Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи

Рассматривается полугруппа FP+fin(Sfin(N)) — финитарная фактор-степень финитарной симметрической группы счетного порядка. Доказано, что все автоморфизмы FP+fin(Sfin(N)) индуцируются подстановками из Sfin(N)....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
1. Verfasser: Гудзенко, С.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2010
Schriftenreihe:Український математичний журнал
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166186
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи / С.В. Гудзенко // Український математичний журнал. — 2010. — Т. 62, № 7. — С. 997–1001. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-166186
record_format dspace
spelling irk-123456789-1661862020-02-19T01:25:49Z Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи Гудзенко, С.В. Короткі повідомлення Рассматривается полугруппа FP+fin(Sfin(N)) — финитарная фактор-степень финитарной симметрической группы счетного порядка. Доказано, что все автоморфизмы FP+fin(Sfin(N)) индуцируются подстановками из Sfin(N). We consider a semigroup FP+fin(Sfin(N)) defined as a finitary factor power of a finitary symmetric group of countable order. It is proved that all automorphisms of FP+fin(Sfin(N)) are induced by permutations from S(N). 2010 Article Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи / С.В. Гудзенко // Український математичний журнал. — 2010. — Т. 62, № 7. — С. 997–1001. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1027-3190 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166186 512.5 uk Український математичний журнал Інститут математики НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
spellingShingle Короткі повідомлення
Короткі повідомлення
Гудзенко, С.В.
Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
Український математичний журнал
description Рассматривается полугруппа FP+fin(Sfin(N)) — финитарная фактор-степень финитарной симметрической группы счетного порядка. Доказано, что все автоморфизмы FP+fin(Sfin(N)) индуцируются подстановками из Sfin(N).
format Article
author Гудзенко, С.В.
author_facet Гудзенко, С.В.
author_sort Гудзенко, С.В.
title Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
title_short Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
title_full Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
title_fullStr Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
title_full_unstemmed Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
title_sort автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи
publisher Інститут математики НАН України
publishDate 2010
topic_facet Короткі повідомлення
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166186
citation_txt Автоморфізми фінітарного фактор-степеня нескінченної симетричної групи / С.В. Гудзенко // Український математичний журнал. — 2010. — Т. 62, № 7. — С. 997–1001. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
series Український математичний журнал
work_keys_str_mv AT gudzenkosv avtomorfízmifínítarnogofaktorstepenâneskínčennoísimetričnoígrupi
first_indexed 2025-07-14T20:56:46Z
last_indexed 2025-07-14T20:56:46Z
_version_ 1837657342091460608
fulltext К О Р О Т К I П О В I Д О М Л Е Н Н Я УДК 512.5 С. В. Гудзенко (Київ) АВТОМОРФIЗМИ ФIНIТАРНОГО ФАКТОР-СТЕПЕНЯ НЕСКIНЧЕННОЇ СИМЕТРИЧНОЇ ГРУПИ We consider the semigroup FP+ fin(Sfin(N)) which is a finitary factor power of the finitary symmetric group of the denumerable order. We prove that all the automorphisms of FP+ fin(Sfin(N)) are induced by permutations from S(N). Рассматривается полугруппа FP+ fin(Sfin(N)) — финитарная фактор-степень финитарной симметриче- ской группы счетного порядка. Доказано, что все автоморфизмы FP+ fin(Sfin(N)) индуцируются под- становками из S(N). 1. Вступ. Пiд фiнiтарною симетричною групою Sfin(N) на множинi N натуральних чисел розумiємо пiдгрупу Sfin(N) = {π ∈ SN : | {i : π(i) 6= i} <∞} симетричної групи S(N). Поняття фiнiтарного фактор-степеня FP+ fin (Sfin(N)) цiєї групи було введено у роботi [1]. У загальному випадку фактор-степiнь напiвгрупи перетворень (S,M) (див. [2]) визначається як фактор-напiвгрупа P (S) / ∼M , де P (S) — глобальна наднапiвгрупа напiвгрупи S, i для будь-яких A,B ∈ P (S) A ∼M B ⇔ ∀m ∈M (A(m) = B(m)) . Iнодi зручно використовувати задання елементiв FP (S) за допомогою пред- ставникiв вiдповiдних класiв конгруенцiї ∼M . Серед конгруентних елементiв iз P (S), упорядкованих за включенням, є найбiльший. В якостi канонiчного представ- ника класу конгруентностi A ∈ FP (S) виберемо його найбiльшого представника. Це дає можливiсть використовувати для елементiв фактор-степеня FP (S) такi ха- рактеристики множин, як включення, потужнiсть та iншi. Покладемо FPfin(S) = { A ∈ FP (S) : iснує така скiнченна пiдмножина {σ1, . . . , σk} ⊂ S, що A = {σ1, . . . , σk} } . Оскiльки у напiвгрупi FPfin(Sfin(N)) нуль {∅} є приєднаним, розглянемо на- пiвгрупу FP+ fin(Sfin(N)) = FPfin(Sfin(N)) \ {∅}, яку далi будемо позначати коротко FP+. Легко бачити, що напiвгрупа FP+ є перiодичною. c© С. В. ГУДЗЕНКО, 2010 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2010, т. 62, № 7 997 998 С. В. ГУДЗЕНКО Зауважимо, що група Sfin(N) природно вкладається в FP+ таким чином: кож- нiй пiдстановцi π ∈ Sfin(N) спiвставимо узагальнену пiдстановку A ∈ FP+ таку, що A(i) = {π(i)}. Тому вважатимемо, що Sfin(N) ⊂ FP+. Для зручностi, щоб пiдкреслити належнiсть елемента FP+ до Sfin(N), iнодi будемо позначати його маленькою лiтерою, тодi як елементи FP+ зазвичай позначатимемо великими. Sfin(N) є максимальною пiдгрупою FP+, яка складається з усiх оборотних еле- ментiв. Також Sfin(N) можна визначити як пiднапiвгрупу FP+, яка складається з елементiв потужностi 1. Крiм того, для кожного n ∈ N Sn природно вкладається в Sfin(N), i можна вважати, що Sn ⊂ Sfin(N), зокрема FP+(Sn) ⊂ FP+. Кожнiй узагальненiй пiдстановцi A ∈ FP+ спiвставимо орграф на множинi N таким чином. З вершини i у вершину j iснує стрiлка тодi i тiльки тодi, коли j ∈ A(i). Зауважимо, що такий орграф має наступну властивiсть: якщо стрiлка виходить з вершини, напiвстепiнь виходу якої бiльший за одиницю, то ця стрiлка входить у вершину, напiвстепiнь входу якої бiльший за одиницю, i навпаки. Основним результатом роботи є теорема, в якiй стверджується, що всi автомор- фiзми напiвгрупи FP+ iндукуються пiдстановками з S(N). 2. Нерозкладнi узагальненi пiдстановки. Означення 1. Назвемо узагальнену пiдстановку A ∈ FP+ нерозкладною, якщо з рiвностi A = A1A2 випливає, що для кожного i ∈ {1, 2} Ai або належить до Sfin(N), або отримується з A множенням на елементи з Sfin(N). Розглянемо деякi A ∈ FP+, a1, a2 ∈ Sfin(N). Очевидно, що A є нерозкладною тодi i тiльки тодi, коли a1Aa2 — нерозкладна. Лема 1. Всi елементи FP+ потужностi 2 є нерозкладними. Доведення. Нехай A ∈ FP+ i |A| = 2. Розглянемо будь-який розклад A = = A1A2.Вiзьмемо деякi a1 ∈ A1, a2 ∈ A2.ПозначимоA′ = a−1 1 Aa−1 2 , A′1 = a−1 1 A1, A′2 = A2a −1 2 . Тодi A′ = A′1A ′ 2 i e ∈ A′1, e ∈ A′2, де e — тотожна пiдстановка. Звiдси випливає, щоA′1 ⊆ A′, A′2 ⊆ A′.ОскiлькиA, а вiдповiдно iA′, є двоелементною, то для кожного i A′i ∈ Sfin(N) або A′i = A′. Вiдповiдно A′i ∈ Sfin(N) або Ai = Aa−1 2 , якщо i = 1; Ai = a−1 1 A, якщо i = 2. Лему доведено. Приклад 1. Якщо n ≥ 2, то узагальнена пiдстановка A = {e, (1, 2, . . . , n)}, де e — тотожна пiдстановка, є нерозкладною. Доведення. Розглянемо будь-яку a ∈ A. Очевидно, що a(i) = i для всiх i > n. Припустимо, що iснує таке i ≤ n, що a(i) 6= i. Позначимо знаком ⊕ операцiю над цiлими числами, яка визначається таким чином: x ⊕ y = [(x+ y − 1) mod n] + 1. Оскiльки A(i) = {i, i⊕ 1} , то a(i) = i ⊕ 1. A(i ⊕ 1) = {i⊕ 1, i⊕ 2} . Оскiльки a(i⊕ 1) 6= a(i) = i⊕ 1, то a(i⊕ 1) = i⊕ 2. Продовжуючи таким чином, отримуємо, що a = (1, 2, . . . , n). ТомуA = {e, (1, 2, . . . , n)} , i |A| = 2, отже,A є нерозкладною. Приклад 2. Узагальнена пiдстановка A = {e, (1, 2)(3, 4)} є розкладною. Доведення. A = A1A2, де A1 = {e, (1, 2)}, A2 = {e, (3, 4)}. A1, A2, очевидно, не є елементами Sfin(N). Крiм того, оскiльки |A1| < |A|, |A2| < |A|, то A1, A2 не можна подати у виглядi добутку, одним iз множникiв якого є A. Лема 2. Якщо орграф ΓA, що вiдповiдає узагальненiй пiдстановцi A ∈ FP+, мiстить бiльше нiж одну компоненту зв’язностi, кожна з яких мiстить верши- ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2010, т. 62, № 7 АВТОМОРФIЗМИ ФIНIТАРНОГО ФАКТОР-СТЕПЕНЯ НЕСКIНЧЕННОЇ СИМЕТРИЧНОЇ . . . 999 ну, напiвстепiнь входу або виходу якої бiльший за одиницю, то A є розкладним елементом. Доведення. Нехай A ∈ FP+ — узагальнена пiдстановка, яка мiстить бiльше однiєї компоненти зв’язностi, що мiстить вершину, напiвстепенi входу або виходу якої бiльшi за одиницю. Розглянемо N ⊆ N — одну з таких компонент. Позначимо M = N \ N. Оскiльки за умовою N — не єдина така зв’язна компонента, то |M | 6= ∅ i M мiстить вершину, напiвстепiнь входу або виходу якої бiльший за одиницю. Узагальнена пiдстановка A iндукує узагальненi пiдстановки A|N i A|M , що дiють вiдповiдно наN iM. Оскiльки доN входить вершина напiвстепеня входу або виходу, бiльшого за одиницю, то A|N мiстить не менше двох пiдстановок. Аналогiчно i A|M мiстить не менше двох пiдстановок. Отже, ми можемо визначити узагальненi пiдстановки A1, A2 таким чином: A1(i) = {i}, якщо i /∈ N, A1(i) = A(i), якщо i ∈ N ; A2(i) = {i}, якщо i /∈ M, A2(i) = A(i), якщо i ∈ M. За побудовою цi узагальненi пiдстановки не належать до Sfin(N) i не iснує таких a, b ∈ Sfin(N), що A1 = aAb або A2 = aAb. Очевидно, A = A1A2. Отже, A є розкладною. Лему доведено. 3. Iдемпотенти, породженi нерозкладними узагальненими пiдстановками. Розглянемо деяку нерозкладну узагальнену пiдстановку A. Оскiльки |A| < ∞, то циклiчна напiвгрупа 〈A〉, за теоремою Фробенiуса (див. [3]), мiстить єдиний iдемпотент. Позначимо його EA. З леми 2 випливає, що орграф ΓA, який вiдповiдає узагальненiй пiдстановцiA, має не бiльше однiєї компоненти зв’язностi, що мiстить вершини з напiвстепенем входу або виходу, бiльшим за одиницю. Тому орграф ΓEA мiстить не бiльше однiєї неодноелементної зв’язної компоненти. Ця компонента, якщо вона iснує, є повним графом на множинi своїх вершин. Позначимо через I = {i1, i2, . . . , in} множину вершин цiєї компоненти. Якщо ж такої компоненти не iснує, тобто EA = e, вiзьмемо I = {1} . Позначимо через b будь-яку пiдстановку, таку, що b(I) = {1, 2, . . . , n} . Нехай C = bEAb −1, HC — максимальна пiднапiвгрупа з нулем C. Очевидно, що HC = FP+(Sn), а тому максимальна пiднапiвгрупа HEA з нулем EA iзоморфна FP+(Sn). З прикладу 1 випливає, що для будь-якого натурального n iснує iдемпотент En, породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою, такий, що максимальна пiднапiвгрупа, для якої EA є нулем, iзоморфна Sn. Кожен iдемпотент B можна розкласти в добуток iдемпотентiв, якi породженi нерозкладними узагальненими пiдстановками. Для цього, наприклад, можна кожнiй нетривiальнiй компонентi зв’язностi B зiставити множник — iдемпотент, для якого ця компонента зв’язностi буде єдиною нетривiальною. Означення 2. Для будь-якого i ∈ N назвемо кущем Cl(i) множину всiх тих iдемпотентiв, породжених нерозкладними узагальненими пiдстановками, всi ком- поненти зв’язностi яких, що не мiстять вершину i, є тривiальними. Розглянемо деяку узагальнену пiдстановку A i деякий iдемпотент B. Для того щоб iдемпотент B при множеннi на A не змiнювався, очевидно, необхiдно i до- статньо, щоб кожна компонента зв’язностi орграфа, що вiдповiдає A, мiстилася в деякiй компонентi зв’язностi орграфа, що вiдповiдає B. Зокрема, серед усiх таких iдемпотентiв iснує мiнiмальний, i компоненти зв’язностi його орграфа збiгаються з ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2010, т. 62, № 7 1000 С. В. ГУДЗЕНКО компонентами зв’язностi орграфа, що вiдповiдає A. При цьому кожна компонента зв’язностi iдемпотента є повним орграфом. Таким же чином можна побудувати мiнiмальний iдемпотент, що не змiнюється при множеннi на кожну з узагальнених пiдстановок деякої множини {Ai}i∈I . Для цього будується орграф, що є об’єднанням всiх орграфiв цiєї множини, i розгляда- ються компоненти зв’язностi цього орграфа. Лема 3. Нехай A1, A2 ∈ FP+ — iдемпотенти, породженi нерозкладними узагальненими пiдстановками, B — мiнiмальний iдемпотент, такий, що AiB = = BAi = B для i = 1, 2. Тодi B породжується нерозкладною узагальненою пiд- становкою тодi i тiльки тодi, коли iснує кущ, до якого належать A1 i A2. Доведення. Якщо A1 = e або A2 = e, то доведення леми є очевидним. Припустимо, що A1 6= e,A2 6= e. Якщо A1 i A2 належать до одного куща Cl(j), то нетривiальнi зв’язнi компоненти орграфiв, що вiдповiдають цим узагальненим пiдстановкам, мають спiльну точку. Тому орграф, що вiдповiдає B, має одну не- тривiальну зв’язну компоненту — об’єднання вiдповiдних компонент A1 i A2. Як показано в прикладi 1, такий iдемпотент можна породити нерозкладною узагаль- неною пiдстановкою. Якщо не iснує куща, до якого б належали одночасно A1 i A2, то B, очевидно, має двi нетривiальнi зв’язнi компоненти — це будуть вiдповiднi зв’язнi компоненти iдемпотентiв A1 i A2. З леми 2 випливає, що такий iдемпотент не може бути породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою. Лему доведено. 4. Автоморфiзми FP+. Теорема. Aut (FP+) = { ϕ : x 7→ τxτ−1, τ ∈ SN } . Доведення. Розглянемо деякий автоморфiзм ϕ напiвгрупи FP+. Очевидно, що ϕ переводить iдемпотент у iдемпотент, а iдемпотент, породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою, — в iдемпотент, породжений нерозкладною узагаль- неною пiдстановкою. Розглянемо нерозкладнi елементи A1 i A2 з PF+. За лемою 3 EA1 i EA2 нале- жать до одного куща тодi i тiльки тодi, коли мiнiмальний iдемпотент B, який не змiнюється при множеннi на EA1 i EA2 , породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою. У свою чергу iдемпотенти ϕ(EA1 ) та ϕ(EA2 ) належать до одного куща тодi i лише тодi, коли мiнiмальний iдемпотент C, який не змiнюється при множеннi на ϕ(EA1 ) та ϕ(EA2 ), породжений нерозкладною узагальненою пiдста- новкою. Очевидно, що C = ϕ(B), а тому те, що B породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою, рiвносильно тому, що C породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою. Отже, ϕ також переводить кущ у кущ i дiє на множинi кущiв бiєктивно. Оскiльки кожному кущу однозначно вiдповiдає певна точка з N, то автоморфiзм ϕ iндукує деяку пiдстановку τ ∈ SN : τ(i) = j ⇔ ϕ(Cl(i)) = Cl(j). Розглянемо автоморфiзм ϕτ : x 7→ τxτ−1. За побудовою ϕτ автоморфiзм ψ = ϕϕ−1 τ дiє на множинi кущiв тотожно. Оскiльки кожен iдемпотент, породжений нерозкладною узагальненою пiдстановкою, повнiстю визначається множиною кущiв, до яких вiн належить, то i на множинi таких iдемпотентiв ψ дiє тотожно. А оскiльки кожен iдемпотент розкладається в добуток таких iдемпотентiв, то ψ дiє тотожно на мно- жинi всiх iдемпотентiв. ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2010, т. 62, № 7 АВТОМОРФIЗМИ ФIНIТАРНОГО ФАКТОР-СТЕПЕНЯ НЕСКIНЧЕННОЇ СИМЕТРИЧНОЇ . . . 1001 Покажемо, що ψ(A) = A для всiх A ∈ FP+. За побудовою FP+ знайдеть- ся таке m, що A ∈ FP+(Sm). Як було показано, FP+(Sm) є пiднапiвгрупою FP+ з нулем — iдемпотентом, породженим деякою нерозкладною узагальненою пiдстановкою. Тому ψ(FP+(Sm)) = FP+(Sm), а ψ|FP+(Sm) є автоморфiзмом FP+(Sm). У роботi [4] показано, що всi автоморфiзми FP+(Sm) є внутрiшними, тому ψ : x 7→ πxπ−1 для деякого π ∈ Sm. Але єдиний автоморфiзм такого вигляду, який дiє тотожно на множинi iдемпотентiв, є тотожним. Тому ψ = ϕϕ−1 τ — тотожний i ϕ = ϕτ , що й доводить теорему. 1. Гудзенко С. В. Вiдношення Грiна на фактор-степенях симетричної групи // Вiсн. Київ. ун-ту. Сер. фiз.-мат. науки. – 2004. – № 2. – С. 24 – 44. 2. Ганюшкин А. Г., Мазорчук В. С. Фактор-степени и индуцированные действия полугрупп преобра- зований // Третья междунар. конф. по алгебре: Сб. тез. – Красноярск, 1993. – С. 83 – 84. 3. Клиффорд А., Престон Г. Алгебраическая теория полугрупп. — М.: Мир, 1972. – Т. 1. – 36 с. 4. Mazorchuk V. All Automorphisms of FP+(Sn) are inner // Semigroup Forum. – 2000. – 60. – P. 486 – 490. Одержано 19.01.10 ISSN 1027-3190. Укр. мат. журн., 2010, т. 62, № 7