Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст

У статті розкриваються проблеми інвестиційного забезпечення меліоративних заходів з метою повернення у продуктивний господарський оборот сільськогосподарських угідь у зоні осушення та зрошення. Встановлено, що декілька фаз реформування аграрної сфери та земельних відносин призвели до виникнення непр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Андрощук, І.І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» 2014
Schriftenreihe:	Економіка природокористування і охорони довкілля
Schlagworte:	Земельні відносини
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166647
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст / І.І. Андрощук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 67-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-166647
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1666472020-02-29T01:25:33Z Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст Андрощук, І.І. Земельні відносини У статті розкриваються проблеми інвестиційного забезпечення меліоративних заходів з метою повернення у продуктивний господарський оборот сільськогосподарських угідь у зоні осушення та зрошення. Встановлено, що декілька фаз реформування аграрної сфери та земельних відносин призвели до виникнення непрозорих умов використання міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд, які обслуговують меліоровані території. Доведено, що економічна криза 1990-х років, яка позбавила аграрний сектор і особливо його основну складову – сільське господарство – традиційної державної підтримки, в першу чергу деструктивно вплинула на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, які функціонували в недостатньо сприятливих природно-кліматичних та агротехнічних умовах (це стосується насамперед більшості адміністративних районів Поліського економічного району, де значні площі сільськогосподарських угідь знаходяться в зоні осушення). Досліджено динаміку фінансування експлуатації загальнодержавних та міжгосподарських державних меліоративних систем у розрізі регіонів України. Проаналізовано основні тенденції фінансування будівництва протиповеневих споруд, ремонту міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у Волинській області. Перспективи нарощення обсягів фінансування міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд пов’язуються з поширенням державно-приватного партнерства щодо їх експлуатації. The article deals with the problems of investment providing of meliorative measures in order to have arable lands in drainage and spray zones back in economic turnover. It is determined that some stages of agrarian sector and land relations reforming have led to non-transparent conditions of using of interfarm and intrafarm hydraulic structures serving reclaimable areas. It is proved that the economic crisis of the 90s, which deprived the agricultural sector and especially its main component – agriculture – of traditional government support, especially destructively impacted on the efficiency of farms having operated in unfavourable natural and climatic and agrotechnical conditions (this concerns firstly most districts of Polissia economic region, where large areas of agricultural lands are in drainage zones). The dynamics of financing the operation of government and interfarm state melioration systems in regions of Ukraine is investigated. The basic trends in financing the construction of flood protection structures, maintenance of interfarm and intrafarm network of hydraulic structures in the drainage zones of Volyn’ region are analysed. Prospects of financing increasing of interfarm and intrafarm hydraulic structures are associated with spreading of public-private partnerships as to their operation. 2014 Article Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст / І.І. Андрощук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 67-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1818-4170 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166647 332.2 uk Економіка природокористування і охорони довкілля ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Земельні відносини Земельні відносини
spellingShingle	Земельні відносини Земельні відносини Андрощук, І.І. Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст Економіка природокористування і охорони довкілля
description	У статті розкриваються проблеми інвестиційного забезпечення меліоративних заходів з метою повернення у продуктивний господарський оборот сільськогосподарських угідь у зоні осушення та зрошення. Встановлено, що декілька фаз реформування аграрної сфери та земельних відносин призвели до виникнення непрозорих умов використання міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд, які обслуговують меліоровані території. Доведено, що економічна криза 1990-х років, яка позбавила аграрний сектор і особливо його основну складову – сільське господарство – традиційної державної підтримки, в першу чергу деструктивно вплинула на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, які функціонували в недостатньо сприятливих природно-кліматичних та агротехнічних умовах (це стосується насамперед більшості адміністративних районів Поліського економічного району, де значні площі сільськогосподарських угідь знаходяться в зоні осушення). Досліджено динаміку фінансування експлуатації загальнодержавних та міжгосподарських державних меліоративних систем у розрізі регіонів України. Проаналізовано основні тенденції фінансування будівництва протиповеневих споруд, ремонту міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у Волинській області. Перспективи нарощення обсягів фінансування міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд пов’язуються з поширенням державно-приватного партнерства щодо їх експлуатації.
format	Article
author	Андрощук, І.І.
author_facet	Андрощук, І.І.
author_sort	Андрощук, І.І.
title	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст
title_short	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст
title_full	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст
title_fullStr	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст
title_full_unstemmed	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст
title_sort	інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст
publisher	ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
publishDate	2014
topic_facet	Земельні відносини
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/166647
citation_txt	Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст / І.І. Андрощук // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. — К.: ДУ ІЕПСР НАН України, 2014. — С. 67-70. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Економіка природокористування і охорони довкілля
work_keys_str_mv	AT androŝukíí ínvesticíjnezabezpečennâmelíorativnihzahodívnacíonalʹnijtaregíonalʹnijkontekst
first_indexed	2025-07-14T22:22:10Z
last_indexed	2025-07-14T22:22:10Z
_version_	1837662711856496640
fulltext	67 Економіка природокористування і охорони довкілля вагому роль у розвитку агропромислового комплексу в зонах осушення та зрошення відіграють загальнодержавні й міжгосподарські меліоративні сис- теми, які зазнали значного деструктивного впливу в період економічної кризи 90-х років та становлення ринкових відносин. у зоні осушення та зрошення відбувся демонтаж значної кількості об’єктів, які забезпечували науково об- ґрунтований гідрологічний режим в зонах активних осушувальних меліорацій та розвиток сільськогосподарського виробництва на основі зрошуваного землеробства. у кінцевому підсумку це призвело до того, що значні площі осушених та зрошуваних земель були виведені з продуктивного господар- ського обороту. з огляду на сказане постала гостра необхідність нарощення обсягів ін- вестиційного забезпечення меліоративних заходів для повернення частини сільськогосподарських угідь у продуктивний оборот і збільшення тим самим обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, що дасть можливість прискорити соціально-економічне піднесення сільських територій в зоні масш- табних меліорацій. незважаючи на те, що дана проблематика піднімається в працях багатьох вітчизняних вчених та громадських діячів [2; 3; 6-8], вона потребує детальнішого вивчення на предмет застосування як на загальнодер- жавному, так і на регіональному рівні заходів щодо стимулювання залучення інвестиційних ресурсів у водогосподарсько-меліоративний підкомплекс. Метою даної публікації є дослідження динаміки інвестиційного забез- печення меліоративних заходів та визначення пріоритетів його нарощення. необхідність нарощення виробництва сільськогосподарської продукції в зонах активних меліорацій вимагає нарощення фінансового забезпечення модернізації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем, які дадуть можливість вести високоприбуткове сільськогосподарське вироб- ництво в зонах осушення та зрошення. у 2011 році порівняно з 2007 роком обсяг фінансування експлуатації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем збільшився майже на 60 % (табл. 1). це пов’язано зі збільшенням фінансових вкладень в експлуатацію, в пер- шу чергу зрошувальних систем. зокрема, у херсонській області у 2011 році порівняно з 2007 обсяг фінансування збільшився на 92,7 %, у одеській – на 64,5 %, в ар крим – на 69,7 %. виняток з цієї групи областей, де значні площі сільськогосподарських угідь перебувають в зоні зрошення, становить лише миколаївська область (у 2011 році порівняно з 2007 обсяг фінансування експлуатації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем у цьому регіоні зменшився на 3,73 %). це є наслідком політики місцевої влади, яка не знайшла відповідних фінансових ресурсів для нарощення потенціалу зрошуваного землеробства. високі темпи зростання обсягів фінансування експлуатації загально- державних і міжгосподарських меліоративних систем мають місце у закар- патській (72,9 %), київській (170,9 %), рівненській (64 %), волинській (62,2 %) областях. збільшення обсягів фінансування меліоративних систем у цих регіонах пов’язується з необхідністю упередження проявів шкідливої дії вод і підвищення урожайності сільськогосподарських культур на меліорованих землях. значний відсоток зростання обсягів фінансування меліоративних систем у київській області пов’язаний з модернізацією цілого комплексу водо- господарських об’єктів, в першу чергу водосховищ та берегоукріплювальних споруд. у 2011 році порівняно з 2007 (останній передкризовий рік) падіння обсягів фінансування експлуатації загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем спостерігалось лише у Дніпропетровській (10,31 %) та миколаївській (13,73 %) областях. це є негативним чинником, оскільки й надалі в цих регіонах погіршується фізичний стан переважної більшості інженерних споруд меліоративних систем. У статті розкриваються проблеми інвестиційного забезпечення меліоративних заходів з метою повернення у продуктивний господарський оборот сільськогосподарських угідь у зоні осушення та зрошення. Встановлено, що декілька фаз реформування аграрної сфери та земельних відносин призвели до виникнення непрозорих умов використання міжгосподарських і внутрішньогос- подарських гідротехнічних споруд, які обслуговують меліоровані території. Доведено, що економічна криза 1990-х років, яка позбавила аграрний сектор і особливо його основну складову – сільське господар- ство – традиційної державної підтримки, в першу чергу деструктивно вплинула на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, які функціонували в недостатньо сприятливих природно-кліматичних та агротехнічних умовах (це стосується насамперед більшості адміністративних районів Поліського економічного району, де значні площі сільськогосподарських угідь знаходяться в зоні осушення). Досліджено динаміку фінансування експлуатації загальнодержавних та міжгосподарських державних меліоративних сис- тем у розрізі регіонів України. Проаналізовано основні тенденції фінансування будівництва протиповеневих споруд, ремонту міжгосподарської та внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у Волинській області. Перспективи нарощення обсягів фінансування міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд пов’язуються з поширенням державно-приватного партнерства щодо їх експлуатації. The article deals with the problems of investment providing of meliorative measures in order to have arable lands in drainage and spray zones back in economic turnover. It is determined that some stages of agrarian sector and land relations reforming have led to non-transparent conditions of using of interfarm and intrafarm hydraulic structures serving reclaimable areas. It is proved that the economic crisis of the 90s, which deprived the agricultural sector and especially its main component – agriculture – of traditional government support, especially destructively impacted on the efficiency of farms having operated in unfavourable natural and climatic and agrotechnical conditions (this concerns firstly most districts of Polissia economic region, where large areas of agricultural lands are in drainage zones). The dynamics of financing the operation of government and interfarm state melioration systems in regions of Ukraine is investigated. The basic trends in financing the construction of flood protection structures, maintenance of interfarm and intrafarm network of hydraulic struc- tures in the drainage zones of Volyn’ region are analysed. Prospects of financing increasing of interfarm and intrafarm hydraulic structures are associated with spreading of public-private partnerships as to their operation. уДк 332.2 інвЕстиЦіЙнЕ ЗаБЕЗпЕЧЕння мЕліоративних Заходів: наЦіоналЬниЙ та рЕГіоналЬниЙ контЕкст INVESTMENT PROVIDING OF MELIORATIVE MEASURES: NATIONAL AND REGIONAL FRAMEWORK Інна АНДРОЩУК, Луцький національний технічний університет Inna ANDROSHCHUK, Lutsk National Technical University 68 Економіка природокористування і охорони довкілля Декілька фаз реформування аграрної сфери та земельних відносин призвели до виникнення непрозорих умов використання міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд, які обслуговують меліо- ровані території. невизначеність щодо ідентифікації прав і форм власності на такі споруди гальмує процес їх інвестування, оскільки низька інвестиційна привабливість цих об’єктів якраз і зумовлена несформованістю інституціонального середовища їх використання. значна кількість проблем, пов’язаних з інвестуванням проектів модернізації та реконструкції міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд меліорованих територій, пояснюється пасивністю ор- ганів місцевого самоврядування в напрямі залучення стратегічних інвесторів, створення прозорих умов використання цих споруд нинішніми власниками сільськогосподарських угідь та водних об’єктів, з якими ці споруди межують. Державою не розроблено також відповідних важелів стимулювання процесів модернізації, реконструкції та технічного переоснащення гідротехнічних спо- руд меліорованих територій [1; 5]. загострення глобальної продовольчої кризи, зумовленої постійним зростанням населення планети і виснажливим використанням сільськогос- подарських угідь в окремих країнах світу, потребує максимального залучення у продуктивний господарський оборот тих площ земель, які були виведені з обробітку у зв’язку зі значними перекосами у відтворювальній структурі національних господарств, що традиційно були одними з основних вироб- ників продовольства. До таких країн належить і україна, де значні площі угідь активно використовувались у відтворювальному процесі завдяки здійсненню масштабних меліорацій. економічна криза 90-х років, яка позбавила аграрний сектор і особливо його основну складову – сільське господарство – традиційної державної підтримки, в першу чергу деструктивно вплинула на ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств, які функціонували в недостатньо спри- ятливих природнокліматичних та агротехнічних умовах. це стосується насам- перед більшості адміністративних районів поліського економічного району, де значні площі сільськогосподарських угідь знаходяться в зоні осушення. згортання державної підтримки цих підприємств призвело до недофі- нансування заходів щодо модернізації та капітального ремонту гідротехнічних споруд, які регулювали водний режим на осушених землях, і скорочення обсягу робіт щодо впорядкування захисних лісосмуг, русел річок та водно-болотних угідь. це зумовило різке зниження врожайності основних сільськогосподар- ських культур, які традиційно вирощувались у зоні осушувальних меліорацій. як наслідок – підвищення рівня збитковості сільськогосподарських під- приємств, поступове виведення з господарського обороту площ земель, що відзначалися найнижчою врожайністю, демонтаж як міжгосподарських, так і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд. така ситуація має місце вже тривалий період і призвела до нарощення масштабів природної рена- туралізації сільськогосподарських угідь, зміни традиційної спеціалізації цих територій, погіршення виробничо-технічних умов ведення високоінтенсивного сільськогосподарського виробництва. волинська область є одним з тих регіонів, розвиток аграрного сектора яких значною мірою залежить від ефективності функціонування гідромеліо- ративних систем, які обслуговують землі, що знаходяться в зонах осушення. економічна криза 90-х років минулого століття, що призвела до демонтажу великих сільськогосподарських підприємств, втрати адміністративними райо- нами поліської зони своєї традиційної спеціалізації, погіршення гідрологічного режиму використання осушених земель, зумовила поступове демонтування гідротехнічних споруд меліоративних систем, погіршення рівня врожайності осушених земель та поширення проявів безгоспності на внутрішньогоспо- дарські меліоративні системи. значні структурні зміни, що відбулися в аграрному секторі адміністративних районів, на території яких знаходиться переважна більшість площ осушених земель, вимагають розробки ефективного інструментарію еколого-економічного регулювання використання потенціалу даної категорії земель шляхом розши- рення спектра джерел інвестиційного забезпечення меліоративних заходів, зростання обсягів фінансування цих заходів за відповідними бюджетними програмами, використання сучасних форм державно-приватного партнер- ства. за період із 2000 по 2012 рік у динаміці фактичних обсягів фінансування меліоративних заходів з державного бюджету за бюджетною програмою «експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» спостерігалася висхідна тенденція. зокрема, у 2004 році порівняно з 2000 обсяги фінансування меліоративних заходів збільшилися на 4,4 млн. грн., у 2008 році порівняно з аналогічною базою – на 14,1 млн. грн., у 2012 році – на 22,5 млн. грн. (рис. 1). таке зростання було пов’язане з поступовою девальвацією національної грошової одиниці, що вимагало механічного збільшення обсягів фінансування меліоративних заходів у зв’язку з подорожчанням паливно-мастильних матеріалів, комплектуючих, тран- спортних засобів. незважаючи на ритмічне зростання фактичних обсягів фінансування меліоративних заходів з Державного бюджету україни згідно з названою вище бюджетною програмою у волинській області, обсяги фінансування цих заходів за цінами 2008 року не демонструють чіткої тенденції до зростання. зокрема, у 2004 році обсяг фінансування меліоративних заходів у цінах 2008 року становив 13,4 млн. грн., що на 0,2 млн. грн. більше від аналогічного показника 2012 року. таблиця 1. Фінансування експлуатації загальнодержавних і міжгосподарських державних меліоративних систем, млн. грн.* регіони 2007 2008 2009 2010 2011 2011/2007, % ар крим 77,5 96,1 117,9 130,6 131,5 169,68 вінницька 6,4 7,3 7,6 9,2 9,5 148,44 волинська 14,3 17,2 17,9 22,5 23,2 162,24 Дніпропетровська 54,3 67,2 38,9 46,2 48,7 89,69 Донецька 15,4 18,4 15,1 23,3 24,5 159,09 житомирська 14,1 16,5 17,8 21,4 22,5 159,57 закарпатська 11,1 13,5 14,4 19,3 19,2 172,97 запорізька 38,4 45,7 48,8 60,2 65 169,27 Івано-Франківська 6,2 7,8 7,7 9,4 9,6 154,84 київська 27,9 32,2 65,3 73,2 75,6 270,97 кіровоградська 8,5 10,5 6,8 8,4 8,3 97,65 луганська 12,7 15,7 17,2 21,2 22,0 173,23 львівська 21,5 26,3 27,8 33,4 34,8 161,86 миколаївська 45,9 50,9 34,4 40,8 39,6 86,27 одеська 44,2 55,8 53,5 68,8 72,7 164,48 полтавська 6,4 7,9 7,6 9,3 9,6 150,00 рівненська 17,8 21,9 23,3 27,8 29,2 164,04 сумська 6,4 7,6 8,1 9,8 10,2 159,38 тернопільська 6,8 8,4 8,7 10,6 11,1 163,24 харківська 11,9 14,8 16,2 19,4 20 168,07 херсонська 119,7 140,5 177,5 235,4 230,7 192,73 хмельницька 5,1 6,2 6,4 7,8 8,2 160,78 Черкаська 16,1 20,4 13,5 16 16,5 102,48 Чернівецька 5,5 6,1 6,3 7,5 7,8 141,82 Чернігівська 12,8 14,7 16,1 19,3 19,9 155,47 всього 606,9 729,6 774,8 950,8 969,9 159,81 * за даними Держводагентства України комплексу та управління водними ресурсами» спостерігалася висхідна тенденція. Зокрема, у 2004 році порівняно з 2000 обсяги фінансування меліоративних заходів збільшилися на 4,4 млн. грн., у 2008 році порівняно з аналогічною базою – на 14,1 млн. грн., у 2012 році – на 22,5 млн. грн. (рис. 1). Таке зростання було пов’язане з поступовою девальвацією національної грошової одиниці, що вимагало механічного збільшення обсягів фінансування меліоративних заходів у зв’язку з подорожчанням паливно-мастильних матеріалів, комплектуючих, транспортних засобів. Незважаючи на ритмічне зростання фактичних обсягів фінансування меліоративних заходів з Державного бюджету України згідно з названою вище бюджетною програмою у Волинській області, обсяги фінансування цих заходів за цінами 2008 року не демонструють чіткої тенденції до зростання. Зокрема, у 2004 році обсяг фінансування меліоративних заходів у цінах 2008 року становив 13,4 млн. грн., що на 0,2 млн. грн. більше від аналогічного показника 2012 року. Рис. 1. Фактичні та порівняні обсяги фінансування меліоративних заходів з Державного бюджету України за бюджетною програмою «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) 17,9 21,5 22,4 25,1 7,1 9,6 12,4 13,4 14,3 15,0 17,1 16,7 13,9 10,6 9,37,0 5,8 4,3 2,82,6 6,3 16,7 14,5 15,3 13,4 13,2 y = 1,9877x - 1,6167 R2 = 0,9813 y = -0,1701x2 + 2,9873x + 2,7573 R2 = 0,9221 0,0 5,0 10,0 15,0 20,0 25,0 30,0 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 м лн .гр н. Фактичні обсяги фінансування меліоративних заходів з державного бюджету по бюджетній програмі "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" за 2000-2012 рр. у Волинській області, млн. грн Обсяги фінансування меліоративних заходів з державного бюджету по бюджетній програмі "Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами" за 2000-2012 рр. у Волинській області у цінах 2008 року, млн. грн рис. 1. Фактичні та порівняні обсяги фінансування меліоративних заходів з державного бюджету україни за бюджетною програмою «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) 69 Економіка природокористування і охорони довкілля у цілому у 2007 році (передостанній передкризовий рік) спостерігався найвищий рівень реального фінансування меліоративних заходів, який досяг 17,1 млн. грн., що значно перевищувало показники за період із 2010 по 2012 рік. на основі аналізу фактичних обсягів фінансування та обсягів фінан- сування меліоративних заходів у цінах 2008 року можна зробити висновок, що реального значного збільшення обсягів меліоративних заходів, як того вимагає реальний фізичний стан гідромеліоративних фондів і стан ґрунтів на осушених землях, не відбулося. це пов’язано з тим, що в україні, починаючи з 2009 року, коли світова фінансова криза вплинула на переважну більшість секторів національного господарства і призвела до згортання обсягів фінан- сування бюджетних програм, реально зменшилися можливості держави щодо фінансового забезпечення процесів модернізації, реконструкції та технічного переоснащення водогосподарських об’єктів і гідротехнічних споруд у зоні осушувальних меліорацій. І волинська область не є винятком. важливою складовою державного регулювання обмеження шкідливої дії вод є фінансування будівництва протиповеневих споруд. у волинській області за період із 2000 по 2012 рік у динаміці фінансування будівництва протипове- невих споруд не спостерігалося чіткої тенденції, оскільки величина даної статті витрат значною мірою залежить від інтенсивності проявів паводків та повеней (рис. 2). за аналізований період найвищий обсяг фактичного фінансування будівництва протиповеневих споруд спостерігався у 2008 році (саме в цей період у більшості регіонів україни були прояви паводків та повеней). порівняно з періодом 2000-2007 років за винятком 2008 найвищі фак- тичні обсяги фінансування будівництва протиповеневих споруд мали місце у 2011 та 2012 роках і становили відповідно 3,9 та 4 млн. грн. збільшення обсягів фінансування у 2011 та 2012 роках пов’язане з підвищенням уваги держави і регіональних органів влади до застосування превентивних захо- дів, які в разі виникнення паводку значно зменшать його негативний вплив на сільськогосподарські угіддя та населені пункти. підсумовуючи результати аналізу обсягів фінансування меліоративних заходів з державного бюджету та обсягів фінансування будівництва проти- повеневих споруд, доходимо висновку, що в переважній більшості випадків зростання обсягів бюджетних витрат було пов’язане з виникненням природ- нокліматичних катаклізмів, тобто не мало попереджувального спрямування, а мало відшкодувальний характер, тому й наслідки таких катаклізмів були над- звичайно згубними для населених пунктів і сільськогосподарських підприємств. з огляду на це в коротко- та середньостроковій перспективі фінансування меліоративних заходів і будівництва протиповеневих споруд має отримати превентивну спрямованість, що дасть можливість упередити значний деструк- тивний вплив паводків та інших природно-кліматичних катаклізмів на довкілля. основу меліоративних систем у зоні осушення становлять міжгосподарські та внутрішньогосподарські мережі гідротехнічних споруд. міжгосподарські гідротехнічні споруди знаходяться в державній власності, оскільки забезпечують водорегулюючий режим у зоні осушення та в системах водопостачання в цілому. внутрішньогосподарські мережі гідротехнічних споруд на осушених землях у докризовий період (початок 90-х років) належали сільськогосподарським підприємствам та утримувалися за їх рахунок. найбільш відчутні деформаційні процеси в аграрному секторі відбулися в зоні полісся, що призвело до ліквідації переважної більшості сільськогосподарських підприємств. земля цих підпри- ємств була розпайована між колишніми їх членами, що позбавило внутрішньо- господарські мережі єдиного господаря і призвело до перебоїв фінансування їх реконструкції та модернізації. вихід з ладу внутрішньогосподарських мереж викликав зниження врожайності основних сільськогосподарських культур у зв’язку з розбалансуванням гідрологічного режиму на цих землях [1; 4]. перспективи підвищення врожайності сільськогосподарських культур в зоні осушення пов’язуються з модернізацією не лише міжгосподарських, а й внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд. Частина останніх після ліквідації сільськогосподарських підприємств була передана на баланс міс- цевих рад, які не в змозі профінансувати не те що модернізацію, а й технічне переоснащення цих споруд. важливим напрямом відновлення продуктивного стану внутрішньогоспо- дарських мереж гідротехнічних споруд стало б об’єднання зусиль власників земельних паїв, які знаходяться в зоні їх потенційної дії. таке об’єднання зусиль може відбутися в разі створення асоціацій землекористувачів на осу- шених територіях або інших видів державно-приватного партнерства з метою консолідації та централізації інвестиційних ресурсів для модернізації внутріш- ньогосподарських мереж гідротехнічних споруд. рушієм входження власників паїв до таких видів об’єднань є їх намагання підвищити продуктивність ви- користання осушених угідь шляхом покращення водорегулюючого режиму. за період із 2007 по 2012 рік у динаміці фактичних обсягів фінансування міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у волинській області за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету україни не спостерігалося чіткої тенденції як щодо зростання, так і щодо спаду. найвищий рівень фінансування був у 2010 році (737 тис. грн.), що пов’язано з фінансуванням капітального ремонту за рахунок бюджетних коштів (рис. 3). на жаль, за період із 2007 по 2009 рік фінансування капітального ремонту не відбувалось, а освоєння бюджетних коштів спрямовувалося на поточний ремонт. у 2011 та 2012 роках за аналізований період обсяги фінансування ремонту міжгосподарської мережі були найнижчими, зокрема у 2011 році – 93 тис. грн., у 2012 – 101 тис. грн. на основі даного аналізу можна зробити висновок, що основною спрямованістю коштів загального фонду Державного бюджету україни є виконання поточного ремонту гідротехнічних споруд, що не модернізує їх техніко-експлуатаційні характеристики і не забезпечує ефек- тивність регулювання водного режиму на меліорованих землях. у динаміці фактичних обсягів фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у волинській області за рахунок коштів спеціального фонду в період із 2007 по 2011 рік спостерігалося зростання. 1100 993 3954 4024 5008 117 2762 2485 1548 2717 1830 1340 52 1301 1300 1005 1932 1450 5027 1788 2111 2369 706 894 5027 3036 0 1000 2000 3000 4000 5000 6000 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 м лн .гр н. Фактичні обсяги фінансування будівництва протиповеневих споруд протягом 2000-2012 рр. по Волинському облводресурсів, тис. грн Обсяги фінансування будівництва протиповеневих споруд протягом 2000-2012 рр. по Волинському облводресурсів у цінах 2008 року, тис. грн Рис. 2. Фактичні та порівняні обсяги фінансування будівництва протиповеневих споруд по Волинському облводресурсів (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) Порівняно з періодом 2000-2007 років за винятком 2008 найвищі фактичні обсяги фінансування будівництва протиповеневих споруд мали місце у 2011 та 2012 роках і становили відповідно 3,9 та 4 млн. грн. Збільшення обсягів фінансування у 2011 та 2012 роках пов’язане з підвищенням уваги держави і регіональних органів влади до застосування превентивних заходів, які в разі виникнення паводку значно зменшать його негативний вплив на сільськогосподарські угіддя та населені пункти. Підсумовуючи результати аналізу обсягів фінансування меліоративних заходів з державного бюджету та обсягів фінансування будівництва протиповеневих споруд, доходимо висновку, що в переважній більшості випадків зростання обсягів бюджетних витрат було пов’язане з виникненням природнокліматичних катаклізмів, тобто не мало попереджувального спрямування, а мало відшкодувальний характер, тому й наслідки таких катаклізмів були надзвичайно згубними для населених пунктів і сільськогосподарських підприємств. З огляду на це в коротко- та середньостроковій перспективі фінансування меліоративних заходів і рис. 2. Фактичні та порівняні обсяги фінансування будівництва протиповеневих споруд по волинському облводресурсів (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) 514 300 76 737 93 101 194 396 434 487 650 438 0 100 200 300 400 500 600 700 800 2007 2008 2009 2010 2011 2012 ти с. гр н. Фактичні обсяги фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету України, тис. грн. Фактичні обсяги фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету України, тис. грн. Рис. 3. Фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) Номінальне зростання фактичних обсягів фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у Волинській області як за рахунок коштів загального, так і спеціального фонду Державного бюджету України не кореспондується з обсягами фінансування за даними джерелами (рис. 4). Якщо аналізувати динаміку фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд і за рахунок коштів загального, і спеціального фонду Державного бюджету України у цінах 2008 року, то вимальовується така картина: за період із 2007 по 2012 рік найбільший обсяг фінансування ремонтних робіт за рахунок коштів загального фонду мав місце у 2007 році – 634 тис. грн., за рахунок коштів спеціального фонду – у 2008 році – 396 тис. грн. рис. 3. Фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у волинській області за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету україни (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) 70 Економіка природокористування і охорони довкілля зокрема, у 2011 році обсяг фінансування за рахунок коштів спеціального фонду становив 650 тис. грн., що на 456 тис. грн. більше відповідного показ- ника 2007 року. у 2012 році порівняно з 2011 обсяги фінансування знизилися на 212 тис. грн. збільшення обсягів фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд у 2010 та 2011 роках пов’язується з фінан- суванням капітального ремонту. зокрема, у 2011 році капітальний ремонт міжгосподарських гідротехнічних споруд був профінансований за рахунок резервного фонду кабінету міністрів україни в сумі 892,3 тис. грн. номінальне зростання фактичних обсягів фінансування ремонту міжгос- подарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у волинській області як за рахунок коштів загального, так і спеціального фонду Державного бюджету україни не кореспондується з обсягами фінансування за даними джерелами (рис. 4). якщо аналізувати динаміку фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд і за рахунок коштів загального, і спеціального фонду Державного бюджету україни у цінах 2008 року, то вимальовується така картина: за період із 2007 по 2012 рік найбільший обсяг фінансування ремонтних робіт за рахунок коштів загального фонду мав місце у 2007 році – 634 тис. грн., за рахунок коштів спеціального фонду – у 2008 році – 396 тис. грн. отже, на відміну від номінального зростання обсягів фінансування ре- монту гідротехнічних споруд, реального зростання не відбувається. за таких умов підвищення техніко-технологічного рівня міжгосподарських мереж гідротехнічних споруд є неможливим, що потребує додаткового залучення фінансових ресурсів, у тому числі фінансово-банківських установ та під- приємницьких структур на основі укладання органами місцевої влади угод державно-приватного партнерства. не менш складна ситуація спостерігається в динаміці фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у во- линській області за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету україни, оскільки кошти загального фонду на ремонт споруд, які не знаходяться у державній власності, не виділяються. суттєве зростання обсягів фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд відбулося у 2011 році порівняно з попередніми періодами. зокрема, в даному періоді порів- няно з 2007 роком фактичні обсяги фінансування зросли на 1963 тис. грн. (рис. 5). таке зростання пов’язане з необхідністю проведення у 2011 році капіталь- ного ремонту з метою мінімізації негативного впливу на сільськогосподарські угіддя та населені пункти весняного паводку. зокрема, у 2011 році з резерв- ного фонду кабінету міністрів україни на капітальний ремонт внутрішньо- господарської мережі гідротехнічних споруд було виділено 1524,7 тис. грн., а у 2012 році – 1339,2 тис. грн. отже, суттєве зростання обсягів фінансування ремонту внутрішньогосподарських мереж відбулося не завдяки місцевим бюджетам і власним коштам суб’єктів господарювання, які мали б бути най- більш зацікавленими в реінжинірингу цих споруд, а завдяки фінансуванню за рахунок коштів резервного фонду кабінету міністрів україни. висновки Держава залишається основним інвестором міжгосподарських і внутріш- ньогосподарських гідротехнічних споруд у зоні осушення, що не дозволяє повною мірою забезпечити їх комплексну модернізацію і тим самим інтенси- фікувати сільськогосподарське виробництво на цих територіях. перспективи нарощення обсягів фінансування міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд пов’язуються з поширенням угод державно-приватного партнерства щодо їх експлуатації. такі угоди дадуть можливість поєднати бю- джетне фінансування проектів модернізації мереж гідротехнічних споруд з ін- вестиціями приватних підприємницьких структур як вітчизняних, так і іноземних. список використаних дЖЕрЕл 1. Андрощук І. І. Інституціоналізація сучасних форм інвестиційного забезпечення сфери водокористування: регіональний аспект / І. І. Андрощук // Економіст. – 2013. – № 1. – С. 48-50. 2. Білик А. Вода з-під крана відповідає санітарним вимогам і правилам / А. Білик // Урядовий кур’єр. – 2012. – № 23. – С. 8. 3. Вертіль О. «Лікарняний» для колодязя / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. – 2012. – № 48. – С. 10. 4. Голян В. А. Диверсифікація джерел інвестиційного забезпечення як передумова антикри- зового управління водогосподарськими проектами / В. А. Голян, І. І. Андрощук // Державне анти- кризове управління економікою в умовах глобалізації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – К. : КНЕУ, 2013. – С. 90-93. 5. Голян В. А. Інвестиційне забезпечення сфери водокористування: інституціональне під- ґрунтя та галузеві особливості / В. А. Голян, І. І. Андрощук // Економіст. – 2013. – № 8. – С. 36-43. 6. Грановська Л. М. Екологічне страхування ризиків водогосподарської діяльності на меліоро- ваних землях: монографія / Л. М. Грановська, Р. А. Кисельова. – Херсон : Грінь Д. С., 2012. – 525 с. 7. Косянчук І. Зворотний бік «тарифної медалі» / І. Косянчук // Урядовий кур’єр. – 2012. – № 80. – С. 6. 8. Овчаренко І. І. Економіко-екологічне оцінювання ефективності інвестицій у протипаводковий захист територій: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.06 «Економіка природокористування і охорони навколишнього середовища» / І. І. Овчаренко. – Рівне, 2012. – 19 с. REFERENCES 1. Androshchuk I.I. Instytutsionalizatsiya suchasnykh form investytsiynoho zabezpechennya sfery vodokorystuvannya: rehional’nyy aspect [The institutionalization of modern forms of investment providing of water using field: a regional aspect]. Ekonomist, 2013, no. 1, pp. 48-50 [in Ukrainian]. 2. Bilyk A. Voda z-pid krana vidpovidaye sanitarnym vymoham i pravylam [Tap water meet sanitary standards and regulations]. Uriadovyi kurier, 2012, no. 23, 8 p. [in Ukrainian]. 3. Vertil’ O. “Likarnyanyi” dlya kolodyazya [«Sick days» for the well]. Uriadovyi kurier, 2012, no. 48, 10 p. [in Ukrainian]. 4. Holyan V.A., Androshchuk I.I. Dyversyfikatsiya dzherel investytsiynoho zabezpechennya yak peredumova antykryzovoho upravlinnya vodohospodars’kymy proektam. Derzhavne antykryzove upravlinnya ekonomikoyu v umovakh hlobalizatsiyi: Materialy mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi [Diversification of sources of investment providing as a precondition for crisis management of water management projects. State crisis management in a globalizing economy: Proceedings of the International Scientific Conference]. Kyiv, KNEU, 2013, pp. 90-93 [in Ukrainian]. 5. Holyan V.A., Androshchuk I.I. Investytsiyne zabezpechennya sfery vodokorystuvannya: instytutsional’ne pidgruntya ta haluzevi osoblyvosti [Investment providing of water: institutional framework and sectoral features]. Ekonomist, 2013, no. 8, pp. 36-43 [in Ukrainian]. 6. Hranovs’ka L.M., Kysel’ova R.A. Ekolohichne strakhuvannya ryzykiv vodohospodars’koyi diyal’nosti na meliorovanykh zemlyakh: monohrafiya [Environmental risk insurance of water management on reclaimed lands: monograph]. Kherson, 2012, 525 p. [in Ukrainian]. 7. Kosyanchuk I. Zvorotnyy bik “taryfnoyi medali” [Reverse of the tariff coin]. Uriadovyi kurier, 2012, no. 80, 6 p. [in Ukrainian]. 8. Ovcharenko I.I. Ekonomiko-ekolohichne otsinyuvannya efektyvnosti investytsiy u protypavodkovyy zakhyst terytoriy [Economic and environmental evaluation of the effectiveness of investments in flood protection areas]. Rivne, 2012, 19 p. [in Ukrainian]. 634 300 62 524 56 53 239 396 352 346 390 230 0 100 200 300 400 500 600 700 2007 2008 2009 2010 2011 2012 ти с. гр н. Обсяги фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів Загального фонду Державного бюджету України у цінах 2008 року, тис. грн. Обсяги фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету України у цінах 2008 року, тис. грн. Рис. 4. Фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України у цінах 2008 року (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) Отже, на відміну від номінального зростання обсягів фінансування ремонту гідротехнічних споруд, реального зростання не відбувається. За таких умов підвищення техніко-технологічного рівня міжгосподарських мереж гідротехнічних споруд є неможливим, що потребує додаткового залучення фінансових ресурсів, у тому числі фінансово-банківських установ та підприємницьких структур на основі укладання органами місцевої влади угод державно-приватного партнерства. Не менш складна ситуація спостерігається в динаміці фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд у зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки кошти загального фонду на ремонт споруд, які не знаходяться у державній власності, не виділяються. Суттєве зростання обсягів фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд відбулося у 2011 році порівняно з попередніми рис. 4. Фінансування ремонту міжгосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у волинській області за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету україни у цінах 2008 року (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) періодами. Зокрема, в даному періоді порівняно з 2007 роком фактичні обсяги фінансування зросли на 1963 тис. грн. (рис. 5). 191 107 190 783 2154 1567 235 107 155 557 1291 822 0 500 1000 1500 2000 2500 2007 2008 2009 2010 2011 2012 ти с. гр н. Фактичні обсяги фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету України, тис. грн. Обсяги фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів Спеціального фонду Державного бюджету України у цінах 2008 року, тис. грн. Рис. 5. Фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у Волинській області за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів) Таке зростання пов’язане з необхідністю проведення у 2011 році капітального ремонту з метою мінімізації негативного впливу на сільськогосподарські угіддя та населені пункти весняного паводку. Зокрема, у 2011 році з резервного фонду Кабінету Міністрів України на капітальний ремонт внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд було виділено 1524,7 тис. грн., а у 2012 році – 1339,2 тис. грн. Отже, суттєве зростання обсягів фінансування ремонту внутрішньогосподарських мереж відбулося не завдяки місцевим бюджетам і власним коштам суб’єктів господарювання, які мали б бути найбільш зацікавленими в реінжинірингу цих споруд, а завдяки фінансуванню за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України. Висновки Держава залишається основним інвестором міжгосподарських і внутрішньогосподарських гідротехнічних споруд у зоні осушення, що не рис. 5. Фінансування ремонту внутрішньогосподарської мережі гідротехнічних споруд в зоні осушення у волинській області за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету україни (за матеріалами Волинського обласного управління водних ресурсів)

Інвестиційне забезпечення меліоративних заходів: національний та регіональний контекст

Institution

Ähnliche Einträge