9,1
Польща, n = 4–5 [5] 48,9 39,9 24,6 42,5 8,7
Джерела: [1] Крочко, 1975; [2] Покиньчереда, Покиньчереда, 1998; [3] Покиньчереда та ін., 1999; [4] Cerveny,
Burger, 1989; [5] Kowalski, Ruprecht, 1984.
Поширення виду на Закарпатті
Переліки знахідок виду на Закарпатті сповнені неоднозначностей. Найповнішим оглядом
даних на кінець ХХ ст. є праця 1999 р. (Покиньчереда та ін., 1999), в якій наведено шість зна-
хідок нічниці довговухої в цьому регіоні, що випадають на період 1973–1998 років. Давніших
знахідок цього виду у Закарпатті не було, а пізніші є неоднозначними через те, що переліки
пунктів не супроводжуються жодними деталями (напр.: Башта, 2004; Башта, Потіш, 2007).
Реєстрації цього виду, хоча явно пов’язані з карпатським регіоном України, розташовані
виключно в передгір’ях та низькогір’ях, не в горах (рис. 2). Типовим місцем оселення цього
виду є широколистяні ліси, переважно букові праліси. Всі відомі знахідки M. bechsteinii явно
пов'язані з ареалом буків, Fagus sylvatica s. l. (Покиньчереда та ін., 1999), і ця закономірність
прослідковується по всьому ареалу від західної Європи до Кавказу (винятком є Крим).
На сьогодні відомі такі реєстрації Myotis bechsteinii на території Закарпаття, включно зі
знахідками, позначеними тут приміткою «без деталей» (по суті nomen nudum):
західний сегмент: ● окол. с. Глибоке (Ужгородський р-н); 02.1973: n = 1; спостереження на зимів-
лі в штольні (Крочко, 1975); ● там само; 13.02.1974: n = 1 (самець); здобутий під час зимівлі (Кро-
чко, 1975); ● там само; 16.02.1986 (Крочко, 1990); ● там само; 02.01.1986: n = 2 (самці); у гроті на
зимівлі (Ткач, 1987); ● там само; n = 2 (самка з малям); 27.06.1985: у дуплі бука; опрацьовані при-
життєво (Крочко, 1990); ● штольня біля с. Глибоке, 12.03.2006: без дет. (Башта, Потіш, 2007);
● там само, штольня Стаціонар, 22.09.2007: без дет. (Башта, Потіш, 2007); ● штольня Гальярська
Діра, Ужгородський р-н; 18.01.1998: без дет. (Vargovich, 2000); ● с. Плоске, Свалявський р-н;
14.06.2004: без дет. (Башта, Потіш, 2007); ● НПП Ужанський, без дет. (Koval, Bashta, 2018);
угольський сегмент: ● окол. с. Мала Уголька (Тячівський р-н); 31.03.1994: n = 1 (стать?); зимівля
у печ. «Гніздо» (Угольський масив Карпатського заповідника); прижиттєво (Варгович, 1997);
● «печери масиву Чурь», 1994 (Vargovich, 2000); ● уроч. «Чурь» (Угольський масив Карпатського
заповідника); n = 1 (лактуюча); 28.06.1996: відлов сіткою; опрацьована прижиттєво (Покиньчереда
та ін., 1999)1; ● окол. с. Горбок, Іршавський р-н; 19.06.2002: без дет. (Башта, Потіш, 2007);
долинний сегмент: ● ур. Оток, с. Квасове, Берегівський р-н; 25.07.2002: без дет. (Башта, 2004);
● ур. Лапош, с. Береги, Берегівський р-н; 25.05.2003: без дет. (Башта, 2004); ● штольні, с. Мужієве,
Берегівський р-н; 6.03.2003, без дет. (Башта, Потіш, 2007); ● ур. Чорна Гора, окол. м. Виноградів;
2016 (23.08.16): n = 1 (стать ?), загиблий на дорозі, leg. В. Глеба (ця праця);
східний сегмент: ● с. Верхнє Водяне, Рахівський р-н, 06.1972, кол. ЗМУжУ (Zagorodniuk, Zizda,
2007; ця праця); ● уроч. «Кузій» в окол. с. Хмелів (Рахівський р-н Закарпаття); 1998 (19.02.98):
n = 1 (самець); зимівля у Верхній штольні заповідного масиву «Кузій»; опрацьований прижиттєво
(Покиньчереда, Покиньчереда, 1998; особ. повід.).
1 Знахідка з тією самою датою «бiля печ. Дружба; 28.06.1996 (Покиньчереда та ін., 1996)», що згадана в огля-
ді фауни Закарпаття (Башта, Потіш, 2007), не відома її авторам (В. Покиньчереда, особ. повід.).
Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii) на Закарпатті (Україна) 169
Рис. 2. Поширення Myotis bechsteinii на
Закарпатті. На врізці — знахідки в
Україні згідно з Червоною книгою
України (Загороднюк, 2009). Пункти
знахідок, стверджені колекційними
зразками або детальними описами: 1 –
с. Глибоке, 2 – с. Уголька (Гніздо,
Чур), 3 – м. Виноградів (Чорна Гора),
4 – с. Верхнє Водяне; 5 – с. Хмелів
(Кузій) (деталі в тексті).
Fig. 2. Distribution of Myotis bechsteinii
in Transcarpathia, Ukraine (inserted map
shows the distribution of the species after
Red Data Book of Ukraine (Zagorodniuk,
2009). Records: 1 – Hlyboke, 2 – Uholka,
3 – Vynohradiv, 4 – Verkhnie Vodiane;
5 – Khmeliv.
Аналіз літератури свідчить про значно більшу чисельність M. bechsteinii у минулому. За
даними Я. Обуха (Obuch, 1995), цей вид посідає у печерних танатоценозах друге після Myotis
brandtii місце (15,9 %, n = 1468 екз.), тобто його чисельність сильно скоротилася в кінці голо-
цену. Враховуючи факт різкого зменшення числа місцезнаходжень M. bechsteinii в історичні
часи (Horacek et al., 1995), сучасний статус цього виду можна вважати наслідком антропоген-
них змін середовища, зокрема й знищення широколистяних пралісів.
Проблема шаблону
Історія з фотографіями Myotis bechsteinii (рис. 1), ідентифікованими нашими колегами як
«Plecotus» та наявність в неодноразово досліджених колегами колекціях M. bechsteinii з ети-
кетками «Plecotus» є показовими. В усіх випадках мова має йти про те, що зразки були в полі
уваги фахівців (напр., колекцією кажанів в ЗМУжУ опікувався колега, який добре знав цей
вид у природі: Крочко, 1975, 1990). Чому так трапляється? На думку авторів, ключовою при-
чиною є шаблонне мислення, характерне при опрацюванні значних потоків інформації. Ана-
логічну історію нами описано стосовно ідентифікації видів коловодних ссавців (Загороднюк,
2012), зокрема й появи помилок при обговоренні зображень (годі говорити про звичайно не-
повні й короткочасні спостереження в терені), чого допускалися досвідчені фахівці.
Цей феномен виникає, якщо при визначенні матеріалу дослідники послуговуються шаб-
лонами, ігноруючи можливість виявлення рідкісних видів. Тому описи складу локальних фа-
ун можуть нести відбиток недообліку раритетів, при тому не через рідкісність останніх, а че-
рез помилкове віднесення їх до більш звичайних видів. Проте уважне ставлення до матеріалу
дозволяє бачити такі відмінності, звичайно доволі значні (рис. 3), якщо тільки на це є час і
дослідник постійно перевіряє себе і матеріал. Сумніви важливі. Псевдодвійниковість реальна.
Відсутність певного виду у складі місцевої фауни може бути результатом помилок внаслідок
шаблонних ідентифікацій (напр. довговухий кажан → Plecotus), через що цінні знахідки рід-
кісних видів можуть бути віднесені до інших більш звичайних видів.
Рис. 3. Голови Myotis bechsteinii (Mb) та
Plecotus auritus (Pa) та відмінності у роз-
мірах та формі вух, очей, ніздрів. Фото
М. Дребета (Mb) та І. Загороднюка (Pa).
Fig. 3. Heads of Myotis bechsteinii (Mb) and
Plecotus auritus (Pa) and differences in size
and form of ears, eyes, and nostrils. Photo by
M. Drebet (Mb) and I. Zagorodniuk (Pa).
В. Глеба, І. Загороднюк 170
Подяки
Автори дякують колегам, які сприяли дослідженню, зокрема Ю. Зізді, А. Крону (Ужго-
родський університет), В. Покиньчереді (Карпатський біосферний заповідник), Л. Шевченко
(ННПМ НАН України) та Т. Поставі (Інститут систематика і еволюції тварин ПАН, Краків),
Н. Коваль (Ужанський НПП), В. Пархоменку. Наша подяка М. Дребету (НПП Подільські Тов-
три) за прижиттєве фото кажана. Дякуємо рецензентам за важливі зауваги.
Література • References
Башта А.-Т. В. 2004. Видовий склад рукокрилих у заплав-
них лісах р. Боржава. Ученые записки Таврического ун-
та. Серия Биология, химия, 17 (56), № 2: 154–159.
[Bashta, A.-T. V. 2004. Species composition of bats in the
floodplain forests of the Borzhava river. Uchenyje Zapiski of
the Tavrichesky National University. Series Biology, Chemis-
try, 17 (56), No. 2: 154–159. (In Ukrainian)]
Башта, А.-Т. В. 2007. Рукокрилі в колекції Зоологічного
музею Ужгородського національного університету: опис
і загальний аналіз. Науковий вісник Ужгородського уні-
верситету. Сер. Біологія, 20: 120–127.
[Bashta, A.-T. V. 2007. Bats in the collection of Zoological
Museum of Uzhgorod University: description and general
analysis. Scientific Bulletin of the Uzhgorod University. Se-
ries Biology, 20: 120–127. (In Ukrainian)]
Башта, А.-Т. В., Л. А. Потіш. 2007. Ссавці Закарпатської
області. Львів, 1–260.
[Bashta, A.-T. V., L. A. Potish. 2007. Mammals of the Tran-
scarpathian region (Ukraine). Lviv, 1–260. (In Ukrainian)]
Варгович, Р. 1997. Знахідка Myotis bechsteini (Mammalia:
Chiroptera) в Українських Карпатах. Вестник зоологии,
31 (1–2): 68.
[Vargovich, R. S. 1997. Finding of Myotis bechsteini (Mam-
malia: Chiroptera) in the Ukrainian Carpathians. Vestnik zo-
ologii, 31 (1–2): 68. (In Ukrainian)]
Загороднюк, I. 1999. «Бернські» види кажанів у Червоній
книзі України. Частина 1. Праці Теріологічної Школи, 2:
97–104.
[Zagorodniuk, I. 1999. “Bern” species of bats in the Red
Data Book of Ukraine. Part 1. Proceedings of the Therio-
logical School, 2: 97–104. (In Ukrainian)]
Загороднюк, І., Л. Годлевська, В. Тищенко, Я. Петрушенко.
2002. Кажани України та суміжних країн. ННПМ НАН
України, Київ, 1–110. ISBN 966-02-2476-1.
[Zagorodniuk I., L. Godlevska, V. Tyshchenko, Y. Petru-
shenko. 2002. Bats of Ukraine and Adjacent Countries.
NMNH, NAS of Ukraine, Kyiv, 1–110. (In Ukrainian)]
Загороднюк, І. В. 2009. Нічниця довговуха. Myotis bech-
steinii (Kuhl, 1817). Акімов, І. А. (ред.). Червона книга
України. Тваринний світ. Глобалконсалтинг, Київ, 495.
[Zagorodniuk, I. V. 2009. Bechstein's Bat. Myotis bechsteinii
(Kuhl, 1817). In: Akimov, I. A. (ed.). Red Data Book of
Ukraine. Animals. Kyiv, 495. (In Ukrainian)]
Загороднюк, І. 2012. Дистанційна діагностика великорозмі-
рних коловодних ссавців України. Праці Теріологічної
Школи, 11: 58–62.
[Zagorodniuk, I. 2012. Distant diagnostics of large-size
semiaquatic mammals of Ukraine. Proceedings of the The-
riological School, 11: 58–62. (In Ukrainian)]
Корнєєв, О. П. 1965. Визначник звірів УРСР. Видання дру-
ге. Радянська школа, Київ, 1–236.
[Korneev, O. P. 1965. Key to Mammals of Ukrainian SSR.
2nd ed. Radianska Shkola, Kyiv, 1–236. (In Ukrainian)]
Крочко, Ю. И. 1975. О находке ночницы длинноухой (My-
otis bechsteini Kuhl, 1818) в Закарпатской области. Вест-
ник зоологии, № 6: 81–82.
[Krochko, Y. I., 1975. About the find of Myotis bechsteini
Kuhl, 1818 in the Transcarpathian region. Vestnik zoologii,
No. 6: 81–82. (In Russian)]
Крочко, Ю. И. 1990. Биология длинноухой ночницы (Myo-
tis bechsteini) на западе УССР. Рукокрылые. Материалы
Всесоюзного совещ. Пензенск. пед. ин-т, Пенза, 80–82.
[Krochko, Y. I., 1990. Biology of the long-eared bat (Myotis
bechsteini) in the west of the UkrSSR. In: Bats. Materials of
the All-Union Conf. Penza Ped. Inst., 80–82. (In Russian)]
Покиньчереда, В. Ф., В. В. Покиньчереда. 1998. Нова зна-
хідка Myotis bechsteini в Українських Карпатах. Праці
Теріологічної школи, 1: 156–158.
[Pokynchereda, V. F., V. V. Pokynchereda. 1998. New find
of Myotis bechsteini in Ukrainian Carpathians. Proceedings
of the Theriological School, 1: 156–158. (In Ukrainian)]
Покиньчереда, В. Ф., І. В. Загороднюк, Т. Постава, М. Ла-
боха, В. В. Покиньчереда. 1999. Нічниця довговуха та
кажан північний (Mammalia, Chiroptera) на заході Украї-
ни. Вестник зоологии, 33 (6): 115–120.
[Pokynchereda, V. F., I. V. Zagorodniuk, T. Postawa, M. La-
bocha, V. V. Pokynchereda. 1999. Myotis bechsteini and
Eptesicus nilssoni in the West of Ukraine. Vestnik zoologii,
33 (6): 115–120. (In Ukrainian)]
Татаринов, К. А. 1953. Новые находки в СССР длинноухой
ночницы (Myotis bechsteini Kuhl, 1818). Зоологический
журнал, 32 (6): 1276–1280.
[Tatarynov, K. A. 1953. New records of Myotis bechsteini
Kuhl, 1818 in the USSR. Zoologicheskyi zhurnal, 32 (6):
1276–1280. (In Russian)]
Ткач, В. В. 1987. Новые находки рукокрылых, занесенных в
Красную книгу УССР. Вестник зоологии, 21 (5): 86.
[Tkach, V. V. 1987. New records of bats from the Red Data
Book of Ukraine. Vestnik zoologii, 21 (5): 86. (In Russian)]
Barkasi, Z. 2016. Endemism in mammalian fauna of the Carpa-
thians. Proceedings of the Theriological School, 14: 3–15.
Cerveny, J., P. Burger. 1989. Bechstein’s bat, Myotis bechsteini
(Kuhl, 1818), in the Sumava region. European Bat Research
1987. Charles Univ. Press, Praha, 591–598.
Horacek I., V. Hanak, J. Zima, J. Cerveny. 1995. K netopyri
faune Slovenska. 1. Letni nalezy 1979–1992. Netopiere.
Skup. Ochr. Nietoperov, Bystrica, 1: 39–54.
Koval, N., A.-T. Bashta. 2018. The bat fauna (Chiropterа) of
the Uzhanskyi National Park. Theriologia Ukrainica, 16: 99–
104.
Kowalski, K., A. L. Ruprecht. 1984. Rzad: Nietoperze – Chiro-
ptera. In: Pucek, Z. (ed.). Klucz do oznaczania ssakow Pol-
ski. Panstw. Wyd. Nauk., Warszawa, 85–138.
Obuch, J. 1995. Nove poznatku o vyskyte netopierov v jaskyn-
nych tanatocenozach. Netopiere. Skup. Ochr. Nietoperov,
Bystrica, 1: 29–38.
Vargovich, R. S. 2000. Hibernation of bats in Transcarpathian
(West Ukraine) caves and adits in 1988–1998. Fauna jaskýň.
Zborník referátov. Východoslov. múzeum, Košice, 185–197.
Zagorodniuk, І., Yu. Zizda. 2007. Records of three rare Myotis
species (Vespertilionidae) in Transcarpathian Ukraine. Vest-
nik zoologii, 41 (3): 226.
|