“На останній зупинці” (Безсмертя Автора)
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2018
|
| Series: | Слово і Час |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166430 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | “На останній зупинці” (Безсмертя Автора) / А. Ткаченко // Слово і Час. — 2018. — № 7. — С. 125-126. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-166430 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| fulltext |
125Слово і Час. 2018 • №7
на “сонце моє оранжеве, яке щомиті відкриває
для себе якийсь хлопчисько, щоб стати навіки
соняшником”.
Цей поет, як ніхто інший, міг говорити про Україну,
вкарбовуючи в нашу пам’ять безсмертні образи
“калини – аристократки з репаним корінням”, свого
рідного села Теліжинці, земляків баби Корупчихи та
діда Зінька, які стали втіленням народного ідеалу
українця.
А сьогодні ми з болем дізналися про те, що митець
відійшов у вічність. Змиритися із цим неможливо,
хоч усвідомити потрібно. А ще визнати те, що
великий майстер слова був новатором у багатьох
творчих іпостасях – як поет і кінодраматург,
публіцист і громадський діяч. А ще – моральним
авторитетом своєї епохи, яка стала фундаментом
для побудови незалежної держави, людиною
енциклопедичних знань, широкої й доброї душі зі
вродженим почуттям гумору. Справжній українець,
який прагнув гідно представити свою країну у світі.
Мудрий громадський і політичний діяч, який на
перше місце ставив духовні пріоритети розвитку своєї Батьківщини. Таким у світлій і
вдячній пам’яті викладачів і студентів Дніпровського національного університету імені
Олеся Гончара залишиться Іван Драч. Не тільки в минулому часі, а й у майбутньому…
Від імені студентів і викладачів
ректор
Дніпровського національного університету
імені Олеся Гончара,
член-кореспондент НАН України
Микола Поляков
“НА ОСТАННІЙ ЗУПИНЦІ”
(БЕЗСМЕРТЯ АВТОРА)
Це один із віршів збірки “Теліжинці” (1985), де Поет іще напередодні Чорнобиля
тривожно вдивлявся в поступ цивілізації: “В Теліжинцях / Ходять тролейбуси / І
скоро / Пустять метро – / Так мені снилось <…> / Метром тим / Дістатись можна
/ До першого поцілунку / До торби з колосками / До трощі над Роською / До рос
дитинства / Тяжко вертатись / З глибин кам’яних / На денне світло / Лишень
лячно мені / Їхати коло цвинтаря / На останній зупинці / Батько там дивиться /
Незмигно так дивиться / Очима совісті”.
А у вірші, що дав назву збірці, знайшов продовження й ніж-у-сонячний мотив
тривоги – “Від сивої печалі Козерога / В глевке болото рідного села”:
Пилюга твоїх доріг рядняних –
Золотий пісок на всі слова.
Ви зріднили родом, ви зрідняли
Все, що світ бляшаний розривав.
…………………………………..
Мої вічні ще й стосвічні липи –
Мої бджоли ваші груди ссуть.
Є до кого в світі притулитись
І молитись, впавши небом в суть…
Слово і Час. 2018 • №7126
Двадцять років по тому – роздуми про наступність:
В розторганому світі молодому
Без нас поділять і добро, і зло…
А ми підем – туди, в Ніщо – додому,
Аби лиш тут Щось билось, Щось було.
(“Ніщо і Щось”, 1994)
“Душа живе своїм законом”. І не ліричний герой, а таки ж Автор уже прямим
текстом розжовує тим своїм фанам і профанам, які, крім раннього Драча, іншого
не хотіли знати:
Тактика Джордано Бруно?
Стратегія Галілео Галілея?
Сервус, моя сива фортуно,
Де ж це поводився зле я?
Що не згорів? Марафоном горіти
Треба було, але поволі,
Щоб фантазії дереворити
Всіх вражали на видноколі.
Де наступав я, де лячно здавався –
Повергли мене супостати.
Їх приспав я, похилим здавався,
Щоб позавтра горою постати.
Щось робив я, що тільки умів,
А вмію скажено робити.
Вирізнили мене з-поміж умів,
Тим, що вбили сина бандити.
За нього киплю. За нього живу,
Ніяк не вмію я животіти,
Шторми витримую на плаву,
На березі внуки – синові діти…
(2013)
На останній зупинці дефініція “ліричний герой” зайва. А смерть автора – то таки
смерть Автора. І його безсмертя:
Поховайте мене в Теліжинцях,
Де так пахне безсмертям трава,
Де ліси, мов списи, гороїжаться
І де Роська, мій Стікс, проплива.
Поховайте мене в Теліжинцях –
Не люблю я пихатих столиць.
У Теліжинцях сонечко ніжиться
В сяйві юних дівочих лиць.
У Теліжинцях світ мені тулиться,
Смак води і дотепність дядьків.
Кожна пташка, кожнісінька вулиця
Мене прагне вже сто віків.
Мчать ракети, теліги теліжаться.
Пропаде все у землю сиру.
Поховайте мене в Теліжинцях –
Там ніколи я не помру…
9.09.1996
Анатолій Ткаченко
|
| spelling |
irk-123456789-1664302020-02-20T01:27:10Z “На останній зупинці” (Безсмертя Автора) Ткаченко, А. Некролог 2018 Article “На останній зупинці” (Безсмертя Автора) / А. Ткаченко // Слово і Час. — 2018. — № 7. — С. 125-126. — укp. 0236-1477 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166430 uk Слово і Час Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Некролог Некролог |
| spellingShingle |
Некролог Некролог Ткаченко, А. “На останній зупинці” (Безсмертя Автора) Слово і Час |
| format |
Article |
| author |
Ткаченко, А. |
| author_facet |
Ткаченко, А. |
| author_sort |
Ткаченко, А. |
| title |
“На останній зупинці” (Безсмертя Автора) |
| title_short |
“На останній зупинці” (Безсмертя Автора) |
| title_full |
“На останній зупинці” (Безсмертя Автора) |
| title_fullStr |
“На останній зупинці” (Безсмертя Автора) |
| title_full_unstemmed |
“На останній зупинці” (Безсмертя Автора) |
| title_sort |
“на останній зупинці” (безсмертя автора) |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Некролог |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166430 |
| citation_txt |
“На останній зупинці” (Безсмертя Автора) / А. Ткаченко // Слово і Час. — 2018. — № 7. — С. 125-126. — укp. |
| series |
Слово і Час |
| work_keys_str_mv |
AT tkačenkoa naostanníjzupincíbezsmertâavtora |
| first_indexed |
2025-07-14T21:37:02Z |
| last_indexed |
2025-07-14T21:37:02Z |
| _version_ |
1837659885597097984 |