Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи

The article treats the subject of the artist Osyp Sorokhtey’s contribution to editorial offices of satirical magazines during World War I. In the study, special attention is being paid to the period of O.Sorokhtey’s service in the ranks of Ukrainian Sich Riflemen military formations. This period had...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2007
1. Verfasser:	Макойда, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут народознавства НАН України 2007
Schlagworte:	Публікації
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16530
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи / О. Макойда // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 45-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16530
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-165302011-02-14T12:04:41Z Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи Макойда, О. Публікації The article treats the subject of the artist Osyp Sorokhtey’s contribution to editorial offices of satirical magazines during World War I. In the study, special attention is being paid to the period of O.Sorokhtey’s service in the ranks of Ukrainian Sich Riflemen military formations. This period had quite a positive influence upon the artist’s further creativity. 2007 Article Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи / О. Макойда // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 45-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. XXXX-0040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16530 uk Інститут народознавства НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікації Публікації
spellingShingle	Публікації Публікації Макойда, О. Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи
description	The article treats the subject of the artist Osyp Sorokhtey’s contribution to editorial offices of satirical magazines during World War I. In the study, special attention is being paid to the period of O.Sorokhtey’s service in the ranks of Ukrainian Sich Riflemen military formations. This period had quite a positive influence upon the artist’s further creativity.
format	Article
author	Макойда, О.
author_facet	Макойда, О.
author_sort	Макойда, О.
title	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи
title_short	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи
title_full	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи
title_fullStr	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи
title_full_unstemmed	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи
title_sort	осип-роман сорохтей та стрілецькі часописи
publisher	Інститут народознавства НАН України
publishDate	2007
topic_facet	Публікації
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16530
citation_txt	Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи / О. Макойда // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 45-52. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT makojdao osipromansorohtejtastrílecʹkíčasopisi
first_indexed	2025-07-02T17:50:06Z
last_indexed	2025-07-02T17:50:06Z
_version_	1836558431923732480
fulltext	орест МакойДа кандидат мистецтвознавства, Інститут народознавства НАН України оСип-роман СороХтеЙ та Стрілецькі ЧаСопиСи Художник-графік осип-Роман Сорохтей входить до когор- ти галицьких митців з драматичною життєвою дорогою, до тих, хто зазнав і невизнання, і тривалого забуття. Довгі роки митець залишався поза мистецтвознавчими процесами, що ускладнило дослідження його творчості. Зокрема, до сьогодні маловивченим залишається період перебування художника в лавах УСС, який, за висловом мистецтвознавця Миколи го- лубця, був найщасливішою добою в його житті таі творчості. особливо важливим для нас — простежити участь о.Сорохтея в оформленні ілюстрованих стрілецьких часописів, а також дослідити його співпрацю з іншими митцями-усусусами. Перші згадки про о.Сорохтея як про художника артистичної горстки Пресової кватири належить митцям Святославу гор- динському [1] та івану іванцю [2]. Пізніше у статті-некролозі (1942 р.) М.голубець відзначає час перебування Сорохтея у Пресовій кватирі “Стрілецька кадра” [3,3]. Наприкінці 80-х рр. XX ст., розглядаючи сатиричну графіку о.Сорохтея, львівсь- ка дослідниця олена Ріпко, з огляду на радянську політичну цензуру, лише побіжно торкається стрілецької тематики [4,75]. Більшість сучасних публікацій, присвячених темі стрілецтва, констатують перебування станіславівського художника у Пре- совій кватирі, не аналізуючи його творчості. Сьогодні тільки уривчасті відомості з часописів та публікація стрілецької ме- муаристики дають змогу скласти творчий портрет молодого митця, якому довелося служити та відточувати свій хист в артистичній горстці Пресової кватири “Стрілецька кадра”. оРеСт МакойДа46 На окрему увагу заслуговує альбомне видання (2007) [5], при- свячене мистецькій спадщині українського стрілецтва. автори альбому окремим блоком подають графіку о.Сорохтея. Пресову кватиру в УСС заснували з ініціативи четаря Б.гарасиміва та підхорунжого івана іванця. головним завданням пресового гуртка в коші був збір документів бойового шляху УСС та культурно-освітня праця. Пресова кватира фактично складалася з кількох осередків, що діяли в різних місцях — у полі, тобто безпосередньо у лавах бойових частин, коші й Ви- школі. До осередку в полі належали молоді поети, письменники й журналісти (Роман купчинський, лев лепкий, іван Балюк, Василь Дзіковський, Петро Дідушок), митці (іван іванець, осип курилас, лев гец, Юліан Назарак), композитори (зокрема Ми- хайло гайворонський, з 1914 керував оркестром легіону), фо- тографи (теофіл Мойсейович, Василь оробець) та інші. В коші перебували письменники осип Назарук, Микола голубець, Юрій Шкрумеляк, композитор антін Баландюк, письменник і фотограф Микола Угрин-Безгрішний. Безпосереднім засновником Пресової кватири “Стрілецька кадра” був професор Микола Угрин-Безгрішний [6]. це ствер- джує Михайло яцків на сторінках стрілецького календаря- альманаху: “В Замковій Паланції заснував комісар У.С.С., про- фесор Микола Угрин-Безгрішний Пресову кватиру. Її праця проявлялася з початку головно в фотографуванню хвиль жит- тя Стрільців в Січовім коші” [7,99]. У цьому ж історичному опусі Михайло яцків виокремлює постать осипа Сорохтея: “годиться згадати ще даровитих артистів в Січовому коші. Маляр, стр. і.Старчук і вістун Роман Сорохтей, у першого є альбоми малюнків зі стрілецького життя, у другого альбом карикатур стрілецьких типів” [6,110]. З цієї стислої ремарки дізнаємось, що осип Сорохтей служив художником у коші та мав невисоке військове звання. Загальновідомо, що австрій- ське військове командування не сприяло кар’єрному росту української старшини, про це часто наголошували на сторінках періодичних видань УСС. Серед архівних світлин Бродівського історико-краєзнавчого музею знаходимо прекрасно збережене оСИП-РоМаН СоРоХтей та СтРілецЬкі ЧаСоПИСИ 47 фото молодого маляра у стрілецькій формі — це осип Сорох- тей. Профільне фотографічне зображення добре передає його задумливий, тривожний внутрішній стан. До наших днів зберігся унікальний архів і.Боберського [8], який знаходиться за кордоном (Вінніпег, канада). Надзвичай- но цінним для нашого дослідження є його щоденник, в якому детально описані події з 15 вересня 1918 р. по 22 травня 1919 року. В щоденнику знаходимо імена відомих людей, яких осо- бисто знав іван Боберський. Поряд з відомими політичними та військовими діячами, духовними особами і представника- ми культури у своїх нотатках і.Боберський згадує також про художника осипа Сорохтея: “16.10.1918: … Не займаються світлинами, лишень рисують в коші осип Сорохтей і лев гец. Сорохтей посідає легкий, аж шляхетний почерк в своїх рисунках. Рисує передовсім викривулі, це є карикатури” [7,24]. Безумовно, ці живі враження від стрілецьких художніх творів не втратили актуальності й сьогодні. У своїх записах і.Боберський особливу увагу приділяє діяльності легіону Ук- раїнських Січових Стрільців, задля ознайомлення і популя- ризації якого він у 1918 р. організував перші музейні виставки у Відні та львові. З Пресовою кватирою пов’язаний важливий етап творчості відомого українського мистецтвознавця і публіциста Миколи голубця. Зважаючи на значний журналістсько-редакторський досвід М.голубця, його залучили до основних гуманітарно-ос- вітніх проектів УСС, редагування стрілецького журналу “Шля- хи” та упорядкування великого ілюстративного збірника “тим, що впали...” [8]. Микола голубець був добре знайомий з осипом Сорохтеєм. В одній із своїх статей про художника він пише: “я знав його і був з ним на “ти”. Не забуду його до болю песимістичних “спові- дей” з часів, коли він чув, що мусить скапітулювати. і тому хотів би я так дуже зробити все, щоби врятувати ім’я Сорохтея для історії українського мистецтва” [3,3]. окремо М.голубець оРеСт МакойДа48 згадує про митця в час його перебування у Пресовій кватирі. Художник зі своїм критичним відношенням до оточення й ек- спресіоністично загостреним світосприйняттям знайшов там добре застосування своєму таланту. як влучно помітив молодий мистецтвознавець, у порівнянні з добродушним о.куриласом, “що “невесело” ілюстрував життя „Стрілецької кадри” чи ходи тогочасної політики, Сорохтей аналізував свої “жертви” з жов- чю вродженого сатирика й майстерністю знаменитого рисів- ника” [3,3]. Стрілецькі шаржі Сорохтея М.голубець не називає карикатурними. Він характеризує їх як глибоко продумані й тонко відчуті духовні портрети людей, які свідомо чи випадково потрапили в обсерваційну орбіту художника. Найцікавіші фрагменти стрілецьких листів, описи політич- них подій, смішні історії з життя стрілецтва, телеграми, цікаві новинки і навіть стрілецькі шаради подавали спеціальними рубриками на сторінках рукописних журналів “Самопал” і “Самохотник” [9]. Найяскравіше оформлення відводили пер- шій сторінці, а різноманітні рубрикації супроводжувалися карикатурними зображеннями, які висміювали різні сторони політичного та стрілецького життя. Рукописні часописи на зра- зок “Самопалу” чи “Сомохотника” мали своєрідну редакційну дописку, на якій зазначалось, що, скажімо, журнал “Самопал” “...стріляє сам без нічиї принуки всяку нечисть, лінь, гниль, безхарактерність, готов до пострілу все коли треба”. Подібні ви- дання подобались простому стрілецтву, яке весело сміялося над собою, над військовою старшиною і всіма недоречностями. крім вищезгаданих сатиричних часописів, добрим попитом користувався журнал “Бомба”, який теж своїм існуванням завдячував Пресовій кватирі. це видання було друкованим та професійно редагованим, хоча на своїх сторінках вміщувало майже ті самі рубрики, що й журнал “Самопал”. Загалом художники Пресової кватири у війську були особли- вою “кастою”, для них створювались кращі умови, не сумісні з реаліями воєнного стану. Часто це ставало причиною стрілець- ких насмішок над декотрими митцями. Не оминала стрілецька сатира й свою старшину, відомих політичних осіб, священ- оСИП-РоМаН СоРоХтей та СтРілецЬкі ЧаСоПИСИ 49 нослужителів. Переглядаючи сатиричну поезію стрілецьких видань, розуміємо, чому і з яких мотивів о.Сорохтей зображав тих чи інших осіб у своїх карикатурах. адже зовсім не ви- падково у поле зору художника потрапив греко-католицький єпископ г.Хомишин, офіцери г.коссак, Ю.гірняк та інші. осип Сорохтей помічав “слабинки” своїх персонажів, можливо, саме тому вони виходили у нього гостро відверто. Перебування осипа Сорохтея в Пресовій кватирі при УСС сприяло розширенню кола його знайомств. У “Стрілецькій кад- рі” він заприятелював з художником іваном іванцем (1893-1946). На користь міцних дружніх стосунків свідчить стаття і.іванця під назвою “анахорет”, присвячена осипу Сорохтею. У Пресовій кватирі працював і Михайло гаврилко (1882 – 1919), з яким осип Сорохтей потоваришував ще під час нав- чання у краківській академії. Можливість відчути дружнє плече у нелегкій ситуації є важливе для кожної людини. таку підтримку осип Сорохтей мав зі сторони Михайла гаврилка, старшого товариша, який вмів розрадити та заспокоїти. Міцна дружба художників тривала упродовж воєнних років і була перервана смертю Михайла — він загинув у бою на лівобере- жжі Дніпра. За час перебування у Пресовій кватирі осип Сорохтей створив кілька десятків прекрасних портретів, карикатур та шаржів. На жаль, саме цей доробок практично не зберігся. У Стрілецькій кадрі о.Сорохтей започаткував працю у сати- ричному жанрі, який супроводжуватиме його протягом всього життя. Робота у Пресовій кватирі дала можливість молодому художнику вправлятися у своїй майстерності. Живі люди, їхні долі, переживання, емоції — усе це по-справжньому захоп- лювало його. У 1916 р. о.Сорохтеєм, очевидно, була започаткована серія класичних портретів військової старшини. Свідченням цього є кілька виразних робіт з однаковою манерою зображення — “Портрет полковника УСС Вариводи”, “Портрет капітана край- ової оборони лесняка” та ін. ці твори знаходимо в оформленні стрілецького календаря-альманаху за 1917 рік. Послужний оРеСт МакойДа50 список цих польових командирів викликає захоплення. це були справжні герої свого часу. очевидно, із захоплення і повагою ставився до них і осип Сорохтей, адже ці портрети чи не єдині, які автор виконав у класичній манері. Рисунки не були під- писані автором, як і більшість його творів, які ілюстрували сторінки періодичних видань УСС. Повернуті в анфас поясні зображення стрілецьких командирів вирізняються стриманіс- тю та виваженістю. очевидно, моделі спеціально позували Сорохтею. лінії олівця в рисунках чіткі та продумані. Через класичну постановку натури портрети виглядають надто ста- тичними, хоча виконані фахово. Зовсім іншими за характером є дружні шаржі на окремих бійців УСС, наприклад, полковника УСС г.коссака (1916). На рисунку його зображено у формі невідповідного, явно більшого розміру. Постава Сорохтеєвого персонажа вказує на відсутність будь-якої армійської виправки. Біля незграбної постаті коссака зображений плямистий собака, який заглядає у очі полковника. При першому погляді на цю роботу стає зрозумілим, над чим художник сміється. Відомо, що серед січового стрілецтва було багато освічених людей, професорів, докторів, письменників, митців, поетів, і не всі вони мали військову виправку, проте їх єднало почуття обов’язку перед своєю Батьківщиною. У війсь- ку саме таких людей вирізняло вміння посміятися над собою. тому переважна більшість стрільців УСС сприймали своїх карикатурних прототипів весело і без образ. Надзвичайно експресивний за своєю манерою карикатурний твір під назвою “Стрілецький учитель підхорунжий С.Прідун на вправах у Вишколі”. його постать вигнулась від напруги дугою, обличчя серйозне й сконцентроване, а на носі — велике пенсне. Позаду, зліва, проходять маршем біля свого командира стрільці з кумедно відставленими вбік ногами. це змальоване о.Сорохтеєм військо виглядає вкрай несерйозно. Неможливо без сміху розглядати розгублені обличчя новобранців, які ста- раються з усіх сил догодити начальству. тонко підмічено та передано внутрішньо-емоційний стан у дружньому шаржі на івана Боберського. гротесково видовжене оСИП-РоМаН СоРоХтей та СтРілецЬкі ЧаСоПИСИ 51 обличчя професора передає його глибокі роздуми. куценька борідка і пишні вуса виказують феноменальну схожість з ре- альним персонажем. Вражає динамікою виконаний у традиціях української сати- ричної графіки твір “Усусуси”, опублікований в щотижневику “Назустріч”. Сюжетом та композицією він нагадує рисунки на воєнні теми німецького художника о.гульбрансона. Силою експресії робота перевершує всі попередні твори, доповнюючи сатиричний жанр трагікомічним змістом. На цьому рисунку солдати сприймаються як лялькові персонажі, вони завмерли у різноманітних комічних позах, що видають їхню вразливість та незахищеність. Наступна група робіт воєнного періоду наближена до побуто- вого жанру. Художник змальовував сцени з стрілецького жит- тя. Рисунки дуже нагадують пізніші твори, якими о.Сорохтей займався упродовж 1925-1930 років. Назви у цих робіт теж схожі: “Веде коня”, “На водопої”, “Розмова” та інші. Недивно, що у 1920-1925 рр. художник ще раз повернеться до стрілецької тематики. Він дублюватиме деякі рисунки, втрачені під час війни — “Шарж на Боберського”, цяпка-Скоропад” та інші. У карикатурах художника найбільше вражає пластичність, точність та вишуканість ліній. осип Сорохтей майже одра- зу схоплює обриси сценічних типажів. лінії впевнено й чітко окреслюють чи то постаті, чи конфігурацію рис обличчя його героїв. Роботи о.Сорохтея різко контрастують на загальному тлі стрілецької художньої творчості. У них присутній характер, своєрідна стилістика, експресія, внутрішня вибухова енергія. Микола голубець свого часу дав високу оцінку сатиричним творам о.Сорохтея: “...Завважую й підкреслюю, що Сорохтей не творив своїх карикатур ad usum (для вжитку) проминаючої актуальности. Він творив їх незалежно, так би сказати, від простору й часу й тому низка його карикатур буде колись до- кументарним матеріалом для пізнання внутрішнього обличчя цілого ряду наших сучасників”[10,5]. Роки, проведені у Пресовій кватирі, були етапні для мо- лодого митця. Перебуваючи серед поважних та визнаних оРеСт МакойДа52 митців, Сорохтей зумів вперше заявити про себе як про худож- ника з власним індивідуальним почерком. його карикатурні зображення й справді суттєво вирізнялися на загальному тлі. і.іванець називає його класиком карикатури [2,2], а згодом й більшість митців Пресової кватири визнала неабиякий талант молодого станіславівського графіка. Першими відкрили і спо- пуляризували художника на сторінках галицьких часописів колеги по кадрі, спогади яких і досі залишаються єдиним дже- релом про маловідомий воєнний період біографії о.Сорохтея. Набутий досвід рисувальника і любов до сатири автор зберігав упродовж всього творчого життя. 1. Гординський С. Стрілецька анабазіс // Назустріч.— 1935.— Ч.1. ( 1 січня). 2. Іванець І. Мистець анахорет // Назустріч.— 1935.— Ч.9 (1 травня). 3. Голубець М. осип Сорохтей // Наші дні.— 1942.— №6. 4. Ріпко О. Бентежний дух о.Сорохтея // Жовтень.— 1987.— №6. 5. Українські Січові Стрільці у боях та міжчассі. Мистецька спадщина.— львів- київ, 2007. 6. Яцків М. До історії коша У.С.В. від самого початку, аж по кінець марта 1916 р. На основі зібраних на місці записок // Стрілецький календар-альманах артис- тичної горстки і пресової кватири У.С.В. в полі.— львів, 1917. — С.98-110. 7. Боберський Іван. Щоденник, 1918¬-1919 рр.// Упоряд. Ю.а.Мацик.— к., 2003. 8. тим, що впали: літ.-мист. Збірник.— львів: артистична горстка і Пресова квартира У.С.С. в поли, 1917. (Додаток до календаря-альманаху УСС на 1917 рік). 9. Самохотник — періодичне рукописне видання “коша Українського Січового Війська” (1915 – 1917 рр.) 10. Голубець М. Проблеми сучасного мистецтва (Відчит на VIII Виставі аНУМ-у дня 29.іХ. ц. р.) // Новий Час.— 1936.— Ч.12 (4 грудня).— С.5-8. Orest Makoyda Ph.D., The Ethnology Institute UNAS Osyp-Roman Sorokhtey and Riflemen’s Press Magazines The article treats the subject of the artist Osyp Sorokhtey’s contribution to editorial offices of satirical magazines during World War I. In the study, special attention is being paid to the period of O.Sorokhtey’s service in the ranks of Ukrainian Sich Riflemen military formations. This period had quite a positive influence upon the artist’s further creativity.

Осип-Роман Сорохтей та стрілецькі часописи

Institution

Ähnliche Einträge