Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині
In the article the author analyzes the insufficiently known iconostasis of Our Lady Pokrova Cloister in the village of Sokilets’, Buchach district, Ternopil’ oblast’. The iconographic image program comprises basic principles of subject and thematic selection of icon-painting images which have close...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут народознавства НАН України
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16515 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині / О. Чуйко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 53-60. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16515 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-165152011-02-14T12:03:44Z Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині Чуйко, О. Публікації In the article the author analyzes the insufficiently known iconostasis of Our Lady Pokrova Cloister in the village of Sokilets’, Buchach district, Ternopil’ oblast’. The iconographic image program comprises basic principles of subject and thematic selection of icon-painting images which have close analogies to the iconostasises of cloisters circle of Galicia. At the same time it is complemented with subjects and themes, which were important for a particular functioning church, environment and burning questions of the church ideology. 2007 Article Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині / О. Чуйко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 53-60. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16515 uk Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації Публікації |
| spellingShingle |
Публікації Публікації Чуйко, О. Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині |
| description |
In the article the author analyzes the insufficiently known iconostasis of Our Lady Pokrova Cloister in the village of Sokilets’, Buchach district, Ternopil’ oblast’. The iconographic image program comprises basic principles of subject and thematic selection of icon-painting images which have close analogies to the iconostasises of cloisters circle of Galicia. At the same time it is complemented with subjects and themes, which were important for a particular functioning church, environment and burning questions of the church ideology. |
| format |
Article |
| author |
Чуйко, О. |
| author_facet |
Чуйко, О. |
| author_sort |
Чуйко, О. |
| title |
Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині |
| title_short |
Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині |
| title_full |
Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині |
| title_fullStr |
Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині |
| title_full_unstemmed |
Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині |
| title_sort |
іконостас монастирської церкви села сокілець на тернопільщині |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Публікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16515 |
| citation_txt |
Іконостас монастирської церкви села Сокілець на Тернопільщині / О. Чуйко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 1. — С. 53-60. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT čujkoo íkonostasmonastirsʹkoícerkviselasokílecʹnaternopílʹŝiní |
| first_indexed |
2025-07-02T17:49:29Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:49:29Z |
| _version_ |
1836558393179897856 |
| fulltext |
олег ЧУйко
кандидат мистецтвознавства,
Прикарпатський національний університет
ім. В. Стефаника
ІКОНОсТАс МОНАсТИРсЬКОї ЦЕРКВИ сЕЛА
сОКІЛЕЦЬ НА ТЕРНОпІЛЬщИНІ
Постановка проблеми у загальному вигляді. обрядовість,
традиція облаштування церковного інтер’єру, структура і ха-
рактер храмової споруди складають контекст, в якому віру-
ючий ідентифікує свою конфесійну та етнокультурну
приналежність. У цьому контексті актуального значення має
комплекс проблем, пов’язаних з розвитком церковного мистец-
тва галичини, його місця в українській культурі. Діяльність
чисельних чернечих осередків краю активно впливала на роз-
вій церковного мистецтва та впровадження у практику нових
мистецьку форм. У залежності від обставин часу зникали або
з’являлися ті чи інші стильові особливості, що обумовлювали
загальний характер обрядовості і середовище її функціону-
вання.
Зміна ідеологічної доктрини в діяльності Василіанського
чину у ХVііі ст. була пов’язана з багатьма нововведеннями
в церковному будівництві і обрядовому мистецтві. В літургії
з’явилися нові ритуали, а в оздобленні інтер’єрів церков — не-
традиційні низькі передвівтарні перегороди замість високих
іконостасів, пристінні вівтарі, кафедри для проповіді (амвони),
сповідальниці, процесійні вівтарики переносного типу (фере-
трони). Змінився і загальний архітектурний вигляд монастиря.
із замкнутої структури, він перетворився на представницький
комплекс з пишним бароковим храмом, резиденціями-пала-
цами для вищого духовенства, каплицями, різноманітними
службовими будівлями і навіть регулярно спланованими пар-
ками.
олег ЧУйко54
Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано
розв’язання даної проблеми. Проблематика церковно-
го та опосередковано монастирського мистецтва перебу-
вала у полі зору дослідників із кінця ХіХ ст. (М.голубець,
М.Драган, я.константинович, я.Пастернак, В.Пещанський,
і.Свєнціцький, В.Січинський). У післявоєнний період проблема-
тика мистецького впливу чернечих осередків та їх іконописної
та архітектурної спадщини частково розкривалася в моно-
графіях П.Жолтовського, я.ісаєвича, г.логвина, В.овсійчука,
і.Паславського, В.Свєнціцької, та інших, яка, проте, не отри-
мала всебічного висвітлення.
На сучасному етапі, в зв’язку з відродженням історичних мо-
настирських комплексів, підкріпленими даними археологічної
науки, уточненнями у датуванні найдавніших творів церков-
ного мистецтва, відбувається переосмислення ролі і значення
монастирської культурної та окремих її проявів у церковному
мистецтві. опубліковано ряд невідомих архівних документів,
доступнішими стали праці зарубіжних авторів, зокрема, поль-
ських вчених Ю.Бартошевича, Ю.Неча, а.Новицької-Єжової,
а.Хойнацького та українських церковних дослідників вати-
канських архівів грецької колегії і конгрегації у справах Схід-
них церков — М.Ваврика, а.Пекара, П.Підручного та інших.
Мета роботи — з’ясувати особливості розвитку галицького
іконостасу ХVііі ст.. Простежити специфіку іконографічно-
образної програми, конструкції та декору на прикладі іконос-
тасу монастирської церкви Покрови Богородиці села Сокілець
Бучацького району, тернопільської області.
До визначних пам’яток творчості отців Василіан належить
малодосліджений шестиярусний іконостас 1723 року з церкви
Покрови Богородиці (1671) села Сокілець на Західному Поділлі.
Монастир належав до системи невеликих чернечих осередків
(Жизномир, Рукомиш, Сокілець, Стінка та ін.), підпорядкова-
них бучацькому монастирю св.Хреста. За документальними
свідченнями, засновано його 1609 р. двома монахами красно-
горського монастиря з-під києва Методієм Жабокрицьким і
Венедиктом гізелем [1,56]. Спочатку це був пустельницький
ікоНоСтаС МоНаСтИРСЬкоЇ цеРкВИ 55
скит печерного типу. На високій скелі, де тепер розташована
церква, над берегом річки Стрипи збереглися залишки пе-
чер-келій. Фундаційна грамота на заснування монастиря та
наділення його землею і лісом, видана Стефаном Потоцьким,
датується 1609 р. [2,64]. Близько середини ХVіі ст. монастирок
був зруйнований татарами. У 1671 році воєвода брацлавський
ян Потоцький видав привілей на спорудження нової церкви. У
1700 р. монастир в Сокільці прилучився до унії, а його ігумен
брав участь в Унівському соборі 1711 р. За свідченням візитації
початку ХVііі ст., монастир тривалий час перебував під пат-
ронатом Потоцьких. У середині століття тут проживало п’ять
ченців на чолі з ігуменом отцем лаврентієм Прухницьким. До
Бучача Сокілецький монастир відійшов у 1818 році.
Дату спорудження іконостасу “1723” (аΨлг) виявлено
під намісною іконою св.Миколая. На обрамленні храмової
ікони “Покров Богородиці) фрагментарно зберігся фунда-
торський напис: “СіЮ ИкоНУ ΣПРаВИВЬ РаБЬ Б(о)ЖИ(й)
аNтоNі(й) WБИВателЬ коСтелNИкИ За WПYЩЄN(іЄ)
гРеХо(ВЬ)”. іконостас відзначається монументальними роз-
мірами та самобутньою композицією. В його основі закладена
традиційна для високого іконостасу побудова за принципом
суцільної стіни між вівтарем і навою з прорізами “царських
врат” і дияконських дверей. У намісному ярусі переважа-
ють горизонтальні членування, тоді як чотири верхніх яруси
розташовані у вигляді трапеції обабіч центрального порталу
над прорізом “царських врат”, розміщено рідкісне зображен-
ня — “Христос у гробі”. Вище “тайна Вечеря”, “Спас на пре-
столі з Богородицею та іоанном Хрестителем”, “Розп’яття з
пристоячими Богородицею та іоанном Богословом”. Навскісне
розташування верхніх частин іконостасу дозволило ввести
додатковий шостий ярус, присвячений євангельським подія і
чудесам ісуса Христа. цей тематичний цикл особливо часто
зустрічається в іконостасах і.Рутковича та В.Петрановича [3].
Декоративним багатством відзначаються прямокутні предели
іконостасу, які обрамлені пілястрами і фризом у верхній частині,
а на площинах розташовані картуші у формі квадрифоліїв
олег ЧУйко56
з сюжетними композиціями, які доповнюють тематику на-
місних ікон: “Вознесіння Марії”, “Проповідь Христа”, сцена
чудес св.Миколая. В намісному ярусі знаходяться ікони “Свя-
тий Миколай”, “Богородиця одигітрія”, “Покров Богороди-
ці”. автентична ікона із зображенням Христа Пантократора
втрачена. особливою майстерністю виконання відзначається
багатофігурна композиція “Покров”. Зображено момент появи
Богородиці у Влахернському храмі константинополя, який
поєднується з темою чудесного повернення голосу диякону
Роману Солодкоголосому — автору акафістів на честь Бого-
родиці, а також темою покладення риз Богородиці. За леген-
дою вони були перенесені з Палестини в 474 р. і зберігалися у
спеціально збудованому імператором левом Великим храмі на
Влахернах [4,5-16]. У центрі нижньої частини композиції на
круглому підвищені зображено диякона Романа з білою лілеєю
у лівій руці і розгорнутим сувоєм в опущеній правій. ліворуч
на чолі групи людей зображено в розкішно орнаментованому
одязі імператора лева Великого. Позаду нього — андрій Юро-
дивий, який був одним із свідків чудесної появи Богородиці у
храмі. Праворуч представлено єпископа із жезлом та групу
духовних осіб. Богородицю, яка тримає скіпетр, намальовано
у верхній частині ікони. Її образ наближений до європейської
іконографічної традиції. На ній одяг, прикрашений рослинною
орнаментикою, голова, з гладко зачесаним волоссям, покрита
накладною короною. З обох боків ангели підтримують широко
розпростертий мафорій (ризу) Марії, густо вкритий хреща-
тими орнаментами.
В храмовій іконі сокілецького іконостасу поєднуються два
поширені типи трактування “Покрову” в галицькому мистец-
тві ХVіі–ХVііі ст. Нижня частина представляє традиційний
варіант з персонажами — свідками Влахернського чуда, а вер-
хня наближена до західноєвропейського варіанту “Мадонни
Мізерікордіа”, в якому Марія покриває ризою людей. його
популяризації в українському іконописі ХVііі ст. сприяла
творчість художників-василіан, які широко використовували
нову іконографію в Марійському культі. Можливо, що образи
ікоНоСтаС МоНаСтИРСЬкоЇ цеРкВИ 57
деяких світських і духовних осіб в іконі наділені портретними
рисами, як в багатьох однойменних іконах цього періоду (нап-
риклад, “Покров” з греко-католицької церкви в Мотижині на
київщині з портретом Богдана Хмельницького. Національний
художні музей України).
На площинах дияконських дверей зображено архангелів.
У традиціях зрілого бароко виконано ажурне різьблення
“царських врат” з шістьма медальйонами і мотивом виног-
радної лози. Верхня частина прорізу оформлена у вигляді
трипелюсткової арки з уступами. Сюжетною різноманітністю
відзначається додатковий ярус євангельських сцен: “Зцілення
сліпого”, “Зцілення розслабленого в овечій купелі”, “Жони-
мироносиці”, “Увірування апостола Хоми”, “Христос у гробі”
(центральна композиція ярусу), “Христос навчає у храмі”,
“Христос і самарянка”, “З’явлення Христа Петрові олександ-
рійському”. Можливо зразком для цього циклу послужив ярус
іконостасу крехівського монастиря, виконаний і.Рутковичем
у 1689 р., на що вказує однаковий підбір сюжетів та багатство
побутових деталей.
Своєрідністю відзначається головний образ “Христос у
гробі”, розташований там, де найчастіше зображувався “Спас
Нерукотворний”, якого відомий дослідник С.таранушенко від-
носить до найприкметніших ознак українських класичних
іконостасів ХVіі–ХVііі ст. [5,154]. композиція сокілецького
іконостасу “Христос у гробі” нагадує тип мальованих плаща-
ниць, які поширилися у ХVііі–ХіХ ст. Видовжені по вертикалі
“празнички” представляють дванадцять багатофігурних сцен,
порядок розташування яких відрізняється від традиційного.
Зліва — направо знаходяться: “Різдво Марії”, “Різдво Хрис-
тове”, “Благовіщення”, “Стрітення”, “Воскресіння лазаря”,
“В’їзд до Єрусалиму”, “тайна Вечеря” (центральна компо-
зиція), “Зішестя до пекла”, “Вознесіння господнє”, “Зішестя
св.Духа на апостолів”, “Преображення”, “Успіння Богородиці”,
“Хрещення”. Зміщення останньої сцени відносно хронології
подій очевидно пов’язано з ремонтом церкви і поновленням
іконостасу, яке проводилося на початку 1990-х років. Серед
олег ЧУйко58
сюжетів відсутня композиція “Введення Богородиці до храму”,
яку замінено “Воскресінням лазаря”, що рідко зустрічається
в інших іконостасах цього часу.
Пропорційною рівновагою і масштабністю відзначається
структура апостольського ярусу з “Деісусом” у центрі та под-
війними зображеннями апостолів на шести скошених площи-
нах обабіч нього. Пластично модельовані постаті з виразними
ликами наділені психологізмом та динамікою.
Вертикальна композиція іконостасу має суто барокове за-
вершення у формі великих криволінійно вигнутих елементів
з поясними зображеннями дванадцяти пророків в оточенні
ажурної різьби. З обох сторін вони прилягають до центральної
групи “Розп’яття з пристоячими”, тло навколо якої заповнено
переплетеними галузками виноградної лози, які проростають
з чаші-потира біля підніжжя хреста. ікони ярусів розділені
профільованими карнизами, тягами, фризами, накладними
різьбленими і позолоченими орнаментальними прикрасами.
іконостас належить до перехідного типу ансамблів епохи
бароко. На ранньому її етапі (друга пол. ХVіі ст.) іконостаси
відзначалися врівноваженістю композиції, узгодженістю гео-
метризованих вертикальних і горизонтальних членувань архі-
тектонічної конструкції та тематично-сюжетною однорідністю
ярусів і способу їх розташування. У цей період спостерігається
також тенденція до виділення центральної осі та насичення
композиції більш пластичними елементами у вигляді карнизів,
консолей, колонок [6,29].
Починаючи від середини ХVііі ст., конструкція галицьких
іконостасів суттєво ускладнюється і динамізується. З’являється
яскраво виражена вертикальна домінанта центральної части-
ни з наскрізною аркою, розірвані карнизи і фронтони, поси-
люється контраст між площиною та виступаючими деталями
композиції. Під впливом рококо майже зникає класична схема
іконостасу. Панує живописність, багатство декору, пластична
криволінійність форм [6,33-34].
іконостас монастирської церкви села Сокілець займає про-
міжне місце між двома стадіями розвитку барокових ансамблів.
ікоНоСтаС МоНаСтИРСЬкоЇ цеРкВИ 59
його форма та схема розташування ярусів зберігають симетрію
і рівновагу. Попри те, вже помітна тенденція до пожвавлення
структури в напрямку створення пірамідальної композиції
та насичення декору пластичними елементами у вигляді кар-
низів, ажурних колонок, трипелюсткових арок, квадрифоліїв.
Багатство різьби органічно поєднується з декоративною на-
сиченістю іконопису. Рослинна і геометрична орнаментика
вкриває не тільки позолочене тло ікон, але й одяг персонажів.
Мальовничістю відзначається оточення, в якому відбуваються
події — куточки інтер’єрів, архітектурні і пейзажні панорами.
В іконах простежується багато іконографічних нововведень,
ініціаторами яких виступали іконописці-василіани. тракту-
вання образів наближається до стилістики світських зобра-
жень з намаганням відтворити природність оточення, простору,
об’єму, жестів і рухів персонажів. іконостас Покровської цер-
кви є визначною пам’яткою монастирського мистецтва ХVііі
століття.
На жаль, не кваліфіковано проведене у наш час його по-
новлення не дозволяє встановити коло майстрів, які могли б
бути причетні до створення ансамблю. Сокілецький монастир
був популярним місцем і одним із центрів розвитку Марійсь-
кого культу, тут проводилися відпусти на Благовіщення, на
Вознесіння Марії, на свято іоанна Хрестителя та на Покрову
[7,56].
Висновки. іконостас церкви Покрови Богородиці села Со-
кілець займає проміжне місце між різними етапами розвитку
барокових іконостасів та відображає прагнення до монумен-
тальної ансамблевості, домінування сюжетної багатофігурної
композиції, ускладнення формальної стилізації декору. крім
того монастирський статус церкви зайшов своє відображення
в іконографічно-образній програмі іконостасу. одночасно вона
доповнена сюжетами і темами, які мали важливе значення для
конкретно функціонуючої церкви, середовища та актуаль-
них питань церковної ідеології. це підкреслювало належність
церкви до давнього монастирського осередку з характерними
традиціями.
олег ЧУйко60
Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. До-
сліджуваний комплекс — монастирської церкви з іконостасом
та дзвіниця є одним з не багатьох, добре збережених прикладів
малого провінційного монастиря періоду бароко. Багатогран-
ний історичний досвід культурної та мистецької діяльності
невеликих чернечих осередків краю, заслуговує на вивчення
й систематизації в історичному аспекті, та увагу широкого
кола спеціалістів, які займаються проблемами релігієзнавства,
культурології, мистецтвознавства.
1. Коссак М. Монастирі галичини // лавра.— 1999.— № 9.
2. Стоцький Я. Монастир отців Василіан Чесного Хреста господнього в Бучачі
(1712 – 1996).— львів, 1997.
3. Овсійчук В.А. Майстри українського барокко. Жовківський художній осере-
док.— к., 1991.
4. Житія Святых, изложенныя по руководству Четьихъ-Миней св. Димитрия
Ростовскаго: Репринтное издание.— книга Вторая.— М., 1992.
5. Таранушенко С. Український іконостас // Записки НтШ. Праці Секції мистец-
твознавства.— львів, 1994.— т.227.
6. Сидор О.Ф. еволюція українського бароккового іконостасу // Мистецькі
студії.— 1991.— № 1.
7. Жизнь прєподобного отця іова, основатєля ставропігиальной Сктской обители
чину св.Василія, описана соврєменником ієромонахом ігнатієм из любарова
// Зоря галицкая яко альбум на год 1860.— львов, 1860.
Oleg Chuyko
Doctor of Art Studies.
The Institute of Arts of the Precarpathian V.Stefanyk National University
Iconostasis Cloister in the village of Sokilets’, Ternopil’ oblast’
In the article the author analyzes the insufficiently known
iconostasis of Our Lady Pokrova cloister in the village of Sokilets’,
Buchach district, Ternopil’ oblast’. The iconographic image
program comprises basic principles of subject and thematic
selection of icon-painting images which have close analogies to
the iconostasises of cloisters circle of Galicia. At the same time it is
complemented with subjects and themes, which were important
for a particular functioning church, environment and burning
questions of the church ideology.
|