Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові

The article considers the unknown page in the history of the Ukrainian applide and decorative art — the Lviv industry and craft exhibition in 1851 and discoveres circumstences of its appearence and organization. This problem has been taken in completed context with the wide process in the westeurope...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2007
Автор:	Король, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут народознавства НАН України 2007
Теми:	Публікації
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16529
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові / С. Король // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 35-44. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16529
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-165292011-02-14T12:04:40Z Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові Король, С. Публікації The article considers the unknown page in the history of the Ukrainian applide and decorative art — the Lviv industry and craft exhibition in 1851 and discoveres circumstences of its appearence and organization. This problem has been taken in completed context with the wide process in the westeuropean applide and decorative art both design in the middle of the 19th century. 2007 Article Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові / С. Король // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 35-44. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. XXXX-0040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16529 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації Публікації
spellingShingle	Публікації Публікації Король, С. Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові
description	The article considers the unknown page in the history of the Ukrainian applide and decorative art — the Lviv industry and craft exhibition in 1851 and discoveres circumstences of its appearence and organization. This problem has been taken in completed context with the wide process in the westeuropean applide and decorative art both design in the middle of the 19th century.
format	Article
author	Король, С.
author_facet	Король, С.
author_sort	Король, С.
title	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові
title_short	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові
title_full	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові
title_fullStr	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові
title_full_unstemmed	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові
title_sort	виставка промислів і рукоділля 1851 року у львові
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Публікації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16529
citation_txt	Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові / С. Король // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 35-44. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT korolʹs vistavkapromislívírukodíllâ1851rokuulʹvoví
first_indexed	2025-07-02T17:50:04Z
last_indexed	2025-07-02T17:50:04Z
_version_	1836558429375692800
fulltext	Софія коРолЬ кандидат мистецтвознавства, Інститут народознавства НАН України виСтавка промиСлів і рукоділля 1851 року у львові У науковій діяльності часто бувають ситуації, коли в по- шуках необхідного матеріалу доводиться перегортати гори літератури, зазнавати невдач, але підбадьорювати себе і знову братися за пошуки. отак, шукаючи інформацію для творчої біографії одного із львівських художників ХіХ ст., трапився нам цікавий матеріал, який стосується організації і проведен- ня у львові художньо-промислової виставки у 1851 році. При детальнішому з ним ознайомленні з’ясувалося, що він невідо- мий: відкриває нову сторінку в історії львівського мистецького осередку. цей випадок підвів нас до думки, що історія професійних осе- редків українського декоративно-прикладного мистецтва ХіХ ст. вивчена недостатньо. однією з причин є та, що матеріал з цієї проблеми залишається неопрацьованим в архівах та розсіяним по різних періодичних виданнях. тому публікація бодай яких відомостей сприятиме глибшому і більш об’єктивному осмис- ленню історії декоративно-прикладного мистецтва України. Метою нашої статті є необхідність увести в науковий обіг інформацію про першу львівську виставку промислів і ру- коділля, яка відбулася у 1851 р., а також показати, що про- фесійне декоративно-прикладне мистецтво розвивалося особ- ливо активно там, де були стійкі традиції народного ремесла. Сподіваємося, що цей епізод допоможе зрозуміти деякі особ- ливості формування українського професійного декоратив- но-прикладного мистецтва, а також зможе доповнити історію його розвитку. говорячи про львівську школу декоративно-прикладного СоФія коРолЬ36 мистецтва як про предмет наукового дослідження, вчені, самі художники і всі, хто цікавиться історією українського мистец- тва, передовсім, мають на увазі яскравий розвиток цього осе- редку мистецької думки у ХХ столітті. Надзвичайна творча активність як окремих художників, так і чисельних львівських мистецьких колективів й угруповань у першій третині ХХ ст., безсумнівні досягнення видатних особистостей і педагогів із коледжу ім. і.труша та львівської національної академії мистецтв створили і продовжують творити цілу епоху в історії українського мистецтва і дизайну. Проте вести пошуки почат- ків цього явища належить ще у процесах, які відбувалися у мистецькому житті львова і галичини у ХіХ столітті. Зрештою, такі події, як відкриття львівського музею художніх промислів у 1874 р., заснування першої львівської художньо-промисло- вої школи у 1876 р. (до 1896 р. у галичині було відкрито ще 14 промислових шкіл), організація мистецьких товариств, коопе- рацій та спілок, активна виставкова діяльність, насамперед, проведення краєвих художньо-промислових виставок у 1877 та особливо у 1894 рр. на сьогоднішній день уже стали предме- том детального вивчення [1; 2; 3; 4; 5]. але й у цих подій були свої першопричини і передумови. Про одну з них — виставку промислів і рукоділля у львові 1851 р. власне й піде мова. Художньо-промислові виставки як спосіб презентації до- сягнень дизайнерської думки з’явилися у Західній Європі на- прикінці ХVIII столітті. ідея ця належала маркізові Давезу, котрий 1798 р. організував в Мезон д’орсе виставку севрської порцеляни, гобеленів та інших виробів не лише державних, але й приватних мануфактур [6, 472]. У тому ж році, після повер- нення з італійської кампанії, Наполеон наказав збудувати на Марсовому полі в Парижі „Святиню індустрії” — тимчасовий павільйон для виставки, надавши їй таким чином державного розмаху [7, 371]. У ній взяло участь 110 експонентів. В органі- зованій у луврі виставці 1801-го р. — 229 учасників, шістде- сятьох з них було нагороджено медалями і відзнаками. Вона стала знаменитою тим, що на ній вперше публічно виступив Жакард. ВИСтаВка ПРоМИСліВ і РУкоДілля 37 З кожною наступною виставкою кількість експонентів не- впинно зростала. так, у виставці 1834 р., яку було розгорнуто на площі конкордії у Парижі, брало участь уже 2477 учасників, а у наймасштабнішій виставці 1849 р., для якої на Єлисейських полях було збудовано спеціальну споруду, взяло участь 4494 ремісники і фабриканти [6, 472]. На відміну від Франції чи Німеччини Велика Британія не мала традиції проведення виставок дизайну й індустрії, хоча ще у 1754 р. у лондоні було створено „товариство заохочення мистецтв, наук і мануфактури”, а різноманітні „торги існували для обміну місцевої продукції” [7, 303]. Під впливом паризьких виставок та завдяки діяльності принца альберта на посаді пре- зидента товариства в англії було організовано виставки у 1847 та 1849 рр. Успіх останньої з них спонукав принца альберта подбати про організацію вже наступного разу міжнародної виставки, на якій було представлено досягнення мистецтва й індустрії різних європейських країн [6, 472]. За даними 1851 року британської газети „Morning Chronicle” у першій половині ХіХ ст. художньо-промислові виставки від- булися, окрім згаданих Франції та англії, в Німеччині (Мюн- хен, Штутгарт, Дрезден, ляйпціґ та ін.), у Бельгії (Брюссель), голландії (гарлем), Швеції (Стокгольм), іспанії (Мадрид), Росії (Петербург, Москва, Варшава) тощо [8, 453-454]. До слова, у 1837 р. така виставка була проведена на теренах України, а саме у Полтаві з нагоди „подорожі Росією спадкоємця цісаре- вича олександра Миколайовича” [9, 338]. ця виставка могла би бути предметом окремого розгляду, зазначимо лише, що, окрім сільськогосподарсько-промислових відділів, на ній також був представлений художньо-ремісничий відділ [9, 338]. австрія, яка активно і систематично організовувала худож- ньо-промислові виставки, могла би, навіть, посперечалися за першість у цій галузі із Францією, оскільки на теренах монархії габсбургів першу виставку було влаштовано у Празі в 1792 році з нагоди коронації цісаря леопольда іі на чеського короля. За- галом, у першій пол. ХіХ ст. в австрійській монархії відбулося 16 художньо-промислових виставок у таких містах, як Прага, СоФія коРолЬ38 Мілан, Венеція, кляґенфурт, Ґрац та Відень [10, 832]. До сорокових років ХіХ ст. галичина і львів не брали жодної участі у тих виставках, оскільки, з індустріального погляду, галичина була відсталою аграрною провінцією австрійської імперії зі стійкою практикою розвитку традиційних кустарних ремесел. однак у 1840-х рр., у зв’язку з інтенсивним розгор- танням виставкової діяльності в Європі і в австрії зокрема, з’явилися реальні перспективи виходу продукції традиційного кустарного виробництва на загальнодержавний та міжнарод- ний ринок. ось, що з приводу наближення промислової вистав- ки у Відні й участі у ній галичини писав про стан розвитку і перспективи галицького ремісництва та промислів едвард томашек — професор політології і політичного права львівсь- кого університету, член галицької торгової комісії: „Художньо- промислові виставки стають сьогодні національною справою кожної країни… Поширення цієї інституції цілою цивілізо- ваною Європою є промовистим свідоцтвом її практичної вар- тості та її впливу на розвиток промисловості” [10, 831-832]. „але, — продовжує автор, — не та виставка є найкращою, яка представить найбільше найрізноманітніших „штучних” (тут треба розуміти машинних, фабричних — С.к.) виробів”, а та „яка дасть правдивий образ та сучасний стан індустрії цілого краю” [10, 833]. автор висловлює глибоке переконання у тому, що: „Ремісники з міст, а тим паче зі львова, наприклад, столярі, бляхарі, кравці, цілковито у стані посісти на виставці почесне місце навіть своїми буденними виробами, а тим більше —май- стерними витворами, призначеними спеціально на виставку” [11, 840]. „У галичині налічується близько 30 тисяч, так званих, „поліційних” і понад 12 тисяч комерційних ремісників, які свої- ми виробами покривають більшу половину потреб краю. Серед перших значаться ті, що виготовляють горілку (їх близько 3000), понад 200 миловарів, 400 слюсарів, понад 1600 крав- ців, близько 800 столярів, а також 120 котлярів, 1200 ковалів і дротярів, більш, ніж 130 панчішників, близько 3000 ткачів, 130 поворозників, 850 кушнірів, понад 300 грабарів, 400 стель- махів та 800 гончарів тощо” [11, 840]. головна думка, яку хотів ВИСтаВка ПРоМИСліВ і РУкоДілля 39 донести автор до читачів, полягала у тому, що жодна країна не в стані забезпечити себе усім необхідним та що оригінальні вироби галицьких ремісників є цілком конкурентноздатними, тому з ними треба виходити на ширший ринок. однак зазначи- мо, що попри таку оптимістичну оцінку розвитку галицького кустарного виробництва, яку дав е.томашек, на віденській промисловій виставці, яка відкрилася у травні 1845 р. серед 1700 виробів лише 15 було з галичини [12, 375]. На такому загальному тлі становища різноманітних про- мислів та видів декоративно-прикладного мистецтва в умовах інтенсивного виставкового руху організація у львові першої художньо-промислової виставки у липні 1851 р. виглядає зако- номірною. Наголосимо, що влаштування виставки хронологічно випереджає такі події, як заснування художньо-промислових шкіл, музеїв та товариств, отже цілком справедливо розгля- дати її саме як фактор інтенсифікації процесів розвитку, а, подекуди, й відродження традиційних народних промислів, формування системи художньо-промислової освіти та про- фесіоналізації у галузі декоративно-прикладного мистецтва. Проведення у травні того ж року в лондоні масштабної міжна- родної художньо-промислової виставки та детальна поінфор- мованість про неї галичан на шпальтах „львівської газети”, на нашу думку, надали додаткового стимулу організаторам виставки. Декілька слів про лондонську виставку. Власне для неї у 1850-1851 рр. Джозеф Пекстон збудував „кришталевий па- лац” — грандіозний витвір каркасної архітектури, що став прикладом новітнього конструктивного рішення експозиційних залів. лондонська виставка 1851 р. стала першою міжнародною виставкою, організованою з надзвичайним розмахом. „Рідкісне піднесене видовище, на якому згромадився цвіт промисловості різних країн, стане гордістю нашого століття”, — так відгу- кувалися про виставку журналісти [13, 422]. австрія взяла активну участь у цій виставці та здобула загальне визнання своїми виробами, особливо віденськими меблями, виробами зі срібла, чеським склом тощо. „Austria beats us in all” („австрія СоФія коРолЬ40 побиває нас у всьому”), — зізнався один із англійців журналіс- тові, маючи на увазі, в першу чергу, легкі та вишукані меблі австрійських фірм, які принципово відрізнялися від традицій- но масивних англійських виробів [14, 506]. отже, лондонська виставка стала резонансною подією і, на наше переконання, пришвидшила організацію подібної виставки у львові. ось, що з цього приводу писала „Gazeta Lwowska”: „Вистав- ка місцевих промислових і ремісничих (в оригіналі „рукотвор- них” — С.к.) виробів стає свідченням шляхетних громадських зусиль і зичить краю гідне майбутнє. Уже зникло упереджен- ня, ніби-то ми у себе не маємо професійних майстрів у різних ремеслах, коли за такий короткий термін після оголошення виставки у ній взяв участь 81 майстер. Вони представили 650 завершених рукотворних і фабричних виробів. Можемо від- так сподіватися, що незабаром не буде потреби платити за подібні імпортні вироби. Детальний опис предметів залишаємо знавцям, а своїм обов’язком вважаємо поіменну згадку тих, на кого покладаємо наші надії” [15, 668]. Далі подано перелік усіх учасників із зазначенням їхнього ремесла та представленої продукції. Серед виробів на виставці у львові 1851р. експонувалися: керамічний посуд і фаянсова піч цісарсько-королівської при- вілейованої фабрики фаянсу у глинську Фрідріха Вольфа і спілки; сировина, рафінований цукор та горілка із цукрової фабрики у тлумачі; терпентинова олія, скляні вироби та ска- тертини з мануфактур князя леона Сапіги; шкіра і сукно з мануфактур князя альфреда Потоцького; вироби цукрової фабрики в ланцуті; шовк-сирець з шовкопрядів графині те- одозії Дідушицької. але більша частина експонатів вистав- ки — це власні вироби окремих ремісників. Серед них най- чисельніше були представлені мосяжні вироби та вироби з бляхи таких майстрів, як Брухнальський, іван Зубрицький, андрій Ґаламбош, ян леґаде, августин гільґартнер та Фер- динанд гендріх. Мосяжник Зиґмунд Мозер виставив дзвони. крім того, експонувалися ще парові котли, мідний і залізний посуд карла Пітша і Венцля, позолочений келих бронзівника ВИСтаВка ПРоМИСліВ і РУкоДілля 41 Зенкера і срібна тарілка золотаря Ханда, а також ювелірні вироби олександра Бертоліно, Міхала та йозефа островсь- ких. оригінальністю, мабуть, відзначався викутий з міді букет квітів адольфа Фольмера з тарнова. З металевих виробів було виставлено ще знаряддя для нарізання, терези, замки, рушниці та дубельтівки. Майстер, що виготовляв рушниці, — табач- ковський виставив дамаскську зброю. На виставці експонувалося багато виробів з дерева. Майстер каспер Бочковський виставив фаетон, ян Балько — фортепіа- но, столярі ян кербер і Зак — письмові секретери, столяр Пас- тернак виготовив стіл, а Устиянович — сервант. Виставлялися також тесля Піотровський та паркетник Бомбінський. Доволі чисельно були представлені на виставці різноманітні вироби із тканин, мереживо і вишивка. окрім виробів фабрики з пошиття постільної та столової білизни і гафтів, свої твори для виставки надали поодинокі майстри. Наприклад, учас- ниця з дуже промовистим прізвищем — Францішка Нитка подала на виставку свої „коронки” (мереживо); яжембінська зі Старого Сонча прислала вишивки та мереживо; Францішка Пшилецька та Марія гординська виставили мереживні пок- ривала. окрім них, вироби з тканин і вовни надали: фабри- канти Макс Даніель та Францішек Добровольський — столову білизну; Заклад добровільної праці — вовняні коци; Павлі- ковський — звичайну овечу вовну, а кушнірка анна Черник виставила хутро. У виставці взяли також участь сідельники йозеф Вольтер та кароль Шнайдер, римар Єжи Порт, жіноче взуття виставив швець кароль Зєнкевич, а чоловіче — адальберт Дудзінський, Францішек Полуднєвський та швець Повал. Свою майстер- ність демонстрували також інтролігатор, перукарі, миловари, годинникарі. казимир левицький виставив плетені кошики з Перемишля, Михайло левицький — свої кондитерські вироби, а кулінар Жулкевський створив, мабуть, своєрідний кулінар- ний шедевр у вигляді моделі кав’ярні на Пісковій горі — дуже популярного місця літнього відпочинку львів’ян, який було відкрито у 1846 році. СоФія коРолЬ42 На виставці експонувалися твори не лише декоративно- ужиткового, але й образотворчого мистецтва: чисельні гра- фічні твори з видавництва при оссолінеумі [16] та, особливо, з видавництва Піллєрів, твори скульптора ейтеля (Eitelle) та дерев’яна скульптура сницаря Бужинського. На жаль, ми не маємо змоги ані побачити, ані яким-небудь чином відтворити експозицію. Проте з великою долею віро- гідності можна припустити, що у стилістичному відношенні ті художні вироби, особливо, меблі, вироби з металу та тка- нини мали на собі вплив пізньоромантичного стильового на- пряму — бідермаєра. Він відображав тенденцію наближення мистецтва до людини, до звичайного обивателя і споживача цього мистецтва. У цих творах втілювалась ідея комфорту, затишку, реалізовувались принципи співмірності, гаранту- вався емоційний контакт декоративного виробу і людини. Де- коративно-прикладне мистецтво тієї епохи вперше відчуло на собі вплив науково-технічного прогресу та дало приклад їх продуктивної співпраці. Висновки. Виставка промислів і рукоділля у львові є ва- гомим епізодом для дослідження історії українського деко- ративно-прикладного мистецтва. По-перше, вона засвідчи- ла наявність як ремісничого, так і мистецько-художнього осередку, який бачив необхідність публічної презентації власних виробів та демонстрації своїх творчих і виробни- чих можливостей. По-друге, вона дала дуже цікавий зріз середовища з професійної точки зору. По-третє, вона, безумовно, пробудила ширший інтерес та пришвидшила своєрідний „ренесанс” традиційних галицьких ремесел на- прикінці ХіХ ст., зокрема, гончарства, ткацтва та вишив- ки. Нам видається слушною думка російської дослідниці Н.Мамонтової про те, що „національні художньо-про- мислові виставки здатні представляти історію розвитку художнього ремесла” [17, 211], а з ним і декоративно- прикладного мистецтва, і дизайну. Відтак тепер ми маємо підстави починати відлік історії львівської школи деко- ративно-прикладного мистецтва від 1851 року — року ВИСтаВка ПРоМИСліВ і РУкоДілля 43 проведення першої художньо-промислової виставки. 1. Максисько Т.С. З історії художньо-промислових шкіл Західної України ХіХ – початку ХХ століть // Х наукова конференція лДіПДМ за 1968 р.: Збірник матеріалів.— львів, 1969. 2. Боднар О., Кирчів Г. Перша в Україні художньо-промислова школа // Вісник лаМ.— львів, 1994.— Вип. 5. 3. Нога О.П., Яців Р.М. Мистецькі товариства, об’єднання, угруповання, спілки львова 1860–1998.— львів, 1998. 4. Нога О.П. Український стиль в церковному мистецтві галичини кінця ХіХ – по- чатку ХХ століть.— львів, 1999. 5. Шмагало Р.Т. Мистецька освіта в Україні середини ХіХ – середини ХХ ст.: структурування, методологія, художні позиції.— львів, 2005. 6. Początek i historya wystawy przemysłowej // Gazeta Lwowska.— Lwów, 1851.—№ 118. 7. Jervis S. The Penguin dictionary of design and designers.— London: Penguin Books, 1984. 8. Spis dotychczasowych wystaw przemysłowych // Gazeta Lwowska.— 1851.— № 114. 9. Павловский И.Ф. Полтава 1802–1856 г.— Полтава, 1910. 10. Tomaschek E. Zbliżająca się dla całej monarchii wystawa płodów przemysłowości w Wiedniu i przemysłowośc Galicyi // Gazeta Lwowska.— 1844.— № 127. 11.Tomaschek E. Zbliżająca się dla całej monarchii wystawa płodów przemysłowości w Wiedniu i przemysłowośc Galicyi // Gazeta Lwowska.— 1844.— № 128. 12. Nowiny // Gazeta Lwowska. — 1845.— № 61. 13. Anglia // Gazeta Lwowska.— Lwów, 1851.— № 106. 14. Wyroby austryackie na wystawie Londyńskiej // Gazeta Lwowska.—Lwów, 1851.— № 127.ę 15. Wystawa przemysłowych i rękodzielnych wyrobów tutejszych // Gazeta Lwowska. — 1851.— № 167. 16. оссолінеум (Заклад імені оссолінських) — відкрита у львові у 1817 р. інсти- туція, що провадила наукову і культурно-просвітницьку діяльність. 17. Мамонтова Н.Н. Декоративное искусство между классицизмом и модерном (1830–1890 годы) // ХIХ век: целостность и процесс. Вопросы взаимодействия искусств.— Москва, 2002. Sofia Korol’, Ph.D., The Ethnology Institute UNAS The Lviv industry and craft exhibition in 1851 The article considers the unknown page in the history of the ukrainian applide and decorative art — the Lviv industry СоФія коРолЬ44 and craft exhibition in 1851 and discoveres circumstences of its appearence and organization. This problem has been taken in completed context with the wide process in the westeuropean applide and decorative art both design in the middle of the 19th century.

Виставка промислів і рукоділля 1851 року у Львові

Репозитарії

Схожі ресурси