Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу

У 1923 р. був створений перший бабаковий заповідник місцевого значення — «Стрільцівський степ». В той час чисельність бабаків тут була найвищою на території Європи. У 1948 р. «Стрільцівський степ» одержав статус заповідника (площею 522 га). У 1972 р. по периметру заповідника створена кілометрова охо...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Токарський, В., Грубник, В., Токарська, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Національний науково-природничий музей НАН України 2019
Назва видання:	Theriologia Ukrainica
Теми:	Дослідження популяцій
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165191
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу / В. Токарський, В. Грубник, Н. Токарська // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 97–103. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-165191
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1651912020-02-13T01:27:17Z Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу Токарський, В. Грубник, В. Токарська, Н. Дослідження популяцій У 1923 р. був створений перший бабаковий заповідник місцевого значення — «Стрільцівський степ». В той час чисельність бабаків тут була найвищою на території Європи. У 1948 р. «Стрільцівський степ» одержав статус заповідника (площею 522 га). У 1972 р. по периметру заповідника створена кілометрова охоронна зона, у 2004 р. територія відділення Стрільцівського степу була розширена на 502 га за рахунок ділянок охоронної зони заповідника. До включення цієї ділянки до заповідної території тут концентрувалися основні поселення степового бабака, але після введення заповідного режиму відмічається невпинне скорочення чисельності бабака. І в решті, в 2006 р. бабак повністю зник у Глиняному яру, а в Крейдяному залишилось лише декілька родин. На сьогодні, після повного припинення випасу та сінокосіння. відмічається тенденція до зниження чисельності бабака на території заповідника. Особливо катастрофічним зниження відбулося протягом останніх трьох років. Так із 20 сімей що проживали в долині р. Черепаха на травень 2018 р. залишилось лише 4. Всього на території заповідника на даний час збереглося до 20 родин які сконцентровані на периферії трьома осередками. На території Стрільцівського степу відмічалося полювання на цьоголітків круком (Corvus corax), але на популяцію найбільш істотний вплив роблять домашні собаки, а також звичайні на північному сході України великі дикі хижаки — вовк і лисиця. Особливо цей вплив відчувається при фрагментації ареалу бабака, яка виникла в результаті заростання степу чагарниками. Для збереження популяції бабака необхідно використовувати такі методи як випас, в першу чергу, а при його відсутності — сінокосіння та пали. Принаймні необхідно розробити програми та провести експерименти з використання цих методів на великих ділянках. The first marmot reserve of local importance was organised in Striltsivsky Steppe in 1923 when the number of marmots here was the highest in Europe. The status of ‘Striltsivsky Steppe’ reserve was elevated to republican importance in 1948 (total area of 522 ha). In 1961, it became a branch of the Ukrainian Steppe Reserve and later, in 1968, became a part of Luhansk State Reserve. In 1972, a perimeter-wise protective zone of 1 km width was created on an area of 1160 ha. Comparatively virgin pasture areas comprise the bulk of the territory of the zone. The area of the branch ‘Striltsivsky Steppe’ was enlarged by 502 ha by inclusion of the territories of Glinyanyi and Kreidyanyi ravines and Cherepakha river valley before the perimeter-wise zone was added to the protected territory in 2004. The strongholds of the marmot population were concentrated here but the numbers started to decrease after the establishment of protective regime. In 2006, marmots disappeared from Glinyanyi ravine and only a few family groups remained in Kreidyanyi ravine. The negative trend in marmot abundance is observed now within the whole territory of the reserve after cessation of grazing and haying practice. The most catastrophic decline was evidenced for the last three years. Only 4 of 20 families remained in Cherepakha river valley to May 2018. A total of 20 family groups survived within the territory of the reserve to date. These are concentrated on the periphery of the territory in three groups of families. Predator pressure is another factor of threat for marmots. The case of predation of rooks (Corvus corax) on young-of-the-year marmots are known but the heaviest impact is that of predation of feral dogs as well as of wolves and foxes, which are quite common in north-east Ukraine. The effect of predation was aggravated by the fragmentation of the territory populated by marmots because steppe areas become overgrown by shrubs. Grazing should be applied as a first-line conservation measure or otherwise haying and prescribed burning may be used as a substitution practice. The programmes of application of these methods and relevant experiments should be developed and launched on vast areas to guarantee the conservation of the steppe marmot population. 2019 Article Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу / В. Токарський, В. Грубник, Н. Токарська // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 97–103. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2616-7379 DOI: http://doi.org/10.15407/pts2019.17.097 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165191 uk Theriologia Ukrainica Національний науково-природничий музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Дослідження популяцій Дослідження популяцій
spellingShingle	Дослідження популяцій Дослідження популяцій Токарський, В. Грубник, В. Токарська, Н. Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу Theriologia Ukrainica
description	У 1923 р. був створений перший бабаковий заповідник місцевого значення — «Стрільцівський степ». В той час чисельність бабаків тут була найвищою на території Європи. У 1948 р. «Стрільцівський степ» одержав статус заповідника (площею 522 га). У 1972 р. по периметру заповідника створена кілометрова охоронна зона, у 2004 р. територія відділення Стрільцівського степу була розширена на 502 га за рахунок ділянок охоронної зони заповідника. До включення цієї ділянки до заповідної території тут концентрувалися основні поселення степового бабака, але після введення заповідного режиму відмічається невпинне скорочення чисельності бабака. І в решті, в 2006 р. бабак повністю зник у Глиняному яру, а в Крейдяному залишилось лише декілька родин. На сьогодні, після повного припинення випасу та сінокосіння. відмічається тенденція до зниження чисельності бабака на території заповідника. Особливо катастрофічним зниження відбулося протягом останніх трьох років. Так із 20 сімей що проживали в долині р. Черепаха на травень 2018 р. залишилось лише 4. Всього на території заповідника на даний час збереглося до 20 родин які сконцентровані на периферії трьома осередками. На території Стрільцівського степу відмічалося полювання на цьоголітків круком (Corvus corax), але на популяцію найбільш істотний вплив роблять домашні собаки, а також звичайні на північному сході України великі дикі хижаки — вовк і лисиця. Особливо цей вплив відчувається при фрагментації ареалу бабака, яка виникла в результаті заростання степу чагарниками. Для збереження популяції бабака необхідно використовувати такі методи як випас, в першу чергу, а при його відсутності — сінокосіння та пали. Принаймні необхідно розробити програми та провести експерименти з використання цих методів на великих ділянках.
format	Article
author	Токарський, В. Грубник, В. Токарська, Н.
author_facet	Токарський, В. Грубник, В. Токарська, Н.
author_sort	Токарський, В.
title	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу
title_short	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу
title_full	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу
title_fullStr	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу
title_full_unstemmed	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу
title_sort	сучасний стан популяції бабака степового (marmota bobak) у стрільцівському степу
publisher	Національний науково-природничий музей НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Дослідження популяцій
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165191
citation_txt	Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу / В. Токарський, В. Грубник, Н. Токарська // Theriologia Ukrainica. — 2019. — Т. 17. — С. 97–103. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Theriologia Ukrainica
work_keys_str_mv	AT tokarsʹkijv sučasnijstanpopulâcííbabakastepovogomarmotabobakustrílʹcívsʹkomustepu AT grubnikv sučasnijstanpopulâcííbabakastepovogomarmotabobakustrílʹcívsʹkomustepu AT tokarsʹkan sučasnijstanpopulâcííbabakastepovogomarmotabobakustrílʹcívsʹkomustepu
first_indexed	2025-07-14T18:02:19Z
last_indexed	2025-07-14T18:02:19Z
_version_	1837646371547512832
fulltext	Theriologia Ukrainica, 17: 97–103 (2019) http://doi.org/10.15407/pts2019.17.097 СУЧАСНИЙ СТАН ПОПУЛЯЦІЇ БАБАКА СТЕПОВОГО (MARMOTA BOBAK) У СТРІЛЬЦІВСЬКОМУ СТЕПУ Віктор Токарський, Володимир Грубник, Надія Токарська Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (Харків, Україна) The current state of the steppe marmot (Marmota bobak) population in the Striltsivsky Steppe. — V. Tokarsky, V. Grubnik, N. Tokarska. — The first marmot reserve of local importance was organised in Striltsivsky Steppe in 1923 when the number of marmots here was the highest in Europe. The status of ‘Striltsivsky Steppe’ reserve was elevated to republican importance in 1948 (total area of 522 ha). In 1961, it became a branch of the Ukrainian Steppe Reserve and later, in 1968, became a part of Luhansk State Reserve. In 1972, a perimeter-wise protective zone of 1 km width was created on an area of 1160 ha. Comparatively vir- gin pasture areas comprise the bulk of the territory of the zone. The area of the branch ‘Striltsivsky Steppe’ was enlarged by 502 ha by inclusion of the territories of Glinyanyi and Kreidyanyi ravines and Cherepakha river valley before the perimeter-wise zone was added to the protected territory in 2004. The strongholds of the mar- mot population were concentrated here but the numbers started to decrease after the establishment of protective regime. In 2006, marmots disappeared from Glinyanyi ravine and only a few family groups remained in Kreid- yanyi ravine. The negative trend in marmot abundance is observed now within the whole territory of the reserve after cessation of grazing and haying practice. The most catastrophic decline was evidenced for the last three years. Only 4 of 20 families remained in Cherepakha river valley to May 2018. A total of 20 family groups sur- vived within the territory of the reserve to date. These are concentrated on the periphery of the territory in three groups of families. Predator pressure is another factor of threat for marmots. The case of predation of rooks (Corvus corax) on young-of-the-year marmots are known but the heaviest impact is that of predation of feral dogs as well as of wolves and foxes, which are quite common in north-east Ukraine. The effect of predation was aggravated by the fragmentation of the territory populated by marmots because steppe areas become overgrown by shrubs. Grazing should be applied as a first-line conservation measure or otherwise haying and prescribed burning may be used as a substitution practice. The programmes of application of these methods and relevant experiments should be developed and launched on vast areas to guarantee the conservation of the steppe marmot population. Key words: Striltsivsky Steppe, steppe marmot, grazing, haying, protection regime. Cor respondence to : V. A. Tokarsky; Biological Faculty, V. N. Karazin Kharkiv National University, Plo- scha Svobody 4, Харків, Kharkiv, 61022 Ukraine; e-mail: v.tokarsky55@gmail.com; orcid: 0000-0001-7176- 4508 Вступ У 1923 році за клопотанням директорів Старобільських кінних заводів і за підтримки професора В. Г. Аверіна було створено перший бабаковий заповідник місцевого значення — «Стрільцівський степ» (Аверін, 1923). У 1948 р. Стрільцівський степ одержав статус заповід- ника, на площі 522 га. У 1961 р. його включено до складу Українського степового заповідни- ка, а згодом — до створеного в 1968 р. Луганського заповідника АН України. Саме в ті роки відбулося скорочення чисельності бабака. Результати обліків чисельності бабака, проведених протягом 1974 р. у заповіднику та на прилеглих до нього ділянках, показали, що щільність поселень бабаків на пасовищі з інтенси- вним випасом великої рогатої худоби склала 3,1 ос. на 1 га, в той час коли в заповіднику — лише 0,8 осіб/га (Середнева, 1978). Надалі мали місце значні падіння та зростання чисельності бабака, і причинами цього бу- ли зміни у режимах використання території і змінах рослинного покриву. Мета цієї роботи — дослідити сучасний стан популяції бабака на території заповідника «Стрільцівський степ» та надати необхідні рекомендації задля збереження виду. Віктор Токарський, Володимир Грубник, Надія Токарська 98 Матеріали та методика В травні 2018 р. дослідженням була охоплена вся територія заповідника «Стрільцівський степ». Картування поселень за допомогою GPS-навігатора проведено також на цілинних діля- нки степу, що збереглися на прилеглій території Міловського району. Польові дослідження проводили в два етапи: 1) картування поселень за допомогою GPS- навігатора; 2) підрахунок числа особин в сім'ї. Спостереження вели в бінокль з укриття відра- зу ж після виходу звірів з 7:00 до 10:00 год. і потім у вечірній час з 17:00 до 20:00. У ряді ви- падків вели візуальний облік на маршруті: проходячи пішки, відзначали число звірів в кожній родині. Облік проводили протягом трьох днів. Підраховували число сімей (сімейних ділянок), загальне число дорослих і загальне число цьоголітків. Розділивши потім число дорослих (або число цьоголітків) на число сімей, можливо утримати усереднені дані. Для аналізу розподілу поселень бабаків на місцевості було використано електронне зо- браження, складене на основі топографічних карт. На дану основу були спроектовані сімейні ділянки місцевої популяції. Характеристика території та об’єкта дослідження Зі створенням заповідника і до 1951 р. територія продовжувала використовуватися як па- совище. Лише коли заповідник був переданий у підпорядкування Академії наук УРСР (1951) тут був припинений випас і введено періодичне сінокосіння. У 1963 році І. Сахно наголошу- вав на тому, що 15-річне існування бабакового заповідника не привело до збільшення чисель- ності цього звіра. І вказував на те, що однією з причин незадовільного стану поселень бабака в заповіднику є надмірний розвиток чагарників (карагани кущової), тривале збереження сухо- го травостою, головним чином ковили. Тому існуючий на той час режим заповідання — що- річне скошування травостою лише на невеликій площі — не відповідає умовам проживання бабаків (Сахно, 1963). Із введенням заповідного режиму на заповідній території почалися резерватні сукцесії. Найбільш швидко ці процеси розвивалися на абсолютно заповідних ділянках (АЗД). Вже у 1969 р. чагарникові степи з караганою і її заростями займали близько половини площі запо- відника, плакорна частина АЗД повністю зайнята заростями карагани (Білик, Ткаченко, 1971). В 1972 р. по периметру заповідника створили кілометрову охоронну зону площею 1160 га, більшу частину якої склали цілинні пасовищні ділянки. У 2004 р. заповідна територія «Стрільцівського степу» була розширена на 501,7 га за рахунок цієї охоронної зони. До вклю- чення цієї ділянки до заповідної території на ділянках Глиняного і Крейдяного ярів та долини р. Черепаха концентрувалися основні поселення бабака. Але після введення заповідного ре- жиму тут відмічено невпинне скорочення гризуна. У 1987 р. щільність населення бабака в заповіднику була в 2,5–4,1 рази нижче, ніж на випасах, і в 1,8 рази нижче, ніж на прилеглих полях. Чисельність цього виду в охоронній зоні склала 7230 особин (площа 888 га), а в запо- віднику — 688 особин (441 га) (Токарский та ін., 2011). Значне зниження чисельності бабака на колишній охоронній зоні заповідника, у Крейдя- ному яру, відзначав Є. Боровик (2006, 2014). Автор відмічав, що до 1999 р. на цій території здійснювали сінокісно-пасовищний режим. Велику частину ділянки складали перелоги, де проводили сінокоси і випас по отаві, в неврожайні роки сінокосіння не проводили. На ділян- ках з природною рослинністю здійснювали випас, пасовищні навантаження переважно були інтенсивними, відзначалися збої. На 2006 р. випас був відсутній, сінокосіння проводили на невеликих площах (3–9 га). Трав'яний покрив був високий, переважали кореневищні злаки, характерним було значне накопичення підстилки. Щільність сімей бабаків на стаціонарах в Крейдяному яру в 2006 р. склала 0,09 родини на гектар, 56 % сімей від числа зареєстрованих в 2005 р. зникли в 2006 р. Щільність населення бабаків для долини р. Черепаха склала 0,45 сім'ї на гектар (Боровик, 2014). Уже в 2006 р. бабак повністю зник у Глиняному яру, а в Крейдяно- му залишилося лише декілька родин (Токарський та ін., 2011). Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу 99 Рис. 1. Сучасний вигляд рослинного покриву: на передньому плані зарості карагани. Fig. 1. The current state of the vegetation cover: Caragana frutex thickets in the foreground. Рис. 2. Розповсюдження бабака на землях Стрільцівського кінно- го заводу (Литвиненко, 1928). Fig. 2. Distribution of the steppe marmot on the lands of Streltsovskiy Horse Farm (Lit- vinenko, 1928). Рис. 3. Розміщення родин бабака на землях Стрільцівського степу (за: Боровик, 2014). Показано розподіл родинних ділянок баба- ка на території заповідника за результатами картування (2005 р.); ■ — ділянки, дослідже- ні 2006 р. Fig. 3. Placement of marmot fami- lies in the area of the Striltsivsky Reserve (after: Borovik, 2014). Distribution of marmot family areas in the reserve (2005); ■ — areas studied in 2006. Віктор Токарський, Володимир Грубник, Надія Токарська 100 У 2004 р. територія Стрільцівського степу зросла на 501,7 га і тепер становить 1024,4 га, але значна частина нової території заповідника — це перелоги. Водночас у ярах і балках, які використовували як пасовища, відбулося зростання чисельності гризунів. Цей процес до 1980 р. мав невпинний характер, після чого угруповання гризунів увійшли у фазу стабілізації. У заповіднику не був збережений вихідний варіант навантажень на степ — поєднання помір- ного випасу, викошування і періодичних палів. Такий варіант використання степів практично зник і на прилеглих сільськогосподарських угіддях (Боровик, Боровик, 2006). Дослідження рослинного покриву приєднаної до заповідника ділянки у 2004 р. показало, що за час між двома обстеженнями степу зарості чагарників, почасти з домішкою дерев, збільшилися вчет- веро — з 6,8 га у 1992 р. до 26,5 у 2004 (Ткаченко, 2009; Ткаченко та ін., 2009). У 2018 р. зна- чні площі заповідника були зайняті заростями чагарників (рис. 1). Результати та обговорення Зниження чисельності бабака на території заповідника ми можемо прослідити за карто- графічними матеріалами, наведеними Литвиненком (1928). У 1920-х роках розміщення сімей- них ділянок бабака на землях Стрільцовського кінного заводу було майже рівномірним. Але на початку ХХI ст. відбулося різке зниження чисельності бабака на заповідній території (Бо- ровик, 2014: рис. 3). Після повного припинення випасу та сінокосіння відмічається тенденція до зниження чисельності бабака на території заповідника (наші дані, рис. 4). Особливо катастрофічним зниження відбулося протягом останніх трьох років (2016– 2018). Із 20 сімей, що проживали в долині р. Черепаха, на травень 2018 р. залишилося лише 4, і в них проживає лише по 1–2 особини. Без втручання людини ці родини також зникнуть. Всього на території заповідника збереглися до 20 родин, які сконцентровані на периферії, трьома осередками (рис. 4). В таблиці 1 наведено координати цих поселень. Рис. 4. Територія заповідника з осередками бабака на травень 2018 року (світлим кольором показані сімейні родини, що зникли протягом останніх 5 років). Fig. 4. The territory of the reserve with the grounds of the marmot as of May 2018 (the bright colors show the family families that have disappeared during the last 5 years). Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу 101 Таблиця 1. Координати одержані при картуванні поселень за допомогою GPS-навігатора Table 1. Coordinates obtained during mapping of settlements using a GPS navigator Родина Широта, гр. Довгота, гр. Родина Широта, гр. Довгота, гр. Родина Широта, гр. Довгота, гр. 1 49.288869 40.104684 9 49.299967 40.059996 16 49.294718 40.049507 2 49.294285 40.097992 10 49.300881 40.059703 17 49.293727 40.049253 3 49.297077 40.093303 11 49.303574 40.058551 18 49.293450 40.048692 4 49.301116 40.087785 12 49.296682 40.045142 19 49.293715 40.047940 5 49.304407 40.077385 13 49.295889 40.047446 20 49.294039 40.047140 6 49.301215 40.062529 14 49.296090 40.048131 21 49.292876 40.046858 7 49.300591 40.062866 15 49.295192 40.049533 22 49.292731 40.045726 8 49.300656 40.061137 Взаємини з хижаками Взаємовідношення з хижаками добре розглянуто в працях В. Токарського (1997, 2001, 2008). Коротко відмітимо те, що бабаки займають значне місце в кормовому раціоні хижих ссавців. Особливо великої шкоди завдають домашні собаки, а в малонаселених районах — вовк (Canis lupus L.), а також лис і тхір степовий (Mustela eversmanni Lesson). Ми неодноразо- во були свідками полювання бродячих собак в Харківській області, які здобували дорослих бабаків. В травні 2018 р. дві собаки контролювали у заповіднику уцілілі родини бабаків. Хижі птахи — чорний шуліка (Milvus korschun Gm.), степовий (Circus macrourus Gm.) і болотний (Circus aeruginosus L.) луні, звичайні в цих місцях, серйозної шкоди бабакам не завдають, але при можливості можуть полювати на бабачат. На території Стрільцівського степу відмічалося полювання на цьоголітків круком (Corvus corax). Так на 1–4 сімейних діля- нках бабаків ми на 18 травня 2018 р. не відмітили жодного цьоголітка. Але біля гнізді круків на високовольтній лінії біля 3 сім’ї бабаків знайшли рештки двох черепів бабачат (рис. 5). Лисиця знищує цьоголітків, особливо на сімейних ділянках бабака, розміщених в висо- кому травостої. Вона заселяє ті ж біотопи, що і бабаки (балки та яри), і будучи досить чис- ленною (в будь-який, навіть невеликий за площею колонії байбака є нори лисиці) завдає зна- чної шкоди колоніям бабаків. Якщо тенденції погіршення умов проживання бабака збережуться, то за відсутності пресу хижаків продовжить змінюватися і віковий склад сімей. Прибулих не буде або смертність у виводках становитиме 100 %. Така ситуація характерна для всієї старої території заповідника Стрілецький степ, і падіння чисельності внаслідок старіння популяції носить катастрофічний характер. Протягом 1–2 років бабак зникає на площі сотень гектарів (Боровик, 2006). За учас- тю великих хижаків або браконьєрства процес йде швидше (Боровик, 2014). Найбільш істот- ний вплив на популяцію бабака роблять свійські пси, а також вовки і лиси. Особливо цей вплив відчувається при фрагментації ареалу бабака та його поселень. Рис. 5. Біля гнізді круків на висо- ковольтній лінії біля сім’ї бабаків № 3 знайшли рештки двох чере- пів бабачат. Fig. 5. Remains of two marmot skulls were found at a crow nest at a high-voltage line near the marmot family No. 3. Віктор Токарський, Володимир Грубник, Надія Токарська 102 Пропозиції та висновки Для збереження популяції на території заповідника необхідно провести інтенсивний ви- пас КРС в осередках де зберігся бабак, або проводити на цій території косіння як мінімум два рази на рік. В іншому випадку степовий заповідник який був організований для збереження бабака не зможе виконати свою основну задачу. Необхідно використовувати такі методи, як періодичні пали, сінокосіння та випас по отаві (Боровик, Боровик. 2006). 1. Після повного припинення випасу та сінокосіння відмічається тенденція до зниження чисельності бабака на території заповідника. Особливо катастрофічним зниження відбулося протягом останніх трьох років. Так, із 20 сімейних ділянок в долині р. Черепаха на травень 2018 року залишилось лише 4 на яких проживає лише по 1–2 особини. Без втручання людини вони також зникнуть. Всього на території заповідника на даний час збереглися до 20 родин, які сконцентровані на периферії трьома осередками. 2. Результати досліджень показують, що в якості консумента бабак ніколи не був доміна- нтним в степовій зоні. Даний вид завжди був і продовжує залишатися субдомінантним, вто- ринним користувачем пасовищ. 3. Закономірності розміщення поселень бабака в сучасних умовах полягають у тому, що в європейській частині ареалу оптимальним біотопом для існування виду є розвинена яружно- балкова мережа з постійним випасом великих ратичних та копитних тобто це є ключовим екологічним чинником, який визначає сучасний стан виду. Феномен його відродження ще раз доводить провідну роль випасу ВРХ та коней у формуванні й підтримці стійкості степових екосистем на великій території. 4. Мова має йти не про збереження Стрільцівського степу, а за його відновлення. Подяки Автори висловлюють щиру вдячність А. Атемасову (Харківський національний універси- тет), І. Загороднюку (Національний науково-природничий музей НАН України) та Л. Боровик (Луганський природний заповідник НАН України) за редагування та оформлення рукопису. Література • References Абеленцев, В. И. 1971. Байбак на Украине. Фауна и эколо- гия грызунов, Вып. 5. Изд-во МГУ, Москва, 217–233. [Abelentsev, V. I. 1971. Baibak in Ukraine. Fauna and Ecol- ogy of Rodents. Vol. 5. Moscow State University, Moscow, 217–233. (In Russian)] Аверин, В. Г. 1923. Заповедник на байбаков. Охота и ры- боловство, № 3-4: 15. [Averin V. G. 1923. The reserve on the baibakov. Hunting and fishing, № 3-4: 15. (In Russian)] Білик, Г . І . , B. C. Ткаченко. 1971. Рослинний покрив Стрільцівського степу. Український ботанічний журнал, 28 (5): 613–617. [Bilik, G. I., V. S. Tkachenko. 1971. Vegetation of the Striltsivsky steppe. Ukrainian Botanical Journal, (5): 613– 617. (In Ukrainian)] Боровик, Е. 2006. Динамика численности сурка (Marmota bobac Muller, 1776) на территории заповедника «Стрель- цовская степь». Праці Теріологічної Школи. Вип. 8 (Фау- на в антропогенному середовищі): 212–216. [Borovyk, Ye. 2006. Dynamics of number of the marmot (Marmota bobac Muller, 1776) at the territory of "Striltsivsky Steppe" natural reserve. Proceedings of the Theriological School. Vol. 8: 212–216. (In Russian)] Боровик, Л. П., Е. Н. Боровик. 2006. Проблема режима сохранения степи в заповедниках: пример Стрельцов- ской степи. Степной бюллетень, 20: 31–33. [Borovik, L. P., E. N. Borovik. 2006. The problem of the mode of conservation of the steppe in reserves: an example of Streltsovskoy steppe. Steppe bulletin, 20: 31–33. (In Rus- sian)] Боровик, Е. 2014. Зміни структури сімейних ділянок бабака (Marmota bobak) в умовах резерватних сукцесій. Праці Теріологічної Школи, 12: 81–88. [Borovik, E. 2014. Structural changes of the steppe marmot (Marmota bobak) family areas under succession in reserve areas. Proceedings the Theriological School, 12: 81–88. (In Ukrainian)]. Воинственский, М. А., А. Б. Кистяковский, В. В. Пархоме- нко, и др. 1963. Итоги и перспективы акклиматизации охотничье-промысловых животных на Украине. Аккли- матизация животных в СССР. Изд-во АН Казахской ССР, Алма-Ата, 70–76. [Voinstvensky, M. A., A. B. Kistyakovsky, V. V. Par- khomenko, et al. 1963. Results and prospects for the accli- matization of game animals in the Ukraine. Acclimatization of animals in the USSR. Publishing House of AS of Kazakh SSR, Alma-Ata, 70–76. (In Russian)] Литвиненко, І. О. 1928. Деякі дані про поширення байбаків у степах Старобільскої округи. Матеріали охорони при- роди на Україні. Друкарня ім. Петровського, "Полтава- Поліграф", Харків, 90–93. [Litvinenko, I. O. 1928. Some data on the distribution of marmots in steppes Starobilsk districts. Materials of Nature Protection in Ukraine. Printing House of Petrovsky, "Pol- tava-Polygraph", Kharkiv, 90–93. (In Ukrainian)] Ронкин, В. И., Г. А. Савченко. 2000. Зависимость пригод- ности местообитаний для степного сурка, Marmota bobak (Rodentia, Sciuridae) от структуры растительного покро- Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу 103 ва. Зоологический журнал, 79 (10): 1229–1235. [Ronkin, V. I., G. A. Savchenko. 2000. Dependence of habi- tat suitability for the steppe marmot, Marmota bobak (Ro- dentia, Sciuridae) on the structure of vegetation cover. Zo- ologicheskii Zhurnal, 79 (10): 1229–1235. (In Russian)] Сахно, І. 1963. Байбак в Стрелецкой степи. Охота и охот- ничье хозяйство (Москва), № 11: 23–24. [Sakhno, I. 1963. Baibak in Streletskaya Steppe. Hunting and Hunting Economy (Moscow), No. 11: 23–24. (In Russian)] Середнева, Т. А. 1985. Плотность населения степных сур- ков и факторы, влияющие на нее. Вестник зоологии, № 5: 68–72. [Seredneva, T. A. 1985. Population density of steppe mar- rows and factors affecting it. Vestnik zoologii, No. 5, 68–72. (In Russian)] Ткаченко, В. С., Л. П. Боровик, Т. В. Сова, Г. М. Лисенко. 2009. Структура рослинного покриву ділянки розширен- ня "Стрільцівського степу" (Луганська обл., Україна). Вісті Біосферного заповідника Асканія-Нова, 11: 35–47. [Tkachenko, V. S., L. P. Borovik, T. V. Sova, G. M. Lysenko. 2009. The structure of vegetation in new area of the Striltsivsky steppe Reserve (Luhansk Oblast, Ukraine). Visti Biosphere Reserve Askania-Nova, 11: 35–47. (In Ukrainian)] Ткаченко В. С. 2009. «Стрільцівський степ» в фітоценотич- ному моніторингу Старобільських степів. Вісті Біосфе- рного заповідника Асканія–Нова, 11: 6–19. [Tkachenko, V. S. 2009. "Striltsivsky step" in phytocoenotic monitoring of Starobilsk steppes. Visti Biosphere Reserve Askania-Nova, 11: 6–19. (In Ukrainian)] Токаpский, В. А. 2008. Сурок степной (Marmota bobak) как структурно-функциональное звено в степных биоценозах Украины. Праці Теріологічної школи, 9: 243–249. [Tokarsky, V. A. 2008. Steppe marmot (Marmota bobak) as a structural-functional link in the steppe biocenoses of Ukraine. Proceedings of the Theriological School, 9: 243– 249. (In Russian)] Токаpский, В. А. 2007. Влияние выпаса как зоогеографиче- ского фактора на популяцию степного сурка (Marmota bobak Mull. 1776) на заповедных территориях. Заповідна справа в Україні, 13 (1-2): 61–65. [Tokarsky, V. A. 2007. The influence of grazing as a zo- ogeographical factor on the population of the steppe marmot (Marmota bobak Mull. 1776) in protected areas. Zapovіdna Sprava v Ukraini, 13 (1-2): 61–65. (In Russian)] Токарский, В. А., В. И. Ронкин, Г. А. Савченко. 2006. Клю- чевые экологические факторы возрождения европейско- го подвида степного сурка в середине ХХ века и депрес- сии его численности на рубеже XX-XXI веков. Вестник Харьковского национального университета. Серия Био- логия, № 729: 193–201. [Tokarsky, V. A., V. I. Ronkin, G. A. Savchenko. 2006. Key environmental factors of the revival of the European subspe- cies of the steppe marmot in the middle of the twentieth cen- tury and its depression at the turn of the twentieth and twen- tieth centuries. Bulletin of Kharkiv National University. Bi- ology series, № 729: 193–201. (In Russian)] Чибилев, А. 1999. Исполнилось 10-лет со дня организации Оренбургского заповедника — первого в России на- стоящего заповедника. Степной бюллетень, № 5: 26-28. [Chibilev, A. 1999. 10 years have passed since the organiza- tion of the Orenburg Reserve, the first present reserve in Russia. Steppe Bulletin, № 5: 26–28. (In Russian)] Akimov, I., I. Kozak, K. Perzanovski. 1999. Possible use of Przewalski horse in restoration and management of an eco- system of Ukrainian steppe — a potential program under large herbivore initiative WWF Europe. Vestnik zoologii. Suppl. № 1: 7–9. Ronkin, V. I., G. A. Savchenko. 2004. Effect of cattle grazing on habitats for the steppe marmot (Marmota bobak) in north- eastern Ukraine. Vestnik zoologii, 38 (1): 55–60. Tokarsky, V. 2015. A pasture of big ungulate animals as key ecological factor influencing on the fluctuation of natural habitat of steppe herbivorous mammals. Vestnik zoologii, 49 (2): 451–456.

Сучасний стан популяції бабака степового (Marmota bobak) у Стрільцівському степу

Репозитарії

Схожі ресурси