Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді

Представлено описание трансляционно-инвариантных подпространств в одном весовом пространстве Харди в полуплоскости. Полученный результат содержит как частный случай теорему Берлинга-Лакса для пространства Харди. Обсуждается вопрос об обобщении понятия внутренней функции....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2014
1. Verfasser: Дiльний, В.М.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2014
Schriftenreihe:Український математичний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166079
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді / В.М. Дiльний // Український математичний журнал. — 2014. — Т. 66, № 6. — С. 853–857. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166079
record_format dspace
spelling irk-123456789-1660792020-02-19T01:26:15Z Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді Дiльний, В.М. Короткі повідомлення Представлено описание трансляционно-инвариантных подпространств в одном весовом пространстве Харди в полуплоскости. Полученный результат содержит как частный случай теорему Берлинга-Лакса для пространства Харди. Обсуждается вопрос об обобщении понятия внутренней функции. We consider the description of translation invariant subspaces of a weighted Hardy space in the half plane. The obtained result includes the Beurling–Lax theorem for the Hardy space as a special case. We discuss the problem of generalization of the definition of inner function. 2014 Article Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді / В.М. Дiльний // Український математичний журнал. — 2014. — Т. 66, № 6. — С. 853–857. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166079 517.5 uk Український математичний журнал Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
spellingShingle Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
Дiльний, В.М.
Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді
Український математичний журнал
description Представлено описание трансляционно-инвариантных подпространств в одном весовом пространстве Харди в полуплоскости. Полученный результат содержит как частный случай теорему Берлинга-Лакса для пространства Харди. Обсуждается вопрос об обобщении понятия внутренней функции.
format Article
author Дiльний, В.М.
author_facet Дiльний, В.М.
author_sort Дiльний, В.М.
title Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді
title_short Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді
title_full Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді
title_fullStr Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді
title_full_unstemmed Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді
title_sort про інваріантні підпростори у вагових просторах гарді
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2014
topic_facet Короткі повідомлення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166079
citation_txt Про інваріантні підпростори у вагових просторах Гарді / В.М. Дiльний // Український математичний журнал. — 2014. — Т. 66, № 6. — С. 853–857. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Український математичний журнал
work_keys_str_mv AT dilʹnijvm proínvaríantnípídprostoriuvagovihprostorahgardí
first_indexed 2025-07-14T20:43:14Z
last_indexed 2025-07-14T20:43:14Z
_version_ 1837656494346076160
fulltext УДК 517.5 В. М. Дiльний (Львiв. нац. ун-т iм. I. Франка, Дрогобиц. держ. пед. ун-т iм. I. Франка) ПРО IНВАРIАНТНI ПIДПРОСТОРИ У ВАГОВИХ ПРОСТОРАХ ГАРДI We consider the description of translation invariant subspaces of a weighted Hardy space in the half plane. The obtained result includes the Beurling – Lax theorem for the Hardy space as a special case. We discuss the problem of generalization of the definition of inner function. Представлено описание трансляционно-инвариантных подпространств в одном весовом пространстве Харди в полу- плоскости. Полученный результат содержит как частный случай теорему Берлинга – Лакса для пространства Харди. Обсуждается вопрос об обобщении понятия внутренней функции. 1. Вступ. Нехай Hp(C+), 1 ≤ p < +∞, — простiр Гардi аналiтичних у пiвплощинi C+ = = {z : Rez > 0} функцiй, що задовольняють умову ‖f‖Hp := sup x>0  +∞∫ −∞ ∣∣f(x+ iy) ∣∣pdy  1/p < +∞. Цьому простору присвячено велику кiлькiсть дослiджень. Необхiднi нам властивостi простору Hp(C+) мiстяться, наприклад, у монографiї [1]. Зокрема, кожна функцiя f ∈ Hp(C+) має майже скрiзь на уявнiй осi кутовi граничнi значення f(iy) i f(iy) ∈ Lp(−∞; +∞). Простори Hp(C+), 1 ≤ p < +∞, є банаховими i ‖f‖Hp =  +∞∫ −∞ |f(iy)|pdy  1/p . Окрiм цього (див. [2]), простiрHp(C+) можна визначити i як простiр аналiтичних в C+ функцiй, для яких ‖f‖∗Hp = sup −π 2 <ϕ<π 2  +∞∫ 0 ∣∣f(reiϕ)∣∣pdr  1/p < +∞, причому 2−1/p‖f‖Hp ≤ ‖f‖∗Hp ≤ ‖f‖Hp . Для p = 2 цей результат ранiше встановив М. М. Джрбашян [3]. Для кожної функцiї f ∈ Hp(C+), 1 ≤ p < +∞, iснує сингулярна гранична функцiя hf , що визначена з точнiстю до адитивної сталої та значень у точках неперервностi рiвнiстю hf (t2)− hf (t1) = lim x→0+ t2∫ t1 log ∣∣f(x+ iy) ∣∣dy − t2∫ t1 log ∣∣f(iy)∣∣dy. (1) Функцiя hf є незростаючою i h′f (t) = 0 для майже всiх t ∈ R. Справджується також наступне твердження [1]. c© В. М. ДIЛЬНИЙ, 2014 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2014, т. 66, № 6 853 854 В. М. ДIЛЬНИЙ Лема 1. Якщо f ∈ Hp(C+), 1 ≤ p < +∞ i f 6≡ 0, то має мiсце зображення f(z) = eia0+a1z exp  1 π +∞∫ −∞ tz + i (1 + t2)(t+ iz) log ∣∣f(it)∣∣dt  ·Bf (z) · S∗f (z), де a0 ∈ R, Bf — добуток Бляшке, побудований за послiдовнiстю нулiв функцiї f, a1 = lim x→+∞ log ∣∣f(x)∣∣ x ≤ 0, S∗f (z) = exp  1 π +∞∫ −∞ tz + i (1 + t2)(t+ iz) dh(t)  . Функцiю If (z) := ea1zBf (z)S ∗ f (z) називають внутрiшнiм множником функцiї f ∈ Hp(C+). Вiдомо, що коли f ∈ Hp(C+), то f/If ∈ Hp(C+) i Iff1 ∈ Hp(C+) для кожної функцiї f1 ∈ ∈ Hp(C+). Через SP(G,H) позначатимемо замикання лiнiйної оболонки системи { G(z)eτz : τ ≤ ≤ 0 } в банаховому просторi H. Функцiя G ∈ H називається циклiчною в банаховому просторi H, якщо SP(G,H) = H. П. Лакс [4], модифiкуючи результати А. Бьорлiнга [5], встановив, що функцiя G ∈ H2(C+) є циклiчною в H2(C+) тодi i тiльки тодi, коли IG є константою. Вiн також показав, SP ( G,Hp(C+) ) = IG ·H2(C+). Рiзноманiтнi застосування цих результатiв та їх узагальнення можна знайти в [11 – 13]. Б. Винницький [6] розглянув простiр функцiй Hp σ(C+), σ ≥ 0, 1 ≤ p < +∞, аналiтичних в C+ , для яких ‖f‖p Hp σ := sup −π 2 <ϕ<π 2  +∞∫ 0 ∣∣f(reiϕ)∣∣pe−prσ| sinϕ|dr  < +∞. Функцiї з цього простору мають майже скрiзь на уявнiй осi кутовi граничнi значення f(iy), f(iy)e−σ|y| ∈ Lp(R) i [14] ‖f‖p Hp σ = max ϕ∈{−π2 ;0;π2 }  +∞∫ 0 ∣∣f(reiϕ)∣∣pe−prσ| sinϕ|dr . Цей простiр є банаховим. Функцiя f ∈ Hp σ(C+) має сингулярну граничну функцiю hf , що визначається рiвнiстю (1). При цьому hf є незростаючою, h′(t) = 0 для майже всiх t ∈ R. Нехай log z — така гiлка натурального логарифма в C+, що log 1 = 0. У статтях [7 – 10] показано, що функцiя G ∈ H2 σ(C+) є циклiчною в H2 σ(C+) тодi i тiльки тодi, коли G(z) 6= 0 для кожного z ∈ C+, hG ≡ const i G(z) exp ( 2σ π z log z − cz ) 6∈ H2(C+) для кожного c ∈ R. (2) Метою цiєї статтi є дослiдження SP ( G,H2 σ(C+) ) у випадку, коли умова (2) не виконується. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2014, т. 66, № 6 ПРО IНВАРIАНТНI ПIДПРОСТОРИ У ВАГОВИХ ПРОСТОРАХ ГАРДI 855 2. Основний результат. Теорема 1. Нехай σ > 0, µ(z) = e 2σ π z log ze−cz i функцiя G ∈ H2 σ(C+) є такою, що χ(z) := G(z)µ(z) ∈ H2(C+) (3) для деякого c ∈ R. Тодi SP ( G,H2 σ(C+) ) = 1 µ IχH 2(C+). Доведення. Нехай Q ∈ SP(G,H2 σ ( C+) ) . Тодi знайдеться послiдовнiсть ηn скiнченних лi- нiйних комбiнацiй функцiй системи { eτz : τ ≤ 0 } така, що послiдовнiсть (Gηn) збiгається в H2 σ(C+) до Q. Тодi послiдовнiсть (Gηn) є фундаментальною в H2 σ(C+). Але ∣∣µ(z)∣∣ = = e− 2σ π rϕ sinϕ+ 2σ π x log x−cx, якщо z = x + iy = reiϕ ∈ C+. Тому Gηnµ ∈ H2(C+). Окрiм цього, ∥∥Gηn −Gηm∥∥2H2 σ(C+) ≥ +∞∫ −∞ ∣∣G(iy)ηn(iy)−G(iy)ηm(iy)∣∣2∣∣µ(iy)∣∣2dy ≥ ≥ +∞∫ −∞ ∣∣G(iy)ηn(iy)µ(iy)−G(iy)ηm(iy)µ(iy)∣∣2dy, тому (Gηnµ) є фундаментальною у просторi H2(C+). Оскiльки Iχ(iy) = 1 майже скрiзь i Gηnµ/Iχ ∈ H2(C+), то послiдовнiсть (Gηnµ/Iχ) також є фундаментальною у просторi H2(C+). Нехай Gηnµ/Iχ H2(C+)−−−−−→ ν ∈ H2(C+). Тодi Gηnµ H2(C+)−−−−−→ νIχ. Отже, G(z)ηn(z)e 2σ π z log ze−cz → ν(z)Iχ(z) рiвномiрно на кожному компактi з C+. Тому G(z)ηn(z)→ → ν(z)Iχ(z)e −2σ π z log zecz рiвномiрно на кожному компактi з C+. З iншого боку, G(z)ηn(z) → → Q(z) у просторi H2 σ(C+), тому G(z)ηn(z) → Q(z) рiвномiрно на кожному компактi з C+. Отже, Q(z) = ν(z)Iχ(z)e −2σ π z log zecz = ν(z)Iχ(z)/µ(z) для деякої функцiї ν ∈ H2(C+). Тому якщо Q ∈ SP ( G,H2 σ(C+) ) , то Q ∈ 1 µ IχSP ( G,H2(C+) ) . Нехай теперQ ∈ 1 µ IχH 2(C+). ТодiQ = Iχν/µ для деякої функцiї ν ∈ H2(C+). За теоремою Лакса – Бьорлiнга знайдеться послiдовнiсть ηn скiнченних лiнiйних комбiнацiй функцiй системи{ eτz : τ ≤ 0 } така, що послiдовнiсть (ηnχ) збiгається в H2(C+) до νIχ. Тодi +∞∫ −∞ ∣∣G(iy)ηn(iy)−Q(iy) ∣∣2e−2σ|y|dy = +∞∫ −∞ ∣∣G(iy)ηn(iy)−Q(iy) ∣∣2∣∣µ(iy)∣∣2dy = = +∞∫ −∞ ∣∣G(iy)ηn(iy)µ(iy)−Q(iy)µ(iy) ∣∣2dy = +∞∫ −∞ ∣∣ηn(iy)χ(iy)− ν(iy)Iχ(iy)∣∣2dy → 0, n→∞. Окрiм цього, ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2014, т. 66, № 6 856 В. М. ДIЛЬНИЙ +∞∫ 0 ∣∣G(x)ηn(x)−Q(x) ∣∣2dx = +∞∫ 0 ∣∣∣∣ηn(x)χ(x)µ(x) − ν(x)Iχ(x) µ(x) ∣∣∣∣2 dx = = +∞∫ 0 ∣∣ηn(x)χ(x)− ν(x)Iχ(x)∣∣2 1 µ2(x) dx = = +∞∫ 0 ∣∣ηn(x)χ(x)− ν(x)Iχ(x)∣∣2e− 4σ π x log x+2cxdx ≤ c1 +∞∫ 0 ∣∣ηn(x)χ(x)− ν(x)Iχ(x)∣∣2dx для деякої сталої c1. Оскiльки +∞∫ 0 ∣∣ηn(x)χ(x)− ν(x)Iχ(x)∣∣2dx→ 0, n→ +∞, то +∞∫ 0 ∣∣G(x)ηn(x)−Q(x) ∣∣2dx→ 0, n→ +∞. Окрiм цього, ∥∥Gηn −Q∥∥2H2 σ(C+) = max  +∞∫ 0 ∣∣G(iy)ηn(iy)−Q(iy) ∣∣2e−2σ|y|dy ; 0∫ −∞ ∣∣G(iy)ηn(iy)−Q(iy) ∣∣2e−2σ|y|dy; +∞∫ 0 ∣∣G(x)ηn(x)−Q(x) ∣∣2dx . Тому Gηn H2 σ(C+)−−−−−→ Q, якщо n→∞. Отже, Q ∈ SP ( G,H2 σ(C+) ) . Теорему доведено. Теорема 2. Нехай σ > 0, µ(z) = e 2σ π z log z−cz i функцiя G ∈ H2 σ(C+) є такою, що викону- ється умова (3) для деякого c ∈ R. Тодi SP (G;H2 σ ( C+) ) = 1 µ̃ Iχ̃H 2(C+), (4) де c̃ = lim x→+∞  ln |G(x)|+ 2σ π x log x x , χ̃(z) := G(z)µ̃(z), µ̃(z) = e 2σ π z log z−c̃z. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2014, т. 66, № 6 ПРО IНВАРIАНТНI ПIДПРОСТОРИ У ВАГОВИХ ПРОСТОРАХ ГАРДI 857 Доведення. Оскiльки χ(z) = G(z)µ(z) ∈ H2(C+), то limx→+∞ ln |G(x)|+ 2σ π x log x− cx x ≤ ≤ 0. Тому c̃ ≤ c. Окрiм цього, функцiя χ̃(z) := G(z)µ̃(z) належить до H2(C+), бо χ̃(z) := := G(z)µ̃(z) = G(z)µ(z) µ̃(z) µ(z) = G(z)µ(z)e(c−c̃)z = χ(z)e(c−c̃)z i c − c̃ ≤ 0, до того ж Iχ̃(z) = Iχ(z)e (c−c̃)z i 1 µ̃(z) Iχ̃(z) = 1 e 2σ π z log z−c̃z Iχ(z)e (c−c̃)z = 1 e 2σ π z log z−cz Iχ(z) = 1 µ(z) Iχ(z). Тому виконується (4). Зауваження 1. Оскiльки ∣∣µ(z)∣∣ = e− 2σ π rϕ sinϕ+ 2σ π x log x−cx, то з умови G(z)µ(z) ∈ H2(C+) випливає, що G ∈ H2 σ(C+). Зауваження 2. Якщо виконуються умови теореми 2, то функцiю I∗G = 1 µ̃ Iχ̃ природно назвати внутрiшнiм множником функцiї G ∈ H2 σ(C+). 1. Кусис П. Введение в теорию пространств Hp. – М.: Наука, 1984. – 368 с. 2. Седлецкий А. М. Эквивалентное определение пространств Hp в полуплоскости и некоторые приложения // Мат. сб. – 1975. – 96, № 1. – С. 75 – 82. 3. Джрбашян М. М. Интегральные преобразования и представления функций в комплексной области. – М.: Наука, 1966. – 672 с. 4. Lax P. Translation invariant subspaces // Acta math. – 1959. – 101. – P. 163 – 178. 5. Beurling A. On two problems concerning linear transformations in Hilbert space // Acta Math. – 1949. – 81, № 1. – P. 239 – 255. 6. Винницкий Б. В. О нулях функций, аналитических в полуплоскости, и полноте систем экспонент // Укр. мат. журн. – 1994. – 46, № 5. – С. 484 – 500. 7. Vinnitskii B., Dil’nyi V. On extension of Beurling – Lax theorem // Math. Notes. – 2006. – 79. – P. 362 – 368. 8. Дiльний В. М. Про еквiвалентнiсть деяких умов для вагових просторiв Гардi // Укр. мат. журн. – 2006. – 58, № 9. – С. 1257 – 1263. 9. Дiльний В. М. Про iснування розв’язкiв одного рiвняння типу згортки // Доп. НАН України. – 2008. – 11. – С. 7 – 10. 10. Dilnyi V. On cyclic functions in weighted hardy spaces // Журн. мат. фiзики, аналiзу, геометрiї. – 2011. – 7. – С. 19 – 33. 11. Nikolski N. K. Operatos, functions and systems: an easy reading. – Amer. Math. Soc., 2002. – Vol. 1, 2. 12. Амосов Г. Г., Баранов А. Д., Капустин В. В. О применении модельных пространств для построения коцикли- ческих возмущений полугруппы сдвигов на полупрямой // Уфим. мат. журн. – 2012. – 4, № 1. – С. 17 – 28. 13. Амосов Г. Г., Баранов А. Д., Капустин В. В. О возмущениях изометрической полугруппы сдвигов на полупря- мой // Алгебра и анализ. – 2010. – 22, № 4. – С. 1 – 20. 14. Джрбашян М. М., Мартиросян В. М. Теоремы типа Винера – Пели и Мюнца – Саса // Изв. АН СССР. Сер. мат. – 1974. – 41. – С. 868 – 894. Одержано 28.01.13, пiсля доопрацювання — 11.01.14 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2014, т. 66, № 6