Промислові екосистеми і технологічний розвиток

У статті запропоновано розглядати промислові екосистеми в контексті технологічного розвитку. Дослідження в цій сфері потребують застосування еволюційної економічної методології, яка використовує інструментарій еволюційної біології, зокрема поняття екосистеми. У рамках даної методології пропонуються...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Солдак, М.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Аналітичні огляди
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166442
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Промислові екосистеми і технологічний розвиток / М.О. Солдак // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 75–91. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166442
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1664422020-02-20T01:26:08Z Промислові екосистеми і технологічний розвиток Солдак, М.О. Аналітичні огляди У статті запропоновано розглядати промислові екосистеми в контексті технологічного розвитку. Дослідження в цій сфері потребують застосування еволюційної економічної методології, яка використовує інструментарій еволюційної біології, зокрема поняття екосистеми. У рамках даної методології пропонуються нові підходи до вирішення економічних проблем, які не в змозі вирішити традиційний економічний мейнстрим, акцентований на егоїстичну раціональну поведінку економічних суб'єктів й аналіз рівноважних станів. Разом з тим вона все ще залишається дискусійною, фрагментарною та потребує подальшого розвитку.Досліджено поняття екосистеми в біології та економіці, надано загальну характеристику останніх з позицій еволюційної методології економічних досліджень як стійкої мережі взаємопов’язаних підприємств, заснованої на відповідних виробничих технологіях. При цьому різним рівням технологічного розвитку відповідають різні за ступенем розвитку промислові екосистеми, між яким існують технологічні розриви. Обґрунтовано, що домінуючі технології та відповідні інститути змінюються під впливом географічних, історичних та генно-культурних чинників, які визначають здатність до виживання, довголіття і репродуктивний потенціал екосистем. Встановлено, що, як і в біології, екосистеми у промисловості можуть бути різного рівня: локальні екосистеми, розташовані в одному місті, районі чи області; регіональні екосистеми, що охоплюють простір окремих регіонів; національні екосистеми, тобто системи в масштабах держав, які мають суверенітет, національні інститути та культуру; наднаціональні екосистеми, які об'єднують взаємопов'язані та взаємодіючі підприємства й інститути суміжних країн або навіть континентів.Для характеристики промислових екосистем національного рівня досліджено показники економічного, промислового та інноваційного розвитку в розрізі груп відносно однорідних в економічному відношенні країн. Встановлено, що в групі країн західної традиції США поки що випереджають європейців: інноваційна та організаційна культура американських корпорацій вище, ніж у європейських конкурентів. У сучасні лідери за обраними показниками поступово виходять також представники країн конфуціанської та індуїстської культур, рутини багатьох підприємств яких вже пройшли природний відбір і дозволяють генерувати економічно значущі знання, що сприяють їх виживанню таподальшому успішному розвитку. На відміну від економічних екосистем провідних промислових країн, промисловій екосистемі України не вдалося зберегти й унаслідувати організаційні рутини та культурний капітал, на яких базуються високі промислові технології, що збільшує технологічні розриви між вітчизняною індустрією та індустрією розвинутих країн.З метою прискорення розвитку промислової екосистеми України та подолання його негативних тенденцій запропоновано внесення відповідних коректив до проєкту Стратегії інноваційного розвитку України щодо створення груп високого рівня за ключовими технологіями; визначення та періодичного оновлення національного переліку ключових технологій; підвищення рівня фінансування НДДКР; стимулювання приватного фінансування НДДКР. В статье предложено рассматривать промышленные экосистемы в контексте технологического развития. Исследования в этой сфере требуют применения эволюционной экономической методологии, которая использует инструментарий эволюционной биологии, в частности понятие экосистемы. В рамках данной методологии предлагаются новые подходы к решению экономических проблем, которые не в состоянии решить традиционный экономический мейнстрим, акцентированный на эгоистическое рациональное поведение экономических субъектов и анализ равновесных состояний. Вместе с тем она все еще остается дискуссионной, фрагментарной и требует дальнейшего развития.Исследовано понятие экосистемы в биологии и экономике, представлена общая характеристика последних с позиций эволюционной методологии экономических исследований как устойчивой сети взаимосвязанных предприятий, основанной насоответствующих производственных технологиях. При этом различным уровням технологического развития соответствуют разные по степени развития промышленные экосистемы, между которыми существуют технологические разрывы. Обосновано, что доминирующие технологии и соответствующие институты меняются под влиянием географических, исторических и генно-культурных факторов, которые определяют способность к выживанию, долголетию и репродуктивный потенциал экосистем. Установлено, что, как и в биологии, экосистемы в промышленности могут быть разного уровня: локальные экосистемы, расположенные в одном городе, районе или области; региональные экосистемы, охватывающие пространство отдельных регионов; национальные экосистемы, то есть системы в масштабах государств, имеющих суверенитет, национальные институты и культуру; наднациональные экосистемы, которые объединяют взаимосвязанные и взаимодействующие предприятия и институты сопредельных стран или даже континентов.Для характеристики промышленных экосистем национального уровня исследованы показатели экономического, промышленного и инновационного развития в разрезе групп относительно однородных в экономическом отношении стран. Установлено, что в группе стран западной традиции США пока опережают европейцев: инновационная и организационная культура американских корпораций выше, чем у европейских конкурентов. В современные лидеры по выбранным показателям постепенно выходят также представители стран конфуцианской и индуистской культур, рутины многих предприятий которых уже прошли естественный отбор и позволяют генерировать экономически значимые знания, способствующие их выживанию и дальнейшему успешному развитию. В отличие от экономических экосистем ведущих промышленных стран, промышленной экосистеме Украины не удалось сохранить и унаследовать организационные рутины и культурный капитал, на которых базируются высокие промышленные технологии, что увеличивает технологические разрывы между отечественной индустрией и индустрией развитых стран.С целью ускорения развития промышленной экосистемы Украины и преодоления его негативных тенденций предложено внесение соответствующих корректив в проект Стратегии инновационного развития Украины по созданию групп высокого уровня по ключевым технологиям; определению и периодическому обновлению национального перечня ключевых технологий; повышению уровня финансирования НИОКР; стимулированию частного финансирования НИОКР. The paper proposes to consider industrial ecosystems in the context of technological development. Researches in this area require the application of an evolutionary economic methodology that uses the tools of evolutionary biology, in particular - the notion of an ecosystem. This methodology offers new approaches to solving economic problems that cannot be solved by the traditional economic mainstream, focused on the selfish rational behavior ofeconomic agents and analysis of equilibrium states. At the same time, it still remains debatable, fragmentary and needs further development.The concept of ecosystems in biology and economics is analyzed, and general characteristics of the latest economic researches, from standpoints of evolutionary methodology as a stable network of interconnected enterprises, based on corresponding manufacturing technologies, is presented. In this case, diverse by the degree of development industrial ecosystems correspond to different stages of technological development, between which there are technological gaps. It is justified that dominant technologies and relevant institutions are changing under the influence of geographic, historical, genetic and cultural factors, which determine the ability to survive, longevity and reproductive potential of ecosystems. It was established that, as in biology, industrial ecosystems can be of different levels: local ecosystems located in the same city, district or region; regional ecosystems, spanning individual regions; national ecosystems, that is, the systems across the states having sovereignty, national institutions and culture; supranational ecosystems that unite interconnected and interacting enterprises and institutions of neighboring countries or even continents.To characterize industrial ecosystems at the national level, indicators of the economic, industrial, and innovative development in the context of groups of relatively homogeneous countries have been examined. It was established that in the group of countries of the Western tradition the USA are still ahead of Europe: the innovative and organizational culture of American corporations is higher than that of EU competitors. According to given indicators, representatives of Confucian and Hindu cultures are also becoming contemporary leaders, routines of whose many enterprises have already undergone a natural selection and allow them to generate economically meaningful knowledge that contributes to their survival and further successful development. Unlike economic ecosystems of leading industrial countries, Ukrainian industrial ecosystems have failed to be preserved and inherit organizational routines and cultural capital that underpin high industrial technologies, which widens technological gaps between the domestic industry and the industry of developed countries.In order to accelerate the development of the industrial ecosystem of Ukraine and overcome its negative trends, it is proposed to make appropriate adjustments to the draft of Strategy of innovative development of Ukraine, aimed at creating high-level groups by key technologies; to define and periodically update the national list of key technologies; to raise the level of R&D funding; to stimulate private R&D funding. 2019 Article Промислові екосистеми і технологічний розвиток / М.О. Солдак // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 75–91. — Бібліогр.: 43 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 JEL: O330, O140 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166442 330:338.45:574 uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Аналітичні огляди Аналітичні огляди
spellingShingle	Аналітичні огляди Аналітичні огляди Солдак, М.О. Промислові екосистеми і технологічний розвиток Економіка промисловості
description	У статті запропоновано розглядати промислові екосистеми в контексті технологічного розвитку. Дослідження в цій сфері потребують застосування еволюційної економічної методології, яка використовує інструментарій еволюційної біології, зокрема поняття екосистеми. У рамках даної методології пропонуються нові підходи до вирішення економічних проблем, які не в змозі вирішити традиційний економічний мейнстрим, акцентований на егоїстичну раціональну поведінку економічних суб'єктів й аналіз рівноважних станів. Разом з тим вона все ще залишається дискусійною, фрагментарною та потребує подальшого розвитку.Досліджено поняття екосистеми в біології та економіці, надано загальну характеристику останніх з позицій еволюційної методології економічних досліджень як стійкої мережі взаємопов’язаних підприємств, заснованої на відповідних виробничих технологіях. При цьому різним рівням технологічного розвитку відповідають різні за ступенем розвитку промислові екосистеми, між яким існують технологічні розриви. Обґрунтовано, що домінуючі технології та відповідні інститути змінюються під впливом географічних, історичних та генно-культурних чинників, які визначають здатність до виживання, довголіття і репродуктивний потенціал екосистем. Встановлено, що, як і в біології, екосистеми у промисловості можуть бути різного рівня: локальні екосистеми, розташовані в одному місті, районі чи області; регіональні екосистеми, що охоплюють простір окремих регіонів; національні екосистеми, тобто системи в масштабах держав, які мають суверенітет, національні інститути та культуру; наднаціональні екосистеми, які об'єднують взаємопов'язані та взаємодіючі підприємства й інститути суміжних країн або навіть континентів.Для характеристики промислових екосистем національного рівня досліджено показники економічного, промислового та інноваційного розвитку в розрізі груп відносно однорідних в економічному відношенні країн. Встановлено, що в групі країн західної традиції США поки що випереджають європейців: інноваційна та організаційна культура американських корпорацій вище, ніж у європейських конкурентів. У сучасні лідери за обраними показниками поступово виходять також представники країн конфуціанської та індуїстської культур, рутини багатьох підприємств яких вже пройшли природний відбір і дозволяють генерувати економічно значущі знання, що сприяють їх виживанню таподальшому успішному розвитку. На відміну від економічних екосистем провідних промислових країн, промисловій екосистемі України не вдалося зберегти й унаслідувати організаційні рутини та культурний капітал, на яких базуються високі промислові технології, що збільшує технологічні розриви між вітчизняною індустрією та індустрією розвинутих країн.З метою прискорення розвитку промислової екосистеми України та подолання його негативних тенденцій запропоновано внесення відповідних коректив до проєкту Стратегії інноваційного розвитку України щодо створення груп високого рівня за ключовими технологіями; визначення та періодичного оновлення національного переліку ключових технологій; підвищення рівня фінансування НДДКР; стимулювання приватного фінансування НДДКР.
format	Article
author	Солдак, М.О.
author_facet	Солдак, М.О.
author_sort	Солдак, М.О.
title	Промислові екосистеми і технологічний розвиток
title_short	Промислові екосистеми і технологічний розвиток
title_full	Промислові екосистеми і технологічний розвиток
title_fullStr	Промислові екосистеми і технологічний розвиток
title_full_unstemmed	Промислові екосистеми і технологічний розвиток
title_sort	промислові екосистеми і технологічний розвиток
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Аналітичні огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166442
citation_txt	Промислові екосистеми і технологічний розвиток / М.О. Солдак // Економіка промисловості. — 2019. — № 4 (88). — С. 75–91. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT soldakmo promislovíekosistemiítehnologíčnijrozvitok
first_indexed	2025-07-14T21:40:28Z
last_indexed	2025-07-14T21:40:28Z
_version_	1837660100849827840
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 75 2019, № 4 (88) УДК 330:338.45:574 doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 Солдак Мирослава Олексіївна, канд. екон. наук, с.н.с. Інститут економіки промисловості НАН України 03057, Україна, м. Київ, вул. М. Капніст, 2 E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 ПРОМИСЛОВІ ЕКОСИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК У статті запропоновано розглядати промислові екосистеми в контексті технологічно- го розвитку. Дослідження в цій сфері потребують застосування еволюційної економічної методології, яка використовує інструментарій еволюційної біології, зокрема поняття еко- системи. У рамках даної методології пропонуються нові підходи до вирішення економіч- них проблем, які не в змозі вирішити традиційний економічний мейнстрим, акцентований на егоїстичну раціональну поведінку економічних суб'єктів й аналіз рівноважних станів. Разом з тим вона все ще залишається дискусійною, фрагментарною та потребує подальшо- го розвитку. Досліджено поняття екосистеми в біології та економіці, надано загальну характерис- тику останніх з позицій еволюційної методології економічних досліджень як стійкої мережі взаємопов’язаних підприємств, заснованої на відповідних виробничих технологіях. При цьому різним рівням технологічного розвитку відповідають різні за ступенем розвитку промислові екосистеми, між яким існують технологічні розриви. Обґрунтовано, що домі- нуючі технології та відповідні інститути змінюються під впливом географічних, історичних та генно-культурних чинників, які визначають здатність до виживання, довголіття і репро- дуктивний потенціал екосистем. Встановлено, що, як і в біології, екосистеми у промисло- вості можуть бути різного рівня: локальні екосистеми, розташовані в одному місті, районі чи області; регіональні екосистеми, що охоплюють простір окремих регіонів; національні екосистеми, тобто системи в масштабах держав, які мають суверенітет, національні інсти- тути та культуру; наднаціональні екосистеми, які об'єднують взаємопов'язані та взаємоді- ючі підприємства й інститути суміжних країн або навіть континентів. Для характеристики промислових екосистем національного рівня досліджено показ- ники економічного, промислового та інноваційного розвитку в розрізі груп відносно одно- рідних в економічному відношенні країн. Встановлено, що в групі країн західної традиції США поки що випереджають європейців: інноваційна та організаційна культура американ- ських корпорацій вище, ніж у європейських конкурентів. У сучасні лідери за обраними по- казниками поступово виходять також представники країн конфуціанської та індуїстської культур, рутини багатьох підприємств яких вже пройшли природний відбір і дозволяють генерувати економічно значущі знання, що сприяють їх виживанню та подальшому успіш- ному розвитку. На відміну від економічних екосистем провідних промислових країн, про- мисловій екосистемі України не вдалося зберегти й унаслідувати організаційні рутини та культурний капітал, на яких базуються високі промислові технології, що збільшує техноло- гічні розриви між вітчизняною індустрією та індустрією розвинутих країн. З метою прискорення розвитку промислової екосистеми України та подолання його негативних тенденцій запропоновано внесення відповідних коректив до проєкту Стратегії АНАЛІТИЧНІ ОГЛЯДИ _______________________________ 1 Стаття підготовлена в рамках виконання проєкту «Технологічні розриви і шляхи їх подолання в умовах глобальної нестабільності» цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Реконструкція економіки України: історичні виклики і сучасні проекти». © М. О. Солдак, 2019 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 76 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) інноваційного розвитку України щодо створення груп високого рівня за ключовими техно- логіями; визначення та періодичного оновлення національного переліку ключових техно- логій; підвищення рівня фінансування НДДКР; стимулювання приватного фінансування НДДКР. Ключові слова: еволюційна економіка, екосистема, економічна екосистема, промис- лова екосистема, технологічний розвиток, технологічний розрив. JEL: O330, O140 1. Вступ Нові промислові та цифрові техноло- гій стрімко змінюють людину, економіку і суспільство. «Розумні» машини витісняють людей із багатьох сфер діяльності, у яких раніше вони вважалися незамінними. Сама людина стає все більш кібернетичною. Пі- дсумком усіх цих трансформацій є нова «оцифрована» реальність і нова промисло- вість (Індустрія 4.0), що характеризується злиттям фізичного і віртуального світу в «розумні» кіберфізичні системи. Разом з тим процеси становлення нової глобальної промислової системи відбуваються дуже нерівномірно. У світі, як і раніше, багато країн, економіка яких заснована на галузях ще другого, третього і четвертого техноло- гічного укладів. При цьому країни відріз- няються географічною, історичною та ку- льтурною специфікою, що позначається на процесах їх еволюції у просторі та часі. Свого часу А. Маршалл стверджував, що «Меккою економіста є скоріше еконо- мічна біологія, ніж економічна динаміка» [1, c. 53]. Питання про важливість розвитку еволюційної економіки також розглядав Т. Веблен, який вважав необхідною побу- дову такої теорії кумулятивної послідовно- сті економічних інститутів, яка була б сфо- рмульована в термінах саме цього процесу [2, р. 393]. Сьогодні передбачення науковців по- чинають здійснюватися, і нова економічна методологія, що використовує інструмен- тарій еволюційної біології, у тому числі поняття екосистеми, поступово розширює сферу свого впливу завдяки вагомим нау- ковим доробкам Р. Нельсона і С. Вінтера, Дж. Ходжсона, Т. Кнудсена [4-6] та ін. У біології під екосистемою зазвичай розуміють спільноту живих організмів у поєднанні з неживими компонентами на- вколишнього середовища, які взаємодіють як система, а в економіці − динамічні ста- більні мережі взаємопов'язаних підпри- ємств та інститутів, що функціонують у межах обмеженого географічного простору [7, p. 1]. Останнім часом кількість науко- вих публікацій, присвячених екосистемам в економіці, зростає випереджаючими тем- пами [8, pp. 315-317]. У світі спостерігаєть- ся бум досліджень четвертої промислової революції та Індустрії 4.0. На перетині цих двох трендів перебуває поняття промисло- вої екосистеми. Промислові екосистеми розглядаються в багатьох наукових працях, але здебільшого в рамках екологічної про- блематики [10]. Щодо промислових еко- систем у контексті технологічного розвит- ку, то це відносно новий напрям дослід- жень, якому присвячено дану статтю. Структурно стаття побудована таким чином. Спочатку досліджено поняття еко- системи в біології та економіці, викладено загальну характеристику останніх з пози- цій еволюційної методології економічних досліджень. Потім розглянуто промислові екосистеми у технологічному аспекті й ви- значено їх основні типи. Проаналізовано особливості промислових екосистем Укра- їни з питань еволюції промислових екосис- тем у контексті технологічного розвитку. Підсумки дослідження відображено в ко- ротких висновках. 2. Поняття екосистеми 2.1. Історія поняття Екосистеми в біології. Ключове для екології та біології поняття «екосистема» ввів в науковий обіг у 1935 р. британський ботанік A. Тенслі [11], який висунув тезу про те, що динамічно стійкі мережі взає- мопов'язаних організмів і неорганічних ре- сурсів становлять особливу сферу аналізу. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 77 2019, № 4 (88) На його думку, саме такі системи є основ- ними одиницями природи на поверхні Зем- лі [11, р. 299]. Більшість сучасних екологів згодні з тим, що екосистема − це будь-яка функціональна єдність (різного обсягу і рангу), що включає всі організми на даній ділянці та взаємодіє з абіотичним середо- вищем таким чином, що потік енергії ство- рює чітку трофічну1 структуру і кругообіг речовин усередині системи, який за обся- гом перевершує обмін речовин цієї систе- ми із зовнішнім середовищем [12, с. 7]. При цьому екосистеми утворюють струк- туру, подібну до ієрархії, в якій екосистеми низького рангу входять як активні елемен- ти в екосистеми вищого рангу [12, с. 7]. Основним елементом екосистем є популяції, які являють собою сукупність організмів різних видів і умов їх існування, що спільно мешкають. Тільки в популяції (а не на особині організму даного виду) можна простежити відносини даного виду з іншими видами й умови середовища, на зміни яких він реагує перш за все зміною своєї чисельності [13, с. 249]. У цілому екосистемна методологія істотною мірою вплинула на теорію ево- люції, в якій на перший план вийшли про- блеми мінливості та стабільності не окре- мих біологічних видів, а екосистем. Пізні- ше ці ідеї були розвинуті економістами. Екосистеми в економіці. Еволюційна економіка потрапила в поле зору економіс- тів ще в кінці XIX ст. У першій половині ХХ ст. розвиток цього напряму призупи- нився у зв'язку з тією негативною реакці- єю, яку отримала теорія соціального дарві- нізму. Однак ближче до середини століття такі видатні економісти, як Й. Шумпетер, Ф. Хайєк, М. Фрідмен, підтримали еволю- ційну перспективу аналізу процесів еконо- мічних змін у сферах інновацій, динаміки конкуренції, еволюції інститутів та ін. Піз- ніше еволюційна проблематика була роз- 1 Трофічна структура визначається як роз- поділ біомаси між трофічними рівнями (підмно- жиною екологічного співтовариства, які збирають енергію і поживні речовини) та зазвичай зобра- жується графічно у вигляді екологічних пірамід [14]. винена у монографії Р. Нельсона і С. Він- тера «Еволюційна теорія економічних змін» (1982 р.) [4], яка стала вже класич- ною і стимулювала потік досліджень су- часних науковців [3; 5; 6; 7; 15; 16]. Сього- дні для багатьох економістів, які підтри- мують еволюційну перспективу наукових досліджень, основний інтерес полягає в розумінні процесів, які ведуть до кумуля- тивних економічних змін, і вони вважають еволюційні аргументи природними і кори- сними для цієї мети [15]. У 1993 р. у статті «Хижаки і жертва: нова екологія конкуренції» Дж. Мур [16] запропонував розглядати економічну дія- льність як екосистему, де покупці та вироб- ники відіграють взаємодоповнюючі ролі, спільно еволюціонуючи в напрямі, що за- дається компаніями, які перебувають у центрі екосистеми. Дж. Мур визначає «біз- нес-екосистему» як економічне співтова- риство, яке складається із сукупності взає- мопов'язаних організацій і фізичних осіб. Це співтовариство виробляє товари і пос- луги, цінні для споживача, які також є час- тиною екосистеми. До складу екосистеми будь-якого підприємства входять і поста- чальники, провідні виробники, конкуренти та інші зацікавлені сторони. Згодом вони коеволюціонують, прагнучи відповідати напрямам, визначеним однією або кількома компаніями-лідерами. Сучасні дослідники у визначенні економічних екосистем роблять акцент на неієрархічному та багатосторонньому ха- рактері цих структур, узгодженості діяль- ності акторів, координації їх взаємозалеж- ності за допомогою набору ролей, які усу- вають необхідність укладання індивідуаль- них договірних угод із кожним партнером [9; 17]. 2.2. Еволюційна методологія дослід- ження екосистем Основу наукового розуміння еконо- мічних екосистем становить еволюційна методологія, зокрема концепція узагальне- ного дарвінізму (generalized Darwinism) [18]. Головна його ідея полягає в тому, що еволюція шляхом природного відбору є не –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 78 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) тільки біологічною категорією. Вона має місце і в інших сферах, якщо для цього створені відповідні умови. Зокрема, в еко- номіці вчені застосовують еволюційний інструментарій для кращого розуміння ку- мулятивних процесів динамічних змін, не залучаючи при цьому до аналізу специфіч- но біологічний контекст. Однак досягнення еволюційної еко- номіки (evolutionary economics) поки ще мають фрагментарний характер [3], а це, у свою чергу, дає підстави для критики, згід- но з якою узагальнений дарвінізм не здатен охопити багато важливих особливостей культурного розвитку, а тому часто є ана- логію, яка може вводити в оману [19, p. 343]. Еволюційну теорію в економіці за- звичай застосовують для вирішення таких головних питань [18, p. 583-585]: як створюється різноманітність в економічній популяції? як зберігається і передається корисна інформація, що стосується вирішення кон- кретних адаптивних проблем? чому суб'єкти відрізняються за дов- голіттям і репродуктивним потенціалом (плодючістю, фертильністю − fecundity). Існує декілька різних підходів до ви- рішення наведених питань, витриманих в альтернативній (взаємодоповнюючій) логі- ці генетичного підходу (генетичного дете- рмінізму) і негенетичного (епігенетичного) «м'якого спадкування» [20]. У рамках генетичної парадигми фір- ма аналогічна організму в біологічній еко- системі, який виступає інтерактором [7, р. 7], а ДНК фірми − це економічно значу- щі знання, вбудовані у фірму, від яких за- лежить її виживання. Категорії «ген» у біо- логії відповідає економічне поняття «рути- на». Це ті специфічні для фірми функції, які пов'язують вхідні дані з вихідними з урахуванням внутрішнього контексту і зо- внішнього середовища бізнес-операцій [7, р. 7]. Рутини виступають у формі соціаль- них реплікаторів, тобто вони успадкову- ються, визначають можливу поведінку су- б'єкта, але схильні також і до відбору. Ор- ганізми, що мають кращі рутини, можуть краще за інших пристосовуватися до змін середовища і розвиватися. Негенетичне спадкування може від- буватися, наприклад, у формі поведінково- го і культурного успадкування. Специфіка поведінкового спадкування полягає в тому, що нові ознаки «накопичуються» в діях родичів і транслюються наступним поко- лінням завдяки імпринтингу, наслідуванню і навчанню. У культурному спадкуванні, навпаки, репрезентація і трансляція спад- кової інформації здійснюються в культур- но обумовлених знаково-символічних сис- темах [20, с. 61]. При цьому «... для розу- міння еволюційного розвитку і пояснення походження таких системних явищ, як мо- ва, культура, наука, недостатньо спиратися тільки на вивчення індивідуальних механі- змів генетичного кодування і випадкові мутації генів, що дозволяють створювати, зберігати й акумулювати корисні ознаки. Акумулююча і транслююча функції влас- тиві також надіндивідуальним природним, біологічним і соціальним системам, які за- вдяки «м'якому спадкуванню», роблять еволюцію не такою випадковою» [20, с. 62]. Багатогранність життя на Землі на рі- вні генів, видів та екосистем забезпечуєть- ся біологічною різноманітністю, яке пояс- нює їх стабільність і стійкість до зовнішніх впливів. В економічній екосистемі різно- манітність відповідних атрибутів, що ви- значають динаміку екосистем, також необ- хідна для підвищення ймовірності її пере- ходу до вищого стану. Зокрема, для успіш- ного розвитку економічної екосистеми ва- жливе значення має різноманітність техно- логічних лідерів, практик ведення бізнесу, організаційних структур управління, під- ходів до винаходів та інновацій. Наприклад, різноманітність підприє- мницьких підходів до винаходів та іннова- цій збільшує шанси на плідний пошук по- рівняно з тим, якщо всі пошуки були б зо- середжені в одному місці та напрямі. У мі- ру зміни економічних умов інституційні структури деяких фірм можуть стати більш пристосованими до їх виживання і зрос- тання, а фірми з менш придатними струк- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 79 2019, № 4 (88) турами − зникнути. Наявність такого роз- маїття означає, що економічні співтоварис- тва в цілому (екосистеми) можуть швидше й адекватно реагувати на мінливі економі- чні умови. Чим більше розмаїття існуючих бізнес-структур, тим із більшою імовірніс- тю буде обрана саме та з них, яка краще пристосована до мінливих обставин зовні- шнього середовища [22, р. 159]. Навіть такий короткий перелік де- яких ідей еволюційної економіки свідчить про те, що еволюційна методологія пропо- нує нові підходи до проблем, які не в змозі вирішити традиційний економічний мейнс- трим, акцентований на егоїстичну раціона- льну поведінку економічних суб'єктів й аналіз рівноважних станів. Однак при цьо- му вона залишається дискусійною, фраг- ментарною і потребує подальшого розвит- ку, у тому числі в контексті дослідження такого популярного явища, як економічні екосистеми. 2.3. Кластер або екосистема? Поняття економічної екосистеми у низці аспектів близьке до поняття економі- чного кластера. Згідно широко відомого визначенням М. Портера, кластери явля- ють собою географічне зосередження фірм, постачальників, пов’язаних галузей та спе- ціалізованих інститутів [23, с. 21]. Близьке поняття бізнес-мережі використовують для опису формальних та неформальних взає- модій груп фірм, розташованих в даному регіоні і які переслідують певні цілі. Прийняття формулювання економіч- ної екосистеми як мережі взаємо- пов’язаних підприємств та інститутів в об- меженому географічному просторі приво- дить до логічного питання: у чому полягає принципова відмінність «кластерів» або їх близьких родичів «мереж» від «екосис- тем»? Екосистему від кластера відрізняють три ключових моменти [24, pp. 20-21]: 1) стійкість (sustainability) − здатність екосистеми успішно розвиватися без зов- нішнього впливу або допомоги, а також задовольнити потреби нинішнього часу, не ставлячи під загрозу здатність задовольня- ти потреби в майбутньому; 2) самоврядування (self-governance) − екосистема не залежить від зовнішньої си- ли і не контролюється одним домінуючим суб'єктом в екосистемі, що означає відсут- ність одностороннього ієрархічного конт- ролю згори вниз. Незважаючи на те що де- які види діяльності регулюються загальним набором формальних правил і неформаль- них норм, екосистема допускає появу кон- куруючих правил або стандартів, які кида- ють виклик встановленим; 3) еволюція (evolution) − здатність розвиватися з часом за допомогою механіз- мів спадковості, мінливості та відбору. Можна сказати так, що екосистеми − це ті самі кластери, але розглядаються з позицій еволюційної перспективи, тобто з точки зору наявності властивостей стійкос- ті, самоврядування і здатності еволюціону- вати на основі природного відбору. Однак це не означає, що всі ці властивості мають бути розвинені однаковою мірою. Напри- клад, успішні екосистеми, створені Apple або Google, надають технологічні платфо- рми для спільнот, що підтримують вироб- ників, зокрема розробників прикладного програмного забезпечення. Попри те що такі екосистеми можуть бути стійкими, во- ни дещо обмежені у плані самоврядування та еволюції, оскільки їх здатність адапту- ватися до мінливого зовнішнього середо- вища стримується домінуванням лідерів єдиних платформ, які формують стандарти й умови використання ресурсів. 3. Поняття промислової екосисте- ми (industrial ecosystem) 3.1. Промислова екосистема в кон- тексті екології Уперше промислові екосистеми ста- ли розглядатися в контексті промислової екології. Ця концепція набула популярнос- ті після публікації в 1989 р. статті Р. Фро- ша і Н. Галлопоулоса [25]. Основний ви- сновок авторів полягає в тому, що тради- ційна модель промислової діяльності, в якій виробничі процеси виробляють про- дукти для продажу, а також відходи, що –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 80 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) підлягають утилізації, має бути перетворе- на на більш інтегровану модель − промис- лову екосистему. Промислова екосистема функціонує аналогічно біологічним екосистемам, де рослини синтезують живильні речовини, які використовуються травоїдними твари- нами, які, у свою чергу, живлять ланцюг м'ясоїдних тварин, відходи і тіла яких зре- штою живлять подальші покоління рослин. Біологічна екосистема переробляє най- більш важливі поживні речовини, викорис- товуючи тільки сонячну енергію для при- ведення системи в рух. Цю ідею покладено в основу промислових екосистем. Таким чином, прихильники промислової екології використовували екосистемний підхід для того, щоб по-новому підійти до фундамен- тального питання про причини екологічної кризи. На відміну від біологічної, промис- лова екосистема не є повністю стійкою. Циклічний потік речовин та енергії, типо- вий для стійкої біологічної екосистеми, − ось ідеальний стан промислової екосисте- ми, а шлях до досягнення стійкості лежить через переробку відходів (recycling) та роз- поділ енергії між промисловими суб'єктами [26, р. 20]. Концепція промислової екосистеми має велике значення для правильного ро- зуміння екологічних проблем і розробки політики у сфері управління розвитком промислових екосистем (див. вставку). 3.2. Промислові екосистеми в кон- тексті виробничих технологій Технології та інститути являють со- бою два основних об'єкти з позиції еволю- ційної економічної теорії [27, с. 2]. Техно- логії поділяються на виробничі (трансфор- маційні) та трансакційні, які використову- ються у сфері послуг, інформації, управ- лінні, фінансах, маркетингу та ін. Кумуля- тивний розвиток комплексів цих техноло- гій у просторі та часі характеризує важливі етапи розвитку глобальної економічної си- стеми. Зазвичай виділяють кілька рівнів ро- звитку технологій і відповідних інститутів, які пов'язують із промисловими революці- ями. Перша промислова революція (кінець XVIII ст.) характеризувалася використан- ням енергії вугілля та пари для механізації виробництва. Друга революція (кінець XIX − початок XX ст.) об'єднала широке використання нафти й електрики з перехо- Вставка Приклад успішної реалізації політики формування промислової екосистеми в контексті екології згідно з принципами біологічної екосистеми Одна з найбільш відомих промислових екосистем, розташована в регіоні Kalundborg у Данії, почала розвиватися в 1960-х роках за рахунок того, що керівництво електростанції ASNAES перейшло на систему спільного виробництва електроенергії та тепла (СНР) з подальшим перекиданням промислової пари на розташоване поблизу під- приємство з переробки нафти (Statoil). Керівництво ASNAES знайшло додаткові варіан- ти реалізації промислової пари, передаючи її на фармацевтичну фабрику, у теплиці, бу- динки і на рибну ферму. Згодом промислова екосистема Kalundborg продовжила свій ро- звиток завдяки поглибленню кооперації між ASNAES і Statoil і включенню до виробни- чого циклу регіональних підприємств (виробника сірчаної кислоти Kemira і підприємст- ва з виготовлення штукатурних блоків Gyproc), відходів нафтопереробного підприємства Statoil і фармацевтичної фабрики Novo Nordisk. Див.: Iisbe.org. (2019). The industrial symbiosis in Kalundborg, Denmark. [online] Available at: http://www.iisbe.org/iisbe/gbpn/documents/policies/instruments/UNEP-green-ind-zones/UNEP-GIZ-ppt- kalundborg%20case.pdf –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 81 2019, № 4 (88) дом до масового виробництва. Третю по- в'язують із розвитком атомної енергетики, автоматизацією виробництва та застосу- ванням комп'ютерних технологій. Четвер- тій промисловій революції притаманні пе- рехід до відновлюваних джерел енергії та злиття інноваційних технологій, що розми- вають лінії між фізичними, цифровими і біологічні сферами [28, с. 11-12]. У контексті четвертої промислової революції йдеться про Індустрію 4.0 (смарт-промисловість), яка заснована на досягненнях цифрової революції та являє собою мережу «розумних» підприємств, взаємопов'язаних із дослідниками, розроб- никами, постачальниками, дистриб'ютора- ми, споживачами та ін. через інформацій- но-комунікаційні технології, завдяки чому формується глобальна цифрова платформа для поліпшення координації та підвищення активності участі всіх партнерів як в окре- мих ланцюгах, так і в широких мережах створення вартості [29, с. 150]. Розгляд процесу економічної еволю- ції в контексті розвитку промисловості та промислових революцій обумовлює зако- номірність питання про окремий аналіз промислових екосистем. Промислові екосистеми доцільно до- сліджувати в технологічному (а не лише в екологічному) контексті з таких причин: по-перше, саме нове покоління тех- нологій, а точніше їх злиття (фізичних, ци- фрових, біологічних), є головною відміт- ною рисою сучасної «розумної» промисло- вості, яка істотно відрізняється від інших видів господарської діяльності та є неза- мінним драйвером економічного зростання та інновацій у національних економіках і світі загалом; по-друге, формування стійких мереж взаємопов'язаних підприємств й інститутів, необхідне для успішного розвитку сучасної промисловості, також відбувається на базі відповідних виробничих технологій; по-третє, перехід від одних доміную- чих технологій до інших не може розгляда- тися як суто інженерна проблема, а потре- бує врахування впливу безлічі різних чин- ників (у тому числі географічних, історич- них, культурних), які визначають здатність до виживання, довголіття і репродуктив- ний потенціал екосистем, а також станов- лять предмет дослідження еволюційної те- орії. При цьому не має значення, яка саме гілка еволюційної теорії використовувати- меться для розуміння й аналізу промисло- вих екосистем (генетичний детермінізм або більш «м'які» епігенетичні концепції), ва- жливим є сам принцип розуміння, який на- лежить до найсильніших ідей останніх двох століть, − еволюція шляхом природ- ного відбору. У світовій економіці одночасно пред- ставлені різні види виробничих технологій і відповідних інститутів різного рівня. На- віть у межах однієї країни вони можуть значно різнитися. Однак, як правило, мож- на виокремити домінуючі технології, які визначають характер відповідних промис- лових екосистем. При цьому важливо ро- зуміти, що, як і в біології, екосистеми у промисловості можуть бути різного рівня та мати різну «кормову базу», а саме: локальні екосистеми, розташовані в одному місті, районі чи області; регіональні екосистеми, що охоплю- ють простір окремих регіонів; національні екосистеми, тобто систе- ми в масштабах держав, які мають сувере- нітет, національні інститути та культуру; наднаціональні екосистеми, які об'є- днують взаємопов'язані та взаємодіючі пі- дприємства й інститути суміжних країн або навіть континентів. Різним ступеням технологічного роз- витку відповідають різні за ступенем роз- витку промислові екосистеми, між яким існують технологічні розриви. Дослідження промислових екосистем залежить від точки зору на масштаби і ча- сові рамки аналізу. Власне, те саме, що і стосовно промислових кластерів, але з тією важливою різницею, що екосистеми по- винні мати властивості стійкості, самовря- дування та розвитку через природний від- бір, а також вивчатися з позицій еволюцій- ної динаміки, а не аналізу рівноважних станів. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 82 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) Як приклад доцільно розглянути роз- виток промислових екосистем деяких країн світу. 4. Національні промислові екосис- теми у світі. Особливості промислової екосистеми України Для аналізу обрано групи відносно однорідних в економічному плані країн, що можна вважати результатом тривалого впливу географічних, історичних, генно- культурних чинників (див. таблицю). Для їх подальшої характеристики використано нормовані значення показників, що харак- теризують рівні економічного, промисло- вого й інноваційного розвитку: ВВП на душу населення; додана вартість у переро- бній промисловості на душу населення; експорт високих технологій, % від експор- ту обробної промисловості; витрати на до- слідження і розробки, % до ВВП (див. ри- сунок). Таблиця – Коротка характеристика окремих країн світу Група країн Домінуючі релігії Домінуючі культури (цивілізаційний аспект) Домінуючі інститути (інклюзивні / екстрактивні) А. Країни континента- льної Європи: Німеччи- на, Франція, Італія Католицизм, протестантизм Культура західної цивілізації Інститути переважно інклюзивного типу B. Північноамерикансь- кі країни: США, Канада Католицизм, протестантизм Культура західної цивілізації Інститути переважно інклюзивного типу C. Країни Східної Азії: Китай, Корея, Японія Конфуціанство, даосизм, буд- дизм, синтоїзм Культура конфуціан- ської та японської цивілізації Змішані інклюзивно- екстрактивні інститути D. Країни південної Азії: Індія Індуїзм, іслам Культура індуїстської цивілізації Інститути переважно екстрактивного типу Е. Країни східної Євро- пи: Росія, Україна Православ’я Культура слов’яно-пра- вославної цивілізації Інститути переважно екстрактивного типу Складено за даними джерел [30-35]. Рисунок – Середні значення показників, що характеризують промислові екосистеми для груп обраних країн 46,9 55,4 33,7 7,8 18,2 1,6 1,1 1,9 0,3 0,3 16,7 17,5 28,0 9,0 8,0 2,2 2,2 3,3 0,6 0,8 6,7 5,5 6,5 0,0004 1,0 0,0 20,0 40,0 60,0 Група А Група B Група C Група D Група E ВВП на душу населення за ПКС, міжнар.дол., у поточних цінах Індекс технологічної складності (ECI) Високотехнологічний експорт, % до експорту переробної промисловості Видатки на дослідження та розробки, % до ВВП Додана вартість у переробній промисловості на душу населення, тис. дол., у постійних цінах 2010 р. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 83 2019, № 4 (88) Отже, за показниками економічного, промислового та інноваційного розвитку групи A, B, C − це явні лідери; D і E − явні аутсайдери. Однак у динаміці все виглядає інакше. Якщо кілька десятиліть тому Китай (входить до групи східно-азіатських еко- номік) значно відставав, то наразі він серед лідерів і за прогнозами PwC уже в 2030 р. буде першою економікою світу. Індія та- кож має явно позитивну динаміку: у 2030 р. вона може посісти третє, а у 2050 р. − друге місце у світі за обсягами ВВП [39, р. 7]. Згідно з термінологією еволюційної теорії цінності та норми Західного світу, заснованого на індивідуалізмі та раціона- льно егоїстичній поведінці, починають програвати в конкуренції культурі Сходу, яка більшою мірою визнає важливість ко- лективізму та ієрархії, а також «вміння по- ступитися, щоб дати бути іншому» [36]. Що стосується організаційних рутин, тра- диційно успішних у країнах західної тра- диції, то рутини багатьох підприємств у країнах конфуціанської та індуїстської ку- льтур уже пройшли природний відбір і до- зволяють генерувати економічно значущі знання, що сприяють їх виживанню та по- дальшому успішному розвитку. У групі країн західної традиції США поки що явно випереджають європейців: інноваційна та організаційна культура аме- риканських корпорацій вище, ніж у євро- пейських конкурентів. Про це свідчать рейтинги інноваційності національних економік і найдорожчих компаній світу [40; 41]. При розгляді проблеми розвитку в контексті домінуючих технологій слід від- значити, що до Індустрії 4.0 поки що мож- на впевнено віднести лише декілька країн світу: США, Німеччину, Швейцарію, Япо- нію, Південну Корею та ін. [37, с. 107]. Однак ситуація швидко змінюється, і пода- льші довгі перспективи розвитку націона- льних економік залежатимуть від успіхів у просуванні новітніх кіберфізичних та ін- ших ключових технологій. Хто буде їх ус- пішно розвивати, той і виграє у процесі еволюції. Не випадково зараз у світі загос- трилася боротьба за технологію 5G, від якої залежать можливості промислового інтернету речей і яку сьогодні, схоже, по- чинає вигравати Китай [38]. Наразі промислова екосистема Росії використовує в основному високі техноло- гії у сферах видобутку корисних копалин, енергетики та оборонного виробництва. У цих галузях, на відміну від багатьох інших, було збережено й успадковано успішні ор- ганізаційні рутини і культурний капітал. Тому, за прогнозом PwC, РФ швидше за все залишиться у першій шістці країн- лідерів світу до 2050 р. і навіть може обій- ти своїх головних європейських конкурен- тів (Німеччину, Францію, Італію) [39, р. 7]. Україна теж багато чого успадкувала від колишнього СРСР, але не змогла пере- дати високі промислові технології та пов'я- зані з ними організаційні рутини і промис- лову культуру новим поколінням. По суті, мав місце негативний відбір, який погір- шив конкурентні позиції країни у світі та її перспективи подальшого розвитку. За да- ними Світового банку Україна до цих пір не досягла рівня ВВП 1990 р. [42]. Вона практично втратила високотехнологічну промисловість. У цілому країна вже не може називатися індустріальною, оскільки рівень ВВП у промисловості на душу насе- лення менше за середньосвітовий. Промис- ловість, яка зберіглася (це перш за все під- приємства гірничо-металургійного ком- плексу) теж може бути перебудована від- повідно до кіберфізичних технологій. Але тільки в принципі, оскільки організаційні рутини і культура інноваційного розвитку промисловості значною мірою втрачені. Крім того, наука, дослідження і розробки фінансуються в країні за залишковим принципом і на дуже низькому рівні [43]. Не такою провальною є ситуація у сфері цифрової економіки [37, с. 110-116], але сама по собі, без розвитку промисловості, вона мало чого варта. «Підтягнути» індус- трію за допомогою цифрової трансформа- ції не так просто, як скопіювати або купити нові виробничі технології (якщо в країну вкладатимуться інвестиції) та навчити пер- сонал, − це ще не вирішення проблеми, оскільки необхідно одночасно «підтягува- ти» всю промислову екосистему з прита- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 84 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) манними їй організаційними рутинами і культурою. Одними з перших кроків у цьому на- прямі можуть стати внесення відповідних коректив до Стратегії інноваційного розви- тку України, яка формується, щодо ство- рення груп високого рівня за ключовими технологіями; визначення та періодичне оновлення національного переліку ключо- вих технологій; підвищення рівня фінансу- вання НДДКР мінімум до 2% ВВП; стиму- лювання приватного фінансування НДДКР і доведення його частки в загальному обся- зі фінансування до 50% [37, с. 121] та ін. Висновки 1. Стрімкі зміни економіки та сус- пільства під впливом дигіталізації та прис- корення розвиту смарт-промисловості (Ін- дустрії 4.0) формують нову реальність і спонукають науковців до пошуку нових інструментів пізнання економічних явищ і процесів. До них, зокрема, належить ево- люційна економіка, яка використовує ін- струментарій еволюційної біології, зокрема поняття екосистеми, для розгляду процесів, що спричиняють кумулятивні економічні зміни. І хоча еволюційна теорія стосовно економічних досліджень є дискусійною, фрагментарною та потребує подальшого розвитку, вона пропонує нові підходи до вирішення проблем, які не в змозі виріши- ти традиційний економічний мейнстрим, акцентований на егоїстичну раціональну поведінку економічних суб'єктів й аналіз рівноважних станів. 2. Екосистема в біології – це спіль- ноти живих організмів у поєднанні з нежи- вими компонентами навколишнього сере- довища, які взаємодіють як система, а в економіці − динамічні стабільні мережі взаємопов'язаних підприємств та інститу- тів, що функціонують у межах обмеженого географічного простору. Отже, економічні екосистеми − це ті самі кластери, але роз- глядаються вони з позицій еволюційної перспективи, тобто з точки зору наявності у них властивостей стійкості, самовряду- вання і здатності еволюціонувати на основі природного відбору. 3. Основу наукового розуміння еко- номічних екосистем становить еволюційна методологія, зокрема концепція узагальне- ного дарвінізму, в якій співіснують декіль- ка різних підходів до вирішення питань економічної еволюції, витриманих в альте- рнативних (взаємодоповнюючих) логіках генетичного підходу (генетичного детермі- нізму) і негенетичного (епігенетичного) «м'якого спадкування». У рамках генетичної підходу фірма вважається аналогом організму в біологіч- ній екосистемі, який виступає як інтерак- тор, ДНК фірми − це економічно значущі знання, вбудовані у фірму, від яких зале- жить її виживання, а ген відповідає еконо- мічному поняттю «рутина». Рутини висту- пають у формі соціальних реплікаторів, тобто вони успадковуються і відбирають- ся. Організми, які мають кращі рутини, можуть краще за інших пристосовуватися до змін навколишнього середовища і роз- виватися. Негенетичне спадкування може від- буватися, наприклад, у формі поведінково- го і культурного спадкування. Специфіка поведінкового спадкування полягає в тому, що нові ознаки «накопичуються» в діях родичів і транслюються наступним поко- лінням завдяки імпринтингу, наслідуванню і навчанню. У культурному спадкуванні, навпаки, репрезентація та трансляція спад- кової інформації здійснюються в культур- но обумовлених знаково-символічних сис- темах. 4. Промислові екосистеми зазвичай розглядаються в контексті промислової екології, а їх розгляд з позицій технологіч- ного розвитку є відносно новим напрямом дослідження. Доцільність виокремлення такого напряму спричинена тим, що злиття фізичних, цифрових і біологічних техноло- гій визначає особливості сучасної «розум- ної» промисловості. Для її успішного роз- витку необхідне формування стійких ме- реж взаємопов’язаних підприємств, що та- кож формуються на базі відповідних ви- робничих технологій. Нарешті, перехід від одних домінуючих технологій до інших не може розглядатися як суто інженерна про- блема, а потребує врахування впливу бага- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 85 2019, № 4 (88) тьох різних чинників (у тому числі геогра- фічних, історичних, культурних), які ви- значають здатність до виживання, довго- ліття і репродуктивний потенціал екосис- тем. Встановлено, що, як і в біології, еко- системи у промисловості можуть бути різ- ного рівня: локальні екосистеми, розташо- вані в одному місті, районі чи області; ре- гіональні екосистеми, що охоплюють прос- тір окремих регіонів; національні екосис- теми, тобто системи в масштабах держав, які мають суверенітет, національні інсти- тути та культуру; наднаціональні екосис- теми, які об'єднують взаємопов'язані та взаємодіючі підприємства й інститути су- міжних країн або навіть континентів. 5. Для характеристики промислових екосистем національного рівня досліджено показники економічного, промислового та інноваційного розвитку в розрізі груп від- носно однорідних в економічному плані країн, нинішні позиції яких у світі можна вважати результатом тривалого впливу ге- ографічних, історичних, генно-культурних чинників. У результаті аналізу обраних по- казників встановлено, що в групі країн за- хідної традиції США поки що явно випе- реджають європейців: інноваційна та орга- нізаційна культура американських корпо- рацій вище, ніж у європейських конкурен- тів. У лідери за обраними показниками по- ступово виходять також представники кра- їн конфуціанської та індуїстської культур, рутини багатьох підприємств яких вже пройшли природний відбір і дозволяють генерувати економічно значущі знання, що сприяють їх виживанню і подальшому ус- пішному розвитку. 6. Український промисловій екосис- темі не вдалося зберегти й успадкувати ор- ганізаційні рутини та культурний капітал, притаманні високим промисловим техно- логіям. Крім того, наука, дослідження і ро- зробки фінансуються в країні за залишко- вим принципом і на дуже низькому рівні. У зв’язку з цим з метою прискорення розвит- ку національної промислової екосистеми та подолання його негативних тенденцій за- пропоновано внесення відповідних корек- тив до проєкту Стратегії інноваційного ро- звитку України щодо створення груп висо- кого рівня за ключовими технологіями, ви- значення та періодичного оновлення наці- онального переліку ключових технологій, підвищення рівня фінансування НДДКР мінімум до 2% ВВП, стимулювання прива- тного фінансування НДДКР. В статті висвітлено загальні пробле- ми національної промислової екосистеми та рекомендації щодо прискорення її роз- витку в напрямі формування стійких мереж взаємопов’язаних підприємств на базі ви- соких промислових технологій. Більш кон- кретні рекомендації необхідно розробляти з урахуванням галузевої специфіки регіо- нальних екосистем і можливостей адапта- ції успішного досвіду країн-лідерів, що є перспективним напрямом подальших до- сліджень. Література 1. Маршалл А. Основы экономичес- кой науки / предисл. Дж.М. Кейнс; пер. с англ. В.И. Бомкина, В.Т. Рысина, Р.И. Стол- пера. Москва: Эксмо, 2007. 832 с. 2. Veblen T. Why is Economics not an Evolutionary Science? Quarterly Journal of Economics. 1898. № 12. pp. 373-397. 3. Hodgson G.M., Lamberg, J.-A. The past and future of evolutionary economics: some reflections based on new bibliometric evidence. The Evolutionary and Institutional Economics Review. 2018. Vol. 15 (1). Р. 167- 187. doi: http://dx.doi.org/10.1007/ s40844- 016-0044-3 4. Нельсон Р.Р., Уинтер С.Дж. Эво- люционная теория экономических измене- ний / пер. с англ. Москва: Дело, 2002. 536 с. 5. Hodgson G.M. Economics and Evo- lution: Bringing Life Back into Economics. Oxford: Polity Press, 1993. 381 p. 6. Hodgson G.M., Knudsen T. Dar- win’s Conjecture: The Search for General Principles of Social and Economic Evolution. University of Chicago Press, 2013. 304 p. 7. Auerswald P., Dani, L. Economic Ecosystems. The New Oxford Handbook of Economic Geography. Ed. by Gordon L. Clark, Maryann P. Feldman, Meric S. Gertler, and Dariusz Wójcik. Oxford University Press, –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 86 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) 2018. 30 р. doi: http://dx.doi.org/10.1093/ oxfordhb/9780198755609.013.47 8. Audretsch D.B., Cunningham J.A., Kuratko D.F., Lehmann E.E., Menter M. En- trepreneurial ecosystems: economic, techno- logical, and societal impacts. The Journal of Technology Transfer. 2019. Vol. 44. Р. 313- 325. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10961- 018-9690-4 9. Jacobides M.G., Cennamo C., Gawer A. Towards a theory of ecosystems. Strategic Management Journal. 2018. Vol. 39 (8). Р. 2255-2276. doi: http://dx.doi. org/10.1002/smj.2904 10. Frosch R.A., Gallopoulos N.E. Strategies for Manufacturing. Scientific Ame- rican. 1989. Vol. 261 (3). Р. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican09 89-144 11. Tansley A.G. The use and abuse of vegetational concepts and terms. Ecology. 1935. Vol. 16. Р. 284-307. doi: http://dx.doi. org/10.2307/1930070 12. Данилов-Данильян В.И. Экосис- тема – одно из важнейших фундаменталь- ных понятий современной науки. Экосис- темы: экология и динамика. 2017. Т. 1. № 1. С. 5-9. 13. Гиляров М.С. Вид, популяция и биоценоз. Русский орнитологический жур- нал. 2015. Т. 24. Экспресс-выпуск 1098. С. 247-259. 14. Preisser E. (2008). Trophic Struc- ture – an overview ScienceDirect Topics. [online]. URL: https://www.sciencedirect. com/topics/earth-and-planetary-sciences/tro phic-structure (дата звернення: 04.11.2019). 15. Nelson R. Universal Darwinism and evolutionary social science. Biology and Philosophy. 2007. Vol. 22. P. 73-94. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10539-005-9005-7 16. Moore J. Predators and Prey: A new ecology of competition. Harvard Busi- ness Review. 1993. Vol. 71(3). Р. 75-86. 17. Adner R. Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strategy. Journal of Management. 2016. Vol. 43(1). P. 39-58. doi: https://doi.org/10.1177/0149206316678 451 18. Aldrich H.E., Hodgson G.M., Hull D.L., Knudsen T., Mokyr J., Vanberg V.J. In defence of generalized Darwinism. Journal of Evolutionary Economics. 2008. Vol. 18(5). Р. 577-596. doi: https://doi.org/10.1007/ s00191-008-0110-z 19. Stoelhorst J. W. The Explanatory Logic and Ontological Commitments of Gene- ralized Darwinism. Journal of Economic Methodology. 2008. Vol. 15(4). Р. 343-363. doi: http://dx.doi.org/10.1080/135017808025 06661 20. Суховерхов А.В. Негенетические системы наследования и новый эволюци- онный синтез. Вестник Томского государ- ственного университета. 2015. № 397. С. 60-64. doi: http://dx.doi.org/10.17223/ 15617793/397/11 21. Hodgson G.M. The Mystery of the Routine. The Darwinian Destiny of an Evolu- tionary Theory of Economic Change. Revue économique. 2003. Vol. 54 (2). P. 355-384. doi: http://dx.doi.org/10.2307/3503007 22. Clem T. Diversity and economic evolution: failures of competitive economic system. Contemporary Economic Policy. 1999. Vol. 17(2). P. 156-165. 23. Портер М. Конкуренция: учеб. пособие / пер. с англ. Москва: Вильямс, 2000. 495 с. 24. Sako M. Technology strategy and Management Business Ecosystems: How Do They Matter for Innovation? Communications of the ACM. 2018. Vol. 61 (4). P. 20-22. doi: http://dx.doi.org/10.1145/3185780 25. Frosch R.A., Gallopoulos N.E. Strategies for Manufacturing. Scientific Ame- rican. 1989. Vol. 261. P. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican 0989-144 26. Korhonen J. Industrial Ecosystem. Using the Material and Energy Flow Model of an Ecosystem in an Industrial System. Jyväskylä Studies in Business and Economics 5. Jyväskylä, 2000. 131 p. 27. Сухарев О.С. Проблема периоди- зации технологического развития в эволю- ционном анализе. Экономический анализ: теория и практика. 2013. № 23 (326). С. 2- 18. 28. Шваб К. Четвертая промыш- ленная революция. Москва: ЭКСМО, 2016. 138 с. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 87 2019, № 4 (88) 29. Вишневський В.П., Вієцька О.В., Гаркушенко О.М., Князєв С.І., Лях О.В., Че- кіна В.Д., Череватський Д.Ю. Смарт-про- мисловість в епоху цифрової економіки: перспективи, напрями і механізми розвит- ку / за ред. В.П. Вишневського; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 192 c. 30. The World Bank. Manufacturing, value added (constant 2010 US$) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ NV.IND.MANF.KD?view=chart (дата звер- нення: 01.11.2019). 31. The World Bank. Population, total [online]. URL: https://data.worldbank.org/ indicator/SP.POP.TOTL (дата звернення: 01.11.2019). 32. The World Bank. High-technology exports (% of manufactured exports) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indi ca- tor/TX.VAL.TECH.MF.ZS (дата звернення: 06.11.2019). 33. The World Bank. GDP per capita, PPP (current international $) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.PP.CD?view=chart (дата звернення: 01.11.2019). 34. The World Bank. Research and de- velopment expenditure (% of GDP) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ GB.XPD.RSDV.GD.ZS (дата звернення: 01.11.2019). 35. Complexity Rankings [online]. URL: http://atlas.cid.harvard.edu/rankings/ (дата звернення: 01.11.2019). 36. Малявин В. О глобальной стра- тегии Китая [online]. URL: http://trends. skolkovo.ru/2016/04/vladimir-malyavin-o-glo balnoy-strategii-kitaya/ (дата звернення: 06.11.2019). 37. Трансформаційний потенціал цифровізації економіки України: звіт про НДР (заключний) / НАН України, Ін-т еко- номіки пром-сті; кер. В.П. Вишневський; викон.: Вишневський В.П., Чекіна В.Д., Гаркушенко О.М. та ін. Київ, 2018. 176 с. 38. Синдун Ф. Многие боятся ве- рить, что Китай действительно обогнал США в сфере 5G (Гуаньча, Китай) [online]. URL: https://inosmi.ru/science/20190715/ 245464900.html (дата звернення: 06.11.2019). 39. PwC. The long view: how will the global economic order change by 2050? PricewaterhouseCoopers LLP, 2017. 72 р. 40. Global Innovation Index 2019 [online]. URL: https://www.globalinnovation index.org/analysis-indicator (дата звернення: 15.10.2019). 41. PwS. Global Top 100 companies [online]. URL: www.pwc.com/gx/en/services/ audit-assurance/publications/global-top-100- companies-2019.html (дата звернення: 06.11.2019). 42. The World Bank. GDP per capita (constant 2010 US$) [online]. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.KD?view=chart (дата звернення: 01.11.2019). 43. Вишневський В.П., Князєв С.І. Як підвищити готовність промисловості України до смарт-трансформацій. Наука та інновації. 2018. № 14(4). С. 55-69. doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055 References 1. Marshall, A. (2007). Foundations of Economics (V.I. Bomkin, V.T. Rysin, R.I. Stolper, Trans.) Moskow: Eksmo [in Rus- sian]. 2. Veblen, T. (1898) Why is Economics not an Evolutionary Science? Quarterly Jour- nal of Economics, 12, pp. 373-397. 3. Hodgson, G.M., & Lamberg, J.-A. (2018) The past and future of evolutionary economics: some reflections based on new bibliometric evidence. The Evolutionary and Institutional Economics Review, 15 (1), pp. 167-187. doi: https://doi.org/10.1007/ s40844-016-0044-3. 4. Nelson, R.R., & Winter, S.G. (1982). An Evolutional Theory of Economic Change. (Trans.). Moskow: Delo [in Russian]. 5. Hodgson, G.M. (1993). Economics and Evolution: Bringing Life Back into Eco- nomics. Oxford: Polity Press. 6. Hodgson, G.M., & Knudsen, T. (2013). Darwin’s Conjecture: The Search for General Principles of Social and Economic Evolution. University of Chicago Press. 7. Auerswald, P., & Dani, L. (2018). Economic Ecosystems. The New Oxford Handbook of Economic Geography. In Gor- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 88 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) don L. Clark, Maryann P. Feldman, Meric S. Gertler, and Dariusz Wójcik (Eds). Oxford University Press. doi: http://dx.doi.org/10. 1093/oxfordhb/ 9780198755609.013.47. 8. Audretsch, D.B., Cunningham, J.A., Kuratko, D.F., Lehmann, E.E., & Menter, M. (2019). Entrepreneurial ecosystems: econom- ic, technological, and societal impacts. The Journal of Technology Transfer, 44, pp. 313- 325. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10961- 018-9690-4. 9. Jacobides, M.G., Cennamo, C. & Ga- wer, A. (2018). Towards a theory of ecosys- tems. Strategic Management Journal, 39 (8), pp. 2255-2276. doi: http://dx.doi.org/10.1002/ smj.2904 10. Frosch, R.A., & Gallopoulos, N.E. (1989). Strategies for Manufacturing. Scien- tific American, 261 (3), pp. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican09 89-144 11. Tansley, A.G. (1935). The use and abuse of vegetational concepts and terms. Ecology, Vol. 16, pp. 284-307. http://dx.doi. org/10.2307/1930070 12. Danilov-Danilyan, V.I. (2017). Ecosystem is one of the most important fun- damental concepts of modern science. Eco- systems: Ecology and Dynamics, 1 (1), pp. 5- 9 [in Russian]. 13. Gilyarov, M.S. (2015). Species, po- pulation and biocenosis. Тhe Russian Journal of Ornithology, 24 (1098), pp. 247-259 [in Russian]. 14. Preisser, E. (2008). Trophic Struc- ture – an overview \| Science Direct Topics. Retrieved from https://www.sciencedirect. com/topics/earth-and-planetary-sciences/trop hic-structure. 15. Nelson, R. (2007). Universal Dar- winism and evolutionary social science. Bio- logy and Philosophy, 22, pp. 73-94. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s10539-005-9005-7 16. Moore, J. (1993). Predators and Prey: A new ecology of competition. Harvard Business Review, 71(3), pp. 75-86. 17. Adner, R. (2016). Ecosystem as Structure: An Actionable Construct for Strate- gy. Journal of Management, 43(1), pp. 39-58. doi: https://doi.org/10.1177/01492063166784 51 18. Aldrich, H.E., Hodgson, G.M., Hull, D.L., Knudsen, T., Mokyr, J., & Van- berg, V.J. (2008). In defense of generalized Darwinism. Journal of Evolutionary Econo- mics, 18(5), pp. 577-596. doi: https://doi.org/ 10.1007/s00191-008-0110-z. 19. Stoelhorst, J. W. (2008). The Ex- planatory Logic and Ontological Commit- ments of Generalized Darwinism. Journal of Economic Methodology, 15(4), pp. 343-363. doi: http://dx.doi.org/10.1080/135017 808025 06661 20. Suhoverhov, A.V. (2015). Non- genetic systems of inheritance and a new evo- lutionary synthesis. Tomsk State University Journal, 397, pp. 60-64 [in Russian]. doi: http://dx.doi.org/ 10.17223/15617793/397/11 21. Hodgson, G.M. (2003). The Mys- tery of the Routine. The Darwinian Destiny of an Evolutionary Theory of Economic Change. Revue économique, 54 (2), pp. 355-384. doi: http://dx.doi.org/10. 2307/3503007 22. Clem, T. (1999). Diversity and economic evolution: failures of competitive economic system. Contemporary Economic Policy, 17(2), pp. 156-165. 23. Porter, М. (2000). Competition. (Trans.) Moscow: Wiliams [in Russian]. 24. Sako, M. (2018). Technology strat- egy and Management Business Ecosystems: How Do They Matter for Innovation? Com- munications of the ACM, 61 (4), pp. 20-22. doi: http://dx.doi.org/10.1145/3185780 25. Frosch, R.A., & Gallopoulos, N.E. (1989). Strategies for Manufacturing. Scien- tific American, 261, pp. 144-152. doi: http://dx.doi.org/10.1038/scientificamerican09 89-144. 26. Korhonen, J. (2000). Industrial Ecosystem. Using the Material and Energy Flow Model of an Ecosystem in an Industrial System. Jyväskylä Studies in Business and Economics 5. Jyväskylä. 27. Suharev, O.S. (2013). The problem of periodization of technological development in evolutionary analysis. Economic Analysis: Theory and Practice, 23 (326), pp. 2-18 [in Russian]. 28. Schwab, K. (2016). The Fourth In- dustrial Revolution. Moscow: Ecsmo [in Rus- sian]. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 89 2019, № 4 (88) 29. Vishnevsky, V.P., Viietska, O.V., Gar- kushenko, O.N., Kniaziev, S.I., Lyakh, A.V., Chekina, V.D. & Cherevatskyi, D.Yu. (2018). The Smart Industry in the Digital Economy: Perspectives, Directions and Mechanisms for Development. In V.P. Vishnevsky (Ed.). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 30. The World Bank. Manufacturing, value added (constant 2010 US$). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NV. IND.MANF.KD?view=chart [Accessed 1 Nov. 2019]. 31. The World Bank. Population, total. Retrieved from https://data.worldbank.org/indi cator/SP.POP.TOTL. 32. The World Bank. High-technology exports (% of manufactured exports). Re- trieved from https://data.worldbank.org/indi cator/TX.VAL.TECH.MF.ZS. 33. The World Bank. GDP per capita, PPP (current international $). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.PP.CD?view=chart 34. The World Bank. Research and development expenditure (% of GDP). Re- trieved from https://data.worldbank.org/indi cator/GB.XPD.RSDV.GD.ZS 35. Complexity Rankings. Retrieved from http://atlas.cid.harvard.edu/rankings/ 36. Malyavin, V. (2016). About China's Global Strategy. Retrieved from http://trends. skolkovo.ru/2016/04/vladimir-malyavin-o- globalnoy-strategii-kitaya/ 37. Vishnevsky, V.P, Chekina, V.D., & Garkushenko, O.N. (2018). Transformational potential of digitalization of the Ukrainian economy: research report (final). Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine [in Ukrainian]. 38. Sindun, F. (2019). Many are afraid to believe that China has truly overtaken the United States in the 5G sector (Guancha, Chi- na). Retrieved from https://inosmi.ru/science/ 20190715/245464900.html. 39. PwC. (2017). The long view: how will the global economic order change by 2050? PricewaterhouseCoopers LLP. 40. Global Innovation Index 2019. Re- trieved from https://www.globalinnovation index.org/analysis-indicator. 41. PwS. Global Top 100 companies (2019). Retrieved from //www.pwc.com/gx/ en/services/audit-assurance/publications/global- top-100-companies-2019.html. 42. The World Bank. GDP per capita (constant 2010 US$). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP. PCAP.KD?view=chart 43. Vishnevsky, V.P., & Kniaziev, S.I. (2018). How to Increase the Readiness of Ukraine’s Industry to Smart Transformation. Sci. Innov., 14(4), 55-69. [in Ukrainian]. doi: https://doi.org/ 10.15407/scin14.04.055 Мирослава Алексеевна Солдак, канд. экон. наук Институт экономики промышленности НАН Украины 03057, Украина, г. Киев, ул. М. Капнист, 2 E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 ПРОМЫШЛЕННЫЕ ЭКОСИСТЕМЫ И ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ В статье предложено рассматривать промышленные экосистемы в контексте техноло- гического развития. Исследования в этой сфере требуют применения эволюционной эко- номической методологии, которая использует инструментарий эволюционной биологии, в частности понятие экосистемы. В рамках данной методологии предлагаются новые подхо- ды к решению экономических проблем, которые не в состоянии решить традиционный экономический мейнстрим, акцентированный на эгоистическое рациональное поведение экономических субъектов и анализ равновесных состояний. Вместе с тем она все еще оста- ется дискуссионной, фрагментарной и требует дальнейшего развития. Исследовано понятие экосистемы в биологии и экономике, представлена общая ха- рактеристика последних с позиций эволюционной методологии экономических исследова- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––– 90 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2019, № 4 (88) ний как устойчивой сети взаимосвязанных предприятий, основанной на соответствующих производственных технологиях. При этом различным уровням технологического развития соответствуют разные по степени развития промышленные экосистемы, между которыми существуют технологические разрывы. Обосновано, что доминирующие технологии и со- ответствующие институты меняются под влиянием географических, исторических и генно- культурных факторов, которые определяют способность к выживанию, долголетию и ре- продуктивный потенциал экосистем. Установлено, что, как и в биологии, экосистемы в промышленности могут быть разного уровня: локальные экосистемы, расположенные в одном городе, районе или области; региональные экосистемы, охватывающие пространство отдельных регионов; национальные экосистемы, то есть системы в масштабах государств, имеющих суверенитет, национальные институты и культуру; наднациональные экосисте- мы, которые объединяют взаимосвязанные и взаимодействующие предприятия и институ- ты сопредельных стран или даже континентов. Для характеристики промышленных экосистем национального уровня исследованы показатели экономического, промышленного и инновационного развития в разрезе групп относительно однородных в экономическом отношении стран. Установлено, что в группе стран западной традиции США пока опережают европейцев: инновационная и организаци- онная культура американских корпораций выше, чем у европейских конкурентов. В совре- менные лидеры по выбранным показателям постепенно выходят также представители стран конфуцианской и индуистской культур, рутины многих предприятий которых уже прошли естественный отбор и позволяют генерировать экономически значимые знания, способствующие их выживанию и дальнейшему успешному развитию. В отличие от эко- номических экосистем ведущих промышленных стран, промышленной экосистеме Украи- ны не удалось сохранить и унаследовать организационные рутины и культурный капитал, на которых базируются высокие промышленные технологии, что увеличивает технологи- ческие разрывы между отечественной индустрией и индустрией развитых стран. С целью ускорения развития промышленной экосистемы Украины и преодоления его негативных тенденций предложено внесение соответствующих корректив в проект Страте- гии инновационного развития Украины по созданию групп высокого уровня по ключевым технологиям; определению и периодическому обновлению национального перечня ключе- вых технологий; повышению уровня финансирования НИОКР; стимулированию частного финансирования НИОКР. Ключевые слова: эволюционная экономика, экосистема, экономическая экосистема, промышленная экосистема, технологическое развитие, технологический разрыв. JEL: O330, O140 Myroslava O. Soldak, PhD in Economics, Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 03057, Ukraine, Kyiv, 2 M. Kapnist Str. E-mail: soldak@nas.gov.ua https://orcid.org/0000-0002-4762-3083 INDUSTRIAL ECOSYSTEMS AND TECHNOLOGICAL DEVELOPMENT The paper proposes to consider industrial ecosystems in the context of technological devel- opment. Researches in this area require the application of an evolutionary economic methodology that uses the tools of evolutionary biology, in particular – the notion of an ecosystem. This meth- odology offers new approaches to solving economic problems that cannot be solved by the tradi- tional economic mainstream, focused on the selfish rational behavior of economic agents and analysis of equilibrium states. At the same time, it still remains debatable, fragmentary and needs further development. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 91 2019, № 4 (88) The concept of ecosystems in biology and economics is analyzed, and general characteris- tics of the latest economic researches, from standpoints of evolutionary methodology as a stable network of interconnected enterprises, based on corresponding manufacturing technologies, is presented. In this case, diverse by the degree of development industrial ecosystems correspond to different stages of technological development, between which there are technological gaps. It is justified that dominant technologies and relevant institutions are changing under the influence of geographic, historical, genetic and cultural factors, which determine the ability to survive, longev- ity and reproductive potential of ecosystems. It was established that, as in biology, industrial eco- systems can be of different levels: local ecosystems located in the same city, district or region; regional ecosystems, spanning individual regions; national ecosystems, that is, the systems across the states having sovereignty, national institutions and culture; supranational ecosystems that unite interconnected and interacting enterprises and institutions of neighboring countries or even continents. To characterize industrial ecosystems at the national level, indicators of the economic, in- dustrial, and innovative development in the context of groups of relatively homogeneous countries have been examined. It was established that in the group of countries of the Western tradition the USA are still ahead of Europe: the innovative and organizational culture of American corpora- tions is higher than that of EU competitors. According to given indicators, representatives of Con- fucian and Hindu cultures are also becoming contemporary leaders, routines of whose many en- terprises have already undergone a natural selection and allow them to generate economically meaningful knowledge that contributes to their survival and further successful development. Un- like economic ecosystems of leading industrial countries, Ukrainian industrial ecosystems have failed to be preserved and inherit organizational routines and cultural capital that underpin high industrial technologies, which widens technological gaps between the domestic industry and the industry of developed countries. In order to accelerate the development of the industrial ecosystem of Ukraine and overcome its negative trends, it is proposed to make appropriate adjustments to the draft of Strategy of inno- vative development of Ukraine, aimed at creating high-level groups by key technologies; to define and periodically update the national list of key technologies; to raise the level of R&D funding; to stimulate private R&D funding. Keywords: evolutionary economics, ecosystem, economic ecosystem, industrial ecosystem, technological development, technological gap. JEL: O330, O140 Формат цитування: Солдак М.О. Промислові екосистеми і технологічний розвиток. Економіка промисло- вості. 2019. № 4 (88). С. 75-91. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 Soldak, M.O. (2019). Industrial ecosystems and technological development. Econ. promisl., 4 (88), pp. 75-91. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2019.04.075 Надійшла до редакції 08.11.2019 р.

Промислові екосистеми і технологічний розвиток

Репозитарії

Схожі ресурси