Дмитро Якович Петрина
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут математики НАН України
2006
|
| Назва видання: | Український математичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165433 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дмитро Якович Петрина // Український математичний журнал. — 2006. — Т. 58, № 9. — С. 1296. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-165433 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1654332020-02-14T01:27:37Z Дмитро Якович Петрина Некролог 2006 Article Дмитро Якович Петрина // Український математичний журнал. — 2006. — Т. 58, № 9. — С. 1296. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165433 uk Український математичний журнал Інститут математики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Некролог Некролог |
| spellingShingle |
Некролог Некролог Дмитро Якович Петрина Український математичний журнал |
| format |
Article |
| title |
Дмитро Якович Петрина |
| title_short |
Дмитро Якович Петрина |
| title_full |
Дмитро Якович Петрина |
| title_fullStr |
Дмитро Якович Петрина |
| title_full_unstemmed |
Дмитро Якович Петрина |
| title_sort |
дмитро якович петрина |
| publisher |
Інститут математики НАН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Некролог |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/165433 |
| citation_txt |
Дмитро Якович Петрина // Український математичний журнал. — 2006. — Т. 58, № 9. — С. 1296. — укр. |
| series |
Український математичний журнал |
| first_indexed |
2025-07-14T18:31:37Z |
| last_indexed |
2025-07-14T18:31:37Z |
| _version_ |
1837648207290564608 |
| fulltext |
DMYTRO QKOVYÇ PETRYNA
20 çervnq 2006 r. raptovo zupynylos\ serce vydatnoho matematyka akademika
NAN Ukra]ny Dmytra Qkovyça Petryny.
D. Q. Petryna narodyvsq 23 bereznq 1934 r. u seli Torhanovyçi Starosam-
birs\koho rajonu L\vivs\ko] oblasti v sim’] selqn. Pislq zakinçennq seredn\o]
ßkoly v 1951 r. vstupyv do L\vivs\koho derΩavnoho universytetu im. I. Franka
na mexaniko-matematyçnyj fakul\tet, qkyj zakinçyv u 1956 r. za special\nistg
mexanik. Naprykinci 1956 r. vstupyv do aspirantury pry Instytuti matematyky
AN URSR. Po zaverßenng aspirantury v 1959 r. poçav pracgvaty v c\omu insty-
tuti na posadi molodßoho naukovoho spivrobitnyka, a z 1963 r. — starßoho nau-
kovoho spivrobitnyka. U 1966 r. buv perevedenyj do Instytutu teoretyçno] fi-
zyky AN URSR, de spoçatku pracgvav starßym naukovym spivrobitnykom, zavi-
duvaçem laboratori]. U 1978 r. oçolyv stvorenyj nym u Instytuti teoretyçno]
fizyky AN URSR viddil statystyçno] mexaniky. U zv’qzku z perevedennqm vid-
dilu statystyçno] mexaniky z Instytutu teoretyçno] fizyky AN URSR v Insty-
tut matematyky AN URSR u 1986 r. Dmytra Qkovyça bulo pryjnqto na posadu
zaviduvaça naukovoho viddilu matematyçnyx metodiv u statystyçnij mexanici In-
stytutu matematyky AN URSR, de vin pracgvav na zaznaçenij posadi do ostan-
n\oho dnq. U 1961 r. zaxystyv kandydats\ku, a v 1969 r. — doktors\ku dyserta-
cig v Instytuti matematyky AN URSR. U 1981 r. jomu prysvo[no vçene zvannq
profesora kafedry teoretyçno] fizyky Ky]vs\koho universytetu im. T. Íevçen-
ka. U 1988 r. joho obrano çlenom-korespondentom AN URSR, a v travni 2006 r.
— dijsnym çlenom NAN Ukra]ny.
© A. H. NAUMOVEC|, V. H. BAR’QXTAR, A. M. SAMOJLENKO TA IN., 2006
1296 ISSN 1027-3190. Ukr. mat. Ωurn., 2006, t. 58, # 9
Naukovyj zdobutok akademika D.HQ.HPetryny naliçu[ ponad 170 naukovyx
prac\, sered qkyx 6 monohrafiçnyx ohlqdiv i 8 monohrafij, ßyroko vidomyx u
sviti. Svog dev’qtu monohrafig vin zaverßyv, ale ne vstyh pobaçyty ]] vyxodu v
svit. Praci vçenoho vidznaçeno DerΩavnog premi[g Ukra]ny v haluzi nauky ta
texniky za 2001 rik, premi[g Prezydi] AN URSR im. M.HM.HKrylova ta premi[g
Prezydi] NAN Ukra]ny im. M.HM.HBoholgbova.
V osobi akademika D.HQ.HPetryny my maly qskravoho predstavnyka ßkoly Bo-
holgbova – Parasgka z matematyçno] fizyky. Vin zbahatyv nauku vydatnymy
rezul\tatamy perßorqdnoho znaçennq v haluzi kvantovo] teori] polq, klasyçno]
i kvantovo] statystyçno] mexanik ta teori] hranyçnyx zadaç v oblastqx zi sklad-
nog strukturog. Sered nyx vsesvitn\o vidoma teorema Boholgbova – Petryny –
Xaceta pro isnuvannq termodynamiçno] hranyci rivnovaΩnyx staniv statystyç-
nyx system, na osnovi qko] naprykinci XX st. bulo rozvyneno suçasnu matema-
tyçnu statystyçnu mexaniku. Klasyçna teorema Petryny pro nemoΩlyvist\ is-
nuvannq nelokal\no] kvantovo] teori] polq z dodatnym spektrom enerhi] impul\-
su vyznaçyla naprqm rozvytku kvantovo] teori] polq na znaçnyj period. Vçenym
sformul\ovano ta doslidΩeno rivnqnnq dlq koefici[ntnyx funkcij matryci
rozsigvannq kvantovo] teori] polq, jomu naleΩat\ klasyçni rezul\taty z dos-
lidΩennq spektriv model\nyx hamil\tonianiv teori] nadprovidnosti j nadplyn-
nosti u vvedenyx nym prostorax translqcijno-invariantnyx funkcij. UHcykli
nedavnix robit vin vidkryv novu vitku spektra hamil\toniana teori] nadprovidnos-
ti, wo stalo velykog nespodivankog dlq doslidnykiv u cij haluzi. VHostanni dni
svoho Ωyttq Dmytro Qkovyç pracgvav nad novog monohrafi[g, v qkij rozvyva-
lysq ci aktual\ni rezul\taty. Z joho robit poçatku 70-x rr. XX st. berut\ vyto-
ky matematyçno] teori] nerivnovaΩnyx statystyçnyx system. U joho pioners\kyx
pracqx u cij oblasti bulo pobudovano teorig lancgΩkiv rivnqn\ Boholgbova
neskinçennyx dynamiçnyx system ta vperße dovedeno isnuvannq termodynamiçno]
hranyci dlq nerivnovaΩnyx staniv. V ostanni roky vin rozv’qzav fundamental\-
nu problemu ob©runtuvannq vyvodu kinetyçnoho rivnqnnq Bol\cmana, qke duΩe
ßyroko vykorystovu[t\sq ostannim çasom ne lyße pry doslidΩenni haziv, plaz-
my, kondensovanyx staniv bahatoçastynkovyx system, ale j dlq opysu riznoma-
nitnyx evolgcijnyx procesiv u suçasnyx texnolohiqx. Joho Ωyttq obirvalos\ u
moment, koly vin buv spovnenyj tvorçymy planamy, novymy ideqmy, intensyvno
pracgvav, z optymizmom dyvlqçys\ u majbutn[.
Dmytro Qkovyç — ne lyße vyznaçnyj uçenyj, ale j pryrodΩenyj pedahoh.
Protqhom trydcqty rokiv vin vykladav u Ky]vs\komu universyteti im. T. Íev-
çenka na fizyçnomu ta mexaniko-matematyçnomu fakul\tetax, pidhotuvav 15
kandydativ ta 7 doktoriv nauk. V osobi Dmytra Qkovyça razom z pedahohiçnymy
zdibnostqmy harmonijno po[dnuvavsq talant doslidnyka j orhanizatora. Vin buv
çlenom specializovanyx uçenyx rad, ekspertom Vywo] atestacijno] komisi] pry
Radi Ministriv SRSR ta çlenom redakcijno] kolehi] naukovoho Ωurnalu „Ukra]n-
s\kyj matematyçnyj Ωurnal”. Uçenyj spivpracgvav z bahat\ma providnymy na-
ukovcqmy riznyx kra]n: Rosi], Itali], Kanady, Avstri], Pol\wi, Irlandi], Nimeç-
çyny, Franci], Bel\hi], SÍA, Qponi], Bolhari], Çexi]. Joho neodnorazovo zapro-
ßuvaly dlq uçasti v roboti miΩnarodnyx naukovyx konferencij i konhresiv.
Ne vsi joho mri] zdijsnylysq. Ale v sercqx uçniv ta koleh Dmytra Qkovyça
naviçno zalyßyt\sq svitla pam’qt\ pro n\oho — talanovytoho vçenoho, vçytelq,
neperesiçnu osobystist\.
A. H. Naumovec\, V. H. Bar’qxtar, A. M. Samojlenko,
G. O. Mytropol\s\kyj, I. O. Lukovs\kyj, G. M. Berezans\kyj,
V. O. Marçenko, L. A. Pastur, {. Q. Xruslov, A. H. Zahorodnij,
M. L. Horbaçuk, V. I. Herasymenko, O. L. Rebenko,
V. I. Skrypnyk, P. V. Malyßev, D. V. Malyßev
|