Інтертекстуальність як вияв поетики модернізму в доробку Ірини Жиленко

У статті розглянуто особливості інтертекстуальної взаємодії текстів Ірини Жиленко з доробком класиків української (Т. Шевченко, Леся Українка, Г. Сковорода та ін.) і світової літератури (Дж. Джойс, Ван Вей, Рільке, Б. Брехт та ін.), а також фольклорними творами. Відлуння образів, стилів, мотивів,...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Сардарян, К.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2018
Назва видання:Слово і Час
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166418
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Інтертекстуальність як вияв поетики модернізму в доробку Ірини Жиленко / К. Сардарян // Слово і Час. — 2018. — № 7. — С. 41-48. — Бібліогр.: 11 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті розглянуто особливості інтертекстуальної взаємодії текстів Ірини Жиленко з доробком класиків української (Т. Шевченко, Леся Українка, Г. Сковорода та ін.) і світової літератури (Дж. Джойс, Ван Вей, Рільке, Б. Брехт та ін.), а також фольклорними творами. Відлуння образів, стилів, мотивів, залучення цитат, форма сюжетних запозичень пояснюється особливостями поетичного самовираження мисткині, що продиктовано вподобаннями Ірини Жиленко, обізнаністю на світовій та вітчизняній літературах, фольклорі. Основні форми “чужого” слова в її творчості – цитати, а найчастіше – ремінісценції й алюзії із творів попередників, які при введенні в текст відсилають до відомого зразка, насичують твір додатковим смислом, демонструють шляхи наслідування ідеї, спадкоємності в засобах творення художньої моделі світу. Подальші дослідження покликані з'ясувати особливості інтертекстуальних паралелей у доробку Ірини Жиленко, їх ідентифікацію та інтерпретацію.