Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози
Рецензія на книгу: Сардарян К. Творчість Ірини Жиленко у контексті розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття: Монографія. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – 392 с....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165085 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози / І. Жиленко // Слово і Час. — 2018. — № 5. — С. 112-113. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-165085 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1650852020-02-12T01:27:46Z Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози Жиленко, І. Рецензії Рецензія на книгу: Сардарян К. Творчість Ірини Жиленко у контексті розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття: Монографія. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – 392 с. 2018 Article Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози / І. Жиленко // Слово і Час. — 2018. — № 5. — С. 112-113. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165085 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії Рецензії |
| spellingShingle |
Рецензії Рецензії Жиленко, І. Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози Слово і Час |
| description |
Рецензія на книгу: Сардарян К. Творчість Ірини Жиленко у контексті розвитку
української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття:
Монографія. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – 392 с. |
| format |
Article |
| author |
Жиленко, І. |
| author_facet |
Жиленко, І. |
| author_sort |
Жиленко, І. |
| title |
Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози |
| title_short |
Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози |
| title_full |
Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози |
| title_fullStr |
Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози |
| title_full_unstemmed |
Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози |
| title_sort |
рецепція творчості ірини жиленко в комплексному аналізі поезії та прози |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165085 |
| citation_txt |
Рецепція творчості Ірини Жиленко в комплексному аналізі поезії та прози / І. Жиленко // Слово і Час. — 2018. — № 5. — С. 112-113. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT žilenkoí recepcíâtvorčostíírinižilenkovkompleksnomuanalízípoezíítaprozi |
| first_indexed |
2025-07-14T17:49:00Z |
| last_indexed |
2025-07-14T17:49:00Z |
| _version_ |
1837645525908717568 |
| fulltext |
Слово і Час. 2018 • №5112
РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ІРИНИ ЖИЛЕНКО В
КОМПЛЕКСНОМУ АНАЛІЗІ ПОЕЗІЇ ТА ПРОЗИ
Сардарян К. Творчість Ірини Жиленко у контексті розвитку
української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття:
Монографія. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – 392 с.
Творчість письменників, майстрів художнього слова, відіграє значну роль у
розвитку національної культури. Осмислення ролі митців в історії літератури –
одне з важливих завдань відповідних філологічних студій. Монографія
Каринни Сардарян присвячена комплексному розгляду поетичної та мемуарної
творчості Ірини Жиленко. Тут відбито синтезований погляд на весь художній
спадок мисткині. Рецензована книжка продовжує попередні монографії авторки:
“Епістолярний любовний роман Ірини Жиленко” (2013 р., Маріуполь), “Епістолярії
Ірини Жиленко в біографічному та історико-культурному контексті” (2014 р.,
Донецьк). Дослідниця трактує книгу спогадів “Homo feriens” як “ключ до розуміння”
життєвого шляху, естетичних засад, поетичної творчості письменниці та історико-
культурного життя України кількох останніх десятиліть.
У першому розд іл і – “Б іо граф ія
І. В. Жиленко й історія вивчення творчості
письменниці” – К. Сардарян окреслює
основні віхи життєвого шляху мисткині та
етапи формування її світогляду й манери
письма. Крім того, проаналізовано сучасний
стан і перспективи літературознавчих
студій над доробком Ірини Жиленко .
Дослідниця пояснює причини несприйняття
ранньої творчості письменниці в радянській
критиці.
Науковець осмислює тексти Ірини
Жиленко крізь призму інтертекстуального
методу, що дає змогу акцентувати
міжлітературну взаємодію , зрозуміти
витоки та особливості індивідуальної
творчості, цілісність доробку, простежити
внутрішній та зовнішній світ людини й
письменниці. К. Сардарян констатує, що
мистецьку позицію І. Жиленко зумовили
звернення поетеси до духовних джерел
національної культури, до зразків світової
та вітчизняної культур, основні естетичні,
світоглядні засади шістдесятництва
та засоби формування особливо ї ,
“жиленківської” реальності. Аналізуючи
збірки письменниці, авторка монографії
обґрунтовує “ліризм , філософсько -
аналітичну заглибленість, сповідальність,
символізм, риси екзистенціалізму, реалізм
елемент ів зображувано ї д ійсност і ,
поєднання реального з ірреальним ,
використання фольклорних елементів”,
притаманні ідіостилю поетеси.
У другому розділі – “Ідейно-художня
своєр ідн і с ть поез і ї І . В . Жиленко
(особливост і та форми вираження
авторської свідомості, провідні мотиви,
жа н р о в о - с т и л ь о в і д ом і н а н т и ) ” –
К. Сардарян аналізує доробок письменниці
в контексті української літератури другої
половини ХХ – початку ХХІ ст. Основну
увагу науковець приділяє збірці поезій
“Євангеліє від ластівки”, поемам “Відпустка
у серпн і ” , “Тихе в іяння ” , “ Ілюз іон ” .
Обізнаність із зовнішніми та внутрішніми
чинниками творчості дала змогу розробити
періодизацію творчості Ірини Жиленко:
кожний етап поступу письменниці, на думку
К. Сардарян, зумовлений як історико-
культурним контекстом, так і розвитком,
формуванням та переосмисленням
мисткинею світоглядних позицій.
У зазначеному розділі виокремлено
домінантні теми, мотиви, образи-символи,
до яких І. Жиленко зверталася в певний
період творчості; окреслено жанрово-
стильову своєрідність, висвітлено засоби
образності у структурі поетичних текстів.
Параграф “Візія митця” відбиває авторську
інтерпретацію творчої особистості поетеси,
що, на думку дослідниці, постає в таких
іпостасях: “поет-пророк, поет-ворожбит
(йому відкрито майбутнє та ірреальність),
поет-дитя (приймає зовнішній світ з
дитячою безпосередністю та безкорисно
віддає себе світу)” (с. 155). Закликає
до роздумів та стимулює до читання
параграф “Літературні маски у творчості
Ірини Жиленко”; тут науковець увиразнює
мистецтво перевтілення у творчості
поетеси, зазначаючи, що “в інтерпретації
художніх текстів, як і образів, не останню
роль відіграє робота дослідника, оскільки
він вносить свої корективи в розуміння
творчого мікрокосму аналізованого твору”
(с. 180). Цікавим є акцентуація відлуння
в доробку Жиленко ідей Г. Сковороди,
113Слово і Час. 2018 • №5
творчост і поет ів -філософів ХХ ст.
(Р. М. Рільке, Т. С. Еліот, Б. Пастернак,
П. Т. Манн, О. Мандельштам та ін.).
Каринна Сардарян спостерігає синтез
літературних видів і жанрів, увиразнює
іронічний пафос окремих творів , не
обминає увагою філософські твори ,
класифікуючи їх як “казки для дорослих”.
У творі “Поема пісень” авторка монографії
вбачає суголосся з назвою книги Старого
Заповіту “Пісня пісень”.
Розглядаючи “Поезію “приватного життя”,
дослідниця співвідносить сюжети та образи
з відомими фактами біографії письменниці,
а також зі щоденниковими записами й
спогадами, де викладено події приватного
життя, погляди І. Жиленко на літературу, на її
художню творчість. У розумінні К. Сардарян
поез ія “приватного життя ” охоплює
сферу сімейного життя, родинних та дружніх
зв’язків. Під автобіографічним досвідом
дослідниця розуміє “не лише факти та
події особистого життя письменниці, а
й ту суспільну та духовну атмосферу
часу, в якій відбувалося становлення та
формування її особистості та світогляду.
Автобіографічними є поезії І. Жиленко,
що присвячені її дитинству та юності,
відображають дійсність другої половини
ХХ ст.” (с. 165).
Третій розділ – “Біографічний та історико-
культурний контекст книги спогадів
“Homo feriens” – систематизує теоретичні
та історико -літературні дослідження
українських і зарубіжних науковців, які
визначили основні риси літератури non-
fiction. Про це йдеться в підрозділі “Спогади
як різновид літератури non-fiction”, який
деталізують такі підпункти: “Історія та
різновиди документалістики”, “Мемуари
в українській літературі”. У параграфі
“Епістолярний любовний роман І. Жиленко”
осмислено жанрову природу книги спогадів
“Homo feriens”.
Варто зазначити, що психоаналітична
інтерпретація творчості письменниці дала
ключі до розуміння психологічних джерел
сновидінь і художніх образів-масок у
її доробку. Використовуючи елементи
герменевтики та психоаналізу, К. Сардарян
посилається на праці Н. Зборовської,
С. Павличко, З. Фройда.
У четвертому розділі праці – “Книга
спогадів “Нomo feriens” як художній та
культурний феномен” – авторка висвітлює
с тильов і риси твору, особливост і
суспільної та літературно-критичної позиції
І. Жиленко, духовні домінанти та естетико-
філософські концепти її доробку. Науковець
акцентує синтетичну природу аналізованих
мемуарів, “що зумовлено використанням
поетики художньо-публіцистичних жанрів,
оскільки письменниця у творі поєднує
листи, щоденникові записи, автокоментарі,
лірику, висловлює власну концепцію
дійсності – все це зв’язано розділами двох
книг твору” (с. 346).
“…і молюсь Богові своїми віршами, бо
тільки так вмію молитися” – ці слова Ірини
Жиленко зі статті “Не розбийте мій ліхтар!”
(Замість автобіографії)” К. Сардарян влучно
добирає за епіграф для характеристики
життєтворчості письменниці.
Отже, монографія подає комплексний
аналіз літературної спадщини Ірини
Жиленко. Авторка актуалізує проблеми
періодизації , проблематику, провідні
мотиви, жанрово-стильові особливості
поезії, біографічний та історико-культурний
контексти книги спогадів “Homo feriens”;
аксіологічні аспекти доробку письменниці.
Кн иж к а буд е к о р и с н ою н е лише
літературознавцям, а й усім, хто цікавиться
питаннями філології, культурології, історії;
крім того , практичну вагу отриманих
результатів засвідчує широке використання
розвідок авторки на “народних” сайтах, у
лекційно-масовій пропаганді.
Ірина Жиленко
Отримано 13 березня 2018 р. м. Київ
|