Техніка витинанки в оформленні української книги
The article throws light upon the creativeness by Ukrainian artists of paper-cut for artistic making-up of book editions.
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут народознавства НАН України
2007
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16534 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Техніка витинанки в оформленні української книги / О. Грищенко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 75-82. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16534 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-165342011-02-14T12:04:34Z Техніка витинанки в оформленні української книги Грищенко, О. Публікації The article throws light upon the creativeness by Ukrainian artists of paper-cut for artistic making-up of book editions. 2007 Article Техніка витинанки в оформленні української книги / О. Грищенко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 75-82. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0040 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16534 uk Інститут народознавства НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікації Публікації |
| spellingShingle |
Публікації Публікації Грищенко, О. Техніка витинанки в оформленні української книги |
| description |
The article throws light upon the creativeness by Ukrainian artists of paper-cut for artistic making-up of book editions. |
| format |
Article |
| author |
Грищенко, О. |
| author_facet |
Грищенко, О. |
| author_sort |
Грищенко, О. |
| title |
Техніка витинанки в оформленні української книги |
| title_short |
Техніка витинанки в оформленні української книги |
| title_full |
Техніка витинанки в оформленні української книги |
| title_fullStr |
Техніка витинанки в оформленні української книги |
| title_full_unstemmed |
Техніка витинанки в оформленні української книги |
| title_sort |
техніка витинанки в оформленні української книги |
| publisher |
Інститут народознавства НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Публікації |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16534 |
| citation_txt |
Техніка витинанки в оформленні української книги / О. Грищенко // Мистецтвознавство: Зб. наук. пр. — Львів, 2007. — Ч. 2. — С. 75-82. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT griŝenkoo tehníkavitinankivoformlenníukraínsʹkoíknigi |
| first_indexed |
2025-07-02T17:50:16Z |
| last_indexed |
2025-07-02T17:50:16Z |
| _version_ |
1836558441771958272 |
| fulltext |
олена гРИЩеНко
аспірант,
Київський інститут
декоративно-прикладного мистецтва
та дизайну ім. Михайла Бойчука
теХніка витинанки в оформленні
українСької книги
Пошуки нових шляхів в оформленні книги потребують роз-
ширення діапазону художніх засобів, стилістичних особли-
востей та технік виконання. Вибір напряму залежить від ха-
рактеру тексту, «…у ілюстратора мимоволі виникає питання
щодо стилю словесного твору, щодо його аналогії з просторовим
мистецтвом …» [2,177]. З огляду на це можемо говорити як
про особисті пошуки митців, так і про проблему становлення
характерних національних рис української книги. Не останню
роль при цьому відіграє техніка виконання, яка, безперечно,
диктує свою пластичну мову та впливає на стилістику книж-
кового оформлення.
Серед багатьох технік ілюстрування та оформлення книги
найменш вивченою є техніка витинанки. В Україні оформлення
книг цим самобутнім способом почали застосовувати порівняно
недавно — всередині минулого століття. Саме тоді виник жва-
вий інтерес митців до національних художніх традицій. «Сере-
дина — кінець 50-х рр. став часом перегляду багатьох уявлень
про красу та правду мистецтва, позначивши початок нового
етапу в опануванні художниками-професіоналами народної
традиції. одна за іншою відбуваються спроби проникнути в
духовний світ і творчу лабораторію народного мистецтва, а
згодом зруйнувати прикордонні стовпи, що тривалий час роз-
діляли мистецтво професійне і народне» [1, 36].
У наш час достатньо написано про використання стилістич-
них ознак народного декоративного мистецтва в книжковій
графіці. Багато дослідників неодноразово підкреслювали його
олеНа гРИЩеНко76
важливу роль у формуванні національного образу книги. особ-
ливо, якщо мова йде про оформлення фольклорної літерату-
ри та творів на народну тематику. У даній статті мова йтиме
про витинанку як про експериментальну техніку у книжковій
графіці.
Своєю пластичною виразністю витинанка найбільше від-
повідає просторово-площинній організації книжки. Принцип
виконання витинанки побудований на контрасті форми та її
антиподу (контрформи). Площина паперу стає виразною лиш
в протиставленні з простором, що виник в процесі витинання.
Можемо порівняти витинанку з такою графічною технікою, як
лінорит. обом притаманне площинне рішення, чіткість силуе-
ту та граничний лаконізм зображення. це можна побачити у
витинанках, де використовують чорний аркуш, на якому вирі-
зують зображення, та білий фон. Саме такого типу витинанки
найчастіше використовують у книжковій графіці. це пояс-
нюється оптимальним співвідношенням обмежених графічних
засобів та широких можливостей художньої виразності, що
характерно для графічного мистецтва в цілому.
однин з видатних дослідників у галузі оформлення книги
Василь Фаворський, у праці «літературно-теоретичне надбан-
ня» пише: «Незаперечно, що засоби графіки досить обмежені,
але, по-перше, нема мистецтва, котре якоюсь мірою не було
б обмежене в засобах, і часто обмеження веде до збагачення
цих засобів віртуозним їх застосуванням» [6,309].
один з найхарактерніших композиційних прийомів вити-
нанки — симетрія. Найчастіше в ілюстраціях використовують
принцип дзеркальної симетрії. Застосування цього прийому
надає книжковому розвороту монументальності, декоратив-
ності та посилює значимість образу. В українській ілюстрації-
витинанці можна простежити три основних способи застосу-
вання дзеркальної симетрії. Перший — зображення предмета
чи постаті, власна вісь симетрії яких збігається з віссю симетрії
ілюстрації. Найчастіше його використовують в оформленні
творів міфо-поетичного та ритуально-обрядового звучання для
розкриття сакрального характеру окремих персонажів або для
теХНіка ВИтИНаНкИ 77
акцентування уваги на важливому об’єкті («лісова пісня» леся
Українка, художник я.галькун; «Дзиґа», художник М.куліш).
Другий спосіб — повтор рівнозначних композиційних елемен-
тів відносно осі симетрії. такий прийом, здебільшого, митець
дотепно прив’язує до змісту тексту, одночасно підкреслю-
ючи його національний характер («Співаночки», художник
М.Павлова; «та понеси з України», художник М.Власійчук). У
таких ілюстраціях чітко простежуємо вертикальну вісь, яка в
організації ритму книги відіграє роль зупинки горизонтального
руху рядків та спонукає до вдумливого споглядання компози-
ції. третій прийом — використання сучасними художниками
символічного значення різних видів симетрії для розкриття
ідеї твору та характеру персонажа.
Витинанка має здатність своєю віссю симетрії не лише роз-
діляти площину на складові, але й відображати глибинний
зміст окремих літературних творів.
Важливу роль в оформленні книги відіграє символізм ви-
тинанки. особливо багата етнічною символікою образна мова
витинанок народних майстрів, роботи яких досить вдало ви-
користовують у сучасній книзі. такі мотиви декоративного
мистецтва, як дерево життя, птахи (півні), «козаки», вико-
ристані в оформленні фольклорних творів, набувають ілюст-
ративних рис і разом з тим підкреслюють глибинне символічне
значення тексту. Більш особистісну символіку мають ілюст-
рації-витинанки до художніх творів, виконані професійними
художниками.
У книжковому оформленні поряд з одинарними витинанка-
ми, які виготовляють з одного аркуша паперу, використовують
також складні (аплікаційні) «завжди поліхромні, оскільки, на
противагу одинарним, їх виготовляли із кількох аркушів різ-
нокольорового паперу [4,30], останні, завдяки багатшій ху-
дожній мові переважно використовувалися для ілюструван-
ня фольклорних творів для дітей («Співаночки», художник
М.Павлова).
історично тісний стилістичний взаємозв’язок паперових при-
крас з графікою можна простежити з середини XVIIі століття.
олеНа гРИЩеНко78
Саме в цей час у Франції починає розвиватись та поширю-
ватись по всій Європі мистецтво силуету — реалістичне зоб-
раження, вирізане з чорного паперу [4,11]. «цим займалось
багато відомих художників і скульпторів — альбрехт Дюрер,
Пітер Пауль Рубенс, Бертель торвальдсен та ін.» [4,11,12]. Не
оминуло це захоплення і тогочасну Росію. Період XIX ст. – поч.
XX ст. відзначений такими яскравими персоналіями майстрів
силуету, як Федір толстой [4,12], Євгенія круглікова в Росії та
георгій Нарбут в Україні. Вони досить вдало застосовували в
ілюструванні силует.
Видатний український графік г.Нарбут з дитинства мав
змогу прилучитися до витинанки, за висловом П.Білецького —
« виду мистецтва, спорідненого з графікою» [1,6]. У 1912 р.
художник оформлює в силуетній манері байки крилова та
казку андерсена «Соловей». «Прихильний і раніше до якнайо-
щадніших засобів художнього виразу, він оцінив незрівняні
можливості силуетної манери, відчув красу білих постатей на
м’якому збляклому тлі … соковитих, вишуканих за обрисами
чорних плям на білому…» [1,11].
Від початку до середини ХХ ст. в оформленні книги засобами
витинанки та силуету відбувається перехід від реалізму до
стилізації і декоративізму. Доречно згадати книги, оформ-
лені французьким художником а.Матісом. Найбільш відома з
них — «Джаз» (1957). Митець сміливо експериментує з ритмом
кольорових плям у притаманній йому манері, вирізаючи окремі
зображення з кольорового паперу та наклеюючи їх на фон.
Досвід використання витинанки в поліграфії для оформлен-
ня книг, журналів, художніх листівок українськими худож-
никами описаний М.Станкевичем у книзі «Українські витина-
нки». З кінця 60-х рр. такі майстри витинанки, як Є.Миронова,
М.Павлова, л.Вітковська та інші долучаються до оформлення
фольклорної літератури для дітей. автор зазначає успіх в
ілюструванні витинанками народних дитячих пісень «Ходить
пава» та «Співаночки» М.Павловою: «Майстриня послідовно
формує чарівний світ природи, який розкривається маленьким
читачам одночасно в піснях і витинанках… Враховуючи народ-
теХНіка ВИтИНаНкИ 79
нопісенні інтонації тексту, розкуту фантазію, уяву і образне
мислення дітей, М.П.Павлова створила в книжках поетичний
світ краси, правди і казки» [5,116].
В кінці 80-х – на початку 2000-х рр. виходять книги, офор-
млені в техніці витинанки фольклорного спрямування. Ство-
рені у 1988 р. витинанки В.корчинського, що ілюструють твір
М.коцюбинського “тіні забутих предків”, — яскравий приклад
поєднання мистецтва класичного силуету та народної вити-
нанки. Для досягнення граничної “чистоти” графічної мови
художник використовує виключно чорний папір, який наклеює
на світлий, злегка підтонований фон. Простір аркуша щільно
закладений темними плямами, що надає зображенню пев-
ної містичності та перегукується з гуцульським мистецтвом,
якому притаманне насичене декорування поверхні. Певна
реалістичність, збережена у силуетних зображеннях людей,
поєднується з близькою до народної стилізацією рослинних
елементів. Реалістичні постаті, переплетені з рослинністю та
міфологічними мотивами, символічно виражають ідею тво-
ру М.коцюбинського — взаємозв’язок життя людини з оду-
хотвореною природою. Художник користується прийомом
персоніфікації — стародавні вірування гуцулів оживають в
образах міфологічних істот, яких автор умовно розташовує
у верхній частині формату і тим самим відтворює ієрархію
паралельних світів — видимого та невидимого. Водночас, ми
зустрічаємо ілюстрації, що відображають звичайні людські
сцени: подружжя за столом, закохані біля води… об’єднуючим
елементом серії ілюстрацій виступає декоративний фриз роз-
ташований в нижній частині аркуша.
У 90-х рр. ХХ ст. продовжується практика використан-
ня для оформлення книги витинанок, виконаних народними
майстрами. Переважно це чорно-білі силуетні зображення. У
цей період виходять книги, оформлені такими самодіяльни-
ми художниками, як М.гоцуляк («Чарівне слово»), о.Марчук
(«Зерна засіваю на любов»), Н.Данилевська («око сопілки»),
Д.Власійчук («та понеси з України…»), а.куліш («Дзиґа») та
ін. ілюстрації-витинанки до збірки народних ігрищ та забав
олеНа гРИЩеНко80
для юнацтва «Дзиґа» відомого народного майстра а.куліша
цікаві своїм різностороннім тлумаченням ключових епізодів
тексту. Засобами силуетної, орнаментальної та фактурної ком-
позиції розкриті сцени з народного життя, мотиви природи
та міфологічні символи. Пронизані ліризмом та любов’ю до
рідного краю ілюстрації Д.Власійчука до художнього твору
«та понеси з України» В.остапова. Багаторівнева композиція
дає змогу художнику відобразити різносторонність та водно-
час важливість кожної із сторін життя народу — одинаково
цінними є зображення ріки, селища, хороводу, дзвонів або
козацького війська. оригінальним композиційним прийомом
можна назвати використання схеми перехрестя, закладеної у
зображенні рушників, жестів рук, схрещеної зброї, музичних
інструментів. ця схема символічна: в одному випадку вона
набуває значення захисту від недолі, в іншому — міцність та
нерозривність людської дружби.
Нове покоління художників-графіків продовжує експери-
ментальні пошуки пластично-образних можливостей витина-
нки. так, молода київська художниця я.галькун вдало поєднує
своє захоплення мистецтвом витинанки з професійною діяль-
ністю в царині книжкової графіки.
Прикладом сучасного осмислення пластичної мови витина-
нки є серія заставок для оформлення видання «енциклопедія
Волині». У цих невеликих за розміром творах, незважаючи на
симетричну композицію, чітко виражена динаміка. експресію
підкреслює активний рух силових ліній від центру, елементи
зображення художниця сміливо виводить за межі рамки. З
огляду на тематичну специфіку видання — наукова літера-
тура — такий хід досить оправданий для того, щоб «оживити»
«сухий» текст. У композиціях переважають рослинні мотиви,
які в поєднанні з обраною техніко надають книжковому офор-
мленню вишуканого національного колориту.
Досить вдало оформлена мисткинею у техніці витинанки
книга «лісова пісня» лесі Українки. Вражає поєднання робіт
художниці з дуже малим форматом видання. Витинанки,
використані на обкладинці, та титульній сторінці доведені,
теХНіка ВИтИНаНкИ 81
практично, до чистого знака та носять символічний харак-
тер. Мініатюрні розміри мимоволі нагадують роботу ювеліра.
Привертають увагу ілюстрації всередині книги — це симво-
ли-знаки, просякнуті такою монументальністю, що їх сміливо
можна назвати «скульптурними» ілюстраціями.
Слід відзначити і оригінальну манеру мисткині. Художниця
часто використовує дрібні хвилеподібні лінії, які нагадують
коріння, навіть біологічну структуру рослин та створюють
враження вічного розвитку природи та тих міфологічних істот,
що оживають в уявленнях людини. Роботи я.галькун сильно
формалізовані порівняно з творами інших майстрів, деякою
мірою вони межують з абстракцією.
Зовсім в іншій манері працює випускниця графічного факуль-
тету львівської національної академії мистецтв л.тєптяєва.
Її роботи — це своєрідне поєднання витинанки, колажу та
аплікації. оформлена нею книга «Дівчинка з квітки» вражає
сміливим поєднанням широкої палітри яскравих кольорів.
Зображення формуються з кількох слоїв прорізаного паперу.
такий прийом надає елементам певної глибини, і водночас,
художниця зберігає площину аркуша. цікаво, що текст деяких
ключових фраз також вирізано з паперу і подано як частина
ілюстрації. Підкладаючи під прорізи літер фон різного кольору,
художниця додає живописного звучання шрифтовому набору.
У даному випадку ми вже не можемо говорити про національні
стилістичні особливості у творчості мисткині. Більш доречно
порівнювати їх стиль з відповідним книжковим оформленням
а.Матіса.
Хвилюючі сторони буття відображені в ряді ілюстрацій,
виконаних автором статті до віршів одного з найвидатніших
письменників сюрреалістичного спрямування початку мину-
лого століття Б.-і.антонича. Широкі горизонтальні за форма-
том витинанки є тим динамічним простором, у якому перебу-
ває та розвивається людська душа. Хвилеподібна композиція
співзвучна з ритмом життєдайної, нестримної енергії, яку
випромінюють вірші поета. Водночас, використання червоного
кольору додає присмаку тривоги та передчуття небезпеки,
олеНа гРИЩеНко82
що так було притаманно початку ХХ століття. Поет сміливо і
влучно оперує народною символікою, архаїчними, міфологіч-
ними образами. тому витинанка обрана як техніка народного
декоративного мистецтва, яка наблизила б сприйняття твору
до глибин етнічної культури. Властивий їй лаконізм, особли-
ва виразність та символічність зображення [4,57], відсутність
натуралізму, логічна відповідність між формою, матеріалом
і технікою виготовлення [4,122] надають графічному аркушу
простоти і багатозначності, символізму та дитинної щирості,
якими пронизана вся творчість поета.
У більшості з наведених прикладів графічна мова витинанки
підкреслює специфічний національний колорит та особливо
вдало розкриває міфо-поетичні літературні образи. техніка
витинанки стає своєрідним співавтором, здатним розкрити
складні художні образи, допомагає натяком, умовністю спону-
кати глядача до відтворення власних багатих асоціацій і тон-
кого розуміння нюансів твору. аналіз графічних можливостей
витинанки, її стилістичних та пластичних особливостей дає
підстави стверджувати про широкі можливості її застосування
у книжковому оформленні.
1. Білецький П. О. георгій Нарбут.— київ: Мистецтво, 1983.
2. Ляхов В. Н. Искусство книги.— Москва: Советский художник, 1978.
3. Романцов С.В. Витинанки: крок у майбутнє та сучасне.— Шостка: Сіверянина,
2006.
4. Станкевич М. Є. Українські витинанки.— київ: Наукова думка, 1986.
5. Танадайчук С. Витинанки.— київ: Соборна Україна, 2000.
6. Фаворський В. А. литературно-теоретическое наследие.— Москва: Советский
художник, 1988.
7. Искусство книги.— Москва: книга, 1975.
Olena Hryshchenko
Post-graduate student
Kyivan State M.Boychuk Institute of Decorative and Applied Art.
On Techniques of Paper-cut in Artistic Design of Ukrainian
Books
The article throws light upon the creativeness by Ukrainian
artists of paper-cut for artistic making-up of book editions.
артур іЖеВСЬкИй
молодший науковий співробітник,
Інститут народознавства НАН України
офорт олени кульЧицької „за море”
і тема еміграції
Провідне місце в образотворчому мистецтві Західної Ук-
раїни належало багатогранній особистості олени кульчицької
(1877-1967): видатної художниці і педагога, мистецтвознавця-
етнографа, дослідниці народного мистецтва. о.кульчицька
зуміла розкрити свій талант графіка, акумулювавши в своїй
творчості європейські новації та національні орієнтири. Со-
ціального загострення, за словами Володимира овсійчука [1,
131], набула творчість о.кульчицької під час Першої світової
війни, що виразилося в антимілітарних графічних роботах „Мо-
лох війни”, „Чорні хмари війни”, „Помста”. це стало закономір-
ним наслідком передвоєнного етапу творчості о.кульчицької,
коли художниця працювала над образами дітей-сиріт та над
темою масового виїзду українських селян з галичини.
оригінального художнього вираження тема еміграції набула
у офорті о.кульчицької, „За море” (1914 р.), який розширив
межі станкової графіки і одночасно виявився результатом твор-
чого переосмислення молодої авторки як власного доробку, так
і досвіду старших колег-ілюстраторів українських сатиричних
журналів „Страхопуд”, „Зеркало”, „комар”, „Шершень”. адже
саме у пресі порушувалися наболілі проблеми суспільства.
однією з них була вимушена еміграція, яка поступово охоп-
лювала різні соціальні верстви — малоземельне селянство, а
згодом й інтелігенцію.
основною причиною розлуки з Батьківщиною були труднощі
самореалізації, пов’язані з економічними негараздами, однак
чимале значення мали порушення в сфері політичних свобод
|