Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення

Запропоновано комплексний підхід до формування еколого-економічного механізму раціонального використання меліорованих земель на основі загальних методів регулювання раціонального землекористування та методів регулювання водогосподарсько-меліоративного комплексу, які забезпечать раціональність викори...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
Hauptverfasser:	Ліщук, Н.М., Ковальчук, І.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2014
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Schlagworte:	Земельні відносини
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166643
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення / Н.М. Ліщук, І.П. Ковальчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 52-55. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166643
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1666432020-02-29T01:26:13Z Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення Ліщук, Н.М. Ковальчук, І.П. Земельні відносини Запропоновано комплексний підхід до формування еколого-економічного механізму раціонального використання меліорованих земель на основі загальних методів регулювання раціонального землекористування та методів регулювання водогосподарсько-меліоративного комплексу, які забезпечать раціональність використання осушених земель. Проаналізовано правові, інституціональні та господарські передумови оптимізації інструментів цього механізму. Враховано специфіку сільськогосподарської діяльності на меліорованих осушених землях. An integrated approach to the ecological-economic mechanism of reclaimed lands’ rational use on the basis of common methods of land use and water management regulation is offered. It will ensure rational use of reclaimed lands. Legal, institutional and economic preconditions for mechanism optimization are analysed. Agricultural practices on reclaimed drained lands are taken into consideration. 2014 Article Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення / Н.М. Ліщук, І.П. Ковальчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 52-55. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166643 332.025 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Земельні відносини Земельні відносини
spellingShingle	Земельні відносини Земельні відносини Ліщук, Н.М. Ковальчук, І.П. Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення Економіка природокористування і охорони довкілля
description	Запропоновано комплексний підхід до формування еколого-економічного механізму раціонального використання меліорованих земель на основі загальних методів регулювання раціонального землекористування та методів регулювання водогосподарсько-меліоративного комплексу, які забезпечать раціональність використання осушених земель. Проаналізовано правові, інституціональні та господарські передумови оптимізації інструментів цього механізму. Враховано специфіку сільськогосподарської діяльності на меліорованих осушених землях.
format	Article
author	Ліщук, Н.М. Ковальчук, І.П.
author_facet	Ліщук, Н.М. Ковальчук, І.П.
author_sort	Ліщук, Н.М.
title	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення
title_short	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення
title_full	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення
title_fullStr	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення
title_full_unstemmed	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення
title_sort	формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2014
topic_facet	Земельні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166643
citation_txt	Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення / Н.М. Ліщук, І.П. Ковальчук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 52-55. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT líŝuknm formuvannâekologoekonomíčnogomehanízmuracíonalʹnogovikoristannâíohoronimelíorovanihzemelʹvzoníosušennâ AT kovalʹčukíp formuvannâekologoekonomíčnogomehanízmuracíonalʹnogovikoristannâíohoronimelíorovanihzemelʹvzoníosušennâ
first_indexed	2025-07-14T22:21:20Z
last_indexed	2025-07-14T22:21:20Z
_version_	1837662659804135424
fulltext	52 Економіка природокористування і охорони довкілля найбільш складним питанням аграрного сектору економіки є розробка ефективних інструментів та принципів формування механізму його регулювання. пріоритетом побудови механіз- му мають бути екологічні фактори у регулюванні економічних відносин, які матимуть соціальну спрямованість і гарантовану державну підтримку розвитку сільського господарства. еколого- економічний механізм раціонального використання земель меліо- ративного фонду повинен сформувати такий інструментарій, який забезпечить стабільний та динамічний розвиток на перспективу з врахуванням як екологічних, так і економічних чинників. забезпечення раціонального використання меліорованих земель є одним із актуальних завдань як землеустрою, так і ве- дення господарства в зоні осушення. різні аспекти еколого-економічного регулювання використан- ня і охорони сільськогосподарських земель розглядали в працях: Д. бабміндра, в. будзяк, о. веклич, в. голян, л. грановська, Д. До- бряк, а. мартин, м. хвесик та ін. відомо, що еколого-економічний розвиток меліорації та реалізація відповідних заходів, пов’язаних з використанням земельних ресурсів, не завжди забезпечують ефективні результати і можуть призвести до негативних наслідків для навколишнього природного середовища [1]. у формуванні механізму регулювання використання меліорованих земель необхідно врахувати основні принципи, що забезпечують зни- ження негативного впливу господарської діяльності на земельні та інші ресурси [2]. Мета статті – удосконалення еколого-економічного ме- ханізму раціонального використання меліорованих земель обласного регіону. еколого-економічний механізм раціонального використання меліорованих земель повинен базуватися на основних принципах, що відображені на рис. 1. реалізація цих принципів є передумовою збереження природно-ресурсного потенціалу, відновлення і підвищення родючості ґрунтів та поліпшення меліоративного стану осуше- них земель. Дотримання принципу наукового підходу до раціонального використання меліорованих земель є запорукою підвищення ефективності меліорації, оскільки останнім часом еколого- економічні проблеми, що пов’язані з господарською діяльністю людини, призводять до деградації природного середовища і набувають незворотного характеру. в обґрунтуванні заходів необхідно розглядати природну систему як єдине ціле, що дозволить знизити інтенсивність деградаційних процесів і забезпечити збалансоване вирішення соціально-економічних завдань та збереження стану природного середовища. Запропоновано комплексний підхід до формування еколого-економічного механізму раціонального використання меліорованих земель на основі загальних методів регулювання раціонального землекористування та методів регулювання водогосподарсько- меліоративного комплексу, які забезпечать раціональність використання осушених земель. Проаналізовано правові, інститу- ціональні та господарські передумови оптимізації інструментів цього механізму. Враховано специфіку сільськогосподарської діяльності на меліорованих осушених землях. An integrated approach to the ecological-economic mechanism of reclaimed lands’ rational use on the basis of common methods of land use and water management regulation is offered. It will ensure rational use of reclaimed lands. Legal, institutional and economic preconditions for mechanism optimization are analysed. Agricultural practices on reclaimed drained lands are taken into consideration. уДк 332.025 Формування ЕколоГо-ЕкономіЧноГо мЕханіЗму раЦіоналЬноГо використання і охорони мЕліорованих ЗЕмЕлЬ в Зоні осуШЕння FORMATION OF ECOLOGICAL AND ECONOMICAL MECHANISM OF RATIONAL USE AND PROTECTION OF RECLAIMED LAND IN A DRAINAGE ZONE Ніна ЛІЩУК, аспірантка, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ Іван КОВАЛЬЧУК, доктор географічних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ Nina LISHCHUK, Postgraduate student, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv Ivan KOVALCHUK, Dr. Sci. (Geogr.), National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv Еколого-економічний механізм раціонального використання меліорованих земель повинен базуватися на основних принципах, що відображені на рис. 1. Реалізація цих принципів є передумовою збереження природно- ресурсного потенціалу, відновлення і підвищення родючості ґрунтів та поліпшення меліоративного стану осушених земель. Рис. 1. Принципи формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель Дотримання принципу наукового підходу до раціонального використання меліорованих земель є запорукою підвищення ефективності меліорації, оскільки останнім часом еколого-економічні проблеми, що пов’язані з господарською діяльністю людини, призводять до деградації природного середовища і набувають незворотного характеру. В обґрунтуванні заходів необхідно розглядати природну систему як єдине ціле, що дозволить знизити інтенсивність деградаційних процесів і забезпечити збалансоване вирішення соціально-економічних завдань та збереження стану природного середовища. Принцип стійкості враховує екологічні аспекти, які визначають темп ефективного використання меліорованих земель та зміну їх характеристик. Виходячи з цього підвищення продуктивності і відтворення родючості ґрунтів є Принципи еколого-економічного механізму Науковий підхід до використання меліорованих земель Екосистемність розвитку меліорації Еколого-економічна спрямованість меліоративних заходів Стійкість еколого- економічних заходів Відповідальність перед майбутніми поколіннями Комплексність меліоративних заходів рис. 1. принципи формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель 53 Економіка природокористування і охорони довкілля принцип стійкості враховує екологічні аспекти, які визначають темп ефективного використання меліорованих земель та зміну їх характеристик. виходячи з цього підвищення продуктивності і відтворення родючості ґрунтів є основним завданням меліорації. принцип стійкості дозволить зберегти сприятливий екологічний стан, родючість ґрунтів, а відповідно стійкість еколого-економічної системи. екологічна стійкість меліорованих земель проявляється через недопущення підтоплення сільськогосподарських угідь і територій, техногенного та іншого забруднення ґрунтів та їх деградації. економічна стійкість забезпечує підвищення уро- жайності сільськогосподарських культур, а їх реалізація формує дохід сільського господарства. принцип екосистемності передбачає збереження і підвищення продуктивності меліорованих земель, мінімізацію навантаження на агроекосистему, використання органічних добрив, форму- вання ґрунтозахисної системи обробітку ґрунтів, виробництво екологічно чистої продукції тощо. забезпечення раціонального використання меліорованих земель передбачає ефективну економічну політику, яка поєднує екологічний ефект (ґрунтополіпшуючі, ландшафтоутворюючі, енерго- і ресурсозберігаючі заходи), економічне зростання (зростання обсягів продукції) і поповнення державного бюджету. принцип відповідальності перед майбутніми поколіннями – раціональне використання меліорованих земель з врахуванням відповідальності державних органів влади і кожного громадянина. господарська діяльність може спричинити втрати не тільки агро- системі, але й здоров’ю людини, тому необхідно мінімізувати негативні екологічні наслідки для майбутніх поколінь. принцип комплексності є фактором підвищення еколого- економічної ефективності, тому що державна політика має роз- глядати єдину природну систему, а не її частини. комплексність меліорації – поєднання різних видів заходів (гідротехнічних, агротехнічних, еколого-меліоративних), що забезпечують ви- рішення еколого-економічних завдань. механізм регулювання використання меліорованих земель можна розглядати як систему цілеспрямованих заходів впли- ву держави на діяльність господарюючих суб’єктів, ринкову кон’юктуру, соціальну сферу з метою забезпечення сприятливих умов для функціонування та сталого еколого-економічного роз- витку. в умовах нарощення деградаційних процесів та постійного навантаження на агроекосистему він має забезпечити раціональне використання та відтворення осушених земель, підвищення їх продуктивності за мінімальних еколого-економічних витрат. він має забезпечити зацікавленість землекористувачів у збереженні та поліпшенні земель, оптимізацію структури посівних площ. механізм регулювання використання меліорованих земель включає методи та інструменти регулювання. методи регулювання можна поділити на загальні еколого-економічні, використання яких сприятиме раціональному землекористуванню на будь-яких землях (зокрема і на меліорованих) і методи регулювання водо- господарського комплексу, які можуть забезпечити раціональність використання і охорони осушених земель. 1. Загальні еколого-економічні методи: �методи контролю і стимулювання землевласників та зем- лекористувачів до раціонального і екологобезпечного викорис- тання земель; �методи контролю і стимулювання землевласників та зем- лекористувачів до охорони і відтворення земель; �методи стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва. 2. Методи регулювання водогосподарсько-меліоративного комплексу: �методи контролю за станом меліоративних фондів; �методи стимулювання землевласників та землекористувачів до забезпечення ефективного функціонування меліоративних систем. у межах кожного методу застосовуються (можуть застосовува- тися) різні інструменти та важелі, які сприятимуть раціональному використанню і охороні меліорованих земель (рис. 2). трансформація в аграрній сфері, що відбулась в україні, змінила структуру землевласників і землекористувачів та при- звела практично до повної заміни державних та колективних сільськогосподарських підприємств господарськими товариства- ми, виробничими кооперативами, приватними підприємствами та фермерськими господарствами. процес реформування вплинув на форми взаємовідносини між суб’єктами господарювання, ефективність сільськогоспо- дарської діяльності. організаційно-правові форми господарств, які є перспективними з точки зору реалізації приватної ініціа- тиви та капіталізації фінансових ресурсів, є фермерські господарства та господар- ські товариства [3, с. 183]. ефективне функціонування фермерських госпо- дарств можливе за кредитної підтрим- ки та сприятливих природно-ресурсних умов. господарські товариства можна вважати більш перспективною формою господарювання з точки зору капіталі- зації фінансових ресурсів. господарські товариства та фермерські господарства у волинській області займають відповідно понад 15 і 60% від загальної чисельності підприємств, а частка державних під- приємств становить лише 0,7-0,8%. їх кількість за сім останніх років у волинській області зросла відповідно на 15,5 та 8,7%. понад 60% господарств мають площу сільськогосподарських угідь від 100 до 3000 га. середня площа господарства становить 316 га [4]. Доведено, що по- дрібнення землекористування призводить до погіршення економічних та екологічних показників діяльності. Для визначення інструментів, що спри- ятимуть раціональному використанню Рис. 2. Структура еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель Трансформація в аграрній сфері, що відбулась в Україні, змінила структуру землевласників і землекористувачів та призвела практично до повної заміни державних та колективних сільськогосподарських підприємств господарськими товариствами, виробничими кооперативами, приватними підприємствами та фермерськими господарствами. Процес реформування вплинув на форми взаємовідносини між суб’єктами господарювання, ефективність сільськогосподарської діяльності. Організаційно-правові форми господарств, які є перспективними з точки зору реалізації приватної ініціативи та капіталізації фінансових ресурсів, є фермерські господарства та господарські товариства [3, с. 183]. Ефективне функціонування фермерських господарств можливе за кредитної підтримки та сприятливих природно-ресурсних умов. Господарські товариства можна Методи регулювання водогосподарсько- меліоративного комплексу Еколого-економічний механізм використання і охорони меліорованих земель Загальні еколого-економічні методи Методи контролю і стимулювання раціонального та екологобезпечного використання земель Методи стимулювання розвитку с/г виробництва Методи контролю і стимулювання охорони і відтворення земель Методи контролю за станом меліоративних фондів Методи стимулювання ефективного функціонування меліоративних систем Інструменти економічного впливу (оподаткування, кредитування тощо) Інструменти адміністративного-правового впливу (дозвіл, заборона, законодавчі і нормативні акти) рис. 2. структура еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель 54 Економіка природокористування і охорони довкілля земель меліоративного фонду з точки зору еколого-економічного впливу, необхідно охарактеризувати ті, які існують на теперішній час, та виявити напрями їх активізації і розширення. основними законодавчими актами, що регулюють діяльність землевласників і землекористувачів, є: земельний кодекс укра- їни (зку), цивільний кодекс україни (цку), податковий кодекс україни (пку), закон про оренду, закон україни «про меліорацію земель» тощо. економічне стимулювання раціонального ви- користання та охорони земель закріплює ст. 205 земельного кодексу україни [5]. законодавчі акти, що регламентують взаємовідносини між землевласниками, землекористувачами та державою щодо стимулювання раціонального використання та охорони земель, по-перше, є неузгодженими між собою і, по-друге, не перед- бачають для основних суб’єктів господарювання механізму контролю та відповідальності за їх невиконання. Податкові пільги. на даний час податкове законодавство україни, передбачаючи 18 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 9 пку) і 5 видів місцевих податків і зборів (ст. 10 пку), встановлює лише незначні пільги щодо сплати податку на при- буток підприємств та пільги зі сплати земельного податку, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони земель. зокрема, п. 144.1 ст. 144 пку передбачає, що витрати на капітальне поліпшення якості земель, не пов’язане з будів- ництвом, підлягають амортизації, тобто вони можуть бути ви- ключені з прибутку, який оподатковується податком на прибуток підприємств. пп. 283.1.2 ст. 283 пку передбачає, що за «землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або на стадії сільськогосподарського освоєння», земельний податок не справляється. на практиці більшість землекористувачів сплачує фіксований сільськогосподарський податок, а не податок на прибуток. Кредитні пільги. законодавство україни не передбачає механізму пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи, передбачені за- гальнодержавними та регіональними програмами використання і охорони земель. умовою надання коштів є факт погіршення земель не з вини суб’єктів, що здійснюють поліпшення, а цільовим призначенням коштів визначається лише відновлення земель. як правило, закони про державний бюджет на відповідний рік передба- чають видатки на «докорінне поліпшення земель» незалежно від причин, що спричинили необхідність такого поліпшення. однак суми, які передбачаються (для науково-дослідних гос- подарств), є недостатніми, а виділення коштів громадянам не передбачається. за «землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або на стадії сільськогосподарського освоєння», земельний податок не справляється. разом із тим, звільнення від плати за землю земельних ділянок, що пере- бувають у стадії поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами (п. «в» ч. 1 ст. 205 зку, а також ст. 27 закону україни «про охорону земель»), пку не передба- чено. враховуючи, що пку прийнятий пізніше від зку та закону україни «про охорону земель», надання цієї пільги на сьогодні є неможливим. Додатковим стимулом для землевласників та землекорис- тувачів має стати компенсація за рахунок бюджету зниження доходу внаслідок тимчасової консервації деградованих та мало- продуктивних земель, до яких належить частина меліорованих, що стали такими не з їх вини. виходячи із договірного порядку здійснення консервації земель (ч. 3 ст. 172 зку), розмір ком- пенсації зниження доходу від консервації земель повинен визначатися у відповідному договорі. Існуюче законодавство про консервацію земель (ст. 171, 172 зку, наказ Держкомзе- му від 17.10.2002 № 175 «про порядок консервації земель») не регламентує засад компенсації, а закони про Державний бюджет традиційно не передбачають спрямування коштів на таку компенсацію. Частина інструментів економічного стимулювання, що пе- редбачені в законодавчій базі, як правило, не мають фінансо- вого підкріплення і тому є, по суті, декларативними намірами. механізми, що впливають на використання меліорованих земель, зокрема через вплив на меліоративні системи такі [6]: �об’єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем можуть перебувати у державній або комунальній власності (ст. 11), тоді як внутрішньогосподарських меліоративних систем – у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст або у власності юридичних осіб та гро- мадян (ст. 12); �державні цільові та інші програми в сфері меліорації земель розробляються, узгоджуються і регулюються у межах компетенції кабміном україни та ін. органами влади, стосу- ються загальнодержавних міжгосподарських меліоративних систем; �управління меліоративними міжгосподарськими мелі- оративними системами здійснюється органами управління обласних, районних, міських і селищних рад у межах затвер- дження програм. експлуатація міжгосподарських меліоративних систем, які перебувають у комунальній власності, здійснюється власниками цих систем або спеціально утвореними ними підприємствами, установами і організаціями. законом визначаються лише права власності на об’єкти меліоративного фонду, проте поза увагою залишаються і по суті не регулюються внутрігосподарські меліоративні системи з точки зору: �контролю за збереженням та станом систем, відпові- дальністю власників; �формування джерел фінансування на утримання систем; �механізму стимулювання суб’єктів, у власності чи корис- туванні яких перебувають меліоративні системи. Інструментом, що регулює відносини між землевласни- ками і землекористувачам, є орендна плата. на теперішній час вона не є інструментом, який спонукає суб’єктів до раціо- нального і екологобезпечного використання земель, охорони і відтворення земель, оскільки не передбачений механізм її спрямування на поліпшення земель (у випадку надходжень у місцевий бюджет), не встановлені нормативи величини орендної плати, що залежать від якості землі; не установлено мінімальний термін оренди. Інструментами регулювання раціонального використання, охорони та розширеного відтворення земель є податки. по- датковим кодексом україни (ст. 301.1) передбачено, що сіль- ськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільсько- господарського виробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 % доходу, є платниками фіксованого сільськогосподарського податку. об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ). базою оподаткування є нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь. розмір ставок податку з 1 га сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду для сільськогосподарських товаровиробників залежить від категорії земель, їх розташування і визначається у відсотках від бази оподаткування. сплата фіксованого сільськогосподарського податку, спосіб його нарахування та звільнення від інших податків є інструментом позитивного впливу на землекористувачів, проте не стимулює виробників сільськогосподарської продукції до ефективної діяльності. 55 Економіка природокористування і охорони довкілля адміністративні інструменти регулювання передбачають нормування, обмеження, заборони і спрямовані на чітку ре- гламентацію певних дій. земельний кодекс україни передбачає адміністративне регулювання різних аспектів земель сільськогосподарського призначення щодо їх охорони і раціонального використання (ст. 22, 26). система адміністративного регулювання відносин між зем- левласниками та землекористувачами не передбачає дієвого застосування санкцій за порушення чинного законодавства та за дії, що спричинюють погіршення якісного стану і дегра- дацію земель; засвідчує факт одностороннього обмеження прав власності (не передбачається свободи й відповідальності власника за стан і використання ґрунтів у процесі їх сільськогос- подарського використання) та не встановлює відповідальність за стан меліоративних систем. висновки на підставі аналізу існуючого механізму раціонального ви- користання земель меліоративного фонду узагальнені основні напрями удосконалення його інструментів (табл. 1). особливістю еколого-економічного механізму раціональ- ного використання земель меліоративного фонду є те, що він передбачає регулювання використання сільськогосподарських земель загалом та меліорованих (осушених) зокрема. удосконалення інструментів регулювання було здійснено як у межах загальних еколого-економічних методів регулюван- ня діяльності на сільськогосподарських землях, так і у межах методів, які спрямовані на підвищення ефективності функціо- нування меліоративного фонду. рівень функціонування остан- нього є необхідною передумовою раціонального використання меліорованих земель в зоні осушення. таблиця 1. напрями удосконалення інструментів регулювання раціонального використання і охорони меліоративних земель інструменти адміністративно-правові Економічні 1. Контроль і стимулювання охорони та відтворення земель 1.1. передбачити в законодавстві механізм пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи з охорони земель. 1.2. у податковому кодексі україни врахувати пільгу щодо звільнення від податку земельних ділянок, що перебувають у стадії їх поліпшення, яка передбачена зку і законом україни «про охорону земель». 1.3. з метою зацікавленості землекористувачів у відтворенні земель в угоді про оренду землі установити мінімальний її термін. 1.4. передбачити застосування санкцій за порушення чинного законодавства у сфері земельних відносин та за дії, що спричинюють погіршення якісного стану і деградацію земель. 1.1. податкові пільги, що передбачені землевласникам та землекористувачам, які здійснюють заходи з охорони земель, поширити не на земельний податок чи податок на прибуток (які, як правило не сплачують землекористувачі), а на фіксований сільськогосподарський податок. 1.2. розробити механізм спрямування частини орендної плати, що находить у місцеві бюджети, на поліпшення земель з метою підвищення їх родючості; 1.3. визначити мінімальний термін оренди, який стимулюватиме землекористувачів до відтворення земель. 2. Контроль і стимулювання раціонального та екологобезпечного використання земель 2.1. передбачити в законодавстві механізм пільгового кредитування громадян та юридичних осіб, які здійснюють за власні кошти заходи з раціонального використання земель. 2.2. регламентувати в існуючому законодавстві компенсацію для землевласників та землекористувачів за рахунок бюджету зниження доходу внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини. 2.3. розробити механізми контролю за характером використання та підвищенням продуктивності орендованої землі, дотриманням екологічності господарювання. 2.4. у законодавстві урівноважити свободу й відповідальність власника за використання ґрунтів у процесі сільськогосподарської діяльності. 2.1. у Державному бюджеті передбачати кошти на компенсацію землевласникам і землекористувачам зниження доходу внаслідок тимчасової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини. 3. Стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва 3.1. гармонізація національного законодавства (стандартів) у сільському господарстві з міжнародними правилами та нормами, щодо процедур оцінки, узгодження та акредитації відповідних інститутів, укладання угод тощо. 3.2. розробити стратегію інноваційної аграрної освіти. 3.1. збалансувати податкове навантаження між невідшкодуванням пДв та фіксованим сільськогосподарським податком. 3.2. удосконалити механізм нарахування с/г податку залежно від доходу виробників та його адміністрування. 3.3. лібералізувати кредитування сільськогосподарських виробників. 4. Контроль за станом меліоративних фондів 4.1. в законодавстві передбачити відповідальність землевласників і землекористувачів за стан внутрігосподарських меліоративних систем в зоні осушення. 4.2. на рівні законодавства закріпити обов’язки суб’єктів та механізм фінансування, зокрема державного, утримання внутрігосподарських меліоративних систем в зоні осушення. 4.1. передбачити кредитні і податкові пільги для землевласників чи землекористувачів, що відповідають за стан меліоративних фондів внутрігосподарських меліоративних систем в зоні осушення. 5. Стимулювання ефективного функціонування меліоративних систем 5.1. створити на рівні області структурний підрозділ (чи групу), який відповідатиме за ефективне функціонування внутрігосподарських меліоративних систем в зоні осушення. 5.1. Диференціювати розподіл фінансування на забезпечення функціонування меліоративних систем в зоні осушення за критеріями стану меліорованих систем та результативності господарювання на меліорованих землях. методи та інструменти, які забезпечують функціонування меліоративного фонду в зоні осушення, вивчені недостатньо, і тому їх застосування може забезпечити дифузійний ефект, який буде поширюватися на використання меліорованих земель. список використаних дЖЕрЕл 1. Козловський Б. І. Меліоративний стан осушуваних земель західних облас- тей України : [монографія] / Б. І. Козловський. – Львів : Євросвіт, 2005. – 420 с. 2. Трегобчук В. М. Эколого-экономические проблемы гидромелиорации / В. М. Трегобчук / АН УССР, Ин-т экономики. – К.: Наук. думка, 1990. – 208 с. 3. Хвесик М. А. Інституціональні трансформації та фінансово-економічне регулювання землекористування в Україні: [монографія] / М. А. Хвесик, В.А. Голян, А. І. Крисак. – К. : Кондор, 2007. – 522 с. 4. Сільське господарство Волині. Статистичний збірник. / За редакцією В. Ю. Науменка. – Луцьк., 2013. – 342 с. 5. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. 6. Закон України «Про меліорацію земель» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1389-14. REFERENCES 1. Kozlovs’kyy B.I. Melioratyvnyy stan osushuvanykh zemel’ zakhidnykh oblastey Ukrayiny [Drained lands reclamation status of the western regions of Ukraine]. L’viv, Yevrosvit, 2005, 420 p. [in Ukrainian]. 2. Trehobchuk V.M. Ekoloho-ekonomicheskie problemy hidromelioratsyi [Ecological and economic problems of hydrotechnical melioration]. AN USSR, Kyiv, Universitet ekonomiki, Naukova dumka, 1990, 208 p. [in Russian]. 3. Khvesyk M.A., Holyan V.A., Krysak A.I. Instytutsional’ni transformatsiyi ta finansovo-ekonomichne rehulyuvannya zemlekorystuvannya v Ukrayini [Institutional transformation and the financial and economic regulation of land use in Ukraine]. Kyiv, Kondor, 2007, 522 p. [in Ukrainian]. 4. Naumenko V.Yu. Sil’s’ke hospodarstvo Volyni. Statystychnyy zbirnyk [Agriculture of Volyn’. Statistical volume]. Luts’k, 2013, 342 p. 5. Zemel’nyi kodeks Ukrayiny [Land Code of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, 2002, no. 3-4 [in Ukrainian]. 6. Zakon Ukrayiny “Pro melioratsiyu zemel” [The Law of Ukraine “On Land Reclamation”]. Available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1389-14 [in Ukrainian].

Формування еколого-економічного механізму раціонального використання і охорони меліорованих земель в зоні осушення

Institution

Ähnliche Einträge